Розвиток ринку електронних грошей

Організація грошових розрахунків - одна із функцій комерційних банків.

Грошовий обіг - це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються між суб'єктами господарювання готівкою або шляхом безготівкових перерахувань. Відповідно грошовий обіг поділяється на готівковий та безготівковий.

Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готівкою, і нерозривно пов'язаний з доходами та витратами населення. Існують певні обмеження щодо застосування розрахунків готівкою між суб'єктами господарської діяльності (підприємствами).

Під безготівковим обігом розуміють систему грошових розрахунків, які провадять без участі готівки. У промислове розвинутих країнах безготівковий грошовий обіг становить 80-90% усього грошового обігу. В Україні у зв'язку з кризовими явищами у сфері економіки і платежів його частка зменшилася. Станом на початок 1998 р. частка готівкового обігу становила приблизно 40-50%.

Грошовий обіг регулюється чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. В основу його організації покладені такі принципи:

1) усі підприємства незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності зобов'язані зберігати грошові кошти на рахунках у банку. У касі підприємства можуть перебувати кошти готівкою в межах ліміту, які встановлені банком і погоджені з підприємством;

2) грошові розрахунки необхідно здійснювати через банки шляхом безготівкових розрахунків;

3) платежі проводяться банком за згодою або за дорученням платника і відповідно з наданими підприємством грошово-розрахунковими документами, які не обертаються поза банками. Стягнення коштів з рахунка клієнта банку здійснюється лише у випадках, передбачених законодавством та "Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою Національним банком України.

Ці основні принципи визначають головну роль банків в організації грошового обігу і передусім стосуються суб'єктів господарської діяльності, крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без юридичного статусу, що мають право не відкривати рахунка в банку для зберігання коштів і здійснення розрахунків.

Клієнти мають право самостійно обирати банк для розрахунково-касового обслуговування і за всіма видами операцій можуть користуватися послугами одного або кількох комерційних банків. Наявність рахунка в банку - це основа контрактних взаємовідносин між банком і клієнтом.

Поточний рахунок - це основний рахунок суб'єкта господарської діяльності. Без відкриття поточного рахунка підприємство не має права вести будь-який вид господарської діяльності. Новостворене підприємство для формування статутного капіталу має відкрити лише один поточний рахунок, на який засновники перераховують внески до статутного фонду. Після перерахування засновниками 30% від оголошеного розміру статутного капіталу банк надає підприємству довідку для подання в органи державної реєстрації у складі документів, необхідних для здійснення реєстрації.

Отже, поточний рахунок призначений для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків за всіма видами діяльності підприємства. Види діяльності, які може вести підприємство, перелічені у його статуті або в документі, що його замінює.

Комплексне розрахунково-касове обслуговування полягає у веденні поточного рахунка клієнта і здійсненні банком за його дорученням усіх розрахункових (надання платіжних послуг) і касових операцій, які виникають у процесі його діяльності та передбачені чинним законодавством. Банк звертає особливу увагу на процедурні питання, які пов'язані з відкриттям, веденням і закриттям поточного рахунка.

Для підприємств, організацій і установ, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, функції поточного рахунка виконує бюджетний поточний рахунок. За наявності у таких підприємств інших джерел фінансування поряд із бюджетним поточним рахунком їм відкривається поточний рахунок.

За своїм характером поточні рахунки належать до депозитів на вимогу або, інакше кажучи, до депозитів до запитання. Тобто, обслуговуючи такий депозит, банк зобов'язаний у будь-який момент забезпечити зняття коштів на основі розпорядження свого клієнта. У зарубіжній банківській практиці такі рахунки ще називають транзакційними (платіжними) депозитами. Термін "платіжні рахунки" (депозити) досить чітко відображає сутність поточних рахунків. За цими рахунками банки нараховують проценти залежно від середнього залишку, або від дотриманого клієнтом установленого компенсаційного залишку.

Банки ретельно підходять до процедури відкриття поточного рахунка. Зміст процедури залежить від категорії клієнта - суб'єкт господарської діяльності чи фізична особа.

Для відкриття рахунка підприємство надає банку такі документи:

1) заявку на відкриття поточного рахунка, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства (додаток 3);

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;

3) копію у належний спосіб зареєстрованого Статуту (положення), засвідченого нотаріально чи органом, який здійснив реєстрацію;

4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

5) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів надано право розпоряджатися рахунком та візувати розрахункові документи (у картку включається також зразок відбитка печатки підприємства);

6) копію документа про реєстрацію в органах пенсійного фонду України та фонду соціального страхування;

7) паспорти керівника та головного бухгалтера підприємства та їх ідентифікаційні коди.

Розглянемо призначення цих документів. Свідоцтво про державну реєстрацію свідчить про законність діяльності підприємства і підтверджує його право на відкриття поточного рахунка. Статут дає змогу банку отримати інформацію про засновників підприємства і відносини між ними, напрями і види діяльності підприємства, його юридичну адресу. До Статуту додається протокол зборів засновників, де містяться дані щодо осіб, призначених на посаду керівника і головного бухгалтера. У разі зміни керівних осіб підприємства до банку подається копія наказу підприємства про цей факт. Паспортні дані дають змогу ідентифікувати цих осіб. Картка зі зразками підписів останніх підтверджує їх право на розпорядження коштами, що зберігаються в банку на рахунках. Після вивчення фінансового стану підприємства і поданих документів банк приймає рішення про відкриття поточного рахунка або про відмову. У разі позитивного рішення керівник банку передає в бухгалтерію розпорядження про відкриття рахунка разом з усіма необхідними документами.

Між банком і підприємством (власником рахунка) укладається угода (додаток 4) на здійснення розрахунково-касового обслуговування, в якій зазначається номер відкритого рахунка, передбачені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунка, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі-виписок з рахунка та ін. Обов'язковою умовою договірних зобов'язань є встановлення між банком і клієнтом тарифів комісійної винагороди за банківські операції і послуги, у тому числі за розрахунково-касове обслуговування (плата за відкриття рахунка, закриття рахунка, вихідні перекази, за вилучення готівки тощо), також розмір плати за залишки коштів на поточному рахунку.

Законодавством та інструкціями Національного банку України передбачено, що кожне підприємство має право відкривати поточний рахунок у національній та іноземній валюті в необмеженій кількості банків. Кількість рахунків клієнта залежить від його виробничих потреб.

Бухгалтерія на підставі розпорядження керуючого реєструє поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, робить відповідну позначку на документах і передає їх в юридичну службу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунка (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити його номер податковому органу.

Документальне оформлення відкриття поточного рахунка господарським товариствам, договірним об'єднанням, товарним біржам, довірчим товариствам, друкованим засобам масової інформації, колективним сільськогосподарським підприємствам, товариствам споживчої кооперації, орендним підприємствам, профспілковим організаціям, політичним партіям, громадським та релігійним організаціям, а також відокремленим підрозділам підприємств має деякі особливості.

До підприємств, для яких законом не передбачена наявність статуту, належать повні товариства, командитні товариства, селянські (фермерські) господарства, підприємці (без створення юридичної особи).

Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів. Фізичній особі-підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім'я.

Поточні рахунки, як і інші рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо в статуті зазначено, що підприємство веде зовнішньоекономічну діяльність, банк може відкрити йому поточний рахунок в іноземній валюті.

Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фізичним) особам. Вони мають платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштів, що виникає у процесі надходження доходів приватної особи та їх використання. Для відкриття рахунка приватна особа подає:

1) заяву на відкриття рахунка;

2) картку зі зразком підпису;

3) паспорт або документ, що його замінює;

4) довідку про ідентифікаційний код платника податку.

Паспорт і довідка дають можливість банку ідентифікувати фізичну особу.

Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

Поточні рахунки клієнтів розміщені у другому класі плану рахунків банку "Операції з клієнтами". Кожному суб'єкту господарської діяльності в рамках рахунка четвертого порядку 2600 "Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності" відкривається аналітичний поточний рахунок. До суб'єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

Поточний рахунок клієнта може мати до 14 знаків та може будуватись у такий спосіб:

2600 КЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,

де К - ключовий розряд;

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ - аналітичний сегмент, що формується банком самостійно і може нести таку інформацію:

Е - характеристика контрагента (резидент, нерезидент) - 1 цифра;

ЕЕ - порядковий номер клієнта в книзі реєстрації відкритих рахунків (2 цифри);

ЕЕЕЕЕЕ - код контрагента (6 цифр).

Для небанківських фінансових установ аналітичні рахунки відкриваються в межах рахунка 2650 "Поточні рахунки небанківських фінансових установ".

Номер рахунка, до якого бюджетним установам відкриваються аналітичні бюджетні поточні рахунки, залежить від рівня бюджету, з якого відбувається фінансування:

2520 "Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України";

2543 "Кошти бюджету Автономної Республіки Крим цільового характеру";

2544 "Кошти обласних бюджетів цільового характеру";

2545 "Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів цільового характеру".

Аналітичні поточні рахунки для обліку коштів із спеціального фонду бюджетним установам відкривають до таких рахунків:

2530 "Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України";

2551 "Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим";

2553 "Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціальних фондів обласних бюджетів";

2555 "Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів".

Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам відкривають до рахунка 2620 "Поточні рахунки фізичних осіб".

Під час виконання операцій за поточними рахунками, що пов'язані з вилученням і наданням готівки, банк і підприємства повинні дотримуватися правил здійснення касових операцій.

Розрахунки без участі готівки здійснюються шляхом використання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки - це розрахунки, які проводить банк шляхом перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок одержувача, а також перерахування банком за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувачів коштів. Для здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками, пластиковими картками. Форми безготівкових розрахунків і правила їх здійснення запроваджує Національний банк України. Підприємства можуть застосовувати при здійсненні розрахункових операцій платіжні інструменти у формі:

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення; "розрахункові чеки;

акредитиви;

платіжні вимоги.

Форма безготівкових розрахунків складається з двох основних елементів: вид розрахункового документа і схема документообігу. * При здійсненні розрахунків використовуються розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Розрахункові документи приймаються банком до виконання за наявності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами поточного рахунка. Прийняття документів від підприємств здійснюється протягом робочого дня. Документи, прийняті в операційний час, відображаються банком у балансі в той самий день. Списання коштів з рахунка платника провадиться тільки за першим примірником розрахункового документа.

Кожна форма має особливий документообіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розрахункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списання коштів з поточного рахунка платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.

У разі здійснення розрахунків акредитивами, чеками передбачається гарантія платежу з боку банків. Гарантію платежу у цих випадках банк забезпечує через відокремлення частки грошових коштів клієнта з поточного рахунка і депонування їх на особовому рахунку, що входить до складу аналітичних рахунків, які відкриваються, до балансового рахунка четвертого порядку "Кошти в розрахунках". Кошти на цих рахунках мають цільове призначення: для оплати розрахункових документів за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються на таких аналітичних рахунках:

"Розрахунки чеками";

"Розрахунки акредитивами".

При розрахунках платіжними картками використовуються пластикові картки. Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними картками, депонуються на балансових рахунках:

2605 "Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками";

2625 "Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками".

Усі рахунки, що належать до групи рахунків "Кошти в розрахунках", - пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і залишки за цими рахунками використовуються як безкоштовні банківські ресурси.

Залишки на рахунках до запитання формують залучені банком ресурси. Ці рахунки пасивні і завжди мають кредитове сальдо. За поточними рахунками розрахункові операції виконуються банком тільки в межах наявності коштів, тобто в межах кредитового залишку.

За поточними рахунками виконуються операції, які виникають у процесі поточної (основної), інвестиційної, фінансової діяльності підприємства. Основні операції за поточним рахунком: зарахування виручки за відвантажену продукцію, надані послуги і виконані роботи; платежі за одержані сировину, товарно-матеріальні цінності й послуги; отримання готівки на виплату заробітної плати та відрядження; податкові та обов'язкові платежі до бюджету; зарахування сум отриманих кредитів і сплата процентів за кредит; розміщення коштів у депозити, вкладення в цінні папери та ін.

В угоді на розрахунково-касове обслуговування або в розпорядженні на відкриття рахунка строки банк надає підприємству виписку з поточного рахунка. До виписки долучаються відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком за рахунком.

У банківській практиці використовуються такі умовні цифрові позначення (шифри) виду операцій, що проставляються в особовому рахунку підприємства:

1. Платіжне доручення

2. Платіжна вимога-доручення

4. Акредитиви

5. Вексель

6. Меморіальний ордер

7. Платіжна вимога

12. Чеки, видані фізичним особам

13. Розрахунковий чек

14. Платіжна картка

На підставі цих документів і записів за рахунком підприємство відображає банківські операції у своєму бухгалтерському обліку. Поточний рахунок може бути закритий за таких умов:

заява власника рахунка;

рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

відповідне рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

умови, передбачені угодою, про розрахунково-касове обслуговування між банком та власником рахунка.

У разі закриття рахунка згідно із законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунка перераховується на рахунок 2903 "Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками". З цього рахунка погашається кредиторська заборгованість клієнтам або сума перераховується за напрямами, визначеними чинним законодавством.

2. Розвиток ринку електронних грошей