Німецько – український фонду підтримки малого підприємництва в Україні

Німецько - український фонд підтримки малого підприємництва в Україні.

Створенню Німецько-українського фонду (НУФ) передувало трирічне співробітництво з урядом Німеччини. На початку вересня 1996 року під час візиту Федерального канцлера ФРН Гельмута Коля в Україну було підписано німецько-українську спільну заяву. В ній висловлювався намір посилити підтримку процесу реформ в Україні в рамках програми Федерального уряду Німеччини "Трансформ", складовою якої є заснування НУФ.

10 грудня 1996 року між Національним банком України та Кредитною установою для відбудови (КГ\?) підписано Договір про грант на суму 10 мільйонів німецьких марок, що надається німецькою стороною для підтримки підприємницького сектора. Згідно з договором за рахунок Німецько-українського фонду, створеного з коштів гранту, через українські комерційні банки приватним мікро- та малим підприємствам надаватимуться кредити для фінансування інвестицій та оборотних коштів.

Строк дії Договору про грант поширюється до 31.12.2000 р., але завершується після прийняття статуту НУФ.

Авуари та неповернені кошти, які до того часу знаходитимуться на рахунку НБУ (одержувача), передаються у створений НУФ. Однак якщо фонд не буде створено до кінця строку дії договору, то кошти повертаються КГ\?.

Упродовж 1997 року КГ\? виплатила грант траншами на процентний рахунок НБУ у німецьких марках. Крім того, за рахунок коштів німецької програми

Строк дії Договору про грант, наданий урядом Німеччини для підтримки українського підприємницького сектора, поширюється до 31 грудня 2000 року, але завершується після прийняття статуту Німецько-українського фонду. Якщо фонд не буде створено до кінця строку дії договору, кошти повертаються німецькій стороні

"Трансформ" КГ\? провів тендер серед німецьких консалтингових фірм із тим, щоб доручити переможцю розробку кредитної програми рефінансування та надання технічної допомоги банкам -- учасникам програми. Тендер виграла німецька консалтингова фірма ІРС (Іntегnational Ргоjекt Соrp), яка мала на той час найкращий досвід кредитної діяльності на теренах СНД (насамперед у Росії). За ініціативою консалтингової фірми в українських комерційних банках створено відділи мікрокредитування, де працюють відібрані ІРС кредитні експерти, які пройшли теоретичну підготовку в рамках програми "Трансформ" і під керівництвом німецьких експертів продовжують навчання в умовах практичної діяльності. Кредитні експерти визначають потенційних позичальників із таких груп підприємств.

1. Мікропідприємства та індивідуальні підприємці без права створення юридичної особи. Підприємства цієї групи мають не більше 20 співробітників. Частка приватного капіталу в їх статутному капіталі перевищує 50%. Фінансується виробництво, сфера послуг і торгівля. Сума кредиту -- до 15 тисяч німецьких марок. Процентна ставка формується з 8% річних (із них 6.5% зараховується у фонд, 1.5% іде на адміністративні витрати) та маржі комерційного банку -- 15% річних.

2. Малі підприємства. До цієї групи належать підприємства, що мають не більше 250 співробітників. Частка приватного капіталу в їх статутному капіталі перевищує 50%. Фінансується виробництво та заклади у сфері надання послуг. Сума кредиту -- до 50 тисяч німецьких марок. Процентна ставка складається з 8% річних та маржі комерційного банку -- 10% річних.

3. Середні підприємства, що мають німецького партнера для спільної діяльності. Ці підприємства повинні займатися виробництвом і мати не більше 500 співробітників. Частка приватного капіталу в їх статутному капіталі перевищує 50%; німецький партнер володіє від 30 до 70% власного капіталу підприємства. Сума кредиту -- до 500 тисяч німецьких марок. Процентна ставка складається з 8% річних та маржі комерційного банку -- 5% річних.

Кї\? разом з ІРС проводять поглиблений аналіз фінансового стану українських комерційних банків для подальшого відбору банків -- учасників Німецько-української кредитної лінії. За станом на 01.08.1999 р. у програмі беруть участь п'ять банків: АППБ "Аваль", АБ "Ажіо", ВАТ ВАБанк, КБ "Приват-банк" та АКБ "Київ-Приват". Разом із головними офісами в кредитній лінії працюють філії банків-учасників: львівські філії АППБ "Аваль", ВАТ ВА-Банк та КБ "Приватбанк", дніпропетровська філія АППБ "Аваль", запорізька філія АБ "Ажіо", АППБ "Аваль" та КБ "Приватбанк", донецька та харківська філії АППБ "Аваль".

Одночасно з кредитними угодами між НБУ, ІРС та переліченими вище комерційними банками підписано тристоронні угоди про технічне співробітництво. За цими угодами консалтингова фірма встановила власні системи моніторингу кредитів у головних офісах банків-учасників та їх філіях, задіяних у програмі Німецько-українського фонду.

У кожному з банків та їх регіональних відділеннях, що беруть участь у програмі, функціонують кредитні комітети, до складу яких входять представники банку та консультанти, що працюють на довгостроковій основі. Після залучення до програми Німецько-української кредитної лінії регіональних відділень банків -- учасників ІРС провела розподіл своїх консультантів за регіонами (див. таблицю 1).

За станом на 01.07.1999 р. в АППБ "Аваль" працює 18, АБ "Ажіо" -- 9, ВАТ ВАБанк -- 5, КБ Приватбанк -- 13, АКБ "Київ-Приват" -- 5 кредитних експертів.

Програма швидко та успішно розвивається. За час впровадження програми мікрокредитування кошти гранту надавалися комерційним банкам траншами для подальшої видачі кредитів кінцевим позичальникам (див. таблицю 2).

Із початком фінансової кризи, щоб запобігти можливим втратам коштів гранту, німецька сторона звернулася до НБУ з пропозицією, аби комерційні банки достроково повернули частину їх. Ішлося про кошти, які банки не надали клієнтам або були повернені ними і перевищували встановлений кредитними угодами норматив трансформування виданих Національним банком України коштів у кредитний портфель комерційного банку (85%). Незважаючи на те, що подібна процедура не передбачалася текстом субкредитних угод, банки-учасники достроково повернули 4 094 135 німецьких марок та узгодили із НБУ тексти додаткових угод, які дозволяють регламентувати вказану процедуру.

Як визнання успішного розвитку проекту надійшло повідомлення про рішення уряду Німеччини збільшити кошти гранту Кі\? на 2 мільйони німецьких марок, що було оформлено підписанням договору від 18.12.1998 р. про збільшення розмірів фонду на цю суму.

Нині щомісячний обсяг кредитів, що надаються банками позичальникам програми мікрокредитування, зріс порівняно із вереснем 1998 року в 6.5 рази, а з груднем -- майже вдвоє. Зростання активності банків-учасників та відновлення інтересу з боку позичальників до кредитів Німецько-української кредитної лінії свідчить про поліпшення ситуації на фінансовому ринку та поступове подолання наслідків економічної кризи в Україні.

За станом на 01.07.1999 р. банки -- учасники Німецько-української кредитної лінії видали 874 кредити на суму 28 342 411.20 німецьких марок, з яких мікропідприємствам -- 156, малим підприємствам -- 700, спільним українсько-німецьким підприємствам -- 18 кредитів. 475 кредитів надано підприємствам сфери послуг, 289 -- виробничим та 110 -- підприємствам торгівлі.

АБ "Ажіо" видав 237 кредитів на суму 8 494 267 німецьких марок, АППБ "Аваль" -- 211 на суму 6 889 201, ВАБанк -- 192 на суму 6 311 890, КБ "Приватбанк" -- 131 на суму 3 664 100, АКБ "Київ-Приват" -- 103 кредити на суму 2 982 953 німецькі марки.

Німецько-український фонд

Щоб використовувати кошти гранту і після закінчення терміну дії Договору про грант, необхідно було створити неприбутковий неоподатковуваний Німецько-український фонд, мета якого -- рефінансування малого та середнього приватного підприємництва.

Міністерство фінансів України погодилося з пропозицією Національного банку стати разом із НБУ співзасновником НУФ, що і було відображено в Положенні про НУФ, розробленому НБУ 1997 року. У грудні 1997 -- квітні 1998 рр. НБУ, Кї\? та Мінфін України провели обговорення підготовленого до підписання Положення про НУФ, згідно з яким засновниками неприбуткового неоподатковуваного Німецько-українського фонду виступають три названі вище установи, проекту указу Президента про створення НУФ та проекту закону про звільнення НУФ від оподаткування. Указ Президента України, підписаний 01.06.1998 р. (№ 574/98), погодив ініціативу НБУ та КГ\? про утворення НУФ. Кабінету Міністрів України разом із НБУ та Кї\? доручено здійснити заходи щодо заснування НУФ, затвердження Положення про НУФ та вирішення організаційних питань. У серпні 1998 року представниками НБУ та КГ\? було доопрацьовано Положення про НУФ, а також законопроект про звільнення НУФ від оподаткування та передано до Кабінету Міністрів України.

Створення установи, кошти якої використовуються виключно на рефінансування програми і не можуть використовуватися на виплату зарплати, дивідендів та податків, -- для України явище безпрецедентне. Тому процес становлення фонду затягнувся. Лише 19 квітня 1999 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про Німецько-український фонд", яка затверджувала створення фонду та Положення про НУФ. Однак через правки редакторів текст затвердженого Положення відрізнявся від тексту, погодженого після багатомісячних переговорів між Кредитною установою для відбудови (Кї\?), Національним банком України та Міністерством фінансів України.

За станом на 1 липня 1999 року в рамках Німецько-української кредитної лінії надано кредитів на суму понад 28 мільйонів німецьких марок. Умовою подальшого використання коштів гранту є прийняття Верховною Радою України закону про звільнення Німецько-українського фонду від оподаткування

Засновники створюваного фонду звернулися до прем'єр-міністра з проханням внести зміни і доповнення до Положення про Німецько-український фонд, які повертають текст до узгодженого проекту. Кабінет Міністрів України 8 липня прийняв постанову про внесення змін і доповнень до постанови про Німецько-український фонд, яка схвалює змінений текст Положення про НУФ.

Нарешті, під час візиту Федерального канцлера Німеччини Шрьодера 09.07.1999 р. Кредитною установою для відбудови, Національним банком України та Міністерством фінансів України підписано Положення про Німецько-український фонд.

Згідно із цим документом НУФ розпочинає свою діяльність після його схвалення постановою Кабінету Міністрів України і набрання чинності прийнятим Верховною Радою України законом про звільнення фонду від сплати податків. Національний банк у порядку законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування.

Отже, черговим етапом на шляху створення корисної для ринкового середовища України установи є прийняття Верховною Радою України цього закону в терміни, передбачені Договором про грант. Інакше кошти гранту доведеться повернути німецькому уряду.

Враховуючи досягнутий прогрес у процесі становлення Німецько-українського фонду, можна сподіватися, що й остання умова Договору про грант -- звільнення коштів фонду від оподаткування -- буде виконана, і гроші уряду Німеччини працюватимуть на підтримку малих підприємств України, підвищення їх конкурентоспроможності.

Таблиця 1. Таблиця 1. Регіональний розподіл кредитних консультантів ІРС

Видано банкам

01.05.1997-- 01.01.1999 рр.

01.01.1999-- 01.07.1999 рр.

Банки-учасники