Проблеми і перспективи контролю якості аудиту в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми і перспективи контролю якості аудиту в Україні

Багато людей, які уособлюють різні сегменти суспільства, приймаючи рішення, дедалі більше залежать від інформації, яку вони самі не можуть своєчасно і правильно сприймати та контролювати; вони звертаються до незалежних аудиторів по допомогу, щоб оцінити надійність такої інформації. Громадськість з великою довірою покладається на інформацію, що надається аудитором в процесі виконання завдань з надання впевненості, тому треба забезпечити, щоб контроль якості завдань із надання впевненості був більш жорстким, ніж аналіз інших послуг. Тому , на перший план виходить якість надання аудиторами послуг і ,особливо, аудиторської перевірки. На жаль, в Україні існують проблеми як з якість аудиторських послуг , так і контролем за нею. З поняттям забезпечення якості насамперед пов'язують обов'язковий аудит фінансової звітності, який здійснюють аудитори для потреб суспільства.

Актуальність поставленого питання підтверджується результатами перевірки АПУ діяльності аудиторських фірм. Так, один практикуючий аудитор-фізособа без залучення помічників здійснив за короткий термін аудит 38 відкритих акціонерних товариств. Перевірка у нього займала в середньому 5 днів, а завершення однієї перевірки збігалося з початком іншої. Зауважимо, що серед клієнтів такого «моторного» аудитора -- і велика меблева фабрика, і хлібопекарні, і гранітний кар'єр, і автоколона тощо. У 2005 р. на Волині та Чернігівщині деякі суб'єкти аудиту примудрилися за один день підписати від 5 до 10 висновків зі звітності акціонерних товариств, що подається ДКЦПФР.

Не зважаючи на важливість вказаних вище питань, наукові публікації стосовно якості аудиту поодинокі, а проблеми впровадження вимог переглянутої 8-ої Директиви ЕС розглядались лише проф. Зубілевич С.Я [ 5].

Метою нашого дослідження є з'ясування стану забезпечення якості аудиторських послуг в Україні та оцінка перспектив подальшого розвитку в світлі досвіду інших країн.

Усі суб'єкти аудиторської діяльності повинні мати політику і процедури контролю якості усіх професійних послуг, а АПУ повинна забезпечити можливість зовнішнього аналізу цієї політики і процедур. Характер і обсяги політики та процедур контролю якості фірми залежать від низки таких факторів, як розмір і характер її практики, географічне розгалуження, організаційна структура. Тому політика і процедури, ухвалені кожною фірмою, можуть мати відмінності, можуть різнитися і способи документування політики та процедур, а також їхня відповідність.

Окремим об'єктом предмета контролю якості аудиту являються:

ь оцінка можливості клієнта;

ь призначення аудиторської фірми і аудитора;

ь професійна етика;

ь знання і компетентність;

ь реалізація результатів аудиту.

Як відомо суб'єктами аудиторської діяльності є аудитори, які працюють одноособово та у складі аудиторських фірм. Як правило, перевірку здійснюють декілька співробітників аудиторської фірми. Відповідно до замовника аудиторської перевірки, аудит може проводитись одним аудитором, а у разі перевірки банківських установ, суб'єктів господарювання із значним обсягом діяльності - аудиторською групою на чолі з керівником цієї групи (досвідченим аудитором або керівником аудиторської фірми). Передусім це аудитор з повною відповідальністю, який має сертифікат на проведення аудиту і помічників (за кордоном їх називають асистентами). За роботою помічників (окремих підпорядкованих аудиторів) можуть здійснюватись наступні види контролю, залежно від етапів виконання аудиту:

ь на етапі розподілу обов'язків та складання плану та програм аудиту ;

ь поточний контроль - в процесі проведення аудиту і здійснення керівництва роботою помічників (асистентів) аудиторами;

ь наступний - вивчення і аналіз виконаної помічником роботи та оформлення ним робочої документації.

Основними процедурами контролю якості аудиту за вказаними вище об'єктами є:

ь оцінка можливого клієнта з точки зору взаємовідносин фірми і окремих аудиторів з ним;

ь визначення фінансового стану клієнта (ознайомлення з фінансовою звітністю, опитування третіх сторін);

ь оцінка спроможності аудиторської фірми компетентно провести аудит (зустріч з назначеним аудитором);

ь визначення того, що для проведення аудиту правильно вибраний клієнт;

ь забезпечення впевненності в правильності постійних відносин (повторні призначення форми) з клієнтом.

Виходячи з вищенаведеного, суб'єктом контролю якості аудиту буде, по-перше, аудитор, який керує аудиторською групою. По-друге, повинен бути забезпечений контроль якості роботи самого керівника аудиторської групи. Такий контроль може здійснювати керівник чи заступник керівника аудиторської фірми. І перший і другий вид контролю - це залежний контроль. По-третє, може проводитись незалежний контроль якості роботи аудитора, який здійснюється іншим призначеним аудитором-партнером, який не пов'язаний з клієнтом по конкретній аудиторській перевірці. Всі три вказані суб'єкти контролю якості аудиту - це внутрішній контроль (всередині аудиторської фірми). В першому варіанті - це різновидність внутрішнього контролю, в другому - міжфіліальний контроль всередині однієї аудиторської фірми.

Система контролю якості аудиторських послуг в Україні формується Аудиторською палатою України і містить в собі:

- регулярну звітність суб'єктів аудиторської діяльності за затвердженою АПУ формою;

- моніторинг з питань якості аудиторських послуг;

- перевірки якості аудиторських послуг;

- додаткові процедури із забезпечення контролю якості та дисциплінарні заходи за наслідками контролю;

- інформування суспільства про функціонування системи контролю якості аудиторських послуг в Україні.

27 травня 2004 р. була створена Комісія Аудиторської палати України з контролю якості. Головним завданням цієї комісії є здійснення політики і процедур забезпечення високої якості аудиторських послуг та відповідності їх вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартам аудиту та етики. Аудиторська палата України оприлюднює стандарти та положення, порівняно з якими оцінюватимуться політика і процедури контролю якості аудиторських фірм. Ці стандарти та положення визначають мету заходів контролю якості. Обов'язком кожної фірми є запровадження політики і процедур, що забезпечують достатню впевненість у досягненні цієї мети. Обов'язком фірми також є довести ці політику і процедури до працівників фірми у такий спосіб, щоб забезпечити достатню впевненість у тому, що політика та процедури є зрозумілими [ 3,4].

Аудиторська палата України разом зі Спілкою аудиторів України і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України здійснюють моніторинг аудиторських висновків і є багато прикладів неякісного аудиту. Це пояснюється кількома причинами. На думку деяких фахівців з аудиту здебільшого аудиторські перевірки річної звітності ВАТ мають формальний характер тому, що в їхніх реальних результатах практично ніхто не зацікавлений. Аудитору, якщо він у висновку, що оприлюднюється разом зі звітністю, напише правду про свого заможного клієнта, на 99,9% гарантовано, що цього клієнта буде втрачено назавжди. Керівництву ВАТ не цікаво знати, скільки коштів пересічних акціонерів використано собі ж на користь або як вони невміло та неефективно керують довіреним їм капіталом. Про все це вони знають і без аудиторського висновку. Інша причина полягає у тому , що вітчизняний аудитор вирішив орієнтуватися на власника, інтереси якого теоретично він повинен захищати. Під власником наші аудитори переважно розуміють тільки замовника (керівника, головного бухгалтера підприємства), серед яких загубилися засновники та прості акціонери. Прикладів цьому багато -- майже всі збанкрутілі свого часу ВАТ, ЗАТ, ТОВ, банки, фонди і особливо трасти та довірчі товариства, перевірялися незалежними аудиторами (до речі, і представниками транснаціональних аудиторських компаній).

В Україні недостатній контроль за якістю вітчизняного аудиту. Ілюзія незалежності певним чином породила серед фахівців з аудиту реалії не підконтрольності. На противагу цьому, в усіх країнах Європи існують спеціальні інституції, які на постійній основі здійснюють моніторинг роботи аудиторських фірм (аудиторів). Існує навіть практика, коли до перевірок аудиторських фірм залучають на платній основі «волонтерів» -- досвідчених фахівців з аудиту, які здійснюють перевірки.

Подібні системи контролю за якістю аудиторських послуг існують у Великій Британії, Ірландії, Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Норвегії, Франції, Німеччині, Греції, Італії, Португалії, Нідерландах, Іспанії, Швеції, Чехії, Румунії, Словенії та Швейцарії. Мета зовнішнього контролю якості роботи аудиторів -- впевнитися в тому, що аудитори, задовольняючи потреби суспільства, виконують роботу найвищої якості, та зміцнити у громадськості (не податкової інспекції чи замовника) впевненість у високій професійній майстерності аудитора.

Якщо порівняти умови роботи працівників таких інститутів контролю за якістю аудиту як CMVM (Португалія), SBPA (Швеція), CONSOB (Італія), Kredittilsynet (Норвегія), FRR (Данія), NIRVA (Нідерланди), IDW і WPK (Німеччина), наприклад, з можливостями Аудиторської палати та Спілки аудиторів України, то порівняння, на жаль, не на користь останніх. В АПУ п'ять осіб з Контрольно-реєстраційної комісії, які працюють на громадських засадах, повинні охопити контролем більш як 1700 суб'єктів аудиту в усій Україні. Зараз АПУ делегувала право перевірки дотримання стандартів аудиту та Кодексу професійної етики САУ та його територіальним відділенням. Але ж у відділеннях САУ ще менше людей, ніж в АПУ.

У рамках Євросоюзу прийнято дві різні методології забезпечення якості аудиту: моніторинг та перевірка "піер". Коли професійний або контролюючий орган з постійним персоналом співробітників керує системою забезпечення якості надання аудиторських послуг і здійснює відповідні перевірки, то в цих випадках йдеться про моніторинг. Перевірка "піер" - це діяльність практикуючих аудиторів - "піерів", залучених до виконання перевірки на місцях. Вважають, що і моніторинг, і перевірка "піер" є рівнозначно важливими методами контролю якості аудиту. В обох випадках найбільша увага приділяється якості роботи перевіряючих та їх об'єктивності. Необхідно вживати адекватних заходів, які підтверджували б те, що перевіряючі добре знають чинні стандарти аудиту та системи контролю якості аудиту. Особливо це стосується моніторингу. Належний контроль з боку громадських професійних організацій за управлінням та функціонуванням системи забезпечення контролю якості аудиторських послуг гарантує більшу об'єктивність перевіряючих. Це особливо характерно для перевірки "піер".

Об'єктом перевірки може бути аудиторська фірма або практикуючий аудитор, діяльність яких підлягає обов'язковій перевірці. Якщо аудиторська фірма має багато офісів, то оптимальною одиницею перевірки є один офіс. Оцінка якості роботи аудиторської фірми має грунтуватись на оцінках роботи всіх її офісів (філій). Великі аудиторські фірми мають свою послідовну внутрішню політику та свої особисті інструктивні розробки, які відрізняють великі фірми одна від одної. Проте в рамках великої фірми є офіси, які мають деякі особливості. Ось чому вважають за доцільне охоплювати перевіркою всі офіси і на основі оцінки кожного офісу давати сумарну оцінку якості роботи великої аудиторської фірми.

Сфера перевірки якості охоплює такі питання у процесі тестування окремих аудиторських звітів (справ): якість свідченнь з аудиторських робочих документів, що є основою для оцінки якості аудиторської роботи; узгодженість з аудиторськими стандартами; узгодженість з етичними принципами та правилами, включаючи правила незалежності; аудиторські звіти (відповідна форма і вид аудиторських висновків, узгодженість фінансової звітності з фінансовими показниками, наведеними в аудиторському звіті, відсутність у звіті аудитора інформації щодо порушень чинного законодавства).У тому разі, якщо оцінка роботи була в цілому задовільною, але перевіряючі надали певні рекомендації з метою поліпшення якості роботи аудиторської фірми ( аудитора), з боку перевіряючих вважається за доцільне достроково перевірити фірму щодо виконання наданих рекомендацій, а не перевіряти всю її діяльність.

Цикл повного охоплення перевіркою всіх аудиторів має тривати максимум шість років. У країнах Євросоюзу цикл охоплення сьогодні становить від одного до десяти років.

Усі країни Євросоюзу уже вимагають від усіх аудиторських фірм забезпечення внутрішнього контролю якості відповідно до Міжнародного стандарту аудиту (МСА) 220 "Контроль якості аудиторської роботи". У комплексі заходів щодо підвищення якості послуг з аудиту запропоновано створити на національному та загальноєвропейському рівні органи суспільного ( громадського) нагляду за професією. Европейська федерація бухгалтерів надає перевагу таким органам нагляду, що об'єднують як професіоналів, так і незалежних непрофесіоналів, причому останні повинні переважати. Згідно з підходом удосконаленої 8-ої, Директиви усі аудитори повинні підлягати нагляду, і такий нагляд повинен існувати на рівні професії в цілому. Пропонується концепція об'єднання національних систем нагляду за аудиторською професією в єдину європейську мережу, яка б усунула дублювання зусиль у цьому напрямку та допомогла б відповідному зближенню кращої практики [ 5, с. 160 ].

Системи забезпечення контролю якості аудиту в країнах Євросоюзу мають гарантувати достатній рівень довіри громадськості до результатів роботи аудиторів, які, в свою чергу, мають демонструвати перед спостережними органами адекватність виконання своїх обов'язків. Фактична організація громадського спостереження за забезпеченням якості в різних країнах Євросоюзу відрізняється залежно від структур спостереження за професійною діяльністю аудиторів і від тієї ролі, яку моніторинг відіграє в процесі контролю за якістю аудиту.

Громадське спостереження за забезпеченням якості, на думку деяких фахівців, могло б бути розширене за рахунок створення додаткового комітету, який складався б із представників бізнесу, фондових бірж і акціонерів.

Основними цілями громадського спостереження за забезпеченням якості є:

а) спостереження за роботою керівництва (планування та контроль) у системі забезпечення якості;

б) оцінка результатів перевірки;

в) схвалення оприлюдненої звітності результатів перевірки забезпечення якості.

Результати перевірки забезпечення якості мають бути адекватно оприлюднені. Оприлюднення результатів контролю за якістю аудиту сприяє підвищенню довіри у громадськості до надійності роботи систем забезпечення якості.

Дисциплінарна система має передбачати можливість виключення аудитора з Реєстра суб'єктів аудиторської діяльності. Контроль якості не ставить за мету обов'язкове виявлення порушень, які передбачають застосування санкцій. Належна організація контролю якості стимулює та поліпшує якість аудиту. Обов'язкова відповідність між результатами перевірки та дисциплінарними санкціями є логічною і тільки зміцнює довіру громадськості до правового аспекту аудиторської діяльності. Можливість виключення з Реєстра особливо доцільна у тих країнах, де реєстрація сертифікованих аудиторів відокремлена від професійного органу, який здійснює контроль якості аудиту. Дисциплінарна система має передбачати можливість виключення аудитора з Реєстра суб'єктів аудиторської діяльності. Контроль якості не ставить за мету обов'язкове виявлення порушень, які передбачають застосування санкцій. Належна організація контролю якості стимулює та поліпшує якість аудиту. Обов'язкова відповідність між результатами перевірки та дисциплінарними санкціями є логічною і тільки зміцнює довіру громадськості до правового аспекту аудиторської діяльності.

Важливим аспектом в системі контролю якості аудиту є дотримання аудиторами принципу конфіденційності. Зобов'язання аудитора додержувати умови конфіденційності не вважаються порушеннями, коли конфіденційна інформація й документація його клієнтів передаються (стають доступними) тим, хто здійснює перевірку якості його аудиторської діяльності. Це означає, що передавання аудитором робочої документації в руки тих, хто перевіряє якість аудиторського висновку, не є порушенням принципу конфіденційності. Перевіряючий якість аудиту має додержуватися тих самих правил конфіденційності, що й практикуючий аудитор, який працює на замовлення клієнтів. Доступ до документації перевіряючих з боку контролюючих чи компетентних уповноважених органів не може вважатися порушенням конфіденційності. Більшість країн Євросоюзу, де діє система забезпечення якості, уже розробили правила конфіденційності для аудиторів, які здійснюють перевірку якості аудиторської діяльності. Ці правила ідентичні правилам конфіденційності, які повинні виконувати всі практикуючі аудитори. Слід зауважити, що всі, хто працює або працював в органах контролю за якістю аудиту, а також члени громадської спостережної ради несуть відповідальність за додержання професійної таємниці.

Отже, за якістю роботи аудиторів повинен здійснюватись зовнішній контроль - зі сторони Аудиторської палати України. Аудиторська палата України постійно вимагатиме від суб'єктів аудиторської діяльності покращення політики та процедур контролю якості та необхідності провадити свою діяльність відповідно до цих політики і процедур. Якщо фірми не відповідають відповідним професійним стандартам, АПУ вживатиме відповідні коригувальні дії, проводитиме освітні та дисциплінарні заходи.

Країни - учасниці Євросоюзу мають вживати заходи, спрямовані на те, щоб усі суб'єкти аудиторської діяльності відповідали вимогам системи забезпечення контролю якості. Системи забезпечення контролю якості аудиту в країнах Євросоюзу мають гарантувати достатній рівень довіри громадськості до результатів роботи аудиторів, які, в свою чергу, мають демонструвати перед спостережними органами адекватність виконання своїх обов'язків. Фактична організація громадського спостереження за забезпеченням якості в різних країнах Євросоюзу відрізняється залежно від структур спостереження за професійною діяльністю аудиторів і від тієї ролі, яку моніторинг відіграє в процесі контролю за якістю аудиту.

Література

аудит професійний контроль якість

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» 140-V( в редакції змін від 14.09.2006 р.)

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. Видання 2006 р.. - К.: АПУ, 2006. - 1144 с.

3. Національна концептуальна основа забезпечення якості аудиторських послуг в Україні. Затв. рішенням АПУ від 26.05.2005 р. № 149/ 5.1. // http://www.sau-apu.org.ua.

4. Положення про здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні. Затв. рішенням АПУ від 26.05.2005 р. № 149 / 5.2. // http://www.sau-apu.org.ua

5. Зубілевич С.Я. Практика впровадження вимог до громадського нагляд за аудиторською професією у країнах ЕС //Вісник національного університету водного господарства та природокористування .Економіка. Частина 3. Збірник наукових праць. Випуск 4.- с. 159.

Размещено на Allbest.ru