Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни "Облік у бюджетних установах"

Київ - 2014

Зміст

• 1. Особливості організації роботи облікового апарату в бюджетних установах
• 2. Інвентаризація запасів у бюджетних установах та відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку
• 3. Облік формування фондів бюджетних установ.
• 4. Практичне завдання
• Список використаної літератури

1. Особливості організації роботи облікового апарату в бюджетних установах

Основні принципи, порядок організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що мають ураховуватися бюджетними установами при веденні обліку за рахунками і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності, викладено у ст. ст. 4, 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 N 996-XIV (далі Закон), за яким розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України.

Відповідно до Закону, бухгалтерський облік - це впорядкована система збирання, реєстрації й узагальнення інформації про склад засобів, джерел фінансування та зобов'язання установи, фінансових процесів за допомогою суцільного, безперервного й документального обліку всіх господарських операцій

Відповідно до Закону метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до назви Бюджетні установи - це заклади, установи та організації, які створені органами центральної та місцевої влади та діяльність котрих забезпечується за рахунок бюджетних коштів. До них відносять: учбові заклади, заклади культури та мистецтва, не комерційні заклади, органи державної законодавчої влади та ін..

Сфера бюджетних установ є досить різноманітною за функціональними ознаками. Умовно їх можна поділити на три групи:

- установи, які виконують законодавчі функції, функції управління, охорони, контролю - установи законодавчої та виконавчої влади; міністерства, відомства, управління, тобто апарат органів державного та господарського управління, громадських та інших організацій; фінансові органи, органи казначейства, податкова інспекція, митна служба, армія, органи міліції, судові органи, органи прокуратури та ін.;

- установи соціально-культурного комплексу - установи освіти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади, установи культури, бібліотеки, наукові організації та ін.;

- соціальні фонди та служби, а також інші бюджетні установи.

Зазначений поділ відображає горизонтальні зв'язки, що склалися у сфері бюджетних установ.

Враховуючи, що система бюджетних відносин ієрархічна та має вертикальні зв'язки, бюджетні установи поділяються на:

- головних розпорядників коштів;

- розпорядників кощтів другого рівня;

- розпорядників коштів третього рівня.

Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів бюджету, ведуть облік виконання бюджету й кошторисі видатків, який прийнято називати Бюджетним обліком, його сутність проявляється в функціях, які він виконує, а саме:

- функція відображення базується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, відображаються у відповідних документах, на рахунках та ін.;

- функція узагальнення проводиться при здійсненні всіх операцій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;

- функція контролю виявляє себе при проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видатками та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету;

- функція управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;

- функція забезпечення коштів бюджету як державної власності.

Об'єктом бюджетного обліку є:

- доходи і видатки бюджету;

- фонди і резерви, які створюються в бюджеті в процесі його виконання;

- кошти у розрахунках між бюджетами;

- витрати на утримання бюджетних установ;

- матеріальні цінності бюджетних організацій;

- грошова готівка на рахунках банків.

Отже, бухгалтерський облік у бюджетних установах є системою контролю за наявністю та рухом бюджетних і позабюджетних коштів і будується на загальноприйнятих принципах, тобто при цьому виконує управлінську, контрольну та інформаційну функції.

Бюджетні установи є юридичними особами, мають замкнену систему обліку і ведуть облікову політику спрямовану не на зіставлення витрат результатів праці та отримання прибутку, а на облік видатків у процесі надання нематеріальних послуг. Згідно з нормативними документами бюджетні установи самостійно визначають організаційну форму бухгалтерської роботи виходячи з конкретних умов господарювання, дотримуючись єдиних методологічних положень, при цьому повинна забезпечуватись незмінність на протязі року прийнятої методологіїведення обліку.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах повинен забезпечувати:

- систематичний контроль за ходом виконання кошторису витрат, станом розрахунків з підприємствами, організаціями, установами; збереженням грошових коштів та матеріальних цінностей;

- забезпечувати повне і своєчасне відображення фінансово-господарських операцій з використання бюджетних і позабюджетних коштів відповідно до їх цільового призначення;

- здійснювати попередній контроль за своєчасним та правильним оформленням документів та законністю операцій.

Це показує, що бухгалтерський облік у бюджетних установах є впорядкованою системою збирання, реєстрації й узагальнення інформації про склад засобів, джерел фінансування та зобов'язань установи, фінансових процесів за допомогою суцільного, безперервного й документального обліку всіх господарських операцій, що відображають господарську діяльність установи.

Отже, бухгалтерський облік це не лише засіб реєстації фактів господарського життя, а й відповідні дані для прийняття рішень, основним завданням якого є створення дієздатної системи отримання інформації, яка б забезпечувала ефективне управління підприємством. В бюджетних установах завдання бухгалтерського обліку вирішують бухгалтерські служби.

Для ефективної організації обліку, насамперед потрібно визначити мету діяльності бухгалтерської служби. Бухгалтерський облік є з'єднуючою ланкою між виробничо-фінансовою діяльністю господарюючих суб'єктів та особами що приймають рішення щодо зміни діючих принципів та правил організації обліку залежно від потреб підприємства. Відповідальність за організацію та ведення обліку несе відповідальна службова особа (керівник підприємства).

Від компетенції керівника і головного бухгалтера та їх взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікового процесу на підприємстві.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність передбачено наступні організаційні форми, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку: створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; введення до штату установи посади бухгалтера; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах з централізованою бухгалтерією; ведення бухгалтерського обліку та складання звітності особисто керівником установи, якщо посада бухгалтера не передбачена штатним розкладом та підприємство не зобов'язане оприлюднювати свою звітність.

Найбільш розповсюджені створені бухгалтерські служби під керівництвом головного бухгалтера, що потребує виділення штатних працівників, які перебувають в обліковому складі підприємства.

Організаційна форма побудови обліку на підприємстві визначається його особливостями, територіальним розміщенням його структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

До факторів, які негативно впливають на організацію облікового процесу належать: нагромадження метолів ведення обліку на окремих ділянках; недосконалість технічних засобів обліку; неправильна організація облікової праці.

До позитивних факторів належить - раціональна організація роботи облікового апарату, що забезпечує підвищення оперативності та аналітичності бухгалтерського обліку через удосконалення документообігу та облікової документації, прискорення обробки інформації, ефективне використання робочого часу обліковими працівниками, забезпечення узгодженої та своєчасної роботи на всіх етапах облікового процесу.

Бухгалтерія, як структурний підрозділ підприємства є складовою адміністрації та тісно взаємопов'язана з усіма службами установами. Взаємовідносини бухгалтерії вищого рівня з територіальними органами установи полягають у тому, що перша отримує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, у свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Характер цих взаємовідносин визначає організацію бухгалтерського обліку, яка може бути централізованою, децентралізованою або за принципом часткової централізації бухгалтерії.

Централізована організація бухгалтерського обліку передбачає створення на підприємстві єдиного облікового центру, який здійснює весь обліковий процес - центральної бухгалтерії. При цьому, документування здійснених операцій проводиться у відповідних господарських підрозділах у встановлені графіком документообігу терміни, ці документи надходять у центральну бухгалтерію, де після ретельної перевірки та обробки стають підставою для ведення синтетичного та аналітичного обліку.

За принципами часткової централізації бухгалтерії, обліковий процес здійснюється як централізованою бухгалтерією, так і обліковим персоналом структурних підрозділів. Тобто, на рівні структурного підрозділу здійснюється документальне оформлення проведених операцій, обробка та групування первинних документів стосовно руху запасів, розрахунків з оплати праці тощо.

На підприємствах із територіально й організаційно відокремленими підрозділами (філії, представництва, територіальні органи та ін.) застосовують децентралізований облік, за якого всі роботи виконує обліковий апарат цих підрозділів.

Чинним Законом України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні передбачено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, територіальні органи та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

За такої організації обліку в структурних підрозділах оформлюють первинні документи, опрацьовують їх, ведуть синтетичний і аналітичний облік господарських операцій у системі рахунків, складають баланс та інші форми фінансової і статистичної звітності. Звітність подається як до бухгалтерії головного підприємства (об'єднання, асоціації, холдингу, концерну тощо) так і на вимогу місцевих фінансових та статистичних органів. Функції бухгалтерії головного підприємства за децентралізованого обліку обмежуються перевіркою і зведенням показників звітності цих підрозділів.

Дані рахунків бухгалтерського обліку використовуються для складання фінансової звітності бюджетної установи. З цією метою Державне казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів України розробило й затвердило План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. З метою забезпечення однакового відображення однорідних господарських операцій на відповідних рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку розроблено та введено в дію Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Кореспонденцію субрахунків по основних бухгалтерських операціях.

Дотримання вимог цих документів є обов'язковим для всіх установ, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

План рахунків містить перелік рахунків першого порядку, тобто синтетичних рахунків, за допомогою яких можна отримати узагальнені дані про наявність коштів у бюджетній установі, їх джерела, результати виконання кошторису доходів і видатків. План рахунків передбачає як назву рахунків, так і їх умовне цифрове позначення, у якому перша цифра - клас рахунків, друга - номер синтетичного рахунку.

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ складається з 8 класів балансових рахунків і 1 класу позабалансових рахунків (табл. 1).

Таблиця 1. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Характеристика класів рахунків Плану рахунків	Характеристика класу рахунків
Клас 1 "Необоротні активи"	Об'єднує рахунки, які призначені для обліку матеріальних і нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не призначені для реалізації або витрачання протягом одного року
Клас 2 "Запаси"	Об'єднує рахунки для обліку оборотних матеріальних активів, що належать установі, реалізацію та витрачання яких планується здійснити протягом року
Клас 3 "Кошти, розрахунки та інші активи"	Включає рахунки, призначені для відображення поточних фінансових активів: коштів у касі, на рахунках а установах банків або в органах Державного казначейства України, у розрахунках з дебіторами
Клас 4 "Власний капітал"	Включає рахунки, що застосовуються для обліку фондів і визначення результатів виконання кошторисів установи, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів за поточний рік
Клас 5 "Довгострокові зобов'язання"	Призначений для обліку зобов'язань установи, які не виникають у процесі звичайної діяльності, не є характерними для діяльності установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року
Клас б "Поточні зобов'язання"	Включає рахунки, призначені для обліку зобов'язань установи, які виникають протягом звичайної її діяльності, тобто при виконання кошторису доходів та видатків, і погашення яких очікується протягом поточного бюджетного року
Клас 7 "Доходи"	Призначений для обліку доходів, які одержуються установою за рахунок загального і спеціального фонду та сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів
Клас 8 "Витрати"	Об'єднує рахунки, призначені для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ та касових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів
Клас 0 "Позабалансові рахунки"	Включає рахунки, призначені для обліку матеріальних цінностей, інших активів і зобов'язань, що належать установі або перебувають у тимчасовому розпорядженні

Особливістю Плану рахунків бюджетних установ є те, що він враховує відсутність комерційної діяльності в таких установах, у зв'язку з чим облік видатків ведеться на рахунках класу 8 "Витрати".

За необхідності бюджетні установи можуть використовувати додаткові рахунки (другого, третього і т.д. порядків) з обов'язковим збереженням номерів рахунків типового Плану рахунків. Перелік цих рахунків, тобто робочий план рахунків, може встановлювати безпосередньо керівництво бюджетної установи, виходячи із загальнодержавних і галузевих потреб управління, контролю, аналізу та звітності, або вища установа в межах одного відомства.

Робочий план рахунків повинен забезпечувати таку організацію бухгалтерського обліку, щоб облікові регістри велись систематизованим способом, дані рахунків дозволяли складати фінансову звітність, а також, щоб ці дані можна було використовувати для прийняття рішень керівництвом бюджетної установи.

Обробка та реєстрація фактів господарського життя реалізується через форму ведення обліку - сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку з дотриманням єдиних принципів, встановлених Законом про бухгалтерський облік, і з урахуванням особливостей діяльності бюджетних установ і технології обробки облікових даних.

Облікові регістри є носіями даних певної форми, побудовані відповідно до економічного групування інформації про активи, капітал та зобов'язання економічного суб'єкта.

2. Інвентаризація запасів у бюджетних установах та відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку

Бюджетні установи й організації повинні проводити інвентаризацію матеріалів, продуктів харчування, палива, малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших матеріальних цінностей за місцем зберігання та за матеріально відповідальними особами в строки і порядку, передбаченому "Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", затвердженою наказом ГУ ДКУ від 30.10.1998 р. № 90, у редакції наказу ДКУ від 05.10.2005 р. № 184.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення й перелік майна, що підлягає інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником установи (крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим).

Інвентаризація всіх цінностей проводиться в установлені терміни, включаючи цінності, на предмет наявності яких проводились позапланові перевірки протягом року.

Бюджетні установи зобов'язані проводити інвентаризацію:

а) молодняку тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів і сімей бджіл - не менше одного разу на квартал;

б) готових виробів, сировини і матеріалів, пального, кормів, фуражу та інших матеріалів - не менше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня;

в) продуктів харчування і спирту - не менше одного разу на квартал;

г) незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях і підсобних сільських та навчально-дослідних господарствах - не раніше 1 жовтня звітного року і, крім того, періодично - у терміни, які встановлюють міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад (за підпорядкуванням).

Проведення інвентаризації є обов'язковим: перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передавання справ); при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цін і (на день установлення таких фактів); після пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусів та ін.); у випадку ліквідації установи; згідно з розпорядженням судових та слідчих органів; при передачі майна установи в оренду; при передачі підприємств установ, організацій або їхніх структурних підрозділів з одного підпорядкування в інше (на встановлену дату передачі).

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне і своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер, разом з керівниками відповідних підрозділів і служб, зобов'язаний контролювати дотримання встановлених правил проведення інвентаризації.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов'язковою участю головного бухгалтера. Очолює інвентаризаційну комісію керівник установи або його заступник. Наказом встановлюють також терміни початку та закінчення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.

Перевірка залишків матеріальних цінностей у натурі проводиться при обов'язковій участі всіх членів комісії та в присутності матеріально відповідальної особи. Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними.

Матеріальні цінності піл час інвентаризації заносять в описи з кожного окремого найменування із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту й кількості (рахунком, масою або мірою). На виявлені пошкоджені цінності складають додаткові акти, в яких зазначають причини, характер і ступінь псування, та вказують винних у цьому осіб. Матеріальні запаси, що надійшли підчас проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії і оприбутковуються після проведення інвентаризації. Такі цінності заносять в окремий опис під назвою "Матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації". Одночасно в документі про надходження таких цінностей за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться відмітка "Після інвентаризації" з посиланням на лату опису, в якому зазначено такі цінності.

Після закінчення інвентаризації оформлені описи здають до бухгалтерії для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та вартісні показники за даними бухгалтерського обліку проставляють проти відповідних фактичних даних опису (в одному рядку) і шляхом порівняння виявляють розходження між фактичною наявністю цінностей за даними інвентаризації та показниками обліку. Виявлені бухгалтерією в описах помилки повинні бути виправлені, а ці виправлення застережені підписом всіх членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальної особи.

Про всі недостачі, лишки, втрати, пов'язані з псуванням матеріальних цінностей, інвентаризаційна комісія повинна одержати письмові пояснення відповідальних працівників. На підставі цих пояснень та матеріалів інвентаризації комісія встановлює характер і причини виявлених недостач, втрат і псування цінностей або їх лишків і з урахуванням цього вносить пропозицію щодо порядку регулювання різниці між даними інвентаризації та обліку.

Виявлені при інвентаризації розходження фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку:

- виявлені лишки цінностей підлягають оприбуткуванню з подальшим виявленням причин їх виникнення та винних у цьому осіб;

- нестача матеріальних цінностей в межах установлених норм природних втрат списується за розпорядженням керівника на витрати установи. Норми природних втрат застосовуються лише у випадку виявлення фактичних нестач. Списувати матеріальні цінності у межах норм природних втрат до встановлення факту нестачі забороняється. За відсутності затверджених норм природних втрат (з окремих видів цінностей) усі нестачі розглядаються як понаднормові;

- взаємозалік лишків і нестач через пересортування може бути дозволений тільки як виняток за один і той же період, для однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, щодо матеріальних цінностей одного й того ж найменування та в тотожних кількостях. Якщо при цьому вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає, перевищує вартість цінностей, виявлених у лишках, різниця у вартості повинна бути віднесена на винних осіб;

- нестача матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей зараховуються на винних осіб і стягуються з них за вартістю, встановленою відповідно до "Порядку визначення розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116 (з подальшими доповненнями). При виявленні нестач і втрат внаслідок зловживань відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення такого факту підлягають передачі до слідчих органів, а на суму нестачі (втрати) оформляється цивільний позов;

- у випадках, коли конкретних винуватців не встановлено або ж у стягненні з них відмовлено судом, нестачі матеріальних цінностей понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха, від не розкритих крадіжок списуються на витрати бюджетних установ, але лише після ретельної перевірки щодо відсутності винних осіб та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним явищам.

У бухгалтерському обліку результати інвентаризації повинні бути відображені не пізніше десяти днів після їх закінчення і у тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, і обов'язково до складання річного звіту. При цьому оформляють такі бухгалтерські записи (табл. 2).

Таблиця 2. Відображення результатів інвентаризації матеріалів у бухгалтерському обліку

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Оприбутковано надлишки матеріалів і продуктів харчування, виявлені при інвентаризації	231-236, 238-239	711
2. Списано матеріали у межах норм природних втрат, а також нестачі і втрати від псування за рахунок установи	801, 802, 811-813	201,202,204, 231-236, 238-239
3. Списання нестач і втрат матеріалів і продуктів харчування за рахунок винних осіб: на облікову вартість на суму відшкодування, віднесену на винних осіб	801, 802, 811-813, 363	231-236, 238-239, 711

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення результатів інвентаризації та відображення їх в обліку і оформляє свої висновки та пропозиції протоколом, який затверджує керівник установи.

3. Облік формування фондів бюджетних установ.

облік звітність бюджетний інвентаризація

Для обліку фондів бюджетних установ призначені пасивні фондові рахунки № 40 "Фонд у необоротних активах" (субрахунок № 401 "Фонд у необоротних активах за їхніми видами") і № 41 "Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах" (субрахунок № 411 "Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах за їхніми видами").

За кредитом цих рахунків (субрахунків) у кореспонденції із субрахунками різних класів відображається вартість придбаних необоротних активів і МШП та безкоштовно отриманих, а за фондом - на суму вибулих, ліквідованих і безкоштовно переданих необоротних активів і МШП, а також нарахованого зносу необоротних активів. Основні бухгалтерські проведення з обліку фондів наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Основні бухгалтерські проведення з обліку фондів бюджетних установ

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Прийнято в експлуатацію заново побудовані будинки, споруди й передавальні пристрої чи робота з реконструкції будинків і споруд	103, 106	401
2	Придбано необоротні активи (інший запис):
	- за рахунок коштів загального фонду	801-802	401
	- за рахунок коштів спеціального фонду	811-813	401
3	Безкоштовно отримано необоротні активи	101-122	401, 131-133
4	Безкоштовно передано необоротні активи	131-133, 401	101-122
5	Реалізовано необоротні активи (крім будинків і споруд)	131-133, 401	101-122
6	Змінено вартість необоротних активів після проведення індексації	101-122	401, 131-133
7	Списання з балансу необоротних активів	401, 131-133	103-122
8	Списання нестач необоротних активів, виявлених під час інвентаризації	401, 131-133	104-122
9	Нарахування зносу необоротних активів	401	131-133
10	Придбані МШП (інший запис)	801, 802, 811-813	411
11	Видано зі складу в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн за одиницю (комплект)	411	221/1
12	Оприбутковані МШП, виявлені під час інвентаризації:
	- на складі	221/1	411
	- в експлуатації	221/2	411
13	Списано МШП	411	221
14	Реалізовано залишки МШП, які не використовуються	411	221
15	Списано виявлені під час інвентаризації нестачі МШП	411	221

Операції з обліку фондів відображаються в меморіальних ордерах № 9, 10 та інших.

При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами - накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:

- меморіальний ордер 1 - накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380);

- меморіальний ордер 2 - накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 381);

- меморіальний ордер 3 - накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 382);

- меморіальний ордер 4 - накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);

- меморіальний ордер 5 - зведення розрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405); · меморіальний ордер 6 - накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);

- меморіальний ордер 7 - накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);

- меморіальний ордер 8 - накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);

- меморіальний ордер 9 - накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф. 438);

- меморіальний ордер 10 - накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 439);

- меморіальний ордер 11 - зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф. 398);

- меморіальний ордер 12 - зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування (ф. 411); · меморіальний ордер 13 - накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396);

- меморіальний ордер 14 - накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (ф. 409);

- меморіальний ордер 15 - зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).

Для відображення операцій, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких немає необхідності складати накопичувальні відомості і зведення (наприклад, в установі з невеликим обсягом операцій), використовується меморіальний ордер ф. № 274. Записи в меморіальному ордері ф. № 274 здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групами однорідних документів.

Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордері записується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одного субрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і по кредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і по дебету декількох субрахунків. Таким меморіальним ордерам присвоюються номери, починаючи з 16, за кожний місяць окремо.

Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головним бухгалтером.

Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації в книзі "Журнал-головна" ф. 308.

Облік у книзі "Журнал-головна", як правило, ведеться по субрахунках. В окремих бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях за рішенням головного бухгалтера облік може здійснюватися на рахунках другого, третього і т.д. порядку.

У балансі залишок на субрахунку № 401 має дорівнювати залишковій вартості необоротних активів (нематеріальних активів, основних засобів, інших необоротних матеріальних активів), а залишок на субрахунку № 411 має дорівнювати сумі залишків на субрахунку № 211.

Аналітичний облік фондів ведеться в багатографних картках за джерелами формування і напрямками зменшення.

4. Практичне завдання

Скласти графік документообороту з обліку грошових коштів, який слід оформити у вигляді наведеної нижче таблиці (див. зразок 1). Передбачити складання графіку по щонайменше п'яти документах з додаванням по одному примірнику оформлених зразків.

Графік документообороту з обліку грошових коштів

по Філії УОК "Червона Рута" ПАТ "Укргазвидобування"

Затверджений наказом № 3 від 01 січня 2014 р.

Директор Капустін С.В.

Документи додаються

Список використаної літератури

1. Наказ Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ № 611 выд 26.06.2013 р.

2. Атамас П.Й. Облік у бюджетних установах [Текс]: навч. посіб./ Атамас П.Й. - 4-те вид. переробл. Та допов. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 312 с.

3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -Житомир: ПП. "Рута". 2002. - 448 с.

4. Бухгалтерський облік в бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Личечко. - Львів: Аверс, 2002р. - 316с.

5. Джога Р.Т., Свірко С. В., Сінельник Л.М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / За заг. ред. проф. Р.Т. Джоги. - К.: КНЕУ, 2003. - 483 с.

6. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч.пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 608 с.

7. Ловінська Л.Г. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Г. Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко та ін. - К.: КНЕУ, 2002. - 370 с.

8. Мисака Г.В., Шарманська В.М. Бухгалтерський облік. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 400 с.

9. Михайлов М.Г., Телегунь М. І., Славкова О.П. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 384 с.

10. Плиса В.Й. Бухгалтерський облік [Текст] : навчальний посібник/ В.Й. Плиса, З.П. Плиса. - К.: Каравела, 2010. - 480 с.

11. Садовська І.Б. Бухгалтерський облік [Текст] : навч.посіб. / І.Б. Садовська, Т.В. Божидарнік, К.Є. Нагірська. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 688 .

12. Шара Є.Ю. Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях [Текст] : навчальний посібник / Є.Ю. Шара, О.М. Андрієнко, Л.І. Жидеєва - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 440 с.

13. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004. - 447 с.

Размещено на Allbest.ru