Фандрейзинг як засіб залучення грошових коштів в підприємницькій діяльності та відображення їх в обліку

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Кафедра фінансів, обліку та економічної безпеки

Фандрейзинг як засіб залучення грошових коштів в підприємницькій діяльності та відображення їх в обліку

Демченко Т.А., к.е.н., доцент

м. Умань



Анотація

У статті досліджено важливість фандрейзингу як засобу залучення грошових коштів в підприємницькій діяльності та відображення їх в бухгалтерському обліку. Доведено, що фандрайзинг відіграє значну роль у залученні грошових коштів для підприємницької діяльності. Цей процес стає необхідним для здійснення різноманітних проектів, розвитку бізнесу та вирішення фінансових проблем і є ключовою складовою стратегії розвитку підприємства. Проаналізовано, що фандрайзинг дозволяє підприємствам отримати додаткові грошові ресурси без залучення кредитів, що особливо важливо для стартапів та маленьких бізнесів, які можуть мати обмежений доступ до традиційних джерел фінансування. Фандрайзинг дозволяє підприємствам розширити свої можливості фінансування та реалізувати свої амбітні плани. Обґрунтовано, що фандрайзинг може стати важливим інструментом для підприємств у побудові відносин з громадськістю та залученні уваги до своєї діяльності. Проекти з фандрайзингу можуть привернути увагу ЗМІ, громадських організацій та потенційних клієнтів, що сприяє підвищенню відомості про бренд та його позиціонуванню на ринку.

Відзначено, що ефективне використання фандрайзингу вимагає компетентного ведення бухгалтерського обліку. Потрібно чітко відображати всі пожертвування, спонсорські внески та інші фінансові операції, щоб забезпечити прозорість та достовірність фінансової звітності. Крім того, важливо враховувати податкові аспекти та відповідність законодавству щодо фандрайзингу.

Продемонстровано, що фандрайзинг може бути ефективним інструментом для випробування нових ідей та продуктів на ринку, так як залучення фінансування через цей метод дозволяє підприємствам перевірити інтерес споживачів до нових продуктів або послуг, зібрати важливий фідбек та встановити потреби ринку перед широкомасштабним запуском.

Враховано, що ефективне використання фандрайзингу може підвищити довіру до підприємства серед інвесторів, клієнтів та інших зацікавлених сторін.

Ключові слова: фандрейзинг, облік, підприємницька діяльність, грошові кошти, фінансова звітність.



Abstract

Fundraising as a means of attracting funds in business activities and reflecting them in accounting

Demchenko T.A., C. Sci. Accounting, Analysis and Auditing, Ass. Professor of the Department of Finance, Accounting and Economic Security, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

The article explores the importance of fundraising as a means of attracting funds in business and their reflection in accounting. It has been proven that fundraising plays an important role in attracting funds for entrepreneurial activities. This process becomes necessary for the implementation of various projects, business development and financial problems and is a key component of the enterprise development strategy. It is analyzed that fundraising allows enterprises to obtain additional financial resources without using loans, which is especially important for startups and small businesses that may have limited access to traditional sources of financing.

Fundraising allows businesses to expand their capabilities and realize their ambitious plans. It is substantiated that fundraising can become the most important tool for enterprises in building relationships with the public and attracting attention to their activities. Fundraising projects can attract the attention of the media, public organizations and potential customers, which helps to increase brand awareness and positioning in the market. It is noted that the effective use of fundraising requires competent accounting. All donations, sponsorships and other financial transactions should be clearly recorded to ensure transparency and integrity of financial reporting.

In addition, it is important to consider tax aspects and compliance with fundraising legislation. It has been demonstrated that fundraising can be an effective tool for testing new ideas and products in the market, as raising funding through this method allows businesses to test consumer interest in new products or services, collect important feedback and establish market needs before a large-scale launch. It is taken into account that the effective use of fundraising can increase confidence in the enterprise among investors, clients and other interested parties.

Keywords: fundraising, accounting, business activities, production, money, financial statements.



Постановка проблеми

Фандрайзинг сприяє розширенню мережі контактів та встановленню партнерських відносин. Підприємства, що активно залучають кошти через фандрайзинг, мають можливість взаємодіяти з різними сторонами: від потенційних інвесторів до представників бізнесу та громадських організацій, шо відкриває нові можливості для співпраці, обміну ресурсами та знаннями, сприяючи розвитку бізнесу та реалізації стратегічних цілей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню теоретичних і практичних аспектів обліку виробничих витрат підприємства, ефективного їх управління на сучасних підприємствах присвячена значна кількість наукових праць. Такі вітчизняні вчені як: Єгорова І.С., Євтушевський В.А., Касич А.О., Коваль П.В., Колісник Г.М., Корольова О.І., Семенова В.Г., Шутько Т.І. досліджували питання ефективного використання ресурсів, планування виробництва, оптимізації виробничих процесів та інші аспекти управління виробничою діяльністю.

Рекомендації вчених та висновки їх досліджень можуть бути корисними для практичного застосування фандрейзингу в підприємницькій діяльності. Проте, незважаючи на існуючі дослідження багатьох дослідників, є потреба в подальшому науковому висвітленні проблем фандрейзингу як засобу залучення грошових коштів в підприємницькій діяльності та відображення їх в бухгалтерському обліку.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є обґрунтування важливості ролі та значення фандрейзингу як засобу залучення грошових коштів в підприємницькій діяльності та відображення їх в обліку.



Виклад основного матеріалу

Фандрейзинг є важливим інструментом для залучення фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності. Це процес, під час якого підприємства отримують грошові кошти від різних джерел для фінансування своїх проектів, ініціатив або операційної діяльності. Фандрейзинг дозволяє компаніям забезпечити стійке фінансування, розширити свою діяльність та покращити фінансовий стан [1].

Підприємництво є однією з ключових складових сучасного економічного простору, яке відіграє важливу роль у формуванні та розвитку економічних систем. Розуміння сутності підприємництва передбачає розгляд його ролі на різних рівнях економіки, починаючи від мікроекономічного рівня і закінчуючи макроекономічною перспективою. Це поняття включає в себе широкий спектр аспектів, які варіюються від індивідуальних підприємницьких зусиль до підтримки та розвитку малих і середніх підприємств та формування сприятливого підприємницького середовища на рівні держави.

Підприємництво виступає не лише як головний рушійний механізм економічного розвитку, але і як ключовий чинник трансформації суспільства. Саме підприємницька діяльність створює умови для зміни структури економіки, розширення ринкових можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності. Важливою особливістю підприємництва є його спроможність стимулювати інновації та впровадження нових технологій, що сприяє ефективному використанню ресурсів та підвищенню продуктивності праці.

Одним із ключових аспектів ролі підприємництва в економічному розвитку є його вплив на формування конкурентного середовища. Шляхом розвитку нових галузей та створення нових товарів та послуг підприємці стимулюють конкуренцію, що сприяє підвищенню якості продукції та послуг, а також зниженню їх цін. Крім того, підприємництво стимулює інновації та поширення нових технологій, що є важливими чинниками економічного зростання та підвищення продуктивності праці [2].

Важливо також відзначити роль підприємництва у формуванні і підтримці соціально-економічних відносин. Підприємництво сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує економічну самодостатність та підвищує рівень життя населення. Крім того, підприємницька діяльність може бути важливим чинником соціальної інтеграції та розвитку громадського сектору.

Отже, підприємництво відіграє важливу роль у створенні стійкої та конкурентоспроможної економіки в Україні, а також у підтримці соціально- економічного розвитку суспільства.

Забезпечення економічної безпеки підприємництва є складним та багатогранним завданням, оскільки підприємства стикаються з різноманітними викликами та проблемами. Деякі з таких проблем, що впливають на економічну безпеку підприємств в Україні, крім воєнних дій, включають в себе:

Фінансові труднощі: брак фінансових ресурсів обмежує розвиток підприємства та його здатність виконувати свої функції.

Конкуренцію: зростання конкуренції на ринку призводить до зменшення прибутку та загрози існування підприємства.

Податковий тиск: високі податки та збори впливають на фінансову стабільність підприємства та його прибутковість.

Правова невизначеність: непередбачуваність законодавства та недостатня захищеність прав власності створюють ризики для підприємства.

Кадрові проблеми: недостатність кваліфікованого персоналу за рахунок його відтоку за кордон впливає на ефективність та конкурентоспроможність підприємства.

Технологічні виклики: швидка зміна технологій вимагає значних інвестицій в модернізацію обладнання та навчання персоналу.

Екологічні проблеми: дотримання екологічних стандартів вимагає додаткових витрат та обмежує можливості розвитку.

Глобальні загрози: пандемія COVID-19 продемонструвала, як глобальні кризи серйозно впливають на економічну безпеку підприємств.

Зважаючи на складність економічного середовища та постійні зміни у сучасному світі, зокрема в Україні, проблеми, пов'язані із забезпеченням економічної безпеки підприємств, стають все більш актуальними та важливими[3].

Розглянемо декілька аспектів, які суттєво можуть впливати на сферу забезпечення економічної безпеки підприємництва.

1. Зростаюча взаємозалежність світових ринків і підприємств за рахунок глобалізації створює нові можливості, але й нові загрози. Конкуренція з міжнародними компаніями може підштовхувати підприємства до інновацій та підвищення ефективності, але також створює ризики для них, особливо для малих і середніх підприємств.

2. Швидкий темп технологічного розвитку може створювати великі можливості для підприємств, але водночас може викликати серйозні виклики, якщо вони не здатні швидко адаптуватися до нових умов.

3. У світі ростуть вимоги до екологічної стійкості та відповідальності підприємств. Неспроможність відповідати цим вимогам може призвести до фінансових втрат та втрати репутації.

4. Зміни в політичному середовищі, включаючи законодавчі зміни, політичні кризи та геополітичні конфлікти, зокрема в Україні, можуть створювати невизначеність для підприємств і впливати на їхній бізнес.

5. Стабільність та задоволеність працівників, відносини з громадськістю та взаємодія зі спільнотою, тобто певна соціальна поведінка, можуть впливати на репутацію та успіх підприємства.

6. Неврожай, фінансові кризи та економічні рецесії можуть створювати серйозні виклики для підприємств, особливо для тих, які мають обмежені фінансові ресурси або слабку фінансову стійкість.

7. Зростаюча кількість кібератак та загрози кібербезпеки можуть призвести до фінансових втрат, порушення діяльності підприємств та втрати довіри споживачів.

Усі ці проблеми вимагають комплексного підходу до управління ризиками та забезпечення економічної безпеки підприємств. Важливо розробляти стратегії адаптації до змін у середовищі, підвищувати стійкість до ризиків, розвивати та впроваджувати інноваційні рішення, а також забезпечувати ефективний моніторинг та управління ризиками.

При цьому, підприємництво є не тільки важливим елементом економічного простору, а й виконує роль каталізатора економічного розвитку, сприяючи структурним перетворенням та створенню інноваційного середовища. Одним з ключових моментів є його вплив на економічну конкурентоспроможність. Підприємці, мотивовані прибутком, спрямовують свої зусилля на розвиток перспективних галузей, що сприяє впровадженню нових технологій та підвищенню якості продукції. Крім того, підприємництво створює стимули для інновацій та підвищення продуктивності праці. Завдяки постійному прагненню до вдосконалення та розвитку нових технологій, підприємці забезпечують не лише ефективне використання ресурсів, але й стимулюють конкуренцію, що сприяє росту якості продукції та послуг.

Україна має живу та різноманітну сферу підприємництва, що охоплює різні галузі економіки, від малих сімейних бізнесів до великих корпорацій[4]. Ось кілька ключових аспектів підприємницької діяльності в Україні:

Малий та середній бізнес: Малий та середній бізнес відіграють важливу роль у структурі української економіки, створюючи значну частину робочих місць і внесок до ВВП країни. Ці підприємства зазвичай працюють у різних галузях, включаючи торгівлю, послуги, виробництво та інноваційні технології.

Великі корпорації: Україна також має численні великі корпорації, які домінують у певних секторах економіки, таких як енергетика, важка промисловість та фінансові послуги. Ці компанії часто мають значний вплив на економіку країни та мають можливість розширювати свою діяльність за кордон.

Інноваційні стартапи: Останнім часом в Україні спостерігається зростання інтересу до інноваційних стартапів та ІТ-компаній. Країна має потенціал стати важливим гравцем у галузі інформаційних технологій та програмного забезпечення.

Підприємництво в сільському господарстві: Сільське господарство є важливою галуззю української економіки, і багато сільськогосподарських підприємств є сімейними бізнесами або малими сільськими фермерськими господарствами.

Проблеми та виклики: Незважаючи на потенціал, українське підприємництво стикається з різними викликами, такими як бюрократичні перешкоди, корупція, нестабільність в законодавстві та складні умови бізнесу. Для подолання цих проблем необхідні ефективні державні програми підтримки малих та середніх підприємств, поліпшення інвестиційного клімату та розвиток інфраструктури.

Україна має потенціал для розвитку підприємництва, і вирішення важливих проблем може сприяти його подальшому зростанню та впливу на економіку країни [5].

Розглянемо кожен аспект підприємницької діяльності більш детально разом з конкретними цифрами:

Малий та середній бізнес:

Україна має близько 3,5 мільйонів малих і середніх підприємств, які створюють більше 70% робочих місць в країні.

Згідно з офіційною статистикою, малий і середній бізнес забезпечують близько 56% валового внутрішнього продукту України.

Великі корпорації:

Найбільші підприємства в Україні входять до переліку 100 найбільших компаній країни. Наприклад, державний концерн "Укроборонпром", що виробляє оборонне устаткування, та "Нафтогаз України", ключовий гравець на ринку енергетики.

Інноваційні стартапи:

У 2021 році українські стартапи привернули понад $500 мільйонів інвестицій, зокрема у сферах ІТ, інформаційних технологій та інноваційних послуг. підприємницький фандрайзинг облік грошовий ресурс

Кількість ІТ-компаній в Україні продовжує зростати, перевищуючи 4 тисячі компаній, що працюють у різних секторах ІТ-індустрії.

Підприємництво в сільському господарстві:

Україна є одним з найбільших експортерів зернових у світі. Сільське господарство забезпечує понад 10% валового внутрішнього продукту країни і створює робочі місця для мільйонів людей.

Проблеми та виклики:

За даними "Doing Business 2020" Всесвітнього банку, Україна займає 64е місце серед 190 країн у рейтингу легкості ведення бізнесу.

Корупція та нестабільність в законодавстві є серйозними перешкодами для розвитку підприємництва в Україні [6].

Експортно-імпортні операції:

Україна активно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, експортуючи вироби великої кількості промислових галузей, зокрема сталепрокатний, хімічний та сільськогосподарський сектори.

Експорт з України у 2021 році досяг понад $70 мільярдів, а імпорт - близько $80 мільярдів.

Інвестиційний клімат:

Україна залучає іноземні інвестиції у різні сектори економіки, зокрема у виробництво, технології та інфраструктуру.

Великі міжнародні компанії, такі як IKEA, Nestle, Coca-Cola, активно інвестують у виробничі підприємства та розвиток українського бізнесу.

Стратегічні галузі:

Уряд України активно підтримує розвиток стратегічних галузей, таких як виробництво високотехнологічних товарів, агропромисловий комплекс, енергетика та ІТ-сектор.

Розвиток цих галузей сприяє диверсифікації економіки та збільшенню її стійкості до зовнішніх впливів.

Підтримка малого бізнесу:

Уряд України реалізує різноманітні програми та ініціативи для підтримки малого та середнього бізнесу, включаючи кредитування, пільги та консультації.

Ці аспекти вказують на широкий спектр можливостей для розвитку підприємництва в Україні, а також на важливість реалізації стратегічних заходів для покращення бізнес-клімату та залучення інвестицій.

Чинники розвитку та функціонування механізму посилення економічної безпеки підприємництва можна ранжувати наступним чином:

1. Розвиток інновацій: підприємства повинні активно інвестувати в дослідження та розвиток нових технологій, що дозволить їм створити конкурентні переваги на ринку. Такі інновації можуть включати в себе впровадження нових процесів виробництва, розробку продуктів з новими функціями або вдосконаленням існуючих продуктів. Підтримка з боку уряду через надання грантів та стимулів для дослідницьких проектів також може стати ключовим фактором у розвитку інноваційної діяльності підприємств.

2. Створення резервів: підприємства можуть розглядати можливості для створення різних видів резервів, включаючи фінансові резерви, резерви сировини та матеріалів, а також резерви робочої сили. Ці резерви можуть допомогти підприємствам зберегти стабільність у випадку фінансових труднощів або непередбачуваних подій, таких як природні катастрофи або економічні кризи.

3. Диверсифікація: підприємства можуть розглядати можливості для розширення свого бізнесу шляхом диверсифікації своєї діяльності. Це може включати в себе розширення асортименту продукції або послуг, розгалуження ринків збуту та пошуку нових споживачів. Диверсифікація може допомогти зменшити ризики, пов'язані з впливом зовнішніх факторів на один напрямок діяльності підприємства.

4. Страхування: підприємства повинні уважно оцінювати свої ризики та укладати страхові поліси, які покривають різні аспекти їхньої діяльності. Це може включати в себе страхування майна, відповідальності, бізнесу та інші види страхування. Страхування допоможе підприємствам захистити свої активи та фінансові інтереси в разі непередбачених подій.

5. Запобігання кіберзагрозам: підприємства повинні приділяти належну увагу заходам кібербезпеки, таким як застосування надійного програмного забезпечення, шифрування даних та регулярні оновлення програмного забезпечення. Важливо також навчати персонал правилам безпеки та створювати плани відновлення в разі кібератак.

6. Партнерство та співпраця: підприємства можуть залучатися до спільних проектів та ініціатив з іншими підприємствами, асоціаціями та організаціями з метою обміну досвідом та ресурсами. Співпраця може допомогти підприємствам зменшити витрати та ризики, а також збільшити їхню конкурентоспроможність на ринку.

7. Захист прав і інтересів: Підприємства повинні дотримуватися етичних стандартів діяльності та захищати права своїх споживачів та працівників. Це включає в себе чесне та відкрите спілкування з клієнтами, дотримання вимог законодавства щодо праці та захист прав працівників, а також відповідальну економічну поведінку на ринку.

Крім економічних аспектів, підприємництво має важливе соціальне значення. Воно є джерелом нових робочих місць та забезпечує економічну самодостатність. Підприємництво може сприяти соціальній інтеграції та розвитку громадського сектору, створюючи умови для активної участі в розвитку суспільства. А тому, підприємництво відіграє ключову роль у створенні стійкого та конкурентоспроможного економічного середовища, а також у підтримці соціально-економічного розвитку.

Наведемо основні джерела фандрейзингу:

1. Інвестиції:

- Венчурний капітал: інвестори надають кошти в обмін на частку в компанії, при цьому вони зацікавлені в довгостроковому зростанні та високій дохідності.

- Бізнес-ангели: приватні інвестори, які вкладають власні кошти на ранніх стадіях розвитку компанії.

- Краудфандинг: залучення коштів від великої кількості людей через спеціальні платформи, такі як Kickstarter або Indiegogo.

У Фондові ринки: публічне розміщення акцій на біржах дозволяє компаніям залучати значні кошти від широкого кола інвесторів.

2. Кредити та позики:

- Банківські кредити: традиційний спосіб фінансування, який включає отримання позик від банків на основі кредитного рейтингу та забезпечення.

- Позики від приватних інвесторів: фінансування від індивідуальних осіб або приватних установ.

- Лізинг: отримання обладнання або іншого майна в користування зправом викупу по завершенню терміну лізингу.

3. Гранти та субсидії:

- Урядові гранти: фінансування від державних установ для підтримки інновацій, розвитку технологій або соціальних проектів.

- Міжнародні гранти: фінансування від міжнародних організацій та фондів для підтримки різних проектів.

- Корпоративні гранти: фінансування від великих компаній або корпоративних фондів для реалізації певних проектів.

4. Власні кошти:

- Ретенція прибутку: використання частини отриманого прибутку для реінвестування в бізнес.

- Особисті заощадження: використання особистих коштів засновників та власників бізнесу.

Процес фандрейзингу включає в себе основні етапи:

1. Планування та підготовка: визначення потреб у фінансуванні (оцінка необхідної суми та цілей використання коштів) та розробка стратегії фандрейзингу (вибір оптимальних джерел фінансування та методів залучення коштів).

2. Презентація та переговори: підготовка бізнес-плану, презентації інвесторам (проведення зустрічей з потенційними інвесторами для представлення проекту та обговорення умов фінансування).

3. Укладення угод: підписання договорів (укладення юридичних угод з інвесторами або кредиторами) та отримання коштів (переведення фінансових ресурсів на рахунки компанії).

Відображення фандрейзингу в бухгалтерському обліку містить в собі такі елементи:

* Облік інвестицій: відображення отриманих інвестицій у капіталі компанії (записується як збільшення власного капіталу, а також може включати відповідні записи про частки або акції).

* Облік кредитів та позик: відображення отриманих коштів як зобов'язань та нарахування відсотків за кредитами (включає відображення довгострокових та короткострокових зобов'язань).

* Облік грантів: відображення отриманих грантів як доходів або цільового фінансування.

* Облік податкових зобов'язань (відображення отриманих коштів з урахуванням податкових вимог та зобов'язань).

Доцільно відмітити переваги та недоліки фандрейзингу в підприємницькій діяльності.

До переваг можна віднести:

1. Доступ до капіталу, а саме можливість залучення значних фінансових ресурсів для розвитку бізнесу.

2. Розподіл ризиків, так як залучення зовнішніх інвесторів дозволяє розподілити фінансові ризики між кількома учасниками.

3. Покращення іміджу, адже успішне залучення коштів може підвищити репутацію компанії на ринку.

4. Підтримка інновацій, так як фандрейзинг дозволяє фінансувати нові проекти та інноваційні ініціативи.

До недоліків треба віднести:

1. Витрати часу та ресурсів, адже процес фандрейзингу може вимагати значних витрат часу та ресурсів на підготовку та проведення кампаній.

2. Втрати контролю, так як залучення інвесторів може призвести до втрати частки контролю над компанією.

3. Зобов'язання перед інвесторами, бо отримання коштів від зовнішніх інвесторів може створити додаткові зобов'язання щодо звітності та управління[8].

Важливість ведення бухгалтерського обліку для підприємницької діяльності обумовлюється наступними чинниками:

1. Бухгалтерський облік дозволяє збирати, систематизувати та аналізувати фінансову інформацію про діяльність підприємства, що надає можливість керівництву, інвесторам, кредиторам та іншим зацікавленим сторонам отримувати об'єктивну картину фінансового стану та результатів діяльності підприємства.

2. Планування та контроль витрат за допомогою бухгалтерського обліку допомагає визначити фінансові ресурси підприємства та ефективно розподілити їх між різними напрямками діяльності (контролювати витрати та вчасно реагувати на фінансові проблеми або ризики).

3. Визначення прибутковості та рентабельності за даними бухгалтерського обліку (розрахунок чистого прибутку, рентабельність, маржі тощо), що допомагає керівництву приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку бізнесу та планування стратегій [9].

4. Правильно ведений бухгалтерський облік дозволяє відповідати вимогам податкового та фінансового законодавства, що уможливлює уникнути штрафів та інших негативних наслідків через порушення законодавства.

5. Інвестори, кредитори та потенційні партнери звертають особливу увагу на бухгалтерську звітність підприємства перед прийняттям рішення про співпрацю або фінансування (якісне ведення бухгалтерського обліку збільшує довіру та сприяє залученню необхідних фінансових ресурсів).

Треба відмітити, що бухгалтерський облік є ключовим інструментом управління підприємством, який допомагає забезпечити фінансову стабільність, ефективність та зростання бізнесу.

Основними аспектами відображення в бухгалтерському обліку залучених коштів в підприємницьку діяльність інвесторів в Україні є:

- при отриманні коштів від інвесторів у вигляді акцій або облігацій, бухгалтер повинен зареєструвати ці операції за відповідними рахунками;

- отримані кошти повинні бути відображені на відповідному рахунку бухгалтерського обліку (грошові кошти відображаються на рахунку 301 "Грошові кошти в касі" або 311 "Грошові кошти на розрахунковому рахунку");

- при наданні інвесторами коштів у вигляді фінансових інструментів, таких як акції або облігації, їхнє вартість повинна бути адекватно оцінена та відображена в бухгалтерському обліку;

- при отриманні інвестиційних коштів, необхідно враховувати податкові аспекти цієї операції і відповідні податкові зобов'язання;

- інформація про залучені кошти від інвесторів повинна бути включена до фінансової звітності підприємства, зокрема до балансу, звіту про рух грошових коштів та іншої звітності, яка може бути необхідною для зацікавлених сторін в подальшому інвестуванні.

Ці операції та процедури мають відповідати вимогам бухгалтерського обліку та законодавства України і забезпечувати точне та достовірне відображення фінансових операцій залучення коштів від інвесторів.



Висновки

Фандрейзинг є важливим елементом підприємницької діяльності, що дозволяє забезпечити фінансову стійкість та розвиток бізнесу. Ефективне залучення коштів вимагає детального планування, професійної підготовки та належного обліку отриманих ресурсів. Транспарентність у залученні та використанні коштів сприяє побудові позитивного іміджу та створює фундамент для подальшого розвитку та успіху бізнесу. Фандрайзинг не лише забезпечує доступ до додаткових фінансових ресурсів, але й відкриває двері до нових можливостей для розвитку, співпраці та взаємодії з різними сторонами. Важливою передумовою для успішного використання цього інструменту є бухгалтерський облік та дотримання відповідних нормативно- правових вимог. Завдяки різноманітним джерелам фінансування та стратегічному підходу до фандрейзингу, підприємства можуть досягати своїх фінансових та операційних цілей.



Література

1. Гвоздєй Н.І., Ареп'єва О.В. Особливості розвитку фандрайзингу в Україні. Наукові інновації та передові технології. №1(29) 2024. С.457-466.

2. Єгорова І.С. Особливості аналізу показників фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта в рамках обов'язкового аудиту. Аудитор. 2018. №1. Т. 4. С. 36-43.

3. Коваль П.В. Аналіз результативності та ефективності діяльності підприємств України. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2017. №4. С. 10-17.

4. Логвінов П.В. Фандрейзинг як інструмент наповнення бюджетів місцевого самоврядування. Збірник наукових матеріалів. К.: КНЕУ, 2019.

5. Семенова В.Г. Інноваційний розвиток підприємств в Україні: фінансовий аспект. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. 2017. №1. С. 165-170.

6. Подмешальська Ю.В., Понякіна Ю.В. Облік та аудит виробничих витрат на підприємстві. Інвестиції: практика та досвід. 2020. №23. С. 64-70.

7. Демченко Т.А. Моделювання вартості оцінки підприємства. Актуальні проблеми економіки. 2006. №4. С. 31-36.

8. Корольова О.І. Концепція розвитку бухгалтерського обліку витрат в Україні. Економіка, фінанси, право. 2008. №7. С. 13-17.

9. Колісник Г.М. Економічна сутність витрат і управління ними. Науковий вісник НЛТУ України. 2009. Вип. 19.8. С. 252-258.



References

1. Hvozdiei N.I., Arepieva O.V. (2024). Osoblyvosti rozvytku fandraizynhu v Ukraini [Peculiarities of fundraising development in Ukraine]. Scientific innovations and advanced technologies. No.1(29), pp.457-466.

2. Yehorova I.S. (2018). Osoblyvosti analizu pokaznykiv finansovo-hospodarskoi diialnosti ekonomichnoho subiekta v ramkakh oboviazkovoho audytu [Peculiarities of the analysis of indicators of financial and economic activity of an economic entity within the framework of a mandatory audit]. Auditor. No. 1. Vol. 4, pp. 36-43 [in Ukrainian].

3. Koval P.V. (2017). Analiz rezultatyvnosti ta efektyvnosti diialnosti pidpryiemstv Ukrainy [Analysis of effectiveness and efficiency of Ukrainian enterprises]. Actual problems of innovative economy. No. 4, pp. 10-17 [in Ukrainian].

4. Lohvinov P.V. (2019). Fandreizynh yak instrument napovnennia biudzhetiv mistsevoho samovriaduvannia [Fundraising as a tool for filling local self-government budgets]. Collection of scientific materials. K.: KNEU.

5. Semenova, V. (2017). Innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv v Ukraini: finansovyi aspekt [Innovative development of enterprises in Ukraine: financial aspects]. Problems and Perspectives of Entrepreneurship Development, No 1, pp. 165-170.

6. Podmeshalska Yu.V., Poniakina Yu.V. (2020). Oblik ta audyt vyrobnychykh vytrat na pidpryiemstvi. [Accounting and auditing of production costs at the enterprise]. Investments: practice and experience'". No. 23, pp. 64-70.

7. Demchenko T.A. (2006). Modeliuvannia vartosti otsinky pidpryiemstva. [Modeling the cost of enterprise evaluation]. Actual problems of the economy. No. 4, pp. 31-36. [in Ukrainian].

8. Korolova O.I. (2008). Kontseptsiia rozvytku bukhhalterskoho obliku vytrat v Ukraini [The concept of cost accounting development in Ukraine]. Economy, finance, law. No. 7, pp. 13-17. [in Ukrainian].

9. Kolisnyk H.M. (2009). Ekonomichna sutnist vytrat i upravlinnia nymy [The economic essence of costs and their management]. Scientific bulletin of NLTU of Ukraine. Issue 19.8, pp. 252-258.

Размещено на Allbest.Ru