Кафедра міжнародної економіки

Контрольна робота

з дисципліни:

«Міжнародні розрахунки і валютні операції»

Зміст

Питання № 24. Значення системи swift в організації міжнародних розрахунків

Практичне завдання №9

Список літератури

Питання № 24.

Значення системи swift в організації міжнародних розрахунків

Становлення цивілізованої фінансової системи в Україні неможливе без швидкого, точного, безпечного і контрольованого обміну фінансовими документами. Системи, що традиційно використовуються для обміну фінансовими документами, мають ряд недоліків та не можуть у повній мірі задовольнити всі вимоги. У той же час наведене завдання у світовому масштабі вирішене компанією S.W.I.F.T.

Сьогодні S.W.I.F.T. є провідною міжнародною організацією у сфері фінансових телекомунікацій, що забезпечує оперативну, безпечну і абсолютно надійну передачу фінансових повідомлень по всьому світу.

S.W.I.F.T. отримав підтримку світового фінансового співтовариства, а запропоновані та реалізовані ним концепція, формати та правила передачі фінансової інформації набули статус стандарту дефакто.

S.W.I.F.T. не тільки є найбільшою світовою мережею передачі інформації, але і надає спеціальне обладнання та програмне забезпечення для роботи у мережі.

Основні переваги S.W.I.F.T.

S.W.I.F.T. Приймає на себе фінансову відповідальність за точну, повну та вчасну доставку повідомлень. Жодна інша організація, що надає мережу для передачі даних, не може цього гарантувати

Комбінування фізичних та логічних заходів по безпеці, а також застосування різноманітних видів шифрування попереджає можливість зміни повідомлення у процесі його передачі по мережі S.W.I.F.T. Ніхто окрім відправника та одержувача повідомлення не може вважати його зміст

Доставка повідомлень виробляється за декілька секунд, причому їхня перевірка та підтвердження справжності здійснюється цілком автоматично.

Стандарти та технологія S.W.I.F.T. надають можливість створювати прикладні програми для автоматичної обробки повідомлень. Завдяки цьому збільшується продуктивність та зменшуються витрати на ручну обробку повідомлень

Головною метою, що реалізує система, є забезпечення технологічного комунікаційного сервісу серед усіх фінансових структур через банки, що є учасниками системи, таким чином, щоб вигідно задовольнити потреби як самих банків так і їх клієнтів.

Основними функціями системи S.W.I.F.T. є:

Забезпечувати партнерське співробітництво з членами задля забезпечення конкурентноздатного фінансового комунікаційного сервісу найвищої якості та надійності з високим ступенем інтеграції.

Сприяти комерційному успіху учасників за допомогою безперервного транзакційного процесу з високим ступенем автоматизації, основаному на компетентності у встановленні фінансових стандартів та надсиланню повідомлень та на світовій комунікаційній мережі.

Отримувати прибуток з статусу міжнародного зразка.

Прагнути набути та підтримувати статус безперечного світового лідеру.

Історія створення S.W.I.F.T.

Ініціатива створення міжнародного проекту, що ставив би на меті забезпечення усім його учасникам можливості цілодобового високошвидкісного обміну банківською інформацією при високому ступені контролю та захисту від несанкціонованого доступу, бере початок ще у 1968 році. Дещо пізніше (у 1972 р.) ця ініціатива була оформлена у проект, що отримав назву MSP (Message Switching Project - проект коммутації повідомлень). У наданому в тому ж році фірмою Logis звіті містилися розрахунки та рекомендації щодо створення рентабельної системи обміну банківською інформацією, що задовольнить усі нижченаведені вимоги:

1. Система повинна базуватися

На створенні міжнародної мережі та мережевої служби сервісу;

На стандартизації процесів, а також стандартизації повідомлень;

На стандартизації засобів та обладнання для підключення банків до мережі;

2. Для забезпечення рентабельності, при вартості передачі одного повідомлення 0.15 доларів США, система повинна обробляти не менше 100 тис. повідомлень на добу із участю приблизно 70 банків.

3. Система повинна містити два незалежних і пов'язаних один з іншим розподільчих центри та концентратори зв'язку у кожній з країн-учасниць системи.

Грунтуючись на цих рекомендаціях, 239 банків з 15 країн Європи та Північної Америки у травні 1973 року у відповідності з бельгійським законодавством створили компанію S.W.I.F.T. (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication - Товариство Всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій). Було визначено, що метою Товариства є проведення досліджень, створення та експлуатація засобів, необхідних для забезпечення віддаленого зв'язку, передачі та обробки конфіденційних фінансових повідомлень та фінансових повідомлень, що є приватною власністю, для загальної користі його членів.

Після введення системи у дослідницьку експлуатацію на початку 1976р. та вирішення ряду стартових проблем, 9 травня 1977 року відбулося офіційне відкриття мережі передачі фінансових повідомлень S.W.I.F.T. На початку існування мережі, її використовували 513 банків з 15 країн світу, забезпечуючи щоденний трафік об'ємом близько 500 тис. повідомлень. Сьогодні S. W. I. F. T. вже має понад 6700 користувачів з 189 країн світу (серед них понад 2200 банків), у яких налічується понад 35 тис. терміналів). Всі вони, незалежно від їхнього географічного положення, мають можливість взаємодіяти один з іншим цілодобово 365 днів у році.

Організаційна структура та засади діяльності компанії.

Кооперативне товариство з обмеженою матеріальною відповідальністю S.W.I.F.T. діє на підставі двох основних документів: "Статуту" та "Основних Угод і Домовленостей". Вищим органом S.W.I.F.T. є Загальне зібрання членів, що володіє усією повнотою законодавчої влади. Загальне зібрання, що у відповідності з Статутом проводиться щорічно в другу середу червня, обговорює та затверджує бюджет, розглядає та приймає стандарти, обговорює питання[запитання], що не змогла вирішити Рада директорів. Рішення по повсякденним питанням приймаються на зборах більшістю по принципу: одна акція - один голос з урахуванням часток (акцій) у капіталі компанії, розподілених серед Членів товариства. Прийняття рішень по найважливішим питанням діяльності компанії вимагає кваліфікованої більшості у три чверті голосів, зібрання. Загальне зібрання має право приймати рішення, якщо на ньому представлено не менше 50% часток у капіталі компанії. Можуть проводитися і Надзвичайні Загальні зібрання.

Члени, субчлени, учасники.

S.W.I.F.T. створювався банками і для банків. Тому володіти частками у капіталі компанії та володіти правами прийняття рішень у рамках Загального зібрання, стосовних до діяльності S.W.I.F.T. можуть лише банки, що мають генеральну ліцензію від Центрального банку своєї країни. Банки відносяться до категорії - Члени компанії. Кожний Член має частку у капіталі компанії. Член не може мати менш однієї частки.

Формула розподілу часток визначається Загальним зібранням. Число часток, що розподіляються між членами, у відповідності з Статутом визначається Радою директорів не рідше ніж один раз на три роки, на підставі цієї формули, причому Члени повинні віддавати або приймати число часток, що визначене Радою директорів. Передача часток повинна виконуватися згідно вартості акцій, що визначається з фінансового звіту, що офіційно публікується компанією (розділ "вартість, що передається"). Податки, з розподілу часток, повинні вноситися зацікавленим Членом. Кожний Член повинен бути проінформований у письмовому вигляді про кількість розподілених йому часток за 30 днів до щорічного Загального зібрання. Член, що повідомив про рішення відмовитися від членства у компанії, не може брати участь в будь-якому наступному розподілі часток.

Будь-який розрахунок, пов'язаний з членством, повинен здійснюватися через компанію. Рада директорів має усі повноваження щодо виконання від імені Члена всіх формальностей, стосовних до реєстрації права власності у Реєстрі компанії.

Будь-яка інша передача часток, окрім передачі, пов'язаної зі злиттям або придбанням Члена іншою компанією, визнається недійсною.

Членство у компанії втрачається, якщо, на думку Ради директорів, Член припинив виконувати умови членства, викладені у Статуті товариства та при припиненні його діяльності, винесенні судового рішення про його банкрутство або при вступленні до товариства у період ліквідації, якщо тільки вона не пов'язана з реорганізацією.

Кожний член може вийти з компанії за умови подачі письмової заяви до Ради директорів у першій половині поточного фінансового року. При цьому вихід здійснюється по закінченню поточного року.

Член може бути виключений з компанії при невиконанні Статуту компанії або Основних Угод та Домовленостей або будь-яких інших зобов'язань перед Компанією, або при будь-якій іншій злочинно недбалій дії, якою можуть бути завдані збитки інтересам компанії, за умови надання Радою директорів цьому Члену обґрунтувань, що є основою її рішення у письмовому вигляді. Таке рішення повинно бути затверджене Загальним зібранням.

У випадку втрати членства вартість часток, власником яких є Член, йому повертається.

Окрім Членів, використовувати послуги S.W.I.F.T. можуть ще дві категорії користувачів: Субчлени та Учасники.

Субчлени - це самостійні юридичні особи, здійснюючі міжнародні фінансові операції, і котрі не менше, ніж на 90% що належать Членам, або котрі є їхніми відділеннями чи філіями.

Використання послуг компанії Субчленом розглядається як використання цих послуг Членом компанії. При цьому Член зобов'язаний по всім зобов'язанням Субчлена.

Не зважаючи на те, що S.W.I.F.T. довго дотримувалася "чистоти рядів", побоюючись, що прийняття небанківских фінансових організацій може заподіяти шкоду інтересам Членів компанії, у червні 1987 року вона допустила до використання своїх спеціальних послуг інші фінансові організації, до яких зараз належать дилерські та брокерські компанії, біржі ітп. Ці компанії належать до категорії - Учасники, котрі також, як і Субчлени, не володіють частками у капіталі компанії.

Для кожної категорії компаній, що претендують на вступ до S.W.I.F.T. у якості Учасника, Загальне зібрання встановлює спеціальні критерії, на відповідність яким розглядається кожна з компаній, що подала заяву на вступ. При цьому з кожною з компаній-учасників укладається окрема угода.

S.W.I.F.T. як міжнародна система.

Діючі нині електронні системи обробки банківських операцій можна поділити на системи фінансових повідомлень та системи розрахунків. За допомогою перших здійснюється лише оперативне пересилання та зберігання міжбанківських документів. Функції других пов'язані безпосередньо з виконанням взаємних вимог та зобов'язань. До першої групи належать S.W.I.F.T., BankWire (приватна мережа банків США), до другій - CHIPS (США), СHAPS (Англія) та ін.

Завдання створення системи обміну повідомленнями про комерційні та фінансові операції потребувало ретельного розроблення стандартів, і створений у 1972р. Міжнародний комітет по стандартам (ISO), вже до 1980 г. розробив стандарти на типографію повідомлень в наступних галузях:

Рух платежів клієнтів;

Міжбанківський рух платежів;

Дані про торгівлю грошами;

Виписки з поточних рахунків банків за день, включаючи записи по кредитним і дебетовим рахункам;

Продаж та оформлення цінних паперів;

Операції інкасування та акредитування;

Балансовий звіт для клієнта про управління готівковими коштами;

Чек-авізо/блокування рахунку;

Торгівля банківськими металами;

Гарантії;

тощо.

Стандартизація форм фінансових повідомлень.

Незважаючи на те, що S.W.I.F.T. використовує існуючі стандарти, чимала частина стандартів текстових повідомлень розроблена спеціально для використання у системі S.W.I.F.T. Окрім їхнього першочергового призначення, стандарти на повідомлення S. W. I. F. T. одержують все більше поширення поза цією системою та стають стандартами "де факто" для фінансових повідомлень і транзакций, здійснюючи все більший вплив на банківську справу різних країн. Наприклад, на базі стандартів S.W.I.F.T. деякі країни розробили клірингові системи (CHAPS у Англії, Sagritter в Франції та інші). Причому, S.W.I.F.T. не виконує клірингових функцій, а повідомлення, що передаються враховуються на рахунках "лоро" та "ностро" точно так же, як при використанні традиційних платіжних документів.

Принципи побудови форм, що стандартизувалися.

Всі фінансові повідомлення повинні використовувати форми, що стандартизувалися. Повідомлення всіх типів складені по загальному принципу. Вони складаються з початкової частини, до якої входять мітка початку повідомлення (Start of Message), заголовок (Header) та мітка початку тексту (Start of Text), тексту повідомлення (Text of Message) та кінця повідомлення, до якого входить мітка кінця тексту (End of Text), параметри (Trailer) та мітка кінця повідомлення (End of Message).

Початкова частина і його кінець утворюють "конверт", у якому пересилаються повідомлення і котрий що містить інформацію, важливу для управління рухом повідомлення у мережі.

Заголовок містить одиннадцятизначний код-ідентификатор одержувача повідомлення, код терміналу відправника, поточний п'ятизначний номер, що виконує контрольну та захисну функції, і трьохзначний код повідомлення з двозначним кодом пріоритету. В параметрах вказуються код аутентифікації та інші повідомёлення, наприклад, попередження банка-одержувача про затримку передачі повідомлення, попередження про можливість подвійного платежу ітп.

З Метою забезпечення правильної доставки повідомлень, всі користувачі S. W. I. F. T. отримують коди-ідентифікатори (Bank Identifier Codes, BIC), що є адресами у мережі (BIC-коди можуть отримати не тільки користувачі мережі S. W. I. F. T.).

Коди-ідентифікатори мають наступну структуру:

Всесвітній чотирьохлітерний код фінансової організації;

Двохлітерний код країни у відповідності зі стандартами ISO;

Двохлітерний код місцеположення фінансової організації (можливий географічний поділ всередині країни, тобто місто, область або тимчасова зона);

Трьохлітерний допоміжний код (для фінансової організації, не що є користувачем S.W.I.F.T. надається символьний код BIC; для користувача S.W.I.F.T. трьохлітерний код може бути використаний для ідентифікації його конкретного місцеположення у країні).

Текст повідомлення складається з полів, відмічених двозначним цифровим кодом. Наприклад, код 57 означає банк, у якому ведеться рахунок, 69 - бенефіціара, у полі 71 вказується, за чій рахунок здійснюється платіж та сума комісії, а у поле 32 - сума платежу. До тексту повідомлення інформація вноситься у суворій послідовності. При цьому заповнення частини полей є обов'язковим, а деякі поля можуть не заповнюватися або заповнюватися довільним чином.

Обов'язкові поля містять інформацію, необхідну для правильної обробки повідомлень.

Категорії, групи та типи фінансових повідомлень

Вся специфіка S.W.I.F.T. як міжнародної системи фінансових повідомлень віддзеркалюється у категоріях, групах та типах повідомлень, що пересилаються по мережі. У нинішній час використовується 11 категорій (див табл.), що охоплюють понад 130 типів повідомлень, побудованих таким чином, щоб забезпечувати виконання фінансових операцій з великою точністю.

Повідомлення, як правило, передаються від одного користувача S.W.I.F.T. до іншого чи інших, проте існує і категорія системних повідомлень, що дозволяють користувачу взаємодіяти з мережею. Системні повідомлення використовуються для запиту певних дій та для отримання спеціальних звітів, пошуку повідомлень у базі даних, для навчальних та тренувальних цілей. Користувач може одержувати від мережі запити або вона може інформувати його про свій поточний стан, поновленнях, нові послуги і т.п. Системні повідомлення мають найвищий пріоритет, оскільки вони містять інформацію, що стосується функціонування мережі.

Всім іншим типам повідомлень, стосовним до категорій 1-9 та до категорії n, надані трьохзначні цифрові коди, причому перша цифра відповідає категорії операції.

Кожне повідомлення з загальної групи можна використовувати у будь-який з описаних нижче категорій повідомлень. Коди повідомлень загальної групи мають вигляд n9M, де n - замінюється номером тієї категорії, що кращим чином відповідає цілі повідомлення, 9 - вказує на особливий характер повідомлення у кожній категорії, а М визначає конкретний тип повідомлення (наприклад, 0 - повідомлення, 2 - вимоги про анулювання, 5 та 6 - відповідно, запити і відповіді).

Повідомлення категорії 1 пов'язані з платежами чи інформацією про них, коли замовник чи бенефіціар або вони обидва не є фінансовими організаціями.

До категорії 2 віднесені повідомлення, якими фінансові організації обмінюються у своїх інтересах. До них відносяться перерахування, що містять вимоги про рух грошових коштів, отриманих фінансовими організаціями, а також повідомлення про майбутні доручення, що повідомляють фінансовим організаціям про кошти, що повинні надійти на рахунки відправників.

Повідомлення категорії 3 підтверджують інформацію, вже відому обом сторонам (подробиці контрактів, що до цього часу зазвичай вже погоджені), повідомляючи відомості про підтвердження та врегулювання угод. До них відноситься інформація про валютно-обмінні контракти, вкладення грошових коштів в зв'язку з операціями по позичці/депозиту та угоди про дострокові процентні ставки.

Повідомлення категорії 4, не припускають суворого дотримання єдиних правив, встановлених для інкасових платежів, проте повинні оброблятися з урахуванням того, що ведення інкасових платежів на основі різноманітних видів валюти ні в одному повідомленні не передбачається.

Повідомлення категорії 5 містять інструкції з продажу та сплати за цінні папери та відповідні підтвердження, інформацію про спільні дії, повідомлення про капітал та прибутки, звітність та інформацію, пов'язану з регулюванням портфеля та кредитуванням цінних паперів.

Повідомлення категорії 6 можуть містити інформацію, безпосередньо стосовну до операцій з дорогоцінними металами (торгівельні підтвердження, повідомлення/інструкції по угодам, звітна інформація), а також різні повідомлення, якими обмінюються фінансові організації, що входять у синдикат, що працює з дорогоцінними металами (повідомлення про припинення/поновлення послуг, про встановлення процентної ставки, сплату капіталу чи відсотків з нього та про сплати на користь синдикату).

Повідомлення категорії 7 містять інформацію про випуск позик, інструкції та звіти, пов'язані з кредитними операціями і наданням гарантій. На повідомлення цієї категорії не накладається жорстких обмежень у вигляді вимог безпосередньго використання саме англійської мови.

До повідомлень категорії 8 належать повідомлення про продаж та сплату дорожніх чеків, рефінансування та управління запасами, а також повідомлення, якими обмінюються емітенти чеків та відправники грошових переказів (ремітенти), торгові агенти та агенти по рефінансуванню, втягнуті у операції з дорожніми чеками.

До категорії 9 належать повідомлення про балансову звітність (інформація про регулювання грошових операцій, деталі балансу та операцій), запити про клієнтів і організації.

Розвиток і стандартизація інших послуг

Система S.W.I.F.T. спочатку була задумана як система для автоматизації виконання фінансових операцій шляхом обміну структурованими повідомленнями обмеженої довжини, що і зараз забезпечує фінансові (FIN) послуги. По суті, ці послуги містять передачу повідомлень від одного користувача до іншого, включаючи перевірку формату повідомлення, підтвердження його прийому мережею у випадку відповідності формату, запам'ятовування копії повідомлення для можливих ревізій та для наступної гарантованої доставки.

Однак обмін структурованими повідомленнями обмеженої довжини - це далеко не все, що потрібно для комунікаційного обміну. Існує велика кількість менш значущих даних, що не є критичними, але тим не менш потрібні для обміну та ефективних дій фінансових організацій. Тому S.W.I.F.T. була розроблена послуга, особливо зручна для передачі даних великого об'єму - міжбанківський обмін файлами (Interbank File Transfer, IFT). Ці дані можуть містити адміністративну та поточну звітну інформацію між головними офісами банків та їхніми філіями, інформацію покупця, дані для управління кредитами, загальноекономічну та статистичну інформацію.

IFT може також виконувати операції з бізнесовими звітами та загальною кореспонденцією, даними по керуванню ризиками та по обміну чеків, а також з іншими документами, що традиційно відправляються по факсу. Як і у наданні фінансових послуг, таємність при цьому гарантується. Послуги IFT цілком інтегровані у архітектуру мережі S.W.I.F.T. і володіють тими ж привілеями.

Окрім IFT S.W.I.F.T. приділяє увагу новітнім технологіям, таким як протоколу електронного обміну даними (Electronic Data Interchange, EDI). EDI, по суті, не нова для S.W.I.F.T. концепція, оскільки вона забезпечує засоби для електронного обміну інформацією для закритих груп користувачів, якими є, наприклад, банки. Головне в EDI - це забезпечення електронних банківських телекомунікацій з торгівельними даними. Забезпечення S.W.I.F.T. таких можливостей допоможе користувачам мережі обмінюватися фінансовими та комерційними даними, що стосуються їхніх корпоративних клієнтів. Успіх EDI може бути забезпечений лише при міжнародному схваленні відповідних стандартів та забезпеченні таємності. Тому S.W.I.F.T. взяла активну участь у діяльності комітету MD4 OOH, який сфокусував свою діяльність на розробці нових стандартів фінансово-комерційних повідомлень, і відіграла важливу роль у розробці нових стандартів безпаперових платежів комерційної торгівлі EDIFAST. Робота над стандартами повідомлень базувалася на принципах, запропонованих групою EDIFAST (Electronic Data Interchange For Administration, Commerce and Transport), що була організована ООН і що охоплює представників корпорацій, фінансових організацій та фахівців у галузі телекомунікацій. Як вже зазначалося, S.W.I.F.T. не виконує клірингових функцій, проте ставши з часом глобальною структурою, що об'єднує банки та інші фінансові організації, вона стала базою для інтеграції систем, здійснюючих повний цикл фінансових операцій. Так, починаючи ще з 1986 року, група європейських банків використовує мережу S.W.I.F.T. для виконання взаємних платежів у спільній валютній одиниці, що отримала назву ЭКЮ (European Currency Units, ECU). Користувачем цієї системи є Ecu Banking Association (ECUBA), а роль S.W.I.F.T. полягає в управлінні мережею і в засвоєнні банківських стандартів. Система, розроблена S.W.I.F.T., виконує безліч додаткових функцій для забезпечення виконання розрахунків, врахування позиції кожного учасника і передачі офіційного і балансового звітів у банки. В кінці дня заключний балансовий звіт надсилається банкам-учасникам асоціації та в Банк міжнародних розрахунків (Bank for International Settlement, BIS), що розташовується в місті Базеле, Швейцарія, що діє як агент по розрахункам.

Ще одним кроком до використання технічної структури S.W.I.F.T. для виконання міжбанківських розрахунків стало створення універсальної системи міжбанківських розрахунків ACCORD. Ця централізована система використовується банками та брокерами для детального вивірення повідомлень, якими вони обмінюються постійно при укладанні угод на валютному ринку та на ринку готівкових коштів. Баланси по кожному виду валюти, що обчислюються автоматично системою (що скорочує час пошуку помилок персоналу фінансової організації), є основою для взаємних розрахунків пар клієнтів, що перебувають в договірних стосунках. Автоматизація процесів при укладенні угод значно підвищує ефективність праці та, що може бути навіть більш важливо, надає швидку та точну картину розрахункового статусу портфеля угод фінансової організації, автоматичні генеруючи звіти про позицію її чистого прибутку по грошовому обертанню та по вартісним даним угод, а також дозволяючи ефективно керувати ризиками.

Тенденцією у банківській справі сьогодні є раціоналізація операцій у такий галузі, як ефективне управління інвестиціями. S.W.I.F.T. надає послугу, що оперує копіюванням певних повідомлень для центрів, що сприяють обробці операцій, проведених на користь відправника, одержувача повідомлень чи їх обох, і що готовлять звіти по них. Процес надання подібних послуг названий PREMIUM "Т-Копіювання'. Він також обраний Банком Франції як механізм для його працюючої у реальному режимі часу національної розрахункової системи, Tranferts Banque de France (TBF).

S.W.I.F.T. Також активно співпрацює з розробниками автоматизованих банківських систем, маючи кінцевою метою задоволення потреб користувачів у підвищенні рівня автоматизації обробки фінансової інформації.

Практичне завдання №9

На підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 необхідно:

1. Визначити повноваження Національного банку України в сфері валютного регулювання;

2. Визначити повноваження Кабінету Міністрів України в сфері валютного регулювання.

3. Заповнити наступну таблицю.

Функції державних органів і банківської системи України в сфері валютного контролю.

Державні органи і банківська система	Функції
1. Національний банк України.
2. Уповноважені банки
3. Державна податкова інспекція
4. Міністерство зв'язку України
5. Державний митний комітет

Відповідь

1. Національний банк України у сфері валютного регулювання:

· здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України;

· складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

· контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

· визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

· видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

· нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

· видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

· установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях, згідно із статтею 8 цього Декрету;

· установлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

· забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

2. Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання:

· визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

· бере участь у складанні платіжного балансу України;

· забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;

· забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України згідно із статтею 14 цього Декрету;

· визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

3. Функції державних органів і банківської системи України в сфері валютного контролю.

Державні органи і банківська система	Функції
1. Національний банк України.	· здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; · забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
2. Уповноважені банки	· здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами
3. Державна податкова інспекція	· здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.
4. Міністерство зв'язку України	· здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.
5. Державний митний комітет	· здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Список літератури

1. Арчакова, О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. - 2007. - N 2. - C.67-73

2. Банковское дело [Текст] : учебник / Финансовая академия при правительстве РФ ; ред. О. И. Лаврушин. - Изд. 4-е, стер. - М. : КНОРУС, 2006. - 768 с.

3. Бездітко, Ю. М. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олді-плюс, 2004. - 272 с.

4. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олді-плюс, 2004. - 272 с.

5. Віднійчук-Вірван, Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст] : навчальний посібник / Л. А. Віднійчук-Вірван. - Львів : Магнолія 2006, 2007. - 214 с.

6. Декрет КМУ «Про систему валютного врегулювання і контролю»

7. Єпіфанов, А.О. Операції комерційних банків [Текст] : навчальний посібник / А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. - Суми : ВТД "Університетська книга", 2007. - 523 с.

8. Закон України «Про банки і банківську діяльність»

9. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

10. Закон України «Про Національний банк України»

11. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

12. Международная торговля: Финансовые операции, страхование и другие услуги: Пер. с англ. -- К.: Торг.-изд. бюро BHV, 1994. --
480 с.

13. Михайлів, З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст] : навчальний посібник / З. В. Михайлів, З. П. Гаталяк, Н. І. Горбаль ; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів : Львівська політехніка, 2004. - 244 с.

14. НБУ. «Правила здійснення операцій на МВРУ»

15. НБУ. Інструкція «Про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій по експортних, імпортних і лізингових операціях»

16. Пебло М. Международные экономические, валютные и финан-совые отношения: Пер. с фр. / Под ред. Н. С. Бабинцевой. -- М.: Про-гресе, 1994. 496 с.

17. Пебло М. Международные экономические, валютные и финан-совые отношения: Пер. с фр. / Под ред. Н. С. Бабинцевой. -- М.: Про-гресе, 1994. 496 с.

18. Примостка Л. О. Банківський менеджмент: Хеджування фінан-сових ризиків: Навч. посібник.-- К.: КНЕУ, 1998.-- 106с.

19. Примостка Л. О. Банківський менеджмент: Хеджування фінан-сових ризиків: Навч. посібник.-- К.: КНЕУ, 1998.-- 106с.

20. Про систему валютного регулювання і валютного контролю [Текст] : декрет / Україна. Кабінет Міністрів. - [Б. м. : б. и.], 1993. - Б. ц.

21. Резнікова, О. О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання [Текст] / О. О. Резнікова // Фінанси України. - 2001. - N 7. - C.16-22

22. Руденко, Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст] : підручник / Л. В. Руденко. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К. : ЦУЛ, 2007. - 632 с.

23. Хомутенко, В.П. Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text] : навчальний посібник / В. П. Хомутенко, В. В. Немченко, І. С. Луценко. - К. : ЦУЛ, 2009. - 474 с.

24. Ющенко В. А., Міщенко В. І. Управління валютними ризиками:
Навч. посібник. -- К.: Знання, КОО, 1998. -- 444 с.