Аналіз ефективності використання виробничих запасів

Андрос С.В.

Кондитерська промисловість відіграє значну роль в економіці України. При цьому успішне функціонування підприємств відповідає інтересам не тільки їх власників і трудових колективів, але значною мірою державним інтересам.

Специфіка технології й організації кондитерського виробництва, певна залежність результатів діяльності підприємства від якості початкової сировини, суворе дотримання параметрів її переробки викликають необхідність аналізу. Як відмічається у літературних джерелах, «саме у ринковому середовищі значною мірою визначається потреба в системному аналізі, багатоваріантному пошуку на багатокритеріальній основі, рейтинговій оцінці, альтернативних порівняннях» [1, с.55]. Знання кількісних і вартісних показників предметів праці, їх технологічних характеристик дозволяє обґрунтовано досліджувати виробничі запаси.

Великі терміни виконання замовлень і значна затратоємкість продукції обумовлені украй низькою продуктивністю використовування сировинних ресурсів. В умовах відсутності державної підтримки галузі велике значення має розробка наукової бази, яка забезпечує якість продукції і зростання ефективності вітчизняних підприємств.

Постановка проблеми

На рівень використання сировини і матеріалів впливають технологічні показники, як утруска і щільність. Відсутність певною мірою інформації про вказані властивості використовуваних предметів праці у процесі виробництва робить неможливим аналіз за фактичними затратами матеріалів відповідно до затверджених норм затрат.

У вітчизняній економічній науці і практиці пріоритетна увага приділяється, насамперед виявленню внутрішніх чинників зниження затрат. Зовнішні чинники практично ігноруються.

Однією з основних причин неефективності діючих на вітчизняних підприємствах систем планування є підхід «від заходів», які пропонуються структурними підрозділами нижніх рівнів, виходячи з їх вузькогрупових економічних інтересів, не злагоджених з інтересами інших ланок управління і підприємства у цілому. У результаті сукупність окремих заходів не обєднується в єдину систему.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Публікації з приводу аналізу раціонального використання матеріальних ресурсів у виробництві кондитерських виробів досліджувалися, обґрунтовувалися пропозиції щодо його вдосконалення. Серед вітчизняних авторів, які розглядають і опановують наступні питання, належить виділити роботи наступних вчених: Сопка В.В., Аксененка А.Ф. [2], Вокк В.І. [3], Мизиковського Є.А. [4], Новиченка П.П. [5], Попова Т.Д. [6], Бутинця Ф.Ф., Чупіса А.В. [7] та інших.

Мета статті

Проаналізувати теоретичні та практичні проблеми ефективності використання виробничих запасів. Опрацювати питання деталізації звітних показників щодо норм затрат виробничих запасів шляхом застосування нормативного обліку матеріальних затрат.

Завдання дослідження

Аналіз та узагальнення інформації з висловленням власної думки, щодо застосування підприємствами кондитерської промисловості ефективних методів норм затрат. Проаналізувати систему поточного контролю за рівнем фактичних матеріальних затрат, зокрема за стадіями технологічного процесу. Опрацювати оперативні методи виявлення відхилень затрат сировини від встановлених норм на основі підвищення питомої ваги їх документування. Узагальнити за місцями їх виникнення; причинами і винуватцями.

Методи дослідження

Дослідження опирається на діалектичний метод наукового пізнання, поєднанні вагомого та послідовного для аналізу ефективності використання затрат сировини і матеріалів. Для досягнення поставлених у роботі завдань використані методи бухгалтерського обліку, контролю й аналізу. Інформаційною засадою виконаного дослідження є законодавчі і нормативні акти України, наукові праці вітчизняних вчених-економістів, періодична література, а також показники облікових і звітних документів вітчизняних кондитерських підприємств.

Основний матеріал дослідження

Необхідність використання за облікові показники технологічні, кількісно-якісні характеристики предметів праці, виробничого процесу диктується, по-перше, технологічними особливостями виробництва кондитерської продукції; по-друге, принципами балансового складання показників використання матеріалів, відповідно до яких затрати матеріалів і вихід продукції необхідні однаково вимірюватися; по-третє, потребами управління не тільки кількісними і вартісними показниками виробництва продукції, але і процесом інформування споживчих вартостей продукції, яка випускається. Використання в управлінні якісних показників надає можливість контролювати процес виробництва за двома напрямами - технологічному й обліково-економічному. Саме технологічні, кількісно-якісні характеристики предметів праці, виробничого процесу, продукції безпосередньо впливають на собівартість, рентабельність, прибуток підприємства. На рис.1 приведені основні напрями поліпшення використання матеріалів. виробничий запас потужність сировина

Умовою посилення контролю за використанням матеріальних ресурсів є системне відображення в обліку взаємозв'язаних показників, які всесторонньо характеризують процес виробничого споживання предметів праці. Схема взаємозв'язку результатів використання матеріалів у виробництві представлена на рис. 2. Для обґрунтованої оцінки ефективності потреби у матеріалах потрібні відомості про кількість і якість випущеної з них продукції і одержані при цьому відходи і втрати матеріалів.

Рис.1. Основні напрями діяльності підприємства по вдосконаленню використання матеріальних ресурсів

У втрати матеріальних ресурсів, на наш погляд, варто враховувати не тільки безповоротні і невикористані зворотні відходи, а й інші втрати, які пов'язані з недостатнім рівнем технології й організації виробництва. До втрат доцільно враховувати брак продукції, випуск продукції зниженої якості з погіршеними споживчими властивостями, яка не реалізується.

Рис.2. Схема взаємозв'язку за результатами використання сировини і матеріалів у виробництві

Одним з недоліків організації обліку використання матеріалів, який ускладнює проведення контролю раціональності матеріальних затрат, є певною мірою відсутність оперативного обліку затрат сировини за стадіями технологічного процесу. Загальні затрати сировини і матеріалів на виробництво продукції виявляються лише після закінчення звітного місяця з урахуванням даних інвентаризації незавершеного виробництва. На підставі встановлених норм затрат і показників про випуск готової продукції їх порівнюють з нормативними. В результаті виявляються відхилення від норм матеріальних затрат. На підставі вказаних показників, а також лабораторних відомостей про середньомісячні характеристики параметрів предметів праці і обігу, технологічного процесу проводиться факторний аналіз відхилень затрат сировини і матеріалів від норм. За допомогою спеціальних розрахунків встановлюються причини виникнення відхилень. Одержані показники не представляють певною мірою інформаційної цінності для аналізу, оскільки відображають закінчений звітний період, у перебігу якого виробничі ситуації неодноразово змінюються. Зважаючи на велику складність і приблизність розрахунків, причини виникнення значної частини відхилень залишаються не з'ясованими і відносяться до інших відхилень.

З метою раціонального використання виробничих запасів у кондитерському виробництві доцільно, на наш погляд, організувати систему поточного контролю за рівнем фактичних матеріальних затрат, зокрема за стадіями технологічного процесу; оперативного виявлення відхилень цих затрат від встановлених норм на основі підвищення питомої ваги їх документування; узагальнення за місцями виникнення; причинами і винуватцями, насамперед шляхом застосування нормативного обліку матеріальних затрат. Труднощі на підприємствах галузі виникають у зв'язку з організацією оперативного виявлення відхилень від норм затрат матеріалів. З цією метою по кожному технологічному переділу і кожній операції переділу повинні використовуватися різні прийоми і способи, елементи методів контролю, які визначаються специфічними умовами й особливостями технології виробничого процесу.

В оброблювальних цехах для виявлення відхилень від норм затрат матеріальних ресурсів можливо застосовувати елементи методу обліку розкрою за партіями. При цьому для обліку руху партії матеріалів у виробництві ведуться картки на партії матеріалів. У картах визначається кількість матеріалів, відпущених у виробництво. На браковану партію визначаються кількість, якість (сортність) вагових матеріалів (відходів) за партіями. Виводиться результат обробки матеріалів, насамперед усадка, утруска, який потім порівнюється з його нормативним значенням. Для кожного найменування матеріалів встановлюється ваговий відсоток виходу матеріалів (відходів) і відсоток витяжки й усадки. Виходячи з даних про відпуск продукції на перероблення за кожною партією, необхідно розраховувати нормативний вихід (відходів), нормативну витяжку (утруску). Для оперативного контролю затрат сировини і матеріалів вважаємо за доцільне на браковану партію матеріалів вводити в партіонних картах у графах «ваговий матеріал» і «витяжка (усадка, утруска)» реквізитів, насамперед за нормами, фактично, відхилення від норм з виділенням розмірів і кодів причин, винуватців виявлених відхилень. Показники про відхилення у затратах сировини з цих карт повинні надходити в бухгалтерію, де вони систематизуються, узагальнюються, аналізуються.

Для обліку відхилень від норм затрат допоміжних матеріалів (фарбників) радимо використовувати метод попередніх розрахунків за фактичною рецептурою. При цьому метод документування не може застосовуватися, оскільки ускладнюється документальне відображення затрат матеріалів на виробництво. У таких випадках відхилення, що виникають у результаті структурних зрушень у складі початкової суміші (фарбників) виявляються шляхом зіставлення фактичного складу з наявним, встановленим відповідно до нормативної технології. Визначення відхилень розрахунковим методом певною мірою знижує їх контрольне значення, але в умовах, коли інші способи виявлення відхилень неефективні, застосування таких методів виправдовується.

Визначення відхилень у процесі виробничого споживання предметів праці визначається, передусім для оперативного управління виробничим процесом і обліку затрат. Підприємство повинно прагнути до взаємозв'язку принципів оперативного і бухгалтерського обліку. Тільки на основі комплексного рішення проблем поліпшення аналізу використання матеріальних ресурсів можливо отримати необхідну інформацію, яка надасть можливість оперативно оцінювати не тільки показники про виробничі затрати матеріалів, але і про ефективність, доцільність цих затрат.

Аналіз ефективності використання сировинних ресурсів необхідно будувати на вдосконаленні механізму управління продуктивністю. Показники продуктивності поєднують результати діяльності з понесеними затратами. Це надає можливість ефективно використовувати виробничі запаси. При цьому сукупність показників продуктивності виокремлюються на дві групи: показники продуктивності застосування ресурсів (продуктивність живої праці, фондовіддача, віддача оборотних виробничих фондів) і показники продуктивності спожитої сировини (показники продуктивності затрат, насамперед зарплатовіддача, амортизаціовіддача, матеріаловіддача). Останні визначають рівень затрат сировини на виробництво продукції. Ступінь значення продуктивності сировинних ресурсів визначається часткою відповідної групи затрат у собівартості продукції, можливістю цілеспрямовано впливати на зовнішнє середовище. Підвищення продуктивності необхідне підприємству для підвищення якості продукції шляхом зниження її затратоємкості. При цьому підвищення продуктивності доцільно розглядати, як причину збільшення попиту на продукцію підприємства і, як наслідок зростання обсягів виробництва. Особливе значення належить зовнішній продуктивності, яка визначається як відношення ціни продукції, за якою вона реалізується до затрат на виробництво. Підвищення зовнішньої продуктивності за рахунок покращання споживчих властивостей продукції надає можливість реалізовувати вироби за високими цінами і за більшими обсягами.

Для підприємств важливою споживчою властивістю продукції є період виконання замовлень. Зменшення періоду виконання замовлень зумовлює збільшення обсягів виробництва у вартісному вимірі за рахунок ціни на кожне замовлення. Крім того, вивільняються виробничі запаси і період для здійснення нових замовлень, що зумовлює зростання обсягів виробництва. Періодичні затрати і фактор сезонності викликає нерівномірність завантаження основних фондів. Цей напрям оптимізації затрат, зокрема підвищення зовнішньої продуктивності шляхом скорочення термінів виконання замовлень є перспективним. Період виконання виробничої програми визначається можливостями підприємства залучати і переробляти за певний проміжок часу виробничі запаси.

Значною мірою ґрунтовно діяльність підприємства з оцінки проміжку часу відображає система показників пропускної спроможності підприємства за ресурсомісткістю. Пропускну спроможність цеху за трудомісткістю визначаємо як трудомісткість робіт (у смето-годинах) за програмою заданої структури, яку цех спроможний виконати за вибраний проміжок часу. З іншого боку вона визначається як час виконання 1 смето-години робіт за програмою заданої структури. Пропускну спроможність цеху за матеріаломісткістю визначаємо як матеріаломісткість робіт за програмою заданої структури, зокрема по залученню і переробці матеріальних ресурсів, яку цех здатний виконати за вибраний проміжок часу. Використання показників пропускної спроможності надає можливість виявити матеріальні ресурси, швидкість використання яких обмежує період виконання програми.

Варто зауважити, що досягнуте у результаті зростання пропускної спроможності зниження питомих затрат певною мірою знижує собівартість кожного окремого замовлення. При цьому відносно знижуються ціни, підвищується попит на продукцію підприємства. Збільшуються обсяги виробництва у натуральних одиницях і вартісному вимірюванні, а отже ефективно використовуються сировинні ресурси. Пропускна спроможність неможлива без науково-обгрунтованих норм затрат сировини, які є визначальним важелем заощадження матеріальних цінностей. Без норм і нормативів неможлива відповідна організація продуктивності матеріальних ресурсів, насамперед інтенсивне використання сировини на виготовлення продукції.

Специфіка кондитерського виробництва зумовлює розглядати нормативи диференційовано на різних рівнях виробничого процесу. Для ефективної технології й організації підготовки виробництва необхідні укрупнені нормативи за видами виробництва і групами виробів. Головною їх функцією є підтримка нормальної потужності використання сировинних ресурсів. У цьому зв'язку доцільно запропонувати систему індивідуальних нормативів, зокрема разового користування, які, по-перше, більш точно враховують специфіку виробничого процесу і умови, а, по-друге, встановлюють ту потужність використання сировини, яка доцільна на даному тимчасовому проміжку в умовах, які склалися, з погляду максимально ефективного використання наявних запасів. Пропонована дворівнева система нормативів вважається певною мірою ефективною.

У практичній діяльності підприємства як норматив може виступати їх пропускна спроможність за фондомісткістю і матеріаломісткістю (недостатня кількість матеріалів). Проте значно частіше як норматив виступає їх пропускна спроможність за трудомісткістю. Вона обумовлюється низьким рівнем продуктивності живої праці і дефіцитом кваліфікованих спеціалістів.

Висновки

- підготовлені автором пропозиції можуть бути покладені в основу розроблення галузевих рекомендацій, які визначають кількість втрат на подібні групи виробів за єдиними фазами виробництва, оскільки загальні втрати на 1 т готової продукції залежать від втрат за сумами й елементами кожної фази в 1 т готової продукції;

- дослідження вітчизняного кондитерського виробництва слугують за основу до розроблення і впровадження стандартів, які надають інформацію про діяльність кожного відділу і терміни подання розрахунків: «Організація матеріально-технічного забезпечення цехів, підприємства», «Порядок складання звітів затрат виробничих запасів», «Зв'язок виробничого процесу з матеріально-технічним забезпеченням»;

- запропоновані автором рекомендації надають можливість організувати систему поточного контролю за рівнем фактичних матеріальних затрат, зокрема за стадіями технологічного процесу; оперативного виявлення відхилень цих затрат від встановлених норм на основі підвищення питомої ваги їх документування; узагальнення за місцями виникнення; причинами і винуватцями, насамперед шляхом застосування нормативного обліку матеріальних затрат;

- в партіонних картах у графах «ваговий матеріал» і «витяжка (усадка, утруска)» на браковану партію матеріалів автор пропонує вводити реквізити: за нормами, фактично, відхилення від норм з виділенням розмірів і кодів причин, винуватців виявлених відхилень;

- на основі проведеного дослідження автор пропонує для обліку відхилень від норм затрат допоміжних матеріалів (фарбників) використовувати метод попередніх розрахунків за фактичною рецептурою;

- аналіз вітчизняних підприємств надає можливість запропонувати систему індивідуальних нормативів, зокрема разового використання, яка, по-перше, більш точно враховує специфіку виробничого процесу і умови, а, по-друге, встановлює ту потужність використання сировини, яка доцільна на даному тимчасовому проміжку в умовах, які склалися, з погляду максимально ефективного використання наявних запасів;

- опрацьовані автором пропозиції надають можливість сформувати системи початкових показників плану підвищення ефективності використання виробничих запасів на різних рівнях виробничого процесу. Початковою базою при формуванні порівнюваних варіантів доцільно приймати їх тотожність за «ціною» системи заходів і за параметрами організації виробничого процесу.

Література

1. Мних Є. Сучасний економічний аналіз і питання методологіі та організаціі // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 1.- С.55-61.

2. Шевченко Є. Аналіз матеріальних витрат // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 8. - С.28-36.

3. Бондарчук Н.В. Концепція системи функціонального формування витрат // Держава та регіони / Науково-виробничий журнал. Серія Економіка та підприємництво. - 2004.- № 3. С. 11-14.

4. Данилюк М.О., Лещій В.Р. Теорія і практика процесно-орієнтованого управління витратами: Наук. Вид. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2002. - 248 с.

5. Лабзунов П. Функции управления затратами промышленного предприятия // Проблемы теории и практики. - 2007. - С.118-122. 6. Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 120 с.

7. Оцінка, аналіз, планування фінансового становища підприємства. Науково-методичне видання / За ред. д.е.н., професора А.В. Чупіса. - 2-е вид., перероб. і доп. - Суми: Довкілля, 2005. - 368 с.

Анотація

Аналізуються системи початкових показників плану підвищення ефективності використання виробничих запасів на різних рівнях виробничого процесу. Надається характеристика індивідуальним нормативам, зокрема разового користування, які певною мірою враховують специфіку виробничого процесу і встановлюють потужність використання сировини, яка доцільна на даному тимчасовому проміжку. Пропонуються галузеві рекомендації, які надають інформацію про діяльність кожного відділу і терміни подання розрахунків.

The systems of initial indexes of plan of increase of efficiency of the use of productions supplies are analyses at different levels of production process. Description is given to the individual norms, in particular the valid for one occasion use, which to a certain extent take into account the specific of production process and set that power of the use of raw material which expedient on this temporal interval. Of particular a branch recommendations which give information about activity of every department and terms of presentation of calculations are offered.

Размещено на Allbest.ru