Онлайнові раритетні колекції як прерогатива сучасних наукових бібліотек

Размещено на http://www.allbest.ru/

Онлайнові раритетні колекції як прерогатива сучасних наукових бібліотек

Сафонова В. В. 

Анотація. У статті розглянута роль цифрових колекцій раритетів як ресурсів віддаленого доступу у використанні онлайнових форм обслуговування користувачів. Акцентується увага на формуванні нової концепції наукової бібліотеки, визначенні її місця в сучасному електронно-інформаційному середовищі. цифровий раритет колекція бібліотека

Ключові слова: електронні раритетні колекції, ресурси віддаленого доступу, обслуговування користувачів, наукові бібліотеки.

Вік технологій здійснив значний вплив на зміну формату спілкування бібліотеки і читача, на способи отримання інформації, у тому числі наукової. Це, у свою чергу, сприяє формуванню нової концепції наукової бібліотеки, що передбачає обслуговування науковців, студентів, а також такої групи користувачів, як дослідники-аматори, у режимі он-лайн. Наукова бібліотека, маючи значно більший потенціал освітніх ресурсів ніж публічна, стає центром залучення всіх, для кого сам процес пізнання, самостійної освіти складає певну частину власного життя і самореалізації.

Усім практикам відома така проблема, як тенденція до зниження кількості «реальних» користувачів та перехід до он-лайн обслуговування різних читацьких категорій, незалежно від віку, соціального статусу та інформаційних потреб. Досвід підтверджує те, що сьогодні бібліотеки надають значну кількість послуг саме в електронному режимі. Така форма публічної комунікації - майбутнє бібліотеки як соціальної інституції. У комунікативно-педагогічному процесі одна із провідних ролей на сьогодні належить інтернет-середовищу як інструменту, через який реалізується пізнавальна діяльність людини. І розширення читацької аудиторії наукової бібліотеки за рахунок створення відкритих електронних зібрань раритетів книжкової і документальної культури в цілому - одна із складових цього процесу.

До колекцій можуть входити цінні друковані та рукописні матеріали (у тому числі архівні матеріали), артефакти. Йдеться саме про створення самостійних онлайнових колекцій, а не про окремі оцифровані видання. Функції, які виконують такі колекції, - просвітницька, наукова, пізнавальна, навчальна, дослідницька. Раритетні онлайнові колекції приваблюють, перш за все, поціновувачів старовини, науковців-істориків, культурологів. Проте можуть бути цікавими і більш широкому загалу.

Надання бібліотекарями кваліфікованої допомоги у здійсненні науково-освітнього процесу через створення якісних інформаційних веб-продуктів -питання актуальне. Досить часто воно висвітлюється на практиці і гостро постає в публікаціях. Додамо, що забезпечення онлайнового доступу до документальних масивів, які знаходяться не лише у фонді конкретної бібліотеки, а й у чималій кількості книгозбірень, дозволяє отримати інформацію інтегровано, комплексно. Усе це представляє бібліотеку як сучасну аналітично-інформаційну інституцію, що спочатку аналізує і відбирає, а потім надає користувачу вже готовий до перегляду онлайн-продукт у вигляді тематичної колекції, навігатора певної тематики тощо. Розміщення в Інтернеті інформації, яка пройшла інтелектуальну і духовну експертизу, певною мірою гарантує її якість. Експертом виступає бібліотека, особливо, якщо вона - наукова. Саме бібліотека створює ексклюзивний острів знань у величезному і неоднозначному електронно-інформаційному потоці, у тому числі і у вигляді електронних колекцій.

Отже, сучасний рівень представлення і донесення до соціуму інтелектуального, культурного надбання людства відіграває значну роль у створенні нового іміджу наукової бібліотеки у сучасному інформаційному середовищі. І певне місце у цьому процесі посідає створення бібліотечних раритетних колекцій он-лайн.

Формування колекції електронних версій раритетних видань - одна зі складових оцифрування власного контенту, яким в тій чи іншій мірі займаються сьогодні наукові бібліотеки. Спостерігається тенденція створення власних електронних бібліотек. Хоча, звичайно, створення електронних онлайнових зібрань творів авторів-викладачів вищих навчальних закладів - практика більш поширена, аніж формування самостійних тематичних онлайнових колекцій, як і колекцій рідкісних видань. Яскравим прикладом електронного зібрання, що відображає раритетні видання з окремої галузі знань, може бути колекція рідкісних видань з права eLEGALIUM, наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Логічно, щоб кожна бібліотека мала автентичну колекцію, що відображає і підкреслює специфіку її фонду. Представлення в мережі галузевих або тематичних раритетних колекцій - якісно новий рівень надання інформації для сучасного дослідника, інноваційна форма бібліотечного обслуговування, що реалізується завдяки відкритому доступу до вивчення першоджерел. Навіть коли доступ до раритетних колекцій здійснюється через авторизацію (реєстрацію користувача бібліотеки), це навряд чи серйозно стане на перешкоді популярності ресурсу. Так, на сьогодні колекції проекту «Історична спадщина України»: світовий доступ в електронному форматі», де присутні окремі тематичні комплекси, відкриті через авторизацію на сайті Національної історичної бібліотеки України.

Цифрова бібліотека Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського представляє електронні колекціїї історико-культурних фондів бібліотеки за галузево-тематичними комплексами. Багатогалузева колекція раритетів дозволяє задовольняти інформаційні потреби користувачів диференційовано.

Представляючи колекції раритетів на своїх сайтах, бібліотека дещо наближається і до музейної установи. Цінні видання є, по суті, експонатами, електронні образи яких формують експозицію, що працює для відвідувача он-лайн. Якщо онлайнова колекція мислиться як електронне зібрання копій раритетних видань, цінних рукописних матеріалів, артефактів, то це наближує її до музейної експозиції і затверджує її статус як наукової установи.

Інтеграція до світового цифрового ресурсу, що розкриває, в тому числі, історико-культурне надбання людства, сприяє рекламі унікальних, раритетних колекцій наукових бібліотек і презентує їх саме із зазначеного боку. Звичайно, перш за все, йдеться про Світову цифрову бібліотеку, до якої потрапили цифрові версії унікальних документів із фондів Національної парламентської бібліотеки України та Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Львівської національної бібліотеки ім. В. Стефаника та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ЦНБ Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка». Ці eлектронні представлення надають світовому користувачеві можливість ознайомитися із раритетними виданнями вітчизняного сегмента, хоча кількість їх наразі невелика. Проте потенційно вони вже є максимально відкритими для світового співтовариства.

Отже, представлення копій раритетних видань для користувача Інтернету на сайтах бібліотек (як у світовій цифровій бібліотеці) - це зв'язок із світовою спільнотою, позиціонування бібліотеки як носія культурної спадщини людства, здійснення двобічної інтеграції до світового наукового співтовариства.

При організації цифрових колекцій більшість бібліотек стикаються зі схожими проблемами. Одна з них - відсутність чіткого планування процесу оцифрування фондів. Проте при визначенні пріоритетів його реалізації оцифруванню унікальних, особливо цінних документів відведено одне з перших місць.

У Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка з метою збереження видань, що становлять історико-культурну цінність, та надання доступу до них широкій читацькій аудиторії ведеться робота з формування електронного фонду документів. Як ресурс віддаленого доступу він представляє цифрові копії документів он-лайн, а також перелік видань, електронні версїї яких можна переглянути у локальній мережі, залах бібліотеки. До електронного фонду документів потрапляють також видання, що оцифровуються для електронної бібліотеки «Культура України». Он-лайн доступними є повні тексти або фрагменти (частини тексту) раритетних документів, у тому числі унікального примірника Острозької Біблії 1580-1581 рр., «Кроніки, або Хронографа» бл. 1622 року.

Місце зберігання електронних версій документів - сервер ХДНБ, однак останнім часом активно використовуються й інші сервіси (Calameo, DocMe). Звичайно, використання безкоштовних хостингів зумовлено певними технічними та фінансовими нюансами, і хотілося б, щоб таке вирішення питання про надання доступу до електронних версій раритетних документів було лише тимчасовим. Повнотекстова база даних і інтегрована колекція раритетів - це зручність і у пошуку, і у перегляді. Саме так можна представити основний напрям популяризації національної культурної спадщини серед сучасної аудиторії користувачів. Водночас так у певному сенсі можна визначити і прерогативу наукової бібліотеки, що має унікальний, проте недостатньо доступний для користувачів фонд.

У розділі сайта «Фонди та колекції / Фонд рідкісних видань та рукописів», представлений також Путівник «Колекції рідкісних видань та рукописів у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка». Цей ресурс знайомить користувача з унікальними колекціями раритетів з фонду бібліотеки, містить образи і фотофрагменти документів-унікумів, характеристики окремих колекцій («Інкунабули», «Альдіни», «Стародруки, видані в Україні» тощо) та анотації до окремих документів, що входять до складу колекції. Це дозволяє акцентовано розкривати унікальний фонд бібліотеки. Цікаві для дослідника матеріали можна знайти і на ресурсі «Краєзнавча електронна бібліотека».

Хоча головною тезою цієї статті є значення створення саме раритетних колекцій он-лайн, актуальним усе ж таки залишається й вирішення проблем, пов'язаних із формуванням єдиної електронної бібліотеки власних документних ресурсів конкретної бібліотеки. Наразі питання про створення єдиної електронної бібліотеки, що поєднала б у собі всі електронні представлення, які розміщені у різних точках онлайн-доступу, залишається відкритим. Перспективним є питання і про надання доступу до повних текстів із залученням відповідного пошукового апарату, що представить колекцію документів у вигляді електронної бази даних. На наш погляд, відсутність інтегрованого ресурсу (єдиного зібрання документів з альтернативою розподіленого доступу до окремих колекцій) додає певної незручності при пошуку та перегляду і дещо занижує статус бібліотеки.

Проте, окремо чи у складі єдиної електронної бібліотеки, електронні колекції раритетів можуть стати одним із найпотужніших інформаційних ресурсів віддаленого доступу, що відповідають сучасному рівню бібліотечного сервісу. Такі колекції, з одного боку, інтегрують історико-культурні цінності у світове інформаційне середовище, з другого - сприяють розвитку нової концепції наукової бібліотеки, яка базується на зміні пріоритету форм надання інформації, спілкування бібліотеки і читача. Нове кредо бібліотеки - «інтелект плюс технології». Сьогодні користувач - ключова фігура, на яку орієнтується професіонал. І бібліотекар-професіонал має думати та обирати ті способи доведення інформації, які зручніші для аудиторії користувачів бібліотеки.

Підсумовуючи сказане, виділимо найголовніші завдання, які виконує онлайнова колекція раритетів, а саме: розкриття унікального фонду, презентація конкретної бібліотеки як важливої інституції, що має потужний науково-освітній потенціал і спроможна посідати важливе місце у сучасному електронному середовищі, розширення читацької аудиторії через надання онлайн-послуги (доступ до електронної колекції), найповніша реалізація статусу наукової бібліотеки. Раритетні електронні колекції бібліотек мають стати базою щодо вивчення і розкриття історико-культурної спадщини окремого регіону або країни для широкого загалу.

Список використаних джерел

1. Самохіна Н. Архівування інформаційних ресурсів у системі формування електронної бібліотеки / Н. Самохіна // Бібліотечний вісник. - 2012. - № 5. - С. 27-31.

2. Соловяненко Д. Академічні бібліотеки в новому соціотехнічному вимірі: Частина третя. Роль академічних бібліотек у конструюванні інтегрованих інформаційних е-середовищ / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 6. - С. 3-17.

Размещено на Allbest.ru