Еволюція бухгалтерського обліку

Размещено на http://allbest.ru

Кременчуцький льотний коледж

Харківський національний університет внутрішніх справ

Реферат

На тему : «Еволюція бухгалтерського обліку»

Виконала: Науменко В.Р.

Викладач: Водолазська Н.В.

Кременчук 2020

Вступ

Без належної організації бухгалтерського обліку неможливо досягти позитивних результатів діяльності, оскільки вона є одним із найвідповідальніших етапів створення підприємства, а також запорукою прибутковості в майбутньому.

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної, прогресивної форми ведення бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності. Головним складником у визначенні форми бухгалтерського обліку є облікові регістри.

Питання формування бухгалтерської інформації в облікових регістрах з метою задоволення потреб управління не втрачає своєї актуальності вже понад п'ять сторічь. Ще Лука Пачолі, якого вважають автором першої книги з питань бухгалтерського обліку, зауважив, що ніхто не в змозі вести свої справи, якщо не забажає підтримувати належний порядок у записах, і при цьому душа його буде у постійній тривозі.

За умов незалежності України значна диференціація галузей, в яких здійснюють діяльність підприємства, сприяє тому, що найбільшу питому вагу у визначенні шляхів удосконалення форм обліку мають саме ці підприємства. Адже саме для них передбачено варіативність у виборі форми ведення бухгалтерського обліку. Форми ведення бухгалтерського обліку безперервно розвиваються - від бухгалтерських книг до раціонально побудованих регістрів автоматизованих систем.

Еволюція бухгалтерського обліку

У процесі зародження й історичного розвитку бухгалтерської науки постійно відбувається зміна та трансформація облікових процесів: виникнення нових, об'єднання і поділ існуючих тощо. Все це приводить до періодичної реструктуризації об'єктів обліку, що відповідно призводить до корегування плану рахунків, який класифікує їх. А це вимагає зміни регістрів аналітичного та синтетичного обліку, що об'єктивно вимагає і зміни форм ведення обліку.

На думку Даньків Й. Я. «форми обліку - це не тільки сукупність облікових регістрів, які використовуються в повній послідовності та взаємодії для ведення обліку на засадах подвійного запису, а й об'єктивно, виходячи з сучасних вимог матеріального виробництва, сформована система синтетичних та аналітичних носіїв інформації, які повністю відповідають діючим вимогам щодо контролю за станом фінансово-господарської діяльності підприємства.

Історично першою формою бухгалтерського обліку була венеціанська, яку описав відомий італійський математик середньовіччя Лука Пачолі. Венеціанська форма базувалася на використанні трьох облікових книг: меморіалу, журналу та зошита, який став називатись Головною книгою. Меморіал був книгою, до якої купець записував усі свої справи у хронологічному порядку. Меморіал був чорновою книгою, в якій записи проводились із усіма дрібницями. Друга книга - журнал, у якому в хронологічному порядку проводилися записи про рух власного рухомого та нерухомого майна з рознесенням цих операцій за рахунками, що дебетуються та кредитуються. Записи в цей журнал проводили на підставі першої книги, яка замінювала в той час первинні документи. Із записів у журналі вибирали дані для перенесення у третю - Головну книгу. У цій книзі на кожного дебітора та кредитора, а також на кожний товар та інший об'єкт обліку відкривали окремий рахунок. Для складання балансу за кожним рахунком виводили сальдо на певні облікові дати. Синтетичні рахунки в той час не використовували, всі рахунки були аналітичними. За кожною господарською операцією складали окрему журнальну статтю. Обґрунтування господарських операцій первинними документами не проводили, що було першим суттєвим недоліком такої форми обліку.

Однак, стара італійська форма обліку задовольняла запити лише невеликих торгових підприємств, зростання економіки і поява великих підприємств вимагали розширення штату бухгалтерів і розподілу облікової роботи.

Наприкінці XVII століття на зміну венеціанській формі обліку прийшла нова італійська, поява якої була спричинена потребами значного розвитку господарства Італії, його зростанням і потребою поглиблення змісту економічної інформації. Тому в обліку почали використовувати синтетичні та аналітичні рахунки. Синтетичний облік проводили тільки у Головній книзі підприємства, а облік за аналітичними рахунками - у допоміжних книгах. Для нової форми обліку значно збільшувалася кількість допоміжних книг. Основними регістрами були журнал, Головна книга, допоміжні книги. Якщо стара італійська форма обліку залишила свій слід у використанні хронологічного та систематичного запису, то нова італійська форма відрізнялась тим, що синтетичний облік був доповнений аналітичним, а це давало змогу контролювати рух цінностей не тільки у загальних показниках, а й за кожним їх видом.

Меморіально-касову, або німецьку, форму обліку, почали застосовувати з другої половини XVIII століття. У цій формі обліку журнал для хронологічних записів було розділено на два журнали: касовий журнал - для реєстрації касових оборотів і меморіал - для відображення інших оборотів. Було застосовано новий порядок заповнення Головної книги. Його зміст полягав у тому, що щомісяця з касового журналу і меморіалу вели вибірку за кореспондуючими рахунками для складання місячного збірного журналу. Ця форма широко застосовувалась і в Україні до середини XIX ст.

Багатожурнальна, або французька, форма обліку відрізнялася від німецької тим, що у ній замість меморіалу хронологічних записів безгрошових операцій вели декілька журналів такого ж типу. Якщо за німецької форми записи у меморіалі проводив, як правило, один бухгалтерський працівник, то за французької форми обліку одночасно вели записи багато працівників обліку. У всьому іншому ця форма не відрізнялася від німецької. Французька форма застосовувалася з середини XIV ст..

Форма Журнал-Головна, або американська форма обліку, з'явилася на початку XIX ст. та завдяки своїй практичності набула значного поширення в усьому світі. Основна особливість її полягає в тому, що синтетичний облік ведеться в одній книзі хронологічних та систематичних записів. Ця книга називається Журнал-Головна. її можна застосовувати лише на підприємствах з невеликою кількістю синтетичних рахунків. При застосуванні цієї форми сума за кожною простою операцією записується три рази: в графу оборотів, за дебетом одного та за кредитом іншого рахунка.

За складної операції сума обороту, що дебетується та кредитується, розділяється, але підсумкові суми дебетового та кредитового оборотів мають бути однаковими. У книзі виводять початкові, кінцеві сальдо за рахунками та обороти. Далі, на підставі документів, складають меморіальні ордери, які є підставою для запису в Журнал-Головну.

Потім меморіальні ордери разом з документами передають для запису проведених операцій за аналітичними рахунками. Щомісяця на підставі них складають оборотні відомості та проводять звірку записів аналітичного обліку із синтетичними рахунками. Оборотний баланс виводять за даними книги Журнал-Головна. Ця форма широко застосовувалась та набула найбільшого розвитку та вдосконалення у споживчій кооперації колишнього СРСР.

Інтегральна форма обліку - це книжкова форма, пристосована для потреб технологічно складних підприємств. Деяка її подібність до французької форми полягає у продовженні тенденції подальшого розширення використання журналів хронологічного обліку. Це викликано значним обсягом облікової інформації та збільшенням потоку документів для обробки. У зв'язку з цим виникає потреба подальшого поділу рахункової праці. За цієї форми хронологічний журнал відкривають до кожного синтетичного рахунка. Кількість журналів при цьому доводять до кількості синтетичних рахунків. Деякі журнали ведуть окремо за дебетом та кредитом рахунка. У Головній книзі операції для кожного синтетичного рахунка відображають відокремлено. Записи в журналах проводять із зазначенням кореспонденції рахунків, що дає змогу здійснювати контроль оборотів.

Шахова форма обліку значно поширилася наприкінці XIX ст. Записи у Головній книзі цієї форми розташовані у квадратах, які містяться на перетині вертикальних граф з горизонтальними рядками. У кожному квадраті записується оборот за кореспондуючими рахунками, оскільки квадрат, який міститься на перетині горизонтальної та вертикальної ліній, показує кореспонденцію за рахунками: дебетовий - по горизонталі, а кредитовий - по вертикалі. Отже, запис здійснюється один раз, однак він відтворює подвійне відображення - за дебетом та кредитом.

Підсумок однотипних операцій за місяць покаже всі обороти із зазначенням кореспонденції рахунків. Це дає можливість ширше показати динаміку розвитку господарства у процесі відображення кореспонденції рахунків. Ця підсумкова таблиця при її заповненні перетворюється в шаховий баланс. Шахова форма внесла багато нового в інші форми обліку та збагатила їх. Шаховий принцип широко використовується в журнально-ордерній формі.

Копіювально-карткова форма обліку в 1927-929 роках набула досить великого поширення, особливо на території колишнього СРСР. У ній набули відображення загальноприйняті сьогодні облікові принципи рахункової реєстрації: поділ на регістри синтетичного та аналітичного обліку, застосування хронологічного та систематичного записів тощо. Крім того, від інтегральної форми копіювально-карткова форма обліку запозичила поділ журналів, враховуючи характер господарських операцій. У копіювально-картковій формі обліку всі бухгалтерські регістри та книги замінюються картками або окремими листками. Копіювально-карткова форма, досягнувши у 1930 р. вершини розвитку, почала поступово втрачати попереднє значення. Багато підприємств відмовлялися від цієї форми. Збільшені витрати рахункової праці не могли компенсуватися економією, отриманою за рахунок зіставлення в один робочий прийом хронологічного та систематичного записів. Це й стало головною причиною занепаду копіювально-карткової системи обліку.

Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку була створена у 1928- 1930 рр. на базі контрольно-шахової форми. Вона вдосконалювалася за рахунок упровадження в облік найраціональніших засобів і прийомів, форм обліку. У завершеному вигляді меморіально-ордерна форма була рекомендована до впровадження «Положенням про документи та записи у бухгалтерському обліку підприємств і господарських організацій». Цим документом регламентовано складання меморіальних ордерів для відображення кореспонденції рахунків з усіх господарських операцій, а також передбачено ведення Головної книги - за дебетом і кредитом синтетичних рахунків. Суть меморіально-ордерної форми обліку полягає в тому, що на основі перевірених і згрупованих документів складають меморіальні ордери із зазначенням кореспондуючих рахунків, на яких повинні бути відображені господарські операції.

Пошук нових, більш досконалих форм обліку завершився розробкою журнально-ордерної форми обліку, яка є зараз основною формою при ручній обробці облікової інформації.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку є результатом добору найпрогресивніших за економічністю й технічним удосконаленням прийомів, напрацьованих бухгалтерським обліком за весь час існування, а також результатом творчого пошуку вчених і практиків. Уперше її було застосовано на електростанціях у 1939 р. У 1949 р. Міністерство фінансів колишнього СРСР розробило й рекомендувало всім галузям промисловості типові реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Це стало початком її масового впровадження. У 1960 р. на основі єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку Міністерством фінансів СРСР було запроваджено Типові реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку для всіх галузей народного господарства. Після цього вона почала називатися єдиною журнально-ордерною формою рахівництва. Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципі ведення з усіх операцій нагромаджувальних журналів-ордерів.

За журнально-ордерної форми обліку скорочується кількість облікових реєстрів, синтетичний облік поєднується з аналітичним, протягом місяця забезпечується рівномірний запис операцій до облікових реєстрів, підвищується якість обліку та звітності. І все ж ця форма має недоліки: через складність і громіздкість деяких журналів-ордерів неможливо автоматизувати облік. звітність облік бухгалтер інформація

За таблично-автоматизованої форми бухгалтерського обліку облікова інформація може передаватися за каналом зв'язку з місць її виконання безпосередньо на обчислювальну машину. Облікова інформація, що надійшла, автоматизовано обробляється на ЕОМ з більшою швидкістю. Результати обробки даних пристрої ЕОМ виводять на друк. Це можуть бути документи і реєстри будь-якої форми на рулонному папері - вимоги, доручення, лімітно-забірні картки, платіжні відомості, машинограми синтетичного й аналітичного обліку, Головна книга, баланс тощо.

Таблично-автоматизована форма обліку повною мірою відповідає вимогам, що ставляться до бухгалтерського обліку. За такої форми забезпечується повний взаємозв'язок даних синтетичного й аналітичного обліку, оскільки всі облікові показники отримують автоматично на основі єдиної вихідної інформації. Вона дає змогу автоматизувати всі ділянки обліку, підвищити його оперативність і достовірність за одночасного скорочення кількості облікового персоналу, вирішити проблему безперервного контролю за основними процесами.

Потреби застосування персональних обчислювальних машин у бухгалтерському обліку - це основне питання про форму обліку за умов побудови автоматизованих робочих місць бухгалтера. Розвиткові автоматизованих форм обліку в Україні сприяли праці вчених обліковців A.M. Кузьмінського, В.І. Смолянінова, В.П. Завгороднього та ін.

Форму обліку за умов побудови автоматизованих робочих місць бухгалтера можна назвати як комп'ютерну. За нею здійснюється розподілена обробка даних з побудовою автоматизованих робочих місць бухгалтера за функціональними ознаками облікового працівника із виділенням таких рівнів отримання облікових даних і їх використання: АРМБ 1-ї категорії - складський облік, внутрішньовиробничий облік, облік витрат на місцях їх виникнення; АРМБ 2-ї категорії - вирішення облікових, контрольних і регламентних завдань; АРМБ 3-ї категорії - складання звітності, контроль та аналіз господарської діяльності.

Висновки

Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й автоматизації обчислювальних робіт.

Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а також системи показників звітності - при мінімальних затратах праці і засобів на ведення обліку.

Перелік використаних джерел

1. http://ua.buymore.pro/article/buhgalterskie-uslugi-buhgalteriya/272/istoriya-razvitiya-form-buhgalterskogo-ucheta

2. http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/34144/1/ОПЗ-41%20Рублик%20Д.%20Ю.%20Суть%2C%20характеристика%20та%20еволюція%20форм%20бухгалтерського%20обліку.pdf

3. Даньків Й.Я., Остап'юк М. Я. Історичний розвиток основних форм бухгалтерського обліку. 2009.

4. Ільченко Л. Б. Форми бухгалтерського обліку та їх застосування на підприємствах споживчої кооперації. Регіональна бізнес-економіка та управління. 2013.

5. Лайчук С.М. Прогресивна форма ведення бухгалтерського обліку. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2014.

Размещено на Allbest.ru