Ціна золота

Вставай, золотко!

Центробанки країн ЄС в 2009 р. завершать масштабний розпродаж золота з власних резервів. Це може спровокувати рекордне подорожчання жовтого металу. До $5 тис. за тройську унцію

Таємні мотиви

Через рік центральні банки найбільших європейських країн мають намір завершити кампанію по розпродажу золота з власних міжнародних резервів. Нагадаємо: процес масового продажу золота стартував у вересні 1999 р., коли 15 центробанків найбільших країн ЄС підписали першу угоду CBGA-1 (Central Bank Gold Agreement; Угода центробанків щодо золота). За офіційною версією, центробанки західноєвропейських країн вирішили розпродати золото, щоб диверсифікувати структуру власних золотовалютних резервів. Тоді на 15 країн -- учасниць угоди доводилася майже половина (45%) світових резервів, номінованих в золоті. При цьому сумарний об'єм цього металу в золотовалютних резервах центробанків світу складав 30,4 тыс.т (без урахування резервів МВФ -- 3,4 тыс.т). При цьому питома вага золота в сукупних золотовалютних резервах країн світу складала 12,5%. Тоді як в Західній Європі даний показник в середньому перевищував 31%. У деяких країнах він був і того більше, наприклад, Італії і Нідерландах -- 45%. Слід зазначити, що істинні причини широкомасштабного розпродажу дотепер є таємною, покритою мороком. “Вони (учасники Угоди. -- Ред.) пояснювали це необхідністю “входження” в більш ліквідні активи, які приносять процентний дохід (тільки за допомогою ліквідних активів можна оперативно впливати на фінансові ринки). Правда, під заставу золотих злитків можна без проблем одержати фінансування. До того ж на фоні зниження курсу долара розпродаж золота виглядає, щонайменше, нелогічно”, -- вважає Ерік Найман, начальник управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку (р. Київ; з 2001 г.; більше 10 тыс.чел.). Помітимо, що до 1980-х років золото в злитках зовсім не приносило процентного доходу. В той же час дохід від зростання цін на метал можна було реалізувати тільки через продаж злитків. Проте на початку 80-х років центробанки запровадили практику передачі золота в так званий лізинг комерційним банкам. Такі фінустанови, як JP Morgan Chase, Goldman Sachs, UBS, Citibank, платять по таких операціях не більш 1-2% річних, тоді як валютні депозити і державні облігації приносять дохід в 3-5% річних. Зараз в лізингу знаходиться 10-15 тыс.т золото з резервів центробанків. Незалежний американський експерт ринку золота Юліан Філліпс переконаний, що розпродаж золота нерозривно пов'язаний з введенням єдиної європейської валюти -- євро. У ЄС грошова реформа почалася саме в 1999 р. Мов, для створення попиту на євро центробанки домовилися позбавлятися від золота і купувати євровалюту. При цьому деякі глави центробанків чинили опір цій ідеї. Зокрема, мінімальної распродажей звільнилася Німеччина, а Італія взагалі не стала продавати жовтий метал, хоча і підписала угоду. Договір СBGA-1 був прописаний так, щоб не допустити обвалу цін на золото унаслідок появи на ринку додаткової (позапланового) пропозиції цього металу з боку центробанків. Показово, що учасники не домовлялися про конкретні об'єми продажів, а лише умовилися, що впродовж п'яти років можуть продавати не більш 400 т золота в рік. Після закінчення терміну дії CBGA-1, 27 вересня 2004 р. в цілому ті ж сторони підписали п'ятирічну угоду CBGA-2. Воно, зокрема, передбачало підвищення квоти продажів жовтого металу до 500 т в рік.За даними звіту Erste Group (Спеціальний звіт по золоту, 2008 р.), зараз центробанки забезпечують близько 13% сукупної пропозиції цього активу на світовому ринку. Недивно, що влітку 2006 р. під впливом масових продажів ціна на золото всього за декілька тижнів знизилася на 25% -- з $720 до $540 за тройську унцію. Хоча деякі експерти не схильні перебільшувати роль центробанків на ринку золота (див. “Банкір -- про передбаченість” на стр.40) Цікаво, що активніше за інші країни від золота позбавлявся Центробанк Швейцарії. За неповні вісім років швейцарці розпродали більше половини золотого запасу -- близько 1400 т. При цьому найактивнішим покупцем виступає Китай. Піднебесна володіє найбільшими міжнародними резервами в світі -- більше $1,7 трлн. З них на золото доводиться тільки 1%. Для порівняння: більше 78% міжнародних резервів США -- це монетарне золото, тобто золото в злитках (див. “ТОП-10...”). В результаті кампанії по розпродажу за станом на 1 червня нинішнього року запас золота в сукупних золотовалютних резервах країн світу зменшився до 26,5 тыс.т. Тобто всього за період дії CBGA банки розпродали майже 3,5 тыс.т жовті метали. Враховуючи, що резерви в інших активах продовжували рости, частка золота в сукупних резервах зменшилася до 9,8%. Примітно, що частка золота в резервах деяких європейських країн в результаті розпродажу не зменшилася, а навпаки, збільшилася. Такий несподіваний ефект обумовлений зростанням цін на золото. Так, за 2000-2008 рр. 1 тройська унція жовтого металу подорожчала в 3 рази (з $300 до $900).

Останній рік

В своєму звіті аналітики Erste Group відзначають, що на сьогодні не існує планів щодо підписання нової угоди CBGA, тому розпродаж золота центробанками може закінчитися, ймовірно, вже в 2009 р. Більш того, в звіті мовиться, що багато країн вже розпродали плановані об'єми. Таким чином, ліміт в 500 т не буде повністю використаний як в 2008 р., так і в 2009 р. Відзначимо, що недавно про намір продати частину золотовалютних резервів заявило керівництво МВФ. Ця міжнародна організація має в своєму розпорядженні треті за розмірами золоті резерви в світі (після США і Німеччини). Нагадаємо: МВФ одного разу вже розпродавав золото. Правда, це було давно, в кінці 1970-х років. Тоді продали 1600 т, тобто третина золотого запасу організації. Зроблений такий крок був в цілях “зниження значущості золота в міжнародній монетарній системі”. За прогнозами експертів, МВФ може продати близько 400 т металу вже в найближчому майбутньому. У свою чергу, більшість країн Азії, що розвиваються, а також Японія має намір продовжувати скуповувати жовтий метал у власні резерви. Крім того, за словами керівництва РФ, країна має намір збільшити частку золота в сукупних резервах з нинішніх 2,4% до 10%. За прогнозами аналітиків Erste Bank, саме ці країни викуплять золото МВФ. Разом з тим навіть всіх резервів цієї організації не вистачить для того, щоб повністю задовольнити попит центробанків на золото. Наприклад, для того, щоб довести частку золота до 15% в сукупних резервах, на думку аналітиків Erste Group, Китай повинен теоретично докуповувати 7,2 тыс.т, Японія -- 6,85 тыс.т, а решта центральних банків країн Азії -- 6 тыс.т золото. І це при тому, що об'єм здобич золота складає всього 2,5 тыс.т в рік. Аналітики прогнозують, що диспропорція попиту і пропозиції золота після завершення масового розпродажу жовтого металу приведе до рекордного за всю історію зростання цін на цей метал вже найближчими роками. Зараз ціна унції золота коливається в межах $940. “Центральні банки Росії, Китаю і арабських країн захочуть понизити свою залежність від долара. Навіть якщо незначний відсоток активів в доларах буде переведений в золото, це спровокує наступний стрибок цін. Перевищення ціни до $1 тис. за унцію -- тільки початок, в довгостроковому періоді ціна, підігріта інфляцією, може підскочити до $2,3 тис. за 1 унцію”, -- запевняє Рональд-Петер Штеферль, аналітик Erste Group. Примітно, що минулого тижня і аналітики найбільшого швейцарського банку UBS переглянули свій прогноз за цінами на золото у бік підвищення. Експерти вважають, що середня ціна золота в 2009 р. складе $800 за 1 унцію, замість прогнозованих раніше $750. Є і фантастичніші прогнози. Так, аналітик інвесткомпанії Schroder Investment Management Ltd. Крістофер Вайк допускає, що в найближчі декілька років вартість однієї унції золота підвищиться до $5 тис. і більше.

Стагнація

За оцінками експертів Erste Bank, світові об'єми продажу золота складають близько 4 тыс.т в рік і впродовж останніх років майже не змінюються. Аналізуючи структуру пропозиції жовтого металу, слід зазначити, що 64% в ній -- це знов здобуте золото, 23% доводиться на вторинну переробку лому дорогоцінних металів; інше -- пропозиція центробанків. Примітно, що питома вага первинної пропозиції золота на ринку постійно знижується. Це недивно, адже пік здобичі золота припав на період 2000-2004 рр. Потім об'єми виробництва пішли на спад. На думку фахівців, ця тенденція збережеться і надалі. Зараз більш всього золота здобувають в ЮАР (11,1% об'ємів, що здобуваються), в США (10,4%) і в Австралії (10,3%). Показово, що витрати по виробництву золота ростуть з року в рік колосальними темпами. Так, за 2007 р. собівартість здобичі унції золота в світі зросла на 19%. Левову частку (63%) попиту на жовтий метал формують ювеліри. Показово, що найактивніше золото використовують ювелірні умільці з Індії і Китаю. Їх сукупний попит рівний приблизно 1 тыс.т в рік. Ще 17% попиту забезпечують інші галузі промисловості, 20% попиту -- інвестори (центробанки, фізичні і юридичні особи). Цікаво, що, за інформацією аналітиків Erste Group, 2007 р. став першим роком в історії, коли у володінні приватних осіб знаходилося більше золота, ніж у всіх банків разом узятих.

Експерт -- про мотиви

Балаш Хорват, глава представництва МВФ в Україні:

-- Центробанки вже декілька років розпродають монетарне золото, оскільки воно не приносить процентного доходу, на відміну від інших форм міжнародних резервів, зокрема, казначейських облігацій США або депозитів в іноземних банках. МВФ вирішив продавати золото з кількох причин. Основна -- це дефіцит бюджету організації. З часу своєї підстави в 1946 р. Фонд покривав свої витрати за рахунок процентного доходу від наданих кредитів. Зараз же портфель кредитів МВФ сильно скоротився, тому доходу від нього недостатньо для покриття витрат організації. Щоб досягти зниження витрат, країни -- члени МВФ навіть зажадали звільнити 10% персоналу МВФ протягом трьох років. Для генерації доходу було ухвалене рішення конвертувати частину золота в інші активи, які приносять процентні доходи. Я не можу передбачати майбутню стратегію центробанків щодо продажу золота, але хочу помітити, що ціни, що ростуть, на цей метал вже примусили багатьох задуматися, чи варто продовжувати розпродаж.

Експерт -- про перспективи

Рональд-Петер Штеферль, аналітик Erste Group по міжнародних акціях:

-- Продаж золота є поширеною практикою врегулювання хронічного бюджетного дефіциту. Це зручніший інструмент, ніж проведення непопулярних політичних реформ. До того ж в період 1970-1980 рр. центробанки займали максимально нейтральні позиції щодо торгівлі жовтим металом. В результаті тенденції до спаду на ринку золота центральні банки втратили віру і забули про монетарні аспекти золота. Що стосується перспектив, я вважаю, що центральні банки продаватимуть, але великі програми продажів закінчаться. Ця ситуація може привести до істотного зменшення пропозиції на глобальному ринку золота, що, у свою чергу, може спровокувати стрибок цін на цей метал. Останніми роками скорочення пропозиції золота на світовому ринку компенсувалося тільки масованими продажами центральних банків. В умовах скорочення банківських продажів, зменшення об'єму первинного виробництва і зростання інвестиційного попиту, а також попиту на коштовності диспропорція попиту і пропозиції може бути компенсована тільки зростанням цін.

Банкір -- про передбаченість

Олег Матлінг (37), начальник департаменту товарних ринків Укрпромбанка (р. Київ, з 1989 р., близько 5 тыс.чел.):

-- Завдяки своїй багатовіковій репутації, золото, на мій погляд, завжди складатиме в середньому 5-15% будь-яких резервів. І продаж в рамках CBGA -- це не процес очищення резервів від золота, а лише ситуативне зменшення частки золота в резервах на користь інших активів. Великобританія, наприклад, в 2004 р. при продовженні CBGA на наступні п'ять років заявила, що не має планів вести подальший продаж золота з своїх резервів -- ринкова ситуація змінилася. За даними World Gold Council, з 1999 р. (роки підписання CBGA) по 2006 р. світові золоті резерви держав і міжнародних фінансових інститутів скоротилися з 33,5 тыс.т до 30,3 тыс.т. Таку зміну не можна назвати знаковою. Досвід показує, що для ціни золота не важливе, продають або купують його центробанки і міжнародні фінансові установи. Якщо ринок наперед знає про плани здійснення таких операцій і самі операції здійснюються впорядкований, цього досить для того, щоб мінімізувати їх вплив на ціну золота.

Рисунок 1

Рисунок 2

Рисунок 3

Рисунок 4

Рисунок 5