Страховий ринок

- включення страхування в число найважливіших фінансово-економічних механізмів регулювання економіки;

- визначення умов, які забезпечують фінансову стабільність страховиків, напрямів страхування, страхового ринку;

- створення системи обліку і звітності сфери страхової діяльності з метою формування банку достовірної інформації і її доступності.

Таким чином, основні напрями розвитку і ефективного функціонування національного страхового ринку нерозривно пов'язані зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням його організаційної структури.

Висновки

Досвід функціонування національного страхового ринку показав, що зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін у страховій сфері. І перш за все в наявності конкуренції страхових послуг. Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості страховиків стали проблеми їх адаптації до ринкової кон'юнктури і конкурентного середовища та можливості в забезпеченні фінансової стійкості як самих компаній, так і їх страхових операцій. В результаті цього кількість страхових компаній на початок 1998 р. зменшилася до 233 порти приблизно 800 різних страхових організацій, які функціонували в початковий період становлення національного страхового ринку. При цьому були і інші об'єктивні і суб'єктивні причини і перш за все загальна економічна і фінансова криза та пов'язані з цим проблеми збитковості галузей народного господарства, невиплатами заробітної плати і зубожіння населення та втрати довіри населення до здійснюваних економічних і ринкових перетворень, в тому числі і розвитку страхування як однієї з дієвих форм соціального захисту населення.

Економічні інтереси страховиків та страхувальників найбільш повно реалізуються на страховому ринку, який являє собою складну, багатофакторну, динамічну, відповідним чином структуровану систему економічних відносин, що виникають між суб'єктами ринку з приводу забезпечення потреби у страховому захисті.

Основні напрями розвитку і функціонування страхового ринку нерозривно пов'язані зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням організаційної структури ринку. В цілому національний страховий ринок представлений досить широким аспектом страхових компаній і товариств за статусом і організаційними формами, що є позитивним моментом в формуванні інфраструктури можливої їх участі в основних видах страхової діяльності на національному страховому ринку. Найбільшого розповсюдження набули закриті страхові акціонерні товариства - страхові компанії (59,2%), страхові акціонерні товариства - страхові компанії (17,6%) і відкриті акціонерні товариства - страхові компанії (9,9%), тобто ці три типи страхових організацій є домінуючими (86,7%) на страховому ринку, в тому числі в страхуванні майна. Практично страховий ринок структурований також за видами діяльності і чітко визначилися ринкові ніші за цією ознакою, тобто по суті виділилися страхові ринки по окремих видах страхових послуг.

В умовах ринкової економіки добровільне страхування є пріоритетним.

Для забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страхових організацій доцільно розмір страхового фонду встановити в межах 0,5-1,0 млн. ЕКЮ з поступовим досягненням цього показника протягом кількох років. Це дозволить створити фінансово стійкі страхові компанії і обумовить стабільне функціонування національного страхового ринку.

Розвиток практичного маркетингу і організація ризик-менеджменту в страховій діяльності залишається одним з першочергових завдань, яке організаційно повинно вирішуватися в кожній страховій компанії. Це один з методів комерційної діяльності страхових компаній і вивчення ринку страхових послуг при будь-яких економічних і ринкових ситуаціях та важливий захід збутової діяльності, спрямований на ефективне просування страхових послуг від страховика до споживачів. В крупних страхових компаніях таких, як НАСК «Оранта» питання маркетингу, ризик-менеджменту і ділової стратегії займаються Департаменти економічного аналізу та маркетингу, до складу якого входить Управління економічного аналізу і зведеного планування, маркетингу та ділової стратегії, а в регіональних структурах (обласних дирекціях) - відділи зведеного планування та економічного аналізу. Створення відповідних маркетингових структур вирішується самостійно кожною страховою компанією.

Важливим напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку, оскільки страхові компанії в розвинутих країнах добре знають сильні і слабкі сторони клієнтів, мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати ризик і прогнозувати страхові події, розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов'язань по договорах. Це, зокрема, досвід США, Англії, Франції, Ізраїлю, Канади, Японії, та інших країн. З досвіду розвинутих країн для наших умов має інтерес система організації страхування та національна система координації функціонування страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування та у його здійсненні, а також досвід функціонування кооперативних страхових організацій, в тому числі і товариств взаємного страхування (ТВС), які успішно конкурують на страхових ринках з традиційними страховими компаніями.

Стосовно вимог ринкового середовища особливо відстає база інформаційного забезпечення функціонування страхового ринку, існують проблеми методології страхування та його економіки й організації, а також підготовки і перепідготовки кадрів. Необхідно відзначити, що в останні роки зміцнився блок преси і реклами страхового ринку в зв'язку із заснуванням в 1997 р. всеукраїнського науково-практичного журналу для професіоналів «Финансовые услуги», розрахованого на працівників страхової, банківської та інших сфер фінансових послуг. Фактично розширилось не тільки інформаційне поле страхового ринку, а й з'явилася можливість для поглибленого і професійного розгляду питань теорії і методології страхової діяльності, формування і ефективності функціонування національного страхового ринку, висвітлення досвіду зарубіжних страхових ринків.

В більш широкому плані в нашій державі по суті стоїть питання розвитку страхового захисту, як окремого напряму державного регулювання розвитку народного господарства, для чого необхідне прийняття спеціальних законів, визначення обов'язкових видів страхування, чітка регламентація діяльності страхових організацій.

Список літератури

Закон України «Про страхування» // Голос України. - 1996. - №68 (1318).

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»)із змінами, внесеними законами України №607/97-ВР від 04.11.97 р. та №639/97-ВР від 18.11.97 р.) // Галицькі контракти. - 1998. - «1-2.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 21 жовтня 1997 р. // Урядовий кур'єр. - 1997. - 15 листопада. - С. 12.

Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1991 р. // Підприємництво і ринок України. - 1992. - №7. - С. 22-23.

Закон України «Про підприємницьку діяльність від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної ради України. - 1991. - №14. - Ст. 168.

Конституція України. - К.: Право, 1994, 1996. - 64 с.

Акименко А. Развитие отечественного страхового рынка - шаг к укреплению национальной безопасности Украины // Финансовые услуги. - 1998. - №5-6. - С. 58-60.

Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризиса платежеспособности // Финансы. - 1996. - №11. - С. 40-43.

Архипов А.П. Структура региональных страховых рынков // Финансы. - 1997. - №3. - С. 44-48.

Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика. - 1996. - 192 с.

Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.

Барановський О.І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси України. - 1996. - №8. - С. 85-93.

Белоусов С. Страховой рынок нуждается в поддержке // Финансы. - 1997. - №3. - С. 54.

Воблый К.Г. Основы экономики страхования. - М.: Изд. центр «АНКИЛ», 1993. - 226 с.

Грушко В.І., Пилипченко О.І. Фінансові ризики. Навч. посіб. - К.: Знання, 1998. - 188 с.

Жиденко К. Правління Ліги обговорило зміни і доповнення до Закону. Україна-Business, №35 від 6.10.99 р., 5 с.

Журавлев Ю.М., Секерт И.Г. Страхование и перестрахование: теория и практика. - М.: Изд. центр «АНКИЛ», 1993. - 192 с.

Зальотов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. // Финансовые услуги №1-2, 1999, 10-13 с.

Заруба О.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 1998. - 321 с.

Клапків М.С. Загальні умови страхування як необхідний елемент правового регулювання страхових відносин // Право України. - 1995. - №12. - С. 40-45.

Клапкив М.С. Формы и сферы сочетания рынков // Финансовые услуги. - 1997. - №1. - С. 12-15.

Клапків М.С., Ткаченко І.С. Зарубіжна практика застосування теорії ризику в страховому підприємництві // Фінанси України. - 1997. - №11. - С. 103-111.

Криворучко А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарстві // Економіка АПК. - 1997. - №6. - С. 66-70.

Кривошпик Т.Д. Страхування майна громадян. Розділ в книзі «Страхування»: К., КНЕУ, 1998. - С. 303-326.

Коноплицкий В.А., Филина А.И. Маркетинг, рынок, финансы (терминологический словарь-справочник). - К.: Импекс. - 1992. - 184 с.

Ларіонова Л. Страховий ринок в Україні. Яким йому бути? // Фінанси України. - 1996. - №8. - С. 89-94.

Лутак Н.Д. Пути интегрирования украинского страхового рынка в мировой // Финансовые услуги. - 1997. - №1. - С. 20-24.

Марчук Є.К. Про розвиток страхового ринку // Україна-Business. - №34. - 1995. - С. 1-2.

Михайлов В.И., Салин В.Н. Малый бизнес: финансы и страхование // Финансы. - 1996. - №5. - С. 47-50

Орланюк-Малицкая Л.А. Страховые организации при переходе к рынку // Экономические науки. - 1991. - №7. - С. 69-79.

Осадець С.С., Харченко Н.В. Проблеми і перспективи розвитку страхової справи // Фінанси України. - 1997. - №3. - С. 74-78.

Прандецкий И. Интеграция страхового рынка Украины в глобальный рынок страхования - путь к развитию // Финансовые услуги. - 1997. - №3. - С. 8-12.

Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 1997 році. Україна-Business, №18 від 13.10.98 р. с. 3. Огляд Укрстрахнагляду.

Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 1998 році. Україна-Business, №15 від 14.05.99 р. с. 2. та №17 від 28.04.99 р., с. 2.

Рейтман Л.И. Страховое дело. - М.: Банковский биржевой НКЦ, 1992. - 524 с.

Рудницкий В.В. Экономика и организация страхового дела. - Спб: Изд. Спб УЭФ, 1993. - 136 с.

Статистичний щорічник України за 1997 рік. Державний комітет статистики України: Під ред. О.Г. Осауленка. - К.: Українська енциклопедія, 1998. - 624 с.

Страховий ринок України (довідник). // Финансовые услуги, №2, 1998, спеціальний випуск до першого Міжнародного форуму в Києві 25-26 лютого 1998 р. «Україна. Страхування 98».

Страхування. Підручник (Керівник авт. кол. і наук. ред. Осадець, д-р екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.