Розвиток лізингового бізнесу на Україні

Одною із істотних умов договору лізингу є умова щодо страхування об'єкта лізингу.

У статті 14 ЗУ «Про лізинг» передбачено, що з метою забезпечення інтересів суб'єктів лізингу під час виконання ними лізингових операцій об'єкт лізингу та ризики, пов'язані з виконанням лізингових договорів, ризики випадкового знищення або пошкодження об'єктів лізингу підлягають страхуванню за домовленістю сторін договору лізингу відповідно до законодавства.

В статті 13 ЗУ «Про лізинг» передбачено, що об'єкт лізингу, який потребує реєстрації в державних наглядових органах реєструється за домовленістю сторін на ім'я лізингодавця або лізингоодержувача у встановленому законодавством України порядку.

Сторона договору лізингу, яка не виконує або виконує не належним чином свої зобов'язання за договором, за загальним правилом, несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконаних обов'язків за договором, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.

Зазначення у договорі лізингу дати і місця укладання, як і в будь-якому іншому договорі, є досить важливим, оскільки у багатьох випадках, спираючись на дату укладення договору, можна визначити строки виконання зобов'язань сторін за договором, і відповідно, строки нарахування та розмір неустойки, суму заподіяних збитків тощо; зазначення місця складання договору є особливо важливим при укладанні договорів міжнародного лізингу.

Права та обов'язки сторін визначені у статтях 11 та 12 ЗУ «Про лізинг».

Лізингодавець має право:

- здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуатації та цілеспрямованим використанням об'єкта лізингу лізингоодержувачем згідно з умовами договору лізингу, вимогами та інструкціями продавця щодо експлуатації об'єкта лізингу;

- вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох чергових строків, та сплати цих платежів разом з пенею, якщо її сплата передбачена договором, та відшкодування йому заподіяних збитків;

- вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору.

Водночас лізингодавець зобов'язаний:

- передати належне йому на праві власності майно в користування лізингоодержувачу;

- не втручатися у вибір лізингоодержувачам продавця майна та у визначення специфікації об'єкта лізингу;

- набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити продавця про те, що майно призначене передачі в лізинг конкретній особі;

- своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об'єкта лізингу;

- прийняти об'єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення строку договору лізингу, якщо об'єкт не буде викуплено лізингоодержувачем.

Лізингоодержувач має право:

- відмовитися від прийняття об'єкта лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцю платежі до усунення ним виявленого порушення умов договору за умови попереднього повідомлення лізингодавця;

- вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору;

- пред'являти продавцю об'єкта лізингу всі права та вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу цього майна, у тому числі користуватися гарантією на устаткування, яку надано продавцем лізингового майна, при цьому не припиняючи дії договору купівлі-продажу між лізингодавцем і продавцем та не змінюючи його умов.

До обов'язків лізингоодержувача відносяться:

- прийняти та належним чином користуватися об'єктом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими воно було передано, з урахуванням природного зносу та змін стану майна;

- своєчасно в повному обсязі виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору;

- без письмової згоди на те лізингодавця не ознайомлювати третіх осіб з конструкцією устаткування, його технічними характеристиками тощо;

- у разі, якщо він не реалізує своє право викупу об'єкта лізингу та не продовжить строк його використання після припинення дії договору, повернути об'єкт лізингу лізингодавцю у стані, зазначеному у договорі.

Перепустка лізингоодержувачем своїх прав та обов'язків по договору лізингу третій особі дозволяється тільки на підставі письмової згоди лізингодавця з наданням йому необхідних даних про третю особу. Лізингодавець має право уступити свої права та обов'язки за лізинговою угодою третій особі без згоди лізингоодержувача, але з повідомленням його про це.

Всі спори, що виникають з укладенням та виконанням лізингової угоди, розглядаються судом. Спори, що виникають з договорів міжнародного лізингу, за домовленістю сторін можуть розглядатись міжнародним арбітражним судом за місцем, обумовленим у договорі.

Висновок

Ефективність лізингової діяльності для економіки країни виявляється на багатьох напрямках. У першу чергу це ефект розширення виробничих потужностей. Лізингове фінансування придбання машин і обладнання здійснюється в рамках сукупного інвестиційного попиту, який, в свою чергу визначається загальною господарською ситуацією.

Другий напрямок - сприяння науково-технічному прогресу. Завдяки лізинговим операціям виробники отримують додатковий канал реалізації своєї продукції, ефективний засіб прискорення оновлення виробництва, що особливо важливо для наукоємних галузей. У той же час лізинг робить доступнішими багато які види дорогого обладнання. Розширюється коло їх споживачів за рахунок малого і середнього бізнесу. Досягнення науки і техніки швидше проникли у господарські структури.

Важливе значення має і підвищення ефективності інвестицій. Як уже зазначалося, лізинг, сприяючи модернізації виробництва, забезпечує ріст продуктивності машин і обладнання, а тому відпадає необхідність у заморожуванні великих коштів. Підприємства можуть придбати обладнання орієнтуючись на середню, а не на максимальну потребу в ньому.

Ситуація на ринку лізингових послуг України характеризується значним перевищенням попиту над пропозицією і визначеною тенденцією до розвитку переважно міжнародної форми лізингу.

Розвиток лізингових відносин в Україні потребує удосконалення законодавчої бази та механізмів оподаткування лізингових операцій.

В сьогоднішніх умовах реальними господарюючими суб'єктами на Україні, що можуть забезпечити розвиток лізингового бізнесу необхідними грошовими коштами, виступають банки.

У зв'язку з тим, що інвестиції, які плануються і реалізуються на основі лізингу, набувають форми лізингового проекту, його, як і будь-який інвестиційний проект, потрібно розробляти.

Література

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність №872-XII від 20.03.91р. ВВР 1991 Р №25, ст.25, ст.281 зі змінами і доповненнями, внесених до Законів України.

2. Закон України «Про власність» № 697-XII. від 07.02.91 р.

3. Закон України «Про лізинг» № 723/97 - ВР від 16.12.97 р.

4. Закон України «Про страхування» № 85/96 - ВР від 07.03.96 р.

5. Указ Президента України «Про спрвлення податку на додану вартість з імпортних товарів» зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України №393 від 31.05.96 р.

6. Інструкція Міністерства фінансів України «По бухгалтерському обліку орендних операцій» №128 від 25.07.95 р. зі змінами та доповненнями.

7. Роз'яснення Міністерства економіки України «Про амортизаційні відрахування № 37-31/538 від 13.06.97 р.

8. Лист Державної податкової адміністрації «Про орендні (лізингові) операції № 22-0112/10-35 від 03.01.97 р.

9. Внукова Н., Ольховиков О. Мир лизинга. Х.: Основа. 1994. - 223 с.

10. Внукова Н. Новые возможности лизинга в Украине // Укр. Деловые новости. - 1996. - № 23.

11. Газман В. Лізинг: теорія, практика, коментарі. Фонд Правов. Культура. - 1997. - 416 с.

12. Горемикін В. Лізинг. Практичний посібник. - 1997. - 379 с.

13. Кабатова Н. Лізинг, правове регулювання, практика 1996 р. - 203 с.

14. Міщенко В., Лубенський О., Словянська Н. Основа лізингу. - К.: Товариство «Знання», 1997. - 138 с.

15. Мосійчук В. Світова практика проведення лізингових операцій та проблеми її впровадження в Україні // Економіка України. - 1995. № 3. - с.10.

16. Прилуцький Л. Лизинг: Правовые основы лизинг. деятельности в Российской Федерации. - М.: «Ось - 89», 1996. - 126 с.

17. Прилуцький Л. Фінансовий лізинг. Правові основи економіки, практика. - К.: «Ось - 89», 1997. - 272 с.

18. Смирнов А. Лизинговые операции. - М.: Консалт - банкир, 1995.-136 с.

19. Старцев О. Розвиток лізингових операцій в Україні // Фінанси України, № 6. - 1998. - 72 с.

20. Хойер В. Как делать бизнес в Европе. - М.: Прогресс, 1990. - 253 с.