Фінансова підтримка розвитку малого бізнесу в Україні

7

7

Фінансова підтримка розвитку малого бізнесу в Україні.

Макроекономічні параметри 1999 року -- основа створення сприятливих умов для розвитку партнерства в економіці. Порівняно невисокий рівень бюджетного дефіциту (1% від ВВП), жорсткі темпи зростання грошової бази (до 10%) та повільна (наскільки це можливо) девальвація гривні -- ось фактори, які дадуть змогу стримувати інфляцію, забезпечити передбачуваність змін на мікро рівні та включення механізмів ринкової самоорганізації.

Виконавча й законодавча влада демонструють готовність швидко внести ефективні зміни до вітчизняного законодавства, щоб створити в Україні умови для нормальної господарської діяльності.

Значну фінансову допомогу нашій країні надає світова спільнота. В Україні вже діють кредитні лінії Світового банку, спрямовані на структурну перебудову, а також Європейського банку реконструкції та розвитку і Німецької кредитної установи для відбудови (К/\Р), покликані підтримати малий та середній бізнес.

Малий та середній бізнес -- найпотужніший виробничий сектор більшості сучасних ринкових економік. Світ давно гідно оцінив позитивні риси малого та середнього приватного підприємництва. Адже цей вид суспільної активності найкраще розкриває творчий потенціал особистості, оптимально поєднуючи довгострокові інтереси розвитку держави з прагненнями пересічних громадян. Приватний бізнес -- фундаментальна опора відкритого демократичного суспільства, одна з найефективніших форм соціального захисту людей, оскільки він учить пристосовуватися до обставин, не опускати рук і знаходити вихід із будь-якої скрути (в тому числі й фінансової).

Мале та середнє підприємництво в Україні поки що розвинуте слабо: маємо лише близько 150 тисяч малих підприємств. Для прикладу зауважимо, що у Польщі, де населення на 12 млн. чоловік менше, -- їх понад два мільйони. У цій сфері зайнято менш як 1.5 млн. українців (у Великобританії -- 13.6, ФРН -- 18, СТТТА -- 70 млн. чоловік). Внесок вітчизняних малих підприємств у загальнодержавні обсяги виробництва становить усього 8%, тоді як у розвинутих країнах вони створюють більшу частку валового національного продукту. Як мовиться, є над чим замислитися. Цим і пояснюється увага Національного банку до розвитку малого та середнього підприємництва, його участь у міжнародному співробітництві, максимально спрямована на сприяння розвиткові цього перспективного сектора економіки.

Пригадаймо недалеке минуле. У 1994--1998 рр. в Україні започатковано кілька міжнародних проектів фінансової підтримки приватного сектора через місцеві банки. Три з них здійснюються за участі НБУ.

ПРОЕКТ ІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИМ БАНКОМ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ (ЄБРР) ВІД 16 ГРУДНЯ 1994 РОКУ

Згідно з першою кредитною угодою між ЄБРР та НБУ українські підприємці отримали кредити розміром до 2.5 млн. доларів США під 14% річних на строк до п'яти років із пільговим періодом два роки.

За цією програмою на сьогодні затверджено 145 проектів фінансування малих та середніх підприємств на суму 133 911 641 долар США. У тому числі з повернених кредитів повторно видано позики на суму 12 278 298 доларів.

Найбільше коштів вкладено у харчову промисловість (30%), транспортний сервіс (8.59%), легку (8.22%) та деревообробну (7.88%) галузі, сільське господарство (7.48%), хімічну промисловість (7.16%). За попередніми підрахунками, упродовж 1995--2004 років до державного бюджету у вигляді податку на прибуток від прокредитованих проектів надійде понад 157 491 665 доларів СТА.

Буде додатково створено понад 4 390 робочих місць.

У цьому проекті беруть участь комерційні банки "Аваль", "Приватбанк", Всеукраїнський акціонерний банк, Український кредитний банк, "АЖІО", "Україна", Західноукраїнський комерційний банк, "Надра". Наприкінці року укладено субкредитну угоду з Енергобанком. Українські банки для співпраці добирає ЄБРР, повідомляючи НБУ про те, що той чи інший із них допущено до участі у кредитній лінії. Проекти під позики, які мають бути отримані згідно з кредитною угодою, відбирають комерційні банки-учасники, вони ж беруть на себе кредитний ризик банкрутства клієнта. Група управління проектом НБУ перевіряє, чи відповідають критеріям ЄБРР малі й середні підприємства, що подали заявки на отримання кредитів.

За станом на 31.12.1998 року завершено процедуру узгодження видачі коштів останнього -- четвертого траншу (60 592 тис. доларів США) кредитної угоди між ЄБРР та НБУ (на 121 185 тис. доларів США).

Отже, у ЄБРР вибрано всі призначені для нашої країни кошти. У 1999 році вони вкладатимуться вже повторно. Оскільки проект із ґрантом уряду Німеччини розвивався успішно, ЄБРР та НБУ вирішили розпочати програму мікро кредитування Європейським банком реконструкції та розвитку із залишку коштів першої кредитної лінії (6 млн. доларів США).

КРЕДИТНІ ЛІНІЇ 1999 РОКУ З ЄБРР

Нинішнього року розпочнеться впровадження другої кредитної лінії за угодою НБУ з ЄБРР (МСП-2), підписаною 8 травня 1998 року у Києві. Крім зазначених умов надання кредитів, нею передбачено ще й мікро кредиту-вання. Кредит на суму 88 256 тис. доларів США буде переуступлено у вигляді позичок малим та середнім приватним підприємствам (на загальну суму 66 192 тис. доларів США) двома рівними траншами і мікро кредитів трьома траншами (один -- 11 032 тис. та два по 5 516 тис. доларів США кожний) малим підприємствам і приватним підприємцям.

Оскільки вибирання коштів другої кредитної лінії можна буде почати лише після успішного завершення першого проекту та за умови участі принаймні п'яти українських комерційних банків (критерії їх добору тепер значно жорсткіші), Група управління проектом.

На початок 1999 року зовнішньоекономічний товарооборот України (через Укрексімбанк) обслуговувало десять довгострокових кредитних ліній

том НБУ та департамент міжнародних зв'язків тричі переносили дату набуття чинності угодою. Так удається убезпечити Національний банк від збитків, бо ЄБРР знімає комісії ще до надання доступу до коштів.

Будь-який крок міжнародного співробітництва добре виважується, ретельно готується. Всі крапки над "і" щодо другої кредитної лінії ЄБРР вважатимуться розставленими, якщо вдасться розв'язати поточні проблеми: до дати набуття угодою чинності (7 травня 1999 року) Верховна Рада має ратифікувати гарантійну угоду ЄБРР з Україною, необхідно терміново надіслати ЄБРР юридичний висновок Міністерства юстиції щодо неї. Щоб прискорити отримання коштів за другою кредитною лінією, треба завершити переговори з ЄБРР щодо пом'якшення вимог до п'яти банків-учасників.

СПІВПРАЦЯ З НІМЕЦЬКОЮ КРЕДИТНОЮ УСТАНОВОЮ ДЛЯ ВІДБУДОВИ (КРШ)

Простежуючи розвиток проекту кредитної лінії Німецької кредитної установи для відбудови (КГ\Ґ), що також впроваджується через НБУ, можна прогнозувати велику зацікавленість резидентів України у мікрокредитах.

Нинішнього року продовжуватиметься впровадження кредитної лінії на суму 10 млн. німецьких марок, відкритої за рахунок коштів ґранту уряду Німеччини. Протягом 1997--1998 років понад 600 клієнтів отримали за цим проектом 21 279 086 німецьких марок. Із початком фінансової кризи німецька сторона, занепокоївшись щодо можливої втрати коштів ґранту, зажадала від НБУ, щоб українські комерційні банки достроково повернули частину грошей та посилили забезпечення. Хоча суб-кредитними угодами це не передбачалося, банки-учасники достроково повернули 2 млн. німецьких марок та погодили з НБУ тексти додаткових угод, які дадуть змогу регламентувати зазначені процедури.

Очевидно, уряд Німеччини задоволений станом справ, адже прийнято рішення збільшити кошти ґранту 2 млн. німецьких марок.

У проекті беруть участь банки "Аваль", "АЖІО", Всеукраїнський акціонерний банк, Приватбанк, разом із яким працює АКБ "Київ-Приват". Ці ж комерційні банки почнуть програму мікрокредитування за кредитною лінією

ЄБРР.

У комерційних банках створено відділи мікрокредитування, де працюють кредитні експерти, які пройшли теоретичну підготовку в рамках програми "Трансформ" і під керівництвом німецьких фахівців набувають практичних навичок. Ці спеціалісти визначають потенційних позичальників:

1. Мікропідприємства та індивідуальні підприємці без права створення юридичної особи. До цієї групи належать індивідуальні підприємці й підприємства, де щонайбільше 20 працюючих, а частка приватного у статутному капіталі перевищує 50%. Фінансується виробництво, сфера послуг і торгівля.

Загальна сума ліміту за діючими експортними кредитними лініями становить понад 3150 млн. доларів США. Оформлено кредитів на 2540 млн.; зовнішня заборгованість за ними становить 1050 млн. доларів

Сума кредиту -- до 15 тисяч німецьких марок. Процентна ставка складається з 8% річних (6.5% із яких зараховується у фонд, 1.5% -- на адміністративні витрати) та 15-процентної маржі комерційного банку.

2. Малі підприємства. На них працює щонайбільше 250 співробітників; приватний капітал у статутному перевищує половину. Сума кредиту -- до 50 тисяч німецьких марок. Процентна ставка складається з 8% річних та 10-процент-ної маржі комерційного банку.

3. Середні підприємства, що ведуть спільну діяльність із німецьким партнером. Ідеться про виробниче підприємство, де частка приватного капіталу у статутному переважає 50%, а німецький партнер володіє від 30 до 70% власного капіталу підприємства. У колективі повинно бути не більше 500 працівників. Сума кредиту -- до 500 тисяч німецьких марок. Процентна ставка складається

3 8% річних та 5-процентної маржі комерційного банку.

За договором про ґрант, із його коштів має бути створено неприбутковий, неоподатковуваний німецько-український фонд рефінансування приватного підприємництва. Інакше кошти

ґранту у 2000 році доведеться повернути Кі\Ґ. У грудні 1997 -- квітні 1998 року НБУ, КГ\Ґ та Мінфін України (засновники) обговорили підготовлений до підписання статут німецько-українського фонду (НУФ), проект указу Президента про створення НУФ та проект закону про звільнення його від оподаткування. Указом Президента України № 574/98 від 01.06.1998 р. схвалено ініціативу НБУ та Кі\Ґ стосовно створення НУФ та доручено Кабінету Міністрів України разом із НБУ та Кі\Ґ заснувати НУФ, затвердити положення про фонд та вирішити організаційні питання. У серпні 1998 року представники НБУ та Кі\Ґ доопрацювали положення про фонд та проект закону України про звільнення його від оподаткування.

Утім, німецько-український фонд так поки що й не створено: у Кабінеті Міністрів України досі не підписано відповідну постанову.

СПІВПРАЦЯ З МІЖНАРОДНИМ БАНКОМ РЕКОНСТРУКЦІЇ

ТА РОЗВИТКУ (МБРР)

1999 році буде започатковано два нові напрями проекту Світового банку стосовно реструктуризації української вугільної промисловості. НБУ допомагатиме обслуговувати кредит, упроваджуваний через Міністерство фінансів України.

Проектом Міжнародного банку реконструкції та розвитку передбачено, що за кредитом, наданим Мінфіну на реструктуризацію вугільної промисловості, на пропозицію МБРР та згідно зі зверненням Кабінету Міністрів України, НБУ має вести агентське обслуговування.

Програмою розширеного фінансування передбачено протягом 1998-- 2001 років надання Україні кредитів на суму 1645.5 млн. СПЗ (2.3 млрд. доларів США). Два транші на 245.6 млн. СПЗ (345 млн. доларів) уже отримано. Протягом 1999 року в Україну має надійти 742 млн. доларів та кредитів, які Мінфін переуступає комерційним банкам та місцевим органам влади. Протягом 1998 року узгоджено з усіма учасниками тексти агентських та субкредитних угод, а також процедурні супровідні документи, а 15 січня 1999 року Національний банк і Міністерство фінансів уклали угоду про залучення НБУ до обслуговування наданої Світовим банком Мінфіну кредитної лінії на підтримку мікро-, малих та середніх підприємств у регіонах, де закрили вугільні шахти.

Щоб спрямований на реструктуризацію вугільної промисловості України проект МБРР швидше було втілено в життя, Верховна Рада має ратифікувати зміни до кредитної угоди зі Світовим банком. Юридичний висновок Міністерства юстиції щодо цих змін необхідно надати МБРР.

УЧАСТЬ НБУ В ПРОЕКТАХ

Під впроваджуваних проектів Національний банк України прибутку не має. Отримуючи свої два відсотки, НБУ покриває поточні витрати на обслуговування кредитних ліній, які не входять до його кошторису (0,5%); ще 1,5% йде на створення резерву на відшкодування втрат, передбачених угодами.

Насамперед це різниця між нарахованою комісією за зобов'язання Національного банку перед ЄБРР та комісією за зобов'язання комерційних банків перед НБУ. Комісія за зобов'язання для НБУ нараховується через 60 днів після підписання угоди на всю невибрану суму чергового траншу. Для комерційних банків комісія за зобов'язання нараховується з дати затвердження проекту Групою управління проектом НБУ для надання субкредиту на невибрану суму кожного окремого субкредиту. Різні терміни та базові суми нарахування завдають НБУ відчутних втрат.

Другою причиною втрат, обумовлених кредитними угодами, є різниця між процентами для сплати ЄБРР, нарахованими НБУ та комерційним банкам. (За умовами кредитних угод, ЄБРР через сім днів після набуття ними чинності знімає з НБУ половину одноразової комісії за надання кредиту -- 1% від суми кредитної лінії; другу половину знімає з наступного траншу через сім днів після його відкриття. Водночас заборгованість НБУ перед ЄБРР за цією сумою, як і за сумою цільового спрямування (кошти першої кредитної лінії, спрямовані на оплату праці консультантів ЄБРР, що працювали в НБУ, -- 367 191 долар США), залишається, і відсотки нараховуються для НБУ на більшу суму кредиту, ніж для комерційних банків (у першому проекті -- на 1 579 041 долар США).

Текстом кредитної угоди визначено також основне призначення створюваного резерву -- покриття безповоротних втрат за кредитною лінією у разі неповернення кредиту та відсотків комерційними банками. (Стосовно розподілу ризиків за кредитною лінією ЄБРР: НБУ несе ризик неповернення кредиту збанкрутілим комерційним банком).

Усі отримані досі надходження на резервний коррахунок НБУ використав для виконання своїх фінансових зобов'язань перед ЄБРР, оскільки "Градобанк" та його клієнти не виконали своїх фінансових зобов'язань перед НБУ.