Шуліко А.О. Облік та аналіз операцій хеджування товарними деривативами. - Рукопис.

Актуальність теми. Активізація фінансового ринку має важливе значення як для розвитку різних секторів економіки країни, так і для економічного зростання суб'єктів підприємницької діяльності в цілому. З позиції діяльності таких суб'єктів ефективне використання фінансових ресурсів є основним чинником одержання додаткових економічних вигод у майбутньому. В умовах постійного зростання на фінансовому ринку нових фінансових інструментів набувають дедалі більшого поширення операції з товарними деривативами, які мінімізують потенційні ризики підприємців.

Водночас посилення вимог до обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами потребує нових підходів до формування інформаційної бази. Відтак виникає потреба в удосконаленні теоретичних, методичних й організаційних підходів до обліку та аналізу операцій хеджування товарними деривативами, які були б адекватні сучасним ринковим умовам.

Дослідженням теоретичних питань використання деривативів приділяло увагу багато вітчизняних учених-економістів: Безп'ятов А.В., Береславська О.І., Берлач А.І., Берлач Н.А., Бобкова А.Г., Гордон В.Б., Гоффе В.В., Кірієнко О.Е., Крамаренко В.І., Кузьменко М.С., Кушнір Т.Б., Міщук Г.Ю., Ніколенко Ю.В., Панькова Л.О., Сенищ П.М., Солодкий М.О., Сохацька О.М., Чесноков В.Л., Шаповалов Є.А. та інші.

Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення операцій з деривативами здійснювали такі вітчизняні вчені-економісти, як: Андреєва Г.І., Бойко К.В., Бурденко І.М., Голов С.Ф., Дрозд І.К., Здреник В.С., Зубілевич С.Я., Крамаренко Я.Ю., Примостка Л.О., Сільченко М.В. та інші.

Вагомий внесок у вирішення проблем теорії і практики операцій з деривативами зробили також зарубіжні вчені-економісти: Акелис С.Б., Акмаєв А.І., Альохін Б.И., Бернстайн Л.А., Бородач Ю.В., Буренін А.Н., Вайн С., Ворошилова И.В., Галанов В.А., Дефоссе Г., Едвардес У., Іванова К.В., Капітоненко В.В., Колб Р.У., Кузнецов М.В., Мерфі Д.Д., Найман Е.Л., Редхед К., Томсетт М.С., Елдер А., Ерліх А.А. та інші.

Проте подальшого розвитку, удосконалення й уніфікації потребують не тільки теоретичні питання застосування та здійснення операцій з деривативами, а також і практичні питання їх обліку та аналізу.

Разом із тим більшість теоретичних і практичних розробок, які досліджують питання обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування деривативами, пов'язані з їх застосуванням на фондових і валютних ринках України. Саме тому операції хеджування товарними деривативами потребують розроблення нових підходів до вдосконалення теоретичних, методичних та організаційних положень їх обліку та аналізу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень ДВНЗ "Ужгородський національний університет" за темою "Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації", підтемою: "Вдосконалення обліку, аналізу та аудиту в умовах економічної трансформації" (номер державної реєстрації 0105U004082). У межах цієї програми автором досліджено проблеми та внесено пропозиції щодо вдосконалення організації та методики обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами на підприємствах Закарпатської області.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій з удосконалення організації та методики обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами, спрямованих на забезпечення стабільного розвитку суб'єктів підприємницької діяльності.

Для досягнення мети в роботі визначено такі завдання:

- уточнити економічну сутність поняття "товарний дериватив" як об'єкта обліку та аналізу;

- удосконалити класифікацію товарних деривативів як методологічну основу їх обліку та аналізу;

- проаналізувати стан і проблеми нормативно-правових актів національного та міжнародного рівня, які регламентують операції з товарними деривативами;

- розробити пропозиції з удосконалення організації облікового забезпечення операцій хеджування товарними деривативами з метою отримання достовірної інформації для потреб управління ними;

- оцінити діючу методику облікового забезпечення операцій хеджування товарними деривативами та розробити практичні рекомендації щодо її вдосконалення;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення методики оцінки доцільності здійснення операцій хеджування товарними деривативами;

- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення методики економічного аналізу ефективності операцій хеджування товарними деривативами.

Об'єктом дослідження є процес формування обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами на підприємствах Закарпатської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й організаційні положення обліку та аналізу операцій хеджування товарними деривативами.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний підхід до вивчення й розкриття сучасного стану обліку та аналізу операцій хеджування товарними деривативами. У роботі використано сукупність загальнонаукових і специфічних методів дослідження, а саме: абстрактно-логічний - для розкриття економічної сутності товарних деривативів; методи індукції та дедукції - для оцінки діючої методики облікового забезпечення операцій хеджування товарними деривативами; аналізу, синтезу та порівняння - для визначення проблем та удосконалення методики та організації обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування; групування й узагальнення - для удосконалення класифікації товарних деривативів. Для обробки даних, наведених у дисертації, і здійснення економічного аналізу було використано такі методичні прийоми: аналітичні групування, ряди динаміки, індексний метод, коефіцієнтний аналіз та кореляційний аналіз. Для розробки автоматизованих систем обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами було використано розрахунково-конструктивний та метод математичного програмування.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі й нормативні акти України, монографії, періодичні фахові видання, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з питань теорії, методики та організації обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами, матеріали всеукраїнських і міжнародних наукових та науково-практичних конференцій, матеріали Державної служби статистики України, дані бухгалтерського обліку та звітності підприємств Закарпатської області, інтернет-ресурси тощо.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення методики та організації обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами.

Основні результати, що відображають наукову новизну дослідження, полягають у наступному:

удосконалено:

- порядок організації облікового забезпечення операцій хеджування товарними деривативами в частині конкретизації її елементів, а саме: розробленні первинних документів: "Акт початку операції хеджування", "Довідка поточної вартості об'єкта та інструмента хеджування" та "Акт завершення операції хеджування" та здійсненні записів у них; розробленні регістрів аналітичного та синтетичного обліку "Реєстр укладених форвардних контрактів", "Реєстр укладених ф'ючерсних контрактів та зворотних (офсетних) біржових угод з метою хеджування", "Реєстр укладених опціонів та зворотних (офсетних) біржових угод з метою хеджування", "Картка поточного обліку результатів хеджування товарним деривативом" та здійсненні записів у них; доповненні окремих статей форм фінансової звітності;

- методику облікового забезпечення операцій з товарними деривативами в умовах автоматизованої обробки інформації та розроблено модель відображення операцій хеджування на балансових і позабалансових рахунках протягом операційного циклу товарних деривативів, а також модель відображення операцій хеджування на балансових рахунках протягом післяопераційного циклу товарних деривативів, що сприятиме отриманню своєчасної та достовірної інформації про склад товарних деривативів у структурі активів і пасивів для прийняття рішень щодо зменшення ризиків за допомогою їх використання;

- методичний підхід до оцінки доцільності проведення операції хеджування в умовах автоматизованої обробки інформації, що включає розрахунок показників ризику очікуваних втрат об'єкта хеджування, прогнозних цін інструменту хеджування на підставі коефіцієнта сходження та прогнозного коефіцієнта ефективності хеджування, аналіз яких дає змогу оцінити ступінь ризику можливих втрат від несприятливих цінових коливань об'єкта хеджування товарними деривативами та розрахувати значення прогнозної ефективності операції хеджування;

- методику аналітичного забезпечення ефективності операцій хеджування товарними деривативами на підставі розрахунку рейтингової оцінки операцій хеджування товарними деривативами;

набули подальшого розвитку:

- визначення поняття "товарний дериватив", у якому на відміну від існуючих, увагу акцентовано на залежності від характеру операції, що проводиться з товарним деривативом, стратегії хеджування, а також необхідності здійснення додаткових витрат як під час його укладання, так і протягом строку його дії. В уточненому визначенні поглиблюються теоретико-методичні основи досліджуваного поняття для конкретизації його як об'єкта обліку та аналізу;

- наукові підходи до класифікації товарних деривативів, укладених з метою хеджування, як методологічної основи їх обліку та аналізу через доповнення такими ознаками: залежно від стратегії хеджування, а також в від необхідності внесення маржі, що дасть можливість підвищити ефективність формування обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування;

- підходи до вдосконалення нормативно-правової бази з регулювання питань обліково-аналітичного забезпечення, оскільки чинні норми не відповідають повною мірою сучасному стану розвитку ринку товарних деривативів у цілому. Це дозволило розробити практичні рекомендації для внесення змін до нормативно-правової бази й дасть змогу покращити організацію обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організації та методики обліково-аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами. Застосування на практиці запропонованих автором пропозицій і рекомендацій забезпечить збільшення достовірності облікових даних і посилить інформативність аналізу, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємств через хеджування їх ризиків.

Результати дослідження отримали можливість застосування в практичній діяльності таких підприємств, як:

- ТОВ "Чинадіївський ДОК" - упроваджено методику відображення операцій хеджування товарними деривативами на позабалансових і балансових рахунках бухгалтерського обліку, а також упроваджено форми первинних та зведених документів з обліку операцій хеджування товарними деривативами (довідка № 12-09/12 від 10.09.2012 р.);

- ТОВ "Передові технології та дослідження" - упроваджено методику оцінки доцільності здійснення операцій хеджування товарними деривативами та методику аналізу ефективності операцій хеджування товарними деривативами (довідка № 215/12 від 12.08.2012 р.);

- ПрАТ "Мукачівський лісокомбінат" - упроваджено автоматизацію обліку операцій хеджування товарними деривативами на базі програмного продукту "1С: Підприємство 7.7" шляхом уведення в конфігурацію додаткового модуля "Товарний дериватив" (довідка № 23-10 від 17.10.2012 р.).

Окремі теоретичні результати дослідження використані в навчальному процесі ДВНЗ "Ужгородський національний університет" під час розробки програм і навчально-методичного забезпечення дисциплін "Фінансовий облік І", "Фінансовий облік ІІ", "Фінансовий аналіз" (довідка № 01-10/2956 від 13.12.2012 р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Розробки, висновки, пропозиції та положення наукової новизни, викладені в дисертації, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки" (м. Ужгород, 3-6 жовтня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Перспективи економічного розвитку" (м. Миколаїв, 18 вересня 2009 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції "Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності в сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці" (м. Ужгород, 26-28 квітня 2010 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції "Економічний дисбаланс країни: проблеми та шляхи вирішення" (м. Львів, 22-23 червня 2012 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено в 9 наукових публікаціях загальним обсягом 2,57 друк. арк., з них у наукових фахових виданнях - 5 статей обсягом 1,69 друк. арк. та 4 - у матеріалах конференцій обсягом 0,88 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи викладено на 181 сторінках друкованого тексту. Робота містить 41 таблицю на 24 сторінках, 51 рисунків на 19 сторінках та 12 додатків на 19 сторінках. Список використаних джерел складається із 201 найменування на 22 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, указано зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами, розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про апробацію та публікації результатів дослідження.

У розділі 1 "Теоретичні засади обліку і аналізу операцій з товарними деривативами" розкрито економічну сутність поняття "товарні деривативи", виділено їх класифікаційні ознаки та здійснено оцінку нормативно-правового регулювання операцій з товарними деривативами.

Дослідження підтверджують неоднозначність підходів до визначення сутності поняття "товарний дериватив" та необхідність його вдосконалення. За результатами дослідження під товарним деривативом запропоновано розуміти фінансовий інструмент, призначений для операцій спекуляції або хеджування стратегією короткого чи довгого хеджу, що засвідчує зобов'язання та/або право продати (з боку продавця) та придбати (з боку покупця), який може потребувати додаткових витрат у вигляді початкової чи варіаційної маржі або інших витрат, а також приводити до отримання економічних вигід, що зменшує ризик можливих негативних цінових коливань на товари чи готову продукцію.

На основі дослідження обґрунтовано необхідність уточнення існуючої класифікації. Запропоновано доповнити її такими класифікаційними ознаками: залежно від стратегії хеджування, що дасть змогу коректно обліковувати та аналізувати результати змін вартості об'єкта хеджування товарним деривативом, а також залежно від необхідності внесення маржі (як початкової, так і варіаційної), що дасть змогу коректно обліковувати й аналізувати результати змін вартості інструмента хеджування (рис.1). Удосконалена класифікація товарних деривативів дає можливість підвищити аналітичність обліку в процесі прийняття рішень щодо вдосконалення дієвості механізму управління ризиками.

Удосконалення законодавчого регулювання ринку товарних деривативів підвищить його прозорість і створить умови для подальшого розвитку в Україні та інтеграції в міжнародний ринок деривативів. Запорукою подальшого розвитку ринку товарних деривативів є прийняття нормативно-правового акта, який би комплексно регулював проведення операцій з деривативами, а також затвердження єдиних методичних рекомендацій щодо обліку товарних деривативів на підприємствах та організаціях. Крім того, доцільною є зміна норм П (С) БО 13 "Фінансові інструменти" в частині, яка стосується проведення операцій хеджування, зокрема норм обліку результатів переоцінки вартості інструмента хеджування й віднесення їх до складу інших доходів та інших витрат звітного періоду, а також норм обліку результатів хеджування та відображення їх у складі доходів звітного періоду або доходів майбутніх періодів, залежно від коефіцієнта ефективності хеджування.

Рис. 1. Класифікація товарних деривативів як основа обліково-аналітичного забезпечення

У розділі 2 "Облікове забезпечення операцій хеджування з товарними деривативами та напрями його удосконалення" досліджено наявну систему облікового забезпечення операцій хеджування товарними деривативами й надано пропозиції щодо вдосконалення її організації та методики в умовах застосування інформаційних систем з метою забезпечення підприємств своєчасною та достовірною інформацією.

У процесі дослідження доведено необхідність відображення інформації про формування позабалансової первісної, переоціненої та справедливої вартості товарних деривативів, які обліковуються на позабалансових рахунках, а також первісної, переоціненої та справедливої вартості товарних деривативів, які обліковуються на балансових рахунках відповідно до етапів операційного циклу товарних деривативів (рис.2). Таке відображення інформації про формування позабалансової та балансової вартості дозволить одержувати повну інформацію про наявність і вартість як об'єктів хеджування, так і інструментів хеджування протягом операційного циклу товарних деривативів. Це, у свою чергу, створить підґрунтя для формування інформаційної бази аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами.

Час, t

Рис.2. Формування вартості протягом операційного циклу товарних деривативів.

Вивчення нормативно-правових актів і стану облікового забезпечення досліджуваних підприємств Закарпатської області дало можливість виявити відсутність регламентованих документів, які б забезпечували інтереси користувачів інформацією, необхідною для повного розкриття всіх господарських процесів, пов'язаних з операціями хеджування товарними деривативами.

З метою вирішення такої проблеми запропоновано нові форми первинних документів: "Акт початку операції хеджування" з метою реєстрації облікових даних початку операції хеджування товарними деривативами, "Довідка поточної вартості об'єкта та інструмента хеджування" для реєстрації вартісних змін як об'єкта хеджування, так й інструменту хеджування, які відбуваються протягом операційного циклу товарних деривативів, й "Акт завершення операції хеджування" для реєстрації вартості об'єкта хеджування та інструмента хеджування під час завершення операції хеджування, а також їх результатів.

Запропоновано нові форми зведених документів: "Реєстр укладених форвардних контрактів", "Реєстр укладених ф'ючерсних контрактів та зворотних (офсетних) біржових угод з метою хеджування", а також "Реєстр укладених опціонів та зворотних (офсетних) біржових угод з метою хеджування", які складаються для обліку наявності товарних деривативів, укладених з метою хеджування, на підприємстві. Крім того, розроблено форму "Картка поточного обліку результатів хеджування товарним деривативом", у якій на кожну звітну дату на підставі документа "Довідка поточної вартості об'єкта та інструмента хеджування" реєструються результати переоцінки об'єкта хеджування та інструмента хеджування.

Запропоновано доповнення окремих статей форм фінансової звітності, а саме: форму № 1 "Баланс" доповнити рядками 066 "Довгострокові фінансові активи за інструментами хеджування", 211 "Поточні фінансові активи за інструментами хеджування", 451 "Довгострокові фінансові зобов'язання за інструментами хеджування", 601 "Поточні фінансові зобов'язання за інструментами хеджування", форму № 2 "Звіт про фінансові результати" доповнити рядками 121 "в т. ч. доходи від операцій хеджування" і 141 "в т. ч. витрати від операцій хеджування" і форму № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" доповнити розділом "Товарні деривативи" та рядками 1000 "Товарні деривативи з метою хеджування", 1010 "в т. ч. форвардні контракти", 1020 "ф'ючерсні контракти" та 1030 "опціони" для одержання узагальненої інформації щодо використання товарних деривативів.

Запропоновано виділення нових субрахунків до балансових рахунків бухгалтерського обліку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 35 "Поточні фінансові інвестиції", 55 "Інші довгострокові зобов'язання", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 69 "Доходи майбутніх періодів" і позабалансового рахунку 03 "Контрактні зобов'язання", а саме субрахунки: 144 "Довгострокові активи за товарними деривативами", 353 "Поточні активи за товарними деривативами", 551 "Довгострокові зобов'язання за товарними деривативами", 686 "Поточні зобов'язання за товарними деривативами" та 691 "Доходи майбутніх періодів за операціями хеджування товарними деривативами", 031 "Контрактні зобов'язання за форвардними контрактами", 032 "Контрактні зобов'язання за ф'ючерсними контрактами з метою хеджування", 033 "Контрактні зобов'язання за опціонами з метою хеджування" та 036 "Справедлива вартість контрактних зобов'язань".

На підставі виділення зазначених субрахунків розроблено модель відображення операцій хеджування товарними деривативами на балансових і позабалансових рахунках протягом операційного циклу товарних деривативів (рис.3). Відповідно до запропонованої моделі згорнуте сальдо позабалансового рахунку 03 "Контрактні зобов'язання" на кінець періоду має додатнє чи від'ємне значення залежно від того, який товарний дериватив виступає інструментом хеджування: довгого чи короткого хеджу. Доведено, що додаткові економічні вигоди приносять виключно маржинальні товарні деривативи. З огляду на зазначене, відповідно до розробленої моделі, здійснюється переоцінка виключно маржинальних товарних деривативів із включенням результатів переоцінки до інших доходів або інших витрат звітного періоду, оскільки, згідно з чинним законодавством, на кожну звітну дату активи й зобов'язання за товарними деривативами, які виникають під час проведення операцій хеджування, мають бути достовірно оцінені.

Рис. 3. Модель відображення операцій хеджування на балансових та позабалансових рахунках протягом операційного циклу товарних деривативів.

Запроваджені субрахунки: 144 "Довгострокові активи за товарними деривативами", 353 "Поточні активи за товарними деривативами", 551 "Довгострокові зобов'язання за товарними деривативами", 686 "Поточні зобов'язання за товарними деривативами", 747 "Доходи від переоцінки товарних деривативів", 979 "Витрати від переоцінки товарних деривативів".

* - відбувається переоцінка виключно маржинальних товарних деривативів в залежності від стратегії хеджування;

** - взаємозалік заборгованостей за рахунками 144 та 551 на дату переведення заборгованості з довгострокової в поточну, а також за рахунками 353 та 686 на дату виконання товарного деривативу.

З метою збільшення інформативності й об'єктивності облікового забезпечення на проміжку часу від дати виконання товарного деривативу до дати вибуття об'єкта хеджування, пропонується використовувати модель відображення операцій хеджування товарними деривативами на балансових рахунках протягом післяопераційного циклу товарних деривативів (рис.4).

Запроваджені субрахунки: 353 "Поточні активи за товарними деривативами", 686 "Поточні зобов'язання за товарними деривативами", 691 "Доходи майбутніх періодів за операціями хеджування товарними деривативами", 748 "Доходи від операцій хеджування товарними деривативами", 978 "Списання товарних деривативів".

Рис.4 Модель відображення операцій хеджування на балансових рахунках протягом післяопераційного циклу товарних деривативів.

Доведено, що у випадку значення коефіцієнта ефективності хеджування в межах 0,8 - 1,25 відбувається збільшення доходів майбутніх періодів одночасно зі списанням балансової переоціненої вартості товарного деривативу на поточні витрати. Закриття рахунку 691 "Доходи майбутніх періодів за операціями хеджування товарними деривативами" згідно із запропонованою методикою відбувається під час вибуття об'єкта хеджування, що відповідає принципу нарахування та відповідності доходів і витрат.

Наведена організація та методика обліку, запроваджена в умовах автоматизованої обробки облікової інформації, є основою вдосконалення облікового забезпечення операцій з товарними деривативами. Застосування такого підходу дає можливість формувати достовірну інформацію про вартість товарного деривативу та базового активу з метою складання достовірної звітності.

У розділі 3 "Аналітичне забезпечення хеджування товарними деривативами та напрямки його удосконалення" досліджено наявну систему аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами в умовах автоматизованої обробки інформації й надано пропозиції щодо її удосконалення, зокрема запропоновано методику оцінки доцільності проведення операцій хеджування та удосконалено методику аналізу ефективності операцій хеджування товарними деривативами.

Результати дослідження довели, що зміна ринкових цін на готову продукцію і товари призводить до одночасних змін як базового активу, так і вартості товарних деривативів. Тому для оцінки можливих ризиків і втрат запропоновано математичний механізм прогнозування цінових коливань із заданою вірогідністю за певний проміжок часу з урахуванням відповідних тенденцій цінових змін. Таке прогнозування здійснюється на підставі даних облікового забезпечення про ретроспективні цінові коливання як об'єкта хеджування, так й інструменту хеджування.

У дисертації запропоновано алгоритм визначення оцінки доцільності операцій хеджування товарними деривативами на підставі розрахунку ризику очікуваних втрат об'єкта хеджування і прогнозного коефіцієнта ефективності хеджування. Зазначений алгоритм включає в себе розрахунок показників отриманих за вісім етапів (рис.4).

Пропонується розрахувати ризик очікуваних втрат об'єкта хеджування як відношення зміни прогнозної ціни об'єкта хеджування на кінець періоду хеджування в порівнянні з поточною ціною об'єкта хеджування до поточної ціни об'єкта хеджування, яке позначається V_r (1):

, (1)

де V_r - ризик очікуваних втрат об'єкта хеджування;

- прогнозна ціна об'єкта хеджування на n періодів;

- поточна ціна об'єкта хеджування.

Рис.4. Алгоритм визначення оцінки доцільності операцій хеджування товарними деривативами

Запропонований показник є однією з підстав для прийняття рішення про необхідність проведення хеджування товарними деривативами. Другою підставою пропонується вважати прогнозну ефективність хеджування для базового активу, який розрахований, застосувавши методику, запропоновану в П (С) БО 13 "Фінансові інструменти", на основі прогнозних цін як базового активу, так і інструменту хеджування, який визначається на восьмому етапі аз коефіцієном сходження. Разом із застосуванням показника ризику очікуваних втрат об'єкта хеджування робиться висновок про доцільність хеджування.

Розрахунок запропонованого показника ризику очікуваних втрат об'єкта хеджування та прогнозного коефіцієнта ефективності хеджування має враховувати обліково-аналітичну інформацію, яка відображається на запропонованих субрахунках та відкритих до них аналітичних субрахунках. Доведено, що для визначення найбільш ефективних напрямів хеджування необхідною є інформація, яку одержують на основі вище наведених показників, що дають змогу приймати рішення про доцільність проведення операцій хеджування.

Разом з тим обґрунтовано необхідність розрахунку показника рейтингової оцінки ефективності хеджування. Проведені розрахунки свідчать про високу ефективність здійснення операцій хеджування на досліджуваних підприємствах. Проте для визначення ступеня ефективності операцій хеджування пропонується застосування рейтингової оцінки ефективності хеджування.

Пропонується розраховувати цей показник шляхом множення показників ефективності хеджування, коефіцієнта кореляції, коефіцієнта детермінації та коефіцієнта еластичності.

Формула має такий вигляд (2):

, (2)

де R - рейтингова оцінка ефективності хеджування;

К_еф - коефіцієнт ефективності хеджування;

r_xy - коефіцієнт кореляції;

D - коефіцієнт детермінації;

E - коефіцієнт еластичності.

Доведено, що однією з передумов подальшого розвитку аналітичного забезпечення операцій хеджування товарними деривативами в умовах автоматизованої обробки інформації є удосконалення програмних продуктів та розробка додаткових програмних модулів до них. На базі запропонованих методик до програмних продуктів "1С: Підприємство 7.7" та "1С: Підприємство 8.2" розроблено й упроваджено електронні документи "Розрахунок необхідності хеджування" та "Розрахунок ефективності хеджування". Застосування таких електронних документів у програмних продуктах аналітичного забезпечення дасть можливість користувачам ефективно проводити операції хеджування товарними деривативами.

Висновки