Страхові послуги

ПЛАН

1. Система міжнародних послугових відносин

2. Світовий ринок професійних послуг. Страхові послуги

Висновки

Список використаної літератури

1. Система міжнародних послугових відносин

Під широким терміном “міжнародна торгівля” можна розуміти не тільки відносини купівлі продажу товарів, а й послуг.

Світовий ринок послуг - це система міжнародних відносин обміну, яка існуює на основі міжнародного поділу праці та інших форм міжнародних економічних відносин, де основним товарним об'єктом виступають різноманітні види послуг. Послуга - це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю- продаж, у якого відсутня речова форма.

Світовий ринок послуг в основі свого розвитку має такі передумови:

ь прискорення розвитку процесу міжнародного поділу праці, який призводить до виникнення нових видів діяльності;

ь науково-технічний прогрес;

ь ускладнення виробництва;

ь насичення ринків товарами;

ь інформаційний бум;

ь прискорений розвиток нових видів транспорту;

ь нові наукові відкриття;

ь нові форми розвитку економічних процесів.

Що стосується структури світового ринку послуг, то її розглядають по-різному. У Міжнародному валютному фонді, наприклад, усі послуги зводять до чотирьох груп:

ь фрахт;

ь решта транспортних послуг;

ь туризм;

ь інші послуги.

За іншим, більш детальним підходом, структуру ринку послуг можна подати по-іншому:

ь фінансові послуги, до яких відносять: міжнародний лізинг, міжнародний факторинг, міжнародним франчайзинг, міжнародний форфейтинг;

ь міжнародний туризм;

ь міжнародний ринок професійних послуг;

ь міжнародний консалтинг;

ь інші послуги.

Регіональну структуру світового ринку послуг можна подати в наступному вигляді:

2. Світовий ринок професійних послуг. Страхові послуги

Світовий ринок професійних послуг - це відносини, які виникають з приводу надання спеціалізованими за певними професіями фірмами одних країн профільних послуг фірмам інших країн. В більшості випадків фірми спеціалізуються на таких професійних послугах:

ь бухгалтерські послуги та послуги з аналізу фінансової діяльності(аудит).

ь юридичні послуги(особливо з міжнародних питань).

ь маркетингові послуги.

ь послуги в сфері дизайну та архітектури.

На світовому ринку з усіх послугових відносин страхові відносини найналагодженіші. І взагалі страхування вже досить давнє: наприклад, страхова компанія «Ллойд» має трьохсотлітню практику здійснення страхових операцій.

Страхування -- це особлива форма економічних відносин, що мають послуговий характер, і виникають в результаті створення (за рахунок внесків учасників економічних відносин) цільових фондів для відшкодування збитків, які сталися в результаті стихійних і випадкових дій природи та людини. Якщо стається страхова подія, то визначається величина збитків і в залежності від страхової суми виплачується потерпілому страхове відшкодування.

Страхові компанії бувають приватними, державними та публічними.

Державні страхові компанії, як правило, створюються для проведення специфічних видів страхування або для запобігання відпливу валюти по каналах страхування й перестрахування. Наприклад, у багатьох країнах спеціалізовані державні компанії здійснюють страхування експортних кредитів з метою заохочення експорту. У багатьох країнах державні компанії за законодавством є співстрахівниками або перестрахівниками по відношенню до недержавних компаній, що робиться з метою найкращого використання місткості страхового ринку, а саме запобігання відпливу валюти за кордон.

Види страхування у сфері міжнародних економічних відносин:

1.Страхування зовнішніх ризиків, експортно-імпортних операцій, національних майнових інтересів за кордоном, діяльності СП.

2.Страхування транспортування вантажів.

3.Страхування від нещасних випадків.

4.Морське, авіаційне страхування.

5.Страхування експортних кредитів.

6.Страхування будівельно-монтажних робіт.

У міжнародній торгівлі завжди існує ризик небажаної для торговця події. Спеціально створене підприємство (страховик) бере на себе ризик, пов'язаний з цією "небажаною" подією. Воно зобов'язується компенсувати страхувальнику всі його втрати. В обмін на це страхувальник зобов'язаний виплачувати встановлені в договорі платежі (страхові премії). Такі умови вигідні для страхувальника, оскільки допомагають уникнути ризику.

Існує багато способів виходу на іноземний ринок страхових послуг, наприклад:

ь страхова компанія може укладати угоди з іноземними страхувальниками безпосередньо (коли ці страхувальники знаходяться в країні страхової компанії);

ь страхова компанія може укладати угоди зі страхувальниками через представників як вітчизняних, так і іноземних;

ь страхова компанія або інша особа може створити в іншій країні страхову компанію.

Страхування зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється за посередництвом проведення різних міжнародних страхових операцій. Міжнародні страхові операції - це система господарських зв'язків між національними економіками різних країн по реалізації страхового фонду.

Міжнародні страхові операції за організаційно-правовою ознакою поділяються на такі групи:

1. Прямі міжнародні договірні операції.

2. Прямі страхування.

3. Посередницькі страхування.

4. Операції міжнародного перестрахування.

Прямі міжнародні договірні операції означають, що полісоутримувач (страхівник) однієї країни заключає договір страхування зі страхувателем іншої країни. Дані операції укладаються як безпосередньо головною конторою головного страхувальника, так і через страхових брокерів.

Прямі страхування означають, що договори страхування укладаються через агентські організації страхувальника за кордоном. Ці операції здійснюються, коли відсутній національний страховий ринок, є конкретні фінансово-комерційні переваги (більш низькі тарифи, більший обсяг страхового покриття, валютні фактори тощо) чи факти юридичного (фактичного) примушення (наприклад, у відповідності з зовнішньоторговим контрактом на умовах СІФ), коли експортер приймає зобов'язання застрахувати товар у іноземного страхувальника, призначеного імпортером.

Посередницькі страхування означають, що договори страхування укладаються юридичними самостійними страховими компаніями за кордоном, тобто дочірніми страховими компаніями.

Перестрахування - це система економічних відносин, у відповідності з якою страхуватель, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності по них передає на узгоджених умовах іншим страхувателям з метою створення збалансованого портфеля страхувань, забезпечення фінансової стійкості страхових операцій.

Перестрахування представляє собою страхування одним страхівником (перестрахуватель) на певних договірних умовах ризику виконання всіх чи частини своїх зобов'язань перед страхувателем у іншого страхувальника (перестрахівника).

На міжнародному страховому ринку з метою передачі ризиків повністю іншим страховим чи перестраховочним компаніям часто застосовують фронтирування або фронтінг ( від англ.. front - виходити на).

Фронтінг - це операція, в процесі якої компанія оформляє страховий поліс, але ризик (частину чи повністю) передає іншому страхувателю, який не фігурує в договорі й найчастіше залишається невідомим для страхівника. Іншими словами фронтінг означає прийняття на страхування (в перестрахування) ризиків з метою передачі їх повністю або частково іншим страховим компаніям, часто на прохання останніх, за відповідну винагороду.

Страхова компанія, яка видає на прохання іншого страхувальника страховий поліс від свого імені, маючи на увазі, що 100% прийнятого ризику буде перестраховано у того ж страхувальника, на прохання якої видається цей страховий поліс, називається фронтируючою компанією, а сам страховий поліс - фронт-поліс (front policies).

Страхові компанії досить відповідально підходять до оформлення фронт-поліса, оскільки юридична особа, яка видала поліс, вважається відповідачем у випадку можливих претензій.

На міжнародному страховому ринку діє багато міжнародних страхових інститутів: асоціації, бюро, групи, об'єднання, товариства, комітети, союзи, федерації. Назвемо основні з них, які діють в сфері міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин.

1. Міжнародна організація актуаріїв заснована у 1985 році. Штаб-квартира знаходиться у Брюсселі. Основними завданнями є:

ь здійснення міжнародного співробітництва та координація діяльності національних асоціацій актуаріїв ряду країн;

ь сприяння науковим дослідженням в області страхової математики тощо.

2. Міжнародна асоціація товариств взаємного страхування (МАТВС) створена в 1963 році зі штаб-квартирою в Амстердамі. Займається координацією діяльності, обміном досвідом та інформацією між товариствами взаємного страхування з різних країн (більше як 200 товариств з 26 країн). А також представляє інтереси своїх членів в міжнародних організаціях.

3. Міжнародна асоціація страхового права створена в 1962 році. Вивчає науково-практичні проблеми розвитку страхової справи. Видає доповіді, проводить з'їзди і конференції. Займається формуванням єдиного страхового ринку в країнах ЄС.

4. Міжнародна асоціація страхових і перестраховочних посередників заснована у 1937 році зі штаб-квартирою у Парижі. Сприяє міжнародним контактам і обміну інформацією серед посередників страхового ринку. Веде дослідження з питань активізації, маркетингу в страхуванні тощо.

5. Міжнародна асоціація страхових досліджень (МАСД) створена у 1973 році. Штаб-квартира знаходиться у Женеві. Основними завданнями є:

ь сприяння прогнозу в наукових дослідженнях зі страхування, поширення наукових знань про страхування;

ь сприяння зростанню суспільного престижу професії страхувальника;

ь організація та курирування спеціальних наукових програм.

6. Міжнародна торгова палата заснована у 1919 році. Сприяє розвитку вільної торгівлі й приватного підприємництва в торгівлі та страхуванні. Надає практичну допомогу комерсантам з виконання урядових функцій для бізнесу на урядовому і міжнародному рівнях.

7. Міжнародна федерація кооперативного страхування (МФКС) об'єднує кооперативні страхові організації 37 країн. Сприяє міжнародному співробітництву між ними в області страхування і перестрахування, в обміні фахівцями, інформацією тощо.

8. Міжнародне товариство аналізу ризику створено у 1981 році у США. Займається застосуванням методології аналізу ризику для цілей оптимізації рішень в різних областях науково-практичної діяльності. Ідентифікує різні види небезпек, розробляє методи зниження ризиків.

9. Міжнародне страхове товариство засноване в 1965 році у США. Сприяє в здійсненні освітніх і наукових програм з питань страхування. Організовує обмін страховою інформацією. Займається видавничою справою.
Міжнародний союз страхувальників кредитів та інвестицій заснований у 1934 році. Штаб-квартира знаходиться у Берні, а секретаріат у Парижі. Завданням Союзу є застосування узгоджених умов кредитування міжнародної торгівлі, гарантування експортних кредитів, обмін досвідом та інформацією зі страхування експортних кредитів, які надаються на термін від 1 до 5 років.

В умовах значних коливань валютних курсів для захисту від можливих витрат застосовують валютні застереження, які належать до так званого нестрахового захисту, оскільки не передбачають розміщення цього ризику на страхування у страхових компаніях. Суть цих застережень полягає у встановленні в контракті валюти ціни і валюти платежу. Крім того використовують валютні застереження й форвардні операції.

Страхуванням іноземних інвестицій займається Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (МАГІ). А саме - наданням гарантій інвесторам проти ризиків, пов'язаних з переказом валюти, експропріацією, війною, громадянськими заворушеннями та порушенням умов контракту урядом країни, в яку був вкладений капітал.

Обмеження страхової діяльності. Неплатоспроможність страхової компанії дуже небезпечна для споживачів страхових послуг. Вона може значно вплинути на подальший розвиток підприємства-страхувальника або взагалі призвести до його краху.

У багатьох країнах діють юридичні вимоги до страхових компаній, без дотримання яких вони не мають права надавати страхові послуги. До числа таких вимог належать:

1) умови реєстрації страхової компанії, наприклад:

ь мінімальний розмір статутного фонду;

ь мінімальний розмір фондів для покриття страхової компанії;

ь рівень освіти менеджерів та інші вимоги до кваліфікації керівників страхової компанії;

2) правила надання страхових послуг, у тому числі:

ь заборона займатися будь-якою іншою діяльністю, крім надання страхових послуг;

ь заборона страховим компаніям, що надають послуги зі страхування життя, надавати інші послуги;

3) вимоги підтримувати рівень статутного та інших обов'язкових фондів на визначеному рівні.

Крім вимог, що стосуються всіх страхових підприємств, у багатьох країнах діють особливі правила стосовно іноземних страхових компаній, у тому числі:

ь більш жорсткі умови реєстрації іноземних страхових компаній;

ь більш жорсткі правила надання страхових послуг;

ь заборона іноземним страховикам надавати всі або деякі послуги на території країни;

ь обмеження участі іноземців та іноземних підприємств у створенні вітчизняних страховиків;

ь обмеження прав іноземних компаній на оскарження в суді відмови у видачі їм дозволу займатися страхуванням.

Багато країн зменшують або знімають подібні обмеження на основі взаємної домовленості, тобто в обмін на аналогічні поступки з боку інших країн. Такі поступки здійснюються не тільки на двосторонній, але й на багатосторонній основі. Наслідки таких поступок неоднозначні: з одного боку, страховики з країни, що одержала поступки, можуть вільніше розвивати свою справу; з іншого боку, надання таких поступок тільки деяким країнам створює нерівні умови для конкуренції із страховиками інших країн.

Висновки

При проведенні зовнішньоекономічних операцій учасники тих чи інших форм валютно-фінансових і кредитних відносин ризикують понести збитки під дією різноманітних чинників. Для уникнення цього застосовують різні види страхування, які забезпечують захист інтересів учасників цих відносин.

В даній роботі було дане визначення поняття страхових послуг у міжнародній економічній діяльності, розглянені основні види міжнародного страхування страхування, а також розглянуті основні страхові інститути у сфері міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин.

Окрема увага в роботі приділена питанню обмеження страхової діяльності та платоспроможності страхових компаній.

Список літератури

1. http://www.library.if.ua

2. http://www.grinchuk.lviv.ua

3. Базилевич В.Д. «Розвиток страхового ринку - стратегічний фактор капіталовкладення // «Економіка України».-1998.-№ З.-C. 13-23.

4. Словник страхових термінів. - К., 1997.

5. Осадець С.С. Страхування. - К., 1998.- 400 с.