Суб’єктність держави в управлінні національною системою бухгалтерського обліку
Дослідження проблеми розуміння значення держави у справі регулювання бухгалтерського обліку. Характеристика наявного механізму, що не забезпечує умов для подолання невизначеності стосовно ведення бухгалтерського обліку та складання звітності підприємств.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.04.2018 |
| Размер файла | 43,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Суб'єктність держави в управлінні національною системою бухгалтерського обліку
Олійник Я. В., доктор економічних наук, професор кафедри бухгалтерського обліку
22.08.2016
Анотації
У статті розглядається актуальна проблема розуміння значення держави у справі регулювання бухгалтерського обліку. Ускладнення вітчизняного механізму регулювання бухгалтерського обліку в умовах збереження системи державного управління обумовило необхідність пояснити його наявний стан. У статті подається алгоритм оцінювання ролі та значення держави як суб'єкта вітчизняної системи регулювання бухгалтерського обліку. Проаналізовані методи та функції, які застосовує держава з метою упорядкування національної системи бухгалтерського обліку, та оцінюється наявний механізм регулювання бухгалтерського обліку. У статті йдеться про те, що за час реформування національної системи бухгалтерського обліку Україна пройшла шлях від механізму державного керівництва бухгалтерським обліком, який сформувався за радянських часів, до поступового зменшення впливу держави на ухвалення рішень у сфері бухгалтерського обліку та конвергенції національних стандартів із міжнародними стандартами фінансової звітності. Втім наявний механізм не забезпечує умов для подолання невизначеності стосовно ведення бухгалтерського обліку та складання звітності підприємств. Він є неузгодженим, складним для розуміння, нестабільним. Проблема має концептуальний характер та полягає у значному втручанні держави у сферу бухгалтерського обліку, що обумовлює необхідність подальшого удосконалення форм його регулювання.
національна система бухгалтерського обліку, нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку, механізм регулювання бухгалтерського обліку, державне регулювання бухгалтерського обліку, облікова політика.
Субъектность государства в управлении национальной системой бухгалтерского учета
Олейник Я. В., доктор экономических наук, профессор кафедры бухгалтерского учета, ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана»
Статья посвящена актуальным вопросам понимания значения государства при регулировании бухгалтерского учета. Усложнение механизма регулирования бухгалтерского учета в условиях сохранения системы государственного управления обусловило необходимость объяснить его действующее состояние. Статья содержит алгоритм оценки роли и значения государства как субъекта отечественной системы регулирования бухгалтерского учета. Проанализированы методы и функции, которые применяет государство с целью регулирования национальной системы бухгалтерского учета и оценен действующий механизм регулирования бухгалтерского учета. Показано, что за время реформирования национальной системы бухгалтерского учета Украина прошла путь от механизма государственного управления бухгалтерским учетом, который сложился в советское время, и движется в направлении постепенного снижения влияния государства на принятие решений в сфере бухгалтерского учета и конвергенции национальных стандартов с международными стандартами финансовой отчетности. Однако действующий механизм не обеспечивает условий снижения неопределенности относительно ведения бухгалтерского учета и составления отчетности предприятий. Проблема носит концептуальный характер и заключается в значительном вмешательстве государства в сферу бухгалтерского учета. Это обусловливает необходимость дальнейшего совершенствованием форм регулирования бухгалтерского учета.
национальная система бухгалтерского учета, нормативно-правовое обеспечение бухгалтерского учета, механизм регулирования бухгалтерского учета, государственное регулирование бухгалтерского учета, учетная политика.
Subjectivity of the state in management of national system of accounting Oliinyk Y. V., Doctor of Economic Sciences, Professor of the Department of Accounting, SHEE «Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman»
The article is devoted to topical issues of understanding the role of the state in accounting regulation. Complication of the mechanism of accounting regulation in conditions of preservation of the state management system caused the necessity to explain its current state. The article contains algorithm of the assessment of the role and meaning of the state as the subject of domestic system of accounting regulation. Methods and functions, used by the state in order to regulate the domestic accounting system were analyzed and current mechanism of accounting regulation was assessed. It was shown, that during the process of reforming of domestic accounting system Ukraine evolved from the mechanism of state accounting regulation, formed in the Soviet Union, and now it is heading towards gradual reduction of the impact of the state on decision making in the field of accounting and convergence of domestic standards with international financial reporting standards. However, current mechanism do not provide conditions of reducing uncertainty regarding accounting and preparing of reports of enterprises. The problem has conceptual character and appears in a significant level of interference of the state into the policy in accounting sphere. This fact causes the need for further improvement of forms of accounting regulation.
national accounting system, regulatory support ofaccounting, accounting mechanism ofregulation, state regulation ofaccounting, accounting policy.
Вступ
Погляд на проблему загалом та її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями
У різних країнах залежно від політичних, економічних, суспільних, релігійних особливостей склалися різноманітні варіанти регулювання бухгалтерського обліку. Спільним для них є те, що у більшості держав для цього створюються спеціальні державні органи, а регламентація бухгалтерського обліку спрямована на складання обов'язкової фінансової звітності та базується на принципах і методах оцінювання інформації.
Регулювання бухгалтерського обліку в Україні також має національні особливості. Вони обумовлені тим, що модель облікової системи значною мірою визначається «path dependenсе», залежністю від траєкторії попереднього розвитку, історичною спадщиною та соціально-економічними умовами в державі. В Україні національна система бухгалтерського обліку за радянських часів протягом багатьох років формувалася під впливом командно-адміністративної системи господарювання, що визначило її особливості. Головною лишається провідна роль держави. Виняткове становище держави, що здійснює законодавче регулювання та забезпечує його втілення на практиці, зумовлює її значення як гаранта стабільності та розвитку національної системи бухгалтерського обліку. Саме держава є головним ініціатором процесів її реформування в умовах адаптації українського законодавства до нормативно-правової бази Європейського Союзу.
Втім, це викликає певні негативні ефекти. Вітчизняну модель облікової системи характеризує високий ступінь втручання держави у сферу бухгалтерського обліку. Наявна концепція його регулювання базується на тому, що фінансова звітність насамперед задовольняє інформаційні потреби податкових та державних органів.
Особливої гостроти проблеми регулювання бухгалтерського обліку набувають в кризові та трансформаційні періоди. Визначенню концептуальних засад їх подолання сприяє розуміння ролі держави у справі регулювання бухгалтерського обліку і розгляд національної системи бухгалтерського обліку як об'єкта макроекономічного управління.
Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких йдеться про розв'язання проблеми
Питання необхідності та форм державного регулювання бухгалтерського обліку є предметом дискусії [2; 5; 6; 11; 13; 14; 17]. Про вирішальне значення системи регулювання для його розвитку йдеться в роботах О. Петрука, який зазначає, що «національна система бухгалтерського обліку складається із самої системи бухгалтерського обліку та системи регламентації бухгалтерського обліку» [17, с. 116]. Таким самим чином розглядає це питання І. Жолнер [5]. В. Жук вважає, що «найбільш ефективною для України мала б бути не англосаксонська, а континентальна модель регулювання бухгалтерського обліку, яка передбачає домінування в цьому питанні впливу державних інституцій [6, с. 30]. Наводяться аргументи і на користь, і проти державного регулювання [23, с. 162-166]. Одностайних остаточних висновків у цій дискусії не сформульовано. Запропоноване дослідження має на меті зосередитися не на суперечці з цього приводу, а розглянути державу як суб'єкт регулювання бухгалтерського обліку, що підтримує політичний, економічний та соціальний лад, формує нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку, забезпечує поділ повноважень щодо його регулювання. До того ж істотне значення надається механізмові поділу наявних повноважень.
Погляд на завдання
Залежність від траєкторії попереднього розвитку та сформована політична культура вплинули на проведення реформування радянської системи бухгалтерського обліку і створення законодавчої бази у цій сфері в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, що відбуваються «згори». Саме державні органи є ініціаторами формування та втілення заходів щодо розвитку національної системи бухгалтерського обліку. Втім, проблеми вітчизняної облікової системи обумовлюють необхідність розглянути сформований механізм державного регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Потребує перегляду суб'єктність держави в управлінні національною системою бухгалтерського обліку. Запропоноване дослідження не ставить собі за мету оцінити стан реформування бухгалтерського обліку, а прагне пояснити роль та значення держави як суб'єкта вітчизняної системи регулювання бухгалтерського обліку. Дослідження зосереджується на послідовному оцінюванні методів та функцій, які застосовує держава з метою упорядкування національної системи бухгалтерського обліку, та аналізові вітчизняного механізму його регулювання.
Виклад основного матеріалу дослідження
Процес державного регулювання бухгалтерського обліку виглядає як свідома і цілеспрямована сукупність дій виконавчих органів влади, що призводять до певної динаміки управлінських результатів у створенні сприятливих умов з боку держави для того, щоби система бухгалтерського обліку підприємства виконувала завдання інформаційного забезпечення управління. звітність бухгалтерський держава
На систему регулювання бухгалтерського обліку впливають багато факторів. До них належать державний устрій, законодавство, фінансово-кредитна політика, податкова система, міжнародні події, стан економіки, внутрішня і зовнішня політика, розвиток технологій, діяльність професійних об'єднань у сфері бухгалтерського обліку, соціально-культурні фактори, система освіти.
У різний час влив певних чинників зростає. Сучасна політична та фінансова криза негативно позначилася на середовищі, в якому функціонує національна система бухгалтерського обліку. Україна у рейтингу глобальної конкурентоспроможності
Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у 2015 р. серед 140 країн світу перебуває на 79 позиції (76 місце у 2014 р.) [24]. За такої складної ситуації управління фінансовою системою країни може бути ефективним за умови проведення ефективної політики у сфері бухгалтерського обліку на державному рівні.
Ефективності регулювання бухгалтерського обліку можна досягнути за допомогою комплексу заходів з організації та управління з боку держави в процесі виконання економічної функції. Економічна функція держави полягає у створенні передумов для ефективної економічної діяльності суспільства з урахуванням інтересів всіх категорій її членів: від суб'єктів господарювання та їх об'єднань до держави і міжнародної спільноти. Виконання економічної функції передбачає формування органами державної влади правових засад функціонування економіки країни, її окремих інституціональних секторів та реалізації і узгодження їх інтересів через здійснення державної економічної політики.
Ключовим у словосполученні «економічна політика» є слово «політика». Ця категорія є складною та багатозначною. Політика є категорією політології, яка сучасне трактування її сутності розширює завдяки врахуванню важливості глобальних проблем, більшої «прозорості» державних кордонів, зростанню свідомості суспільства. Це забезпечує перехід від традиційного державного керування та контролю до різноманітних форм самоврядування, альтернативних рухів, які стають транснаціональними.
Зазначені аспекти не оминули процесів, які відбуваються в економічній політиці України та у сфері бухгалтерського обліку як її інформаційної складової. Проте механізм державної економічної політики як складник основних напрямів економічної політики (ст. 10 Господарського кодексу України) не передбачає фінансової політики та, відповідно, політики у сфері бухгалтерського обліку [4]. Забезпечення проведення фінансової політики Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 № 279-VI затвердив за Кабінетом Міністрів України [9]. Створення «єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності» задекларовано лише на рівні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 6) [7]. Тому системне та ефективне державне регулювання бухгалтерського обліку на законодавчому рівні потребує доопрацювання. Важливість формування сфери бухгалтерського обліку на загальнодержавному рівні має отримати підтвердження завдяки занесенню фінансової політики до переліку основних напрямів економічної політики (ст. 10 ГКУ) і коригуванню відповідних засобів державного регулювання.
З приводу застосування категорії «політика» щодо бухгалтерського обліку існують різні погляди. Е. С. Хендриксен та М. Ф. Ван Бреда у своєму дослідженні теорії бухгалтерського обліку формування облікових стандартів розглядають як облікову політику. Агентами, що беруть участь у формуванні облікової політики, вони визначають «фірми, які, виходячи з допустимих альтернатив, приймають елементи облікової політики, та державні або авторитетні приватні організації, які діють з метою проведення у життя облікової політики» [23, с. 154]. Такий погляд на політику у сфері бухгалтерського обліку як на категорію загальнодержавного рівня набув поширення серед науковців [1; 2; 10; 12; 14; 15]. Зокрема вирізняють від трьох до п'яти рівнів облікової політики.
Нам цей погляд видається слушним. Створення законодавчих та організаційних передумов до запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та адаптація до них національної нормативно-правової бази бухгалтерського обліку виводить облікову політику на рівень державних та міждержавних відносин. Трактування облікової політики як категорії, що впорядковує процес встановлення принципів і основ бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на міждержавному, загальнодержавному та локальному рівні, відповідає сутності політологічного визначення поняття «політика» стосовно бухгалтерського обліку.
Дотримуючись цього погляду, облікову політику можна представити у вигляді трикутника: «міждержавна облікова політика - загальнодержавна облікова політика - облікова політика підприємства». Сутність кожного з цих елементів модифікується, якщо змінюється один із них: інтеграційні процеси спричинюють зміни на рівні держави, яка, зі свого боку, розробляє та змінює нормативно-правові акти, що встановлюють сукупність принципів, методів і процедур, які використовують підприємства для складання та подання фінансової звітності.
В Україні через вплив радянської традиції державного керівництва бухгалтерським обліком роль загальнодержавної облікової політики у цьому тріумвіраті залишається вирішальною. Загальнодержавна облікова політика передбачає створення законодавчих і організаційних передумов впорядкування та удосконалення національної системи бухгалтерського обліку. Тобто держава, приймаючи та коригуючи різноманітні стандарти, норми, правила, примуси, формує загальнодержавну облікову політику. Для розуміння стану вітчизняної системи регулювання бухгалтерського обліку в умовах наявного інституціонального середовища необхідний аналіз загальнодержавної політики у сфері бухгалтерського обліку.
Його слід проводити на основі вивчення механізму регулювання бухгалтерського обліку. Під механізмом регулювання бухгалтерського обліку маємо на увазі процес упорядкування економічних взаємовідносин державних виконавчих органів, що формують та реалізують політику в сфері бухгалтерського обліку відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік.
Створення та реалізація механізму регулювання бухгалтерського обліку відбувається у певній послідовності:
• створення організаційних і нормативно-правових умов та їх законодавче затвердження;
• реалізація організаційних і нормативно-правових умов;
• нагляд та моніторинг дотримання вимог нормативно-правових актів, які регулюють бухгалтерський облік і складання звітності.
Механізм регулювання бухгалтерського обліку має забезпечувати такі функції:
• виконання заходів, які відповідають багатоаспектній структурі економіки;
• враховування основних об'єктивних тенденцій розвитку економіки та бухгалтерського обліку;
• регулювання національної системи бухгалтерського обліку на загальнодержавному рівні;
• визначення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання звітності підприємств.
Для створення механізму регулювання бухгалтерського обліку необхідні організація і керування з боку виконавчих органів різних рівнів із функціями управління, регулювання, контролю і сприяння розвиткові національної системи бухгалтерського обліку. До них можуть належати всі ті, хто сукупно створює «правила гри» у сфері бухгалтерського обліку та може наглядати за їхнім дотриманням:
• інституції законодавчої, виконавчої та судової влади;
• підприємства і установи;
• неурядові організації;
• університети;
• пересічні зацікавлені громадяни;
• інші суб'єкти, що переймаються розвитком фінансової сфери та економіки загалом
Варіанти механізму регулювання бухгалтерського обліку формуються залежно від політичних, економічних, суспільних, релігійних особливостей, траєкторії попереднього розвитку та сучасного стану національної системи бухгалтерського обліку, а також елементів, що складають систему, та їхніх взаємозв'язків. Варіанти механізму регулювання бухгалтерського обліку можна поділити в діапазоні між автономним національним механізмом і централізованою ієрархією в масштабах глобальної економіки:
1. Автономний національний механізм. Він передбачає розроблення та застосування національної нормативно-правової бази в межах механізму поділу повноважень між державними органами щодо забезпечення державного регулювання бухгалтерським обліком та складанням фінансової звітності;
2. Модульний механізм. Від автономного національного механізму його відрізняє делегування агентам (модулям) певних повноважень у загальній роботі щодо регулювання бухгалтерського обліку та розроблення й застосування національної нормативно-правової бази. Так виникає поділ або делегування функцій щодо регулювання бухгалтерського обліку між державними органами або навіть недержавними органами із контролем і фінансуванням з боку державних структур;Олійник Я.В.
3. Механізм регулювання бухгалтерського обліку у масштабах глобальної економіки, що складається з нормативно-правових актів та модулів (агентів), які забезпечують ухвалення та впровадження міжнародних стандартів за умов технічної і фінансової допомоги з боку держави та міжнародних організацій;
4. Гібридний механізм - проміжний варіант між попередніми типами та ієрархічним механізмом глобальної інфраструктури. Це комплекс нормативно-правових актів та модулів (агентів), що мають більшу незалежність від впливу держави, самостійніші щодо ухвалення рішень з приводу інтеграції з іншими сферами регулювання, ніж держава, стандартами і правилами. Він передбачає участь професійних організацій у розробленні та застосуванні національного нормативноправового забезпечення на основі міжнародної нормативної бази з поступовою конвергенцією між національними та міжнародними стандартами.
За час реформування Україна пройшла шлях від автономного національного механізму, який сформувався за радянських часів, до зменшення впливу держави, активнішого залучення професійних об'єднань бухгалтерів і поступової конвергенції між національними і міжнародними стандартами фінансової звітності. Однак наявний механізм регулювання бухгалтерського обліку в Україні і далі функціонує в межах ієрархічної структури.
Залежно від варіанту механізму регулювання в різних країнах обираються нормативно-правові акти та агенти, які формують та реалізують політику у сфері бухгалтерського обліку. Вибір здійснюється серед найбільш ефективних альтернатив з наявної кількості або відбувається безпосереднє запозичення тих форм, які вдало зарекомендували себе у світі.
Система регулювання бухгалтерського обліку на загальнодержавному рівні залучає організаційну структуру державного апарату, що реалізує сукупність функцій і використовує комплекс методів, засобів і ресурсів, а також безпосередні та зворотні взаємозв'язки між агентами регулювання. Держава покладається на таких агентів, як законодавчі та виконавчі органи влади, професійні об'єднання бухгалтерів та аудиторів.
Різні суспільні системи, що впливають на формування відповідних механізмів регулювання бухгалтерського обліку, мають позитивні і негативні риси. Для країн, де значна роль професійних об'єднань бухгалтерів, характерний гнучкий тип регулювання бухгалтерського обліку (США, Великобританія, Нідерланди, Польща). Водночас, у країнах, де регулюванню бухгалтерського обліку притаманні консерватизм та домінування податкового законодавства, роль професійних об'єднань обмежена (Франція, Німеччина, Японія, країни пострадянського простору).
Розвиток облікової системи і формування відповідного механізму державного регулювання у кожній країні є результатом впливу складних об'єктивних та суб'єктивних факторів і процесів у політико-економічній та соціально- культурній сферах, глобально-цивілізаційних закономірностей і національних особливостей, на які справили вплив особливості попереднього розвитку. Їх дослідження дає змогу пояснити, чому застосування одних і тих самих норм та принципів у різних країнах реалізується по-різному. Аналіз механізму регулювання бухгалтерського обліку виглядає своєрідною формулою оцінювання політики у сфері бухгалтерського обліку на рівні держави. Інакше кажучи, механізм регулювання бухгалтерського обліку можна оцінити за етапами формування та реалізації державної політики у сфері бухгалтерського обліку.
Перший етап аналізу - це оцінювання наявності стратегічної мети державної політики у сфері бухгалтерського обліку. Це дає можливість у подальшому за допомогою конкретизації цілей в межах чинної облікової політики сформулювати механізм її реалізації. Важливо розуміти, що тільки через формування цілісного уявлення про мету та завдання можна визначитися з інструментами регулювання, які використовуються для досягнення запланованих цілей (другий етап). Третім етапом є аналіз складу агентів, відповідальних за формування та реалізацію політики у сфері бухгалтерського обліку та, врешті, за досягнення запланованої мети. Складником ефективної облікової політики є оцінювання нормативно-правових актів, необхідних для реалізації запланованих цілей. Останнім етапом аналізу ефективності облікової політики є оцінювання її реалізації на практиці.
Проаналізуємо ефективність загальнодержавної політики у сфері бухгалтерського обліку в Україні, дотримуючися запропонованого алгоритму у вітчизняних реаліях.
Перш за все, необхідно визначитися щодо наявності затверджених на законодавчому рівні стратегічної мети та завдань загальнодержавної облікової політики. Вона фіксується у програмах, стратегіях, законодавчих актах та інших нормативно-правових актах, які регулюють бухгалтерський облік. Головним вектором розвитку економіки України є інтеграція з європейськими країнами та відповідна адаптація вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу у визначених пріоритетних сферах. До їх переліку входить бухгалтерський облік компаній, а саме нормативно-правові акти, які регулюють ведення обліку в Україні [8].
В Україні реалізується загальнодержавна облікова політика, яка спрямована на створення організаційного забезпечення процесу реформування національної системи бухгалтерського обліку завдяки адаптації національної нормативно-правової бази з питань бухгалтерського обліку до МСФЗ. Загальнодержавна облікова політика послідовно закріплена у Концепції побудови національної статистики України і Державній програмі переходу на міжнародну систему обліку та статистики від 4 травня 1993 р. № 326 [19], Програмі реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів від 28 жовтня 1998 р. № 1706 [20], Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XrV [7], Концептуальних основах системи звітності учасників фондового ринку від 3 липня 2001 р. № 242 [21], Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки» від 16 січня 2007 р. № 34 [18], Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні від 24 жовтня 2007 р. № 911-р. [22]. Таким чином, можна констатувати наявність визначених на нормативному рівні мети та завдань загальнодержавної облікової політики, позначаючи її присутність і необхідність в економічній політиці країни (табл. 1).
ТАБЛИЦЯ 1 концептуальні засади загальнодержавної політики у сфері бухгалтерського обліку в Україні [22]
|
ОЗНАКИ |
ХАРАКТЕРИСТИКА |
|
|
Мета |
Удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів і законодавства Європейського Союзу |
|
|
Завдання |
Створення законодавчих та організаційних передумов запровадження міжнародних стандартів для складання суб'єктами господарювання фінансової звітності; адаптація до міжнародних стандартів національної нормативно-правової бази бухгалтерського обліку завдяки внесенню змін та розробленню і затвердженню нових національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку для суб'єктів господарювання, які не застосовують міжнародні стандарти, а також затвердженню положень бухгалтерського обліку господарських операцій, що не відображені у міжнародних стандартах; удосконаленню методології бухгалтерського обліку для суб'єктів малого підприємництва; удосконаленню державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку |
|
|
Основні напрями реалізації |
Створення законодавчих та організаційних передумов до запровадження міжнародних стандартів для складання суб'єктами господарювання фінансової звітності |
|
|
Державні органи, відповідальні за виконання |
Міністерство фінансів України, Національний банк України, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти України, Державна служба статистики України |
|
|
Очікувані результати |
• Адаптація законодавства України, що стосується бухгалтерського обліку та фінансової звітності, до законодавства Європейського Союзу; удосконалення методології бухгалтерського обліку для малих підприємств; • більша прозорість фінансової звітності суб'єктів господарювання України; • поглиблення міжнародного співробітництва у сфері бухгалтерського обліку щодо ефективного запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності; • удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що мають стосунок до бухгалтерського обліку і фінансової звітності; покращення системи корпоративного управління; удосконалення та створення нової програмної продукції |
На другому етапі оцінювання механізму реалізації політики у сфері бухгалтерського обліку вивчаються правові форми і засоби реалізації повноважень регулювання завдяки аналізові нормативно-правового регулювання, планування, управління та контролю бухгалтерського обліку. Сучасні методи державного регулювання бухгалтерського обліку в Україні можна поділити за ознаками форми впливу та засобами впливу:
• за формами впливу: прямі та непрямі (опосередковані);
• за засобами впливу: правові, адміністративні, економічні, пропагандистські.
Методи прямого впливу безпосередньо діють на систему бухгалтерського обліку суб'єктів господарської діяльності. Прямий вплив держави на сферу бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою правових, адміністративних та економічних інструментів.
Предметом правового регулювання у сфері бухгалтерського обліку є відносини між державою (державними органами) і суб'єктами господарської діяльності, які займаються бухгалтерським обліком і складають фінансову звітність, а також відносини на рівні держави між державними виконавчими органами стосовно встановлення повноважень регулювання бухгалтерського обліку та визначення їхнього правового статусу.
Основними нормативними актами правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні є Конституція та закони України; укази і розпорядження Президента України; постанови та інші акти Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних виконавчих органів України (Міністерства фінансів та інших міністерств та відомств), МСФЗ, інші нормативні акти, які регулюють бухгалтерський облік та фінансову звітність.
Адміністративними методами державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку є інструменти безпосереднього впливу держави на систему бухгалтерського обліку підприємств. Адміністративні методи реалізуються завдяки прямому впливу державних виконавчих органів на систему бухгалтерського обліку підприємств через встановлення єдиної системи ведення бухгалтерського обліку. Основними інструментами адміністративного регулювання бухгалтерського обліку є національні стандарти бухгалтерського обліку, міжнародні стандарти фінансової звітності та інші нормативні акти, які регулюють бухгалтерський облік.
Застосування економічних методів державного регулювання бухгалтерського обліку відбувається у межах виконання державою економічної функції та спрямоване на створення економічних умов, які забезпечують дотримання підприємствами й організаціями обраного державою стратегічного напрямку розвитку.
Методи непрямого регулювання у сфері бухгалтерського обліку опосередковано створюють економічне середовище, в умовах якого вони функціонують згідно з обраним державою напрямком. Опосередкований вплив держави на національну систему бухгалтерського обліку здійснюється з допомогою інструментів фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної, інноваційної та інших напрямів економічної політики. До того ж опосередкованим методом державного регулювання є пропагандистські методи переконування.
На третьому етапі оцінювання механізму реалізації політики у сфері бухгалтерського обліку відбувається аналіз складу агентів, які формують політику у цій сфері. Україна, як і більшість пострадянських держав, зберегла модель державного регулювання бухгалтерського обліку. Вади ринкового саморегулювання і недостатній рівень залучення професійних об'єднань бухгалтерів та аудиторів до регулювання бухгалтерського обліку призвели до ситуації, коли державі належить провідна роль у процесі регулювання бухгалтерського обліку. Реалізація загальнодержавної політики у цій сфері розподілена між кількома урядовими структурами за слабкої участі професійних об'єднань бухгалтерів і без системного залучення зацікавленої громадськості.
Перелік державних агентів, що проводять облікову політику, досить широкий. Головним відповідальним органом у системі центральних органів виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Співвідповідальними є Національний банк України; Державна казначейська служба України; Державна фіскальна служба України; Державна служба статистики України; Державна служба регуляторної політики та розвитку підприємництва України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України; Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інші виконавчі органи державної влади.
Такий склад агентів регулювання бухгалтерського обліку загальнодержавного рівня є традиційним для країн пострадянського простору. Характерним для них є збереження практики загального методологічного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності за центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (в Україні це Міністерство фінансів).
Внаслідок цього вітчизняній загальнодержавній політиці у сфері бухгалтерського обліку притаманні нечіткі контури, відсутність скоординованих дій та слабкі зворотні зв'язки. На законодавчому рівні не визначена відповідальність за результати ухвалених рішень щодо загальнодержавної облікової політики та їхнє ефективне втілення в життя. За характером взаємодії між агентами така система нагадує напівринкову. В ній переважають виключно парні відносини, домінування держави і слабкі зворотні зв'язки. Головні агенти, що реалізують політику у сфері бухгалтерського обліку, залучаються до парної взаємодії зі зворотним зв'язком: державні органи - підприємства; державні органи - професійні об'єднання бухгалтерів та аудиторів; підприємства - професійні об'єднання бухгалтерів і аудиторів. Позитивним аспектом чинної системи регулювання бухгалтерського обліку є певне розширення порівняно з радянськими часами кола державних органів, що реалізують політику у сфері бухгалтерського обліку та залучення професійних об'єднань бухгалтерів і аудиторів.
На наступному етапі оцінювання механізму реалізації політики у сфері бухгалтерського обліку вивчається його інституціональне середовище. Сукупність нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік і фінансову звітність, формує інституціональне середовище бухгалтерського обліку. Воно є інструментом загальнодержавної політики у сфері бухгалтерського обліку. Нормативно-правове забезпечення складає каркас, у межах якого відбувається впорядкування облікової системи та забезпечується можливість її розвитку. Встановлення рамкових обмежень призводить до того, що нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку зменшує рівень невизначеності у відносинах держави і підприємств з приводу ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.
Нормативне регулювання бухгалтерського обліку в Україні як правова форма державного регулювання означає встановлення компетентними органами держави «єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні» [6]. В Україні застосовується принцип, згідно з яким нормативні акти, які регулюють бухгалтерський облік і складання звітності, є обов'язковими до застосування. Тобто вони прирівнюються до рангу законів, які жорстко регламентують і деталізують процедури ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.
Такої практики дотримуються з радянських часів. Втім, на відміну від радянського обліку, який виконував перш за все контрольну функцію забезпечення збереження соціалістичної власності та виконання державного плану, сучасна система бухгалтерського обліку спрямована на обчислення податків і контроль за своєчасною і повною їх сплатою. До цього вдаються більшість європейських країн (Франція, Німеччина), Японія, франкомовні африканські країни.
Крім зміни пріоритетів за роки реформування в Україні було сформоване ґрунтовне нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку, яке відповідає міжнародним стандартам. Були визначені основні напрямки розвитку національної системи бухгалтерського обліку, головним серед яких є адаптація до міжнародних стандартів національної нормативно-правової бази бухгалтерського обліку.
Втім, окрім значних успіхів у формуванні сприятливого інституціонального середовища існують певні риси, наявність яких свідчить про необхідність подальшого реформування. Маємо на увазі надмірну кількість нормативно-правових актів та їхнє розгалуження; обмеженість дії нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку; неврегульованість питань соціальної відповідальності і екології; недостатнє методичне наповнення ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що стосується конкретних видів економічної діяльності, галузей, об'єктів обліку, методичного рівня регулювання бухгалтерського обліку; наявність положень, щодо чинності яких існує невпевненість, колізійні норми; неодноразова зміна або швидке затвердження нових нормативних актів; необхідність подальшого удосконалення методології бухгалтерського обліку для суб'єктів малого підприємництва; відсутність встановлених повноважень щодо розроблення та контролю вимог нормативно-правових актів, які регулюють бухгалтерський облік, програми професійної сертифікації бухгалтерів із підтвердження знань міжнародних стандартів та системи моніторингу накопиченого практичного досвіду [16, с. 135-146].
Зазначені проблемні аспекти характеризують інституціональне забезпечення бухгалтерського обліку в Україні як ґрунтовне, але недостатньо щільне: неповне, складне, нестабільне для ухвалення економічних рішень у сфері бухгалтерського обліку (особливо довгострокових), з наявністю формальних правил, що дозволяють різне трактування, та яке супроводжується неперервним процесом коригування. Такий стан призводить до невизначності з приводу використання норм і правил у процесі реалізації політики у сфері бухгалтерського обліку. Це створює умови для опортунізму підприємств, що порушує вимоги нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку.
Через це наявний стан вітчизняного механізму регулювання бухгалтерського обліку не усуває невизначених моментів у веденні бухгалтерського обліку та складанні звітності підприємств. На це значною мірою вплинули українські політичні реалії, для яких характерний високий рівень опортуністичної поведінки законодавців через лобіювання інтересів окремих зацікавлених груп. Неузгодження нормативно-правових актів відтворює недосконалість механізмів досягнення компромісів, про що свідчать складнощі в опрацюванні та застосуванні нормативно- правових актів, які регулюють бухгалтерський облік. Хоча сам механізм регулювання має бути узгодженим, доступним, зрозумілим, стабільним. В умовах невизначеності це сприяє впорядкуванню бухгалтерського обліку.
Нівелювати зазначені явища можна завдяки реформуванню національної системи бухгалтерського обліку, зміни системи регулювання бухгалтерського обліку на рівні держави. У світовій практиці встановлення владних повноважень регулювання бухгалтерського обліку на державному рівні може набувати різноманітних форм. Регулювання може здійснюватися відповідними законами або органами, призначеними урядом, що мають право формулювати й інтерпретувати норми бухгалтерського обліку, або у вигляді звітів (стандартів) професійних бухгалтерських організацій, які мають статус нормативних документів, або як домовленість про загальні звітні стандарти добровільних об'єднань декількох учасників, що займаються певною діяльністю [3]. Тобто, країн з ідентичним механізмом встановлення владних повноважень для регулювання бухгалтерського обліку на загальнодержавному рівні не існує.
Різноманітність вирішень щодо джерел владних повноважень під час регулювання бухгалтерського обліку на загальнодержавному рівні обумовлює доцільність вивчення відповідного міжнародного досвіду для запозичення Україною кращих і ефективних законодавчих передумов ефективного регулювання бухгалтерського обліку. Найбільш поширеною моделлю є рада зі стандартів бухгалтерського обліку (Австралія, Нова Зеландія, Канада, Ізраїль, Сінгапур, США, Туреччина, Росія, Японія).
Це дає нам підставу викласти подальші пропозиції. Встановлюючи владні повноваження для регулювання бухгалтерського обліку в Україні, слід зважати, що для забезпечення опрацювання та впровадження нормативно-правової бази бухгалтерського обліку, координації заходів з удосконалення бухгалтерського обліку, нагляду та моніторингу застосування положень (стандартів) бухгалтерського обліку, врахування галузевих особливостей, навчання бухгалтерської професії доцільно створити спеціальний виконавчий орган з питань бухгалтерського обліку. Його роль - бути сполучною ланкою між Комітетом з міжнародних стандартів та центральними органами виконавчої влади України, що забезпечують формування загальнодержавної політики у сфері бухгалтерського обліку, а також іншими міждержавними, міжурядовими, професійними організаціями та зацікавленою громадськістю, зокрема маємо на увазі користувачів фінансової звітності у сфері бухгалтерського обліку.
Спеціальний орган виконавчої влади має вносити пропозиції щодо формування державної політики у сфері бухгалтерського обліку; реалізації відповідної державної політики, забезпечуючи виконання заходів комплексної стратегічної державної програми щодо зміцнення потенціалу національної системи бухгалтерського обліку; координації зусиль державних органів, які формують та реалізують політику у цій сфері, професійних бухгалтерських організацій та інших зацікавлених з приводу справи регулювання бухгалтерського обліку.
Таким чином, ефективність та результативність діяльності спеціального виконавчого органу виконавчої влади з питань бухгалтерського обліку може бути забезпечена наданням йому специфічних владних повноважень, які з огляду на неможливість та недоцільність дублювання функцій інших органів виконавчої влади, що формують політику у сфері бухгалтерського обліку, зводяться до функцій реалізації загальнодержавної облікової політики.
Проте формування інституціонального середовища бухгалтерського обліку характерне тим, що понад всіма зазначеними аспектами вивищується проблема невизначеності ролі професійних бухгалтерських організацій. Останнім часом в Україні триває фахова дискусія стосовно виокремлення певних функцій регуляторної політики у сфері бухгалтерського обліку та їх делегування центральними виконавчими органами професійним бухгалтерськім організаціям.
Надання професійним бухгалтерським організаціям владних повноважень для регулювання бухгалтерського обліку гальмується через те, що в Україні відсутні потрібні законодавчі передумови. Відповідний статус професійних бухгалтерських організацій не зафіксований на законодавчому рівні. І це не зважаючи на те, що вони мають можливість делегувати своїх представників до громадських рад при міністерствах і відомствах. Але це не є підтвердженням їх визнання як повноправних агентів загальнодержавного рівня, які формують політику у сфері бухгалтерського обліку.
Втім, перешкодою до повноцінної участі професійних бухгалтерських організацій у процесі державного регулювання бухгалтерського обліку є неготовність самих професійних бухгалтерських організацій. Процес формування професійних об'єднань бухгалтерів та аудиторів в Україні відбувається досить повільно. А вже створені професійні об'єднання не ставлять за мету участь у нормотворчому процесі формування інституціонального забезпечення бухгалтерського обліку [16, с. 254-256].
Результати оцінювання механізму реалізації політики у сфері бухгалтерського обліку дають підстави стверджувати, що наявний механізм державного регулювання бухгалтерського обліку в Україні потребує перегляду там, де йдеться про суб'єктність держави в стратегічному управлінні національною системою бухгалтерського обліку. Тому у ситуації, коли професійні бухгалтерські організації ще не готові узяти на себе відповідальність за нормотворчу діяльність та регулювання бухгалтерського обліку, а держава не створила відповідних інституціональних умов, найбільш вдалою концепцією для України є децентралізація державно-владних повноважень.
Досягнення раціонального співвідношення державних і недержавних форм регулювання є засобом забезпечення ефективності управління національною системою бухгалтерського обліку. Це може статися, з одного боку, через переосмислення та зміну ролі держави, а з іншого, через розмежування відповідальності та визначення відповідних повноважень державних і недержавних агентів. Удосконалені вимоги до агентів загальнодержавного рівня, що формують та реалізують політику у сфері бухгалтерського обліку, значною мірою сприяють формуванню сприятливого інституціонального середовища та ефективних механізмів поділу повноважень між державними виконавчими органами і професійними об'єднаннями бухгалтерів та аудиторів щодо регулювання бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності як інституціональних чинників макроекономічного регулювання національної системи бухгалтерського обліку.
Висновки і перспективи подальших досліджень із зазначеної проблеми
В Україні для проведення ефективної політики у сфері бухгалтерського обліку існують перешкоди концептуального порядку. Україна рухається у напрямку створення інституціонального механізму, який спрямований на поступове зменшення впливу держави. До того ж регулювання бухгалтерського обліку і далі функціонує в межах ієрархічної структури управління.
Наявність проблемних аспектів вітчизняної моделі регулювання бухгалтерського обліку обумовлена винятковим становищем держави, її значним втручанням в політику у сфері бухгалтерського обліку. Проблема перебуває на рівні парадигми визначення її місця та значення. Держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, має виняткові повноваження регулювати питання методології бухгалтерського обліку.
Наявне інституціональне середовище бухгалтерського обліку, що виникло завдяки реформуванню його національної системи, потребує подальшого удосконалення. Воно є недостатньо щільним, виглядає несформованим, складним, нестабільним, для нього характерні формальні правила, що мають різне трактування. Чинний набір інститутів у сфері бухгалтерського обліку не впливає на зниження невизначеності стосовно ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.
Процес реформування національної системи бухгалтерського обліку має супроводжуватися удосконаленням інституціонального механізму регулювання бухгалтерського обліку. Він є ланкою системного реформування економіки та суспільства з метою перетворення України в сучасну європейську країну, тому вирішення цієї проблеми надзвичайно важливе. Задля цього слід переглянути чинні нормативно- правові акти і реформувати державні виконавчі органи, що регулюють бухгалтерський облік. Створення ефективного інституціонального середовища та переформування механізму регулювання бухгалтерського обліку через його деконцентрацію є визначальними чинниками створення ефективної національної моделі регулювання бухгалтерського обліку в сучасних умовах.
Література
1. Барановська Т. В. Облікова політика підприємств в Україні: теорія і практика: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Т. В. Барановська / Нац. аграр. ун-т. - К., 2005. - 21 с.
2. Бутинець Ф. Ф., Малюга Н. М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність / Ф. Ф Бутинець, Н. М. Малюга / за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця; 3-тє вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 512 с.
3. Джон Блейк, Ориол Амат. Европейский бухгалтерский учет. Справочник / Блейк Джон, Амат Ориол / Перевод с англ. - М: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1997. - 400 с.
4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/ laws/show/436-15.
5. Жолнер І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами / І. В. Жолнер - К.: НУХТ, 2012. - 335 с.
6. Жук В. М. Розвиток регулювання бухгалтерського обліку в Україні / М. Жук // Агросвіт. - 2010. - № 16. - С. 29-32.
7. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// http:// zakon.rada.gov. ua/go/996-14.
8. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1629-15.
9. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 № 279-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/go/279-17.
10. Кулик В. А. Облікова політика підприємства: набутий досвід та перспективи розвитку: Монографія/ В. А. Кулик. - Полтава: РВВ ПУЕТ, 2014. - 373 с.
Подобные документы
Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.
курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011Системи, моделі і стратегії регулювання бухгалтерського обліку і звітності. Концепції фінансової звітності та якісні характеристики інформації бухгалтерського обліку. Принципи грошового вимірника та безперервності. Рішення декількох задач з даної теми.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 15.12.2010Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015Дослідження особливостей розвитку регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Аналіз нормативно-правової бази щодо цього питання. Правове регулювання бухгалтерського обліку за кордоном. Складення бухгалтерського балансу, журналу господарських операцій.
курсовая работа [79,2 K], добавлен 03.07.2014Завдання бухгалтерського обліку. Основні елементи методу бухгалтерського обліку. Об'єкти бухгалтерського обліку підприємства. Характеристика основних видів дебіторської заборгованості в бюджетних установах. Ведення аналітичного та синтетичного обліку.
курсовая работа [38,7 K], добавлен 19.01.2011Форма ведення бухгалтерського обліку - сукупність облікових регістрів, їх використання у певній послідовності та взаємодії. Класифікація форм ведення бухгалтерського обліку за певними ознаками. Узагальнення інформаційних даних в облікових регістрах.
контрольная работа [18,4 K], добавлен 09.09.2010Характеристика основних рівнів нормативно-правової системи бухгалтерського обліку в Україні. Головні проблеми правового регулювання бухгалтерського обліку. особливості регулювання відносин у сфері підприємницької діяльності на основі Конституції України.
статья [13,1 K], добавлен 20.10.2011Сутність і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку. Статус міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, їхня мета й переваги. Класифікація моделей бухгалтерського обліку.
лекция [90,7 K], добавлен 02.01.2009Рахунок бухгалтерського обліку як основна одиниця, що реєструє, накопичує і зберігає інформацію, необхідну для ухвалення управлінських рішень. План рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку. Значення регістрів синтетичного та аналітичного обліку.
реферат [34,1 K], добавлен 14.07.2011
