Рахунки та подвійний запис

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рахунки та подвійний запис

1. Поняття бухгалтерського рахунку та його призначення

Для управління господарською діяльністю необхідна інформація про наявність і рух активів та зміну джерел їх утворення.

Баланс не можна використовувати для управління господарською діяльністю, адже в ньому відображаються дані лише про стан засобів та їх джерел на певну дату, а інформація про рух активів та зміну їх джерел в балансі прихована. Тому з метою поточного обліку і контролю за господарською діяльністю підприємства використовуються бухгалтерські рахунки, які призначені для:

- групування економічно однорідних об'єктів обліку (сировина і матеріали, розрахунки з вітчизняними постачальниками, розрахунки з підзвітними особами, основні засоби та ін.);

- поточного обліку за цими групами засобів, джерел їх утворення, господарських процесів та результатів діяльності;

- поточного контролю за наявністю, рухом і зміною усіх об'єктів обліку.

Таким чином, рахунок - це елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого здійснюється облік наявності і руху конкретного виду активів і пасивів підприємства. бухгалтерський рахунок баланс облік

2. Побудова бухгалтерського рахунку, його елементи та порядок здійснення записів на рахунках

Внаслідок господарської діяльності активи та джерела їх утворення можуть збільшуватись або зменшуватись. Для полегшення підрахунків збільшення засобів та їх джерел слід показувати окремо від їх зменшення. Тому і рахунки побудовані так, щоб окремо відображати збільшення та зменшення засобів і джерел їх утворення.

У зв'язку з цим рахунки мають дві сторони: ліву, яку називають дебетом, і праву, яку називають кредитом.

До складових елементів рахунку слід віднести:

- початкове (Сп) та кінцеве (Ск) сальдо, що відображають наявність певного виду активів або пасивів на початок / кінець періоду;

- обороти дебетові (Од) та кредитові (Ок), які являють собою підсумок записаних сум господарських операцій відповідно по дебету та кредиту рахунка.

Відкрити рахунок - означає побудувати дві сторони рахунку, описати його назву (код) та сальдо початкове.

Закрити рахунок - означає підрахувати обороти по дебету, кредиту рахунку та визначити сальдо кінцеве.

Вести рахунок протягом визначеного періоду (місяця) означає, записувати господарські операції і суми, на які зменшуються чи збільшуються засоби або їх джерела в результаті здійснення цих операцій.

Порядок здійснення записів на рахунках:

1. Відкриваються рахунки на початок звітного періоду (протягом звітного періоду можуть відкритися додатково до вже відкритих інші рахунки в міру виникнення необхідності).

2. Протягом місяця на рахунках відображаються здійснені на підприємстві господарські операції.

3. По закінченні звітного періоду підраховуються обороти, визначаються кінцеві сальдо, на підставі яких складається бухгалтерський баланс.

3. Види рахунків та особливості їх побудови

В залежності від того, що обліковується на рахунку (засоби чи джерела їх утворення), бухгалтерські рахунки поділяють на активні та пасивні.

Активні рахунки (А) призначені для обліку наявності і руху засобів підприємства і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі балансу.

Щоб відкрити активний рахунок, необхідно побудувати дві сторони рахунку, записати його назву (код) та сальдо початкове, яке записується за дебетом рахунку (сальдо дебетове), тобто в лівій його стороні, адже саме за цією стороною в балансі відображаються активи.

Усі господарські операції, які характеризують збільшення активів, відображаються в лівій (дебетовій) стороні рахунку, а їх зменшення - в правій (кредитовій) стороні рахунку.

Метою ведення активного рахунку є визначення кінцевого сальдо. Для цього до сальдо на початок звітного періоду (Сп) додають оборот по дебету (Од) і від цієї величини віднімають оборот по кредиту (Ок), що можна відобразити наступним чином:

Ск = Сп + Од - Ок.

Приклад. На початок дня в касі було 50 грн., при цьому протягом дня в касі мали місце наступні операції: 1. Надійшли гроші на виплату заробітної плати - 10 000 грн. 2. Внесено заборгованість матеріально відповідальною особою - 800 грн. 3. Виплачено заробітну плату - 9 000 грн.

Пасивні рахунки (П) використовують для обліку наявності і змін джерел утворення активів і відкриваються для статей, що містяться в пасиві балансу.

Відкрити пасивний рахунок означає побудувати дві сторони рахунку, записати його назву (код) та сальдо початкове, яке відображається за кредитом рахунку (сальдо кредитове), тобто в правій стороні рахунку, адже саме в цій стороні Балансу записуються пасиви.

Господарські операції, які характеризують збільшення пасивів, відображаються в правій стороні рахунку (кредитовій), а їх зменшення - в лівій стороні рахунку (дебетовій).

Метою ведення пасивного рахунку є визначення кінцевого сальдо. Для цього до сальдо на початок звітного періоду (Сп) додають оборот по кредиту (Ок) і віднімають від цієї величини оборот по дебету (Од), що можна відобразити наступним чином:

Ск = Сп + Ок - Од.

Приклад. На початок місяця підприємство мало непогашеної заборгованості перед постачальником на суму 12000 грн. Протягом місяця мали місце наступні операції: 1. Погашена заборгованість на суму 2000 грн. 2. Отримано рахунок на суму 5000 грн. за матеріали, що надійшли раніше.

4. Подвійний запис та відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку

Подвійний запис - це елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого одна й та сама сума відображається на двох сторонах щонайменше двох рахунків.

Контрольне значення подвійного запису полягає в тому, що загальний підсумок обороту по дебету всіх задіяних рахунків у відображенні господарських операцій на підприємстві дорівнює підсумку по кредиту всіх рахунків, що були задіяні у відображенні господарських операцій. Тоді можна говорити про вірність відображення операції та майбутню вірність складеного балансу на кінець періоду.

Рахунки, пов'язані між собою у відображенні господарських операцій, називаються кореспондуючими, а форма зв'язку між цими рахунками - кореспонденцією.

Запис типу «дебет рахунку, кредит рахунку» із вказанням суми, називається бухгалтерським записом (бухгалтерською проводкою). Проводки бувають:

простими - для них характерною є наявність в дебетовій та кредитовій сторонах лише одного рахунку: Д 201 К 631 (поступили сировина і матеріали від постачальника);

складними - для них характерною є наявність по якій-небудь зі сторін більше одного рахунку: Д 201, 207 К 631 (поступили сировина, матеріали та запчастини від постачальників);

збірними - для них характерною є наявність більше одного рахунку з обох сторін господарської операції: Д 201, 207 К 631, 685. На практиці застосовуються рідко, вимагають додаткових пояснень.

Щоб відобразити господарську операцію на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно:

1. З'ясувати економічну сутність господарської операції.

2. Визначити, на яких рахунках слід відобразити дану господарську операцію.

3. Визначити, якими є обрані рахунки: активними чи пасивними.

4. З'ясувати, в якій стороні обраних рахунків слід записати господарську операцію.

5. Записати відповідну бухгалтерську проводку.

Приклад. Підприємство з поточного рахунку в національній валюті отримало в касу кошти для виплати заробітної плати:

1. В результаті цієї операції сума грошей на поточному рахунку в банку зменшилася, а в касі - збільшилася.

2. Господарська операція буде відображена на рахунку 301 «Каса» та 311 «Поточний рахунок в національній валюті».

3. Обидва рахунки є активними.

4. Оскільки на рахунку «Каса» здійснюється збільшення грошових коштів і рахунок є активним, то збільшення по активному рахунку відображається в лівій його стороні, тобто по дебету. З іншого боку, грошові кошти на «Поточному рахунку в національній валюті» зменшуються. Оскільки цей рахунок є активним, то зменшення по активному рахунку відображається в правій стороні, тобто по кредиту.

5. Відображення господарської операції на рахунках матиме такий вигляд: Дебет 301 Кредит 311.

5. Види записів та їх узагальнення. Взаємозв'язок між рахунками та балансом

Для узагальнення записів бухгалтерського обліку на рахунках існують два види групування записів:

1. За принципом хронології здійснення операцій, тобто хронологічний запис. Він передбачає перелік усіх операцій незалежно від того, яким є їх економічний зміст та які рахунки кореспондують при відображенні записів. Основний принцип - порядок здійснення та фіксування операцій в суворій послідовності їх здійснення.

2. В системі рахунків, тобто систематичний запис. Він ведеться в системі рахунків, що задіяні протягом періоду. Систематичні записи містять елементи рахунку: залишок на початок, оборот, залишок на кінець. За типом систематичного запису ведеться документ - оборотна відомість, яка на підприємствах складається для всіх рахунків. А за типом оборотної відомості ведеться Головна книга. Оборотна відомість вважається правильно складеною, якщо вона містить 3 групи рівностей:

Підсумок залишку на початок по дебету має дорівнювати підсумку залишку на початок по кредиту, що представляє собою основу для початкового балансу.

Підсумок обороту по дебету має дорівнювати підсумку обороту по кредиту.

Підсумок залишку на кінець по дебету має дорівнювати підсумку залишку на кінець по кредиту, що представляє собою основу складання кінцевого балансу.

За допомогою оборотної відомості здійснюється взаємозв'язок між рахунками та балансом. Початкове сальдо до оборотної відомості потрапляє з початкового балансу. Після того, як заповнено рахунки бухгалтерського обліку, до облікової відомості заносяться обороти та кінцеве сальдо за рахунками. На основі кінцевого сальдо складають кінцевий баланс.

Протягом місяця мали місце наступні господарські операції (грн.):

Надійшли гроші до каси з поточного рахунку - Д 301 К 311- 500.

Надійшли виробничі запаси від постачальників - Д 20 К 63 - 600.

6. Синтетичні та аналітичні рахунки. Взаємозв'язок між ними

Всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на рахунки синтетичного та аналітичного обліку, а звідси і весь облік поділяють на синтетичний та аналітичний.

Призначення аналітичного обліку - продемонструвати формування вартості об'єкту обліку. В ньому використовуються всі вимірники бухгалтерського обліку. Наприклад, вартість матеріалів залежить від їх кількості та ціни одиниці кількості, тому вартість матеріалів, що надійшли по дебету і наявні по дебету, а також вибули по кредиту, визначається як добуток їх кількості та ціни.

Призначення синтетичного обліку - грошове узагальнення інформації, відображеної в аналітичному обліку. На основі записів на рахунках синтетичного обліку складається бухгалтерський баланс.

Рахунки синтетичного та аналітичного обліку ведуться на підприємстві одночасно. До кожного синтетичного рахунку складається стільки рахунків аналітичного обліку, скільки необхідно. Наприклад, до рахунку “Основні засоби” - за видами об'єктів, до рахунку “Виробничі запаси” - за видами матеріальних цінностей, до рахунку “Розрахунки з оплати праці” - за прізвищами працівників.

Рахунки синтетичного та аналітичного обліку складені вірно, якщо:

сумарне сальдо на початок періоду рахунків аналітичного обліку дорівнює величині сальдо на початок періоду відповідних синтетичних рахунків;

сумарний оборот по дебету аналітичного рахунку дорівнює величині обороту по дебету синтетичного рахунку;

сумарний оборот по кредиту аналітичного рахунку дорівнює величині обороту по кредиту синтетичного рахунку;

величина кінцевого сальдо рахунку синтетичного обліку представляє собою суму кінцевих сальдо рахунків аналітичного обліку, які були відкриті до даного синтетичного рахунку.

Рахунки синтетичного обліку поділяються на:

Рахунки першого порядку, які мають найменування та коди, що складаються з двох цифр від 10 до 99: перша цифра означає клас, до якого він належить, друга - номер рахунку в класі (номер рахунків починається з нуля).

Рахунки другого порядку, які також мають найменування та код (номер), який складається з трьох цифр: перша - клас рахунків, друга - номер рахунку синтетичного обліку, третя - номер субрахунку першого порядку. Субрахунок не має самостійного значення. Він набуває значення лише в тому випадку, якщо розглядається в парі з відповідним рахунком синтетичного обліку.

Рахунки третього порядку, які складаються з чотирьохзначного коду, остання цифра якого характеризує аналітичний рахунок.

Підприємства мають право відкривати аналітичні рахунки за своїм бажанням в такій кількості, якої вимагають відповідні рахунки синтетичного обліку.

Рахунки першого та другого порядку затверджуються лише Міністерством фінансів України.

Размещено на Allbest.ru