Оцінка обліку та системи внутрішнього контролю, як інструменти безпеки бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

Оцінка обліку та системи внутрішнього контролю, як інструменти безпеки бізнесу

Estimation of account and systems of internal control as instrument of business safety

Данилюк І.В., кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики та інформатики

Зорій Н.М., кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку в державному секторі економіки та сфері послуг

Анотація

У статті розглянуто необхідність організації ефективної системи внутрішнього контролю на підприємстві. Охарактеризовано складові системи внутрішнього контролю, їх завдання та роль в управлінні діяльністю підприємства, подано критерії оцінювання ефективності системи внутрішнього контролю. Проведене дослідження дало змогу зробити висновки про те, що організований внутрішній контроль є інструментом безпеки бізнесу підприємства.

Ключові слова: аудит, системи внутрішнього контролю, облікова система, середовище контролю, процедури контролю, оцінка, критерії ефективності, безпека бізнесу.

Аннотация

В статье рассмотрена необходимость организации эффективной системы внутреннего контроля на предприятии. Охарактеризованы составляющие системы внутреннего контроля, их задачи и роль в управлении деятельностью предприятия, поданы критерии оценивания эффективности системы внутреннего контроля. Проведенное исследование дало возможность сделать выводы о том, что эффективно организованный внутренний контроль является инструментом безопасности бизнеса предприятия.

Ключевые слова: аудит, система внутреннего контроля, учетная система, среда контроля, процедуры контроля, оценка, критерии эффективности, безопасность бизнеса.

Annotation

In the article the necessity of organization of the effective internal checking system is considered on an enterprise, the making internal checking systems, their tasks and role, are described in a management activity of enterprise, the criteria of evaluation of efficiency of the internal checking system are given. The conducted research enabled to draw conclusion that the effectively organized internal control is the instrument of safety of business of enterprise.

Keywords: audit, internal checking system, registration system, control environment, control procedures, estimation, criteria of efficiency, business safety.

Вступ

Постановка проблеми. Аудит в Україні знаходиться на стадії формування. Орієнтуючись на досвіді інших країн, він намагається адаптуватися до міжнародної практики бізнесу. Основна мета аудиту -- допомогти та захистити інтереси користувачів від різного роду зловживань, у тому числі від неправдивої економічної інформації, яка може слугувати базою для прийняття рішень фінансового характеру менеджерами підприємства.

Класична аудиторська перевірка охоплює різні етапи та процедури. Однією зі складових перевірки показників фінансової звітності є оцінка системи обліку та внутрішнього контролю клієнта. Вирішення цього завдання сприяє раціональному використанню ресурсів аудитора та є одним з основних моментів етапу планування.

Ефективна система обліку та контролю на підприємстві забезпечує прийняття обґрунтованих, вчасних управлінських рішень, виявляє, запобігає попереджує зловживання, допомагає раціонально використати ресурси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню оцінки ефективності функціонування системи обліку та внутрішнього контролю достатньо приділялося уваги такими науковцями, як: І.А. Бєлобжецкий, Н.Т. Бєлуха, Б.І. Валуєв, С.Ф. Голов, Ю.А. Данільовський, Е.А. Кочерін, О.А. Петрик, В.С. Рудницький, В.Н. Суйц, А.Д. Шеремет та ін.

Водночас дане питання й надалі залишилося дискусійним стосовно змісту та визначення критеріїв ефективності.

Мета статті полягає у визначенні обґрунтованої організаційної характеристики системи внутрішнього контролю не лише як невід'ємної складової успішної діяльності, а також як одного з елементів захисту бізнесу підприємства.

Сучасна практика управління не може здійснювати фінансово-господарську діяльність без такого елемента, як контроль. Для належної організації контролю важливі такі складові, як інформаційна система обліку, аналізу, нагляду за технологічною схемою з боку менеджменту.

Інформацію для контролю фінансово-господарської діяльності підприємства можна поділити на дві групи: стандартну, яка регламентується стандартами фінансового обліку, і нестандартну, яку готують спеціалізовані служби управлінського та стратегічного обліку на вимогу менеджерів. Оскільки стандартна інформація регламентована стандартами фінансового обліку, звітні форми, які складають на підставі цього виду обліку, мають назву фінансової звітності.

Ураховуючи те, що окремі стандарти фінансового обліку допускають інваріанти оцінки активів, капіталу, зобов'язань, виникає необхідність юридичного оформлення того варіанту обробки даних обліку, який розкриває специфічні сторони функціонування господарської діяльності підприємства. Такий документ носить назву облікової політики, і його роль полягає в тому, щоб узаконити обраний варіант ведення обліку й слугує підставою для відображення специфічних особливостей діяльності підприємства й ознайомлення з цим документом не лише його менеджерів, а й внутрішніх перевіряючих і зовнішніх контролюючих органів місцевого та державного рівнів.

Досвід формування облікової політики на рівні фірми пов'язують із встановленням офіційних стандартів фінансового обліку в США, які були розроблені в 1929 р. [1, с. 21]. Облікова політика -- сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються для складання і подання фінансової звітності підприємства [2]. Принципи являють собою правила, за допомогою яких оцінюють, реєструють господарські операції, а результати операцій відображають у фінансовій звітності. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено такі принципи, як: обачність, коли бухгалтер обирає такий метод оцінки, який дозволяє уникнути заниження у фінансовій звітності витрат і зобов'язань; принцип автономності свідчить про те, що активи, капітал і зобов'язання підприємства повинні розглядатись окремо від зазначених категорій інших підприємств та майна, доходів і зобов'язань власників цього підприємства; принцип безперервності полягає в оцінці активів і зобов'язань, виходячи з умов функціонування підприємства в майбутньому; періодичність передбачає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою відображення у фінансовій звітності; принцип послідовності вимагає дотримання підприємством обраної облікової політики протягом звітного року; принцип повного висвітлення свідчить про те, що фінансова звітність повинна відображати фактичні та потенційні наслідки господарських операцій підприємства.

Важливим принципом є принцип нарахування і відповідності доходів та витрат, який свідчить про визначення фінансового результату звітного періоду шляхом порівняння зазначених категорій. Не менш важливим уважається принцип привалювання сутності над формою й полягає у відображенні в обліку реальних господарських операцій. Що стосується принципу історичної собівартості -- оприбуткування на баланс активів, виходячи з витрат на виробництво або придбання. Принцип єдиного грошового вимірника вимагає від керівництва підприємства ведення обліку в єдиному грошовому вимірнику незалежно від видів валют, за якими здійснюють господарські операції.

До методів обліку відносять способи та прийоми, завдяки яким господарські операції фіксуються в обліку. Що стосується процедур, організація сама розробляє відповідні процедури, виходячи із загальних вимог до облікової політики (форми ведення обліку, робочий план рахунків, порядок проведення інвентаризації, технологія обробки облікової інформації, порядок ведення управлінського обліку...).

Положеннями стандартами фінансового обліку визначено використання методів обробки даних для практичного складання фінансової звітності на основі узагальнення теоретичного базису науки, який рекомендує вибір таких методів:

— нарахування амортизації основних засобів (П(С)БО 7);

— списання запасів при їх вибутті (П(С)БО 9);

— нарахування резерву сумнівних боргів (П(С)БО 10);

— визначення доходу від надання послуг (П(С)БО 15);

— нарахування амортизації нематеріальних активів (П(С)БО 8).

Працівники підприємства самостійно обирають порядок здійснення фінансового обліку. Законодавство пропонує кілька його варіантів:

— штатний бухгалтер;

— бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером;

— власник підприємства чи його керівник;

— централізована бухгалтерія;

— аудиторська фірма;

— приватний підприємець.

Одним з найважливіших елементів облікової політики є використання робочого плану рахунків, який має бути затверджений наказом про облікову політику підприємства (протягом року наказ залишається незмінним, за виключенням особливих обставин).

Орієнтований план аудиту системи обліку передбачає:

— визначення структури облікових служб, доцільність виділення підрозділів та розподілу обов'язків між обліковим персоналом;

— вивчення системи внутрішнього контролю з облікових питань;

— перевірку відповідності обраної облікової політики вимогам діючих нормативно-правових актів та специфіці інформаційної системи підприємства;

— перевірку незмінності або обґрунтованості змін облікової політики протягом звітного періоду;

— перевірку відповідності обліку вимогам П(С)БО [3, с. 47].

З метою виконання плану аудиту співробітниками аудиторської фірми систематизується інформація та фіксується в робочих документах. Одним з них може бути запропонований наступний документ, де правильна відповідь може позначатись умовним знаком (табл. 1). У примітках фіксується посилання на документ. Якщо використовують документ, складений аудитором при перевірці інших об'єктів аудиту, вказують шифр цього документа. Якщо документ формується вперше -- він додається до тесту (використані інші документи можуть бути додані у вигляді копій).

Таблиця 1 План аудиту системи фінансового обліку [3, с. 48]

На кожному середньому чи великому підприємстві доцільно впроваджувати систему внутрішнього контролю, яка призначена для виконання поставлених перед нею завдань. Відповідно до МСА 315, внутрішній контроль -- процес, розроблений, запроваджений і підтримуваний тими, кого наділено найважливішими повноваженнями, управлінським персоналом, а також іншими працівниками для забезпечення обґрунтованої впевненості в досягненні цілей суб'єкта господарювання стосовно достовірності фінансової звітності, ефективності та результативності діяльності, а також дотриманні застосованих законів і нормативних актів [2].

Систему внутрішнього контролю можна визначити як політику підприємства, спрямовану на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та відхилень від норм, які можуть з'явитися у фінансових звітах. При цьому основоположні концепції аудиту передбачають, що саме адміністрація, а не аудитор повинна встановити належну систему контролю і забезпечити її функціонування. Це відповідає загальному концептуальному підходу, згідно з яким адміністрація, а не аудитор несе відповідальність за підготовку фінансової звітності відповідно до прийнятих принципів обліку. У зв'язку з цим адміністрація підприємства повинна розробити таку систему внутрішнього контролю, яка б могла забезпечити достатню впевненість у тому, що фінансова звітність представлена об'єктивно.

Т. Мултанівска і М. Горяєва дають визначення системи внутрішнього контролю як сукупності організаційних заходів, методик й процедур, що застосовуються керівництвом економічного суб'єкта з метою раціонального та ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, забезпечення збереження активів підприємства,виявлення, попередження, запобігання помилкам й порушенням, своєчасної підготовки достовірної фінансової звітності [4, с. 108]. фінансовий аудит дохід

При перевірці системи внутрішнього контролю на підприємстві аудитор намагається встановити величину ризику невиявлення помилок, перелік аудиторських процедур та визначитися з обсягом аудиторської перевірки.

Етапи аудиту системи внутрішнього контролю та їх характеристику можна представити у вигляді табл. 2.

Таблиця 2 Етапи аудиту системи внутрішнього контролю