Особливості обліку ф'ючерсних операцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ Ф'ЮЧЕРСНИХ ОПЕРАЦІЙ

Сагова С.В., к. е. н., доцент

Анотація

Розглянуто особливості бухгалтерського обліку ф'ючерсних операцій вітчизняними підприємствами. Запропоновані бухгалтерські проведення можуть застосовуватися організаціями -- учасниками торгів.

Annotation

Features of book keeping of future operations are considered by the domestic enterprises. Be offered accounting postings can to be used by the organizations - participants of the tenders.

Виклад основного матеріалу

Перехід до ринкових відносин активізував інтерес до вивчення деяких економічних термінів та процесів, які раніше не мали місця в діяльності вітчизняних підприємств. Такими є, наприклад, ф'ючерсні операції та їх облік.

Вагомий внесок у розв'язання проблем обліку ф'ючерсних операцій зробили Білуха М.Т., Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Даному питанню присвячені публікації таких авторів, як Г. Уманців «Що таке фінансові інвестиції, їх види, класифікація та первісна оцінка», О. Кушина «Ф'ючерсні операції, їх види».

Дослідження науково-практичних публікацій з проблем обліку ф'ючерсних операцій свідчать, що переважна їх більшість не приділяє достатньої уваги даним операціям та не пропонує цілісної системи їх обліку.

Моделі і концепції обліку мають бути приведені до норм, що відповідають стандартам, прийнятим у світовій обліковій практиці, тому слід приділити увагу проблемам удосконалення обліку ф'ючерсних операцій.

Актуальність обраної теми дослідження полягає не тільки у відсутності накопиченого досвіду роботи вітчизняних підприємств у сфері використання ф'ючерсних угод, а й не достатнього висвітлення даної проблеми в теоретичному аспекті. Дана стаття присвячена зазначеним проблемам. Поставлені такі завдання дослідження:

1) критичний огляд термінології;

2) розкриття особливостей обліку ф'ючерсних операцій.

Ф'ючерс - стандартний контракт купівлі-продажу товарів або іншого майна (в тому числі грошей, цінних паперів і валюти), який сам стає об”єктом купівлі-продажу на біржі. За ф'ючерсним контрактом продавець зобов'язується поставити певну (стандартну) партію товарів (або інших цінностей) певної якості й у зазначений термін, а покупець - придбати їх у майбутньому за ціною, обумовленою в момент укладення такого контракту. Ф'ючерси не є цінними паперами, але як похідний біржовий інструмент належать до деривативів. За допомогою деривативів через біржовий механізм здійснюється управління інвестиційними і кредитними ризиками. Згідно з чинним законодавством, деривативи можуть обертатися тільки у біржовій торгівлі. На біржах можуть здійснюватися такі види операцій:

прості операції - угоди, пов'язані зі взаємною передачею прав і обов'язків щодо реального товару; форвардні угоди - угоди, пов'язані зі взаємною передачею прав і обов'язків щодо реального товару з відстроченим терміном його поставки; ф'ючерсні угоди - угоди, пов'язані зі взаємною передачею прав і обов'язків щодо стандартних контрактів на поставку біржового товару; опціонні угоди - угоди, пов'язані з поступкою прав на майбутню передачу прав щодо біржового товару або контракту; інші угоди, встановлені правилами біржової торгівлі.

На відміну від простих і форвардних угод, предметом ф'ючерсних угод є не власне товар, а стандартний контракт на його поставку. Сам же товар у такому разі називається «базисним активом». Похідний фінансовий інструмент (дериватив) - стандартизований терміновий договір, згідно з яким його власнику надається право через певний термін, на заздалегідь визначених умовах здійснити операції з визначеним у договорі базисним активом. Приклади деривативів: ф'ючерси, опціони, валютні і процентні свопи, варанти, опціони на ф'ючерси тощо.

Як базисний актив того чи іншого деривативу можуть виступати:

майно (товари, цінні папери, валюта, інші матеріальні і нематеріальні цінності); майнові права; ринкові характеристики майна або майнових прав.

На підставі ціни (величини, значення) базисного активу виконуються зобов'язання або реалізовуються права власників деривативів. Вартість того чи іншого деривативу і можливість отримання за його допомогою доходу безпосередньо залежать від руху цін на інші фінансові інструменти або товарні активи. Цілком зрозуміло, що прості і форвардні угоди можуть укладатися і поза біржею. Але за визначенням, сформульованим Законом України про оподаткування прибутку, форвардний контракт - це також стандартний документ. Стандартні контракти - інструмент біржовий. Отже, форвардні контракти прирівняні до деривативів. Це трохи дивно, оскільки дериватив - то певна «паперова цінність» сама по собі, а в контракті на поставку реального товару (яким є і форвардний контракт) цінність має власне товар. Форвардний контракт не є об'єктом купівлі-продажу. Не тому, що заборонено, а тому, що немає сенсу.

Разом з тим, і це дуже важливо розуміти, стандартом у деривативах є не паперовий бланк (порожній чи заповнений), а певна (стандартна) партія товарів (базових активів) певної якості, певної кількості тощо з наявністю інших обов'язкових певних параметрів, що і робить цей контракт стандартним. А від цього - зручним для біржових торгів, як окрема одиниця, лот. Цей стандарт (дериватив) є інструментом біржових торгів.

Що стосується форвардних контрактів, то, оскільки їх немає сенсу продавати як контракти (бо вони просто виконуються прямим призначенням), отже, немає сенсу підганяти їх під якийсь стандарт. Згідно Закону про оподаткування прибутку деривативами є [3]:

«1.5. Дериватив -- стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

1.5.1. Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

1.5.2. Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

1.5.3. Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту». У зв'язку з тим, що сформульоване цим Законом визначення терміна «опціон» не зовсім точно відображає його значення, наведемо визначення з іншого документа: «Опціон -- стандартний документ, укладений як стандартизований контракт, який закріплює право (але не зобов'язання) його власника на придбання від емітента опціону (опціон на купівлю) чи на продаж емітенту (опціон на продаж) у термін, визначений в ньому, зазначену в ньому кількість базового активу за зафіксованою при укладанні ціною» [4]. Що стосується формулювання терміна «ф'ючерсний контракт», то воно в Законі настільки невдале, що призводить до помилкового уявлення про ці угоди. А помилка полягає у двоякому тлумаченні останніх слів у реченні. Так, при прочитанні пункту 1.5.2. Закону: «з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту» - напрошується абсолютно неправильний висновок, нібито ціни за ф'ючерсним контрактом визначають уже в момент виконання сторонами взаємних зобов'язань [3]. Насправді це не так. Ціни на базисні активи фіксують у ф'ючерсних контрактах до виконання сторонами зобов'язань, а не «в момент», тобто до закриття позиції, а не того ж дня. Ф'ючерсний контракт якраз гарантує обумовлену в ньому ціну, а не залишає учасників в повному невіданні щодо моменту його виконання.

Згідно зі світовою практикою всі деривативи класифікуються за такими видами: товарні деривативи - деривативи, в яких базисним активом виступають матеріальні цінності (товари); валютні деривативи - деривативи, в яких базисним активом виступають валютні цінності (інвалюта); фондові деривативи - деривативи, в яких базисним активом виступають пайові цінні папери (акції); кредитні деривативи - деривативи, в яких базисним активом виступають боргові цінні папери (облігації, векселі тощо), а також банківські кредити й інші позики.

Більш розгорнене визначення терміна «ф'ючерс» може бути таким: ф'ючерсний контракт - вид термінової угоди на виконання в майбутньому вже досягнутих домовленостей про продаж або купівлю стандартного обсягу базисних активів за цінами, зафіксованими в момент укладення такої угоди. Ф'ючерси повинні мати певний стандартний розмір або кількість. Саме ці параметри (розмір або кількість) називаються контрактом. Припустімо, ф'ючерс на пшеницю становить 25 тонн цього зерна, а ф'ючерс на американську валюту - 10000 доларів. Така стандартизація дозволяє покупцю і продавцю знати кількість, яку належить поставити. Наприклад, продавець одного ф'ючерсу на зерно знає, що він повинен продати рівно 25 тонн цього продукту певної якості, оскільки всі якісні параметри також повинні зазначатися ф'ючерсним контрактом як стандартним документом. У торгах бере участь тільки ціла кількість ф'ючерсів.

Крім того, для кожного контракту встановлюється ще один стандарт -- розмір тіку. Тік - це мінімальний крок ціни на ф'ючерсному ринку. Рух цін вгору-вниз здійснюється в межах, кратних цьому кроку (тіку). Цей стандарт дозволяє обмежити різницю цін на торгах і допомагає учасникам торгів максимально точно визначити стратегію своїх дій, виходячи зі спрогнозованих ними розрахунків. У зв'язку з тим, що кожен ф'ючерсний контракт має свій зафіксований розмір, то для кожного контракту обчислюється свій мінімальний тік загалом за контрактом. Наприклад, якщо тік на зерно пшениці визначений у розмірі 20 копійок за тонну, то, знаючи розмір ф'ючерсу (нехай це буде 25 тонн), учасник торгів також завжди знатиме, що тік за цим контрактом не може бути нижчим за 5 грн. Отже, ціна ф'ючерсу може рухатися вгору-вниз (залежно від кон'юнктури) на «стільки-то» тіків (один або кілька).

Ф'ючерс дійсний тільки протягом зафіксованого заздалегідь терміну. Дата поставки - це певна дата, коли покупець має намір безпосередньо отримати товар, а продавець - одержати за нього гроші.

Організація розрахункового обслуговування учасників біржових торгів для забезпечення здійснення ф'ючерсних угод входить в обов'язок біржі. Розрахункове обслуговування може бути організоване шляхом створення спеціалізованої розрахункової установи (розрахункової палати, клірингового центру) або шляхом укладення договору з банком або кредитною установою про організацію клірингового обслуговування. Установа, яка займається розрахунковим обслуговуванням на біржових торгах, виступає проміжною стороною в кожній угоді, що укладається. Це означає, що кожна біржова угода укладається не двома, а трьома сторонами: продавцем, покупцем, а між ними - розрахункова установа. Установа, яка займається розрахунковим обслуговуванням на біржових торгах, реєструє всі контракти, виступає гарантом їх виконання, встановлює розмір депозиту (гарантійного внеску), приймає платежі, встановлює правила розрахунків, виплачує учасникам і, з іншого боку,

- приймає від них варіаційну маржу. Завдяки тому, що розрахункова установа є стороною в кожному контракті, що укладається на біржі, стає можливим кліринг (зарахування взаємних вимог), внаслідок чого позиції закриваються. Клірингом, як правило, завершується виконання всіх ф'ючерсних контрактів, адже товари за ф'ючерсними контрактами не постачаються. Таким чином, на практиці ф'ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі-продажу реального товару, а з метою страхування операції, отримання прибутку, що утворюється внаслідок зміни цін (курсів, котирувань). Тому ф'ючерсний механізм, як правило, застосовують на ринках таких товарів, яким властиві коливання ринкових цін і для яких характерні значні обсяги продажу. Перед початком торгів для компенсації витрат біржі учасники торгів сплачують суму встановленого розрахунковою установою депозиту -- гарантійної маржі. Ця сума є внеском, що гарантує виконання ф'ючерсних операцій або відшкодування можливого збитку, що виникає внаслідок повного або часткового невиконання зобов'язань за укладеними на біржі угодами.

Використання ф'ючерсного механізму особливо актуальне для сільськогосподарських та інших сезонних галузей, де поставка товару на споживчий ринок стає можливою після тривалого циклу вирощування сировини і переробки її в готову продукцію.

Операції купівлі-продажу деривативів оподатковуються за тими ж правилами, що й аналогічні операції з цінними паперами. Витрати і доходи в операціях торгівлі цінними паперами і деривативами визначаються згідно з Законом про оподаткування прибутку. Розглянемо бухгалтерський облік ф'ючерсних операцій. бухгалтерський облік ф'ючерсний дериватив

Приклад 1. Біржова угода з валютними ф'ючерсами (результат- прибуток).

Перед початком торгів організація -- учасник торгів внесла на рахунок біржі гарантійний внесок у розмірі 2000 грн. Під час торгів організація придбала ф'ючерсний контракт на купівлю валюти в сумі $10000 за курсом 5,2 грн. за $1. Таким чином, організація закрила свою позицію, купивши протилежний контракт (тобто контракт на продаж валюти) на ту ж суму за курсом 5,3 грн. за $1. При закритті позиції утворилася додатна варіаційна маржа в розмірі 1000 грн., яку біржа переказала на рахунок організації. У бухгалтерському обліку цієї організації зазначені операції будуть відображені таким чином:

Таблиця 1

Облік куплі-продажу деривативів з прибутком

Приклад 2. Біржова угода з валютними ф'ючерсами( результат - збиток).

Та ж організація в тому ж звітному періоді придбала ф'ючерсний контракт на купівлю валюти в сумі $ 10000 за курсом 5,4 грн. за $ 1. Для закриття своєї позиції організація придбала протилежний контракт (тобто контракт на продаж валюти) на ту ж суму за курсом 5,3 грн. за $1. У результаті утворилася від'ємна варіаційна маржа в розмірі 1000 грн., яку організація переказала на рахунок біржі. У бухгалтерському обліку цієї організації зазначені операції будуть відображені таким чином:

Таблиця 2

Облік купівлі-продажу деривативів зі збитком

Аналогічні операції з фондовими ф'ючерсами у бухгалтерському обліку учасника відображаються в тому ж порядку, що й операції з товарними і валютними ф'ючерсами. Якщо метою укладення ф'ючерсного контракту є реальна поставка, операції з базисним активом відображаються аналогічно до звичайної операції купівлі-продажу, а прибутки (збитки), отримані внаслідок варіювання маржі, на думку автора, слід після виконання зобов'язань зарахувати до складу первісної вартості активів, що придбаваються, тобто зменшити її у разі отримання маржевого прибутку або збільшити у разі маржевого збитку. Єдиною відмінністю відображення операції купівлі-продажу за ф'ючерєсним контрактом (із тих, які завершуються реальною поставкою) від відображення в обліку звичайної операції є наявність позабалансового запису по обліку контрактних зобов'язань на рахунку 03 «Контрактні зобов'язання». Його вносять у момент укладення ф'ючерсного контракту, а списують ці позабалансові зобов'язання в момент їх фактичного виконання. Позабалансовий облік таких умовних зобов'язань можна вважати виправданим, оскільки враховувати такі зобов'язання на балансі немає сенсу в зв'язку з їх умовністю (вони виникають у момент укладення контракту, тобто в момент виникнення лише намірів), але і не враховувати також не можна -- ціни на базисний актив протягом всього терміну змінюються, і цей процес потрібно контролювати.

Практична цінність проведеного дослідження полягає у впровадженні обліку ф'ючерсних операцій вітчизняними підприємствами. Запропоновані бухгалтерські проведення можуть застосовуватися організаціями -- учасниками торгів (біржовими брокерами, біржовими посередниками) при здійсненні ними ф'ючерсних операцій від власного імені і за власні кошти. Якщо ж біржовий брокер (посередник) здійснює ф'ючерсні операції за кошти і від імені клієнта, то бухгалтерський облік таких операцій ведеться в порядку, загальновстановленому для відображення звичайних посередницьких операцій.

Література

1. Г. Уманців «Що таке фінансові інвестиції, їх види, класифікація та первісна оцінка»// Формування ринкової економіки: Зб. наук.праць. Вип.. 12. КНЕУ, 2005. С. 78-84.

2. О. Кушина «Ф'ючерсні операції, їх види» // Економіст. 2006. №9. С. 59-63.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами і доповненнями. Відомості Верховної Ради України. 1997. №21.

4. Правила випуску й обігу фондових деривативів, затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 26.07.97р.№ 13, зі змінами і доповненнями від 20.11.2001р. №336. Відомості Верховної Ради України. 1997. №28.

Размещено на Allbest.ru