Бухгалтерський облік в Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра бухгалтерського обліку та оподаткування

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему: «Бухгалтерський облік в Польщі»

з дисципліни «Бухгалтерський облік в зарубіжних країнах»

Виконавець: студентка Полозова О.В.

факультету ФОАІС

4 курсу 7 групи

денної форми навчання

Перевірив: старший викладач,

кандидат економічних наук Ігнатенко Т.В.

Київ, 2016



Зміст

Вступ

1. Передісторія розвитку обліку в країні

2. Становлення професії бухгалтера та професійні організації

3. Регулювання обліку і забезпечення дотримання

4. Облікові принципи і практика

5. Фінансова звітність: склад, форми та зміст

6. Вимоги аудиту фінансової звітності

Висновок

Список використаних джерел



Вступ

У новій ринковій економіці більшість урядових субсидій і надмірних податків було скасовано. Виникла необхідність в реалістичному вимірі прибутку, у міру того як все нові компанії приватного сектора, як створені «з нуля», так і приватизовані, приступали до своєї діяльності. Після перехідного періоду, під час якого були випущені нові положення про міністерство фінансів (1992-1994), парламент прийняв закон про бухгалтерський облік, який вступив в силу в 1995 році.

У Польщі, як і в інших східноєвропейських країнах, при переході до ринкової економіки зіткнулися з проблемою відсутності аудиторських кадрів, що відразу ж викликало необхідність їх підготовки. Термінове створення аудиторської служби змушує як аудиторів тимчасово залучати людей, знайомих з ревізійною діяльністю і займаються нею. Наприклад, в Польщі після видання Закону «Про перевірку і публікації фінансових звітів, а також про аудиторів і їх самоврядування» передбачено протягом чотирьох років допускати до виконання аудиторських обов'язків ревізорів, які мають відповідну освіту і виявили бажання стати аудиторами.

На сьогодні існує велика різноманітність підходів щодо застосування МСФЗ. Однак, у кожному разі, з впровадженням міжнародних стандартів підприємства все рідше вдаються до маніпулювання розмірами прибутків та приховуванню результатів господарської діяльності. Аналіз стану впровадження МСФЗ в облікову практику компаній країн світу свідчить про посиленні таких тенденцій і про позитивний ефект від використання міжнародних стандартів. Так, МСФЗ дозволені або обов'язкові для застосування в 109 країнах світу.

Процес переходу на МСФЗ окремих країн був пов'язаний з реалізацією цілої реформи в області бухгалтерського обліку.

облік бухгалтер фінансовий звітність



1. Передісторія розвитку обліку в країні

На сьогодні весь світ прагне опанувати єдиний формат спілкування, у тому числі і у сфері бухгалтерського обліку, який за своєю сутністю є специфічною мовою, що дозволяє узагальнити і систематизувати інформацію про господарські процеси в діяльності підприємств. Такою міжнародною мовою у сфері бізнесу стали міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ).

Вимоги МСФЗ до розкриття інформації передбачають реорганізацію інформаційних систем з метою більш гнучкого, достовірного і своєчасного збору даних для формування звітності. Застосування МСФЗ покращує ділову репутацію країни в цілому, впровадження стандартів розглядається як готовність держави до реформ та інтеграції у світове економічне співтовариство.

На сьогодні існує велика різноманітність підходів щодо застосування МСФЗ. Однак, у кожному разі, з впровадженням міжнародних стандартів підприємства все рідше вдаються до маніпулювання розмірами прибутків та приховуванню результатів господарської діяльності. Аналіз стану впровадження МСФЗ в облікову практику компаній країн світу свідчить про посиленні таких тенденцій і про позитивний ефект від використання міжнародних стандартів. Так, МСФЗ дозволені або обов'язкові для застосування в 109 країнах світу.

Процес переходу на МСФЗ окремих країн був пов'язаний з реалізацією цілої реформи в області бухгалтерського обліку.

Досвід Польщі, що стосується практичного здійснення МСФЗ, може служити найбільш яскравим прикладом того, які проблеми виникають на шляху переходу на МСФЗ, а також як їх вирішувати.

Як відомо з 1 січня 1995 р. Польща стала членом Всесвітньої організації торгівлі (СОТ), а з 1 травня 2004 року - членом Європейського Союзу. Дані обставини, безумовно, сприяли переходу фінансової системи країни на міжнародні стандарти.

В цілому можна виділити 4 етапи розвитку нормативно-правової бази регулювання бухгалтерського обліку в Польщі:

- 1945-1991 роки - бухгалтерський облік відповідає вимогам системи централізованого планування і підпорядкований податковим цілям:

- 1990 рік - економічні зрушення і трансформація централізованого планового господарства в ринкову економіку; початок масової приватизації державних підприємств; початок процесу уніфікації з нормами Європейського законодавства;

- 1991-1995 роки - зміни в регламентаціях в результаті перебудови економіки при збереженні домінування податкових цілей:

- 1991 рік - прийняття нових нормативних актів - Закону про аудит і публікації фінансових звітів, статутних аудиторів і їх саморегулювання і розпорядження Міністерства фінансів про принципи бухгалтерського обліку;

- 1992 рік - створення національної палати аудиторів, які взяли польські аудиторські стандарти;

- 1994 рік - прийняття Закону про бухгалтерський облік, який замінив норми про фінансову звітність в законі про аудит 1991 року;

- 1995-2002 роки - прийнятий новий Закон про бухгалтерський облік, що ґрунтується на директивах ЄС:

- 2000 рік - прийняття нового закону про бухгалтерський облік, який замінив Закон про бухгалтерський облік 1994 року; прийняття нового закону про аудит, який замінив закон про аудит 1994 року;

- З 2002 року - внесення до закону про бухгалтерський облік поправок, в які включені Положення міжнародних стандартів обліку ЄС.

Положення Європейського парламенту і Ради від 19 липня 2002 року «Про застосування міжнародних бухгалтерських стандартів» (Положення МСУ ЄС №1606 / 2002) вимагає від компаній, цінні папери яких допущені до обігу на регульованих ринках держав - членів ЄС, готувати свою зведену звітність на основі схвалених МСУ / МСФЗ. Цей нормативний акт має пряму дію і обов'язковий для виконання при складанні зведеної звітності компаній відкритого типу і дає можливість розширення використання МСФЗ з охопленням окремої звітності компаній відкритого типу. Як правило, компанії, які не зобов'язані використовувати МСФЗ, ведуть свою звітність на основі польського Закону про бухгалтерський облік і директив ЄС.

Крім того, Закон детально перераховує відомості, які належить включати в фінансовий звіт. Є також постанови, що дозволяють вести спрощену фінансову звітність. Це стосується підприємств, які відповідають хоча б двом з наведених трьох вимог в звітному році: середнє число працівників на повній ставці не перевищило 50 чоловік, балансові надходження не перевищили 2 млн. євро, чистий прибуток не перевищив 4 млн. євро. Разом з тим спрощена звітність не передбачена для банків і страхових фірм.

Як включені банки, так і не включені в біржові котирування, зобов'язані готувати свою зведену фінансову звітність відповідно до затверджених МСФЗ, а свої обов'язкові для юридичних осіб фінансові звіти відповідно або з бухгалтерськими регламентаціями, встановленими Міністерством фінансів, які ґрунтуються на директиві «Про звітність банків», або до затверджених МСФЗ. Страхові компанії повинні готувати свої фінансові звіти відповідно до бухгалтерських регламентацій Міністерства фінансів, які засновуються на директиві про облік в страхових компаніях.

Страхові компанії готують звіти двох видів - загального призначення і податкову звітність. Слід зазначити, що основні польські нормативні акти, що стосуються обліку та звітності, в основному охоплені в Законі про бухгалтерський облік з поправками, внесеними в 2002 році, а з 2005 року - МСФЗ.

При цьому Закон допускає той факт, що у разі недостатнього охоплення даній області можуть використовуватися опубліковані польські бухгалтерські стандарти ПБС. У разі недостатності ПБС можуть застосовуватися міжнародні стандарти обліку. У практиці це означає, що багато фірм не дотримуватимуться правила МСБО, якщо цього прямо не вимагає закон «Про бухгалтерський облік».

Також, слід зазначити, що дуже важливим кроком Польщі на шляху переходу на міжнародні стандарти стало створення у квітні 2004 року комітету з бухгалтерських стандартів (КБС). Він складається з 10 експертів - бухгалтерів і аудиторів, що представляють аудиторські компанії, Міністерства фінансів, Польське управління з фінансового нагляду, Національну палату статутних аудиторів, а також науковців.

КБС служить форумом обміну думок з найбільш важливих проблем, які виникають у ході процесу переходу від національних бухгалтерських стандартів до МСФЗ.

Проблема підготовки кадрів, що пов'язана з застосуванням МСФЗ, вирішена в Польщі таким чином: професійна кваліфікація, а також академічна підготовка та практичне навчання бухгалтерів здійснюються і контролюються Асоціацією бухгалтерів Польщі.

Асоціація сертифікує навчальні програми з міжнародної фінансової звітності. Таким чином, можливість навчання та отримання відповідних сертифікатів є більш доступною і контрольованою [1].

2. Становлення професії бухгалтера та професійні організації

Його положення докорінно змінили польську облікову традицію, яка була дуже близька до нашої, вітчизняної. закон відповідає вимогам директив Європейського Союзу, які обов'язкові для всіх вхідних в цю організацію країн. таке відповідність важливо для Польщі, оскільки, як було зазначено раніше, ця країна подала заявку на вступ в ЄС. Вимоги зазначених директив носять загальний характер і допускають застосування різноманітних альтернативних методів.

При відсутності національних стандартів польські бухгалтери зазвичай застосовують міжнародні стандарти обліку. Основна увага в реформі звертається на зміну методів підготовки кадрів.

За допомогою програм з обміну між польськими та західними (американськими, британськими, німецькими і французькими) університетами був досягнутий певний прогрес в області бухгалтерського обліку. Все це істотно вплинуло на навчання: упор був зроблений на освоєння принципів бухгалтерського обліку, правил їх практичного застосування, що дозволило майбутньому головному бухгалтеру самому складати план рахунків.

Якщо раніше, застосовувався Принцип діючого підприємства (going concern) піддавався сумніву завдяки державним гарантіям. Керуючий неефективною компанії міг бути звільнений, а її працівники позбавлені премії.

Однак фінансові збитки не приводили до банкрутства, так як уряд оперативно проводило вливання капіталу або дотувала ціни. У більшості випадків практикувався облік на основі принципу нарахувань, за винятком обліку відсотків по боргах - такі відсотки визнавалися тільки після своєї виплати. норми амортизації встановлювалися за категоріями активів, а розмір амортизаційних відрахувань завжди вважався за методом рівномірного нарахування зносу.

Собівартість реалізації показувалася окремо від державних субсидій. Не існувало ніякої реальної потреби в поправці на безнадійні борги, так як банки гарантували отримання платежу за продані товари через систему прямого переказу коштів після отримання рахунків за продану продукцію. У правилі найменшої оцінки вартості запасів не було необхідності - хронічний дефіцит всіх споживчих товарів створював постійний попит.

Сталість застосування облікових методик залежало від міністерства фінансів, а не від зміни правил. Що перебувають у власності держави компанії готували зведені фінансові звіти, які, однак, були простими арифметичними зведеннями, що не містять поправок на застосування принципів обліку. Чи не було потрібно складання звітів про рух грошових коштів, хоча деякі компанії використовували внутрішні звіти, щоб планувати свої потреби в готівки [2].

У новій ринковій економіці більшість урядових субсидій і надмірних податків було скасовано. Виникла необхідність в реалістичному вимірі прибутку, у міру того як все нові компанії приватного сектора, як створені "з нуля", так і приватизовані, приступали до своєї діяльності.

Професія аудитора регулюється законом з 1991 р. , коли була затверджена Національна палата аудиторів-експертів.

1) Національна рада здійснює реєстрацію ліцензованих аудиторів.

Для реєстрації необхідно мати вища освіта; безперервний стаж професійної практики протягом останніх двох років; документ про проходження в компанії дворічного навчання під керівництвом аудитора-експерта і пройти тестування;

2) Національний комітет з аудиту, Національний дисциплінарний суд.

Закон про бухгалтерський облік надає кожній організації право мати власний план рахунків.

Однак організації можуть застосовувати і типові плани рахунків, які розробляються Комісією з цінних паперів для компаній, включених в біржовий список, та Міністерством фінансів для інших організацій.

Закон про бухгалтерський облік підняв рівень аудиторської професії в Польщі. Тим не менш, не існує ніякого механізму постійного внесення змін до стандартів обліку у відповідь на швидкоплинні економічні умови. Польські правила бухгалтерського обліку не мають такої міри деталізації, точності і повноти, яка властива стандартам GAAP США.

Міністерство фінансів в даний час працює над виправленням помилок і заповненням прогалин, виявлених в нинішньому законі. Одночасно прикладаються зусилля, щоб привести переглянуті правила бухгалтерського обліку у відповідність з очікуваними змінами в міжнародних стандартах і директивах ЄС [4].

3. Регулювання обліку і забезпечення дотримання

У новій ринковій економіці більшість урядових субсидій і надмірних податків було скасовано. Виникла необхідність в реалістичному вимірі прибутку, у міру того як все нові компанії приватного сектора, як створені «з нуля», так і приватизовані, приступали до своєї діяльності. Після перехідного періоду, під час якого були випущені нові положення про міністерство фінансів (1992-1994), парламент прийняв закон про бухгалтерський облік, який вступив в силу в 1995 році.

Цей закон складається з трьох частин:

Частина 1. Підготовка фінансової звітності на підприємствах. Всі підприємства, чиї доходи за попередній рік перевищують рівень приблизно в 400 тис. Дол. Повинні в обов'язковому порядку здавати свої звіти. В даний час в парламенті розглядається пропозиція збільшити цю суму для індивідуальних приватних підприємств і товариств до 800 тис. Дол. В основу даної частини закону покладено західні концепції, такі, як зіставлення доходів і витрат, сталість застосування облікових методик і ведення обліку за принципом нарахувань.

Порушення закону карається грошовим штрафом або, в деяких випадках, тюремним ув'язненням на термін до двох років.

Частина 2. Первинні документи, бухгалтерські книги, питання контролю, зберігання звітів, автоматизація ведення бухгалтерського обліку та інвентаризація. Саме в цій секції йдеться про обов'язки аудитора, аудиторських звітах і частоті аудиторських перевірок. До теперішнього часу випущено тільки сім аудиторських стандартів. Польські аудитори зобов'язані застосовувати міжнародні аудиторські стандарти у випадках, коли під час проведення перевірки виникає необхідність звернутися до релевантному стандарту.

Частина 3. Формат і зміст фінансових звітів, вимір активів і зобов'язань, уявлення прибутку, розкриття облікової політики, примітки. Суми балансового звіту проставляються за значенням початкової собівартості, незважаючи на те, що високий рівень інфляції був звичайним явищем. Компанії можуть надавати таблиці з поправками на інфляцію, однак це не є обов'язковим. Падіння рівня інфляції нижче 10% зменшило значимість розкриття подібної інформації. У цій частині детально описаний як формат звітів для окремої компанії, так і формат консолідованих звітів. Обов'язковим є складання звіту про рух грошових коштів, хоча в багатьох західноєвропейських країнах такого вимоги немає. З іншого боку, така вимога є в міжнародних стандартах бухгалтерського обліку.

Закон відповідає вимогам четвертої та сьомої директив Європейського Союзу, які є обов'язковими для всіх вхідних в цю організацію країн. Таке відповідність важливо для Польщі, оскільки, як було зазначено раніше, ця країна подала заявку на вступ до ЄС. Вимоги зазначених директив носять загальний характер і допускають застосування різноманітних альтернативних методів.

Наприклад, британські та американські стандарти обліку мають більше відповідностей, ніж британські та німецькі стандарти, хоча Великобританія і Німеччина повністю виконують всі директиви ЄС.

Директиви ЄС не містять облікової трактування довгострокових будівельних проектів, злиттів і поглинань, а також фінансових інструментів. При відсутності національних стандартів польські бухгалтери зазвичай застосовують міжнародні стандарти обліку.

У багатьох країнах ЄС існують різні вимоги до складання звітності в великих і малих компаніях. До категорії великих компаній відносяться банки, інвестиційні холдингові компанії, пенсійні фонди, страхові фірми і акціонерні товариства всіх розмірів. Підприємства, що відповідають двом з трьох наступних критеріїв, також включаються в цю групу: доходи перевищують 3 млн. Дол., Активи перевищують 1 млн. Дол., Число працюючих перевищує 50 осіб. Такі компанії повинні щорічно проходити аудиторську перевірку і публікувати свою фінансову звітність разом з висновком аудиторів в «офіційному журналі». Від інших компаній, починаючи з 1999 року, потрібно проходити аудиторську перевірку раз в три роки, однак фінансові звіти публікувати в журналі не потрібно. Вимоги до малих підприємств простіше: всі фінансові звіти, як перевірені, так і не перевірені аудиторами, повинні здаватися в районний адміністративний орган і відкриватися для доступу всім бажаючим [8].

Польська комісія з цінних паперів встановила додаткові вимоги до звітності. Варшавська фондова біржа високо оцінюється західними спостерігачами за діючі там правила і процедури перевірки зареєстрованих компаній на відповідність висунутим вимогам.

Число незареєстрованих на біржі акціонерних товариств щодо мало (приблизно 3800), в той час як кількість інших компаній (аналогічних компаній з обмеженою відповідальністю) досягає 100 000. Дуже небагато інвесторів стануть читати фінансову звітність незареєстрованих компаній, хоча вона і доступна.

Основним джерелом, що регулює бухгалтерський облік в Польщі, залишається Комерційний кодекс 1934 р. , незважаючи на те, що деякі його положення були скасовані або зазнали змін. Другим правовим джерелом є Закон про бухгалтерський облік 1994, який передбачає послідовну реформу звітності та аудиту.

Розділи Закону висвітлюють: сутність бухгалтерського обліку, порядок інвентаризації, оцінку активів і пасивів, визначення фінансових результатів, складання звітності підприємствами, особливо від парності корпоративних структур, аудит звітності та умови її опублікування, організацію архівів бухгалтерських документом, кримінальну відповідальність за порушення законодавства тощо Дія цього Закону поширюється практично на всі економічні суб'єкти. Основними податками є податок на доходи організацій і фізичних осіб та податок на додану вартість.

4. Облікові принципи і практика

Основні принципи бухгалтерського обліку є юридично здійсненні права і загальновизнані принципи і логіка стандартів бухгалтерського обліку. Вони забезпечують основу для створення компанії облікової політики.

Принципи бухгалтерського обліку являють собою набір правил і стандартів, що застосовуються на практиці, з тим щоб забезпечити цінну інформацію про фінансове становище компанії ретроспективної точки зору. Надійний, чітку і повну інформацію про фінансове становище компанії, визначає довіру і позиціонувати компанію на ринку [5].

В Законі від 29 вересня 1994 року про бухгалтерський облік (DZ. Ун - 18.12.2000., № 113, ст. 1186) детально інтерпретує все принципи бухгалтерського обліку. Це один з кращих польських законів у відповідність з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів фінансової звітності.

Всі принципи бухгалтерського обліку можна розділити на три групи:

- універсальні,

- базові,

- детальні.

Універсальні принципи широко використовуються в обліку для всіх країн, незалежно від політичної та економічної системи. Основні принципи і деталі можуть бути визначені і впроваджені в практику економічної залежності від рішень, прийнятих в правовому регулюванні країни або застосування міжнародних рішень, наприклад. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Для універсальних базових принципів, які використовуються в бухгалтерському обліку включають в себе:

Принцип подвійного запису, де кожен запис бізнес - операції записується двічі, а також принцип періодизації, або проміжна фінансова звітність.

Принцип дуплекс (подвійна), запис результатів від подвійного обліку активів суб'єкта господарювання - за формою (формі) наявність активів і джерел фінансування (походження) майна і, отже, подвійне значення кожного події економічної приналежності до бізнес - операцій . Це один з найстаріших правил, що застосовуються в бухгалтерському обліку використовується незалежно від методу, також проводиться з використанням комп'ютера.

Принцип періодизації "вимагає ведення обліку господарських операцій, розділених на звітні періоди, до яких вони належать звіти бізнес-операцій повинні забезпечувати своєчасне .:

- скласти заяву обороту і залишків на рахунках книг вдома (15 - й день наступного місяця) і всі необхідні звіти на основі даних бухгалтерської звітності,

- надання відповідної організації податкових декларацій та інших

проведення фінансових розрахунків ".

А також можна виділити ще такі принципи бухгалтерського обліку:

- продовжуючи діяльність (ст. 5, пункт 2),

- Нарахування (ст. 6, п. 1)

- відповідності (ст. 6, п. 2)

- готівкові гроші,

- безперервність (ст. 5, п. 1)

- розсудливість (розсудливість) (ст. 7 пункт 3)

- превалювання сутності над формою, істотність (ст. 4, пункт 4)

- істинний і справедливий вид (atr.4 пункт. 1-2).

Підстави можуть включати в себе порівнянність звітів, своєчасність і актуальність, равдоподібність неупередженістю.

Порівнянність звітів є важливою необхідністю, оскільки вона може бути основою для оцінки і ранжирування різних компаній як надійний партнер. Своєчасність і актуальність впливає на ефективність використання самої останньої інформації [7].

5. Фінансова звітність: склад, форми та зміст

Закон про бухгалтерський облік надає кожної організації право мати власний план рахунків. Однак організації можуть застосовувати і типові плани рахунків, які розробляються Комісією з цінних паперів для компаній, включених в біржовий список, і Міністерством фінансів для інших організацій.

На практиці в Польщі більш розповсюдженим є використання Промислової номенклатури рахунків.

Не дивлячись на те, що в країні розроблено єдиний план рахунків, закон про бухгалтерський облік надає кожній організації право мати власний план рахунків. При цьому організації можуть застосовувати і типові плани рахунків, які розробляються Комісією з цінних паперів для компаній, включених до біржового списку, та Міністерством фінансів для інших організацій.

Побудова плану рахунків у Польщі має наступний вигляд:

0 -- довгострокове майно;

1 -- грошові кошти та банківські рахунки;

2 -- розрахунки та претензії;

3 -- матеріали та товари;

4 -- витрати за видами та їх відображення;

5 -- витрати відповідно до типів діяльності та їх відображення;

6 -- продукти та їх відображення;

7 -- доходи та витрати пов'язані з їх результатами;

8 -- капітал (фонд), спеціальні фонди, резервні фонди та фінансовий результат.

Складові власного капіталу. Капітал включає в себе: статутний капітал, неоплачений капітал, додатковий капітал, резерви на переоцінку активів, інший резервний капітал, нерозподілений прибуток, чистий прибуток або збиток фінансового року. В Польщі розмір акціонерного капіталу повинен бути наведений у статуті.

У балансі розкривають таку інформацію про власний капітал: засновницький капітал, належні до сплати внески до власного капіталу, капітал (фонд) резервний (запасний), капітал (фонд) резервний, залишковий резервний капітал, нерозподілений фінансовий результат минулих років, фінансовий результат -- нетто оборотного року (прибуток-нетто, збиток-нетто, відрахування та покриття від фінансового результату поточного оборотного року).

Облік необоротних активів. В Польщі необоротні активи в балансі підприємства представлені у вигляді поза оборотних активів, які поділяються на матеріальні і нематеріальні.

Склад необоротних активів:

- Нематеріальні цінності та права

- витрати, понесені при створенні підприємства;

- витрати на розвиток;

- вартість фірми;

- інші нематеріальні цінності та права;

- аванси в рахунок вартості нематеріальних цінностей та прав.

- Речове довгострокове майно

- власні землі;

- будинки та споруди;

- машини та устаткування;

- транспортні засоби;

- інші довгострокові засоби;

- вкладені інвестиції;

- аванси в рахунок інвестицій.

- Фінансове довгострокове майно

- акції та паї;

- цінні папери;

- надані позики довгострокові;

- інші складові фінансового довгострокового майна;

- довгострокова дебіторська заборгованість.

Оцінка основних засобів обліковується за ціною придбання, або за фактичними витратами на придбання і приведення до готовності. Не використовується поняття можливої ціни реалізації.

Переоцінка основних засобів здійснюється, наприклад, з метою запобігання інфляції. При цьому різниці, що виникають, списуються за рахунок резерву по переоцінці активів.

Амортизація основних засобів нараховується за певною схемою, і як в колишньому українському обліку, з використанням терміну та коефіцієнтів для конкретних груп основних засобів. Величина нарахування зносу може коливатися залежно від кількості робочих змін, рівня технології та економічного прогресу, виробничих потужностей, строку експлуатації, попередньо встановленої ліквідаційної вартості, коефіцієнту зносу відповідно до податкового законодавства [11].

Облік запасів. Запаси оцінюються за цінами їх придбання у випадку ж неможливого виявлення ціни запасів або при їх безоплатній передачі вони оцінюються за цінами на аналогічні або подібні товарно-матеріальні цінності.

Облік операцій в іноземній валюті. Операції, які здійснюються в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту та обліковуються наступним чином: грошові кошти, акції та цінні папери -- за фактичним курсом обміну для придбання або продажу; інші активи та зобов'язання -- за середнім курсом обміну, діючого на дату складання балансу.

При складанні балансу вартість об'єктів, оцінених в іноземній валюті, також підлягає переоцінці:

- акції інших підприємств, довгострокові цінні папери та готівка в іноземній валюті - за реальним курсом обміну для придбання, але не вище середнього курсу обміну, діючого на дату складання балансу;

- інші активи та зобов'язаня -- за середнім курсом обміну, діючого на дату складання балансу.

Всі курсові різниці, що виникли відносяться на резервний капітал або трактуються як гудвіл. Виведення сальдо цих різниць у випадку участі більше однієї іноземної фірми не допускається. Середній курс обміну визначається Національним банком Польщі.

Особливості визначення фінансових результатів. Чистий прибуток (збиток) поточного року відображається в балансі узагальнено, так як його використання залежить від рішення, яке приймається на щорічних зборах акціонерів. Величина прибутку (збитку), відображена в балансі, повинна бути еквівалентною чистому результату, зменшеному на суму відрахувань із прибутку (величині, відображеній на рахунку «прибутки і збитки»), основну частину яких складають податки [13].

Крім традиційних бухгалтерських звітних форм правління підприємств всіх форм власності зобов'язане представляти адміністративний звіт про результати діяльності підприємства за фінансовий рік.

Він складається з чотирьох розділів: основні події, включаючи фактичні капітальні вкладення, що мають істотне вплив на результати діяльності підприємства в звітному фінансовому році або очікувані в наступному; намічена реконструкція і модернізація підприємства; основні досягнення в наукових розробках і технічному розвитку; поточний і прогнозований фінансовий стан підприємства.

Річна бухгалтерська звітність і рішення про її затвердження, винесені на загальних зборах акціонерів, порядок розподілу чистого прибутку і списання збитку, річний звіт адміністрації підприємства, а також аудиторський висновок (якщо підприємство підлягає обов'язковому аудиту) піддаються судової або комерційної реєстрації. дане правило поширюється на підприємства всіх форм власності.

Для державних або великих приватних організацій баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, аудиторський висновок і рішення про затвердження фінансової звітності та напрямках розподілу чистого прибутку та погашення чистого збитку, винесене на зборах акціонерів, розглядаються на предмет їх публікації.

Спрощена фінансова звітність може застосовуватися на підприємствах, по яких не перевищуються два з наступних щіх показників:

- середньооблікова чисельність - 50 осіб;

- вартість чистих активів підприємства на кінець звітного року - 1 000 000 євро;

- чиста виручка від реалізації продукції та інших господарських операцій за рік - 2 000 000 євро.

Фінансова звітність підприємства складається з балансу, звіту про прибутки і збитки і додаткової інформації.

Крім того, державні і приватні підприємства, за винятком малих, зобов'язані складати звіт про рух грошових коштів..

Рада директорів будь-якого підприємства повинна готувати щорічний звіт про господарську діяльність підприємства. Форма балансу і чотири альтернативні форми звіту про прибутки і збитки розглянуті в додатках до закону про бухгалтерський облік [10].

6. Вимоги аудиту фінансової звітності

У Польщі, як і в інших східноєвропейських країнах, при переході до ринкової економіки зіткнулися з проблемою відсутності аудиторських кадрів, що відразу ж викликало необхідність їх підготовки.Термінове створення аудиторської служби змушує як аудиторів тимчасово залучати людей, знайомих з ревізійною діяльністю і займаються нею.

Наприклад, в Польщі після видання Закону «Про перевірку і публікації фінансових звітів, а також про аудиторів і їх самоврядування» передбачено протягом чотирьох років допускати до виконання аудиторських обов'язків ревізорів, які мають відповідну освіту і виявили бажання стати аудиторами [9].

Після закінчення чотирьох років в списках можуть залишитися тільки фахівці з вищою освітою, які склали відповідні іспити перед Державною екзаменаційною комісією, призначеної міністром фінансів за погодженням з Аудиторською палатою, і мають не менше чотирьох років практичного стажу, в тому числі не менше двох років під керівництвом досвідченого бухгалтера-аудитора, або ж мають не менше п'яти років практичної роботи на керівних постах, два роки практики під керівництвом бухгалтера-аудитора. Крім того, майбутні аудитори повинні принести присягу на сумлінне виконання своїх обов'язків. Текст присяги говорить: «Обіцяю, що в якості бухгалтера-аудитора виконуватиму довірені мені завдання з почуттям відповідальності, з усією сумлінністю і неупередженістю відповідно до вимог закону і професійними нормами, керуючись у своїх діях професійною етикою і незалежністю. Виявлені під час перевірки факти та обставини, що стосуються третіх осіб, зобов'язуюся зберігати в таємниці »[6, с. 186].

Майбутні польські аудитори зобов'язані здавати письмові та усні іспити з наступних предметів: бухгалтерський облік, облік витрат на виробництво, оцінка балансу і фінансового становища, організація внутрішнього контролю, інформатика, громадянське і трудове право, фінанси і статистика.

З 1 січня 1991 року набули чинності нові принципи організації бухгалтерського обліку, засновані на положеннях 4-й директиви Ради європейських співтовариств.

Тому з травня до жовтня 1991 року було організовано кілька тритижневих семінарів для лекторів, які, в свою чергу, повинні були проводити семінарські заняття з майбутніми аудиторами. За допомогою Інституту присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу, а також транснаціональної аудиторської фірми «Купера енд Лайбренд» були підготовлені 120 лекторів для проведення семінарів. Упор в підготовці робився на вміння читати і аналізувати баланс і річний звіт при аудиторській перевірці. Крім того, майбутні аудитори вивчали способи точного визначення фінансових результатів і фінансового стану підприємств, а також облік операцій, пов'язаних з обігом цінних паперів.

Велика увага при професійній підготовці приділялася вивченню основ приватного комерційного права. В цілому ставилося завдання наблизити підготовку аудиторів до тих вимог, які пред'являються в країнах Спільного ринку.

Нинішня ситуація в Польщі характеризується тим, що скорочується число великих і лавиноподібно зростає кількість середніх і дрібних підприємств. Тому майбутній аудитор зобов'язаний бути майстром на всі руки: досконально знати бухгалтерський облік, вміти здійснювати всі бухгалтерські операції, починаючи з первинного документування і закінчуючи складанням балансу та інших форм звітності.Оцінюючи достовірність звітності і аналізуючи фінансовий стан підприємства, аудитор повинен порадити, як не на шкоду власникам підприємства платити податки державі, як раціонально використовувати отримані кредити і дати оцінку можливості їх погашення.

Істотну методичну та фінансову допомогу Польщі в підготовці фахівців нового типу надають французькі аудитори через фонд «Франція - Польща». У 1991 р були також проведені заняття з майбутніми викладачами на організованих згодом семінарах у різних округах країни [12].

Досвід Польщі представляє великий інтерес, оскільки в ній ніколи до кінця не викорінювалася приватна власність і завжди був живий дух підприємливості, що багато в чому полегшило перехід країни до ринкової економіки. Досить жваві економічні, наукові та культурні зв'язки із Заходом дозволяли польським підприємцям знайомитися з передовим зарубіжним досвідом в області організації ділової діяльності (бізнесу, зовнішньої торгівлі, валютно-фінансових операцій). Цьому сприяла також численна польська діаспора в багатьох європейських і американських державах, представники яких часто відвідували Польщу, приносячи свої уявлення про сучасний підприємництво і вимогах, пропонованих до підприємства в умовах ринкової економіки [14].



Висновок

Податкова система Польщі є більш стабільною, ніж в Україні та потребує набагато менше ніж в Україні часу на різноманітні бухгалтерські справи, звіти та облік, має впроваджену онлайн бухгалтерію та практично не має різких і необґрунтованих змін податкового законодавства. Однак для іноземця на початку своєї діяльності для правильного ведення обліку та здійснення правової звітності як правило необхідна допомога професіоналів.

Укладання договору на поточне бухгалтерське і кадрове обслуговування зі спеціалізованою компанією забезпечить ведення необхідного обліку і подачу звітності у контролюючі органи. Кожне підприємство зобов'язане вести бухгалтерський і податковий облік. Приватні підприємці ведуть книгу доходів і витрат (Ksiкga Przychodуw i Rozchodуw), в той час як Товариства з обмеженою відповідальністю (Spуіka z Ograniczon№ Odpowiedizalnoњci№ - Sp. Z oo) у Польщі ведуть повний облік. Близько 60% всіх підприємств користуються послугами зовнішніх бухгалтерів.

Заробітна плата кваліфікованого головного бухгалтера становить від 1500 до 4000 тис. дол. США, а рядового бухгалтера 400-500 дол. США на місяць. Відповідно економія досягається за рахунок поділу та обслуговування більш простих і однотипних операцій більш «дешевим» співробітником. Крім того, бухгалтерські контори самостійно відстежують зміни в законодавстві, виписують періодику, проводять внутрішні курси з підвищення кваліфікації персоналу і не перекладають ці витрати на клієнта. Найголовнішою перевагою зовнішньої бухгалтерської компанії, що надає послуги з бухгалтерського та податкового супроводу - це страховка. Бухгалтерська компанія укладає договір Цивільної відповідальності, яка покриває всі штрафи якщо такі будуть. Тим самим, Цивільна відповідальність знімає ризики неякісного виконання послуг, які не знімаються навіть за наявності власного бухгалтера.

Основним джерелом, що регулює бухгалтерський облік в Польщі, залишається Комерційний кодекс 1934 р. , незважаючи на те, що деякі його положення були скасовані або зазнали змін.

Другим правовим джерелом є Закон про бухгалтерський облік 1994, який передбачає послідовну реформу звітності та аудиту. Розділи Закону висвітлюють: сутність бухгалтерського обліку, порядок інвентаризації, оцінку активів і пасивів, визначення фінансових результатів, складання звітності підприємствами, особливо від парності корпоративних структур, аудит звітності та умови її опублікування, організацію архівів бухгалтерських документом, кримінальну відповідальність за порушення законодавства тощо Дія цього Закону поширюється практично на всі економічні суб'єкти.

Основними податками є податок на доходи організацій і фізичних осіб та податок на додану вартість.

Закон про бухгалтерський облік надає кожній організації право мати власний план рахунків. Однак організації можуть застосовувати і типові плани рахунків, які розробляються Комісією з цінних паперів для компаній, включених в біржовий список, та Міністерством фінансів для інших організацій.

Спрощена фінансова звітність може застосовуватися на підприємствах, по яких не перевищуються два з наступних щіх показників: середньооблікова чисельність - 50 осіб; вартість чистих активів підприємства на кінець звітного року - 1 000 000 євро; чиста виручка від реалізації продукції та інших господарських операцій за рік - 2 000 000 євро.

Фінансова звітність підприємства складається з балансу, звіту про прибутки і збитки і додаткової інформації.

Крім того, державні і приватні підприємства, за винятком малих, зобов'язані складати звіт про рух грошових засобiв. Рада директорів будь-якого підприємства повинен готувати щорічний звіт про господарську діяльність передємства. Форма балансу і чотири альтернативні форми звіту про прибутки і збитки розглянуті в додатках до закону про бухгалтерський облік.



Список використаних джерел

1. Відкрита Міжнародна інтернет-конференція "МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація". [Електронний ресурс]: http://konf.amsfo.com.ua/dosvid-vprovadzhennya-msfz-u-polshhi/

2. Е. З. Roszczynialska Wydymus, в відповідно до стандартів бухгалтерського обліку Європейського союзу , TEXT, Краків 2014.

3. З. Месснер, Основи бухгалтерського обліку, WUAE, Катовіце 2014.

4. Фінансовий облік ред. К. Савицький, PWE, Варшава 2015.

5. Закон від 29 вересня 1994 року по бухгалтерському обліку (Dz. U. від 18.12.2000., № 113, ст. 1186).

6. [Електронний ресурс]: www.polska.ru;

7. [Електронний ресурс]: saldo.ru/zhurmezhdbuhuch/index.ru.;

8. [Електронний ресурс]: www.pl.all-biz.info;

9. [Електронний ресурс]: consulting.ru/econs_art_238801024/cons_printview;

10. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В ПОЛЬЩІ. СПЕЦИФІКА ВЕДЕННЯ. [ Електронний ресурс]: http://inpl.com.ua/UA/?pg=accounting

11. Бухгалтерські послуги в Польщі. [ Електронний ресурс]: http://viza-v-polshu.com/buhgalterskie-uslugi-v-polshe-ceny-usloviya

12. Бухгалтерський облік в Польщі. [ Електронний ресурс]: http://eclib.net/26/14.html

13. Принципи обліку. [ Електронний ресурс]: https://mfiles.pl/pl/index.php/Zasady_rachunkowo%C5%9Bci

14. Політика бухгалтерського обліку. [ Електронний ресурс]: http://www.umk.pl/uczelnia/dokumenty/biuletyn/prawo/inc/zalaczniki/Z_Rektora_98_2011_z1.pdf

Размещено на Allbest.ru