Аналіз та управління системою банківського обслуговування

Коефіцієнт важкості визначає середню тривалість втрати працездатності, що припадає на один нещасний випадок за звітний період і визначається за формулою:

(4.1.2)

Т де Д - загальна кількість днів втрачених через непрацездатність по загальній кількості нещасних випадків за звітний період.

Аналізуючи вихідні дані наведені в таблицях 4.1., визначаємо коефіцієнти частоти і важкості в динаміці за період з 1996 року по 1998 роки.

1996 рік:

1997 рік:

1998 рік:

Результати отриманих даних зводимо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2.

Аналіз динаміки нещасних випадків на ХОД АППБ «Аваль» за період з 1996 по 1998 роки.

Показники	1996	1997	1998	1997/1996	1998/1997	1998/1996
Коефіцієнт частоти (КЧ)	26,7	25	6,13	14%	79%	82%
Коефіцієнт важкості (KB)	45	37	24	19%	21%	36%

Коефіцієнт частоти в 1998 р. зменшився у порівнянні з 1996 р. на 82%, а з 1997 р. на 79%.

Коефіцієнт важкості в 1998р. зменшився у порівнянні з 1996р. на 36%, а в 1997р. на 21%.

Оскільки допустимі межі величини коефіцієнтів становлять для частоти -0-30), для важкості - (0-50), то можна відмітити, що в ХОД АППБ «Аваль» значення цих коефіцієнтів не перевищують граничних норм. Це свідчить про хорошу організацію охорони праці в банке в цілому.

В адміністративних та операційних приміщеннях ХОД АППБ «Аваль» забороняється:

використовувати легкозаймисті рідини (хімію);

- користуватися стандартними та саморобними нагрівальними приладами

(електрична плитка, чайник, кавоварка і т.д.);

- користуватися продовжувачами з пошкодженою та сумнівною ізоляцією;

- користуватися несправними розетками, вимикачами, настільними лампами;

- залишати без нагляду включеними в електричну мережу радіоелектронну апаратуру (радіоприймачі, комп'ютери, телевізори);

- використовувати саморобні запобіжники (іншу апаратуру) замість стандартних;

- проводити електро-роботи без погодження з пожежною чи іншою службою.

- З метою запобігання виникнення пожежі необхідно вести постійний контроль за станом електричної мережі.

- При виникненні пожежі необхідно повідомити по телефону 01 місто;

- приступити до евакуації працівників та майна;-

- приступити до гасіння пожежі первинними засобами; організувати зустріч пожежних машин.

- Кожен працівник установи (незалежно від посади) зобов'язаний чітко знати та строго дотримуватись встановлених правил протипожежної безпеки, не допускати дій, що можуть призвести до пожежі або спалахування.

- Особи, винні у порушенні правил протипожежної безпеки, в залежності від характеру порушень та їх наслідків, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному та судовому порядку.

4.2. Розробка заходів по покращенню умов праці

Приміщення з точки зору охорони праці.

Приміщення - ХОД АППБ «Аваль», всі роботи, як правило, пов'язані з використанням персональних комп'ютерів. Немає ніяких небезпечних чинників.

Вибір приміщення.

Роботи ведуться в офісах. Загальний об'єм приміщення - 2800 м\ площа -600 м . Працює 163 чоловіка. На одного працюючого відводиться 17.17 m^j об'єму приміщення та 3,7 м площі. Згідно "Ергономічні вимоги до праці користувачів комп'ютерної техніки" на кожного працюючого відводиться не менше 19.5 м" об'єму і не менше 6 м" площі, висота виробничих приміщень становить 3.2 м.

Згідно ГОСТ 12.1.005- 88. ССБТ. "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", приміщенні повинні підтримуватись певні метеорологічні умови, що визначаються температурою, відносною вологістю та швидкістю руху повітря.

Для робочої зони приміщення, допустимі і оптимальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря, встановлюються з врахуванням трудоємкості і складності роботи, що виконується, а також - пір року. Користувачі персональних комп'ютерів належать до групи 1а - легкі роботи. Відповідно до цього і до ГОСТ 12.1.005-88 вибираємо необхідні метеорологічні умови

Таблиця 4.3.

Оптимальні та доступні метеоумови.

Період року	Категорія робіт	Температура t	Відн. волог, повітря С	Шкідливість
		оптим	Допус	оптим	допус	Оптим	допус
1	2	3	4	5	6	7	8
Холодний	легка 1а	22-24	21-25	40-41	<75	0.1	<0.1
Теплий	легка 1а	23-25	22-28	40-60	<55	0.1	<0.1

В приміщенні встановлено обладнання системи центрального опалення, тепловіддача якого в зимовий період року є достатня. Але доцільним є проведення ущільнення конструкцій вікон і дверей, щоб припинити відплив тепла. Необхідно встановити ефективну систему вентиляції, яка повинна забезпечувати обмін повітря без зміни температурного режиму, а також не створювати зайвого шуму при своєму функціонуванні.

Важливим для нормальної роботи працівників ВІЦП ВАТ "ЛАЗ" є відповідність робочого місця працівників відповідним вимогам. Внутрішні вимоги до робочого місця працівника та його розміщення в ХОД "Аваль".

Розміщення робочих місць працівників відділів відповідає ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 21889-76, ГОСТ 22269-76.

Робоче місце працівника відділу обладнане персональним комп'ютером. При розташуванні елементів робочого місця працівника враховано:

· робочу позу користувача;

· простір для розміщення користувача;

· можливість огляду елементів робочого місця;

· можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Елементи обладнання розташовані так, що екран знаходиться справа, а клавіатура - напроти правого плеча, а документи в центрі кута огляду. При постійній роботі екран знаходиться в центрі поля огляду, документи зліва на столі або на спеціальній підставці. Монітор встановлений таким чином, щоб верхній край екрану знаходився на рівні очей.

Екран монітору персонального комп'ютера від очей користувача знаходиться на відстані 500-700 мм. Користувачі персонального комп'ютера мають гостроту зору на відстані 600 мм. Клавіатура розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатура розміщена на поверхні стола або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від краю столу. Кут нахилу панелі клавіатури до столу є в межах від 5 до 15°. Принтер розміщений у зручному для користувача положенні, тобто так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача. Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації площину екрану монітору розташовано в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду користувача, який знаходиться в робочій позі. Допустиме відхилення від цієї площини не більше 45°, допустимий кут відхилення лінії погляду - не більше 30°. При користуванні додатково для монітору передбачена можливість переміщення відносно осі в межах ±30° (праворуч-ліворуч). Розміщення екрану монітору на технологічному обладнанні передбачає зручне зорове спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від нормальної лінії погляду оператора.

В банку місця з персональними комп'ютерами розташовані від стіни з віконними прорізами на відстані не менше 1,5 м, від інших стін на відстані 1 м, відстань між столами складає не менше 1,5 м. При розміщенні робочого місця поряд з вікном кут між екраном дисплея і площиною вікна складає не менше 90° (для виключення відблисків), а частину вікна, що прилягає зашторюють.

В ХОД АППБ «Аваль» конструкція робочого столу забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітору, клавіатури, принтера, комп'ютера) і характеру роботи, що виконується. Висота робочої поверхні столу регулюється в межах 680-800 мм. Ширина і глибина робочих поверхні столу забезпечує можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною видимості приладів та досяжності органів управління.

У відділах банку розміри столів складають у ширину - 600 мм, а у глибину 800 мм. А це найкращий модельний розмір столів, на підставі яких розраховуються конструктивні розміри.

Конструкція робочого крісла задовольняє вимогам ГОСТ 21889-76 "Крісло людини-оператора" із змінами 31 ИУС 7-83.

Крісло працівника складається з основних елементів: сидіння, спинки, а також додаткового елементу -- підставки для ніг. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 400-550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння складає не менше 400 мм. Поверхня сидіння плоска, передній край - заокруглений. Також передбачається можливість зміни кута нахилу поверхні від 15° вперед до 15° назад.

Опорна поверхня спинки стільця має висоту 300±20 мм, ширину не менше 300 мм, і радіус кривизни горизонтальної площини 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальній площині регулюється в межах 0+30° від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю спинки регулюється в межах 260-400 мм. Конструктивні та обробні матеріали крісла у крісел в відділах банку «Аваль» міцні і вогнестійкі, а покриття сидіння та спинки виготовлені з пом'якшеного матеріалу, що відштовхує вологу з можливим легким очищенням від забруднень.

Робоче місце обладнано підставкою для ніг, яка має ширину 300 мм, глибину - 400 мм, регулюється по висоті в межах 150 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки - 20°. Поверхня підставки рифлення має бортик висотою 100 мм по нижньому краю.

В операційному залі стоять два кондиціонери, яких за стандартом на площу операційного залу цілком достатньо. Стіни та стелі цілого приміщення банку оброблені згідно євро-стандарту шпаклівками, ґрунтовками та фарбами німецької фірми "CAPAROL".

Для кращої охорони праці і дотримання техніки безпеки на підприємстві необхідно також проводити пропаганду техніки безпеки, охорони праці і виробничої санітарії через методичні кабінети, а також шляхом проведення лекцій, бесід, виставок, виготовлення стендів, вітрин, розповсюдження правил, інструкцій, пам'яток, демонстрації фільмів. Крім цього потрібно підтримуванти тісніших зв'язок з медичними установами, науково-дослідними інститутами і іншими організаціями з питань охорони праці і техніки безпеки.

4.3. Розрахунок освітлення та повітрообміну за тепловиділеннями

Штучне освітлення та його види

Штучне освітлення за функціональними призначенням поділяються на: робоче, аварійне, евакуаційне (тобто аварійне освітлення для евакуації) і охоронне. Частина освітлювачів може застосовуватися для чергового освітлення. Штучне освітлення проектується трьох систем: загальне (рівномірне або локалізоване), місцеве і комбіноване (до загального освітлення додається місцеве).

У промислових приміщеннях для освітлення застосовують лампи розжарювання, галогенні і газорозрядні. Лампи розжарювання поділяються на вакуумні, газонаповнені (наповнювач - суміш аргону і азоту), біспіральні, з криптоновим наповнювачем. Недолік цих ламп - мала світлова віддача - від 7 до 20 лм/Вт при великій яскравості спіралі, низький ККД, - 10-13%; строк роботи - 300-1000 год. У спектрі ламп переважають жовті і червоні кольори.

Галогенні лампи розжарювання містять пари галогену (наприклад, йоду), який підвищує температуру нагріву вольфрамової спіралі і практично виключає її випаровування. Вони мають строк роботи до 3000 годин і більш високу світловіддачу (до 30 лм/Вт).

Газорозрядні лампи випромінюють світло внаслідок світіння люмінофору при електричних розрядах у парах газів. На внутрішній поверхні такої лампи нанесений шар люмінофору, який випромінює світло. Розрізняють газорозрядні лампи низького (люмінесцентні) і високого тиску. Люмінесцентні лампи вилучають світло, яке за своїм спектром наближається до природного. Вони мають великий строк роботи - до 10000 год. і високу світлову віддачу - 50... 100 лм/Вт, тобто вони у 2,5-3 рази економічніші за лампи розжарювання. Низька температура поверхні робить лампу відносно пожежобезпечною. Однак люмінесцентні лампи мають недоліки: пульсація світлового потоку, яка викликає стробоскопічний ефект (створення зорового сприйняття рухомих предметів); дорога і складна схема вмикання, необхідність пускових улаштувань (дроселі, стартери); чутливість до коливань температур повітря.

Промисловістю випускаються люмінесцентні лампи таких типів: ЛБ (білого світла), ЛД (денного світла), ЛХБ (холодного білого світла), ЛТБ (теплого білого світла) і ЛДЦ (денного світла правильного кольору). У промислових приміщеннях в основному застосовують лампи ЛБ. Крім того, випускаються люмінесцентні ртутні лампи високого тиску з виправленою кольоровістю - ДРЛ (дугові ртутні люмінесцентні) потужністю від 80 до 1000 Вт. їх недолік - тривалий час розгорання при вмиканні (5...7хв.).

Для освітлення приміщень переважно слід передбачити газорозрядні лампи. Лампи встановлюють у спеціальну арматуру. Лампи з доповнюючою її арматурою називаються світильником. Арматура забезпечує потрібне спрямування світлового потоку на робочі поверхні, захищає око від осліплюючої дії розжареної спіралі, захищає лампу від забруднення і механічних пошкоджень, ізолює її від несприятливої дії навколишнього середовища.

Залежно від спрямованості світлового потоку світильники поділяються на три види: прямого, розсіяного і відбитого світла. Світильники прямого світла спрямовують у нижню напівсферу менше 80% світлового потоку. До них належать світильники "Універсаль", "Глубокоизлучатель" (дзеркальний, емальований), "Широкоизлучатель", "Альфа" (для місцевого освітлення). Однак ці світильники дають нерівномірне освітлення (від обладнання падають тіні.

Світильники розсіяного світла спрямовують у кожну напівсферу від 40 до 60% світлового потоку. Вони забезпечують рівномірне освітлення без тіней. До них належать світильники "Шар молочного стекла", "Кольцевые", "Люцетта" та ін. Вони встановлюються в адміністративних, конструкторських, читальних залах.

Світильники відбитого світла випромінюють у верхню напівсферу не менш 80%) світлового потоку і не дають тіней. Однак вони малоекономічні.

У промислових вологих приміщеннях із пиловиділенням встановлюють світильники ПУ(промисловий ущільнений), СПБ (пилобризкозахищений), а з хімічно активним середовищем - типу СХ.

У вибухонебезпечних приміщеннях встановлюють вибухозахищені світильники, які виготовляються головним чином у двох варіантах: вибухонепроникливої (В4Т4, БП, ПР) і підвищеної надійності проти вибуху (Н4Т4 та ін.). Світильники першого типу мають цільовий захист, а другого - герметичний корпус.

Люмінесцентні світильники для промислових приміщень поділяються на світильники прямого світла (типу ОДА, ОДО, ОДОР), розсіяного світла типу АОДД, пиловогонепроникливі типу ПВЛ-1, ГТВЛ-6, ВОД, вибухозахищеного типу НОГЛ-80.

Крім робочого, в промислових приміщеннях має бути аварійне освітлення. Воно повинно мати пристрій для автоматичного перемикання на незалежне джерело живлення в аварійних ситуаціях. Світильники аварійного освітлення слід відрізняти від світильників робочого освітлення і створювати освітленість для евакуації людей по лінії основних проходів на рівні підлоги і на сходах не менше 0,5 лк (у приміщеннях) і 0,2 лк (на відкритих майданчиках). Якщо виробничий процес вимагає обслуговування при аварійному режимі, то освітленість має становити 5% нормованої освітленості для робочого освітлення, але не менше 2 лк всередині будинків і не менше 1 лк на території підприємства.

Для місцевого освітлення застосовують світильники типу С-2хБМ - для освітлення пультів управління і типу НКП02 - для освітлення робочої зони. Для загального прожекторного освітлення території підприємств і полігонів використовують прожектори і світильники прожекторного типу ПСМ-50-1; ПЗС-45; ПЗМ-35 та ін.

Світильники необхідно до 6 разів на рік очищати від пилу і своєчасно замінювати лампи, які відпрацювали встановлений строк.

Розрахунок освітлення приміщеннях ХОД АППБ «Аваль»

Як зазначалося, роботи в банку проводяться із застосуванням ПЕОМ і відповідають четвертому розряду зорової діяльності (середня точність від 0,5 до 1 мм) згідно БНіП П-4-79. Нормована освітленість на робочому місці для даного розряду становить 300 лк. Для забезпечення цієї норми можна використовувати штучне освітлення. Розрахунок штучного освітлення проведено за методом коефіцієнту використання, який дозволяє знайти світловий потік ламп, необхідний для досягнення заданої освітленості з врахуванням світла, відбитого стінами, стелею і підлогою:

OS = , лм, (4.3.1)

де, OS - загальний світловий потік, (лм);

Е - нормована освітленість, (лм) (при 4-ому розряді зорової діяльності 300 лк);

S - площа освітлюваного приміщення, (м);

k - коефіцієнт запасу (для люмінесцентних ламп), k=1,5;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної), z = 1,1;

n - коефіцієнт використання світлового потоку, який рівний відношенню світлового потоку який подається на "розрахункову" поверхню до сумарного потоку всіх ламп і визначається за показником приміщення, типом світильника і коефіцієнтом відбиття стін, стелі та підлоги.

Коефіцієнт "п" вибирається з таблиць за розрахованим значенням коефіцієнта І:

(4.3.2)

де а - ширина приміщення, а= 4 м;

b - довжина приміщення, b= 8 м;

Н - відстань від світильника до робочого столу.

Для світильника типу ОДО при І=1,3, ? стелі дорівнює 50%, ? стіни = 30%, ? підлоги = 10%, значення коефіцієнта ? = 44%.

Тоді світловий потік Оs буде дорівнювати:

OS = , лм. (4.3.3)

Кількість ламп у приміщенні визначається за формулою:

n =	Os	, шт., (4.3.4)
	OЁ

де, Ф_S - світловий потік однієї лампи (для лампи типу ЛД 65-4 світловий потік OЁ = 3570лм.

При чому п заокруглюється у більшу сторону:

Оскільки у світильнику типу ОДО використовується по дві лампи, то необхідно 6 (шість) світильників.

Переконаємось, що вибрана кількість ламп, забезпечує освітленість і задовольняє вимоги СНІП П-4-79. Для цього визначимо фактичну освітленість:

, лк. (4.3.5)

Розрахункова освітленість рівна:

, лк. (4.3.6)

Оскільки Е_ф?Е_н, то вимога задовольняється. При розміщенні світильників виконуються наступні умови:

· дисплей ПЕОМ не розташовується безпосередньо під світильником або впритул до нього;

· освітленість робочого місця не перевищує 2/3 нормальної освітленості приміщення;

· стіна позаду дисплея освітлюється приблизно так само, як і його екран.

Розміщення світильників на стелі над проходом між рядами комп'ютерів дозволяє задовольнити ці умови.

Дисплей є джерелом іонізуючого випромінювання, інтенсивність якого не перевищує норм згідно ОСП 72/87. ВЧ електромагнітних полів, що задовольняє вимогам ДСТУ 12.1.006-84 "Електричні поля". Найбільш суттєвими шкідливими є поля низької частоти. Для шкідливого впливу цих полів і випромінювання дисплея:

· робоче місце розміщується на відстані не менше 1,4 м від задньої і бічних стінок сусідніх дисплеїв;

· через кожні дві години роботи робити 15 хвилинні перерви (під час інтенсивної роботи - через кожну годину; згідно БНіП 4559-88).

Згідно класифікації приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом (ПУЕ 1.1.13) кімната відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою. Згідно ПУЕ 1.1.6 приміщення відноситься до сухого. Живлення ПЕОМ проводиться від розподільчих щитів з напругою 220 Вт. Для запобігання ураження електричним струмом під час роботи, ПЕОМ заземлюють, використовуючи вилки та розетки електроживлення з контактами заземлення.

Розрахунок повітрообміну за тепловиділенням.

Кількість приточного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, визначається:

, м³/год.

Q_надл. - надлишкове тепло, ккал / год.;

С - середня питома теплоємність повітря, рівна 1 ккал / кг.рад;

t_BH. - температура при якій повітря виводиться з приміщення;

t_зовн. - температура при якій повітря вводиться в приміщення; р - питома вага повітря, яке поступає в приміщення: р = 353/(237 + t _н), кг/м

t_н - температура, при якій повітря вводиться в приміщення;

Приймаємо t _н = 25 С.

Q надл.- визначаємо як різницю тепла, виділеного в приміщенні:

Q надл -- Q ввід " Q вивід?

Q_ввід = Q₁ + Q₂ + Q₃

Q₁ = 860 * ф * N _осв, ккал / год. ;

а) Q₁ - тепловиділення від штучного освітлення;

ф = 0.8 - коефіцієнт, який враховує кількість електроенергії, перетвореної в теплоту (для ламп розжарювання ф = 0.8-0.9);

N_осв - потужність освітлюваної установки, кВт;

б) Q₂ = п * Q люд, ккал/год - тепловиділення людей; п - число працюючих;

Q _люд ⁼ 70.. 100, ккал / год. - тепловиділення на одну людину;

в) Q з = m * S * q, ккал / год. - тепло, яке поступає від сонячної радіації крізь вікна;

m - число вікон;

S - площа одного вікна;

q - теплопоступлення через їм ~ вікна для вікон з двійним зашкаленням:

k * q = 110 ккал / м * 1.25

При розміщенні вікон по відношенню до сторін світу північ-схід географічній широті 49° 50° і довготі 24 00' тиску 760 мм рт.ст.

Втрати тепла з приміщення Q _вивід (ккал / год.) через стіни, двері, вікна оцінюються приблизно по формулам теплопередачі при відомій температурі повітря (t зовн), при відомій температурі приміщення (t _вн):

Q вивід ⁼ ((t вн. - t зовн.) * S * W) / d;

w - теплопровідність стін (ккал / год * С * м); S - площа стін; d - товщина стін;

Для будівель з силікатної цегли:

d = 250 мм = 0.25 м;

w = 0.75 ккал / год * С * м;

S - 2*(a*h + b*h)= 2*(4*4 + 8*4) = 96 м²;

t = 20°С;

t_зовн. = 15°С

Q _вивід. = (0.75 * 96 «(20-15)) / 0.25 = 1440 ккал / год.;

Розраховуємо основні частини Q:

Q₁ = 860 * ф * N _осв, ккал / год.

Q₁ = 860 * 0.8 * 0.8 = 550.4 ккал/год;

Q₂ = п * Q _люд;

при Q люд = 100 ккал / год. і п = 6;

Q₂ = 6 * 100 - 600 ккал / год.;

Q₃ = m * S * k * q, ккал / год.:

або Q₃ = S₁ * k * q, ккал / год.

S₁ - площа всіх вікон;

S₁ = 5 м²;

k * q = 110 ккал /м *1.25 = 138 ккал / м "*год.;

Q₃ = 5 *138 = 690 ккал / год.;

Q _ввід. =Q> + Q₂ + Q₃;

Q _ввід. = 550.4 + 600 + 690 = 1840,4;

Q _надл. = Q _ввід. - Q _вивід.

Q _надл. = 1840.4 - 1440 = 400,4 ккал / год.;

Тоді кількість приточного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла:

L = 400.4/(1 * 10*1.23) = 32,5м³/ год.

4.4 ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА

Вогненестійкі будинки та споруди

Відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85 "Виробничі споруди", а також вибухопожежної і пожежної небезпеки, приміщення та споруди поділяються на категорії (А,Б,В,Г,Д) залежно від розміщених технологічних виробництв і властивостей речовин і матеріалів, які там застосовуються або утворюються.

До категорії А належать приміщення, де перебувають горючі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28 С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надмірний тиск, що перевищує 5 кПа.

До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск, що перевищує 5 кПа.

Д категорії В належать приміщення, де перебувають горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокно), а також речовини та матеріали, які можуть при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним горіти (за умови, що ці приміщення не входять до категорії А чи Б).

До категорії Г належать приміщення, де є негорючі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум'я.

До категорії Д належать приміщення, в яких є негорючі речовини та матеріали у холодному стані.

Згідно з ОНТП 24-86, якісним показником категорування є агрегатний стан горючих речовин, здатних створювати вибухонебезпечне середовище, а також температура спалаху для випадку розлиття ЛЗРі СР. Кількісним показником категорування є максимально можливий надмірний тиск Р, що утворюється при згорянні вибухонебезпечного середовища в приміщенні. Розрахунок Р /кПа/ виконують за рівнянням:

Р = Нт Ро Z m/Vn Cp g k То * 1/Кп , де

Нт - теплота згаряння горючої речовини, кДж/кг (для нафтопродуктів, розчинників Нт = 40*1000 кДж/кг);

Ро - початковий тиск, кПа /звичайно 101 кПа/;

Z - коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворюванні вибухонебезпечної суміші;

m - маса горючої речовини;

Vn - вільний об'єм приміщення м³;

Ср - питома теплоємкість газової суміші в приміщенні;

g - густина газового середовища в приміщенні;

к - коефіцієнт, що враховує роботу аварійної вентиляції;

Кн - коефіцієнт негерметичності приміщення;

То - температура в приміщенні. Важливе значення має пожежна профілактика, під якою розуміють комплекс організаційних і технічних заходів, направлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожеж, обмеження їх розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пожежно-профілактичні заходи розробляються та виконуються не окремо, а в тісному взаємозв'язку з усіма проектними, будівельними та експлуатаційними роботами.

Приміщення повинно забезпечуватись протипожежним інвентарем (вуглицевокислотними вогнегасниками типу ОУ-2). Проходи і вихід не повинні загромаджуватися. У випадку виникнення пожежі перш за все необхідно відключати джерело живлення.

Пожежа може виникнути внаслідок причин електричного і неелектричного характеру. До причин електричного характеру відноситься коротке замикання. Струми короткого замикання достатньо великих величин та супроводжуючі їх теплові та динамічні впливи можуть викликати руйнування електрообладнання та ізоляції.

Профілактичними заходами від короткого замикання є правильний вибір провідників, деталей і апаратури, своєчасні профілактичні огляди, ремонти. Причиною пожежі може стати перевантаження провідників струмами, що перевищують допустимі по нормам значення. Для уникнення перевантаження підбирають правильні за значенням поперечного перерізу провідники та здійснюють контроль за виконанням нормативів по навантаженню, згідно значень, наведених в документації по обладнанню.

Дія дуги та іскріння. Може виникнути в місцях підключення обладнання та механічного під'єднання струмонесучих частин. Для уникнення нещільних з'єднань необхідна їх перевірка під час проведення профілактичних робіт.

Для ліквідації невеликих пожеж можна використовувати деякі порошкові матеріали (хлориди лужних металів, соду, пісок і т.п.). Порошкові вогнегасні складники подаються в зону горіння порошковими вогнегасниками ОП.

Пожежна сигналізація.

Електрична пожежна сигналізація використовується для швидкого сповіщення пожежної охорони про виникнення пожежі в приміщенні. При необхідності пожежна сигналізація може бути суміщена з охоронною сигналізацією. Система електричної пожежної сигналізації вловлює початкову стадію пожежі і сповіщає про місце її виникнення. Вона складається з сповіщуючих датчиків, приймальної станції, джерела напруги і електричної мережі, яка з'єднує сповіщувач з приймальною станцією.

Використовуються сповіщувачі ручної або автоматичної дії. Ручні сповіщувачі кнопкової дії ПКИЛ - 7 розташовані у примітних місцях. Для виклику пожежної команди потрібно розбити скло на корпусі сповіщувача і натиснути кнопку, таким чином буде подано сигнал про пожежу. Автоматичні сповіщувачі здійснюють посилання сигналу при різних ознаках. Такі сповіщувачі типу АТИП - 1, АТИП - З, АТП ЗМ, в них замикання відбувається внаслідок теплової деформації біметалічних пластинок. Вони працюють на заданих температурах 60, 80, 100 50 Сі мають розраховану площу обслуговування в приміщеннях до 15м .

Комбіновані теплові і димові сповіщувачі типу КИ - 1 мають чутливий елемент у вигляді іонізуючої камери (для реагування на дим) і терморезистори (для реагування на теплоту).

Температура реагування цих сповіщувачів від 50 до 80 С, розрахункова площа обслуговування - 100м . Сигналізаційна димова пожежна установка типу ДПУ-1 використовується для знаходження диму з подальшою подачею світлових і звукових сигналів і управління зовнішніми ланцюгами автоматичних пристроїв пожежегасіння.

ВИСНОВОК

У даній дипломній роботі була вивчена характеристика міжнародних фінансових розрахунків і організація обслуговування комерційними банками з використанням закордонного досвіду. Можна зробити висновок, що основою для обслуговування міжнародних розрахунків є мережа банківських кореспондентських відносин, тому з метою підвищені ефективності обслуговування необхідно розширювати і якісно удосконалювати кореспондентські відносини з закордонними банками.

Було проведено аналіз обслуговування міжнародних фінансових розрахунків фізичних і юридичних осіб на прикладі Банку «Аваль». У розділі фізичних осіб вивчені методи розрахунку з використанням пластикових карт, системи міжнародних грошових переказів Western Union, дорожніх чеків, розглянуті показники роботи банку з даними інструментами за ряд років. У розділі юридичних осіб проведений аналіз документарних операцій банку за ряд років, показників роботи з іншими методами розрахунку. При аналізі організації проведення валютних операцій розглянуті показники роботи банку «Аваль» на міжбанківському валютному ринку України, обсяги залишків і їхня структура на кореспондентських рахунках, а також приведена методика розрахунку валютної позиції банку на прикладі Херсонської обласної дирекції АППБ «Аваль».

Проаналізовано ризики при міжнародних угодах, вплив їх на діяльність покупців і продавців і визначені основні напрямки зниження ризиків. Проведено оцінку методів розрахунків і платежів між резидентами і нерезидентами України, виявлені недоліки і переваги різних методів, і приведена їхня оцінка з погляду прибутковості для банку з використанням розрахунку структури доходів відділу міжнародних операцій ХІД АНПЬ «Аваль». Найбільш дохідним інструментом, як показав розрахунок, є переклади в системі Western Union.

Аналіз документарних операцій банку «Аваль», а також оцінка методів і платежів показали, що на сьогодні найдійовішим і різнобічним методом розрахунку, що захищає від багатьох ризиків є документарний акредитив. Тому необхідно більш широке використання даного методу у всіх його формах не тільки як інструмента забезпечення платежів, але й отримані в банку короткострокового фінансування також необхідно більш широке використання документарного інкасо, що є менш безпечним, але більш гнучким і дешевим методом розрахунку й у визначених ситуаціях є діючим інструментом.

Аналіз ризиків показав, що на сьогодні кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств і фінансово-кредитних установ дуже залежить від валютного ризику. Через недосконалість законодавства України, недостатнього розвитку фінансово-кредитної і банківської систем спектр методів страхування валютних ризиків обмежений. Однак необхідне застосування загальновиробничих методів у закордонній практиці: форвардні контракти, опціони, ф'ючерси, кредити в іноземній валюті й ін. Проведений розрахунок у третьому розділі показав ефективність застосування одного з методів одержання позички в іноземній валюті.

По роботі з фізичними особами в сфері пластикових карт аналіз показав, що основна увага приділяється випуску пластикових карт і представлення нових видів послуг (ИМС, молодіжні). Мало приділяється увага сфері їхнього застосування, тому для поліпшення обслуговування фізичних осіб необхідне розширення мережі сервісних і торгових установ по обслуговуванню клієнтів з використанням пластикових карт.

По системі Western Union основні напрямки поліпшення: організація перекладів кредитних ресурсів від кредитора до позичальника, перекладів соціально захищених платежів (пенсій, посібників), депозитних перекладів.

Для більш ефективного проведення розрахунків банкам необхідно надавати своїм клієнтам інформацію про економічне становище різних країн. про валютне законодавство, допомогу в пошуку закордонних партнерів. надавати звіти про фінансове положення чи постачальників клієнтів.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Закон України. Про внесення змін в Закон України "Про банки і банківську діяльність: від 17 грудня 1996р.

2.Положення про порядок формування та використання резерву на можливі втрати по кредитах комерційних банків, Постанова НБУ 29. 09. 97р.

3.Зміни і доповнення до положення про порядок формування банківською системою України обов'язкових резервів: Затверджена постановою НБУ від 24.02.98 №64

4.Інструкція №3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" затверджено Постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 р. №36.

5.1нструкція № 4 "Про організацію роботи за готівковим обігом установами банків України": затв. Постановою Правління НБУ від 13.10.97р. № 335

6.Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" затверджено Постановою Правління Національного банку України від 18.02.98 р.

7.Про внесення змін до інструкції № 7 " Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Лист від 18. 02. 98р." 25 - ОН / 304 - 1260.

8.Інструкція НБУ № 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", затверджена Постановою НБУ 30. 12. 1997р.№ 343

9.Алякин А.А. Организация учётной работы банка.- М.: АО "Инфра",1994.-80 с.

10.Банківська енциклопедія / Під ред A.M..Мороза.- К.: Ельтон,1993.- 335с.

11 .Банковское дело / Под ред. В.И.Колесникова, Л.П.Кроливецкой.-М.:Финансы и статистика, 1995 - 165 с.

12.Гальчинський А. С. Теорія грошей. К., "Основи", 1996, том 2.- 125с.

13.Гроші та кредит: Підр. Для вузів за спец. "Фінанси та кредит". -К.:Либідь, 1992.-331 с

14.Макроекономіка / За ред. А.Г.Савченка.- К.: Либідь,1995.- гл.5, гл.9 -346с.

15.Мирун Н.И., Герасимович A.M. Банковское обслуживание предприятий и населения.- К., 1996.-278 с.

16.Носкова И.Я. Международные валютно-кредитные отношения.-М.:Банки и биржи, 1995

17.Операції КБ: Курс лекцій / Р.Р.Коцовський, В.І.Ричаківська, Г.П.Табачук, М.А.Вознюк.- Львів: Центр Європи,1997.- 276 с.

18.Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Пер. с анг.-М.:Дело ЛТД J 995 -421 с.

19.Учебник по основам экономической теории. Авторский коллектив под руководством В. Д. Камаева.- М. "Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС", 1997.- том 3. - 265 с.

20.Ажевітін С.Етапи створення банківської системи України // Вісник НБУ. - 1997. -№3.-С.35-38.

21 .Барановський 0.,Барановська В.Банківський сектор економіки України // Банківська справа. - 1996. - №6. - С19 - ЗО.

22.Бутенко О. Банки України: вчора, сьогодні, завтра // Фінансова Україна.- 1997.- 22 квітня

23.Власні кошти банків України // Вісник НБУ.- 1998.-№1.- С.42-44

24.Волынский Г.Современная банковская система // Бизнес Информ. -1997. - №7.-С.53-60.

25.Гуцай І., Чайковська Я.Банківська система сьогодні: основні проблеми й перспективи розвитку // Фінансова Україна. - 1997. - №10. - С.55 - 62.

26.Десятка лідерів та інші: Асоціація українських банків оприлюднено рейтинг роботи вітчизняних банків за даними на 1 січня 1998р. // Вісті. - 1998. -13 лютого.

27.1васів І. Яка банківська система потрібна Україні? // Вісник НБУ. -1997.-№4. -С.50-53.

28.Інформаційно - статистична діяльність НБУ // Вісник НБУ. - 1997.- №8. -С.13- 17.

29.Итоги деятельности банковской системы Украины в 1997 году. // Фондовой рынок. - 1998. - 5 февраля. - С. 26 - 28.

30.Конопатська Л. Економічні нормативи банківської діяльності // Фінанси України. - 1997. - № 9. - С 39 - 44.

31.Коробов Ю. И. Маркетинг и структура банка // Деньги и кредит. - 1995. -№4.-С. 49-537.

32.Никольский Ю.Банковская система Украины: полгода позади // Финансовая консультация. - 1997.- 4 августа.

33.Основний список КБ України // Вісник НБУ. - 1997. - №10. - С.55 - 62.

34.Процентні ставки банківської системи України // Вісник НБУ. - 1998. -№2. -С. 51.

35.Сохань І.І. Становлення банківської системи України (1991 - 1994 p.p.) //Банківська справа.- 1996. - №3 - С.34 - 37.

36.Статутні фонди банків України // Вісник НБУ. - 1998. - № 1. - С 44-46.

37.Українські банки в першому півріччі 1997 року падіння прибутковості, зростання обсягів кредитування // Галицькі контракти. - 1997. - №8. - С. 13 - 17.