1.4. Фінансові результати діяльності банківської системи

Написання звіту про проходження навчальної практики дало змогу зрозуміти, що функціонування та розвиток банківської системи України у період з 2002 по 2004 роки характеризувався підвищенням фінансової стабільності, рівня капіталізації банків, поліпшенням якості активів, зменшенням ризиків у банківській діяльності, а також наявністю позитивних структурних змін в активах, зобов`язаннях, капіталі банків та в кількісному складі системи.

Банківська система України не зважаючи на складнощі, обумовлені політичною ситуацією в державі, посилення нестабільності валютного, фінансового ринків, протягом 2004 року розвивалася динамічніше, ніж інші сектори економіки й залишалася найбільшим сегментом фінансового ринку країни.

Триває позитивна тенденція до підвищення рівня капіталізації, передусім - за рахунок збільшення статутного капіталу відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів НБУ.

Структура банківського кредитування є досить стійкою. Основну частку кредитів становлять позички, надані суб`єктам господарювання, збільшується питома вага довгострокових кредитів, а також позичок, наданих населенню.

Темпи зростання активно-пасивних операцій у тричі перевищували темпи економічного зростання в країні у цілому. Так, за 2004 рік обсяги активних банків збільшилися на 34,1% (за 2003 рік - на 55,7%), кредитного портфеля - 32,3% (за 2003 рік - 57,1%), зобов'язання - 32,7% (за 2003 рік - 62%), а ВВП - на 12% (9,6%).

Незважаючи на певні позитивні зміни, все ж проблеми оптимізації кількісної структури банків, створення спеціальних банківських установ, об`єднань, усунення диспропорцій залишаються й надалі. Так, в Україні не має кооперативних банків, а саме вони слугують базою для становлення і зростання малого та середнього бізнесу в розвинутих країнах. Із 160 функціонуючих банків у 2004 році 92 банка засновані у формі відкритих акціонерних товариств, але у відкритому продажу населенню не пропонується жодної акції. На початок травня 2004 року у м. Києві налічувалось 85 банків, тоді як у 10 областях України - немає жодного банку. Відтак, особливу увагу слід приділяти створенню механізмів, які б дієво сприяли розвитку місцевих, кооперативних і спеціалізованих банків.

Банківський сектор стане ефективним лише тоді, коли зможе запропонувати кожному члену суспільства, незалежно від його матеріального становища, прийнятний механізм обслуговування.

Ефективність діяльності банківської системи України значною мірою залежить від рівня її капіталізації, який на сьогодні низький. Відомо, що рівень капіталізації визначається як відношення регулятивного капіталу до активів, зважених на ризик. Отже проблему підвищення капіталізації можна вирішувати як шляхом збільшення власного капіталу, так і зменшення високо ризикованих активів. Реальна картина така: попри те, що банки нині скорочують ризикові активи (за останні три з половиною роки високоліквідні активи зросли майже в 3,5 рази), нарощування власного капіталу відбувається надто мляво і повільно. Як відомо, сумарний сплачений капітал усіх банків нашої країни приблизно дорівнює обсягу капіталу одного із провідних зарубіжних банків. Порівнювати ж наш рівень із рівнем капіталізації банківської системи економічно розвинутих країни просто некоректно. Але й не потрібна надмірна концентрація іноземного капіталу в нашій країні, щоб не допустити в результаті його монополізації, а відтак і відповідного диктату цін на банківські послуги для клієнтів.

Оптимальна структура банківської системи України - це така її побудова, за якої динамічний розвиток вітчизняної економіки може бути максимально забезпечений повним набором основних банківських продуктів, яких потребують суб`єкти ринку.

В результаті написання звіту було здійснено характеристику банківської системи України, проведено аналіз процесу формування ресурсів банківської системи, було зібрано документи, щодо оформлення основних банківських операцій, а також здійснено аналіз фінансових результатів діяльності банків України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про Національний банк України. Закон України № 679-ХІV від 20.05.1999р.

2. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року // Відомості ВРУ від 10.10.1999. - 1999, №29, стаття 238.

3. Абралава Н.А. Депозитный потенциал коммерческого банка // Вісник УАБС. - 2004. - №2. - с. 62-65.

4. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2004. - 324 с.

5. Волошин А.К. Цена капитала // Мир денег. - 2003. - №2. - с. 8-11.

6. Гроші та кредит: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлу, А.М.Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. - К.:КНЕУ, 2002.- 598 с.

7. Дзюблюк О.А. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи в перехідній економіці // Вісник НБУ. - 2005. - №3. - с. 30-42.

8. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д- ра екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця. - К.: Кондор, 2004. - 461 с.

9. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 486 с.

10. Сухарський В.С. Ощадно-банківська справа. - Тернопіль: Астон, 2003. - 464 с.

11. Фабер С., Карчева Г. Фінансовий стан та основні проблеми в діяльності банків у 2004 році // Вісник НБУ. - 2005. - №3.

12. Черкесова С.В. Інвестиційна діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів // Фінанси України. - 2003. - №10. - с. 130-134.