Особливості облікової політики для промислових підприємств різних масштабів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ МАСШТАБІВ

І.М. Сисоєва,

к. е. н., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національного економічного університету, м. Вінниця

О.Ю. Балазюк,

к. е. н., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національного економічного університету, м. Вінниця

У статті запропоновано використовувати моделі облікової політики для підприємств різних масштабів діяльності: малих, середніх та великих, з метою врахування особливостей їхньої економічної роботи й вибору адекватного набору економічних показників моніторингу, аналізу і контролю для системи управління.

Структурно-логічну схему розкриття змісту облікової політики доповнює методика формування облікової політики. В запропонованій методиці ключову роль відведено власнику підприємства, який ініціює розробку облікової політики, забезпечуючи захист своїх інтересів через реалізацію процедури вибору суб'єкта її формування. Така схема передбачає ряд етапів: підготовчий, основний та завершальний, в яких відображено принципи формування облікової політики підприємств (законності, адекватності, гласності, ефективності, єдності) з урахуванням характеру впливу факторів, які зумовлюють вибір її об'єктів і елементів.

Ключові слова: облікова політика, інформація, фінансовий, управлінський, стратегічний облік, наказ про облікову політику, положення про облікову політику, розпорядження про облікову політику.

обліковий економічний контроль управління

The paper proposes a model using accounting policies for enterprises of different scales of activity: small, medium and large, to take account of their economic characteristics and selection of an adequate set of economic indicators for monitoring, analysis and control for system management.

Structural and logic circuit disclosure of the contents of accounting policies complementary method of forming the accounting policies. In the proposed method the key role given to the owner of the company, which initiates the development of accounting policies protecting their interests through the implementation of procedures for the selection of subject formation. This scheme involves a number of stages: preparatory, primary and final reflecting the principles of formation of accounting policies (legality, adequacy, transparency, effectiveness, cohesion), given the nature of factors that determine the choice of objects and elements.

Keywords: a registration policy, information, financial, administrative strategic account, order is about a registration policy, position about a registration policy.

Постановка проблеми. На сучасному етапі економічного розвитку України характерною рисою є зміна і переорієнтування бізнес-процесів з урахуванням швидких змін на ринку. З позиції ринкових взаємовідносин система управління діяльністю підприємств висуває нові вимоги до обліку як інформаційного джерела для прийняття управлінських рішень.

В економіці нашої держави важлива роль належить харчовій промисловості, складовою якої є кондитерська галузь. Виробництво кондитерських виробів має задовольняти запити й потреби населення, а досягти цього можливо при оперативному управлінні виробництвом продукції, якість якого залежить від обсягу інформації, яка генерується системою обліку господарської діяльності. Ефективність управління значною мірою впливає на фінансовий результат діяльності підприємств.

При формуванні системи обліку потрібно враховувати потреби менеджерів у необхідній інформації, яка знаходить своє відображення в обліковій політиці.

Облікова політика як специфічний елемент системи обліку має створювати організаційно-методичне середовище для досягнення таких результатів: раціонального використання майна власника; надання різноманітної формальної та неформальної інформації менеджменту, постійного контролю за ефективністю діяльності управлінського персоналу, створення незалежної й підпорядкованої служби внутрішнього контролю; забезпечення власника інформацією про фінансові результати діяльності підприємства; організації підсистем управлінського обліку [6, с 23 ].

Питання формування облікової політики в галузевому аспекті недостатньо висвітлено у науковій літературі, тому виникла необхідність у теоретичному обґрунтуванні та розробці моделей облікової політики на підприємствах кондитерської галузі з визначенням структури, обсягу, строків і форм подання інформації для управління, що набуває актуальності в постіндустріальному суспільстві. Облікова політика як складова системи методології обліку стає об`єктом дослідження у працях багатьох вчених.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у вирішення цієї проблеми зробили вітчизняні науковці, зокрема: Т. Барановська, М. Білуха, Ф. Бутинець, З. Гуцайлюк, С. Голов, П. Житний, З. Задорожний, Л. Кіндрацька, Г. Кірейцев, В. Клевець, Я. Крупка, М. Кужельний, В. Лінник, Л. Ловінська, Н. Малюга, Є. Мних, О. Петрук, М. Пушкар, В. Сопко, С. Свірко, І. Фаріон, П. Хомин, М. Чумаченко, В. Швець, С. Шкарабан, В. Шевчук та ін. Значну увагу аналізу цього питання приділяли також зарубіжні дослідники, серед яких: А. Бакаєв, Л. Бернстайн, М. Ван Бреда, М. Кутер, М. Метьюс, Б. Нідлз, В. Палій, М. Перера, М.Портер, Я. Соколов, Е.Хендріксен, Л. Шнейдман й ін.

Постановка завдання. Хоч результати досліджень названих вище вчених є надзвичайно цінними, питання методології та організації облікової політики потребують подальшого вивчення, а дискусійний характер її окремих положень зумовлює необхідність здійснення аналізу теоретичних і практичних аспектів облікової політики на належному рівні. Метою досідження є розроблення теоретичних засад облікової політики у формуванні інформації для управління в кондитерській промисловості України

Виклад основного матеріалу дослідження. Етап визначення об'єктів облікової політики пов'язаний із системою обліку, яка склалася в Україні та допускає наявність кількох підсистем, що мають свої особливості. Ці зміни відображаються в законодавчих актах і нормативних документах держави з урахуванням особливостей бізнесу, формалізуються в обліковій політиці підприємницьких структур. Облікова політика підприємницької структури має містити альтернативні варіанти господарського обліку, що закріплюється наказом по підприємству. Варто зазначити, що розміри підприємницької структури, масштаби її діяльності багато в чому визначають частку того або іншого виду обліку в системі облікової політики (табл. 1).

Основну частину облікової політики малого підприємства займає фінансова звітність для потреб оподаткування, інвесторів та аудиторів. У таких умовах для розвитку управлінського обліку немає особливої мотивації й необхідності [2, с.19].

Іншою має бути облікова політика середніх та великих підприємств. Для їх нормального функціонування та розвитку необхідно досліджувати вплив багатьох факторів зовнішнього середовища різних рівнів, які регулюють міжнародні, державні, регіональні, галузеві відносини і вивчати конкурентне середовище, фінансово-економічний стан конкурентів та наміри контрагентів.

Таблиця 1.

Моделі облікової політики для підприємств різних масштабів

Формування облікової політики кожним підприємством буде сприяти поліпшенню системи обліку й зміцненню його економіко-правової бази, що в кінцевому підсумку забезпечить належну ефективність прийнятих економічних рішень і господарської діяльності підприємства загалом та його структурних підрозділів зокрема.

Дослідження переваг та недоліків існуючих методик формування облікової політики, врахування визначених вимог дозволило розробити комплексну методику формування облікової політики підприємств, призначену для використання безпосередніми виконавцями робіт з облікової політики. При цьому побудовано структурно-логічну схему розкриття змісту облікової політики (рис. 2).

Структурно-логічна схема формування облікової політики підприємств передбачає ряд етапів: підготовчий, основний і завершальний. Комплексність методики забезпечується визначенням засад, яких необхідно дотримуватися на всіх етапах формування облікової політики та при її реалізації, зокрема це загальні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, визначені законодавством; вимоги до облікової політики підприємств (законності, адекватності, гласності, ефективності, єдності); врахування характеру впливу факторів, які зумовлюють вибір об'єктів та елементів облікової політики підприємств. Одним із етапів формування облікової політики є процес документального оформлення сформованого комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації та ведення бухгалтерського обліку, для чого запропоновано використовувати Положення про облікову політику для великих підприємств, яке б складалося з частин фінансового, управлінського, стратегічного обліку; наказ про облікову політику з частинами управлінського та стратегічного обліку для середніх підприємств, та розпорядження з елементами фінансового обліку для малих підприємств.

Вірно сформована на підприємстві облікова політика обов'язково повинна бути оформлена організаційно-розпорядчим документом (положенням, наказом, розпорядженням).

Положення - правовий акт, який встановлює основні правила організаційної діяльності підприємств, організацій, установ, фірм та їх структурних підрозділів, а також установ нижчих рівнів, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються; його складають під час створення нових підприємств, організацій чи установ. Положення затверджується вищими органами або керівниками установ [3, с.199]. Підходить для оформлення облікової політики великих підприємств.

Наказ - правовий акт (розпорядчий документ), що видається керівником підприємства, організації, установи на правах для вирішення основних та оперативних завдань, які поставлено перед даним підприємством [ 3, с.198]. Підходить для підприємств середнього бізнесу.

Розпорядження - правовий акт управління посадової особи (керівника) державного органу, організації, установи, підприємства (незалежно від форми власності), котрий виданий у межах їхньої компетенції і має обов'язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих організацій, яким адресовано розпорядження з метою вирішення оперативних питань. Має обмежений термін дії та стосується вузького кола організацій, посадових осіб і громадян - виконавців розпорядження Доцільно використовувати для документального оформлення облікової політики малих підприємств, оскільки воно стосується вузького кола посадових осіб та практично не застосовується для затвердження інших документів підприємства.

Наступним етапом є зовнішній та внутрішній контроль за дотримання облікової політики підприємства.

Заключний етап - внесення змін до облікової політики. Вважаємо доцільним зміни до облікової політики підприємства документально оформляти тим самим організаційно-розпорядчим документом (положенням, наказом, розпорядженням) і в такому ж порядку, в якому її оформляли при прийнятті.

Рис. 2. Структурно-логічна схема розкриття змісту облікової політики підприємств

Висновки. Результати проведеного у статті дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Облікова політика на підприємстві має бути оформлена одним із організаційно-розпорядчих документів: положенням, наказом чи розпорядженням. Положення про облікову політику встановлює основні правила організаційної діяльності підприємств, організацій, установ та їхніх структурних підрозділів і рекомендується для оформлення облікової політики великих підприємств. Для середніх підприємств доцільно видати наказ про облікову політику з урахуванням специфіки діяльності та потреб управління. Розпорядження про облікову політику підприємства запропоновано використовувати для документального оформлення облікової політики малих підприємств, оскільки воно стосується вузького кола посадових осіб і практично не застосовується для затвердження інших документів підприємства.

2. З метою врахування особливостей економічної роботи й вибору адекватного набору економічних показників моніторингу, аналізу і контролю для системи управління запропоновано використовувати моделі облікової політики для підприємств різних масштабів діяльності: малих, середніх та великих. Структурно-логічну схему розкриття змісту облікової політики доповнює методика формування облікової політики. В запропонованій методиці ключову роль відведено власнику підприємства, який ініціює розробку облікової політики, забезпечуючи захист своїх інтересів через реалізацію процедури вибору суб'єкта її формування. Така схема передбачає ряд етапів: підготовчий, основний та завершальний, в яких відображено принципи формування облікової політики підприємств (законності, адекватності, гласності, ефективності, єдності) з урахуванням характеру впливу факторів, які зумовлюють вибір її об'єктів і елементів.

Список літератури

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

2. Пушкар М.С. Фінансовий облік у системі управління : монографія. / М.С. Пушкар, М.Т. Щирба. - Тернопіль : Карт-бланш, 2011. -178 с

3. Пушкар М.С. Теорія і практика формування облікової політики : монографія / М.С. Пушкар, М.Т. Щирба. - Тернопіль : Карт-бланш, 2010. -260 с.

4. Чижевська Л.В. Бухгалтерський облік: розвиток методології, професійне навчання : монографія / Л.В. Чижевська. - Житомир : ЖДТУ, 2006. - 304 с.

5. Чумаченко М.Г. Бухгалтерський облік і система національних рахунків / М.Г. Чумаченко // Формування ринкової економіки в Україні : наук. зб. - Л., 2011. - Спецвип. 7. - С. 129-134.

6. Яновська Н. Облікова політика підприємства з позиції П(С)БО / Н. Яновські // Податки та бухгалтерський облік. - 2014. - № 4. - С. 39-42.

Размещено на Allbest.ru