Стратегія розвитку професійного аудиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна академія статистики, обліку і аудиту

Стратегія розвитку професійного аудиту

Шевчук В.О., д. е. н., професор

Удосконалення національної системи аудиту значною мірою пов'язується з передбачуваними змінами чинної Конституції України. Країні у даний час вкрай потрібна Конституція національного творення. Вона покликана сприяти трансформації моделі державного правління, а особливо - здійсненню широкомасштабної суспільно-політичної реформи. Йдеться насамперед про реформування громадянського суспільства як найменш розбудованої сфери буття нації, а також державно-правову (парламентську, адміністративну, судову) та муніципальну реформи.

На наше переконання, реформа суспільно-політичної сфери сприятиме зміцненню статусу та зростанню значущості професійного аудиту. У руслі сучасної європейської традиції це сприятиме підвищенню ролі аудиту в забезпеченні самоконтрольованості і самокерованості громадянського суспільства, а особливо - сектора економіки, який є його основою. Аудит також має стати засобом незалежного контролю та неупередженої оцінки тих аспектів функціонування державної влади, місцевого самоврядування та їх економічної бази, які є визначальними з загальносуспільних позицій.

У процесі реформ має бути враховано, що професійний аудит як функція загальносуспільних інтересів, відрізняється від інших форм контролю. Ця його відмінність обумовлюється як мотиваційними чинниками, так і специфікою підходу до діяльності господарюючих суб'єктів, що підлягають перевіркам. Тому набувають дедалі більшого значення економіко-правові цілі та функції аудиту, що полягають у захисті інтересів користувачів фінансової звітності. У теперішніх умовах, і особливо у найближчій перспективі, зафіксована у преамбулі Закону України “Про аудиторську діяльність” мета професійного аудиту переміщається у площину загальнонаціональної безпеки [1].

Зростання конституційної значущості аудиту в суспільно-господарському та соціально-політичному бутті нації зумовлюється кількома чинниками.

З одного боку, гарантії непорушності приватної власності є базисом громадянського суспільства. Тому сучасна суспільна та державна значущість аудиту обумовлена передусім теперішніми особливостями приватизації. Адже її об'єктами стають вже не окремі промислові, сільськогосподарські, транспортні, торговельні та інші підприємства, а такі стратегічно визначальні блага, сектори та галузі, як земля України з унікальною концентрацією чорноземів, природних, рекреаційних та інших ресурсів, її надра з рідкісними корисними копалинами, а також неприватизовані частки держави у корпоративних правах власності на магістральні трубопроводи, що проходять через територію України, об'єкти паливно-енергетичного, агропромислового, металургійного, хімічного, машинобудівного та іншого комплексів.

З іншого боку, зростання значущості професійного аудиту зумовлюється й тим, що законодавчі акти, які врегульовують здійснення державного контролю, не завжди передбачають його спрямування на захист інтересів власників. Вважаємо, що захист цих інтересів має здійснюватися українськими, а не іноземними аудиторами. Бо відповідно до об'єктивних принципів менеджменту, не може бути стійкою система, що покладається лише на зовнішні управлінські чинники, які неспроможні забезпечувати її саморегулювання.

Виходячи з викладеного, дедалі невідкладнішим є інкорпороване вбудовування незалежного аудиту в інфраструктуру контролю, здійснюваного у загальнонаціональних масштабах. Розбудова цієї інфраструктури має і спиратися на досвід становлення професійного аудиту, і сприяти його розвиткові.

Для подальшого розвитку професійного аудиту необхідне вирішення наступних суспільно-політичних проблем.

По-перше, потрібне започаткування діалогу та налагодження взаємодії інститутів незалежного та органів державного і муніципального контролю з метою створення відповідних координаційних структур, покликаних узгоджувати діяльність контролюючих суб'єктів.

Прообразом пропонованих структур можна вважати Аудиторську палату, яка протягом тривалого періоду об'єднує представників аудиторського загалу та державної влади. Досвід її функціонування спростовує побоювання щодо нереальності створення чи небезпеки ускладнення і бюрократизації системи контролю внаслідок запровадження координаційних структур. Навпаки, уміле їх використання покликане сприяти, з одного боку, усуненню неконтрольованих точок, зон і сегментів національної економіки, а з іншого - запобігати паралелізму та дублюванню контрольних функцій [2].

По-друге, необхідне закріплення інкорпорованості незалежного аудиту в загальнонаціональну контролюючу систему шляхом ухвалення парламентом законопроекту “Про фінансовий контроль в Україні”. Йдеться про утвердження професійного аудиту в ролі повноцінного, адекватного іншим, компонента цілісної національної системи фінансового контролю.

По-третє, нагальним є підвищення значущості та зміцнення статусу системи професійного аудиту в процесі реформування Конституції України. Зокрема, потребує конституційного закріплення положення про те, що найважливішими об'єктами загальнодержавної системи контролю є: природні та економічні блага, майно і надбання українського народу; фінансові потоки, включаючи внутрішні та зовнішні зобов'язання (борги) держави і суспільства; власний капітал фізичних та юридичних осіб; ВВП і насамперед продукція, товари, роботи і послуги, створені в реальному секторі економіки; національний дохід, включаючи доходи домогосподарств, підприємств, організацій і установ приватного, державного та комунального секторів; суспільні видатки (витрати) на виробничі і невиробничі цілі тощо.

Аудит відіграє визначальну роль у відстежуванні процесів діяльності господарюючих суб'єктів. Від інших форм контролю професійний аудит відрізняється насамперед системним підходом до їх діяльності.

Стратегія розвитку аудиту в Україні потребує “замикання” контролюючих структур держави включно з незалежним аудитом у цілісну загальнонаціональну систему контролю, покликану охоплювати вказані вище найважливіші аспекти діяльності господарських систем.

Виходячи з викладеного, система незалежного аудиту здатна сприяти вирішенню принципово нових завдань суспільно-господарського розвитку, що постійно ускладнюються. Система професійного аудиту спроможна стати помітним рушієм розвитку економіки і демократії в Україні.

Список використаних джерел

аудит фінансовий звітність

1. Бондар В.П. Концепція розвитку аудиту в Україні: теорія, методологія, організація: Монографія. / В.П. Бондар - Житомир: ЖДТУ, 2008. - 456 с.

2. Кодекс професійної етики аудиторів України - В кн. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. Повний текст національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 р. № 73. - К., 1999. - С. 236-271.

Размещено на Allbest.ru