Вітчизняний та міжнародний досвід обліку запасів на малих підприємствах: порівняльна характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра фінансів, обліку та оподаткування

Вітчизняний та міжнародний досвід обліку запасів на малих підприємствах: порівняльна характеристика

Долішня Тетяна Іванівна

кандидат економічних наук, доцент

Хома Світлана Василівна

кандидат економічних наук, доцент

Шумей Яна Юріївна

магістрант

Анотація

облік запас фінансовий звітність

Актуальність та важливість дослідження методологічних засад міжнародної та вітчизняної практики обліку запасів на малих підприємствах обумовлена євроінтеграційними процесами в Україні в умовах війни.

Метою статті є розкриття основних аспектів методологічних засад міжнародної та вітчизняної практики обліку запасів на малих підприємствах.

Для досягнення поставленої мети застосовано інструментарій наукового дослідження. Зокрема, методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції (при постановці проблеми); порівняння, систематизації та теоретичного узагальнення (при проведенні порівняльного аналізу положень стандартів); табличний та графічний методи для раціонального, компактного, наочного подання матеріалу досліджень.

Результати проведеного порівняльного аналізу вітчизняних та міжнародних стандартів дозволяють стверджувати, що практика обліку запасів на малих підприємствах практично однакова. Проте є відмінності: національний стандарт на відміну від міжнародного надає більш широку класифікацію запасів. Згідно якого до запасів відносять також малоцінні та швидкозношувані предмети та окрему групу поточних біологічних активів. Вітчизняний стандарт надає конкретніший перелік витрат, що формують первісну вартість запасів у залежності від шляхів їх надходження. Водночас міжнародними стандартами в тій чи іншій мірі передбачено розкриття інформації про запаси в примітках. У вітчизняній практиці малі підприємства, які застосовують НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» не складають примітки до фінансової звітності. Вважаємо, що для малих виробничих підприємств потрібно формувати примітки до фінансової звітності з метою покращення інформаційного забезпечення керівництва підприємства при прийнятті управлінських рішень.

Перспективами подальших досліджень повинно стати вивчення методологічних засад обліку інших топологічних ділянок в контексті складних сьогоднішніх реалій.

Ключові слова: облік, міжнародні стандарти фінансової звітності, національні положення(стандарти) бухгалтерського обліку, запаси, малі підприємства.

Dolishnia Tetiana Ivanivna PhD of Есопошісз, Associate Professor of the Department of Біпапсе, Accounting and Taxation, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

Khoma Svitlana Vasylivna PhD of E^nomics, Associate Professor of the Department of Finance, Accounting and Taxation, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

Shumei Yana Yuryivna graduate student of the Department of Finance, Accounting and Taxation, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

Domestic and international experience of inventory accounting in small enterprises: comparative characteristics

Abstract

The relevance and importance of the study of the methodological foundations of the international and domestic practice of inventory accounting at small enterprises is determined by the European integration processes in Ukraine in wartime conditions.

The purpose of the article is disclosure of the main aspects of the methodological foundations of the international and domestic practice of inventory accounting at small enterprises.

To achieve of the set goal is applied tool kit scientific research . In particular, methods analysis and synthesis, induction and deduction (when setting problems); comparison, systematization and theoretical generalization (when conducting comparative analysis provisions standards); tabular and graphic methods for rational, compact, visual presentation material research.

The results held comparative analysis domestic and international standards allow to claim that the practice of obl stocks on small enterprises is practically the same. But is differences: national standard in contrast from international provides more wide classification stocks. According to which to stocks in relate also low value and perishable subjects and separate group current biological assets . The domestic standard provides a more specific list of costs that form the initial cost of stocks depending on the ways of their receipt. At the same time, international standards to one degree or another provide for the disclosure of information about stocks in the notes. In the domestic practice small enterprises which apply NP(S)A 25 «Simplified financial reports doesn't make notes to the financial reporting. We believe that for small manufacturing enterprises, it is necessary to form notes to financial statements in order to improve the information support of the company's management when making management decisions.

Future prospects research should become study methodological principles of accounting others topological plots in the context of today's complex realities.

Keywords: accounting, international standards of financial reporting, national regulations (standards) of accounting, stocks, small enterprises

Постановка проблеми

Cвітові процеси гармонізації та стандартизації ведення обліку та складання фінансової звітності вимагають зближення національної системи бухгалтерського обліку і звітності з міжнародними стандартами.

У зарубіжних країнах для обліку запасів переважно керуються МСБО 2 «Запаси» (IAS 2 «Inventories»)[1], а також на малих та середніх підприємствах використовують Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП)[1]. Однак щодо останнього, то у різних країнах існує неоднозначність його прийняття та обмеженість застосування.

МСФЗ для МСП не є складовою повного комплекту МСФЗ, він навіть не має окремого порядкового номера. Це пов'язано з тим, що в період розробки МСФЗ вважалось, що вони можуть використовуватися для всіх компаній. Проте через деякий час було визнано, що потреби користувачів фінансової звітності та управлінські рішення значно відрізняються в компаніях різних розмірів. Таким чином, було прийнято рішення щодо розробки окремих міжнародних стандартів фінансової звітності для малих і середніх підприємств (МСФЗ для МСП) [1].

У вітчизняній обліковій практиці підприємства керуються НП(С)БО 9 «Запаси»[2] та НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»[2].

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»[3] малі та середні підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів, якщо не входять в перелік визначений Кабінетом Міністрів України для обов'язкового складання фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання впровадження та застосування міжнародних стандартів фінансової звітності у вітчизняній практиці постійно знаходяться в полі зору багатьох вчених. Зокрема, знайшли своє відображення у працях Голова С.В.[4], Кафки С.М.[5], Костюченко В.Н.[4], Орлової В.К.[5] та інших.

Однак проблемам застосування міжнародних стандартів фінансової звітності у вітчизняній практиці малих виробничих підприємств приділено недостатньо уваги.

Метою статті є розкриття основних аспектів методологічних засад міжнародної та вітчизняної практики обліку запасів на малих підприємствах.

Виклад основного матеріалу

Для цілей дослідження розглянемо основні положення міжнародних та вітчизняних стандартів.

Згідно вітчизняної нормативної бази облік запасів, отриманих до моменту переходу права власності, повинен відрізнятися від обліку запасів, на які підприємство має повні права. А саме за відсутності у підприємства права власності на матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковуються на рахунках класу 0 «Позабалансові рахунки». Водночас готова продукція, товари, виробничі запаси тощо, що відвантажені, до переходу покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на них, відображаються на окремих субрахунках відповідних рахунків обліку запасів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності для малих і середніх підприємств незалежно від права власності визнають запаси активами і обліковують їх на балансі підприємств.

У МСБО 2 «Запаси» зазначено, що у фінансовій звітності слід розкривати загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з класифікаціями, прийнятими для суб'єкта господарювання [1]. При цьому надається загальна класифікація запасів з чотирьох груп (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація запасів за МСБО 2 «Запаси» (IAS 2 «Inventories») та НП(С)БО 9 «Запаси»

Сформовано на основі джерел [1,2]

З якої приходимо до висновку, що тільки основні та допоміжні матеріали, які призначені для використання в процесі виробництва є виробничими запасами. Наразі слушно відзначити, що у міжнародному стандарті прописано, що за умови надання послуг запаси включають витрати на послуги для яких суб'єкт господарювання ще не визнав відповідний дохід.

Як бачимо із таблиці 1, національний стандарт на відміну від міжнародного надає більш широку класифікацію запасів. Згідно якого до запасів відносять також малоцінні та швидкозношувані предмети та виділяють окрему групу поточних біологічних активів.

Важливою передумовою правильного обліку запасів є їх оцінка. Адже вона впливає на визначення собівартості продукції.

Особливого значення це питання набуває за умов воєнного стану господарювання, коли нестабільні ринкові ціни постійно зростають.

Методика оцінки запасів є дієвим інструментом організації ефективної фінансово-господарської діяльності підприємства і викликає значний інтерес бухгалтерів у зв'язку з необхідністю визначення реальної вартості запасів. Вибір методу оцінки запасів варто робити залежно від вимог користувачів бухгалтерської інформації [6].

Аналізуючи альтернативні підходи до оцінки запасів за національним та міжнародним стандартами бухгалтерського обліку (рис.1), можна стверджувати, що існують певні відмінності під час формування вартості запасів. Це стосується саме оцінки запасів при надходженні. Вітчизняним стандартом передбачено формування витрат за різними шляхами надходження, а міжнародним дещо вужче.

У стандартах наводиться перелік витрат, що не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат періоду, в якому вони були здійснені. Згідно НПС)БО 9 «Запаси» до них відносяться понаднормові втрати і нестачі запасів; витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні у виробничому процесі перед наступним етапом виробництва; фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до НП(С)БО 31 «Фінансові витрати»); витрати на продаж та загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях [2].

Рис.1. Формування вартості запасів при надходженні, вибутті та на дату балансу за міжнародним та національним стандартами

Сформовано авторами на основі джерел [1, 2]

Практично аналогічні приклади даються й МСБО 2 «Запаси»[1]. Окрім нестач запасів, які не виокремлюють.

Для всіх одиниць запасів бухгалтерського обліку застосовується тільки один із наведених методів оцінки запасів при вибутті (рис.1). Вони повинні мати однакові умови використання та призначення.

Використання любого із методів оцінки запасів при вибутті уможливлює застосування програмних продуктів для обліку запасів. При цьому, не витрачаючи багато часу і з найменшими витратами праці, забезпечується отримання точної інформації про види, якісні й технічні характеристики запасів.

Оцінка запасів за первісною вартістю їх придбання не є об'єктивною в умовах нестабільності, коливання цін. Саме тому стандартами передбачено оцінку запасів за правилом найменшої з двох оцінок за собівартістю (первісною вартістю) або за чистою вартістю реалізації. Тим самим реалізується принцип обачності.

На практиці первісна вартість запасів рідко коли є тотожна чистій вартості їх реалізації. Первісна вартість, або перевищує, або нижча за чисту вартість реалізації запасів.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації списують на інші операційні витрати за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» із зменшенням фактичної (балансової) вартості відповідних запасів. Аналогічно списують вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів. Сума нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення винних осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Сума переоцінки запасів знаходить своє відображення в статті «Інші операційні витрати» код рядка 2180 «Звіту про фінансові результати» (ф.№2-м).

Наразі слушно звернути увагу на те, що чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут.

На сьогодні в нормативних документах не деталізовано, ні процедури уцінки запасів, ні документального відображення.

НП(С)БО 9 «Запаси» у пункті 25 задекларовано, що перегляд первісної вартості матеріалів та інших допоміжних матеріалів, що призначені для виробництва продукції, і її коригування до рівня чистої вартості реалізації не проводиться, якщо очікується, що готову продукцію, виготовлену з них, буде реалізовано не нижче собівартості [2].

На нашу думку, облікові ціни потрібно переглядати хоча б раз в квартал та закріпити порядок проведення цієї процедури в наказі «Про облікову політику».

У відповідності до принципу обачності для уникнення завищення вартості активів стандартом НП(С)БО 9 «Запаси» [2] передбачено дооцінку запасів в межах сум попередньої уцінки та визнання іншого операційного доходу за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» із збільшенням балансової вартості відповідних запасів.

Відмітимо, що такий підхід відповідає також дотриманню принципу співвідношення доходів і витрат. Адже балансова вартість запасів не може бути вищою за їх собівартість.

Сума переоцінки запасів знаходить своє відображення в статті «Інші операційні доходи» код рядка 2120 «Звіту про фінансові результати» (ф.№2-м).

Наступним кроком розглянемо вимоги щодо розкриття інформації про запаси у примітках до фінансовій звітності (рис. 3).

Як бачимо із рисунка 2, міжнародній стандарт МСБО 2 «Запаси» [1] у порівнянні із національним вимагає детальнішого розкриття інформації про запаси. Наприклад, не тільки навести суму сторнування часткового списання запасів, але й розкрити обставини або події, що спричинили сторнування часткового списання запасів тощо.

Рис. 2. Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності

Сформовано авторами на основі джерел [1, 2]

Водночас Міжнародним стандартом фінансової звітності для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП) у розділі 13 «Запаси» передбачено розкриття інформації у дещо меншому обсязі для цих підприємств. Зокрема, слід розкривати облікову політику, прийняту для оцінки запасів, включаючи використані з цією метою формули визначення собівартості; загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з класифікаціями, прийнятними для підприємства; вартість запасів, визнаних як витрати протягом періоду; втрати від зменшення корисності, визнані чи сторновані у прибутку чи збитку; загальну балансову вартість запасів, наданих у заставу як забезпечення зобов'язань [1].

У вітчизняній практиці малі підприємства застосовують НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» [2] та не складають примітки до фінансової звітності. Інформація про запаси відображається у «Фінансовій звітності малого підприємства» у ф. № 1-м «Баланс» (код рядка 1100), у тому числі виокремлюють залишки готової продукції (код рядка 1103).

Висновки

Результати проведеного порівняльного аналізу вітчизняних та міжнародних стандартів дозволяють стверджувати, що практика обліку запасів на малих підприємствах практично однакова. Проте є відмінності щодо класифікації запасів, формування первісної вартості, обсягів розкриття інформації тощо. Вважаємо, що для малих виробничих підприємств потрібно формувати примітки до фінансової звітності з метою покращення інформаційного забезпечення керівництва підприємства при прийнятті управлінських рішень.

Перспективами подальших досліджень повинно стати вивчення методологічних засад обліку інших топологічних ділянок в контексті складних сьогоднішніх реалій.

Література

1. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ, МСФЗ ДЛЯ МСП, включаючи МСБО та тлумачення КТМФЗ, ПКТ). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_010#Text (дата звернення: 06.10.2023).

2. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. URL: https://mof.gov.ua/uk/nacionalni-polozhennja1 (дата звернення: 01.10.2023).

3. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 лип. 1999 р. № 996-XI. URL: http://search.ligazakon.ua (дата звернення: 17.09.2023, 27.09.2023).

4. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Вид. 3-тє, переробл. і допов. Харків: Фактор, 2013. 1072 с.

5. Облік на підприємствах нафтогазової промисловості за МСФЗ: навч. посіб. /за ред. В.К. Орлової, С.М. Кафки. Івано-Франківськ: «Місто НВ», 2021. 288 с.

6. Малютяк С. Облік запасів: деякі нюанси застосування П(С)БО та МСБО. Аудитор України. 2015. № 7-8 (236-237). С. 50-53.

References

1. Mizhnarodni standarty finansovoi zvitnosti (MSFZ, MSFZ DLIa MSP, vkliuchaiuchy MSBO ta tlumachennia KTMFZ, PKT) [International Financial Reporting Standards (IFRS, IFRS for Small and Medium-sized Entities, including IAS and interpretations of IFRIC, SIC)]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_010#Text (Accessed: 06.10.2023) [in Ukrainian].

2. Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku [National provisions accounting standards]. Available at: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=293533 (Accessed: 06.10.2023) [in Ukrainian].

3. Pro bukhhalterskyi oblik i finansovu zvitnist v Ukraini [On accounting and financial reporting in Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 16.07.1999 r. no. 996-XI. Available at: http://search.ligazakon.ua. (Accessed: 06.10.2023) [in Ukrainian].

4. Holov S.F., Kostiuchenko V.M. (2013) Bukhhalterskyi oblik ta finansova zvitnist za mizhnarodnymy standartamy [Accounting and financial reporting according to international standards], Vyd. 3-tie, pererobl. i dopov, Kharkiv: Faktor, 1072 p. [in Ukrainian].

5. Orlovoi V.K., Kafky S.M. (2021). Oblik na pidpryiemstvakh naftohazovoi promyslovosti za MSFZ [Accounting at enterprises of the oil and gas industry according to IFRS]: navch. posib., za red. V.K. Orlovoi, S.M. Kafky, Ivano-Frankivsk: «Misto NV», 288 p. [in Ukrainian].

6. Maliutiak S. (2015) Oblik zapasiv: deiaki niuansy zastosuvannia P(S)BO ta MSBO [Stock accounting: some nuances of the application of P(S)A and IAS], Audytor Ukrainy, no.7-8 (236-237), pp. 50-53. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru