Проблеми статистичного обліку у медійній індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ У МЕДІЙНІЙ ІНДУСТРІЇ

Сухорукова О.А.

к.е.н., доцент

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

Анотація

У статті досліджується методологія статистичного обліку світової медійної індустрії та вплив на неї технологічних, організаційних та структурних змін. Подана характеристика особливостей державного статистичного обліку у різних країнах світу, статистики міжнародних організацій, консультативних фірм; виявлені проблеми їх застосування. В сучасних умовах статистика медіаіндустрії має враховувати трансформації медійного продукту; особливості отримання доходу; взаємопроникнення медійних та розважальних галузей; поширення нових медіа; розмивання кордонів між інституціоналізованою та неінституціоналізованою медійною сферою; розвиток самопублікацій; перспективні науково-технічні зміни.

Ключові слова: медіаіндустрія, класифікатор, статистична модель, ВОІВ, ЮНЕСКО, ЮНКТАД, конвергенція, облік

Аннотация

Проблемы статистического учета в медийной индустрии

В статье исследуется методология статистического учета мировой медийной индустрии и влияние на нее технологических, организационных и структурных изменений. Представлена характеристика особенностей государственного статистического учета в различных странах мира, статистики международных организаций, консультативных фирм; выявлены проблемы их применения. В современных условиях статистика медиаиндустрии должна учитывать трансформации медийного продукта; особенности получения дохода; взаимопроникновение медийных и развлекательных отраслей; распространение новых медиа; размывание границ между институционализированной и неинституционализированной медийной сферой; развитие самопубликаций; перспективные научно-технические изменения.

Ключевые слова: медиаиндустрия, классификатор, статистическая модель, ВОИВ, ЮНЕСКО, ЮНКТАД, конвергенция, учет

Annotation

PROBLEMS OF STATISTICAL ACCOUNT IN THE MEDIАINDUSTRY

Sukhorukova Olga

Ph.D., Associate Professor

National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic institute»

The article studies the methodology of statistical accounting in the global media industry and the impact of technological, organizational and structural changes. The characteristic of the state statistical accounting in various countries of the world, statistics of international organizations and consulting firms is presented. The problems of their application are revealed. In modern conditions, the media industry statistics must take into account media product transformation; features of income generation; interpenetration of media and entertainment industries; distribution of new media; blurring the boundaries between the institutionalized and non-institutionalized media sphere; development of self-publishing; promising scientific and technical changes.

Keywords: mediaindustry, classifier, statistical model, WIPO, UNESCO, UNCTAD, convergence, account

Постановка проблеми. Медійна індустрія об'єднує телебачення і радіомовлення; кіновиробництво; музичну індустрію; видавництво та збут друкованої продукції; інтернет-медіа; відеоігри. Через активний розвиток нових медіа, зміну умов функціонування медіаіндустрії, тісну взаємодію з іншими секторами креативної економіки межі медіаринків та склад медіаіндустрії змінюються. Нагальною проблемою наукових та маркетингових досліджень є формування методологічної основи статистики розвитку глобального, регіонального та місцевого медійних ринків.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В наявних дослідженнях проблем обліку медійної індустрії розглядаються підходи до побудови офіційного статистичного обліку в окремих країнах світу, проте відсутня інформація щодо можливостей використання вторинних джерел для дослідження світового медійного ринку[1;2]. Вплив технологічних, економічних, соціальних змін на методику статистичного обліку у медіаекономіці у науковій та практичній літературі не досліджується. Таким чином, метою дослідження є характеристика та оцінка методичної основи статистичного обліку та аналізу світової медіаіндустрії, виявлення проблем, що виникають у зв'язку з трансформаціями у медіаіндустрії.

Основний матеріал. Офіційна комплексна статистика діяльності медійної індустрії у різних країнах світу не ведеться через складність структури галузі та відсутність коректних юридичних критеріїв визначення. Методичною основою офіційної статистики більшості країн та України, зокрема, є Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності, розроблену статистичними органами ООН (англ. International Standard Industrial Classification of All Economic Activities, ISIC). Об'єктами класифікації в ній є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (далі - суб'єкти), що їх на вищих рівнях класифікації групують у галузі. Медійна діяльність як окремий вид діяльності не виділена.

Групи підприємств медіаіндустрії за вищезазначеною класифікацією мають шифри видів економічної діяльності, що відповідають як мінімум 6 розділам класифікатора (С «Переробна промисловість», J «Інформація та телекомунікації», G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів та мотоциклів», Н «Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність», R - діяльність у галузі культури, мистецтва та розваг, М «Професійна, наукова та технічна діяльність»)[1]. Подібна статистична класифікація застосовується у країнах ЄС (Statistical Classification of Economic Activities in the European Community, NACE Rev.2, 2006 р.), Великобританії (UK Standard Industrial Classification of Economic Activities, UKSIC (2007), КНР (Industrial Classification for National Economic Activities, ICNEA), Україні (КВЕД-2010) [3].

У країнах об'єднання NAFTA прийнята відмінна від вищерозглянутої Північно-американська система класифікації виробничої діяльності (North American Industry Classification System, NAICS, 2012 р.), у якій відсутні шифри видів діяльності, для класифікації використовуються коди; різні види медійної діяльності у класифікаторі роз'єднані. Наприклад, виробництво поліграфічної продукції та тиражування інших записів має код 3231; інформаційне та культурне виробництво - видавнича діяльність, кіновиробництво тощо - 51; мистецтво, розваги, відпочинок - 71 [4].

Облік діяльності окремих складових медійної індустрії ведеться водночас у складі так званих «креативних індустрій». Наприклад, згідно моделі ЮНЕСКО Framework for Cultural Statistics, FCS, 2009 р. ведеться статистика випуску продукції, зайнятості, міжнародної торгівлі культурними товарами і послугами [5]. Облік медійного виробництва за цією моделлю здійснюється за секторами D. Друковані видання (електронні обліковуються у сфері Інтернет-послуг); Е. Аудіовізуальні та інтерактивні медіа, в т.ч. відеоігри; F: Дізайн та креативні послуги (зокрема, реклама).

В той же час в основу обліку міжнародної торгівлі креативною продукцією та послугами ЮНКТАД покладено модель інституту статистики ЮНЕСКО 2005 року. З 4 секторів, представлених у моделі, облік медіапродукції ведеться за 3-ма розділами: (1)основні культурні товари (зокрема, культурна спадщина, книжкова продукція, газетна та журнальна продукція, аудіовізуальні товари); (2) основні культурні послуги - аудіовідеопослуги та платежі по авторських правах та ліцензіях; (4) Супутні культурні послуги - інформаційні послуги, рекламна та архітектурна діяльність тощо[6].

У статистичних дослідженнях Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) використовується підхід, згідно якого оцінюються результати діяльності індустрій авторського права (Copyright Industries). Медіаіндустрія обліковується за 2-ма (з 4 секторів): (1) «основна індустрія авторського права» («core copyright») - видавнича справа, кіно- та телевиробництво, телебачення та радіомовлення, звукозапис, програмне забезпечення, в т.ч. відеоігри); (3) підтримуючі галузі («Non-dedicated support industries"), задачею яких є забезпечення постачання споживачам продукції, захищеної або незахищеної авторським правом (транспортна, телекомунікаційна, торговельна інфраструктура) [7].

Бюро економічного аналізу США при департаменті комерції використовує модель ACPSA (модель обліку виробництв культурної та мистецької продукції), у ній діяльність медійних підприємств, а також державних органів, інфраструктура, обліковується у розділі (2) «підтримуючі галузі» (Supporting Arts and Cultural Production) [8].

Порівняння статистичних даних з різних джерел вказує на значні розходження та неспівставимість показників. Наприклад, за даними ВОІВ обсяг продукції, випущеної «основною індустрією авторського права» («core copyright») США у 2014 р. складав 1166 млрд. дол., чисельність зайнятих - 5 421 тис. ос., експорт продукції - 165,4 млрд. дол (7). В той же час за моделлю ACPSA випуск продукції у сегменті «підтримуючі галузі» («Supporting Arts and Cultural Production»), складав у 2014 році лише 565,2 млрд.дол, чисельність зайнятих - складала 3 575 тис. осіб. [8]. Аналогічні розходження спостерігаються за даними зовнішньої торгівлі. За ЮНЕСКО експорт культурних товарів з США у 2012 р. складав 26,517 млрд. дол., імпорт - 38, 518 млрд. дол. [9]; за даними ЮНКТАД показники торгівлі продукцією креативної індустрії були вищими (через більш широкий її склад) - відповідно 37,844 та 88,102 млрд. дол. [10], проте, вказані показники абсолютно неспівставні з даними ВОІВ. Отже, маркетингові дослідження потребують залучення додаткової вторинної (уточнені дані державних органів статистики) або первинної інформації.

Власними класифікаціями користуються комерційні організації, що здійснюють рейтингову оцінку діяльності найпотужніших підприємств світу. Статистичні дані використовуються насамперед для проведення конкурентного аналізу, прийняття рішень щодо пріоритетів розподілу інвестицій, фінансової реструктуризації тощо. Використовувана ними методологія передбачає виокремлення медійної індустрії, як комплексної облікової одиниці, а також оперативну реакцію на зміни у медіагалузі. Зокрема, Глобальний стандарт галузевої класифікації (Global Industry Classification Standard, GICS) буде оновлено у вересні 2018 р. Зазначається, що сектор телекомунікаційних послуг буде перейменований на сектор комунікаційних послуг, і включатиме телекомунікаційні компанії, послуги надання інтернет-зв'язку (нині код 451010), підприємства медійної індустрії та розваг (нині коди 2540 та 5020)[11]. Класифікатор Industry Classification Benchmark, ICB починаючи з 1 січня 2019 р. також буде оновлений з врахуванням актуальних тенденцій та динаміки розвитку ринків. Відповідно, зміняться коди медіа- та телекомунікаційної індустрії [12].

Систематичні дослідження медійного ринку та відкриті прогнози здійснюються також міжнародними корпораціями PricewaterhouseCooper (Великобританія), приклад прогнозу наведено у [13]; McKincey (США) [14], а також Zenithmedia (Великобританія), узагальнені результати дослідження ринку реклами наведені у [15]. Для підготовки звітів проводяться власні статистичні дослідження за визначеними групами країн та індустрій, які доповнюються офіційними статистичними даними, експертними кількісними прогнозами та якісними оцінками розвитку індустрії, проте методологічна основа статистики не розголошується.

Швидка еволюція та інтеграція медійної і комунікаційної сфери призводять до конвергентного виробництва медійних продуктів, телекомунікаційних послуг та одночасного представлення інформації на різних технічних платформах. В цих умовах ускладнюється облік випуску та реалізації продукції. Зокрема:

- через злиття медійної та комунікаційної діяльності слід уточнювати, що саме реалізується - товар як контент (обліковується за кодом 58,59 ISIC) чи як послуга доступу до інформації (код 60,61,63 ISIC); взаємодія медійних підприємств з споживачами набуває рис індустрії послуг через інтерактивність, нетривалість користування продуктами; поширюється принцип просьюмеризму, тобто участі споживача у створенні продукції, очевидно, що в цьому випадку оцінка створеної вартості не буде коректною;

- існуюча методика обліку споживання цифрової продукції не враховує нові моделі монетизації контенту;

- медійний продукт може виконувати комплексні функції розважальні та освітні (едьютейнмент), розважальні та інформаційні (інфотейнмент), у цьому випадку статистичний облік може здійснюватися як за випуском інформаційної продукції (секція J «Інформація та телекомунікації»), так і за іншими напрямами (секція Р «Освіта», або секція R “Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок»).

Виникають й проблеми в класифікації секторів виробництва через структурні зміни у медіагалузі, серед цих змін:

- поширення нових медіа (соціальні мережі, поширення мобільного контенту, сектор кіберспорту), комерційний облік результатів діяльності та зайнятості у яких в сучасних умовах носить оціночний характер на основі рекламних надходжень, капіталізації;

- розмивання кордонів між інституціоналізованою (організації та підприємства медіаіндустрії) та неінституціоналізованою медійною сферою. Так, блог або сторінка у соціальній мережі відомої персони потенційно можуть набути рис та функцій комерційноорієнтованого медіаресурсу; у видавничій сфері актуальним стає питання обліку самопублікацій, які за всіма ознаками є сегментом медіаіндустрії (використання спеціальних технологій - програмних продуктів для оброблення та масового розповсюдження продукції), проте основна вартість створюється у неінституціоналізованому сегменті;

- спрощення ланцюжка дистрибуції медійної продукції через усунення фізичної форми медіапродукту (послідовність виробництво - тиражування - поширення замінюється на виробництво - поширення у цифровому вигляді), через це скорочується значення спеціалізованих оптово-роздрібних мереж розповсюдження традиційної медійної продукції.

У недалекому майбутньому активне використання науково-технічних досягнень призведе до поширення нейротехнологій, роботизації виробництва контенту та перекладу, що спричинить чергову трансформацію медіаіндустрії. статистика облік медійний

Висновки: проаналізовано статистичні моделі обліку діяльності медійної індустрії, що можуть використовуватися залежно від цілей наукового або маркетингового дослідження. Серед них: облік за загальноприйнятою методологію ООН (система ISIC); облік діяльності креативних або культурних індустрій; облік за класифікаціями, прийнятими у приватному аудиторському та консультативному бізнесі. Офіційна статистика не здійснює комплексного обліку діяльності медійної індустрії. Статистичні дані характеризуються неспівставністю, неточністю, неповнотою. Через активні технологічні, продуктові, структурні трансформації у медіаіндустрії, зміну кола охоплюваних суб'єктів методика обліку медійної діяльності потребуватиме регулярної корекції.

Література

1. Пунчак Л.А, Барзилович О.М. Проблеми інформаційного забезпечення в управлінні підприємствами медіагалузі. - Технологія і техніка друкарства. - 2016.-№4(54). - с. 74-80.

2. Смирнов С.С. Статистика медиаиндустрии России: проблемы отраслевой идентификации и учета / Медиаскоп [Електронний ресурс].

3. National Classifications [Електронний ресурс].

4. North American Industry Classification System (NAICS) Canada 2017 Version 1.0 Classification structure [Електронний ресурс].

5. UNESCO Framework for Cultural Statistics/[Електронний ресурс].

6. Мeasuring the economic contribution of cultural industries.А review and assessment of current methodological approaches/[Електронний ресурс].

7. Copyright Industries in the U.S. Economy. [Електронний ресурс].

8. The Arts and Cultural Production Satellite Account (ACPSA) Paul V. Kern, David B. Wasshausen, and Steven L. Zemanek 22nd International Input-Output/ Conference 14-18 July 2014, Lisbon, Portugal [Електронний ресурс].,

9. The globalisation of cultural trade a shift in consumption: international flows of cultural goods and services 2004-2013/ [Електронний ресурс].

10. Creative Economy Outlook And Country Profiles: Trends in international trade in creative industries [Електронний ресурс].

11. The Global Industry Classification Standart (GICS®)

12. Industry Classification Benchmark [Електронний ресурс].

13. Perspectives from the Global Entertainment and Media Outlook 2017-2021

14. Global Media Report 2016

15. Executive summary: Advertising Expenditure Forecasts March 2017

Размещено на Allbest.ru