Монетарні інструменти управління грошово – кредитним ринком

Монетарні інструменти управління грошово - кредитним ринком.

Норма обов'язкових резервів для комерційних банків -- один із основних інструментів регулювання грошово-кредитного ринку. Зважаючи на це, а також відповідно до статті 25 Закону України "Про Національний банк України" Правління Національного банку України Постановою № 332 від 09.07.1999 р. затвердило Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою. 29.07.1999 р. це Положення зареєстровано в Міністерстві юстиції України (№ 511/3804) і надіслано банківській системі для практичного застосування.

Принципи зазначеного положення ґрунтуються на тому, що обов'язкові резерви -- це один із основних монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк регулює грошово-кредитний ринок та грошову масу в обігу.

Для всіх комерційних банків передбачено встановлення єдиного нормативу формування обов'язкових резервів від суми залучених коштів як у національній, так і в іноземній валюті.

Норма резервування та період, протягом якого здійснюється контроль за формуванням обов'язкових резервів, встановлюються окремими рішеннями Правління.

Обов'язкові резерви формуються лише в національній валюті на кореспондентсько-

му рахунку комерційного банку Національному банку України. Формування обов'язкових резервів з використанням кореспондентського рахунку та визначення обсягу обов'язкових резервів за середньоарифметичною формулою дає змогу комерційним банкам ефективніше управляти кредитними ресурсами.

Для підтримання на певному рівні грошової маси в обігу Національний банк України використовує обов'язкові резерви для комерційних банків через дію грошового мультиплікатора. Тож невиконання комерційним банком встановлених норм обов'язкового резервування є по суті користуванням коштами Національного банку (тобто здійсненням комерційним банком несанкціонованої кредитної емісії).

За кожну несанкціоновану кредитну емісію, тобто за кожен випадок використання коштів Національного банку, комерційний банк сплачує НБУ плату в розмірі облікової чи ломбардної ставки (залежно від причини недорезервування).

Згідно із Законом України "Про оподаткування підприємств" сплата відсотків за використання коштів обов'язкових резервів (кредитів НБУ) входить до складу валових витрат комерційного банку.

Використання комерційним банком обов'язкових резервів як кредитної емісії

Національного банку із сплатою процентів за кредит НБУ може дозволятися комерційним банкам не більше трьох разів протягом півроку. У разі несплати, несвоєчасної сплати процентів у розмірі, визначеному Національним банком України за користування коштами обов'язкових резервів, або у випадку порушення вимог щодо можливого використання обов'язкових резервів до комерційного банку застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 62 Закону України "Про Національний банк України", зокрема стягнення штрафу, який сплачується безпосередньо з прибутку банку.

Рішенням Правління Національного банку України № 332 від 09.07.1999 р. підтверджено розмір норми обов'язкових резервів -- 17% та щодекадний період, протягом якого здійснюється контроль за формуванням обов'язкових резервів. Відповідно до статті 26 Закону України "Про Національний банк України" Положення набуває чинності не раніше ніж через 10 днів після його опублікування. Документи /

Затверджено: Постанова Правління Національного банку України 09.07.1999р. № 332

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 1999р. за № 511/3804.

Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою України (далі -- Положення) розроблене відповідно до Законів України "Про Національний банк України" і "Про банки і банківську діяльність" з метою ефективного управління грошово-кредитним ринком на основі підтримання на необхідному рівні грошової маси в обігу, підтримання належної ліквідності комерційних банків й інших фінансово-кредитних установ та забезпечення виконання невідкладних зобов'язань щодо здійснення своєчасних розрахунків за дорученнями юридичних і фізичних осіб.

1. Загальні положення

1.1. Обов'язкові резерви (резервні вимоги) -- це один з основних інструментів здійснення грошово-кредитної (монетарної) політики Національним банком України і механізм регулювання загальної ліквідності банківської системи, який використовується для контролю грошових агрегатів шляхом зниження (збільшення) грошового мультиплікатора.

1.2. Національний банк України встановлює комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів.

Розмір обов'язкових резервів установлюється єдиним для банків та інших фінансово-кредитних установ у процентному відношенні до загальної суми залучених коштів у національній та іноземній валютах.

Для різних видів залучених коштів можуть установлюватися різні норми обов'язкових резервів.

Зобов'язання дотримуватися нормативів обов'язкового резервування коштів у комерційних банках та інших фінансово-кредитних установах виникає з часу отримання ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій щодо залучення коштів юридичних і фізичних осіб і є необхідною умовою для здійснення цих операцій. Комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи несуть відповідальність за дотримання порядку формування обов'язкових резервів згідно з цим Положенням.

Зобов'язання комерційного банку щодо третьої особи не може бути підставою для звільнення його від дотримання норми обов'язкового резервування.

1.3. Нормативи обов'язкового резервування коштів установлюються з метою обмеження дії грошового мультиплікатора та підтримання на певному рівні грошової маси в обігу.

Недотримання нормативів обов'язкового резервування коштів означає здійснення банком та іншою фінансово-кредитною установою несанкціонованої кредитної емісії, за яку встановлюється відповідна плата Національному банку України та застосовуються заходи впливу відповідно до ст. 62 Закону України "Про Національний банк України".

1.4. Формування обов'язкових резервів здійснюється в процентному відношенні до зобов'язань у цілому за консолідованим балансом комерційного банку -- юридичної особи та іншої фінансово-кредитної установи, включаючи їх філії, і відповідна сума коштів обов'язкових резервів у національній валюті повинна знаходитися на кореспондентському рахунку комерційного банку за певний період регулювання.

1.5. Покриття сум обов'язкових резервів будь-якими видами активів комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи не допускається.

1.6. Це Положення не поширюється на філії українських комерційних банків, що відкриті в установленому порядку та розміщені на території іншої держави.

1.7. Обов'язкові резерви формуються у національній грошовій одиниці.

Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені та обліковані на балансі комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи кошти юридичних та фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валюті, за винятком коштів, залучених від інших комерційних банків та іноземних інвестицій, отриманих від міжнародних фінансових установ.

1.8. До залучених комерційними банками та іншими фінансово-кредитними установами коштів належать кошти депозитних, поточних, бюджетних рахунків юридичних і фізичних осіб, а також залучені кошти, що відображені на інших рахунках бухгалтерського обліку.

1.9. Нормативи обов'язкового резервування від суми залучених коштів установлюються Правлінням Національного банку України, виходячи із стану виконання грошово-кредитної політики чи ситуації на грошово-кредитному ринку.

1.10. Проценти за залишками коштів обов'язкових резервів, що знаходяться на кореспондентському рахунку комерційного банку в Національному банку України, не нараховуються.

2. Порядок розрахунку обов'язкових резервів

2.1. До складу зобов'язань комерційного банку включаються кошти, що обліковуються на таких рахунках бухгалтерського обліку:

пасивне сальдо (1600 мінус 1500), пасивне сальдо (1610 мінус 1510), пасивне сальдо (1611 мінус 1511 -- зменшений на суму гарантованих депозитів за покритими акредитивами), пасивне сальдо (1612 мінус 1512), пасивне сальдо (1615 мінус 1515), пасивне сальдо (1919 мінус 1819), пасивне сальдо (2500 мінус 2501), пасивне сальдо 2502, пасивне сальдо (2510 П плюс 2511 П) мінус (2510 А плюс 2511 А), пасивне сальдо рахунків: 2512, 2513, 2514, 2520, 2523, 2525, 2526, 2530, 2531, 2540, 2541, 2542, 2543, 2544, 2545, 2546, 2550, 2551, 2552, 2553, 2554, 2555, 2560, 2561, 2562, 2565, 2570, 2571, 2600, 2601, пасивне сальдо (2602 мінус 1511 -- на суму гарантованих депозитів за покритими акредитивами -- за аналітичним обліком), пасивне сальдо рахунків: 2603, 2604, 2605, 2610, 2615, 2620, 2621, 2622, 2625, 2630, 2635, пасивне сальдо (2900 плюс 2901 плюс 2902 плюс 2903 плюс 2909) мінус (2800 плюс 2809 плюс 2889), пасивне сальдо: 2920 та 2924, пасивне сальдо (3300 плюс 3305) мінус 3306, пасивне сальдо 3307, пасивне сальдо (3320 мінус 3326), пасивне сальдо 3327, пасивне сальдо (3720 мінус 3710).

2.2. Сума залишків залучених коштів для розрахунку обов'язкових резервів визначається за формулою середньоарифметичної за відповідний звітний період.

Обсяг обов'язкових резервів розраховується комерційним банком за період, у розмірі та в порядку, визначеному Правлінням Національного банку України.

Період регулювання, нормативи і порядок формування обов'язкових резервів можуть змінюватися тільки за рішенням Правління Національного банку України.

Середньоарифметична щоденних балансових залишків коштів, залучених за звітний період, що обліковується на рахунках, визначених у п. 2.1 цього Положення, розраховується за формулою.

Сума залучених коштів та залишки коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи за вихідні та святкові дні визначаються на рівні залишків коштів за той робочий день, що передував вихідним чи святковим дням.

2.3. Визначена сума коштів обов'язкових резервів має знаходитися на кореспондентському рахунку комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи.

3. Контроль Національного банку України за дотриманням вимог щодо обов'язкових резервів

3.1. Територіальні управління Національного банку України (ОПЕРУ) здійснюють контроль за дотриманням комерційним банком та іншою фінансово-кредитною установою вимог обов'язкових резервів, порівнюючи суму, визначену на підставі встановленої норми обов'язкового резервування, з фактичною середньоарифметичною сумою залишків коштів на кореспондентському рахунку.

3.2. Комерційний банк та інша фінансово-кредитна установа у визначений строк після закінчення встановленого періоду регулювання подають територіальному управлінню Національного банку України (ОПЕРУ) розрахунок суми залучених коштів та залишки коштів на їх кореспондентському рахунку (форма розрахунку додається).

Якщо прогнозується невиконання встановлених нормативів обов'язкового резервування коштів за звітний період регулювання, то комерційний банк та інша фінансово-кредитна установа не пізніше 5-го дня встановленого поточного періоду регулювання зобов'язані подати територіальному управлінню Національного банку України (ОПЕРУ) обґрунтоване пояснення причин очікуваного невиконання для отримання дозволу на використання коштів обов'язкових резервів.

3.3. Територіальне управління Національного банку України (ОПЕРУ) звіряє надану інформацію з даними щоденного балансу комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи і визначає правильність дотримання ними встановленого нормативу обов'язкового резервування. Якщо фактично зарезервовані кошти на кореспондентському рахунку відповідають нормативам обов'язкового резервування, то вимоги до комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи вважаються виконаними.

У разі отримання від комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи клопотання про надання дозволу на використання коштів обов'язкових резервів у відповідному періоді територіальне управління Національного банку України (ОПЕРУ) зобов'язане спільно з комерційним банком та іншою фінансово-кредитною установою проаналізувати обґрунтованість причин очікуваного невиконання нормативів обов'язкового резервування і не пізніше як за 3 робочі дні до закінчення періоду регулювання подати департаменту монетарної політики свої висновки та пропозиції для розгляду їх на Правлінні Національного банку України.

3.4. Щокварталу територіальне управління Національного банку України (ОПЕРУ) має здійснювати загальну або вибіркову перевірку достовірності даних, представлених для розрахунку суми обов'язкових резервів комерційним банком та іншою фінансово-кредитною установою, використовуючи для цього необхідні документи, що є у нього, в комерційному банку та іншій фінансово-кредитній установі.

Зазначену перевірку здійснюють відповідні підрозділи Національного банку України, на які покладені такі функції.

3.5. У кожному випадку недорезерву-вання комерційним банком та іншою фінансово-кредитною установою коштів на їх кореспондентському рахунку в Національному банку України вони сплачують Національному банку України за кожне порушення проценти за користування коштами обов'язкових резервів (здійснення кредитної емісії) у розмірах:

¦ облікової ставки Національного банку України від суми недорезервованих коштів за звітний період регулювання у разі наявності попереднього узгодження про використання коштів обов'язкових резервів з територіальним управлінням Національного банку України (ОПЕРУ) і відповідного рішення Правління Національного банку України;

¦ ломбардної ставки Національного

банку України від суми недорезервованих коштів обов'язкових резервів у разі використання цих коштів без узгодження з територіальним управлінням Національного банку України (ОПЕРУ).

Використання коштів обов'язкових резервів (здійснення несанкціонованої кредитної емісії) зі сплатою відповідних процентів без застосування заходів впливу, передбачених ст. 62 Закону України "Про Національний банк України", дозволяється комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам не більше трьох разів на півріччя.

3.6. Середньоарифметична сума не-дорезервованих коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи визначається на підставі встановленого нормативу обов'язкового резервування та фактичної середньоарифметичної суми залишків коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи. Різниця між середньою сумою залишків коштів, яка має бути на кореспондентському рахунку комерційного банку чи іншої фінансово-кредитної установи, виходячи з установленого нормативу до залучених коштів та фактичною середньою сумою обов'язкових резервів, є одноденною середньоарифметичною сумою недорезервованих коштів.

3.7. Сума процентних виплат за використання коштів обов'язкового резервування у відповідному звітному періоді регулювання визначається на підставі діючих у відповідному періоді облікової та ломбардної ставок Національного банку України шляхом множення середньоарифметичного розміру недоре-зервування коштів на кількість днів періоду регулювання та на розмір плати з розрахунку відповідно до умов п. 3.5 цього Положення.

3.8. Комерційний банк та інша фінансово-кредитна установа зобов'язані здійснювати процентну виплату за використання коштів обов'язкових резервів за кожний випадок допущеного порушення протягом двох робочих днів.

3.9. У разі несплати, несвоєчасної сплати процентів у розмірі, визначеному Національним банком України за користування коштами обов'язкових резервів, або порушення п. 3.5 (абзац 4) цього Положення територіальне управління Національного банку України (ОПЕРУ) застосовує до комерційного банку, іншої фінансово-кредитної установи санкції, передбачені ст. 62 Закону України "Про Національний банк України".

3.10. Про зміни порядку формування обов'язкових резервів Національний банк України повідомляє банківській системі не пізніше 10 днів до введення нового порядку.

Додаток до п. 3.5 Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою України

Довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку

Назва комерційного банку та іншої фінансово-кредитної установи за_199 _ р. (тис. грн.)