Організація облікової політики в умовах комп’ютеризації різних видів обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація облікової політики в умовах комп'ютеризації різних видів обліку

Деньга Світлана Миколаївна

к.е.н., доцент, докторант кафедри обліку підприємницької діяльності Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, тел. +38(050)563-42-38, e-mail: denga_s@mail.ru

В умовах глобалізації економіки є актуальною стандартизація підходів до підготовки звітності тих підприємств, які виходять на зарубіжні ринки. Стандартні підходи до підготовки фінансової звітності втілюються у МСФЗ та П(С)БО, на основі яких формується облікова політика підприємств у фінансовому обліку. Застосовуючи методи аналізу і синтезу інформації, порівняння комп'ютерних систем щодо організації в них облікової політики, автор дала оцінку підходів до формування наказу про облікову політику, обґрунтувала необхідність організації облікової політики за видами обліку, здійснила оцінку повноти реалізації облікової політики в комп'ютерних системах фірм «1С» та «Інталєв».

Ключові слова: облікова політика, фінансовий облік, податковий облік, управлінський облік, стратегічний облік, комп'ютерна система.

In conditions of economic globalization, standardization of approaches to accounting preparation of enterprises that enter the foreign markets is relevant. Standard approaches to preparation of financial accounting embody in IAS, in base of which accounting polices in financial accounting are forming. Using the methods of analysis and synthesis, computer systems' comparing with organization of accounting policy in them, in article there is given the evaluation of approaches to forming of order about accounting policy at accounting categories, there is proved the necessity of accounting policy organization at accounting categories, there is given the evaluation of complete realization of accounting policy in computer systems `1C' and “Intalev”.

Key words: accounting policy, financial accounting, tax accounting, management accounting, strategic accounting, computer system.

В условиях глобализации экономики актуальной является стандартизация подходов к подготовке отчетности тех предприятий, которые выходят на зарубежные рынки. Стандартные подходы к подготовке финансовой отчетности воплощаются в МСФО и П(С)БУ, на основании которых формируется учетная политика предприятий в финансовом учете. Применяя методы анализа и синтеза, сравнения компьютерных систем относительно организации в них учетной политики, в статье дана оценка подходов к формированию приказа об учетной политике по видам учета, обоснована необходимость организации учетной политики по видам учета, дана оценка полноты реализации учетной политики в компьютерных системах фирм «1С» и «Инталев».

Ключевые слова: учетная политика, финансовый учет, налоговый учет, управленческий учет, стратегический учет, компьютерная система.

Вступ. В умовах глобалізації економіки є актуальною стандартизація підходів до підготовки звітності тих підприємств, які виходять на зарубіжні ринки. Стандартні підходи до підготовки фінансової звітності втілюються у МСФЗ та П(С)БО, на основі яких формується облікова політика підприємств у фінансовому обліку. Проблемами формування облікової політики у фінансовому обліку займається велика когорта зарубіжних та українських вчених і практиків Міністерства Фінансів України, Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, Асоціації бухгалтерів і аудиторів України, науково-дослідних інститутів, вузів та підприємств. Проте серед учених та практиків немає єдності щодо складу елементів облікової політики. Крім того, суттєвий вплив на організацію обліку та облікової політики справляє комп'ютеризація. Останнім часом з виділенням окремих видів обліку, зокрема, фінансового, податкового, управлінського, у комп'ютерних інформаційних системах виникла тенденція до формування облікової політики у кожному виду обліку окремо.

В Україні триває робота по підготовці нових та внесенні змін у діючі Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Проте, останнім часом, проблемами облікової політики стали опікуватися і фірми-розробники програмного забезпечення для підприємств. Зокрема, фірма «1С» ввела поняття облікової політики у податковому та управлінському обліку, фірма «Інталєв» розробила шаблон «Положення про управлінську облікову політику» для застосування його в бюджетному управлінні. На даний час немає наукового обгрунтування організації облікової політики у податковому та управлінському обліку, немає єдності щодо складу елементів облікової політики та не проводиться оцінка комп'ютерних програм щодо повноти реалізації в них елементів облікової політики.

У статті, застосовуючи методи аналізу і синтезу інформації, порівняння комп'ютерних програм щодо організації в них облікової політики, автор: 1) здійснила оцінку підходів до формування наказу про облікову політику; 2) обгрунтувала необхідність організації облікової політики за видами обліку; 3) зробила оцінку повноти реалізації облікової політики в комп'ютерних програмах фірми «1С» та «Інталєв».

Результати дослідження. Є три підходи до визначення змісту і структури наказу про облікову політику [1]. Прибічники першого підходу вважають, що наказ про облікову політику повинен включати як вибір методів оцінки об'єктів обліку, так і інших елементів організації бухгалтерського обліку на підприємстві, зокрема, таких як: 1.Хто вестиме бухгалтерський облік на підприємстві (бухгалтерська служба, аудиторська фірма чи консалтингова компанія і т.д.). 2. Робочий план рахунків підприємства. 3. Форма ведення обліку (журнально - ордерна, меморіально - ордерна, комбінована). 4. Форма додаткових облікових документів, необхідних для накопичення та опрацювання інформації з урахуванням особливостей підприємства. 5. Перелік осіб, які мають право підпису первинних документів. 6. Порядок застосування первинних документів, організації документообороту, зберігання документів та облікових регістрів. 7. Технологія оброблення облікової інформації. 8. Періодичність і порядок проведення інвентаризації. 9. Порядок організації матеріальної відповідальності на підприємстві. 10. Порядок ведення податкового обліку. 11. Посадові особи, відповідальні за якісне і своєчасне складання і подання фінансової, статистичної, податкової звітності. 12. Відповідальність за порушення облікової політики підприємства тощо.

Прибічники другого підходу вважають, що в наказі про облікову політику мають відображатися тільки обрані підприємством методи оцінки об'єктів, а інші елементи організації обліку мають бути визначені наказом про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.

Прибічники третього підходу значно розширюють поняття облікової політики за рахунок інших видів політик, зокрема, стратегічної, виробничої, кадрової тощо. обліковий політика комп'ютеризація облік

Автор є прибічником другого підходу до формування наказу про облікову політику, так як згідно із законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та П(С)БО 1 облікова політика підприємства - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Виходячи із законодавчого визначення облікової політики в неї не варто включати елементи організації обліку і тим більш інших функцій управління підприємством.

Різні види обліку значно відрізняються між собою як елементами оргнізації, так і обліковою політикою. Зокрема, головними відмінностями фінансового та податкового обліку є: оцінка та облік основних засобів (поділ їх на групи; визначення балансової вартості; ставки, база та періодичність нарахування амортизації; термін корисної служби активів та термін нарахування амортизації; облік ремонтів основних засобів); оцінка запасів (первинна вартість; методи списання); моменти визнання доходів і витрат; облік витрат (нормування їх у податковому обліку). Одним із шляхів вирішення проблеми відмінностей у цих видах обліку є відділення податкового обліку від фінансового, що є доцільним в умовах комп'ютеризації. Практично це впроваджено, наприклад, у системі «1С: Підприємство. Версія 8.0», зокрема, застосовуються податковий план рахунків, власний аналітичний облік, специфічні первинні та регламентні документи і регістри та регламентована податкова звітність [2]. Відповідно, і облікова політика в податковому обліку має формуватися окремо від фінансового. Одним з аргументів проти визначення облікової політики у податковому обліку є однозначність у застосуванні методів, правил і процедур по більшості об'єктів податкового обліку. Автор наводить проти одного аргумента два: 1) облікова політика у податковому обліку доцільна лише в умовах комп'ютеризації за допомогою програмних продуктів, де відокремлені ці два види обліку; 2) в умовах комп'ютеризації ведення фінансового і податкового обліку в одній інформаційній базі уже потребує вибору методів, правил і процедур за спільними об'єктами, окремо для фінансового обліку і окремо для цілей оподаткування, тобто як наслідок самі відмінності між двома видами обліку потребують вживання терміна «облікова політика з метою оподаткування». Таким чином, необхідно або включати в спільний наказ про облікову політику розділ «Податковий облік», або формувати два окремі накази.

Подібна тенденція в умовах комп'ютеризації спостерігається і у відношенні фінансового і управлінського (внутрішньогосподарського) обліку. Зокрема, у системі «Інталєв: Корпоративні фінанси» [3, 4] впроваджений управлінський план рахунків, додаткові субконто, механізми проектування проформ, бюджетів, власна форма звітності, що відрізняє управлінський облік від фінансового.

Необхідно зупинитися на застосуванні терміну «управлінський облік» більшістю практиків-бухгалтерів українських підприємств та окремими розробниками програмного забезпечення. За ситуацією, яка склалася в Україні, значна частина підприємств ігнорує фінансовий облік взагалі, так як він не має користувача, обов'язковим видом обліку вважається лише податковий, який на підприємствах є значною мірою сфабрикованим спеціально для податкової інспекції. Управлінський облік в розумінні сучасного практика - це реальний облік, в якому не треба дотримуватися невигідних для підприємства податкових регламентів та ліцензій, який відповідає дійсності і не підлягає зовнішній перевірці. Фірма «1С» застосовує у своїх програмних продуктах термін «управлінський облік», проте у випадку системи «1С: Підприємство. Версія 7.7» управлінським називається скоріше за все оперативний облік, проте у системі «1С: Підприємство. Версія 8.0» застосовується вже власне управлінський облік, необхідний для управління за бюджетами. Враховуючи виявлені відмінності у трактуванні управлінського обліку доцільно рекомендувати розробникам програмного забезпечення привести використання ними облікової термінології у відповідність із науково обгрунтованою.

Компанія «Інталєв» розробила «Положення про управлінську облікову політику» [3], яке складається із пяти розділів: 1. Загальні положення. 2. Базові принципи і поняття. 3. Організаційні основи. 4. Методика обліку. 5. Техніка обліку і впроваджує його в реальних проектах з постановки бюджетного управління на підприємствах України.

Таким чином, спеціалісти цієї компанії застосовують перший підхід до організації облікової політики, який характерний також і для банківської системи України, і поєднують в даному регламентному документі визначення методів оцінки об'єктів обліку та елементи організації обліку. Вважаємо, що базові принципи і поняття недоцільно виділяти в даному Положенні, а перший і третій розділи рекомендується об'єднати. Сама суть облікової політики зосереджується у четвертому розділі даного документу, причому фахівці з компанії «Інталєв» схиляються до бухгалтерського підходу щодо формування управлінської облікової політики, так як ними розроблені методика бюджетного планування з використанням бюджету прибутків і збитків, механізми трансляції фактичних даних із бухгалтерської програми «1С: Підприємство» в програму бюджетного управління «Інталєв: Корпоративні фінанси». Крім того, застосовується розподіл накладних витрат, що більш характерно для фінансового обліку. Проте, передбачено також регламентування порядку формування трансфертних цін, яких у фінансовому обліку немає. У випадку значних розбіжностей між обліковою політикою у фінансовому та управлінському обліку система бюджетів буде іншою і механізми трансляції - мало придатними. П'ятий розділ Положення розкриває організацію управлінського обліку, тому регламентацію даних елементів доцільно здійснювати за наказом (положенням) про організацію управлінського обліку.

Управлінський облік може бути організований за двома варіантами: за підходом бухгалтерів або за підходом економістів. Підхід бухгалтерів застосовує історичну вартість, нарахування амортизації на основі історичної вартості, принцип нарахування доходів і витрат, розподіл накладних витрат, ділення витрат на постійні та змінні в залежності від товарообігу тощо. Підхід економістів застосовує наступні методи управлінської облікової політики: альтернативна вартість активів, історичні витрати не враховуються, економічна оцінка зносу, момент визнання доходів і витрат - по оплаті, облік неповних витрат, поділ витрат на постійні і змінні в залежності від управлінського рішення, визначення втрачених вигод, застосування негрошових показників, визначення непрямих ефектів (наслідків), трансфертне ціноутворення, дисконтовані грошові потоки тощо. Для формування фактичних даних, співставних з плановими даними бюджетів у короткотерміновому періоді бухгалтерський підхід цілком прийнятний. Проте, в умовах, коли необхідно контролювати виконання інвестиційного бюджету чи стратегічні показники підприємства у довготривалому періоді, доцільно застосовувати підхід економістів. Тому в управлінському обліку автором виділено два його види: управлінський бухгалтерський та управлінський стратегічний облік, які можна вести одночасно. Відповідно і облікова політика для видів управлінського обліку має бути різною.

Для вибору окремих елементів облікової політики у типовій конфігурації «Бухгалтерський облік для України» програми “1С: Підприємство. Версія 7.7” застосовуються, зокрема, константи. До констант відносять дані, які не змінюються або змінюються дуже рідко, визначають форму введення чи подання інформації, а також окремі елементи облікової політики (таблиця 1).

Таблиця 1. Назви та значення констант для визначення облікової політики за окремими елементами

Елементи облікової політики щодо необоротних активів у даній конфігурації реалізовані у довіднику «Необоротні активи». Щодо кожного необоротного активу типовою конфігурацією передбачено застосування одного з методів нарахування амортизації у фінансовому обліку: прямолінійний, зменшення залишку, прискореного зменшення залишку, виробничий, кумулятивний, податковий. Крім того, є можливість окремого нарахування податкової амортизації. Для автоматичного нарахування податкової амортизації у довіднику “Необоротні активи” для кожного виду необоротного активу необхідно встановити позначку “?“ у рядку “ Нараховувати знос в податковому обліку”. При проведенні документів на рух необоротних активів проводки формуються як у фінансовому, так і в податковому обліку. У довіднику “Необоротні активи” вказується ліквідаційна вартість та термін служби об'єкта, його початкова вартість, рахунок обліку, дата введення в експлуатацію та вид діяльності, для якого об'єкт використовується.

Документ „Фінансові результати” є регламентованим і використовується для виконання наступних операцій: закриття рахунків обліку витрат за елементами (рахунків класу 8), закриття рахунка загальновиробничих витрат (рахунок 91) і визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємства тобто закриття всіх рахунків доходів і витрат на відповідні субрахунки рахунка 79 „Фінансові результати”. Кожна з перерахованих операцій відповідає певному етапу визначення фінансових результатів підприємства і задається в реквізиті „Етап визначення фінансових результатів” діалогової форми цього документа.

Таким чином, дана конфігурація надає певні можливості вибору і реалізації облікової політики щодо обліку необоротних активів та нарахування амортизації у фінансовому та податковому обліку, обліку взаєморозрахунків з постачальниками та покупцями, обліку витрат і визначення фінансових результатів. Очевидно, що дана програма має недостатні можливості вибору облікової політики щодо списання запасів і взагалі ігнорує усі інші елементи облікової політики.

У системі «1С: Підприємство. Версія 8.0» [5] реалізована можливість налагодження параметрів облікової політики для різних підприємств. Зокрема, на вибір користувача пропонується облік запасів з деталізацією до партій; взаєморозрахунків - з деталізацією до розрахункових документів; метод оцінки вибуття запасів задається на вибір (ФІФО, ЛІФО, середньозважений); середньозважена ціна може визначатися як на момент операції, так і в цілому за місяць; є можливість вказувати рахунки обліку запасів і взаєморозрахунків в документах; облік в роздрібній торгівлі можливий не тільки за цінами продажу, а й за обліковими цінами; реалізована можливість обліку в автоматизованих торгових точках, де в момент здачі виручки відома або невідома продана номенклатура товарів; реалізований облік в комісійній торгівлі; в документах з'явилася можливість вказувати оборотну тару; облік необоротних активів реалізований у трьох окремих підсистемах (основні засоби, нематеріальні активи, малоцінні активи); ведеться облік стану основних засобів (в експлуатації, в ремонті, законсервовано); параметри нарахування амортизації можуть змінюватися в процесі експлуатації основного засобу; є можливість віднести амортизацію одного основного засобу на декілька напрямків; амортизація може нараховуватися з допомогою сезонних коефіцієнтів; реалізовані операції придбання і будівництва основних засобів власними силами; є можливість ведення складського обліку основних засобів до моменту їх ведення в експлуатацію; реалізована операція передачі купленого устаткування в монтаж; передбачена інвентаризація основних засобів; для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів і малоцінних необоротних активів використовуються єдині механізми, ведеться їх сумовий і кількісний облік, автоматизовані передача їх в експлуатацію, внутрішнє переміщення, списання, нарахування 100% амортизації; проводки по витратах формуються за рахунками 8 і 9 класів; реалізований облік виробництва продукції, напівфабрикатів та послуг; підтримується облік виробництва з давальницької сировини, власними силами, стороннім контрагентом; реалізований облік оборотних відходів; повністю автоматизований розрахунок собівартості за підрозділами, за переділами; реалізовані способи розподілу непрямих витрат в залежності від обсягів випуску, планової собівартості, оплати праці, матеріальних витрат; реалізований облік податку на прибуток за П(С)БО 17.

У системі «1С: Підприємство. Версія 8.0» [2] передбачено встановлення облікової політики в податковому обліку. Передбачені різні варіанти визначення моменту бази оподаткування по прибутку і ПДВ: за першою подією, за відвантаженням, за оплатою і не визначається. Окремо ведеться податковий облік основних засобів за трьома групами, нематеріальних активів, податкової амортизації, балансової вартості валюти, здійснюється нормування витрат на відрядження, рекламу, гарантійне обслуговування, паливно-мастильні матеріали, страхування тощо. Податковий облік незалежний від фінансового, він ведеться на підставі спільних з фінансовим обліком документів, проте для відображення операцій у податковому обліку заповнюються спеціальні реквізити і вмикається відповідна опція.

Компанія «Інталєв», хоч і застосовує Положення про управлінську облікову політику, проте механізми її формування у програмному продукті «Інталєв: Корпоративні фінанси» не подає. Якщо управлінська облікова політика не відрізняється від фінансової, тоді фактичні дані можна транслювати із бухгалтерської системи. Але, якщо є значні відмінності, то налагодження режимів трансляції виявиться або дуже трудоємким, або неможливим. Хоч фактичні дані можна вводити безпосередньо в «Інталєв: Корпоративні фінанси», проте в цій програмі вибір елементів облікової політики відсутній взагалі.

Хоч існує думка, що в наказі про облікову політику мають бути відображені лише ті елементи облікової політики, за якими існує можливість вибору методу, вважаємо, що за умови застосування різних облікових політик для різних видів обліку доцільно регламентувати додатково ще і ті елементи, за якими є можливість вибору в різних видах обліку, але немає альтернатив в одному виді обліку. Ця пропозиція слушна, якщо дані одного виду обліку транслюються в інший вид обліку, а також для розуміння відмінностей між обліковою політикою в різних видах обліку і застереження використання неприйнятних даних при підготовці управлінських рішень.

Подальшого дослідження потребують повнота формування облікової політики у різних комп'ютерних системах і визначення складу і структури наказу про облікову політику в податковому та управлінському обліку.

Висновки та перспективи подальших розвідок. 1. Є три підходи до визначення змісту і структури наказу про облікову політику. Автор є прибічником підходу до формування наказу про облікову політику, згідно з яким елементами облікової політики є тільки методи оцінки об'єктів обліку, які і повинен містити наказ про облікову політику підприємства, а інші елементи організації обліку мають бути визначені наказом про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві. Виходячи із законодавчого визначення облікової політики в неї не варто включати елементи організації обліку і тим більш інших функцій управління підприємством.

2. Формування облікової політики у податковому обліку доцільно лише в умовах комп'ютеризації за допомогою програмних продуктів, де відокремлені ці два види обліку. В умовах комп'ютеризації ведення фінансового і податкового обліку в одній інформаційній базі уже потребує вибору методів, правил і процедур за спільними об'єктами, окремо для фінансового обліку і окремо для цілей оподаткування, тобто як наслідок самі відмінності між двома видами обліку потребують вживання терміна «облікова політика з метою оподаткування». Таким чином, необхідно або включати в спільний наказ про облікову політику розділ «Податковий облік», або формувати два окремі накази.

3. Фахівці з компанії «Інталєв» схиляються до бухгалтерського підходу щодо формування управлінської облікової політики, так як ними розроблені методика бюджетного планування з використанням бюджету прибутків і збитків, механізми трансляції фактичних даних із бухгалтерської програми «1С: Підприємство» в програму бюджетного управління «Інталєв: Корпоративні фінанси». Крім того, застосовується розподіл накладних витрат, що більш характерно для фінансового обліку. Проте, передбачено також регламентування порядку формування трансфертних цін, яких у фінансовому обліку немає. У випадку значних розбіжностей між обліковою політикою у фінансовому та управлінському обліку система бюджетів буде іншою і механізми трансляції - мало придатними. Компанія «Інталєв», хоч і застосовує Положення про управлінську облікову політику, проте механізми її формування у програмному продукті «Інталєв: Корпоративні фінанси» не подає. Якщо управлінська облікова політика не відрізняється від фінансової, тоді фактичні дані можна транслювати із бухгалтерської системи. Але, якщо є значні відмінності, то налагодження режимів трансляції виявиться або дуже трудоємким, або неможливим. Хоч фактичні дані можна вводити безпосередньо в «Інталєв: Корпоративні фінанси», проте в цій програмі вибір елементів облікової політики відсутній взагалі.

4. Конфігурація «Бухгалтерський облік для України» системи «1С: Підприємство. Версія 7.7» надає певні можливості вибору і реалізації облікової політики щодо обліку необоротних активів та нарахування амортизації у фінансовому та податковому обліку, обліку взаєморозрахунків з постачальниками та покупцями, обліку витрат і визначення фінансових результатів. Очевидно, що дана програма має недостатні можливості вибору облікової політики щодо списання запасів і взагалі ігнорує усі інші елементи облікової політики. У системі «1С: Підприємство. Версія 8.0» можливості по формуванню облікової політики значно удосконалені, причому в трьох видах обліку: фінансовому, управлінському, податковому.

5. Облікова політика має формуватися за наступними видами обліку: фінансовий, податковий, управлінський бухгалтерський та управлінський стратегічний. Для формування фактичних даних, співставних з плановими даними бюджетів у короткотерміновому періоді бухгалтерський підхід цілком прийнятний. Проте, в умовах, коли необхідно контролювати виконання інвестиційного бюджету чи стратегічні показники підприємства у довготривалому періоді, доцільно застосовувати підхід економістів. Тому в управлінському обліку автором виділено два його види: управлінський бухгалтерський та управлінський стратегічний облік, які можна вести одночасно. Відповідно і облікова політика для видів управлінського обліку має бути різною.

6. За умови застосування різних облікових політик для різних видів обліку в наказах про облікові політики доцільно регламентувати додатково ще і ті елементи, за якими є можливість вибору в різних видах обліку, але немає альтернатив в одному виді обліку. Ця пропозиція слушна, якщо дані одного виду обліку транслюються в інший вид обліку, а також для розуміння відмінностей між обліковою політикою в різних видах обліку і застереження використання неприйнятних даних при підготовці управлінських рішень.

Перелік використаних джерел

1. Становлення облікової політики в Україні: Тези доп. Всеукр. Наук. Конф. 18-19 травня 2007 р. - Тернопіль: Економічна думка, 2007.- 339с.

2.1С: Бухгалтерия 8.0 для Украины. Компьютеризация налогового учета//www.1c.ru

3. 5 шагов к бюджетному управлению. Версия 2. Методическое пособие - СПб: Инталев, 2003//www.intalev.ru/

4. Добровольский Е., Карабанов Б., Боровков П., Глухов Е. Бюджетирование: шаг за шагом.- С-Пб: Издательский дом «Питер», 2003.- 360 с.

5. 1С: Бухгалтерия 8.0 для Украины. Новый уровень автоматизации учета//www.1c.ru

Размещено на Allbest.ru