Бухгалтерський облік та основи його організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра економічної кібернетики та управління економічною безпекою

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

Кутоманова Ірина Володимирівна

Курс 3

Группа ЕЕКз-1-17

Шифр 16.051ЕЕКз0102

Домашня адреса: м.Харків, вул.. С/ш б.244А, кв. 132

Харків-2019



Зміст

Модуль І. «Бухгалтерський облік та основи його організації»

1. Предмет і метод бухгалтерського обліку

2. Актив балансу, його структура

Модуль ІІ. «Облік активів, зобов'язань та власного капіталу»

1. Облік нематеріальних активів

2. Облік готової продукції

Модуль ІІІ. «Облік витрат, доходів та фінансових результатів»

1. Облік видатків на збут

2. Облік собівартості реалізації

Перелік використаної літератури



Модуль І. «Бухгалтерський облік та основи його організації»

1. Предмет і метод бухгалтерського обліку

Нормативні та регулюючі документи

Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ.

Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ.

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. N° 966-XIV.

Закон України "Про державну статистику" від 13 липня 2000 р. № 1922-ІН.

Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХИ.

Поняття облік у широкому розумінні означає спостереження, вимірювання та реєстрацію певних природних і суспільних явищ. Для людей важливим є облік того, що впливає на суспільство, й об'єктом особливої уваги є господарська діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ.

Господарська діяльність -- це будь-яка діяльність, що пов'язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних благ.

Суб'єктами господарської діяльності є фізичні та юридичні особи. Фізичними особами є громадяни країни та інших держав, юридичними особами -- підприємства, організації й установи. їхня діяльність в Україні регулюється чинним законодавством.

Господарський облік здійснюють як фізичні, так і юридичні особи.

Юридичні особи -- суб'єкти господарської діяльності є обліковими одиницями, які мають окрему систему бухгалтерського обліку і складають встановлену звітність із дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Господарський облік історично зумовлений; виник і розвивався разом із господарською діяльністю людини. У XV ст. з'явилися перші друковані праці з правил ведення обліку, автором однієї з яких був Лука Пачолі (1445--1515), відомий як родоначальник бухгалтерії. Його книга "Трактат про рахунки і записи" є першою працею з бухгалтерського обліку. Із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях облік адаптувався до вимог суспільства і в результаті сформувався як прикладна економічна наука.

Метою господарського обліку є адекватне відображення фактів господарської діяльності, надання повної і правдивої інформації для прийняття рішень.

Зміст господарського обліку пізнають через його стадії (етапи):

спостереження;

вимірювання;

реєстрацію;

групування;

-узагальнення.

Кожному з названих етапів (стадій) технології обліку відповідає певний набір способів і прийомів (методологія): документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, регістри, рахунки і подвійний запис баланс і звітність.

Господарськийоблікзавждизасвоїмпризначеннямзабезпечуєінформацієюпроцесуправліннятайогоапарат, оскільки господарський облік у широкому розумінні є функцією управління, поряд із плануванням (бюджетуванням), контролем, аналізом і прогнозуванням.

В Україні господарський облік поділяють на 3 види: оперативний, статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об'єкти обліку, способи одержання й обробки інформації, функції.

Оперативний облік використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управління ними в міру їх здійснення. Він тісно пов'язаний з контролем, не має певної системи документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність одержання інформації.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. При цьому кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй способи спостереження (масові та вибіркові), систему показників (абсолютні, відносні та середні величини).

Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують завданням державної статистики.

Бухгалтерський облік відображає господарську діяльність підприємств, організацій і установ. Він охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності.

Бухгалтерський облік -- це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таке визначення дано в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV.

Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він перш за все вартісний, суцільний і безперервний, документально обґрунтований, використовує властиві йому способи опрацювання інформації.

Всі юридичні особи, створені в Україні, незалежно від організаційних форм і форм власності, повинні вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Це положення засвідчує стаття 29 (Облік і звітність) Закону України "Про підприємства в Україні" від 4 січня 1992 р. № 2032-ХІІ.

Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Всі три види обліку -- оперативний, статистичний і бухгалтерський -- тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного й утворюють єдину систему обліку, яка ґрунтується на єдності предмета, мети, завдання, методології, державного регулювання.

Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством (планування -- облік -- аналіз -- регулювання) виконує такі функції: інформаційну, контрольну, оціночну, аналітичну.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в необхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження та ефективного використання ресурсів, виконання планових завдань, дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.

Оціночна функція бухгалтерського обліку полягає у вимірі та оцінці ресурсів, визначенні вартості й собівартості виробленої продукції, розрахунку результату діяльності підприємства, його рентабельності. Оцінка є результатом вимірювання й ідентифікації об'єктів обліку.

Аналітична функція бухгалтерського обліку полягає в здійсненні на основі первинних та зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання.

Для досягнення мети та виконання обліком функцій він має відповідати таким вимогам: порівнянності конкретних показників бізнес-плану та обліку, точності й об'єктивності, ясності й доступності, своєчасності, економічності.

Порівнянність конкретних показників бізнес-плану та обліку необхідна для оцінки виконання планових завдань, порівняння результатів діяльності з витраченими ресурсами. Така порівнянність ґрунтується на єдиних методологічних засадах побудови планових і фактичних показників.

Точність і об'єктивність обліку означають, що всі облікові дані мають бути правильними і відображати справжній стан і результати діяльності, тобто відображати як досягнення, так і недоліки в роботі підприємства.

Ясність і доступність обліку означають, що показники обліку мають бути простими і зрозумілими, чітко характеризувати усі аспекти діяльності підприємства, бути доступними для широкого загалу працівників і акціонерів підприємства, громадськості.

Своєчасність обліку полягає в забезпеченні підприємств своєчасною інформацією, необхідною для прийняття ефективних рішень, розробки конкретних заходів, оперативного керівництва.

Економічність обліку означає, що він має бути максимально дешевим при необхідній повноті й вчасності. Його досягають автоматизацією обліково-обчислювальних робіт, яка приводить до економії матеріальних і трудових ресурсів.

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий.

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об'єктів в одиницях ваги, об'єму, площі, потужності тощо. Вони мають свої переваги і недоліки. Без натуральних вимірників не можна скласти виробничий план з номенклатури виробів, проаналізувати використання матеріальних ресурсів, балансів. Проте натуральні вимірники можна застосовувати лише для обліку однорідних об'єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.

Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу -- днях, годинах, хвилинах. За їх допомогою у поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють фонд робочого часу й оплати праці.

Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчислення вартості об'єктів обліку. Цей вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, для визначення результатів і рентабельності діяльності, здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами. Як і натуральний, грошовий вимірник має певні переваги і недоліки.

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об'єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни в цілому.

В умовах ринкових відносин бухгалтерський облік диференціюється за сферою діяльності та за обліковими функціями.

За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на виробничо-господарський, бюджетний і банківський. За об'єктами обліку, планом рахунків, специфікою ведення ці види обліку істотно відрізняються один від одного.

За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, податковий і управлінський.

Фінансовий облік -- комплексний системний облік майна, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартісних показників діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв'язків із постачальниками, покупцями, банками, інвесторами, акціонерами.

Податковий облік -- окремий функціональний облік з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку правильності нарахувань та сплати податків. Здійснюється для формування показників валового доходу і валових витрат з метою обчислення прибутку і податку.

Фінансовий і податковий облік регулюються законодавством. Він обов'язковий для всіх суб'єктів господарювання й оприлюднюється у фінансовій звітності та деклараціях, підлягає аудиту.

Управлінський облік -- процес підготовки інформації, необхідної керівництву для потреб внутрішнього менеджменту поточної виробничої діяльності підприємства. Здійснюється для формування показників всередині підприємства за центрами відповідальності.

2. Актив балансу, його структура

бухгалтерський облік баланс собівартість

Діючий в Україні бухгалтерський баланс призначається не тільки для відображення стану господарських засобів та джерел їх формування на певну дату, а й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів -- статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів та ін.

Форма діючого в Україні бухгалтерського балансу та порядок його заповнення регулюються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Відповідно до статті 11 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" баланс, разом зі звітом про фінансові результати, звітом про рух грошових коштів, звітом про власний капітал та примітками до звітів визнано фінансовою звітністю підприємства.

У першому розділі активу балансу "Необоротні активи" відображається вартість необоротних активів, а саме: нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, основних засобів, довгострокових біологічних активів, довгострокових фінансових інвестицій, інвестиційної нерухомості та інших необоротних активів.

У другому розділі активу балансу "Оборотні активи" відображається вартість оборотних активів до яких відносяться: запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, гроші та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи.

У третьому розділі активу балансу "Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття" відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу, що визначається відповідно до П(с)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність".



Модуль ІІ. «Облік активів, зобов'язань та власного капіталу»

1. Облік нематеріальних активів

У діяльності підприємства виникають довгострокові витрати, які забезпечують можливість отримання доходу протягом тривалого періоду, але не втілені у конкретну матеріальну форму. Вони не відчутні на дотик і непомітні. Внаслідок того, що вони не виражені у матеріальній формі, не мають фізичних властивостей, їх не можна віднести до об'єктів основних засобів, виробничих запасів, готової продукції або товарів. Але за їх придбання підприємство сплачує гроші. Цей особливий вид засобів називають нематеріальними активами. Вони використовуються у комерційній діяльності для одержання доходу.

У міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 "Нематеріальні активи" в п. 8 зазначається, що до нематеріальних активів відносять наукові знання, розробку та запровадження нових технологій і систем, ліцензії, інтелектуальну власність, ринкові дослідження та торгові марки (включаючи марки товару та назву видань). Прикладами об'єктів, які включають у ці широкі поняття, є комп'ютерне програмне забезпечення, патенти, авторські права, кінофільми, переліки клієнтів, права на іпотечне обслуговування, ліцензії на риболовлю, квоти на імпорт, привілеї, взаємовідносини клієнтів чи постачальників, прихильність клієнтів, частка ринку та маркетингові права.

Податковий кодекс України містить таке визначення (ст. 14, п. 14.1.120): "Нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами".

У П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" визначено, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Монетарними активами є гроші, а також інші активи, які мають бути отримані у визначеній сумі грошей. До монетарних статей відносять грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторську і кредиторську заборгованість, що буде погашено грошовими коштами, і фінансові інвестиції. Усі інші активи - немонетарні - запаси, меблі, станки, але вони не є нематеріальними активами, бо мають фізичне вираження.

Згідно з П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

- права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);

- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

- авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

- незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Облік нематеріальних активів має забезпечити інформацію про їх наявність і вартість, правильність визначення і списання зносу (амортизації), достовірні дані про призначення й ефективність використання кожного активу.

Відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо підприємство здійснює його контроль, існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Придбання (створення) нематеріальних активів є капітальними інвестиціями, що обліковуються за дебетом субрахунку 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів". Аналітичний облік ведеться щодо кожного об'єкта. У витрати включають ціну придбання, мито, непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані з його придбанням і доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Придбані (створені) нематеріальні активи оприбутковують на підставі документів з їх придбання: дебет рахунку 12 "Нематеріальні активи" і кредит рахунку 15.

Надходження та оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів на підприємстві потрібно підтвердити відповідним первинним документом, в якому вказуються докладна характеристика об'єкта, його первісна вартість, строк корисного використання, норма зносу (амортизації), підрозділ, у якому буде використовуватися об'єкт; підписи посадових осіб, що прийняли об'єкт, з доданням документів, у яких описується сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання.

З метою ведення на підприємствах (в організаціях, установах тощо) обліку та контролю об'єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій) Державний комітет статистики України наказом від 10 серпня 2004 р. № 469 затвердив форми первісної облікової документації та інструкцію щодо їх заповнення.

Затверджено шість таких форм:

- Форма № ІВ-1 "Журнал реєстрації заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, що подані в Україні";

- Форма № ІВ-2 "Журнал реєстрації заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, що подані до компетентних органів іноземних держав";

- Форма № ІВ-3 "Журнал реєстрації використаних винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем";

- Форма № ІВ-4 "Журнал реєстрації раціоналізаторських пропозицій";

- Форма № ГВ-5 "Заява про раціоналізаторську пропозицію";

- Форма № ІВ-6 "Акт про використання об'єкта права інтелектуальної власності".

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 р. № 732 "Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів" діють такі форми первинних документів з обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів:

- Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1);

- Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2);

- Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма №НА-3);

Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4).

Акт введення (типова форма № НА-1) застосовується для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності. Акт складається приймальною комісією в одному примірнику при оформленні введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності. Акт заповнюється на основі технічної, науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір, патент тощо). В акті подається характеристика об'єкта права інтелектуальної власності, порядок його використання, особливості і переваги. Акт підписують члени комісії, які його складають, головний бухгалтер і затверджує керівник підприємства.

Інвентарну картку обліку (типова форма № НА-2) застосовують для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності. Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на підставі акта (типова форма № НА-1).

Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності (типова форма № НА-3) застосовується для оформлення вибуття таких об'єктів при їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, яка назначається керівником підприємства для визначення доцільності списання об'єкта. Акт затверджується керівником підприємства. Перший примірник акта передається в бухгалтерію і є підставою для списання об'єкта, другий залишається в особи, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Інвентаризаційний опис (типова форма № НА-4) складається в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації. При інвентаризації наявність об'єктів права інтелектуальної власності установлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Вона складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта у придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Нематеріальні активи обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи". Рахунок 12 - активний, за дебетом якого відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів та сума їх дооцінки, за кредитом - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" має шість субрахунків:

- 121 "Права користування природними ресурсами";

- 122 "Права користування майном";

- 123 "Права на комерційні позначення";

- 124 "Права на об'єкти промислової власності";

- 125 "Авторське право та суміжні з ним права";

- 127 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 121 ведеться облік прав користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище; на субрахунку 122 - користування земельною ділянкою, користування будівлею, право на оренду приміщень тощо; на субрахунку 123 - на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо); на субрахунку 124 - на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці (у тому числі ноу-хау тощо); на субрахунку 125 - комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо; на субрахунку 127 - права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв, інші нематеріальні активи.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за видами та окремими інвентарними одиницями у цілих гривнях (без копійок). Копійки, якщо вони є, списують у витрати виробництва при оприбуткуванні нематеріальних активів. Для аналітичного обліку використовують інвентарні картки або спеціальну книгу. Аналітичний облік гудвілу і негативного гудвілу ведеться за об'єктами придбання.

Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів здійснюється в журналі № 4, а в сільськогосподарських підприємствах - в журналі-ордері № 4А с.г.

Нарахування амортизації нематеріальних активів відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби".

Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи.

Амортизаційні відрахування при цьому провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Узагальнення інформації про суму зносу (амортизації) нематеріальних активів і гудвілу відображається в журналі № 4, а в сільськогосподарських підприємствах - в журналі-ордері № 4А с.г.

Нематеріальні активи вибувають з підприємства в результаті їх реалізації, безоплатної передачі, ліквідації тощо.

Під час реалізації нематеріальних активів, як правило, їх включають до групи вибуття, аналогічно як основні засоби.

Операції з реалізації нематеріальних активів оформляють рахунками-фактурами, а інше вибуття - актами (табл. 1).

Таблиця 1 - Кореспонденція рахунків з обліку нематеріальних активів

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Придбані нематеріальні активи безготівковим шляхом:
а) нараховано за одержані нематеріальні активи	154 "Придбання (створення) нематеріальних активі в"	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями"
б) оприбутковано нематеріальні активи	12 "Нематеріальні активи"	154 "Придбання (створення) нематеріальних активів"
в) 8 поточного рахунку оплачено за нематеріальні активи	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"	31"Рахунки в банках"
Одержані нематеріальні активи безкоштовно	12 "Нематеріальні активи"	424 "Безоплатно одержані необоротні активи"
Одержані нематеріальні активи від учасників в рахунок внеску для формування статутного капіталу	12 "Нематеріальні активи"	40 "Статутний капітал", 46 "Неоплачений капітал"
Нараховано знос (амортизацію) нематеріальних активів	23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут"	133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"
Реалізація нематеріальних активів:
а) списано залишкову вартість проданих активів	902 "Собівартість реалізованих товарів"	12 "Нематеріальні активи"
б) списано знос за проданими активами	133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"	12 "Нематеріальні активи"
в) нарахована заробітна плата (з нарахуваннями) за реалізацію активів	902 "Собівартість реалізованих товарів"	66 "Розрахунки за виплатами працівникам", 65 "Розрахунки за страхуванням"
г) нарахована виручка від реалізації активів	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
д) надійшли гроші за реалізовані нематеріальні активи	31 "Рахунки в банках"	36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"
Ліквідація нематеріальних активів:
а) списано залишкову вартість активів	976 "Списання необоротних активів"	12 "Нематеріальні активи"
б) списано знос активів	133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"	12 "Нематеріальні активи"
Дооцінка нематеріальних активів:
а) дооцінка залишкової вартості	12 "Нематеріальні активи"	423 "Дооцінка активів"
б) дооцінка (збільшення) зносу	12 "Нематеріальні активи"	133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"
Уцінка нематеріальних активів:
а) уцінка залишкової вартості	975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"	12 "Нематеріальні активи"
6) уцінка (зменшення) зносу	133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"	12 "Нематеріальні активи"

Порядок ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів на підприємствах, вибір методу нарахування амортизації нематеріальних активів визначаються обліковою політикою підприємства, яку затверджує керівник підприємства наказом.

Податковим кодексом України (ст. 14, підп. 14.1.40) визначено, що гудвіл (вартість ділової репутації) - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл.

П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" містить таке визначення: "Гудвіл - перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання".

Гудвіл є потенційним доходом. Вартість гудвілу підвищується за рахунок поліпшення репутації серед покупців та постачальників, кваліфікації робітників і службовців, якості товарів, фінансової стабільності тощо. Дохідний бізнес поступово "створює" свій гудвіл. Тому його називають внутрішнім активом підприємства, який не має і не може мати певної грошової вартості. Може скластися ситуація, коли нематеріальний актив забезпечує власнику певні права або привілеї, але вони не відображаються в обліку, тому що не понесено ніяких додаткових витрат. Наприклад, патент конкурента втратив силу, а це підвищило цінність аналогічного патенту, яким володіло і володіє це підприємство.

У діяльності підприємств може виникати негативний гудвіл, або бедвіл. Негативний гудвіл - це перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

Негативний гудвіл виникає, коли покупець платить за підприємство меншу ціну, ніж сукупна вартість його активів згідно з балансом. Це буває у випадках, коли купується підприємство, розташоване у віддаленій місцевості або на території з погано розвинутою інфраструктурою (далеко ринки збуту, погані або відсутні дороги), або у придбане підприємство покупець повинен внести певний капітал. У нашій країні в умовах переходу від планової до ринкової економіки в багатьох населених пунктах відбувся занепад виробництва, а тому об'єкти, які там залишились (будівлі, заводи, ферми та ін.), значно втратили свою вартість і продавалися за ціною, нижчою від їх собівартості, а такою різницею є негативний гудвіл.

Облік гудвіла ведуть на рахунку 19 "Гудвіл". Його призначено для узагальнення інформації про гудвіл, що виникає при придбанні відповідно до П(С)ВО 19 "Об'єднання підприємств".

Рахунок 19 має такі субрахунки:

- 191 "Гудвіл при придбанні";

- 193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)".

За дебетом субрахунку 191 "Гудвіл" відображається вартість гудвіла, що виникає у разі придбання іншого підприємства, за кредитом - втрати від зменшення корисності гудвіла і сума списаного гудвіла.

За дебетом субрахунку 193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)" підприємства державного, комунального секторів економіки відображають вартість гудвіла, який виник при приватизації (корпоратизації), за кредитом - суму списаного

гудвілу в порядку, визначеному Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 р. № 1213.

Кореспонденція рахунків з обліку гудвіла наведена в таблиці (табл. 2).

Таблиця 2 - Облік гудвіла

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
	дебет	кредит
І. Гудвіл
Оплачено за придбане підприємство	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	100 000
Вартість придбаних активів внаслідок купівлі підприємства	10 "Основні засоби", 20 "Виробничі запаси", 26 "Готова продукція" та інші	685 "Розрахунки з іншими кредиторами "	95 000
Гудвіл (100 000--95000 = 5000)	191 "Гудвіл при придбанні"	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"	5000
Відображення втрат від зменшення корисності гудвіла	972 "Втрати від зменшення корисності активів"	191 "Гудвіл при придбанні"	200
Відображення вигід від відновлення корисності гудвіла	191 "Гудвіл при придбанні"	742 "Дохід від відновлення корисності активів"	200
Списано гудвіл за рішенням уповноваженого органу	45 "Вилучений капітал"	193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)"	200

2. Облік готової продукції

Готова продукція - продукція обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль п-ва і здана на склад або замовнику згідно з діючим порядком прийняття продукції.

Готова продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу, сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях утворюють незавершене виробництво.

Готову продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною складністю.

Види готової продукції:

За формою:

уречевлену;

результати виконаних робіт;

результати наданих послуг.

За ступенем готовності:

готова;

напівфабрикати;

незавершене виробництво.

за технологічною складністю:

проста;

складна (основна; побічна;сукупна).

Готова продукція відповідно до П(С)БО № 9 „Запаси” оцінюється за первісною вартістю. Первісна вартість гот. продукції може бути визначена після калькулювання її фактичної собівартості, яка включає прямі матеріальні витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також постійні та змінні виробничо-накладні витрати.

Постійні накладні виробничі витрати можуть бути як розподілені так і нерозподілені. Розподілені накладні витрати - елементи первісної вартості запасів гот. продукції та незавершеного виробництва і являють собою оцінені витрати, які ґрунтуються на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю продукції незавершеного виробництва.

Нерозподілені накладні виробничі витрати - виникають тоді, коли продукції випущено менше нормальної потужності, їх відносять до собівартості реалізації.

Змінні виробничі накладні витрати - розподіляють на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничої потужності згідно з методом стандартних витрат.

Адміністративні (управлінські) витрати до складу собівартості гот. продукції не включаються. Їх обліковують на рахунку 92 і відносять на фін. результати.

Оцінка гот. продукції при її продажу залежить від облікової політики п-ва.

При відображенні продажу гот. продукції в бух. обліку зазначаються 2 оцінки:

1. Оцінка, що прийнята згідно з обліковою політикою - первісна вартість по Дт рахунку 901.

2. Оцінка за конкретною договірною вартістю - кредит рахунку 701.



Модуль ІІІ. «Облік витрат, доходів та фінансових результатів»

1. Облік видатків на збут

Витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). До них відносяться:

- витрати матеріалів для пакування готової продукції на складах;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів,

- інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

У торговельних організаціях до складу витрат на збут включаються частина витрат обігу, за винятком адміністративних витрат, інших операційних витрат, фінансових витрат.

Облік витрат, пов'язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут». Рахунок 93 є активним, витратним, призначеним для обліку господарських процесів.

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат та за економічними елементами. При організації обліку за центрами витрат відповідні регістри ведуть в розрізі складів і служб, пов'язаних зі збутом готової продукції.

Первинними документами при відображенні накопичення витрат на збут є накладна, рахунок, ВКО, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання витрат на збут на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії. Розподіл витрат по збуту відображається бухгалтерськими проводками (табл. 3).

Таблиця 3 - Відображення витрат на збут бухгалтерськими проводками

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
	Нараховано амортизацію торговельного обладнання	93 «Витрати на збут»	13 «Знос необоротних активів»
	Списано пакувальні матеріали	93 «Витрати на збут»	20 «Виробничі запаси»
	Передано в експлуатацію МШП для потреб по збуту	93 «Витрати на збут»	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
	Включено у витрат на збут вартість продукції для потреб по реалізації	93 «Витрати на збут»	26 «Готова продукція»
	Відображено витрати на службові відрядження працівників збуту	93 «Витрати на збут»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
	Нараховано заробітну плату продавцям та проведені відрахувашія на соціальні заходи від зарплати згідно з чинним	93 «Витрати на збут»	66 «Розрахунки з оплати праці» 65 «Розрахунки за страхуванням»
	Отримано маркетингові послуги	93 «Витрати на збут»	631 «Розрахунки з постачальниками»



2. Облік собівартості реалізації

Пунктом 11 П(С)БО 16 передбачається формування двох видів собівартості:

1) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка включає:

* прямі матеріальні витрати;

* прямі витрати на оплату праці;

* інші прямі витрати;

* змінні загальновиробничі витрати і постійні розподілені загальновиробничі витрати;

2) собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з:

* виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом

звітного періоду;

* нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

* наднормативних виробничих витрат.

Як бачимо, поняття собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) ширше, ніж поняття виробничої собівартості, оскільки включає не лише власне виробничу собівартість випущеної підприємством продукції (робіт, послуг) та реалізованої протягом звітного періоду, а й інші визначені витрати.

Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) включає тільки витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, зумовлені технологією та організацією виробництва, а в частині витрат на управління (накладних витрат) -- лише загальновиробничі змінні та постійні розподілені. Нерозподілені загальновиробничі витрати не відносяться до виробничої собівартості, а збільшують собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

У свою чергу непрямі (накладні) витрати, не пов'язані безпосередньо з виготовленням продукції, виконанням робіт, наданням послуг, також не включаються до складу виробничої собівартості і, отже, не розподіляються на кожну одиницю об'єкта калькулювання. До таких витрат згідно з п. 17 П(С)БО 16 відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності підприємства.

Ці витрати хоч і не включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), проте їх слід враховувати при визначенні вартості реалізації продукції (робіт, послуг). Крім того, до вартості продукції необхідно включити суму (%) прибутку (рентабельність), яку підприємство розраховує отримати від своєї діяльності.

Таким чином, до вартості продукції (ціни реалізації) без ПДВ входять:

1) собівартість реалізованої продукції;

2) адміністративні витрати;

3) витрати на збут;

4) інші операційні витрати;

5) сума прибутку (рентабельність).

Для обліку основних витрат на виробництво в Плані рахунків призначено такі рахунки; 23 „Виробництво" і 91 „Загальновиробничі витрати".

Для узагальнення інформації про спожиті витрати відкривають рахунок 23 „Виробництво", за дебетом якого протягом місяця відображають усі прямі спожиті витрати на продукцію за елементами витрат, а наприкінці місяця з кредиту рахунку 91 „Загальновиробничі витрати" відносять суму загальновиробничих витрат: усі фактичні змінні та розподілені постійні.

Аналітичний облік за рахунком 23 ведеться за: видами виробництва; статтями витрат; видами або групами продукції; підрозділами підприємства; центрами витрат; центрами відповідальності. Вибір об'єкта обліку залежить від потреб підприємства.

Таким чином, за кредитом рахунку 23 „Виробництво" відображають суму фактичної виробничої собівартості готової продукції. Причому готову і оприбутковану на склад продукцію протягом місяця відображають за обліковою вартістю (насамперед тому, що розподіл загальновиробничих витрат відбувається тільки після закінчення місяця), а наприкінці місяця облікова вартість коригується на суму відхилень від фактичної виробничої собівартості.

Щодо калькулювання собівартості продукції, то згідно з ПБО 16 для визначення собівартості продукції необхідно розділяти виробничі витрати на ті, які формують виробничу собівартість, та на витрати періоду, які не впливають на величину собівартості.

Калькулювання собівартості продукції виробничих підприємств здійснюється на підставі Методичних рекомендації з формування собівартості продукції у промисловості (затверджені наказом Держкомітету промислової політики від 02.02.2001 р. № 47).

У нижченаведених таблицях облік витрат буде відображатися із застосуванням рахунків класів 8 і 9. Для підприємств, які у своїй діяльності не використовують рахунки класу 8 „Витрати за елементами", ці рахунки не враховуються:

Рис. 1



Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Підприємство, яке займається тільки наданням послуг, може не використовувати рахунок 23 тільки в тому випадку, якщо у нього не буває незавершеного виробництва, тобто коли всі прямі витрати щомісяця списуються підприємством на рахунок 90 у повній сумі. В інших випадках незастосування рахунку 23 спричиняє виникнення помилок.

Детальніше облік витрат на цьому рахунку розглянуто в розділі „Облік запасів".

Кореспонденцію рахунків з обліку собівартості реалізованих товарів подано в таблиці.

Рис. 2



Перелік використаної літератури

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 зі змінами та доповненнями.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Наказ МФУ № 221 від 30.11.99 р.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку № 1-34, затверджені наказами МФУ: від 31.03.99 р. № 87; https://buklib.net/books/33995/

1. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність [Текст]: підручник / Н. М. Ткаченко. -5-те вид., доповн. і переробл. -К.: Алтера, 2011. -976 с.

4. https://www.golovbukh.ua/article/7365-oblk-nemateralnih-aktivv

5. http://studentbooks.com.ua/content/view/198/35/1/9/

6. https://pidruchniki.com/1189050564303/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/poryadok_formuvannya_oblik_sobivartosti_realizovanoyi_gotovoyi_produktsiyi_tovariv_robit_poslug

7. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні (З викор. нац. стандартів): Навч. посібник. - 5-е вид., доп. і перероб. - К.: А.С.К., 2001. - 848 с.

8. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для вищих навчальних закладів екон. спец. - 5 видання, доп. І перероб. - К.: А.С.К., 2005.

Размещено на Allbest.ru