Облік товарів та калькуляція цін на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Калькуляція цін на продукцію закладів громадського харчування

2. Облік і документальне оформлення автошин на автотранспортному підприємстві

Задача

Список використаної літератури

1. Калькуляція цін на продукцію закладів громадського харчування

Основною особливістю фінансово-господарської діяльності закладів громадського харчування є те, що вона включає в себе одночасно елементи виробництва й торгівлі. При виготовленні власної продукції (напівфабрикатів, кондитерських виробів, продуктів харчування) одночасно відбувається їх реалізація (торгівля) разом з придбаними на стороні товарами.

Особливості в організації бухгалтерського обліку пояснюються специфікою виробничо-торговельної діяльності підприємств громадського харчування. Облік у закладах громадського харчування організовується на основі П(С)БО і наказу Міністерства фінансів України від 31 листопада 1999 р. № 291, яким затверджено План рахунків та інструкція про його застосування.

Торгово-виробнича діяльність підприємств громадського харчування регулюється такими законодавчими та нормативними документами:

- Законом України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ;

- Законом України "Про споживчу кооперацію" від 10 квітня 1992 р.

№ 2265-ХП;

-- Правилами роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 219;

-- Правилами продажу продовольчих товарів, затвердженими наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 28 грудня 1994 р. № 237 та іншими нормативними документами.

Крім того, треба мати на увазі, що на підприємства громадського харчування теж поширюються правила патентування, ліцензування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, встановлених окремими Законами України.

Згідно з Правилами роботи підприємств громадського харчування вони поділяються на такі типи: ресторани, бари, кафе, їдальні.

Діяльність підприємства громадського харчування складається з трьох взаємопов'язаних процесів: заготівля сировини (заготівля сировинної бази) для виробництва готової продукції; виробництво готової продукції; реалізація готової продукції .

Надходження продуктів (сировини) і товарів на підприємства громадського харчування від виробників, торгових організацій супроводжується відповідними документами: накладними, товаротранспортними накладними, а у випадку імпорту -- вантажною митною декларацією з обов'язковою наявністю сертифіката якості.

При надходженні продуктів і товарів комірник повинен їх оприбуткувати належним чином, тобто як за кількістю, так і за якістю. У разі виявлення розбіжностей складається акт приймання. Прийняті продукти і товари обліковують у книзі складського обліку на основі накладних, товаротранспортних накладних.

Якщо продукти харчування було придбано у населення, то документом, який слугує підставою для запису в книгу обліку матеріалів, є акт закупки.

Запаси продуктів і товарів зберігаються в спеціально обладнаних для цього приміщеннях -- коморах (складах). Якщо обсяг виробництва незначний, допускається зберігання продуктів, товарів безпосередньо на кухні, з дотриманням умов зберігання.

Продукти й товари, що надійшли, оприбутковуються у підзвіт матеріально відповідальними особами.

У громадському харчуванні процес виробництва готової продукції --це не що інше, як приготування окремих страв та кондитерських виробів.

Собівартість продукції і кінцева продажна ціна розраховуються за допомогою калькуляційної картки. При цьому одиницею вимірювання обідньої продукції є одна страва. Продажна ціна на обідню продукцію визначається з розрахунку вартості сировини на 100 страв або на 10 кг гарніру чи соусу. У калькуляційній картці відображаються:

*порядковий номер картки;

* номер рецептури, графа і назва збірника рецептур страв;

*найменування продуктів;

*кількість продуктів на 100 порцій (кг);

* продажна ціна 1 кг продукту (роздрібна ціна плюс націнка підприємств масового харчування);

*вартість набору сировини на 100 порцій;

*продажна ціна однієї порції;

* вихід готової продукції у грамах. За цими даними розраховується кінцева продажна ціна страви. Розрахована в калькуляційній картці ціна зберігається до зміни компонентів у сировинному наборі або до зміни ціни на сировину та продукти. Калькуляція ціни здійснюється в роздрібних або середньозважених цінах. Ці ціни є розрахунковими. Необхідність їх встановлення пов'язана з тим, що продукти та сировина, які отримують заклади ресторанного господарства, диференційовані за найменуваннями товарів залежно від сорту, сезонності та інших чинників. Тому продажна ціна страви залежно від отриманої сировини та її сортності може змінюватись майже щодня. Але такі зміни сортності, як правило, не впливають на харчову цінність та інші якісні показники страв. Для того щоб не ускладнювати обсяги сировини, продуктів та готової продукції на виробництві, у процесі калькуляції застосовуються середньозважені ціни. Вони встановлюються на однорідні продукти, що різняться за сортами, видами промислової обробки, категоріями, але близькі за харчовою цінністю та технологічним призначенням.

Основні вимоги до порядку визначення роздрібних цін на підприємствах громадського харчування регулюються Інструкцією про порядок визначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі й громадського харчування.

Роздрібні ціни на товари (ціни, за якими товари продаються споживачам для їх особистого некомерційного споживання) формуються, встановлюються і застосовуються відповідно до чинного законодавства. Працівники, відповідальні за формування, встановлення й застосування цін, призначаються керівником підприємства.

Роздрібні ціни фіксуються в реєстрі роздрібних цін підприємства, у якому вказуються:

- назва товару, марка, тип

- оптова відпускна ціна (ціна постачальника) з посиланням на підтверджуючий документ (накладну, калькуляційну картку або інший документ)

- розмір торгової націнки

- встановлена роздрібна ціна.

Інформація покупців про роздрібні ціни на підприємствах громадського харчування здійснюється за допомогою:

- ярликів цін (цінників)

- прейскурантів цін на алкогольні напої

- меню

- прейскурантів цін на куповані товари.

Ярлик цін призначений для надання покупцям основної інформації про окремий товар, прейскурант цін на покупні товари - на ряд товарів, що є в продажу, меню - це перелік страв, кулінарних, булочних, кондитерських виробів, що пропонуються на протязі дня.

Цінники повинні містити наступні реквізити:

1. для вагових товарів - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або сто грамів

2. для товарів чи напоїв, що продаються на розлив - назва товару чи напою, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги

3. для штучних товарів та напоїв в пляшках - назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку

4. для товарів, що розфасовані - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки.

Ярлики цін, прейскуранти на куповані товари обов'язково підписуються працівником, відповідальним за формування цін і завіряються печаткою або штампом.

На підприємствах громадського харчування меню та прейскуранти на алкогольні напої і тютюнові вироби підписуються керівником підприємства та бухгалтером і завіряються печаткою.

Працівники підприємств громадського харчування до початку роботи повинні перевірити наявність та правильність оформлення ярликів цін, меню, прейскурантів цін на товари і послуги, що реалізуються.

2. Облік і документальне оформлення автошин на автотранспортному підприємстві

Бухгалтерський облік автошин ведуть, відповідно до вимог Інструкції №291, на субрахунку 207 «Запасні частини», на якому обліковують серед інших запасних частин автомобільні шини у запасі та обороті. На цьому самому субрахунку ведуть облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються у ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах. За дебетом відображають залишок і надходження, за кредитом -- витрачання, реалізацію та інше вибуття запасних частин. Аналітичний облік автошин ведуть за місцями зберігання і за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

Придбання оформляють проведенням Д-т 207 К-т 631(372). Встановлення їх на автомобіль (тобто передача в експлуатацію та в запас автомобіля) відображають за кредитом рахунка 207 та дебетом:

-- рахунка 23 «Виробництво»;

-- рахунка 91 «Загальновиробничі витрати»;

-- рахунка 92 «Адміністративні витрати»;

-- рахунка 93 «Витрати на збут»;

-- субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Такий порядок обліку автошин передбачено як для власних, так і для орендованих ДТЗ -- адже положеннями П(С)БО 14 «Оренда» не зазначено іншого порядку обліку техобслуговування орендованих об'єктів. А відповідно до ст. 801 ЦКУ, орендар зобов'язаний підтримувати ДТЗ у належному технічному стані і він же несе витрати, пов'язані з використанням ДТЗ. А ст. 776 ЦКУ передбачає, що поточний ремонт орендованого ДТЗ здійснюється за рахунок орендаря, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зношені шини, які підлягають відновленню, як і ті, що не пройшли пробігу, але зняті з ДТЗ під час сезонного техогляду, які можуть бути використані надалі як запасні частини, оприбутковують за дебетом субрахунка 207 «Запасні частини». Якщо вартість шин при встановленні була списана на рахунок 23, то і їх повернення на склад також треба відображати за кредитом рахунка 23. Якщо їх було списано у момент встановлення на рахунки 91, 92, 93, 949, повернення треба відображати за кредитом субрахунка 719 «Інші доходи операційної діяльності».

Аналітичний облік автошин ведуть за місцями зберігання.

Облік кожної автошини, яка передається в експлуатацію або є в запасі в автомобілі, ведуть у картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (Затверджена наказом Мінтрансу від 20.05.2006 р. №488). У ній відображають усі індивідуальні характеристики виробу: розміри, серійний номер, норму пробігу, ставлять відмітку у разі передачі в оренду, а також дані обліку пробігу.

Для обліку та списання встановлених на ДТЗ автошин використовують норми пробігу, які визначаються за методикою Норм №488, залежно від умов експлуатації. Відповідно до п. 7.1 цього Наказу, «пневматичну шину списують у разі досягнення фактичного пробігу, що відповідає установленим (скоригованим) нормам». У картці обліку помісячно відображають дані про наробіток шини, її технічний стан, зазначають сумарний пробіг до списання та інформацію про подальше використання (відновлення зношеного протектора, ремонт або її переробка). У цьому разі картка обліку має статус акта її списання. Картку підписують члени комісії з питань втрати пневматичними шинами споживчих властивостей. Відповідно до п. 7.2 Норм №488, якщо залишкова висота рисунка протектора на момент досягнення нею норми середнього ресурсу більша за встановлену законодавством граничнодопустиму висоту, допускають подальшу експлуатацію пневматичної шини за умови відповідності її технічного стану вимогам законодавства. Нормами №488 передбачено коригування визначених норм пробігу шин залежно від умов експлуатації. Створена на підприємстві комісія щомісяця проводить огляд автошин, за результатами якого складає акт довільної форми, в якому фіксує технічний стан кожної шини. При встановленні факту дострокової непридатності автошин в акті зазначаються причини дострокового зносу або ушкодження. Після цього складається акт на списання. ціна облік калькуляція автотранспортний

Щодо обліку самих автошин, то слід розглянути такі випадки:

1) заміна літніх шин, які не пройшли нормативного пробігу, зимовими. Така заміна відбувається у рамках техобслуговування. У картці обліку пробігу літньої автошини МВО робить відмітку про її передачу на склад для очікування літа, а в картці пробігу зимової автошини будуть накопичуватися кілометри пробігу. Таким чином, у бухгалтерському обліку списання з матеріального рахунка відбувається у момент встановлення шини на автомобіль. А повернення літніх шин на склад, на думку автора, відображається проведенням Д-т 207 К-т 23 (719) -- адже вони в очікуванні літа значаться за МВО. Хоча має право на існування й інша позиція, яка передбачає разове списання автошин у момент встановлення на ДТЗ;

2) заміна літніх автошин, що відпрацювали свій норматив, зимовими. Кілометраж пробігу має бути підтверджений карткою обліку пробігу. У цьому разі вартість шин, що відпрацювали норматив, була списана при їх встановленні, а нові встановлені автошини так само списуються з дебету субрахунка 207 у момент їх встановлення. Ця операція, як і в першому випадку, відбувається у рамках техогляду або техобслуговування;

3) вимушена заміна зимових шин зимовими у зв'язку з посиленою експлуатацією. У цьому разі шини стають непридатними, не відслуживши свого строку. Тут заміна їх відбудеться у рамках ремонту, а не техогляду. У бухгалтерському обліку їх було списано при встановленні на автомобіль.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані у ціні автомобіля та включені до його інвентарної вартості, обліковують у складі основних засобів. Такі автошини вносять до інвентаризаційної картки такого ОЗ, обліковують у складі об'єкта ОФ на рахунку 105 «Транспортні засоби».

Якщо ДТЗ передано в оренду, то:

1) в орендодавця -- у картці обліку автомобіля робиться відмітка про передачу його в оренду, в акті приймання-передачі зазначають ступінь зношуваності автошин, наявність запасної шини;

2) в орендаря -- якщо той самостійно проводить заміну шин, зняті (зношені) шини треба передати орендодавцю за актом. У бухгалтерському обліку це не відображається.

Особливістю оподаткування робіт із заміни автошин на автомобілях є те, що вони, як складова комплексу робіт зі сезонного техобслуговування, згідно з пп. 5.2.1 і 11.2.1 Закону про прибуток, відносяться до ВВ за першою подією, якою є:

1) або дата списання коштів з поточного рахунка на оплату шин (при безготівковій формі розрахунку), при їх придбанні за готівку -- день їх видачі з каси підприємства (готівкова форма розрахунків);

2) або дата оприбуткування таких запчастин.

Для певного кола постачальників, визначених пп. 11.2.3 Закону про прибуток, датою збільшення ВВ є дата оприбуткування платником податку товарів. До таких постачальників належать:

-- нерезиденти;

-- резиденти, які сплачують податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у ст. 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у п. 7.2 Закону);

-- платники єдиного чи фіксованого податку;

-- звільнені від сплати податку на прибуток або які не є його суб'єктами згідно із законодавством.

Балансова вартість придбаних шин до встановлення їх на ДТЗ бере участь у розрахунку приросту (убутку) запасів відповідно до п. 5.9 Закону про прибуток. Так, якщо шини не будуть встановлені на ДТЗ до кінця податкового періоду, їхня вартість буде включена до приросту запасів за п. 5.9 Закону про прибуток.

При оподаткуванні витрат із заміни автошин зважимо на точку зору податкових органів:

1) заміна літніх шин, які не пройшли нормативного пробігу, зимовими у зв'язку зі зміною умов експлуатації. Списання з матеріального рахунка відбувається у момент встановлення шини на автомобіль. І автошини, оприбутковані на склад у зв'язку із заміною літніх шин зимовими, збільшують вартість запасів на складах пропорційно до фактичного пробігу, тож при заміні літнього комплекту автошин зимовим треба робити перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів, відповідно до п. 5.9 Закону про прибуток;

2) заміна літніх шин, які пройшли нормативний пробіг, зимовими у зв'язку зі зміною умов експлуатації. Приріст (убуток) не змінюється, на оподаткування не впливає;

3) заміна зимових автошин, що відпрацювали свій норматив, зимовими у податковому обліку відображається аналогічно. Затрати на її проведення включають до ВВ відповідного податкового періоду, шини списують з балансу в момент їх передачі в експлуатацію;

4) вимушена заміна зимових шин зимовими у зв'язку з посиленою експлуатацією (тобто це дострокове списання шин). Тут фактично відбувся ремонт. Тому такі видатки включають до складу ВВ у межах 10% балансової вартості основних засобів на початок звітного року (пп. 8.7.1 Закону про прибуток). А сума витрат, яка перевищує означену межу, збільшує групу 2 основних фондів. Водночас, з точки зору Закону про прибуток, такі автошини вважаються використаними у господарській діяльності не повністю. Тому їх недовикористану вартість слід відобразити у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток. У результаті -- показник у графі 6 цієї таблиці відображається з «-», а в декларацію він включається до рядка 01.2 як приріст запасів і, відповідно, збільшує ВД.

Задача

Необхідно:

1. Здійснити облік надходження товарів, що обліковується за купівельними цінами, з передоплатою їх постачальнику:

а) підприємство здійснило передоплату товарів постачальнику. За угодою має бути отримано товарів на 7200 грн., у тому числі ПДВ - 1200 грн.;

б) отримано товари від постачальника.

2. Використовуючи наведені дані, здійснити облік надходження товарів від постачальника, якщо оплата товарів здійснюється після їх надходження.

Розв'язання

1. Облік надходження товарів, що обліковується за купівельними цінами, з передоплатою їх постачальнику

2. Облік надходження товарів від постачальника, якщо оплата товарів здійснюється після їх надходження.

Список використаної літератури

1) Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малюги. -- Житомир: ЖІТІ, 2000. -- 608 с.

2) Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.12.2000 № 614.

3) Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 № 1023-ХІІ.

4) Норми №488 -- Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансу від 20.05.2006 р. №488.

5) П(С)БО 14 «Оренда» -- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. №181.

6) Положення №102 -- Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. №102.

Размещено на Allbest.ru