Бухгалтерський облік покликаний формувати інформаційні масиви у вигляді хронологічно систематизованих обліково-економічних показників з метою здійснення аналізу господарської діяльності та прийняття відповідних управлінських рішень.

Облік нематеріальних активів регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", відповідно до якого, нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання його протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

Дослідження актуальних питань обліку нематеріальних активів завжди знаходилися в центрі уваги науковців, серед яких: Банасько Т.М. [1], Бігдан І.А. [2], Криштопа І.І. [4], Польова Т.В. [8] та інші. Наукові здобутки мають неабияку цінність, проте реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку та звітності в Україні, а також їх адаптація до міжнародних вимог потребують постійного вивчення та удосконалення облікового процесу на кожному його етапі.

Метою статті є дослідження стану обліку нематеріальних активів, нормативно-правове їх регламентування та пошук шляхів і розкриття напрямів удосконалення облікового процесу нематеріальних активів, їх документального відображення, з метою формування неупередженої обліково-економічної інформації для задоволення потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Методика досліджень. Для досягнення поставлено мети і розв'язання завдань під час роботи над матеріалом, використано економіко-статистичні методи дослідження, зокрема монографічний метод, метод порівняння.

Результати досліджень. Бухгалтерський облік нематеріальних активів є досить складною і специфічною ділянкою обліку необоротних активів підприємства, оскільки займають у їх складі незначну питому вагу.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть поетапно (рис.1).

Рис. 1. Порядок обліку нематеріальних активів

* Розроблено автором

При оприбуткуванні нематеріального активу на підприємстві оформляється Акт введення в господарський оборот права інтелектуальної власності у складі НА (типова форма № НА-1). Акт застосовується:

ь для оформлення зарахування до складу нематеріальних активів окремих об'єктів;

ь для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно, у відповідності з існуючим законодавством, оформлятися в особливому порядку;

ь для оформлення внутрішнього переміщення нематеріальних активів із одного підрозділу (відділу, дільниці) в інший.

Для оформлення вибуття окремих об'єктів нематеріальних активів застосовують Акт вибуття (ліквідації) права інтелектуальної власності у складі НА (типова форма № НА-3). Документ застосовується для оформлення вибуття нематеріальних активів при повному або частковому їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, затверджується керівником або особою, на те уповноваженою.

Для нарахування амортизації нематеріальних активів та відображення її в обліку застосовують "Відомість обліку нематеріальних активів і нарахування амортизації" (форма № ВНА-1). Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають.

До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством/установою не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів. При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

ь строки корисного використання подібних активів;

ь моральний знос, що передбачається;

ь правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання;

ь очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством/установою;

ь залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства/установи.

Для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством.

Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

Реєстри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.

Аналітичний облік ведеться за кожним об'єктом окремо в Інвентарній картці об'єкта права інтелектуальної власності у складі НА (типова форма №НА-2) та в Інвентарному описі об'єктів права інтелектуальної власності у складі НА (типова форма № НА-4).

Синтетичний облік нематеріальних активів ведуть на рахунку 12 "Нематеріальні активи". Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи обліковують на субрахунку 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів".

Узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів і нараховану суму зносу відображають в Журналі-ордері № 4 А с. - г. та Відомості аналітичного обліку нематеріальних активів (ф. № 4.3 с. - г.).

Досить складним і спірним є питання оцінки нематеріальних активів. Первісна вартість даного виду активів має бути сформована з урахуванням джерел надходження та інших чинників (таблиця 1).

Джерелами надходження можуть бути: створення власними силами, за оплату, в обмін на подібний (неподібний) актив, безоплатно, як внесок до зареєстрованого (пайового) капіталу тощо.

1. Джерела надходження нематеріальних активів та відображення їх в обліку

Примітка. Складено автором за використанням [6]

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі капіталу у дооцінках та в іншому сукупному доході, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім випадків, що наведені у п.23 П (С) БО 8.

Синтез структури первинних документів та реєстрів аналітичного обліку дозволяє зробити висновки про те, що Інвентарний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі НА (типова форма № НА-4) має містити реквізит "відмітка про вибуття", який буде записуватися на підставі даних Інвентарної картки. Це сприятиме синхронному відображенню інформації з метою спрощення процедури формування інформаційних масивів про об'єкти нематеріальних активів, які вибули (ліквідовані).

На нашу думку, доречним буде створення структури Балансу (Звіту про фінансовий стан) відповідно до структури Плану рахунків, що забезпечить спрощений пошук та зчитування обліково-аналітичної звітної інформації.

Висновки