Сутність і предмет аудиту

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Становлення капіталізму і концентрація виробничих сил у Європі та Америці призвели до поглиблення ринкових відносин. За таких умов швидко відбувається розвиток економічних законів.

У нашому суспільстві економічні закони відображають сутність економічних та виробничих відносин, найбільш загальні об'єктивні зв'язки і залежність між явищами, що виникають у житті суспільства, головним чином, у сфері виробництва, розподілу та обміну виробничих благ. Вони виникають і розвиваються тільки в процесі виробничої діяльності людей. Люди ж у процесі цієї діяльності здійснюють певний вплив на економічні закони, вивчаючи і пізнаючи їх. При цьому необхідно мати відповідні господарські апарати, контрольні органи, які мають широкі можливості спрямовувати економічні закони на службу суспільству За таких умов контрольний апарат дає можливість пізнати реальний хід розвитку окремих підприємств, накопичити суму знань з виявлення цих дій, більш ефективно використовувати виробничі сили.

Люди, і суспільство в цілому, беруть участь у процесі виробництва, вони повинні, таким чином, вивчати ці процеси і впливати на них шляхом покращення якості роботи, підвищення продуктивності праці, регулювання процесу формування прибутку і його розподілу і цим самим підвищувати якісну сторону дії економічних законів.

У зв'язку з цим з'являються органи контролю, які мають функцію незалежного аудиту. Так, наприклад, закон про обов'язковий аудит у Великобританії був прийнятий у 1862 р., у Франції - у 1867 р., а у США - у 1937 р. У Росії було чотири спроби впровадження аудиту. Перша спроба - у 1717 р. та у 1720 р. при Петрі І.

Старі московські накази давно втратили чинність, і наприкінці 1717р. створюються колегії, так звані міністерства. Але лише у 1720 р. вони розпочинають роботу.

Декілька колегій керували фінансами - Камер-колегія (прибутки), Штатс-контор-колегія (витрати), ревізіон-колегія (контроль). Інші були покликані керувати економікою: Комерц-колегія (зовнішня торгівля), Берг- і Мануфактур-колегія (важка і легка промисловість). Справа була нова, людей не вистачало і організація колегій, налагодження їх роботи затяглося на довгі роки.

Далі було три спроби: у 1889 p., 1912 і 1929 pp. Але з різних причин усі спроби виявилися марними. Занадто сильним був сектор державного контролю. У наш час практично у всіх країнах світу з розвинутою ринковою економікою функціонує суспільний інститут дипломованих аудиторів з розвинутою організаційною та правовою інфраструктурою.

Аудит у перекладі з латинського audio - слухати. Аудит - це незалежний фінансовий контроль, який здійснюється незалежними спеціалістами.

Розвиток аудиту в Україні пов'язаний із становленням ринкових відносин і реформуванням власності, тобто акціонерних, орендних, спільних, кооперативних підприємств, комерційних банків і страхових компаній. Тому з метою захисту інтересів користувачів здійснюється незалежний фінансовий контроль - аудит.

Аудит починається з незалежної перевірки фінансової звітності та вираження думки аудитора щодо її достовірності, повноти і законності відображених господарських операцій. З розвитком ринкових відносин потреби щодо аудиторських послуг зростають, а отже, розширюються рамки тлумачення аудиту.

Законом України "Про аудиторську діяльність" дається таке визначення аудиту: аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про їх достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам (внутрішнім положенням суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Перші аудиторські організації з'явилися в Україні наприкінці XX століття (акціонерне товариство "Інаудит") для контролю спільних підприємств, що могла здійснювати лише незалежна сторона - аудиторська організація.

Основними завданнями організації і методики аудиту є: вивчення організаційних засад аудиторської діяльності, її правового та інформаційного забезпечення; набуття методичних навичок аудиторської перевірки та оцінки стану підприємницької діяльності.

За 1994-1995 рр. обов'язковий аудит було проведено всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Однак з 1996 р. обов'язковий аудит за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності передбачалося ввести для банків та фондових бірж, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, інших небанківських фінансових установ. Відповідно до рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 19.03.1997 р. з метою забезпечення повноти та достовірності бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств і підприємств-емітентів облігацій, а також визначення їх реального фінансового стану затверджуються вимоги до аудиторських перевірок таких підприємств. Законом України "Про аудиторську діяльність" від 14.09.2006 р. перелік господарств, у яких проводиться обов'язковий аудит, був розширений.

Мета організації та методики аудиту полягає у формуванні системи теоретичних знань у галузі створення аудиторської фірми щодо проведення незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств та інших видів аудиторських послуг. Метою аудиту є також збір та обробка економіко-статистичного матеріалу, а також даних бухгалтерської звітності з метою складання аудиторського висновку про фінансовий стан підприємства.

У більш детальному плані перевіряють правомірність створення підприємства-клієнта, системи господарювання і управління, надійність системи внутрішнього контролю, ефективність системи бухгалтерського обліку, здійснення господарських процесів (заготівля, виробництво, реалізація), законність здійснення господарських операцій, правильність ведення поточного бухгалтерського обліку та складання облікових регістрів, повноту відображення всіх господарських операцій, наявність відображення активів підприємства, точність та об'єктивність зроблених облікових записів, належність відображених у фінансовій звітності активів та пасивів, дотримання підприємством-засновником облікової політики, правильність віднесення зроблених бухгалтерських записів до відповідного періоду, відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству, повноту отримання всієї необхідної інформації від підприємства, що перевіряється, зіставність показників фінансової (бухгалтерської) звітності з іншими показниками звітності (звіт директора, правління тощо). Крім цього, до завдань проведення аудиту належить висловлення незалежної думки аудитора про достовірність фінансової звітності з метою зіставлення аудиторського висновку.

До змісту організації і методики аудиту включають: об'єкти господарської діяльності, порядок організації аудиторських фірм, порядок організації фінансової звітності, організацію аудиторських послуг, організацію внутрішнього аудиту, методику перевірки установчих документів та облікової політики замовника, вивчення методик аудиту активів та пасивів підприємства і аналіз його фінансової звітності.

Проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюються аудиторами, аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність". Крім того, загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаються стандартами аудиту, які затверджені Аудиторською палатою України.

Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). При цьому замовник має право вільного вибору аудитора чи аудиторської фірми). У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачається предмет і термін перевірки, а також усі необхідні дані, які забезпечують якість виконаних робіт. Документи, які передані замовникам аудиту (аудиторській фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника.

До основних функцій аудиту необхідно віднести:

- практичне виконання аудиторських перевірок;

- надання інших аудиторських послуг.

Завдання аудиту.

- установлення законності та правомірності створення підприємства-замовника;

- виявлення безперервності роботи підприємства;

- визначення прав правильності вибору системи господарювання підприємства;

- установлення правильного вибору порядку управління;

- установлення правильності вибору форми бухгалтерського обліку;

- установлення реальності дії системи внутрішнього контролю. Така необхідність викликається можливістю зниження ступеня аудиторського ризику. Там, де система внутрішнього контролю має більш міцну основу, там ступінь аудиторського ризику помітно знижується, певна міра втраченої інформації буде мати незначний вплив на результати перевірки;

- контроль здійснення виробничих процесів (заготівля, виробництво, збут) - це одне з центральних питань перевірки, заради чого проводиться аудит. Від ефективності роботи підприємства залежить його результат діяльності, відрахування в бюджет.

Також ставляться завдання, які детально висвітлюють питання стосовно стану бухгалтерського обліку:

- виявлення наявності всіх первинних документів до складених господарських операцій;

- установлення стану поточного і оперативного бухгалтерського обліку;

- виявлення правильності складання бухгалтерської і фінансової звітності та регістрів. Звітність є важливою частиною документації, дані якої досліджуються і заносяться до аудиторського висновку. Тобто, яка звітність, такий і результат. Але потрібно знати, що аудитор старанно звіряє записи в первинних документах, у регістрах бухгалтерської звітності;

- перевірка повноти відображення всіх господарських і фінансових операцій та відображення їх об'єктивності;

- перевірка відображення у звітності всіх активів і пасивів і їх належності. Дані, як відомо, заносяться в аудиторський висновок, тому завжди потрібно пам'ятати завдання аудиту. Аудитори ставляться до цього питання серйозно, тому що мова йде про суб'єкт належності підприємства;

- розгляд дотримання підприємством установленої облікової політики, використання діючих стандартів, первинної документації, форм бухгалтерського обліку і регістрів;

- застосування невстановленої первинної документації може призвести до помилкових записів як у самій документації, так і в бухгалтерських регістрах і звітностях. Ігнорування стандартами бухгалтерського обліку виключає його зіставність у застосуванні окремих методик з визначення собівартості продукції, оцінки матеріалів, прибутку, рентабельності;

- перевірка зіставлення окремих фінансових та інших показників, що характеризують діяльність роботи підприємств;

- перевірка правильності і своєчасності справляння всіх установлених податків до бюджету;

- перевірка правильності формування собівартості продукції, а відповідно і всіх статей витрат на виробництво. Це відносять до правильності визначення заробітної плати і нарахувань на неї, визначення амортизаційних відрахувань та інших витрат;

- перевірка відповідності виконаних господарських операцій до відповідного періоду. Наявність протилежних господарських операцій перекручує стан бухгалтерської звітності. Ще гірше те, що під такими записами може бути приховано крадіжку засобів або несвоєчасність сплати засобів до бюджету;

- перевірка стану розрахункових операцій або несвоєчасне стягнення дебіторської заборгованості здійснює помітний вплив на фінансову стійкість підприємства, платоспроможність і ліквідність.

До завдань аудиту також необхідно віднести організаційні основи його проведення: аудиторський фінансовий достовірність звітність

- своєчасність планування аудиту і підбір клієнтів;

- своєчасність складання програми аудиту;

- якісне і своєчасне проведення передбачених планом і програмою робіт;

- надання практичної допомоги клієнтам з маркетингових питань;

- своєчасне проведення якісних консультацій.

У процесі організації і проведення аудиту можуть виникнути непередбачені завдання, які успішно і своєчасно мають бути вирішені аудитором. Іноді виникають питання стосовно реалізації отриманих матеріалів аудитором. Аудитор повинен не тільки якісно провести аудит, а й надати допомогу з виконання підсумків і пропозицій перевірки (визначити правильність справляння податків, своєчасність їх нарахування, а також детально розглянути правильність застосування податковими інспекціями штрафних санкцій. У випадку неправильно стягнених штрафів, пені та іншого надати юридичну допомогу з урегулювання таких взаємовідносин).

Виконання аудиторами поставлених перед ними завдань надасть змогу якісно і своєчасно провести заплановані аудитором перевірки і скласти реальний аудиторський висновок.

Размещено на Allbest.ru