Особливості накопичувального пенсійного забезпечення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості накопичувального пенсійного забезпечення в Україні

Чівіков Н.Ю.,

здобувач 2 курсу спеціальності «Облік і оподаткування»

Мартиненко О.В.,

ст. викладач кафедри обліку і аудиту

Анотація

У статті проведено аналіз пенсійної системи України та напрямків її реформування, перспектив запровадження обов'язкової накопичувальної системи в Україні.

Ключові слова: солідарна пенсійна система, накопичувальне пенсійне забезпечення, Пенсійний фонд України, Накопичувальний пенсійний фонд України, індивідуальні накопичувальні пенсійні рахунки громадян.

Основна частина

Постановка проблеми. Сучасний стан солідарної пенсійної системи не задовольняє потреби українських пенсіонерів оскільки не може повністю забезпечити своїми фінансовими ресурсами навіть поточні потреби пенсіонерів. Збройний конфлікт, міграція, безробіття, економічні труднощі істотно впливають на розвиток української пенсійної системи. Тому дуже гостро постає питання застосування в дію накопичувального пенсійного забезпечення.

На думку багатьох науковців і експертів, саме запровадження обов'язкового накопичувального пенсійного страхування може стати досить потужним фінансовим джерелом поповнення фінансової бази пенсійної сфери і буде сприяти підвищенню доходів громадян пенсійного віку. Протягом останніх років серед експертів ведуться дискусії щодо механізму запровадження другого рівня національної пенсійної системи, формування системи захисту його пенсійних активів, використання відповідних фінансових інститутів. У зв'язку з цим дана тема є актуальною і потребує додаткового вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фінансові, соціальні та правові аспекти пенсійної реформи в Україні досліджувались багатьма вченими, серед яких С. Бурденко, М. Мальований, О. Піщуліна, О. Коваль, В. Грушко і багато інших вітчизняних вчених. Проте тенденції і особливості подальшого розвитку накопичувального пенсійного забезпечення в умовах реформування вітчизняної пенсійної системи, пошук оптимальних фінансових інститутів для ефективного функціонування її другого рівня, формування системи захисту пенсійних активів учасників накопичувальних пенсійних програм потребує більш глибокого і комплексного дослідження.

Метою дослідження є аналіз пенсійної системи України та напрямків її реформування, з' ясування ролі накопичувального пенсійного страхування в системі соціального захисту населення, а також дослідження перспектив запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні.

Виклад основного матеріалу. Пенсійна система в існуючому вигляді працює в умовах значного фінансового дефіциту та знаходиться на перехідному етапі свого розвитку. Для перебудови сучасної пенсійної системи необхідно удосконалити солідарну систему, втілити ідею накопичувальної пенсії в життя та сприяти розвитку добровільного пенсійного забезпечення.

Функціонування системи загальнообов'язкового накопичувального забезпечення надасть можливість громадянам України отримувати після досягнення пенсійного віку додаткові пенсійні виплати за рахунок внесків до накопичувальної пенсійної системи. Протягом всього періоду накопичення буде здійснюватися інвестування внесків. Накопичення кожної особи підлягають обліку на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку такої особи та можуть бути успадковані [1, с. 144].

Солідарна система - це коли працюючі громадяни України платять податки (ЄСВ) і з цих податків виплачується пенсія сучасним пенсіонерам. Пенсія з солідарної системи залежить від страхового стажу, віку, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, коефіцієнту вартості одного року стажу, який визначатиме держава, показника середньої заробітної плати, який також розраховуватиме держава.

Відповідно до діючого вітчизняного пенсійного законодавства, загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення полягає в тому, що частина внесків до Пенсійного фонду України буде спрямована в державний Накопичувальний пенсійний фонд України. Внески будуть мати персоніфікований характер і враховуватися на індивідуальних пенсійних рахунках. Кошти Накопичувального фонду будуть інвестуватися в економіку України з метою захисту їх від інфляції, одержання інвестиційного доходу, забезпечення потреб держави в джерелах фінансування довгострокових інвестиційних проектів, що сприятиме економічному зростанню країни [8].

Серед фахівців і науковців вже тривалий період ведуться дискусії щодо практичного використання накопичувальних пенсійних програм. Деякі з них вважають, що для запровадження і розвитку накопичувальних складових пенсійної системи необхідно:

- уточнення умов запровадження II рівня (у т.ч. розмір внеску, оцінювання величини одного року стажу в солідарній системі для учасників дворівневої системи тощо);

- передачі Пенсійному фонду України функцій збирання й адміністрування коштів ІІ рівня пенсійної системи, ведення системи єдиних пенсійних рахунків;

- забезпечення можливості залучення приватних компаній для управління активами й спрямування внесків II рівня до недержавних пенсійних фондів за бажанням і вибором застрахованих осіб;

- забезпечення виплат дострокових (підвищених) пенсій для особливих категорій професій, пов'язаних з ризиком для життя, за рахунок запровадження корпоративних (професійних) пенсійних схем;

- диверсифікованість схем приватного недержавного пенсійного страхування [14, с. 81].

Щоб накопичувальна система почала ефективно функціонувати, в сучасних реаліях для всіх громадян потрібно створити алгоритм: хто платить, скільки відсотків потрібно сплачувати із заробітної плати, зробити відповідні розрахунки, чи це буде зручно людині. Більшість науковців дотримуються думки, що для запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи потрібно мати ринок, куди можна інвестувати її пенсійні кошти. Це пов'язано з тим, що пенсійні накопичувальні програми мають «довгі гроші», тобто збереження, які можна використовувати на фондовому ринку. На сьогодні в України такого ринку фактично немає. Був прийнятий законопроект, за яким контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів покладено на Комісію з цінних паперів фондового ринку. Це, вірогідно, перші кроки, про які можна сказати, що якщо будемо працювати в цьому напрямку ефективно, то за якийсь період часу зможемо запровадити і накопичувальну систему в повній мірі [11, с. 347].

У перспективі система загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування може забезпечувати національну економіку значними фінансовими ресурсами. Їх, при розвинутому фінансовому ринку, можна буде інвестувати у різноманітні державні проекти.

Обов'язкова накопичувальна складова пенсійної системи дасть змогу втілити в життя такі важливі питання, як:

- посилити зацікавленість громадян та їхніх роботодавців у сплаті пенсійних внесків;

- зменшити «податковий тиск» на роботодавців за рахунок перерахування частини обов'язкових пенсійних внесків до Накопичувального фонду, який перераховувати із заробітку працівника;

- успадковувати кошти, обліковані на персональному пенсійному накопичувальному рахунку, спадкоємцями застрахованої особи;

- втілити в життя потужне джерело інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки, що сприятиме розвитку національного фондового ринку завдяки здійснення інвестицій в економіку країни за рахунок коштів накопичувального фонду;

- спростити ризики виплат низьких розмірів пенсій між першим та другим рівнями пенсійної системи;

- зробити більш ефективним управління системою пенсійного забезпечення за рахунок надання недержавним компаніям, функції управління пенсійними активами [13, с. 86].

Висновки. Запровадження накопичувального обов'язкового рівня пенсійної системи в Україні, безумовно, є вкрай актуальним і необхідним кроком. В якомога скорішому запуску накопичувальної пенсії зацікавлені і держава, і громадяни, рівень пенсійного забезпечення яких напряму залежить від можливостей економічного розвитку країни. А пенсійні накопичення можуть стати саме тим інвестиційним ресурсом, якого так гостро не вистачає сучасній Україні. Практичне впровадження другого рівня пенсійної системи сприятиме роботі усіх трьох рівні національної пенсійної системи. Суть загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування полягатиме у тому, що частина обов'язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Управління пенсійними коштами здійснюватимуть компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраними на конкурсній (тендерній основі). При інвестуванні пенсійних активів компанії будуть діяти згідно з вимогами законопроектів щодо напрямків інвестування, ринків, на яких можна буде здійснювати інвестиції. Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа - зберігач, яка буде нести відповідальність за цільове використання цих активів.

Список використаних джерел

пенсійний законодавство накопичувальний

1. Бурденюк С.В. Перспективи розвитку накопичувального пенсійного забезпечення в Україні. Інноваційна економіка. 2020. №5-6 [84]. С. 142-147.

2. Мальований М.І. Стан та проблеми фінансового забезпечення системи пенсійного страхування України. Облік і фінанси. 2014. №1 (63). С. 89-95.

3. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації. Проект USAID «Трансформація фінансового сектору». Київ, 2019. URL: http://www.fst-ua.info/wpcontent/uploads/2019/07/Voluntary_Private_Pensions_ in_Ukraine-Assessment_jul2019_ua.pdf (дата звернення: 25.07.2020).

4. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 25.07.2020).

5. Офіційний веб-сайт Пенсійного фонду України. URL: http://www.pfu.gov.ua (дата звернення: 25.07.2020).

6. Піщуліна О., Коваль О., Бурлай Т. Фінансові, соціальні та правові аспекти пенсійної реформи в Україні. Світовий досвід та українські реалії. Центр Разумкова. Київ: Видавництво «Заповіт», 2017. 453 с.

7. Пенсійна система / Грушко В. І., Скулиш Ю. І., Лаптєв С.М. та ін. 4-те вид., доп. і перероб. Київ: Майстер книг, 2019. 512 с.

8. Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення: Пояснювальна записка до проекту закону України від 27.12.2019 №2683. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GI01073A.html (дата звернення: 25.07.2020).

9. Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення: Проект Закону України №2683 від 27.12.2019 р. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JI01073A.html (дата звернення: 25.07.2020).

10. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 р. №1057-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-L5 (дата звернення: 25.07.2020).

11. Реха К.Х. Сучасні проблеми та напрями реформування пенсійного забезпечення України. Модернізація фінансово-кредитної системи України: виклики глобалізації: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет - конференції (24 березня 2017 року). Кривий Ріг: ДонНУЕТ ім. М. Туган Барановського, 2017. С. 345-348.

12. Рудик В.К. Пріоритети пенсійної реформи в Україні на сучасному етапі. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2017. Вип.13. Т. 1. С. 45-53.

13. Чугунов І.Я., Насібова О.В. Еволюція фінансового механізму пенсійного забезпечення. Вісник КНТЕУ. 2016. №1. С. 80-97.

14. Шумило М.М. Сучасний стан та перспективи розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні. Вісник Національної академії наук України. 2017. №2.С. 76-87.

Размещено на Allbest.ru