Об'єкти калькулювання решти видів культур та робіт наведені в додатку № 1 до Методичних рекомендацій № 132.

Слід зазначити, що загальновиробничі витрати у сільському господарстві не поділяються на постійні і змінні (п. 2.21 Методичних рекомендацій № 132), вони щомісячно розподіляються за об'єктами калькулювання пропорційно сумі прямих витрат без вартості насіння, кормів, матеріалів і напівфабрикатів.

Витрати і вихід продукції рослинництва обліковують на синтетичному рахунку 23 - “Виробництво” на окремому субрахунку 1, тобто рах 231 - рослинництво Дт - протягом року обліковуються витрати на виробництво, Кт - списується вихід продукції за плановою собівартістю на протязі року з доведенням в кінці року до рівня фактичної собівартості.

Обчислення фактичної собівартості заключний етап обліку процесу виробництва. В с/г під час складання заключної калькуляції із загальної суми витрат на вирощування або виготовлення певної культури мінусується вартість побічної продукції (ВПП).

Вартість побічної продукції визначається в рослинництві за нормативно-розрахунковими витратами на збирання, транспортування, пресування, скиртування, та інші види робіт, пов'язані із заготівлею побічної продукції (ПП), за собівартістю коренів кормових буряків та інші. (додаток № 2 до Методичних рекомендацій № 132)

Протягом року одержана від врожаю продукція рослинництва (вироблена продукція тваринництва) обліковується за її плановою собівартістю, яка в кінці року доводиться до рівня фактичної методом визначення калькуляційних різниць, рис. 2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Методи списання калькуляційних різниць в с/г

Основні бухгалтерські проводки з обліку витрат і виходу продукції рослинництва представлено в таблиці 2.2

Калькулювання собівартості продукції рослинництва

Наведемо методику розрахунку собівартості основних культур галузі рослинництва.

Сума витрат на вирощування і збирання основної продукції без вартості соломи становить собівартість зерна і зерновідходів. Для розподілу між ними витрат 1 ц зерна приймають за одиницю, а зерновідходи прирівнюють до нього за вмістом повноцінного зерна, що встановлюється шляхом лабораторного аналізу. Собівартість 1 ц зерна визначається за формулою:

В - В с

С = -------------- (1)

К

де:

С - собівартість 1 ц зерна,

В - витрати на вирощування і збирання зернових (включаючи вартість доробки зерна на току, що проводяться в межах календарного року)

В с - вартість соломи,

К - загальна кількість зерна з урахуванням зерновідходів, ц

Для кращого засвоєння методики списання калькуляційних різниць в рослинництві розглянемо приклад:

Від врожаю отримано 100 ц зерна і 10 ц зерновідходів. Вміст повноцінного зерна у зерновідходах 60 % (коефіцієнт 0,6). Вартість соломи становить 25 грн. Витрати на вирощування і збирання склали 979 грн. Планова собівартість 1 ц зерна - 8 грн. 50 коп., зерновідходів - 6 грн.

Визначити фактичну собівартість зерна і зерновідходів, списати калькуляційні різниці, зробити необхідні бухгалтерські записи.

1.Сума витрат без вартості соломи 979 грн. - 25 грн. = 954 грн.

954 грн.

2.Собівартість 1 ц зерна = --------------------------------- = 9 грн.

100 ц * 1 + 10 ц * 0,6

3.Собівартість 1 ц зерновідходів

9 грн. * 60 % = 5 грн. 40 коп.

4. Визначаємо калькуляційні різниці

1 варіант

по зерну 9 грн. * 100 ц = 900 грн.

8 грн. 50 коп. * 100 ц = 850 грн.

900 грн. - 850 грн. = 50 грн.

по зерновідходах 5грн. 40 коп. * 10 ц = 54 грн.

6 грн. * 10 ц = 60 грн.

54 грн. - 60 грн. = - 6 грн.

2 варіант

по зерну 9 грн. - 8 грн. 50 коп. = 50 коп.

100 ц * 50 коп. = 50 грн.

по зерновідходах 5 грн. 40 коп. - 6 грн. = - 60 коп.

10 ц * 60 коп. = 6 грн.

5. Проводимо необхідні бухгалтерські записи:

Таблиця 2

Бухгалтерські проводки з відображення результатів калькулювання продукції рослинництва

q Зерно кукурудзи

В - ВПП

С = -------------- (2)

М с

де:

С - собівартість 1 ц зерна кукурудзи

В - витрати на вирощування і збирання,

ВПП - вартість побічної продукції (кукурудзиння),

М с - маса сухого зерна

В сухе зерно перераховують качани кукурудзи за фактичним виходом зерна з качанів, який визначають на хлібоприймальних пунктах методом обмолоту середньодобових зразків з урахуванням базової вологості зерна в качанах (базова вологість приймається на рівні 14 %). Качани кукурудзи, залишені в господарстві на кінець року та перероблені для внутрішніх потреб, перераховуються в сухе зерно за середнім відсотком виходу зерна базової вологості згідно реєстрів накладних на прийняте зерно покупцями. При потребі додатково розраховується фактична собівартість 1 ц кукурудзи в качанах.

q Картопля

В - Взк

С = -------------- (3)

К

де:

С - собівартість 1 ц картоплі,

В - витрати на вирощування і збирання,

Взк - вартість картоплі, згодованої худобі (оцінюється за с/в кормових буряків)

К - кількість повноцінної продукції.

q Цукрові буряки

В - ВПП

С = -------------- (4)

К

де:

С - собівартість 1 ц цукрових буряків,

В - витрати на вирощування і збирання,

ВПП - вартість побічної продукції (гички)

К - фізична маса буряків.

Собівартість решти культур сільськогосподарського виробництва визначається згідно Методичних рекомендацій № 132.

2. Облік витрат і калькулювання собівартості продукції тваринництва

Об'єкти калькулювання решти видів продукції розглядаються в додатку № 1 до Методичних рекомендацій № 132.

Тваринництво поділяється на окремі самостійні галузі, кожна з яких має свої особливості. Витрати на виробництво продукції тваринництва формуються за об'єктами обліку.

Калькулювання собівартості продукції тваринництва

q Велика рогата худоба (ВРХ)

Об'єктом калькуляції основного молочного стада виступають:

молоко

приплід

Собівартість молока визначається за формулою:

В - ВП - ВПП

С = ------------------------ (5)

К

де:

С - собівартість 1 ц молока,

В - фактичні витрати на утримання,

ВП - вартість приплоду,

ВПП - вартість побічної продукції

Собівартість 1 голови приплоду прирівнюється до вартості 60 кормо-днів утримання 1 голови дорослої худоби (корови). С/в 1 кормо-дня визначається за формулою:

В

С = ------ (6)

Кк

де:

С - собівартість 1 кормо - дня,

В - фактичні витрати на утримання

Кк - кількість кормо-днів

Для засвоєння методики списання калькуляційних різниць в тваринництві розглянемо умовний приклад розрахунку собівартості продукції основного стада.

Витрати на утримання основного молочного стада за рік по господарству умовно склали 200 800 грн. Кількість кормо-днів утримання дорослого стада становить 65000. За звітний рік в господарстві одержано:

ь 3 500 ц молока

ь 130 голів приплоду

ь органіка оцінена в сумі 1 348 грн.

Планова собівартість 1 ц молока становила 45 грн. 1 голови приплоду - 200 грн.

Визначити фактичну собівартість продукції, списати калькуляційні різниці, зробити необхідні бухгалтерські записи.

200 800 грн.

1. С/в 1 кормо-дня ------------------- = 3 грн.09 коп.

65 000 к/дн

2. С/в 1 голови приплоду 3 грн.09 коп. * 60 к/дн = 185 грн.40 коп.

3. Вартість приплоду всього 185 грн.40 коп. * 130 гол = 24 102 грн.

200 800 грн. - 24 102 грн. - 1348 грн.

4. С/в 1 ц молока ------------------------------------------------ = 50 грн.10 коп.

3 500 ц

5. Основні бухгалтерські проводки в таблиці 4

Таблиця 4

Бухгалтерські проводки з обліку витрат і виходу продукції тваринництва

При калькулюванні собівартості продукції молодняку тварин і тварин на вирощуванні та відгодівлі визначають собівартість:

§ приросту живої маси

§ живої маси

Собівартість 1ц приросту живої маси визначають за формулою:

В - ВПП

С = ---------------- (7)

Пр

де:

С - собівартість 1ц приросту

В - фактичні витрати на утримання

ВПП - вартість побічної продукції

Пр - приріст живої маси, ц

Методика розрахунку приросту живої маси представлена на рис.3.2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 Визначення приросту живої маси тварин

Собівартість 1 ц живої маси визначають за формулою:

ВП

С = --------- (8)

ЖМ

де:

С - собівартість 1 ц живої маси

ВП - вартість поголів'я

ЖМ - жива маса, ц

Для визначення вартості поголів'я користуються формулою:

ВП = В - ВПП + БВ п + БВ н + ВПр (9)

де:

ВП - вартість поголів'я,

В - витрати на дорощування і відгодівлю за звітний рік,

ВПП - вартість побічної продукції,

БВ п - балансова вартість тварин на початок року,

БВ н - вартість тварин, надійшовши протягом року на дорощування,

ВПр - вартість приплоду поточного року (без вартості загиблих тварин).

Жива маса тварин визначається за формулою:

ЖМ = ЖМ к + ЖМ в (10)

де:

ЖМ - жива маса тварин,

ЖМ к - жива маса тварин в залишку на кінець року,

ЖМ в - жива маса поголів'я, що вибуло, без маси падежу.

За фактичною собівартістю 1 ц живої маси обліковують худобу, що реалізується, переводиться до основного стада, залишається на кінець року на відгодівлі. Аналогічно визначається собівартість живої маси для інших груп тварин (свині, вівці і т.д.) Вартість худоби, що загинула внаслідок стихійного лиха, відноситься до надзвичайних витрат, а при загибелі з інших причин (крім віднесених на МВО) - відображається окремою статтею у складі витрат на утримання відповідних видів і груп тварин.

q Свинарство

В спеціалізованих господарствах по групі основне стадо визначають с/в 1 ц приросту та 1 гол приплоду і с/в 1 ц живої маси поросят на момент відлучення від свиноматок за формулами:

В - ВПП

С = --------------- (11)

Пр

де::

С - с/в 1 ц приросту та 1 гол приплоду на момент відлучення від свиноматок

В - витрати на утримання основного стада

ВПП - вартість побічної продукції

Пр - кількість ц приросту живої маси поросят при відлучені, включаючи живу масу приплоду

Вп + В

С = ----------------- (12)

ЖМ + Зк

облік витрата калькулювання сільськогосподарський

де:

С - с/в 1 ц живої маси поросят на момент відлучення від свиноматок

Вп - вартість поросят під свиноматками на початок року

В - витрати на основне стадо за звітний рік

ЖМ - жива маса відлучених поросят (без загибелі)

Зк - залишок на кінець року під матками

3. Облік витрат допоміжних господарств

Допоміжні - це виробництва, що обслуговують основні галузі, виконуючи окремі роботи, або надаючи різні послуги. Фактична собівартість робіт і послуг допоміжних виробництв в сільському господарстві визначається щомісячно і за цією оцінкою відноситься на споживачів.

Враховуючи значний обсяг послуг, наданих одним допоміжним виробництвом іншому, необхідно дотримуватися такої черговості закриття аналітичних рахунків:

газо -, тепло -, електро -, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установки, вантажний автотранспорт, жива тяглова сила (ЖТС).

Для обліку витрат допоміжних виробництв відкривають окремі субрахунки за видами виробництв, рис. 4.1

Роботи та послуги допоміжних виробництв списуються на споживачів відповідно до виконаного обсягу за фактичною собівартістю щомісячно крім транспортних робіт тракторів і ЖТС (в кінці року).

Собівартість одиниці робіт і послуг допоміжних виробництв визначається за формулою:

В

С = ------ (13)

О

де:

С - с/в одиниці послуг (робіт

В - витрати на придбання і утримання

О - обсяг наданих послуг (виконаних робіт)

За окремою методикою проводиться калькулювання собівартості ЖТС, таблиця 5

Таблиця 5

Методика калькулювання виконаних робіт живою тягловою силою

Основні бухгалтерські записи з обліку робіт і послуг допоміжних виробництв представлені в таблиці 6.

Таблиця 6

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ЗАПИСИ З ОБЛІКУ ДОПОМІЖНИХ ВИРОБНИЦТВ

Размещено на Allbest.ru