Аудит власного капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru//

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Аудит»

на тему: «Аудит власного капіталу»

м. Кременчук - 2016 рік

ВСТУП

Організація і функціонування підприємств вимагають нових підходів щодо шляхів підвищення ефективності та інтенсивності використання капіталу. Зміст таких нововведень полягає у приведенні всіх елементів системи управління у відповідність з організаційно-правовими особливостями підприємницької діяльності. Звідси і об'єктивний нині процес зростання ролі і значення таких функцій управління як облік, аналіз і аудит діяльності підприємств, розробка на основі отриманої інформації стратегії і тактики їх ефективної діяльності.

Початком діяльності для будь - якого суб'єкта підприємництва є формування власного капіталу. Під час вже розпочатої діяльності юридична

особа намагається розширити сферу своєї діяльності за рахунок диверсифікації своєї діяльності та запровадження широкої мережі торгівлі. Звісно, подібні розширення потребують додаткових вкладень фінансових, тобто підприємець прагне до збільшення обсягу власного капіталу.

Відповідно, постає проблема достовірності відображення фактичного стану підприємства, аудиту використання власного капіталу задля виявлення вад в господарюванні та їх усунення.

Ключовим показником в господарсько-фінансовій діяльності будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності є власний капітал, який виконує такі функції як відповідальність і гарантії, забезпечення кредитоспроможності, фінансування і ліквідність, незалежність, а також рекламну функцію.

Беручи до уваги важливість формування показника “статутний капітал” у фінансовій звітності, як для зовнішніх, так і для внутрішніх користувачів, фахівцям з обліку необхідно вміти оцінити вплив тієї чи іншої операції на статутний і додатковий капітал підприємства.

Незважаючи на важливість цього показника, дослідження теоретичних положень та діючої практики аудиту дозволило визначити, що власному капіталу приділяється недостатньо уваги.

Для забезпечення достовірності даних, отриманих для управління підприємством, необхідно періодично проводити аудит власного капіталу на підприємстві.

Аудит за використанням власного капіталу допоможе керівництву та інвесторам бути впевненими у достовірності даних, отриманих для аналізу ефективності діяльності підприємства та звітних даних, що оприлюднюються перед інвесторами. В свою чергу, ефективно проведений аудит заохотить інвесторів щодо вкладення коштів в це підприємство з метою отримання стабільного прибутку, якому не загрожуватимуть неефективні дії керівництва, чи банальні крадіжки з боку працівників підприємства.

Метою написання курсової роботи є дослідження організаційно-методичних та методологічних аспектів організації аудиту власного капіталу на підставі вивчення законодавчих та нормативних документів, економічної літератури та практичного досвіду базового підприємства.

Для реалізації мети курсової роботи визначено наступні завдання:

- з'ясувати економічну сутність власного капіталу;

- провести економіко-правовий аналіз нормативної бази та спеціальної

літератури з аудиту власного капіталу;

- надати організаційно-економічну характеристику ТОВ «Глорі Джей»

- розглянути організацію аудиту власного капіталу;

- дослідити методику аудиту власного капіталу;

- розглянути методику проведення аудиту власного капіталу в умовах використання новітніх інформаційних технологій.

Об'єктом для написання курсової роботи було обрано Приватне підприємство „ФермерСервіс” .

Предметом курсової роботи є організація і методика аудиту власного капіталу.

РОЗДІЛ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ФермерСервіс"

Приватне підприємство „ФермерСервіс” зареєстроване 1 грудня 1995 року, у відповідності з чинним законодавством України. Підприємство створене з метою задоволення потреб суспільства, забезпечення інтересів засновника та отримання прибутку. Засновник підприємства є власником всього майна підприємства.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, статутний фонд, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах України, печатку з назвою підприємства, кутовий та необхідні інші штампи, володіє відособленим майном, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, вступати у зобов'язання, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному чи третейському. Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку та самоокупності.

Підприємство „ФермерСервіс” створене з метою задоволення потреб в послугах, роботах, товарах та їх реалізації, отримання прибутку та задоволення інтересів засновника, а також економічних та соціальних інтересів колективу.

Для реалізації своїх статутних завдань підприємство здійснює наступне:

оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;

посередницькі послуги при купівлі-продажі товарів народного споживання;

заготівля;

неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

реалізація продовольчих та непродовольчих товарів народного споживання;

вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції;

здійснення торгово-посередницької діяльності з відкриттям магазинів, кіосків, складів для реалізації закуплених товарів;

проведення експортно-імпортних операцій з товарами народного споживання та сільськогосподарської продукції на засадах зовнішньоекономічної діяльності;

здійснення маркетингової, дилерської, брокерської та комівояжерської діяльності, виконання лізингових операцій;

відкриття представництв, філіалів, як на території України, так і за її межами;

інвестиційна діяльність.

Одним із основних видів діяльності підприємства є роздрібна торгівля товарами народного споживання, яка здійснюється магазином, загальна площа якого становить 145 м2.

Директор займається поточною діяльністю підприємства в тому числі:

- забезпечує виконання поточних та інших перспективних планів;

- розпоряджається майном підприємства, включаючи його грошові засоби;

- представляє інтереси підприємства у всіх державних та іноземних організаціях, підписує договори, заключає угоди;

-затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, положення по оплаті праці та інші локальні нормативні акти підприємства.

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

2.1 Економічна характеристика власного капіталу підприємства

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Капітал - одна з фундаментальних економічних категорій, суть якої науковці вивчають упродовж століть. Термін «капітал» походить від латинського «capitalis», що означає основний, головний.

Підприємство утворюється з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження і примноження свого капіталу.

Капітал будь-якого підприємства представлений двома складовими: власними та позиковими коштами. Власний капітал - важлива частина капіталу підприємства, яка перебуває у його власності.

Згідно П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С) БО 2 «Баланс», власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власний капітал формується за рахунок коштів власників (учасників) товариства і власних фінансових ресурсів самого підприємства і відображається у першому розділі пасиву балансу підприємства.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства. Власний капітал є основним, початковим та умовно безстроковим джерелом погашення збитків підприємства, він є одним із найвагоміших показників, котрі використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежність від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників). Він є одним із найістотніших і найважливіших показників і виконує такі функції:

1) Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб'єкта господарювання;

2) Функція відповідальності ті гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні баласну. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність;

3) Захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства;

4) Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позиках.

Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

5) База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) у статутному (пайовому) капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

6) Функція управління та контролю. Згідно з законодавством власники підприємств можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом акціонерного товариства (АТ) чи товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакету його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечу паво на управління виробничими факторами та майном підприємства.

7) Рекламна функція. Солідний власний капітал підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.

Величина власного капіталу підприємства залежить від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів.

2.2 Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з питань аудиту власного капіталу підприємства

Готуючись до проведення аудиту власного капіталу, аудитору необхідно добре вивчити нормативну базу з цього питання, яка є досить значною за обсягом, тому для зручності її можна згрупувати таким чином:

- нормативні документи, що регламентують порядок створення в Україні підприємства, його реєстрації, ліквідації, реорганізації, ведення підприємницької діяльності тощо;

- нормативні документи, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з питань власного капіталу;

- нормативні документи, які регламентують порядок проведення аудиторської перевірки;

- внутрішні нормативні документи підприємства.

Головними нормативними документами при проведенні аудиторської перевірки власного капіталу є:

П(с)БО 5 "Звіт про власний капітал";

П(с)БО 12 "Фінансові інвестиції";

Постанова КМУ "Про затвердження переліку органів ліцензування" від 14 листопада 2000 р. № 1698;

Перелік органів ліцензування;

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 року № 784-XIV;

Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 року № 1201-ХII;

Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств і облігацій підприємств, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 20 вересня 1996 р. № 210.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

Порядок подання фінансової звітності від 28.02.2002 р. № 419;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87;

Наказ МФУ від 29 листопада 2000 р. № 302 "Про Примітки до річної

Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року, зі

Цивільний кодекс України, зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 19 червня 2003 року, №98О-У

Господарський кодекс України від 16.01.2003 p. №436-IV.

2.3 Організація і методика проведення аудиту власного капіталу

Для здійснення успішної виробничої фінансово - господарської діяльності кожне підприємство чи організація має в своєму розпорядженні необхідні власні господарські засоби.

За вартісними показниками це власний капітал. Його мають підприємства як державної так і недержавної форми власності.

Основним завданням аудиту формування та змін власного капіталу є перевірка достовірності відображення власного капіталу в обліку та звітності, встановлення законності та правильності його формування, правильності та цілеспрямованість його використання.

Основні напрямки аудиту:

1. Перевірка обгрунтованості збільшення власного капіталу в частині основних і оборотних фондів в результаті їх переоцінки, введення в експлуатацію нових видів основних фондів;

2. Перевірка обгрунтованості зменшення власного капіталу в частині основних і оборонтих фондів при списанні недоамортизованих об`єктів основних засобів, їх ліквідації. При цьому детально аналізується первинна документація, щодо стану, оцінки об`єктів, розрахунків з покупцями.

3. Перевірка правильності відображення в обліку операцій щодо власного капіталу здійснюється методом аналізу кореспонденції рахунків і первинних документів, які є підставою для бухгалтерських записів. Крім цього, перевіряється дотримання методики аналітичного обліку власного капіталу і відповідність звітності про величину власного капіталу в балансі .

Незважаючи на те, що власний капітал як економічна категорія використовується досить часто, питання методики його обліку і аудиту залишаються дискусійними, що й обумовило дослідження даного питання. У розробку теоретичних і методичних проблем відносин власності значний внесок зробили українські вчені- економісти В.Я. Амбросов, М.Я.Дем'яненко, С.І.Дем'яненко, М.Й. Малік, О.М. Онищенко, В.В. Юрчишин.

Отже, проблему розробки методології, конкретних алгоритмів обліку та аудиту вважати завершеною не можна, тим більше, що умови господарюваннядинамічно змінюються і висувають нові вимоги щодо вдосконалення системи інформації.

Відсутність єдиних організаційних і методичних підходів до зовнішнього та внутрішнього аудиту власного капіталу , недостатній обсяг досліджень з даної теми , а також наявність потенційних помилок щодо облікових оцінок власного капіталу при аудиті обумовили актуальність теми.

Однією з основних ділянок аудиторської перевірки є аудит власного капіталу, оскільки від правильності ведення обліку власного капіталу залежить достовірність і правильність формування і використання власності підприємства.

При проведенні аудиту власного капіталу перевірці підлягають процеси та господарські операції, пов'язані зі створенням статутного, пайового, додаткового і резервного капіталу, обліком нерозподілених прибутків (непокритих збитків), формуванням вилученого та неоплаченого капіталу, а також відносини, що виникають при цьому між підприємством та його власниками і працівниками, щодо прав власності на майно, нарахування і виплати дивідендів.

При проведенні аудиту власного капіталу засновників (учасників) він поділяється на дві частини:

1. Реєстрований;

2. Нереєстрований.

Перший - це статутний, або пайовий, капітал. Другий - додатковий, резервний, страховий, капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Методика аудиту додаткового капіталу повинна враховувати організаційно-правову форму підприємства, види додаткового капіталу та період створення господарюючого суб'єкта (до і після впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Аудит нерозподілених прибутків включає в себе перевірку шляхів формування нерозподіленого прибутку та каналів його використання, тому аудитор повинен вивчити конкретні причини зміни показників за кожним з факторів, які мали вплив на формування прибутку підприємства, застосовуючи при цьому методичні прийоми економічного аналізу і статистичних розрахунків.

Аудит власного капіталу є одним з найважливіших розділів проведення аудиту, оскільки власний капітал є гарантією стабільної діяльності підприємства і від правильності ведення його обліку значним чином відображаються майнові відносини власників.

Складовими проведення аудиту власного капіталу є:

1. Аудит статутногокапіталу.

2. Аудит пайового капіталу.

3. Аудит формування додаткового капіталу.

4. Аудит нерозподілених прибутків та їх використання.

Проведення цього комплексу аудиторських перевірок надасть повну інформацію про формування, рух та використання власного капіталу підприємства.

РОЗДІЛ III. МЕТОДИКА АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ НА ПП «ФермерСервіс»

3.1 Методика аудиту власного капіталу ПП «ФермерСервіс» та ефективності його використання

Суб'єкти господарської діяльності починають свою підприємницьку діяльність при первинному накопиченні власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

Метою аудиту операцій з власним капіталом є встановлення достовірності первинних даних відносно формування та використання власного капіталу, повнота й своєчасність відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу у відповідності до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення стану власного капіталу у звітності підприємства. Основні завдання аудиту операцій з власним капіталом наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Основні завдання аудиту операцій з власним капіталом

Якісний аспект аудиту	Основні завдання
1	2
1. Наявність чи існування	- перевірка того чи власний капітал, що включається в баланс дійсно існує на дату балансу; - інвентаризація майна та нематеріальних активів, внесених як вступний внесок; - наявність і обґрунтованість величини резервного капіталу підприємства.
2. Повнота	- перевірка повноти надходження внесків засновників до статутного фонду; - відповідність фактичних внесків умовам установчих документів, дотримання строків внесків.
3. Права та зобов'язання	- перевірка прав власників на оприбутковані активи, як додаткові внески учасників; - перевірка законності створення резервів, тобто встановлення які резерви створені на підприємстві й чи передбачено це установчими документами; - узагальнення виявлених відхилень в обліку власного капіталу в порівнянні з діючою законодавчою і нормативною базою і обґрунтування по їх усуненню.
4. Оцінка	- перевірка правильності відображення в балансі суми нерозподіленого прибутку; - перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу і її відповідності розміру визначеному засновницькими документами; - перевірка правильності оцінки власного капіталу; - оцінка взаємозв'язку І-го розділу пасиву Балансу та Звіту про власний капітал; - перевірка правильності встановлених нормативів відрахувань у резервний капітал
5. Наведення і розкриття	- перевірка правильності відображення в обліку операцій із формування статутного капіталу; - перевірка правильності класифікації сум щодо статей розділу Власний капітал; - перевірка наявності аналітичного обліку і його відповідності даним синтетичного обліку; - перевірка обґрунтованості операцій з формування прибутків і збитків, їх використання і розподілу.

Джерелами інформації для аудиту операцій із власним капіталом є:

- документи, що затверджують право власності на майно, яке вноситься в якості внеску до статутного капіталу: свідоцтво на право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність) тощо.

- організаційні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, наказні та розпорядження, протоколи про результати закритого перепису, про підсумки торгів, зборів засновників, акціонерів, довідки про прийняття на облік в податковому органі, про реєстрацію в органах статистики та відповідних) відділеннях позабюджетних органів, ліцензії на види діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно з законодавством.

- первинні документи з обліку статутного капіталу, а саме статут, протоколи зборів засновників, накази, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо.

- облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку власного капіталу (журнал 7).

- акти та довідки попередніх ревізій, перевірок, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

- звітність (Баланс, Звіт про власний капітал).

З ціллю одержання аудиторських доказів досліджується зміст операцій і аудитор встановлює їх законність, доцільність, достовірність.

Законною операція рахується тоді, коли її проведення не суперечить діючому законодавству.

Доцільність операції визначається її цілеспрямованістю на виконання задачі, які стають перед підприємством при умові додержання законів.

Достовірність визначається при арифметичній перевірці документів.

Для одержання аудиторських доказів використовують такі способи:

зустрічна перевірка документальних даних;

взаємний контроль;

техніко-економічні розрахунки;

контрольний замір і інвентаризація.

Зустрічна перевірка - це співставлення двох примірників одного й того ж документу, що знаходяться в різних підприємствах або підрозділах одного підприємства. У цьому випадку для отримання аудиторських доказів використовують зустрічні перевірки документальних даних, що дає можливість виявити крадіжки і зловживання, які приховані шляхом виправлення даних в окремих документах, складанні нових підроблених документів.

При застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюють різні за своїм найменуванням та характером документи, в яких відображаються різні аспекти однієї і тієї ж або декількох взаємопов'язаних операцій.

В ході аудиту операцій з власним капіталом аудитор може виявити наступні типові відхилення (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Відхилення в обліку операцій, які можуть мати місце на підприємстві

Можливі відхилення	Характеристика відхилення
1. Неправильне оформлення документів або їх відсутність	- неправильне оформлення повернення засновниками часток із статутного капіталу; - відсутність виправдовуючих документів по здійснених фінансово-господарських операціях; - наявність недооформлених та прострочених документів; виправлення записів у документах; відсутність оригіналів або завірених копій; - наявність фіктивних операцій та документів.
2. Неправильне ведення обліку	- залишок по рахунку 40 не відповідає зазначеному у статутних документах; - необґрунтоване збільшення статутного капіталу; - невідображення в обліку здійснених операцій; - - недотримання вимог нормативних документів.
3. Неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів	- невнесення чи неповне внесення засновниками часток статутного капіталу; - несвоєчасне оформлення виходу та прийняття нових учасників; - неправильне оформлення часток засновників внесених до статутного капіталу; - діяльність без ліцензії
4. Ухилення від участі в укладанні, зміні чи доповненні колективного договору	Пов'язане з навмисним порушенням встановлених для початку переговорів строків, а також недотримання порядку ведення переговорів про укладання колективного договору, підтвердженого протоколом, оформленого сторонами.
5. Порушення чи невиконання умов щодо колективного договору	Сторони повинні стежити за належним виконанням своїх зобов'язань, невиконання яких є підставою для накладання адмінштрафу.

Складемо програму аудиторської перевірки, яка наведена нижче.

Мета аудиту:

Перевірка відповідності статутного капіталу законодавчим вимогам та статним документам.

Перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу відповідно законодавчим вимогам.

Перевірка достовірності розміру власного капіталу, відображеного у фінансовій звітності.

4. Упевненість в порівнянності показників фінансової та не фінансової звітності.

Таблиця 3.3 Програма аудиторської перевірки

№	Перелік аудиторських процедур	Виконавець	Індекс робочого документу	Примітки
1	2	3	4	5
	Аудит статутного капіталу
1.	Вивчення установчих документів: - визначення виду власності - якими видами діяльності дозволено займатися - зміни та доповнення до установчих документів - вивчити протоколи зборів учасників, накази керівництва та визначити недозволені операції з капіталом - порядок розподілу прибутку згідно статуту	Забойська М.Б.	-	-
2.	Перевірка розміру статутного капіталу заявленого та сплаченого, його відповідності встановленому законодавчо мінімуму.	Забойська М.Б.	-	-
3.	Перевірка складу та структури статутного капіталу: склад засновників; складання переліку власників, які володіють більш ніж 5% статутного капіталу;	Забойська М.Б.	-	-
4.	Перевірка дотримання термінів здійснення внесків до статутного капіталу	Забойська М.Б.	-	-
5.	Визначення правильності формування та змін статутного капіталу: перевірка повноти і виду внесків учасників і засновників;	Забойська М.Б.	-	-
	правильність відображення в обліку несплаченого капіталу; перевірка термінів погашення заборгованості засновниками.
6.	Перевірка правильності ведення аналітичному обліку по рахунку 40 «Зареєтрований (пайовий) капітал»: перевірка відповідності сальдо по рахунку 40 «Зареєтрований (пайовий) капітал» розміру зафіксованого в установчих документах; вивчення супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал. перевірка відповідності записів за цими операціями П(С)БО.	Забойська М.Б.	-	-
7	Перевірка формування статутного капіталу у не грошовій формі	Забойська М.Б.	-	-
	Аудит неоплаченого капіталу
8	Перевірка правильності ведення аналітичному обліку по рахунку 46 «Неоплачений капітал»: перевірка відповідності сальдо по рахунку 46	Забойська М.Б.	-	-
	«Неоплачений капітал» розміру зафіксованого в установчих документах;
	Аудит нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)
9	Перевірка правильності відображення в обліку та звітності нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) від діяльності, здійснюваної підприємством	Забойська М.Б.	-	-
10	Узагальнення результатів перевірки	Забойська М.Б.	-	-

3.2 Планування аудиту власного капіталу на ПП «ФермерСервіс»

Розуміння системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю необхідне аудитору для того, щоб мати обґрунтовану гарантію того, що система обліку адекватна і вся підлягаюча відображенню облікова інформація дійсно міститься в звітності. Внутрішній контроль звичайно сприяє наданню такої гарантії. Керівництво відповідає за підтримку системи обліку, що передбачає різні види внутрішнього контролю, в обсязі, що відповідає сутності характеру діяльності. А тому в даному підрозділі спробуємо провести оцінку роботи бухгалтерської служби на підприємстві, облікової політики, яка діє на підприємстві та провести попереднє ознайомлення з системою внутрішнього контролю.

Бухгалтерія як структурний підрозділ підприємства - це складова частина адміністрації, що тісно пов'язана з усіма іншими підрозділами. Взаємовідносини бухгалтерії з підрозділами полягають у тому, що перша отримує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, у свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Характер цих взаємовідносин визначає організацію бухгалтерського обліку.

На підприємстві застосовується науковий підхід до ведення бухгалтерського обліку. Ведення обліку здійснюється з допомогою журнально-ордерної форми в ручному режимі.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ПП «ФермерСервіс» обрало форму його організації - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Ведення обліку сторонньою фірмою має свої додаткові переваги:

1) професійний диференційований підхід до залучення спеціалістів;

2) кількість спеціалістів не залежить від суми оплати за послуги;

3) витрати на ведення обліку відносяться до складу валових витрат підприємства;

4) до складу послуг включаються юридичні та консультаційні послуги.

Основна вигода такого способу ведення обліку - зменшення сум штрафних санкцій та пені, які підприємство сплачує до бюджету за результатами планових і позапланових перевірок контролюючих органів. Практика свідчить, що на підприємствах, які користуються послугами спеціалізованих підприємств з ведення обліку, спостерігається зменшення таких платежів на 60-80% порівняно з тими, що користуються послугами штатних бухгалтерів.

У разі потреби спеціалізована фірма також може взяти на себе супроводження (консультантами, юристами, адвокатами) всіх перевірок клієнта контролюючими органами - коли кожен запит чи візит контролерів отримує професійно складений та наданий відзив, кожне запитання - обґрунтовану відповідь.

Попри велику кількість переваг замовлення бухобліку на стороні, можливі негативні наслідки такої співпраці. Наприклад, в контексті відповідальності за неправильне ведення обліку запрошеним бухгалтером. Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальним за організацію та ведення бухобліку на підприємстві в будь-якому випадку є власник або уповноважений ним орган.

Також існує велика ймовірність небажаного для підприємства витоку інформації. Підприємство, яке користується такими видами послуг, також відзначає складність контролю та управління підрозділом, який не налужить підприємству.

Підприємство покликало аудиторський контроль для допомоги бухгалтеру виправити можливі помилки, пра-ви-льно організувати облік господарських операцій, фіксувати їх в бухгалтерській до-ку-мен-тації та своєчасно виявляти можливі порушення, зловживання, не допус-кати виникнення умов для їх виникнення.

Ефективність внутрішнього контролю може виявитись важливим фактором при оцінці аудитором аудиторського ризику та системи внутрішнього контролю і тим самим суттєво скоротити обсяг необхідних для виконання дій.

Система внутрішнього контролю має на увазі контрольні процедури, план організації і методи управління підприємством з метою ефективного проведення бізнесу, захисту активів, запобігання помилок, акуратності облікових проводок і своєчасного представлення фінансової інформації.

Система внутрішнього контролю - це політика і процедури, що прийняті керівництвом підприємства для задіяння у реалізації цілей керівництва, що передбачає на скільки це практично можна виконати для впорядкованого і ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, включаючи строге слідування політиці керівництва, забезпечення збереження активів, попередження і виявлення факту шахрайства і помилок, точність і повноту бухгалтерських записів і своєчасну підготовку достовірної фінансової інформації.

Внутрішній контроль спрямований на досягнення наступних цілей:

виконання угод відповідно до законодавства;

правильний доступ до активів;

порівняння записів по рахунках активів з реальною їхньою кількістю.

Внутрішній контроль може дати гарантії того, що цілі керівництва досягаються за рахунок обмежень внутрішнього контролю, таких як:

вимога керівництва, щоб контроль був ефективний по витратах;

великий потенціал людських помилок через неуважність чи нерозуміння;

можливість ухилення працівників від відповідальності;

можливість неадекватності процедур у нових змінених умовах.

Слід зауважити, що основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутрішнього контролю полягає в тому, щоб підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягів аудиторської перевірки.

Оцінка аудиторського ризику та суттєвості

Ризик аудиту або загальний ризик - це небезпека того, що аудитор зробить неправильний висновок щодо фінансової звітності після виконання аудиторських процедур, тобто за неправильно складеною фінансовою звітністю буде представлений висновок без застережень, навпаки.

Аудиторський ризик складається:

властивий ризик;

ризик пов'язаний із невідповідністю внутрішнього контролю;

ризик невиявлення помилок і перекручень.

Властивий ризик - це всі ризики, пов'язані з підприємницькою діяль-ністю, які перебувають під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, зде-більшого прямо не пов'язані з контрагентом підприємця (інфляція, конкуренція, спад виробництва, розрив ділових зв'язків, зміни ринку збуту, безробіття тощо), а також загальною організацією і структурою підприємства, господарсько-управлінською та фахово-штатною політикою, кваліфікацією кадрів.

Під ризиком невідповідності внутрішнього контролю розуміють ймовірність того, що недостовірна інформація, котра може існувати за класом операцій або класом укладених угод і могла бути суттєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своєчасно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства. Для того, щоб оцінити ризик невідповідності внутрішнього контролю, аудитор повинен вивчити адекватність описання та перевірити процедури внутрішнього контролю підприємства. При відсутності такої оцінки аудитор повинен зробити припущення, що розмір ризику внутрішнього контролю високий.

Ризик контролю являє собою оцінку ефективності системи внутрішньо-го контролю клієнта з точки зору її здатності попереджати і виявляти помилки. Він оцінюється як міра очікування (сподівання) аудитора, що помилки в сегментах фінансової звітності, які перевищують допустиму величину, не будуть ні не виявлення, ні виявлені в системі внутрішнього контролю клієнта. Оцінка ризику неефективності внутрішнього контролю базується на вивченні його структури, складових елементів, а саме: контрольного середовища, облікової системи і контрольних моментів (процедур).

Ризик не виявлення - це ризик, який аудитор готовий взяти на себе щодо не виявлення суттєвих помилок у фінансовій звітності за допомогою ауди-торських процедур, припускаючи, що в системі внутрішнього контролю їх не змогли виявити і виправити. Він оцінюється як імовірність того, що аудитори не зможуть виявити суттєвих помилок у системі обліку клієнта, які не були виявлені і виправлені за допомогою системи внутрішнього контролю.

Для визначення аудиторського (висновку) ризику існує дуже багато методик, за однією з них аудиторський ризик оцінюється за формулою:

AR=IR x CR x DR(3.1)

де, IR - властивий ризик; CR - ризик контролю; DR - ризик невиявлення.

Нам необхідно визначити ризик невиявлення DR:

(3.2)

Даний ризик пов'язаний із проведення незалежних процедур перевірки. Ризик не виявлення - це ризик не виявлення помилок аудитора. Ризик не виявлення помилок існує завжди.

Для того, щоб визначити ризик не виявлення помилок необхідно встановити:

аудиторський ризик (AR) - аудитор встановлює самостійно в межах від 5% до 20%. В даному випадку AR=15%;

ризик контролю - це ймовірність недостовірності інформації;

властивий ризик є показником вразливості залишку за певними бухгалтерськими рахунками або категорією операцій стосовно перекручень, які можуть бути суттєвими.

Для того щоб зробити оцінку властивого ризику аудитору слід використати свої професійні знання з метою врахування й оцінки численних факторів постійних ризиків. Властивий ризик носить зовнішній характер (інфляція, розвиток галузі, зміни в економіці, політична стабільність) та внутрішній (якість управляння можливість зловживань, помилок, крадіжок) характер.

3.3 Оцінка системи внутрішнього контролю власного капіталу ПП «ФермерСервіс»

Внутрішній контроль - це процес, який забезпечує належне функціонування конкретного об'єкта, прийнятий управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети.

Основною метою системи внутрішнього контролю є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення і попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації дот органу управління.

При організації системи внутрішнього контролю повинні братися до уваги основні принципи її ефективності, дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи.

Завдання внутрішнього контролю операцій із власним капіталом будуються відповідно до таких напрямків контролю:

Реальність - зафіксовані операції дійсно проводилися і підтверджені даними в документі;

Повнота - всі фактично проведені операції записані, ні одна не пропущена;

Санкціонування - операції санкціоновані у відповідності з політикою компанії;

Точність - усі кількості та ціни вказані точно, суми належним чином розраховані;

Класифікація - операції, віднесені на рахунки, відповідно до змісту;

Облік - облік операцій повністю завершенні (операція - первинний документ - рахунок - головна книга - фінансова звітність);

Періодизація - операції записані у відповідному періоді.

Основні завдання і процедури внутрішнього контролю операцій із власним капіталом наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Основні завдання і процедури внутрішнього контролю

Завдання	Процедури
1	2
Реальність
1.Забезпечити формування документів тільки по тих операціях, що реально відбулися на підприємстві	Обмеження доступу до установчих та організаційних документів. Встановлення форм первинних документів для обліку власного капіталу Суцільна нумерація первинних документів
Повнота
2.Забезпечення повного відображення в документах операцій з обліком власного капіталу на підприємстві	2.1 Підтвердити, що залишок по статтях власного капіталу в Балансі збігається з даними Статуту та журналами-ордерами. 2.2. Підтвердити чи були відображені в обліку зміни в статутному капіталу 2.3. Звірка сум, занесених у журнали ордери із сумами з первинних документів
Санкціонування
3.Забезпечення видачі дозволів відповідними особами на проведення певних операцій	Видача дозволу відповідними особами на проведення операцій із обліку власного капіталу
Точність
4. Забезпечення точності реєстрації операцій відносно сум, кількості, дат.	4.1.Співставлення дат реєстрації підприємства і дат формування статутного капіталу. 4.2. Підтвердження дотримання строків внесення статутного капіталу. 4.3 Співставлення дат внесення змін до Статуту і дат фактичного здійснення внесків до статутного капіталу.
Облік
5. Забезпечення відображення операцій в первинних документах, реєстрах аналітичного і синтетичного обліках та фінансової звітності	5.1 Затвердження підсумкових журнальних записів особою відповідальною за формування даних та головним бухгалтером. 5.2 Забезпечити облік за таким порядком: - формування первинного документу; - внесення інформації в реєстр господарської операції; - внесення інформації в реєстр аналітичного обліку; - внесення інформації в реєстр синтетичного обліку; - внесення інформації в Головну книгу; - складання фінансової звітності
Періодизація
6. Забезпечення відображення операцій в періоді їх здійснення	6.1 Розробка інструкцій щодо датування операцій або порядку формування первинних документів та реєстрів.

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників створюється статутний капітал. Статутний капітал створюється ще до реєстрації юридичної особи.

При перевірці статутного капіталу необхідно:

врахувати щоб наявний статутний капітал відповідав затвердженому у Статуті. Це можна перевірити шляхом співставлення сум у відповідному рядку Балансу та у Статуті (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5

Формування статутного капіталу

Стаття	Зафіксований розмір статутного капіталу
Рядок 1400 Ф №1-м «Баланс»	4000 тис. грн.
Статут	4000 тис. грн.

Отже, розмір статутного капіталу в повному обсязі відображений в Балансі. Це є позитивним показником.

перевірка ліцензій на окремі види діяльності (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види діяльності

Вид діяльності	Номер ліцензії (дозволу)	Дата видачі	Державний орган, що видав	Дата закінчення дії ліцензії (дозволу)
Господарська дiяльнiсть пов'язана iз створенням об'єктiв архiтектури, iз перелiком робiт, згiдно iз додатком	АВ 557907	20.07.2010	Управлiння мiстобудування i архiтектури Iвано-Франкiвської ОДА	20.07.2015
Опис	Планується продовжити термiн дiї лiцензiї.

Метою контролю розрахунків із засновниками є перевірка правильності внесення замовником у статутний фонд своїх часток, чи правильно складені бухгалтерські проводки. На даному етапі, здійснивши огляд певних документів, встановлено:

у статутний капітал учасники внесли свою долю у грошовому та майновому виді.

бухгалтерські проводки з формування статутного капіталу, операцій із власним капіталом здійснюються правильно. Це було здійснено шляхом перевірки сум з Головній книзі, журналу реєстрації господарських операцій.

в повній мірі засновники внесли свої частки до статутного капіталу.

чистий прибуток, який залишається у розпорядженні учасників залишається в повному обсязі на підприємстві, не розподіляється між учасниками, тобто дивіденди не виплачуються.

Отже, провівши певні процедури ми побачили, що в товаристві усі установчі документи належним чином оформлені і затверджені відповідними особами. Слід зазначити, за період перевірки на підприємстві не відбувалося змін у статутному капіталі підприємства.

Складемо список засновників товариства (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Інформація про засновників та розмір часток

Прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи	Відсоток часток, які належать засновнику та/або учаснику (від загальної кількості)
Льода О.Б.	85
Вербовий В.Я.	15
Разом	100

В період перевірки діяльності на підприємстві не відбувалися зміни в статутному капіталі.

Установчі документи юридичної особи готуються та затверджуються на початковій стадії створення підприємства.

Установчі документи повинні бути належним чином оформлені щоб мати юридичну силу, їх можна перевірити за допомогою огляду або опитування на підприємстві. Для того, щоб встановити чи відповідають вони вимогам чинного законодавства, використаємо таблиці 3.8

Основним первинними документами при створенні підприємства є Статут. Оригінал зберігаються в сейфі, куди доступ користувачів обмежений. Такі документи зберігаються до ліквідації товариства. Головна книга, журнали-ордери, звітність підприємства зберігаються в бухгалтерії протягом року, а потім здаються до поточного архіву. Облікові регістри зберігаються не менше 3-ох років, квартальні теж не менше 3-ох років, а річна звітність не менше 10 років.

Оглянувши місця, де зберігаються документи жодних порушень не виявлено.

Таблиця 3.8

Процедури контролю дотримання законності в установчих документах

Зміст питання або робота яка проводиться	Відповідь	Примітки
	Так	Ні
1	2	3	4
1. Чи існує на підприємстві засновницький договір і статут?	+		Статут зареєстрований (нова редакція) 14.11.2013 р.
2. Якщо установчі документи є, то чи належним чином вони оформленні?	+
3. Хто є засновником : юридична особа фізична особа	+		Льода О.Б., Вербовий В.Я.
4. Чи є в наявності свідоцтво про реєстрацію?	+		Свідоцтво про державну реєстрацію № 11191200000003457
5. Чи зазначені у статуті види діяльності якими займається підприємство?	+
6. Чи відповідає структура капіталу організаційно- правовій формі?	+
7. Чи передбачено статутом створення резервного фонду чи він дійсно формується?	+		Створення резервного капіталу передбачено статутом. Не сформований
8. Чи має право підприємство створювати філії?	+		Це передбачено статутом
9. Чи були зміни в статутному капіталі?		-
10. Чи визначено орган управління товариством, чи бувають засідання?	+		Органом управління є збори засновників
11. Чи були здійснені додаткові внески і чи зафіксовано це у документах?		+
12. Чи визначено в установчих документах порядок розподілу прибутку?	+		Прибутком після сплати податку і зборів розпоряджається товариство-збори учасників на власний розсуд

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансові звітність в Україні» передбачено для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, проведення підприємствами, незалежно від форм власності, інвентаризації майна, коштів та фінансових зобов'язань.

Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності і стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом перерахунку, вимірювання та реєстрації майна в натурі, а також порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація проводиться так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах та виключається можливість одних і тих же видів запасів повторно. Записи фактичних залишків майна, виявленого під час інвентаризації, комісія здійснює в інвентаризаційних описах, які складає в процесі і після закінчення інвентаризації.

Аудит операцій з власним капіталом доцільно розпочинати з інвентаризації майна, внесеного засновниками до статутного капіталу підприємства за участю аудитора.

Інвентаризація власного капіталу полягає в підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником. Тобто інвентаризацією виявляються по відповідних документах залишки на таких рахунках, встановлюються терміни виникнення зобов'язань підприємства перед власниками, реальність часток засновників у статутному капіталі.

При цьому можуть бути виявлені факти, коли внеском до статутного капіталу є основні засоби, виробничі запаси, непридатні до використання (несправні, неякісні), і нематеріальні активів, що не мають практичної цінності.

Інвентаризації власного капіталу на підприємстві не проводили.

Система внутрішнього контролю підприємства організована на досить високому рівні. Ефективність внутрішньогосподарського контролю забезпечена тим, що особи, які зацікавлені в діяльності підприємства, здійснюється контроль не однієї якоїсь галузі, а всіх ланок, таким чином, існує прямий зв'язок між керованою і керуючою системами. Все це має місце і на ПП «ФермерСервіс», що дає можливість говорити про ефективність системи внутрішнього контролю.

Під час оцінки системи внутрішнього контролю ризик внутрішнього контролю міг змінитись. аудит власний капітал

Отже, зробимо перерахунок ризику внутрішнього контролю(табл. 3.9)

Таблиця 3.9

Оцінка ризику внутрішнього контролю

№ п/п	Фактори	Середня оцінка	Відносні фактичні оцінки	Абсолютні фактичні оцінки
1	2	3	4	5
1	Методи адміністративного контролю	5,8	1	5,8
2	Ставлення адміністрації до внутрішнього контролю	5,4	0,6	3,24
3	Кадрова політика адміністрації	7,8	0,6	4,68
4	Компетентність контролюючого персоналу	12,6	1	12,6
5	Наявність служби внутрішнього аудиту	6,7	1	6,7
6	Підпорядкованість контролюючого персоналу	4,8	1	4,8
7	Санкціонування операцій	5,6	0,5	2,8
8	Нагляд за виконанням контрольних процедур	4,1	0,8	3,23
9	Використання контрольних процедур	5,2	0,7	3,64
10	Складна корпоративна структура	3,4	0,2	0,68
11	Організація системи обліку і внутрішнього контролю	10,2	0,8	8,16
12	Контроль за документами та їх зберіганням	5,4	0,9	4,86
13	Правильність відображення операцій в обліку	8,0	0,5	4,0
14	Наявність технічних і механічних засобів контролю	4,0	0,5	2,0
15	Інші фактори	4,0	1.0	4.0
Разом	100		71,19

Отже, уточнений ризик внутрішнього контролю 71,19%, тобто він дещо зменшився у порівнянні з попереднім. Відповідно ризик невиявлення і розмір вибірки теж змінився.

Розрахуємо уточнений ризик не виявлення:

DR = AR/CRв*CRз*IR= 0.15/0.6005*0.8*0,7119 = 0,437 або 43,7%

Бачимо, що ризик невиявленості збільшився з 35,9% до 43,7%, але він не є високим.

Для оцінки системи внутрішнього контролю ми провели декілька процедур, які дозволили нам побачити сильні та слабкі сторони, які існують при веденні операцій з обліку власного капіталу.

Сильними областями є те, що всі документи по створенні підприємства, формуванні статутного капіталу відповідають встановленим у статуті і внесені у повному обсязі.

3.4 Формулювання висновків за результатами аудиту власного капіталу та ефективності його використання

Сутність звіту аудитора полягає в підтвердженні думки про достовірність фінансової звітності особи, що перевіряється, відповідності порядку ведення звітності діючому законодавству.

Була проведена аудиторська перевірка Розділу І Пасиву Балансу «Власний капітал» ПП «ФермерСервіс» станом на 31.12.14 р. Відповідальність за підготовку даних по власному капіталу лежить на керівництві товариства. Наш обов'язок полягає у встановленні думки відносно статей Розділу І Пасиву Балансу «Власний капітал».

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення статті статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу у відповідності до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу, які не містить суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.

Нашою відповідальністю є надання висновку щодо статей Балансу на основі результатів нашої аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що статі «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу не містять суттєвих викривлень.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур отримання аудиторських доказів стосовно сум та розкриттів у фінансових звітах. Відбір процедур залежить від судження аудитора. До таких процедур входить оцінка ризиків суттєвих викривлень статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу внаслідок шахрайства або помилок. Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Аудит включає також і оцінку відповідності використаної облікової політики, прийнятність облікових оцінок зроблених управлінським персоналом, та представлення статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу.