Інструменти міжнародних розрахунків та ф’ючерсні угоди

21

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

Контрольна робота

з дисципліни: “Міжнародні розрахунково-кредитні та валютні операції”

Виконав:

студент 6 курсу

(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД

Миргородський Андрій

Перевірив:

Викладач

Тюха Ірина Володимирівна

Київ - 2009

Зміст

Інструменти міжнародних розрахунків (поштові, телеграфні перекази, перекази через систему СВІФТ)

Страхування цінових та курсових ризиків за допомогою ф'ючерсної угоди

Задачі

Задача 1

Задача 2

Задача 3

Задача 4

Задача 5

Задача 6

Задача 7

Список використаної літератури

Інструменти міжнародних розрахунків (поштові, телеграфні перекази, перекази через систему СВІФТ)

Провідна роль у міжнародних розрахунках належить банкам. Маючи широкий практичний досвід у сфері валютно-фінансових відносин, банки надають своїм клієнтам широкий спектр послуг, серед яких вибір ефективніших форм міжнародних розрахунків, консультації щодо складання платіжних умов зовнішньоторговельних контрактів, страхування ризиків, видача банківських гарантій тощо. Ступінь їх впливу в міжнародних розрахунках залежить від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни, купівельної спроможності її валюти, спеціалізації та універсалізації банків, їх фінансового стану, ділової репутації, мережі філій і кореспондентських рахунків. Не останню роль в обслуговуванні клієнтів відіграє банківська практика, яка у кожній країні має свої традиції.

Міжнародні розрахунки базуються на проведенні банками різного роду фінансових платежів. Для здійснення платежів, що перетинають кордони, банки відкривають іноземні філії або рахунки в банках-кореспондентах за кордоном. Усі великі банки, які активно працюють на міжнародному рівні, мають власні закордонні філії у найважливіших торговельних центрах світу -- в Нью-Йорку, Лондоні, Токіо, Люксембурзі, Цюріху, Франкфурті-на-Майні, Гонконзі і Сінгапурі.

Однак банки не можуть утримувати власні філії в усіх країнах, з якими їхні клієнти мають ділові контакти, тому для співробітництва з закордонними банками вони встановлюють кореспондентські відносини. У широкому розумінні кореспондентські відносини являють собою весь комплекс можливих форм співробітництва між банками.

Установлення кореспондентських відносин здійснюється не тільки між банками, що розташовані в різних країнах, а й у межах національних кордонів. Число кореспондентів може сягати десятків тисяч. Причин укладення договорів про встановлення кореспондентських відносин багато. Основними з них є:

· здійснення операцій іншим банком, який може надавати послуги дешевше і швидше;

· відсутність самостійності в реалізації деяких видів послуг (можливості виходу на ринок для купівлі валюти тощо);

· зниження ризику власних операцій.

Кореспондентські відносини між банками як у державі, так і за її межами виникають на основі взаємності. При виборі закордонного банку, який має функціонувати як банк-кореспондент, важливу роль відіграють його надійність і платоспроможність.

Оформлення відносин між банками в різних країнах відбувається по-різному. Наприклад, в Україні та в інших країнах СНД при установленні кореспондентських відносин укладається двосторонній договір. У Швейцарії, Англії та інших країнах Європи кореспондентські відносини оформлюються за допомогою листів на ім'я керівництва банку з проханням відкрити коррахунок. Відкриття відносин завжди супроводжується низкою контрольних документів, таких як: річний звіт, баланс, тарифи комісійних винагород за операціями тощо.

На практиці існують дві можливості оформлення кореспондентських відносин банків:

· із взаємним відкриттям рахунків (А-кореспонденти);

· без відкриття рахунків (Б-кореспонденти).

У разі А-кореспондента (рис. 1) зв'язок між банками здійснюється через кореспондентський рахунок. За українським законодавством, кореспондентський рахунок -- це рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору (угоди).

Банки відкривають рахунки в іноземних установах у національній валюті країни-контрагента. На рахунках відображаються всі операції, які здійснюють банки за дорученням своїх клієнтів та за власний рахунок. Оскільки власник рахунку зобов'язаний знати щоденні залишки на своєму рахунку і його стан, то для нього складається виписка, яка відправляється через систему СВІФТ або телексом чи поштою. Надсилаються також повідомлення (авізо) за рахунком про проведення відповідних операцій, які містять всю інформацію, необхідну учасникам останніх.

Рис. 1. А-кореспондент із взаємними зв'язками через рахунок

Банки відкривають один одному рахунки, які поділяються на рахунок «Ностро» і рахунок «Лоро». «Ностро» -- це кореспондентський рахунок, відкритий на ім'я банку в кореспондента (рахунок резидента в банку нерезидента). «Лоро» -- рахунок банку-кореспондента, відкритий у себе (рахунок нерезидента в банку резидента). З метою контролю за станом рахунків «Ностро» і рухом коштів на них банк заводить у своєму балансі внутрішній кореспондентський рахунок, на якому дзеркально відображаються потоки грошових коштів на рахунках «Ностро». Це дає змогу банкам оперативно розпоряджатись своїм рахунком, не допускати перевищення лімітів, своєчасно поповнювати рахунок активами.

У багатьох країнах світу на кошти, що перебувають на рахунках «Ностро», відсотки не нараховуються. У зв'язку з цим банки намагаються тримати на рахунках мінімально припустимі залишки, розміщуючи тимчасово вільні кошти на світових ринках позичкових капіталів.

На кореспондентських рахунках необхідно мати достатньо коштів для задоволення всіх платіжних доручень клієнтів банку або його власних потреб. Багатьом банкам, які мають добру ділову репутацію, банки-нерезиденти можуть надавати за їх кореспондентськими рахунками короткотермінові кредити, які називаються овердрафтами. В Україні, у зв'язку з кризовим станом валютного ринку, овердрафти іноземним банкам (особливо російським і прибалтійським) не надаються.

Банки, які не мають великого обороту по коррахунках і не користуються довірою іноземців, отримати овердрафт за кореспондентським рахунком практично не можуть.

У випадку відносин з Б-кореспондентом зв'язку через рахунок немає. Тому потрібна третя кредитна установа для перерахунку коштів в іноземній валюті (рис. 2).

Якщо банки встановили Б-кореспондентські відносини, то вони обмінюються домовленостями про агентські послуги. Зокрема, у Б-кореспондента доручення, що надійшли прямо, виконуються негайно, і тому обов'язково має бути домовленість з третьою кредитною установою про придбання необхідної грошової суми.

Для цього дуже часто між банками взаємно відкриваються кредитні лінії, які полегшують ділові відносини. Наприклад, Чейз Манхеттен Бенк, маючи в себе рахунок Дойчебанку з відповідною сумою, може відкрити кредитну лінію Укрексімбанку. При цьому, якщо необхідна сума грошей для виконання доручення Укрексімбанком перевищує суму кредиту, Чейз Манхеттен Бенк може перерахувати вказану в дорученні суму без необхідного покриття (за домовленістю між банками необхідна сума буде перерахована пізніше). Це дає змогу негайно виконати телеграфне доручення.

До домовленостей, які для партнера означають пільгу, належить також взаємне підтвердження акредитивів, взяття на себе поручительства тощо. Розміри пільг орієнтуються на надійність банку, а також на обсяг його ділового обороту і обмежуються економічними і політичними ризиками країни банку-кореспондента.



Рис. 2. Б-кореспондент без відкриття взаємних рахунків

Окрім проведення платіжних операцій, через кореспондентську мережу відбувається також обмін інформацією про відповідні країни, їх економічний і політичний стан. Крім цього, надається інформація, які торговельні звичаї існують у країнах, що необхідно враховувати при перетинанні товарами кордонів і які прийнятні умови платежів.

Зростання обсягів міжнародної торгівлі і розширення міжбанківських зв'язків веде до збільшення обсягів валютних, кредитних і фінансових розрахункових операцій. У зв'язку з цим збільшується документообіг, кількість ділових паперів -- платіжних фінансових документів. Крім цього, учасники ринку постійно обмінюються інформацією про курси валют і цінних паперів, процентні ставки тощо. Інформаційні потоки виходять за межі національних кордонів. Для підвищення ефективності проведення розрахунків та уніфікації операцій банки почали встановлювати комп'ютерні системи, які прискорили швидкість проведення платежів.

Однак ще на початку комп'ютеризації розрахунків банки розробляли свої власні системи, які поліпшували внутрішню ефективність роботи, але відсутність загальних стандартів унеможливлювала зв'язки з системами інших банків. Тому міжбанківські перекази здійснювалися в паперовому вигляді через телекс, пошту або фізичну доставку.

Зростання платіжного обороту між банками країн світу викликало необхідність створення комунікаційних систем стандартизованого вигляду, які б працювали з уніфікованою інформацією. У 70-х роках ХХ ст. почали створюватися такі системи. Однією з найбільш популярних і ефективних стала система СВІФТ.

Система СВІФТ

У 1973 р. у Брюсселі було створено акціонерне товариство -- Всесвітню міжбанківську фінансову телекомунікаційну мережу (SWIFT). Офіційно вона почала працювати з 1977 р. Головна мета СВІФТ -- швидкісне передання банківської і фінансової інформації на базі засобів обчислювальної техніки. Спочатку мережа СВІФТ охоплювала понад 500 банків із 15 країн світу. У 1993 р. її послугами користувалися вже 3700 банків і фінансових установ із 92-х країн. Кількість користувачів системи із року в рік зростає. У 90-х роках банки України також стали користувачами системи СВІФТ. Щоденно через цю систему проходить понад 2 млн повідомлень. Інформація передається цілодобово.

Мережа СВІФТ складається з двох поєднаних один з одним центрів управління в Амстердамі і Калпепері (США) з численними системами комп'ютерів для управління мережею і передання даних. З цими центрами управління поєднані національні концентратори в окремих країнах-учасницях. Деякі кредитні установи поєднуються з центрами управління через підключені мережі, або через свої центральні інституції з національними концентраторами.

Головними сферами діяльності системи СВІФТ є:

· платежі -- системи для виконання банківських інструкцій, інструкцій клієнта, повідомлень, заяв, клірингу і розрахунків;

· цінні папери -- системи для підтримки торговельних підтверджень, клірингу, розрахунків і процедури зберігання. СВІФТ надає мережеві послуги для CREST (система розрахунків за цінними паперами у Великобританії) і CGO (клірингова палата і депозитарій у Великобританії);

· іноземна валюта і грошові ринки -- системи для підтримки повідомлень підтвердження, відповідностей, двосторонніх і багатосторонніх відносин. СВІФТ забезпечує засоби відповідностей і повідомлень для ECHO (Клірингова палата іноземної валюти Інтербанку в Лондоні).

Передання та обробка інформації через СВІФТ здійснюється протягом 20 сек. Основне досягнення СВІФТ -- це створення і використання стандартів банківської документації, яку визнано Міжнародною організацією інформації (ISO). Уніфікація банківських документів дала змогу уникнути багатьох помилок при здійсненні міжнародних міжбанківських розрахунків. Переваги стандартів системи міжбанківської комунікації стали настільки очевидними, що аналогічні системи почали їх також застосовувати на національному рівні (англійська ЧЕПС, французька САЖІТЕР, американська ЧІПС, швейцарська СІК, українська СЕП і др.).

Передумовою успішного функціонування системи СВІФТ була стандартизація форматів повідомлень та адрес, тобто розроблення і фіксація єдиної «мови банків». Цей процес почався у 70-ті роки ХХ ст. Через СВІФТ комп'ютери передають стандартну банківську і фінансову інформацію, що поділяється на сім категорій повідомлень, до яких входить понад 70 їх типів. Кожний тип зорієнтований на максимально повне і точне відображення вимог до подання та передання даних, які можуть виникнути в діяльності банків і фінансових установ. Текст повідомлення складається з полів, частина яких є обов'язковою. Деяких полів може не бути, але всі вони заздалегідь пронумеровані. Обов'язкові поля утримують інформацію, необхідну для правильної обробки повідомлення. Додаткова інформація у разі необхідності розташовується на опціонних полях (необов'язкових). Повідомлення звичайно передаються від одного учасника СВІФТ іншому, але, крім того, застосовуються ще системні повідомлення, які забезпечують взаємодію між користувачем і комунікаційною системою. Системні повідомлення використовуються для запиту відповідної інформації та отримання спеціальних звітів, для пошуку повідомлень у базі даних, для навчальних і тренувальних цілей.

Кожне повідомлення складається з чотирьох частин: заголовок, текст, посвідчення, закінчення. Заголовок має восьми- або одинадцятизначну адресу отримувача -- банку або фінансової установи, код відправника, поточний п'ятизначний номер, а також тризначний код повідомлення з двозначним кодом-пріоритетом. Вид повідомлення визначається тризначним цифровим кодом. Його перша цифра відповідає категорії операцій. Так, переказ за дорученням клієнта позначається як 100, переказ за рахунок коштів банку -- 200, переказ банку за рахунок третього банку -- 202, підтвердження валютної угоди -- 300. Для кодування повідомлень за документарним інкасо використовується категорія 4, для операцій з цінними паперами -- 5, для акредитивних операцій -- 7, для спеціальних повідомлень типу дебет-кредит-авізо і виписок за рахунками -- категорія 9. Залежно від типу повідомлення відповідні поля заповнюються обов'язково, інші -- за вибором, а деякі з них не повинні зовсім заповнюватись у тих або інших повідомленнях.

Для позначення валют використовується тризначний літерний код, установлений ISO. Дві перші літери визначають країну, а остання -- валюту відповідної країни. Так, для позначення гривні України використовується код UAH. Усі повідомлення шифруються автоматично з уведенням до комунікаційної мережі, що забезпечує секретність інформації.

Ідентифікація банків здійснюється через посередництво BIC-кодів (Bank Identefier Codes), які є універсальною стандартною формою ідентифікації в телекомунікаційних повідомленнях і базуються на методиці, запропонованій СВІФТ своїм банкам-учасникам. BIC-код надається і банкам, які не вступили до СВІФТ і не працюють у його мережі, але бажають отримати код. Коди регулярно публікуються у довіднику кодів ідентифікації банків, який постійно оновлюється.

Якісне обслуговування з використанням системи стандартів означає збереження, приватність, точність, контрольованість і стабільність. Це визначає інтегральну надійність системи.

Страхування цінових та курсових ризиків за допомогою ф'ючерсної угоди

Структуру ринку фінансових ф'ючерсів, з погляду цілей, які мають бути досягнуті на ньому, утворюють два типи осіб -- хеджери і спекулянти. Для спекулянта робота на ринку фінансових ф'ючерсів нічим не відрізняється від роботи на спот-ринку базових інструментів. Її сутність виражена в словах: «Купуй дешево, продавай дорого і роби гроші». Але як це реалізувати? З погляду дилінгу з одним або кількома активами (коли позиції відкриваються і закриваються протягом торгової сесії кілька разів, але до кінця її, як правило, всі позиції закриті) відповідь на поставлене питання можна знайти в технічному аналізі, що застосовує різні підходи до визначення моментів купівлі і продажу.

Існує низка спекулятивних стратегій, які не потребують навіть застосування технічного аналізу. Це так звані спекуляції на часових спредах.

Спекуляція на часовому спреді виявляється в прагненні зайняти певну позицію на ринку ф'ючерсних контрактів з коротким терміном виконання і протилежну -- на ринку з довшим терміном виконання. Механізм спекуляцій аналогічний механізму географічного арбітражу, коли пряма й обернена позиції у валюті відкриваються на двох різних ринках.

Приклад. Теоретична ціна тримісячного та 12-місячного контрактів на німецьку марку при спот-курсі 0,54 буде: та відповідно. Тобто теоретична ціна спреду: довгий 12-місячний, короткий тримісячний ф'ючерс, дорівнює 79 пунктам (0,5505 - 0,5426 = 0,0079). Але внаслідок коливань реальних цін відносно теоретичних під впливом попиту і пропозиції вартість спреду буде коливатись відносно рівня 79 пунктів, утворюючи криву, подібну до осцилятора.

Припустимо, що ми відкриваємо довгу позицію в 12-місячних і коротку позицію у тримісячних контрактах при котируваннях 0,5504 і 0,5428, тобто відкриваємо (купуємо) спред при котируванні 76 пунктів. Потім закриваємо ці позиції офсетними угодами при котируваннях 0,5506 і 0,5423, тобто продаєм спред при котируванні 83 пункти. Таким чином, ця операція приносить сім пунктів, з яких два пункти -- біржовий збір (див. специфікацію контракту). Тобто прибуток становить 0,0005*125 000 = 62,5 дол., якщо розмір позиції -- один контракт.

Окремий випадок часового спреду утворює певна позиція на ринку базового активу і протилежна -- на ринку ф'ючерсів.

Надалі ми розглядатимемо суто ф'ючерсні стратегії, які визначаються особливостями цього інструменту і не пов'язані із застосуванням технічного аналізу. Це так звані стратегії хеджування. Мета цих стратегій -- запобігання ризикам відкритих позицій за базовим активом.

Розглянемо, наприклад, металургійне підприємство-експортера. Аналізуючи поточні активи і пасиви, можемо побачити, що дебіторська заборгованість у валюті, яка має бути інкасована протягом поточного місяця, значно переважатиме зобов'язання підприємства у валюті, які мають бути погашені протягом того ж місяця. Якщо валютні активи переважають валютні пасиви, то це означає, що підприємство має довгу валютну позицію.

Для підприємств-імпортерів характерне протилежне співвідношення: пасиви у валюті переважають валютні активи. Тобто такі підприємства мають, як правило, коротку валютну позицію.

Саме наявність відкритої валютної позиції є чинником ризику, пов'язаного зі зміною валютного курсу, а хеджування зводиться до закриття валютної позиції, тобто збалансування валютних пасивів і активів.

Перш ніж розглянемо приклад стратегії хеджування, нам потрібно ознайомитись з методами кількісного вимірювання ризику. Застосування такого вимірювання, як ми побачимо далі, дає змогу визначити ступінь ефективності того чи іншого методу хеджування.

Фінансові ризики та міра ризику. Ризик загалом визначають як непевність майбутніх значень певних фінансових показників компаній. Останнім часом (великою мірою завдяки технології, реалізованій у 1995 р. компанією J. P. Morgan у програмному продукті RiskMetricsO, та співпраці з компанією Reuters, яка інформаційно підтримала цей проект) значну увагу як дослідників, так і практиків привертає до себе міра ризику Value-at-Risk, або «вартість-в-ризику». Вона вказує на найгірше значення фінансового показника, яке може реалізуватись із заданим рівнем довіри в кінці періоду, що розглядається. У статистиці квантілю порядку p функції розподілу F(x)називають число rp, що є розв'язком рівняння F(x) = p.

Чому квантіль має велике значення як міра ризику? Якщо F(x) -- функція розподілу деякого фінансового показника, то квантіль rp характеризує «гарантоване» його значення з заданим рівнем довіри 1 - p. Іншими словами, лише в p*100%випадків реалізоване значення фінансового показника буде меншим від rp. В інших (1 - p)100%випадків воно буде більшим. Значення rp називають оцінкою Value-at-Risk (або скорочено VaR).

Найбільш уживаним значенням p є число 0,05,що відповідає 95-відсотковому рівню довіри оцінки VaR. Якщо фінансовий показник має нормальний розподіл F(x)з середнім значенням m і стандартним відхиленням s, квантіль рівня 0,05 визначається рівністю r0,05 = m - 1,65s.

Розглянемо приклад консолідованих значень залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку на момент закінчення операційного дня. В табл. 1 наведені статистичні характеристики залишків.

Таблиця 1.

Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн.

Кількість спостережень (залишків)	Середнє значення вибірки залишків*	Стандартне відхилення вибірки залишків	Імовірність, що вибірка нормально розподілена (за статистикою Жарка-Бера)
28	6,19	0,87	0,974

Скористаємось формулою

= m - 1,65s

для підрахунку квантілю, підставляючи до неї середнє значення m = 6,19 та стандартне відхилення залишків s = 0,87 із таблиці 13,3: 4,755 = = 6,19 - 1,65 * 0,87. Таким чином, ми визначили оцінку VaR, тобто нижню межу можливих значень консолідованого залишку на кінець робочого дня, яка відповідає рівню довіри 95%.

Знаючи, що на поточних рахунках банку щодня залишається не менше ніж 4,755 млн грн, працівники казначейства можуть розміщувати ці (тимчасово вільні) кошти в більш довгі (ніж овернайт) активи, наприклад, чотирнадцятиденні міжбанківські кредити, за якими процентна ставка вища. При цьому в середньому тільки один день на місяць (що випливає з рівня довіри 95%) у банку можуть виникати проблеми з ліквідністю, у зв'язку з тим, що рівень залишку буде меншим від 4,755 млн. Оскільки рівень залучень на один день для підтримки ліквідності становить, як правило, близько 10% від розміщуваної суми 4,755 млн, то навіть при різкому зростанні процентних ставок після розміщення коштів у 14-денний кредит описана стратегія виявиться досить вигідною.

Оцінка VaR чистого прибутку підприємства-імпортера.Перш ніж розглянемо приклади стратегій хеджування, проаналізуємо приклад динаміки чистого прибутку фірми, яка не застосовує хеджування. У цьому разі ми зможемо побачити, у який спосіб такий чинник ризику, як відкрита валютна позиція, впливає на динаміку чистого прибутку протягом певного часу.

Вихідні дані для аналізу такі: українська фірма планує щомісячно імпортувати на умовах торговельного кредиту (термін погашення один місяць) та реалізувати на українському ринку протягом місяця партію комплектуючих для складання комп'ютерів на загальну суму 100 000 дол. Партія продається з 20-відсотковою надбавкою, половина цієї надбавки, тобто 10%, -- операційні витрати фірми.

Проблема полягає в тому, що значення чистого прибутку фірми перебуває під істотним впливом такого чинника, як динаміка валютного курсу. Справді, вартість імпортованої партії комплектуючих, що враховується в активах як запаси, визначається за обмінним курсом на початку місяця. Водночас кредиторська заборгованість 100 000 дол., яка має бути погашена в кінці місяця за рахунок виручки від реалізації, визначається за обмінним курсом в кінці місяця (табл. 2).

Таблиця 2. Проектний звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Реалізація	474 000	474 000 грн = 100 000 * 3,95 * 1,2, де перший множник -- вартість партії у валюті; другий -- значення курсу долара на 1.07; третій -- враховує 20-відсоткову надбавку до ціни продажу
Витрати	?	100 000 дол. + 39 500 грн, де перший доданок -- кредиторська заборгованість, яка має бути погашена в кінці місяця, але курс придбання валюти на 1.07 невідомий, другий доданок -- операційні витрати
Прибуток	?

Як свідчать дані табл. 2, фірма має коротку валютну позицію, що є чинником валютного ризику. Зокрема, він проявляється в тому, що ми не можемо передбачити напевне, якими будуть витрати та прибутки фірми. Справді, в останній тиждень липня 1999 р. курс гривні драматично змінився до рівня 4,558 грн. / 1 дол. (табл. 3) (офіційний курс був нижчим, але ми наводимо те значення курсу, за яким фірми могли придбати валюту).

Таблиця 3. Звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Реалізація	474 000
Витрати	495 300	Операційні витрати -- 39 500 грн Погашення кредиторської заборгованості --100 000 * 4,558 = 455 800 грн Всього -- 495 300 грн
Прибуток/збитки	- 21 300

Тепер розглянемо динаміку прибутків/збитків такої компанії протягом року з 1.05.99 р. до 1.05.2000 р. Дані відносно зміни валютних курсів і процентних ставок наведені в табл. 4.

Таблиця 4. Динаміка валютних курсів та процентних ставок за кредитами комерційних банків

Дата	Спот-курс	Процентні ставки за кредитами в гривнях, rUAH, %	Процентні ставки за кредитами в доларах, rUSD, %
01.05.99	3,9347	83	31
01.06.99	3,9534	76	30
01.07.99	3,9514	68	29
01.08.99	4,5583	66	28
01.09.99	4,4950	70	27
01.10.99	4,4564	70	26
01.11.99	4,6247	75	27
01.12.99	5,0050	75	27
01.01.2000	5,5300	71	26
01.02.2000	5,5565	69	26
01.03.2000	5,5483	62	25
01.04.2000	5,4330	54	24
01.05.2000	5,3950	52	23

Розраховані на базі цих даних щомісячні доходи/збитки наведені в табл. 5.

Значення оцінки VaR (мінімального можливого значення чистого прибутку з рівнем довіри 95%), підраховане за цими даними згідно з формулою , дорівнює - 9 490 = 24 168,18 - - 1,65 * 20 398,95.

Ми визначили оцінку ризику для чистого прибутку компанії за відсутності важелів впливу на валютний ризик. Тепер розглянемо цей приклад з погляду суттєвого зменшення ризику внаслідок застосування стратегій хеджування валютними ф'ючерсними контрактами.

Оцінювання VaR чистого прибутку підприємства-імпортера (продовження). Вихідні дані для аналізу ті ж самі, тобто українська фірма планує щомісячно імпортувати та реалізувати на українському ринку протягом місяця партію комплектуючих для складання комп'ютерів на загальну суму 100 000 дол. Партія продається з 20-відсотковою надбавкою, 10% -- операційні витрати фірми.

Таблиця 5. Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера без хеджування валютних ризиків, грн.

Дата	Прибутки/збитки	Чисті прибутки/ збитки
01.05.99	--	--
01.06.99	37 477,00	26 233,90
01.07.99	39 734,00	27 813,80
01.08.99	-21 300,00	-21 300,00
01.09.99	51 913,00	36 339,10
01.10.99	48 810,00	34 167,00
01.11.99	27 734,00	19 413,80
01.12.99	8 217,00	5 751,90
01.01.2000	-2 450,00	-2 450,00
01.02.2000	52 650,00	36 855,00
01.03.2000	56 385,00	39 469,50
01.04.2000	67 013,00	46 909,10
01.05.2000	58 130,00	40 691,00
Середнє значення чистих прибутків,	24 168,18
Стандартне відхилення чистих прибутків,	20 398,95

Розглянемо ефект перерозподілу (стабілізації) чистого прибутку фірми за допомогою стратегії хеджування ф'ючерсними контрактами. Тобто фірма додатково укладає щомісяця угоду з банком на постачання 100 000 дол. за місячною ф'ючерсною ціною (або еквівалентно місячним форвардним валютним курсом) з датою постачання через місяць після укладення угоди. Підкреслимо, що з огляду на тимчасову заборону термінового валютного ринку в Україні, наш приклад цілком гіпотетичний.

Детально розглянемо розрахунки для липня 1999 р.

Зауважимо, що процентні ставки в гривні і валюті становлять відповідно: 68 і 29% річних (див. табл. 6).

Місячний теоретичний форвардний курс долара, або котирування ф'ючерсного контракту з виконанням через місяць, на 1.07.99 становив би (насправді банк призначить для імпортера трохи вищу ціну, скажімо, 4,07).

У розглянутому випадку як проектований звіт про прибуток, так і фактичний звіт про прибуток для фірми-імпортера буде таким.

Таблиця 6.Звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Реалізація	474 000
Витрати	443 300	Операційні витрати -- 39 500 грн Погашення кредиторської заборгованості -- 100 000 * 4,038 = 403 800 грн Усього -- 443 300 грн
Прибуток	30 700

Розраховані на базі даних табл. 5 щомісячні прибутки/збитки фірми з урахуванням хеджування валютного ризику валютним ф'ючерсним контрактом наведені в табл. 13.9.

Як бачимо, порівняно з табл. 6, середнє значення чистого прибутку трохи зменшилось, а стандартне відхилення значно зменшилось з 20 398,95 до 3 852,56. Унаслідок цього, значення гарантованої нижньої межі (оцінки VaR) прибутків зростає з - 9 490 до 18 846 грн.

Отже, можемо зробити висновок: використання операції хеджування валютним ф'ючерсним контрактом гарантує стабільний щомісячний чистий прибуток не нижчий від рівня 18 846 грн.

Ми розглянули тільки один вид ризику -- валютний та застосування ф'ючерсних контрактів з метою стабілізації рівня чистого прибутку фірми. З тією самою метою застосовуються і товарні ф'ючерсні контракти, які хеджують ризики фірм-виробників та споживачів сировини від різких коливань цін. Номенклатура таких контрактів на енергоносії, метали, сільгосппродукцію, налічує сотні найменувань (докладну інформацію можна знайти в газетах Wall Street Journal та Financial Times).

Процентні ф'ючерси застосовують з метою стабілізації грошових потоків, пов'язаних з обслуговуванням боргових зобов'язань або інвестуванням в активи з плаваючою процентною ставкою.

Таблиця 7. Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом

Дата	Форвардні курси	Прибутки/збитки	Чисті прибутки/збитки
01.05.99	--	--	--
01.06.99	4,0459	28 231,85	19 762,29
01.07.99	4,0545	29 426,28	20 598,39
01.08.99	4,0393	30 719,49	21 503,64
01.09.99	4,6581	35 600,56	24 920,39
01.10.99	4,6056	33 892,92	23 725,04
01.11.99	4,5690	33 300,98	23 310,68
01.12.99	4,7499	33 724,86	23 607,40
01.01.2000	5,1405	36 498,13	25 548,69
01.02.2000	5,6725	41 046,40	28 732,48
01.03.2000	5,6941	41 801,62	29 261,14
01.04.2000	5,6695	43 364,40	30 355,08
01.05.2000	5,5320	44 431,12	31 101,78
Середнє значення чистих прибутків, m	25 202,25
Стандартне відхилення чистих прибутків, s	3 852,56

Зауважимо також, що ми розглянули гіпотетичний випадок невеликої фірми, що застосовує ф'ючерсний контракт для хеджування валютних ризиків. Насправді для подібної фірми, як і для банку, що співпрацює з нею, більш гнучким інструментом буде форвардний контракт, оскільки дата виконання такого контракту, як і обсяг активу, може довільно змінюватись. Валютні ф'ючерси -- зручніший інструмент для банків, які можуть гнучко урівноважувати свою форвардну позицію, що виникає в процесі обслуговування певної кількості подібних фірм, за рахунок протилежної ф'ючерсної позиції. Гнучкість досягається саме внаслідок високої ліквідності ф'ючерсного ринку, тобто за рахунок щоденної зміни банком своєї позиції на цьому ринку, залежно від стану форвардної. Інакше кажучи, акумулюючи ризики дрібних клієнтів на форвардному ринку, банк хеджує свій ризик на ф'ючерсному.

Подібно банкам, хеджерами на ринку валютних ф'ючерсів виступають великі міжнародні корпорації, які щоденно отримують та виконують платежі в багатьох валютах, тобто мають відкриті валютні позиції, які постійно змінюються.

Задачі

Задача 1

Вихідні дані	Варіант 8
За умови домовленості підприємство-експортер надає іноземному покупцеві розстрочку платежу, … %	35
вартості контракту на … роки	6
з розрахунку … % річних	9
з розрахунку … % за півріччя	4,5
Сума контракту складає … дол	620
Сума кредиту, дол	217

Проценти із суми заборгованості до дати наступного платежу

Сума на 1 період	18,08333
Період	Залишкова сума заборгованості, дол	Сума процентів за період, дол
1-ше півріччя	217	9,765
2-ге півріччя	198,9167	8,95125
3-тє півріччя	180,8333	8,1375
4-те півріччя	162,75	7,32375
5-те півріччя	144,6667	6,51
6-те півріччя	126,5833	5,69625
7-ме півріччя	108,5	4,8825
8-ме півріччя	90,41667	4,06875
9-те півріччя	72,33333	3,255
10-те півріччя	54,25	2,44125
11-те півріччя	36,16667	1,6275
12-те півріччя	18,08333	0,81375
Сума		63,4725

Проценти від дати видачі до дати оплати чергової трати

Період	База нарахування процентів, дол	Сума процентів за період, дол
1-ше півріччя	18,08333	0,81375
2-ге півріччя	18,08333	1,6275
3-тє півріччя	18,08333	2,44125
4-те півріччя	18,08333	3,255
5-те півріччя	18,08333	4,06875
6-те півріччя	18,08333	4,8825
7-ме півріччя	18,08333	5,69625
8-ме півріччя	18,08333	6,51
9-те півріччя	18,08333	7,32375
10-те півріччя	18,08333	8,1375
11-те півріччя	18,08333	8,95125
12-те півріччя	18,08333	9,765
Сума		63,4725

Проценти підрахуванням загальної суми процентів і поділенням її на рівні частини за числом тратт

Сума процентів за весь період дії кредиту, дол	Сума процентів за півріччя, дол
117,18	9,765

Умови платежів:

Покупець отримує кредит у сумі 217 дол під 9% річних на 6 роки, проценти нараховуються від дати видачі до дати оплати чергової трати.

Експортеру найвигідніше отримувати проценти обчислені від дати видачі до дати оплати чергової трати.

Задача 2

Вихідні дані	Варіант
Німецька фірма планує експортувати кухонний мікропроцесор до США на умовах ФОБ Гамбург. У результаті вивчення американського товарного ринку було отримано наступні дані:	8
1. Роздрібна ціна продажу аналогічного товару споживачеві на внутрішньому ринку США … дол.	500
Включаючи податок з продажу … % від роздрібної ціни	6,54
2. Націнка експортера … % від обсягу продаж	70
3. Націнка імпортера … % від обсягу продаж	30
4. Націнка оптовика … % від обсягу продаж імпортера	20
5. Націнка роздрібного торговця … % обсягу продаж оптовика	74
6. Митний збір - 3% ціни ФОБ	3
7. Вартість отримання вантажу з митниці і складування по прибуттю - 3 % СІФ	3
8. Вартість накладних витрат (фрахт, транзит, страхування) - 15% ФОБ	15
Крефіціент зняття податку з продажу із роздрібної ціни на внутрішньому ринку	1,0654
Роздрібна ціна на внутрішньому ринку США без податку з продажу, дол	469,3073
Коефіціент зняття націнки роздрібного торговця	1,74
Ціна без націнки роздрібного торговця, дол	269,7168
Коефіціент зняття націнки оптовика	1,2
Ціна без націнки оптовика, дол	224,764
Коефіціент зняття націнки імпортера	1,3
Ціна без націнки імпортера, дол	172,8954
Коефіціент зняття вартості отримання вантажу з митниці і складування по прибуттю	1,03
Ціна СІФ + вартість отримання вантажу з митниці і складування по прибуттю, дол	167,8596
Коефіціент зняття вартості накладних витрат (фрахту, транзиту, страхування)	1,15
Ціна ФОБ + митний збір, дол	145,9649
Коефіціент зняття митного збору	1,03
Ціна ФОБ, дол	141,7135

Ціна і загальна вартість товару: продавець продає, а покупець купує 10000 кухонних мікропроцесорів за ціною ФОБ 141,7135 дол за одиницю. Загальна вартість контракту 1417135 доларів США.

Задача 3

Вихідні дані	Варіант № 8
На територію України на умовах давальницької ввозиться сировина.
Ціна одиниці сировини - … дол США за одиницю	0,8
Кількість сировини - … одиниць	3500
Загальна вартість сировини, дол США	2800
Загальна кількість готової продукції - … дол США	34
Ціна одиниці готової продукції - … дол США	100
Загальна вартість готової продукції, дол США	3400
Частка давальницької сировини у вартості готової продукції, % (повинна бути більшою чи дорівнювати 20% згідно із Законом України "Про операції із давальницькою сировиною")	82,35294
Курс НБУ на момент предявлення векселя до оплати … грн/дол США	7,7
Умова поставки	СІФ
Ставка мита на сировину, %	10
Ставка мита на готову продукцію, %	30
ПДВ, %	20
Пеня за невчасне вивезення готової продукції, %/день	0,3
Готова продукція вивозиться протагом 90 календарних днів з моменту ввезення:
Митна вартість давальницької сировини, грн	21560
Мито на давальницьку сировину, грн	2156
Митна вартість давальницької сировини, грн + Мито на давальницьку сировину, грн	23716
ПДВ, грн	4743,2
Митний збір на ввезення сировини, грн	відмінено
Митний збір за вивезення готової продукції, грн	відмінено
Сума веселя, грн = Мито + ПДВ	6899,2
Сума векселя, дол США = Сума векселя, грн / Курс, грн/дол США	896
Сума платежів, грн	вексель не оплачується, так як готову продукцію вивезено напротязі 90 днів і частка давальницької сировини у готовій продукції не менше 20%
Готова продукція вивозиться протагом 120 календарних днів з моменту ввезення:
За статтею 2 закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 р.:
Митна вартість давальницької сировини, грн	21560
Мито на давальницьку сировину, грн	2156
Митна вартість давальницької сировини, грн + Мито на давальницьку сировину, грн	23716
ПДВ, грн	4743,2
Митний збір на ввезення сировини, грн	відмінено
Митний збір за вивезення готової продукції, грн	відмінено
Сума веселя, грн = Мито + ПДВ	6899,2
Сума векселя, дол США = Сума векселя, грн / Курс, грн/дол США	896
Пеня, грн	306
Сума вескселя + Пеня, грн	7205,2
Сума платежів, грн	вексель і пеня оплачуються
50% готової продукції реалізується в Україні:
За статтею 3 закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 р.:
50% вартості готової продукції, дол	1700
Митна вартість 50% готової продукції, грн	13090
Мито на 50% готової продукції, грн	3927
Митна вартість 50% готової продукції, грн + Мито на 50% готової продукції, грн	17017
ПДВ на 50% готової продукції, грн	3403,4
Митний збір на ввезення 50% вартості готової продукції, грн	відмінено
Сума платежів за 50% вартості готової продукції	7330,4

Задача 4

Вихідні дані	Із надбав. зовнішньо-торговельної фірми	Без надбавки зовнішньо-торговельної фірми
Кількість електроприборів у замовленні на поставку, штук	80	80
Торгова надбавка, на яку розраховує імпортер на основі пропозиції цін на умовах СІФ, %	6	6
Тривалість транспортування, днів	24	24
Ціна 80 одиниць приборів зі складу у Дортмунді з упакуванням та транспортуванням, євро	200000	200000
Знижка за кількість зі сторони виробника, %	5	5
Знижка "сконто" при оплаті напротязі 10 днів, %	2	2
Торгова надбавка зовнішньоторговельної фірми, %	16	0
Вартість послуг банку, %	1,5	1,5
Витрати повязані з транспортуванням товару у Сідней:
Експедиторські витрати від Дортмунда до Сіднея, євро	18660	18660
Навантажувально- розвантажувальні витрати, євро	2150	2150
Оформлення митної документації, євро	870	870
Величина страхової премії, євро	3100	3100
Розрахуємо показники
Знижка виробника за кількість, євро	10000	10000
Знижка виробника "сконто", євро	4000	4000
Цільова ціна, євро	186000	186000
Торгова надбавка зовнішньоторговельної фірми, євро	11160	0
Продажна ціна експортера зі складу EXW, євро	197160	186000
Ціна СІФ, євро	221940	210780
Банківські послуги, євро	3329,10	3161,70
Ціна закупівельна імпортера у Сіднеї 80 одиниць приборів, євро	225269,10	213941,70
Ціна закупівельна імпортера у Сіднеї одиниці прибору, євро	2815,86	2674,27
Ціна продажу імпортера у Сіднеї 80 одиниць приборів, євро	238785,25	226778,20
Ціна продажу імпортера у Сіднеї одиниці прибору, євро	2984,82	2834,73
Величина, на яку може скоротитися ціна при здійсненні прямого експорту, євро	150,09

1) Ціна продажу імпортера у Сіднеї одиниці прибору = 2984,82 євро.

2) При здійсненні прямого експорту ціна може скоротитися на 150,09 євро.

Задача 5

Вихідні дані	Варіант 8
Пропонується партія товару за ціною - … дол за одиницю продукції	10
Кількість продукції … одиниць	1500
Строк відвантаження - … місяці після підписання контракту	1
З урахуванням відстані перевезення товари можуть бути отримані покупцем через … місяці після відвантження	3
Середньомісячна банківська депозитна ставка - …, %	2
Середньомісячна банківська депозитна ставка, коефіціент	0,02
Вартість партії товару, дол США	15000
Частка авансу, %	20
Частка готівкового платежу, %	30
Частка платежу (по факту отримання товару), %	30
Частка кредитного платежу через 2 місяці після отримання товару, %	10
Частка кредитного платежу через 3 місяці після отримання товару, %	10
Розмір авансу, дол США	3000
Розмір готівкого платежу, дол США	4500
Розмір платежу (по факту отримання товару), дол США	4500
Розмір кредитного платежу через 2 місяці після отримання товару, дол США	1500
Розмір кредитного платежу через 3 місяці після отримання товару, дол США	1500
Проценту по депозиту на розмір авансового платежу, дол США	60
Проценту по депозиту на розмір готівкового платежу, дол США	90
Проценту по депозиту на розмір кредитного платежу через 2 місяці після отримання товару, дол США	60
Проценту по депозиту на розмір кредитного платежу через 3 місяці після отримання товару, дол США	90
Контрактна вартість 1	15000
Проценти по депозиту на суму вартості партії товару, дол США	1200
Контрактна вартість 2	16200

Задача 6

Пропозиція 1.

Надбавка до пропонованої ціни 1 (40% через 3 місяці) = 350000 * 0,4 * 3 *0,07 = 29400 (євро)

Надбавка до пропонованої ціни 1 (40% через 6 місяці) = 350000 * 0,4 * 6 *0,085 = 71400 (євро)

Ціна пропозиції із урахуванням обох надбавок = 350000 + 29400 + 71400 = 450800 (євро)

СІФ Гамбург = 450800 + 9000 + 100 = 460800 (євро)

Пропозиція 2.

Ціна пропозиції = 200000 / 1,2450 = 160643 (євро)

ФОБ Нью-Йорк = 160643 + 1000/2 + 160643*75/360*0,07 = 163485,71 (євро)

Для імпортера найвигіднішою пропозицією є ФОБ Нью-Йорк.

Задача 7

Курс долара США = 7 грн/ 1 дол США.

Прибуток комісіонера = 25*8000*0,18 - 11000 = 25000 (грн)

Прибуток комітента = 25*8000 - 2000 - 0,05*27000*7-0,002*27000*7-0,18*25*8000 = 152172 (грн)

Список використаної літератури

1) Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / О.І. Береславська, О.М. Наконечний, М.Г. Пясецька та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 392 с.