Облікова політика як важлива система управління обліком

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА,ЯК ВАЖЛИВА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОБЛІКОМ

Стельмащук Ю.М.

Науковий керівник: Зеленко С.В. к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА,ЯК ВАЖЛИВА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОБЛІКОМ

© Стельмащук Ю.М

У статті досліджено основні аспекти сутності і ролі облікової політики,фактори,які на неї впливають та вимоги до неї.

Ключові слова: облікова політика, звітний період,стандарти.

This paper investigates the main aspects of the nature and role of accounting policies used and the factors that affect it and demands it.

Keywords: accounting policies, reporting period,standards.

Важливою умовою ефективного функціонування кожного господарюючого суб'єкта в Україні є якісно побудована система бухгалтерського обліку, що передбачає формування та прийняття на тривалу перспективу чіткої облікової політики.[1] Вона визначає ідеологію економіки підприємства на тривалий період, сприяє посиленню обліково-аналітичних функцій в управлінні підприємством, дає змогу оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у виробничому процесі, ефективно пристосовувати виробничу систему до умов зовнішнього середовища, знизити економічний ризик і добитися успіхів в конкурентній боротьбі.[2]

Насамперед, необхідно розрізняти "предмет" і "зміст" облікової політики. Тоді як предмет це сам процес прийняття і розкриття облікової політики, тобто яким чином підприємство повинне підійти до розробки власної політики, зміст облікової політики залежить від конкретного підприємства.[3] Виходячи з цього, облікова політика підприємства це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, а як стверджує Зеленко С.В "облікова політика-це вибір концепції інтерпретації інформації для ідентифікації підприємства у площині прийняття рішень як внутрішніми так і зовнішніми користувачами звітної інформації"[4] обліковий ідентифікація господарювання

Питанням дослідження визначення суті та порядку формування облікової політики , її основних принципів та методів займалися такі відомі фахівці у галузі економіки, як Ф.Ф. Бутинець, О.М. Ганяйло, С.Ф. Голов, А.Г. Загородній, М.Т. Левочок, Л.В. Чижевська та інші. У працях цих вчених розкриваються проблеми формування облікової політики, основних аспектів її реалізації в практичній діяльності підприємства.[5]

Поняття "облікова політика" у міжнародну практику обліку офіційно введено в 1975 р. із впровадженням Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 "Розкриття облікової політики",а до лексикону українських бухгалтерів ввійшов у кінці 80-х років минулого століття як переклад англійського словосполучення "accounting policies", яке використовують у стандартах, що видаються Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. При цьому в економічних дослідженнях відмічається, що для української економіки облікова політика - поняття відносно нове, мало вивчене і, до прийняття національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, сприймалося, перш за все, як набір кількох (елементарних) методів оцінки активів і зобов'язань, формування доходів і витрат Під обліковою політикою підприємства розуміють обрану ним сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, яку проф. Д.В. Чистов подає за допомогою такої формули:

де U -- множина можливих кінцевих варіантів формування облікової політики підприємства; Uі -- і-й варіант облікової політики; S -- і-й спосіб ведення обліку за напрямком т.[6]

Сучасні дослідження науковців свідчать, що облікова політика підприємства повинна включати заходи, спрямовані на удосконалення бухгалтерського обліку, впровадженням яких не може займатися тільки бухгалтерія. Тут повинні брати участь майже всі економічні і технічні служби При визначенні, якою буде облікова політика необхідно використовувати проектні матеріали бухгалтерського обліку, тобто графіки документообігу, посадові інструкції, проекти автоматизованого обліку, плани щодо організації бухгалтерського обліку. Тобто важливого значення набуває використання установчих документів, в яких зазначені основні засади побудови господарської та організаційної діяльності підприємства. [7]Згідно зі стандартами бухгалтерського обліку облікова політика підприємства протягом року змінюватися не може, тому на початку року є можливість змінити облікову політику і описати зміни в наказі про облікову політику. В обліковій політиці підприємства має бути відображено всі принципові питання щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування потрібно підходити дуже відповідально й продумано, адже від того, які облікові оцінки обрано підприємством залежить фінансовий результат підприємства, а також об'єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності.[8]

Як зазначає Г.Г.Кірейцев, формування облікової політики є відповідальним завданням і полягає, насамперед, у застосуванні нормативно передбачених принципів ведення бухгалтерського обліку, складання і подання бухгалтерської фінансової звітності, у виборі методів і процедур обробки облікової інформації.

Формування облікової політики відбувається на трьох рівнях:

1) державному - це сукупність процедур по встановленню загальних принципів ведення бухгалтерського обліку в країні через розробку стандартів, норм і правил.

2) регіональному (міждержавному) - це сукупність норм, правил та стандартів, що використовуються для організації бухгалтерського обліку в межах об'єднань країн.

3) локальному (на рівні підприємства) - це сукупність правил і процедур по формуванню методичних прийомів та способів організації бухгалтерського обліку в підприємстві.

Безумовно основним призначенням облікової політики є задоволення інформаційних потреб власника підприємства й зовнішніх користувачів. Таким чином, усі три рівні, наведені вище, мають однакову важливість у виборі відповідних елементів облікової політики підприємства.[1]

Професор М.С. Пушкар також виділяє два рівні, з яких складається облікова політика:

-політика державних органів щодо розвитку системи обліку (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів);

-політика окремого підприємства по забезпеченню надійною фінансовою звітністю

Пізніше така позиція знайшла підтримку в працях проф. Ю.А. Вериги, С.М. Деньги.[3] В той же час, необхідно погодитись з думкою інших авторів, що облікова політика, крім ведення обліку, включає досить широке поняття його організації. При формуванні облікової політики, на думку Ю. А. Вериги та А. М. Волошина, недоцільно включати вимоги, які чітко встановлені законодавством, а зазначати тільки ті моменти, за якими підприємству надано право вибору. Окрім цього, існують більш широкі погляди на значення та застосування облікової політики. Облікова політика підприємства має бути спрямована на розкриття творчих здібностей підприємців у підвищенні ефективності господарювання, впровадженні нових технологій для задоволення власних потреб і виконання зобов'язань перед державою[9]

Вона має розроблятися на кожному підприємстві. Основна мета облікової політики -- забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.[10]

Формування облікової політики полягає в тому, що з усієї сукупності способів реалізації названих прийомів обирають ті, які прийнятні на даний час у конкретних умовах. Обрані способи ведення бухгалтерського обліку мають забезпечувати обліковий процес, внаслідок чого формується повна і достовірна картина майнового та фінансового стану підприємства.[6]

На вибір облікової політики підприємства впливають такі фактори:

1) галузеві особливості або вид діяльності;

2) організаційно-правова форма ;

3) обсяги виробництва (кількість працюючих);

4) рівень кваліфікації облікового апарату та забезпеченість його комп'ютерною технікою;

5) взаємовідносини з податковою системою (які податки сплачує підприємство);

6) стратегія фінансово-господарської діяльності підприємства [11]

Проте,необхідно також мати на увазі, що облікова політика є складовою частиною фінансової звітності підприємства та повинна відображатися у примітках до фінансових звітів. Отже, саме вона дозволяє поєднати ведення бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності. Без такого регламентуючого розпорядчого документа та його додержання бухгалтерський облік не відповідатиме принципу послідовності, а фінансова звітність не буде зрозуміла користувачам.

При формуванні облікової політики мають дотримуватися таких вимог:

- активи і зобов'язання підприємства існують окремо від активів і зобов'язань її засновників та інших підприємств (допущення майнової відособленості);

- підприємство планує продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому (допущення безперервності діяльності);

- облікова політика підприємства застосовується послідовно з року в рік (допущення послідовності застосування облікової політики);

- факти господарської діяльності підприємства відносяться до того звітного періоду, в якому вони мали місце, незалежно від часу оплати (допущення тимчасової визначеності факторів господарської діяльності);

- облікова політика повинна формуватися шляхом вибору одного їх альтернативних методів з декількох допускаються загальновизнаними стандартами;

- щодо якогось одного конкретного питання підприємство повинна використовувати, як правило, один вибраний спосіб ведення різних операцій в обліку, але в окремих випадках припустимо і доцільно паралельне застосування декількох способів;

- облікова політика підприємства, затверджується керівником і є одним з основних документів, який визначає правила ведення бухгалтерського обліку на підприємстві в рамках стандартів обліку, визначених нормативними актами законодавства з бухгалтерського обліку.

Вибрані способи ведення бухгалтерського обліку повинні застосовуватися всіма структурними підрозділами підприємства, включаючи виділені на окремий баланс, незалежно від місця їх розташування.[2]

Основним економічним принципом облікової політики є забезпечення поступового економічного розвитку підприємства за рахунок максимального випуску конкурентоспроможної продукції при мінімальних витратах ресурсів. Дослідження підприємством принципів формування облікової політики та розробка найоптимальніших шляхів їх використання повинно стати основним напрямом при її формуванні та веденні.

Отже, за своїм змістом облікова політика значно ширше поняття, ніж власне облік, її можна назвати системою управління обліком,так як вона ґрунтується на засадах управлінського обліку, має управлінську спрямованість і є одним із напрямів розвитку обліку як науки. Тому вміння фахівців пристосуватися до змін зовнішніх і внутрішніх факторів є гарантією формування облікової політики, здатної забезпечити ефективний розвиток підприємства. Потрібно звернути увагу на роль облікової політики в процесі управління підприємством. Саме управлінська спрямованість облікової політики має сенс, оскільки повною мірою може впливати на процеси господарювання. Формування облікової політики - непростий процес, що вимагає наявність організаційних, технічних, кадрових можливостей. Він не закінчується після затвердження наказу про облікову політику, а продовжується до моменту припинення діяльності підприємства.

Список літератури

1. Д'якур М.В. Сучасний стан та перспективи розвитку облікової політики підприємства в Україні/М.В.Дякур.-Чернівці: Буковинська державна фінансова академія

2. Васільєва Л. М. Сутність облікової політики,її значення і вимоги,які до неї предявляються / Л.М.Васільєва.-Дніпропетровськ:Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

3. Петрук О.М., Барановська Т.В. Облікова політика підприємства в системі регулювання бухгалтерським обліком/О.М.Петрук,Т.В.Барановська.-Житомир: Житомирський державний технологічний університет

4. Зеленко С.В Передумови виникнення облікової політики та її економічна сутність/ С.В.Зеленко.-Луцьк: Луцький національний технічний університет

5. Грінчук М.С. Процес формування облікової політики підприємства/ М.С.Грінчук.- Чернівці: Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

6. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб., 4-те вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2008. (попередні видання: 2003, 2004, 2006).

7. Бондаренко О.М, Білан М.П. Проблеми формування облікової політики .Напрямки її удосконалення.

8. Кайряк О.Р. Формування облікової політики/О.Р.Кайряк.-Миколаїв: Миколаївський Національний Університет імені В.О.Сухомлинського

9. Супрун Ю. Облікова політика підприємства:мета,проблеми формування та шляхи їх вирішення /Ю.Супрун.-м.Київ: Київський національний торгівельно-економічний університет

10. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. -- К.: Знання, 2004. -- 447 с.

11. Данієлян Ю.Р Вибір облікової політики на підприємстві / Ю.Р Данієлян .-Донецьк: Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Размещено на Allbest.ru