Размещено на http://allbest.ru

1

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ

1.1 Поняття «постачальники та підрядники»

1.2 Призначення рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

1.3 Кредитування рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

1.4 Ведення аналітичного обліку по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

1.5 Облік розрахунків постачальників та підрядників за допомогою векселів

1.6 Розрахункові документи «Обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками»

1.7 Матеріали в дорозі

1.8 Невідфактуровані поставки

1.9 Складання акта про приймання матеріальних цінностей

1.10 Журнал-ордер № 3 і порядок його заповнення

1.11 Кореспонденція рахунків по обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

РОЗДІЛ 2. 1С: ПІДПРИЄМСТВО 8.2 -БУХГАЛТЕРІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ 1.2

2.1 Заповнення документу «Рахунок на оплату покупцеві» за допомогою 1С: Підприємство 8.2

2.2 Заповнення документу «Оприбуткування товарів» за допомогою 1С: Підприємство 8.2

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ У ПРИМІЩЕННЯХ З ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЮ ТЕХНІКОЮ

3.1 Загальні положення

3.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

3.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

3.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації та їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками є важливим елементом в системі бухгалтерського обліку.

Основними завданнями цього обліку є:

v формування повної і достовірної інформації про стан розрахунків з постачальниками та підрядниками за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності;

v забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням чинного законодавства України при здійсненні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм;

v контроль за станом дебіторської і кредиторської заборгованості;

v контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з постачальниками і покупцями;

v своєчасна звірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення простроченої заборгованості.

Метою цієї дипломної роботи є, як можна поглиблено вивчити тему «Обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками».



РОЗДІЛ 1. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ

1.1 Поняття «постачальники та підрядники»

Постачальники і підрядники - це організації, які постачають сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, а також надають різні види послуг (відпуск електроенергії, пари, води, газу тощо) і виконують різні роботи (капітальний і поточний ремонт основних засобів та ін.).

Розрахунки з постачальниками і підрядниками здійснюють після відвантаження їм товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт або надання послуг, або одночасно з ними за згодою підприємства або за його дорученням. Без згоди організації в без акцептному Акцепт -- згода на оплату або гарантування оплати документів порядку оплачуються вимоги за відпущений газ, воду, теплову та електричну енергію, виписані на підставі показників вимірювальних приладів та діючих тарифів, а також за каналізацію, користування телефонів, поштово-телеграфні послуги.

В даний час організації самі вибирають форму розрахунків за поставлену продукцію або надані послуги. Вони можуть робити розрахунки, як через касу підприємства, так і через розрахунковий рахунок в банку. Якщо послуги чи товари оплачуються через рахунок в банку, постачальником виписується платіжна вимога-доручення.

Платіжна вимога-доручення приймається банком покупця до виконання лише за наявності коштів на розрахунковому рахунку покупця за його письмовою згодою оплатити повністю або частково платіжну вимогу-доручення. При цій формі розрахунків постачальник на відвантажену продукцію оформляє платіжну вимогу-доручення і пересилає його платнику, який, ознайомившись з ним, приймає рішення про оплату.

Прийнявши рішення оплатити, платник підписує його, скріплює підпису печаткою і здає до свого банку. Банк платника списує гроші з його розрахункового рахунку і переводить їх у банк постачальника для зарахування на рахунок постачальника.

Бухгалтерські записи списаних та зарахованих сум здійснюються на підставі виписок банку з розрахункового рахунку.

Суму ПДВ постачальники та підрядники включають до рахунків на оплату і відображають у покупця за дебетом рахунка 64 «Розрахунки за податками та податковими платежами» і кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Витрати на оплату відсотків по кредитах постачальників і підрядників за придбані цінності, виконані роботи та надані послуги відображають за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво (оскільки вони включаються в собівартість продукції) і кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Погашення заборгованості перед постачальниками відображають за дебетом рахунка 63 і кредиту рахунків обліку грошових коштів (30, 31) чи кредитів банку (50, 60). Порядок бухгалтерських записів при погашенні заборгованості перед постачальниками залежить від застосовуваних форм розрахунків. розрахунок постачальник підрядник товар облік

1.2 Призначення рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств, облік розрахунків з постачальниками і підрядниками здійснюється на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками, за:

v отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті виконані роботи та спожиті послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також з доставки або переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи на які акцептовані і підлягають оплаті через банк;

v товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, розрахунки за якими здійснюються у порядку планових платежів;

v товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, на які розрахункові документи від постачальників або підрядників не надійшли (так звані невідфактуровані поставки);

v лишки товарно-матеріальних цінностей, виявлені при їх прийманні;

v отримані послуги з перевезень, у тому числі розрахунки по недоборів і перебір тарифу (фрахту), а також за всі види послуг зв'язку.

Підрядні будівельні та монтажні, науково-дослідні та інші аналогічні організації, коли вони є генеральними підрядниками (головними організаціями), розрахунки зі своїми субпідрядниками (співвиконавцями) також відображають на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Всі операції з розрахунками за придбані матеріальні цінності, прийняті роботи або спожиті послуги, проводяться за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» незалежно від часу оплати пред'явленого рахунку.

1.3 Кредитування рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» - пасивний рахунок, на ньому виконують розрахунки з постачальниками. Сальдо кредитове на початок місяця - це заборгованість постачальникам за неоплаченими, але акцептованим рахунками.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» кредитується на вартість прийнятих до бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг в кореспонденції з рахунками обліку цих цінностей або рахунків обліку відповідних витрат.

За послуги з доставки матеріальних цінностей (товарів), а також з переробки матеріалів на стороні записи по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» виробляються в кореспонденції з рахунками обліку виробничих запасів, товарів, витрат на виробництво тощо.

Незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей в аналітичному обліку рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» в синтетичному обліку кредитується згідно з розрахунковими документами постачальника у межах сум акцепту.

Коли рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а при прийманні на склад надійшли товарно-матеріальних цінностей виявилася їх недостача понад норми природного збуту проти відфактурованної кількості, а також, якщо при перевірці рахунку постачальника або підрядника (після того, як рахунок був акцептований) було виявлено невідповідність цін, обумовлених договором, а також арифметичні помилки, рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» кредитується на відповідну суму в кореспонденції з рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями»).

При надходженні товарно-матеріальних цінностей, на які не отримані розрахункові документи постачальників, необхідно перевірити, чи не значаться надіслані товарно-матеріальні цінності як оплачені, чи знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, і чи не значиться вартість надісланих цінностей як дебіторська заборгованість.

За невідфасовані поставки рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» кредитується на вартість надісланих цінностей, визначену виходячи з ціни та умов, передбачених у договорах.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» дебетується на суми виконання зобов'язань (оплату рахунків), включаючи аванси і попередню оплату, в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів та ін. При цьому суми виданих авансів попередньої оплати враховуються відокремлено.

Суми заборгованості постачальникам і підрядникам, забезпечені виданими організацією векселями, не списуються з рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», а враховуються окремо в аналітичному обліку.

При журнально-ордерній формі обліку розрахунків з постачальниками ведуть у журналі-ордері № 3. У цьому журналі-ордері синтетичний облік розрахунків з постачальниками узгоджується з аналітичним обліком.

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками при розрахунках і в порядку планових платежів ведуть у відомості № 3.3, дані якої наприкінці місяця включають загальними підсумками по кореспондуючих рахунках в журнал-ордер № 3.

1.4 Ведення аналітичного обліку по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Аналітичний облік за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться за кожним пред'явленим рахунком, а розрахунків у порядку планових платежів, за кожним постачальником та підрядником.

При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання необхідних даних по:

v постачальникам по акцептованим і іншими розрахунковими документами, термін оплати яких не настав;

v постачальникам по не сплаченим в строк розрахунковим документам;

v постачальникам за невідфактурованого постачання; постачальникам за виданими векселями, термін оплати яких не настав;

v постачальникам за простроченими оплатою векселями;

v постачальникам за отриманим комерційному кредиту.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками в рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відокремлено.

При автоматизації обліку на підставі виписок банку складають машинограми синтетичного й аналітичного обліку по кожному рахунку, що застосовується для обліку розрахунків з постачальниками та покупцями («Розрахунки з постачальниками та підрядниками», «Розрахунки за авансами», «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки за претензіями»). Ці машинограми служать підставою для розробки машинограмних оборотних відомостей по рахунках, підсумкові дані яких записують у «Головну книгу».

1.5 Облік розрахунків постачальників та підрядників за допомогою векселів

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку зазначену в ньому суму векселедержателю (власнику векселя).

Вексель є не тільки формою розрахунку, але і одним з видів комерційного кредиту, оскільки оплата за векселем відбувається не відразу, а через певний час, протягом якого сума за векселем є у розпорядженні векселедавця.

Існують два види векселів:

v простий;

v переказний.

У простому векселі беруть участь дві сторони: векселедавець і векселедержатель.

Переказний вексель виписується постачальником. Він містить наказ векселедавця платнику сплатити певну суму пред'явнику векселя або особі, яка зазначена у векселі, або тому, кого він вкаже після закінчення терміну векселя. Переказний вексель повинен бути акцептований платником, і лише в цьому випадку він набуває юридичної сили.

Заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, забезпечена отриманими векселями, враховується підприємством на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

При одержанні векселів по відвантаженій продукції (товарах), виконаних робіт та наданих послуг у бухгалтерському обліку на суму цих векселів робиться запис:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
36 «Розрахунки з постачальниками та замовниками»	70 «Доходи від реалізації» 74 «Інші доходи»

Суми, враховані до рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», списуються з нього в міру погашення заборгованості, забезпеченої векселями, в кореспонденції з дебетом рахунків грошових коштів проводкою:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті» 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

Якщо за наявним векселем, що забезпечує заборгованість покупця (замовника), передбачений відсоток, то в міру його надходження робиться такий запис:



ДЕБЕТ	КРЕДИТ
311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті» 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

Заборгованість за розрахунками з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, забезпечена виданими векселями, враховується підприємствами на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відокремлено в аналітичному обліку.

При видачі векселів на вартість фактично надісланих товарно-матеріальних цінностей, прийнятих робіт, спожитих послуг складається проводка:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
20 «Виробничі запаси» 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» 232 «Допоміжні виробництва»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Погашення заборгованості, забезпеченої виданими «векселями», відображається таким чином:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	311 «Поточні рахунки в національній валюті» 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

У разі, якщо за виданими векселями передбачена сплата відсотків, то при їх перерахування складається проводка:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
231 «Основне виробництво» 232 «Допоміжне виробництво»	311 «Поточні рахунки в національній валюті» 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»



Аналітичний облік отриманих і виданих векселів повинен забезпечити дані про векселі з простроченими термінами оплати і векселі, термін оплати яких не настав.

Підприємства по домовленості з банками можуть передати їм векселі для подальшої роботи. Банки можуть здійснювати з векселями наступні операції:

v прийняття на інкасо* *Інкасо  -- це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів суму коштів, що йому належить, від платника (імпортера) за відвантажені йому товари чи надані послуги і зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера у себе в банку., для оплати;

v облік векселів;

v видача позик під забезпечення векселів.

Прийнявши на інкасо або для оплати векселя, банк бере на себе відповідальність за пред'явлення його платнику або виробництво платежів у встановлений термін (інкасування та доміциляція). За виконання цих функцій банк має право на винагороду.

Під урахуванням векселів слід розуміти таку операцію, коли векселетримач передає (продає) банку векселя за індосаментом до настання терміну платежу і отримує за це певну суму за векселем за вирахуванням облікового відсотка (дисконту).

Операція обліку векселів відображається векселедержателем за номінальною вартістю векселя наступною проводкою:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
311 «Поточні рахунки в національній валюті» 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»	60 «Короткострокові кредити банків» 50 «Довгострокові кредити банків»

Обліковий відсоток, сплачений банку, записується таким чином:



ДЕБЕТ	КРЕДИТ
84 «Інші операційні витрати»	311 «Поточні рахунки в національній валюті» 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

На підставі повідомлення банку про оплату дисконтованого векселя платник відображає номінальну вартість векселя проводкою:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
60 «Короткострокові кредити банків» 50 «Довгострокові кредити банків»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

При поверненні векселедержателем грошей, отриманих від банку в результаті дисконту векселів, через невиконання у встановлений термін векселедавцем або іншим платником своїх зобов'язань за векселем робиться запис:

ДЕБЕТ	КРЕДИТ
60 «Короткострокові кредити банків» 50 «Довгострокові кредити банків»	311 «Поточні рахунки в національній валюті» 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

Аналітичний облік дисконтованих векселів ведеться по банках, які здійснили облік векселів і окремим векселям.

Банки можуть відкривати підприємствам позикові рахунки спеціального призначення для видачі кредитів під вексельне забезпечення. Порядок надання векселів в забезпеченні такої ж, як і при обліку, але розрахунок по них не проводитися.

За користування банківським кредитом під вексельне забезпечення позичальник платить відсотки у встановленому порядку.



1.6 Розрахункові документи «Обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками»

Основними документами при розрахунках з постачальниками та підрядниками є:

v товарно-транспортна накладна;

v довіреність (у випадку доставки товарно-матеріальних цінностей представником покупця);

v приходна накладна;

v податкова накладна (якщо постачальник є платником ПДВ);

v прибутковий касовий ордер (якщо розрахунки відбуваються через касу підприємства);

v акт про приймання матеріальних цінностей;

v акт виконання робіт;

v акт надання послуг.

1.7 Матеріали в дорозі

Матеріалами в дорозі називаються такі поставки, за якими підприємство акцептувало платіжні документи, а матеріали на склад по них ще не надійшли.

До обліку приймаються акцептовані платіжні документи незалежно від того, оплачені вони банком або не сплачені.

У журналі-ордері № 3 платіжні документи реєструються протягом місяця в графі «За неприбулий вантаж» і в графі «акцепт». Після закінчення місяця підприємство зобов'язане прийняти ці цінності на баланс, тобто записати за належністю до групи матеріалів, але на початок наступного місяця розрахунки за цими поставками не будуть закінчені.

При отриманні цінностей бухгалтерія отримає прибуткові ордери складів, оприбутковує їх на склад і на групу (без акцепту, тобто він вже був даний у момент платіжних вимог, а може бути, що ці рахунки вже й оплачені) по рядку реєстрації цього рахунку в не закінчених на початок місяця розрахунках.

При закритті журналу-ордера № 3, по закінченні місяця ця поставка по групі матеріалів буде як оприбуткована двічі.

При розрахунках з постачальниками за матеріальні цінності можуть бути виявлені «нестачі» або «надлишки» фактично надісланої кількості в порівнянні з документами постачальника, які оформляються актом.

Надлишки оприбутковуються за актом і розцінюються за обліковими цінами підприємства або за договірними (відпускними) цінами, потім враховуються до журналу-ордеру № 3 окремим рядком як невідфактуровані поставки.

Відділ постачання повідомляє постачальника про надлишки і просить виставити платіжну вимогу. У разі виявлення нестач бухгалтерія розраховує їх фактичну собівартість і пред'являє претензію до постачальника.

Сума нестач відноситься в дебет 374 рахунку «Розрахунки за претензіями» і в кредит 63 рахунку і відображається в журналі-ордері № 3 та Відомості № 3.3.

Після закінчення місяця показники даних журналу-ордера підсумовуються для отримання оборотів по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і перенесення їх у Головну книгу.

1.8 Невідфактуровані поставки

До невідфактурованого постачання відносяться поставки, за якими рахунки-фактури постачальників не пред'явлені до оплати. На складі прибуткують їх, виписуючи приймальний акт, який при реєстрі надходить до бухгалтерії.

Тут матеріали за актом розцінюються за обліковими цінами, записуються в журнал-ордер №3 як цінності, що надійшли на склад, в цій же сумі відноситься на групу матеріалів і акцепт.

До оплати невідфактуровані поставки не підлягають, так як підставою для оплати банком є платіжні документи (які відсутні).

У міру надходження платіжних документів на цю поставку в наступному місяці вони акцептуються підприємством, оплачуються банком і реєструються бухгалтерією в журналі-ордері № 3 у вільному рядку по групі матеріалів і в графі «акцепт» у сумі платіжної вимоги, а по рядку сальдо раніше записана сума за обліковими цінами сторнується теж по групі і в графі «акцепт». Розрахунки з постачальниками таким чином з цієї поставки будуть закінчені.

1.9 Складання акта про приймання матеріальних цінностей

Іноді матеріальні цінності від постачальників надходять прямо в цех. Вони відображаються в обліку як прийняті на склад або передані в цех. Якщо кількість чи якість прибулих матеріалів не збігається з даними супровідних документів, а також при прийманні матеріалів без документів, то приймає їх комісія за Актом про приймання матеріалів форми М-7.

Акт складається у двох примірниках з обов'язковою участю матеріально-відповідальної особи і постачальника.

Він затверджується керівниками підприємства. Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства для обліку руху матеріальних цінностей, а другий-відділу матеріально-технічного постачання для пред'явлення претензії винуватцю. Акт про приймання матеріалів є первинним документом по приходу цінностей, і прибутковий ордер не оформлюється.



1.10 Журнал-ордер № 3 і порядок його заповнення

Порядок заповнення Ж-О № 3:

1) На початку місяця у Ж-О № 3:

переносяться залишки на перше число. У графі «10» - лишки за прибулий вантаж, у графі 11 - заборгованість за неоплаченими рахунками і невідфактурованого постачання.

2) Протягом місяця у Ж-О № 3 реєструються всі платіжні документи, що надійшли від постачальника:

у графі «А» - реєстраційний номер;

у графі «Б» - номер платіжного документа;

у графі «В» - найменування постачальника;

у графі «9» - загальна сума по документу.

3) Бухгалтер до документів постачальника підбирає документи складу по приходу матеріальних цінностей та відображає їх у графі «Г» «Номер документа складу або вид послуг».

У графі «Д» - облікова вартість матеріалів, що надійшли і МШП.

У графах з «1» до «5» в дебет відповідних рахунків за фактичною собівартістю.

У графі «6» - дебет сум ПДВ.

У графі «7» - дебет 63 рахунку.

Сума ж/д тарифу розподіляється пропорційно масі вантажу, а сума націнок пропорційно вартості. Надлишки матеріалів оприбутковуються на склад і відображаються окремим рядком як невідфактуровані поставки.

4) Порядок обліку невідфактурованих поставок.

На склад невідфактуровані поставки оприбутковують актом приймання матеріалів за обліковими цінами.

У Ж-О № 3 такі поставки реєструються окремим рядком, а у графі «Б» ставиться літера - «Н». При надходженні документів від постачальника вони реєструються у звичайному порядку, а раніше зроблений запис сторнується, тобто червоними чорнилом за обліковою ціною робиться запис у графі «Д», у графі «9» і в дебет відповідних рахунків.

5) Порядок обліку матеріалів в дорозі.

Матеріалами шляху називається постачання, за якою підприємство акцептувало платіжні документи, а матеріали на склад до кінця місяця не надійшли. Сума акцепту відбивається у графі «9» і «8» - неприбулий вантаж.

6) На основу бухгалтерських даних у графі з «12» до «16» заносяться суми оплачених рахунків постачальників.

7) В кінці місяця підраховуються підсумки за всіма графами: графа «9» дорівнює сумі граф з «1» по «8».

8) За підсумковим рядком відображаються два рядки:

1-й - Сторно - матеріали в дорозі на початок місяця - червоними чорнилом по дебету рахунків у графі «9» і в сумі, графа «10»;

2-й - Матеріали в дорозі на кінець місяця умовно оприбутковуються, тобто відображаються звичайної записом у дебет рахунків і червоної - у графі «8».

9) Підраховується рядок «Всього» для відображення у Головній книзі, а на звороті Ж-О № 3 - зведено-контрольні дані по 63 рахунку.

1.11 Кореспонденція рахунків по обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

Таблиця 1

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		ДЕБЕТ	КРЕДИТ
1.	Відображено надходження від постачальника основних засобів або вартості виконаних робіт підрядником, пов'язаних із створенням основних засобів	15 «Kапітальні інвестиції»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
2.	Відображено надходження на підприємство від постачальника товарно- матеріальних цінностей	20 «Виробничі запаси» 21 «Поточні біологічні активи» 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» 25 «Напівфабрикати» 28 «Товари»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
3.	Віднесено на витрати виробництва вартість робіт, виконаних підрядником	23 «Виробництво»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
4.	Повернуто на підприємство від постачальника раніше перераховані йому кошти	30 «Kаса» 31 «Рахунки в банках»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
5.	Відображено суму недостачі при оприбуткуванні на склад цінностей від постачальника	374 «Розрахунки за Претензіями»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
6.	Відображено суму ПДВ (податкового кредиту) із вартості придбаних цінностей у постачальника, а також виконаних робіт і послуг підрядником	64 «Розрахунки за податками й платежами»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
7.	Належить підрядникам за виконані роботи і надані послуги	91 «Загально- виробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
8.	Визнано підприємством претензії (штрафи, пені,неустойки), пред'явлені зі сторони постачальника	948 «Визнані штрафи, пені, неустойки»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
9.	Списано безнадійну дебітор- ську заборгованість по роз- рахунках із постачальниками на інші витрати операційної діяльності	944 «Сумнівні та безнадійні борги»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
10.	Нараховано заборгованість підрядній організації за здій- снення робіт, пов'язаних із запобіганням або ліквідацією наслідків стихійного лиха	993 «Інші надзвичай- ні витрати»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
11.	Проведена оплата поста- чальникам та підрядникам за поставлені цінності, виконані роботи і надані послуги	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	30 «Kаса» 31 «Рахунки в банках»
12.	В рахунок оплати заборгова- ності перед постачальником передано векселі, отримані підприємством від покупця	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	34 «Kоротко- строкові векселі одержані»
13.	Погашено заборгованість пе- ред постачальником кошта- ми, виданими підзвітним особам	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
14.	В рахунок погашення боргу передано постачальнику акції підприємства	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	46 «Неоплачений капітал»
15.	Проведено розрахунок з постачальником за рахунок позики банку	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	50 «Довгострокові позики» 60 «Kороткостро- кові позики»
16.	Видано вексель постачаль- никам та підрядникам в рахунок поставки цінностей або виконаних робіт	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	51 «Довгострокові векселі видані» 62 «Kороткостро- кові векселі видані»



РОЗДІЛ 2. 1С: ПІДПРИЄМСТВО 8.2 - БУХГАЛТЕРІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ 1.2

2.1 Заповнення документу «Рахунок на оплату покупцеві» за допомогою 1С: Підприємство 8.2

Для заповнення «Рахунка на оплату покупцеві» потрібно зробити таку дію:

1. Перейти до вкладки «Продаж» та натиснути «Рахунок на оплату покупцеві» або через меню «Продаж».

2. Потім натискаємо кнопку «Додати».

3. Заповнюємо необхідні реквізити:

v в поле «Номер» - вхідний номер рахунка від дати;

v в поле «Організація» - найменування організації,від якого оформлюється документ;

v в поле «Контрагент» - інформацію про покупця;

v в поле «Склад» - склад, з якого передбачається роботи відвантаження за замовленням;

v в поле «Договір» - документ, за якого відбувається постачання;

v в поле «Банківський рахунок» - інформація про банк (касу), куди будуть надіслані кошти;

v в поле «Відповідальний» - користувач, що заповнив документ;

v в поле «Адреса доставки» - адреса доставки;

4. Заповнюємо необхідні дані про товар:

v на вкладці «Товари» натискаємо кнопку «Додати»;

Ш у відповідних комірках вказуємо:

· номер позиції; · номенклатура; · кількість; · одиниця виміру; · ціна; · сума б/знижки;	· знижка (якщо є); · сума; · ПДВ; · сума ПДВ; · всього.

v на вкладці «Послуги» натискаємо кнопку «Додати»;

у відповідних комірках вказуємо:

· номер позиції; · номенклатура; · зміст послуги; · кількість; · ціна;	· сума б/знижки; · знижка (якщо є); · ПДВ; · сума ПДВ.

5. Щоб записати та додати документ, натискаємо кнопку «ОК»;

6. Для необхідності документ можнароздрукувати натиснувши кнопку «Друк».



7. Результат:

2.2 Заповнення документу «Оприбуткування товарів» за допомогою 1С: Підприємство 8.2

Для заповнення «Оприбуткування товарів» потрібно зробити таку дію:

1. Перейти до вкладки «Склад» та натиснути «Оприбуткування товарів» або через меню «Склад»:



2. Потім натискаємо кнопку «Додати»:

3.Вибираємо у вкладці «Операції» тип операції «Товари, продукція»:

4.Заповнюємо необхідні реквізити:

v в поле «Номер» - вхідний номер документу від дати;

v в поле «Організація» - найменування організації,від якого оформлюється документ;

v в поле «Інвентаризація» - документ інвентаризації, на підставі якого здійснюється оприбуткування (якщо потрібно);

v в поле «Склад» - склад, на який буде оформлюватися оприбуткування;

v в поле «Відповідальний» - користувач, який оформив документ;

v в поле «Підстава» - причина оприбуткування (якщо потрібно);

v в поле «Коментар» - додаткова інформація (якщо потрібно);.

5.Заповнюємо необхідні дані про товар:

v на вкладці «Товари» натискаємо кнопку «Додати»;

Ш у відповідних комірках вказуємо:



· номер позиції; · номенклатура; · кількість; · одиниця виміру; · ціна; · сума;	· коефіцієнт перерахування; · рахунок; · податкове призначення (ПДВ); · сума ПО (якщо є).

v переходимо до вкладки «Рахунки»:

Ш в поле «Рахунок доходів» - зазначаємо рахунок доходів;

Ш в поле «Статті доходів» - статті доходів (якщо потрібно);

Ш в поле «Податкове призначення доходів» - податкове призначення.

v на вкладці «Додатково» вводиться інформація про склад інвентаризаційної комісії (якщо проводиться інвентаризація).

6.Щоб записати та додати документ, натискаємо кнопку «ОК».

7.Для необхідності документ можна роздрукувати натиснувши кнопку «Друк».

8.Результат:



РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ У ПРИМІЩЕННЯХ З ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЮ ТЕХНІКОЮ

3.1 Загальні положення

Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для операторів комп'ютерного набору (ОКН) для роботи на виробництві. Усі оператори комп'ютерного набору, що працюють на виробництві, повинні знати і виконувати вимоги загальної та даної інструкції з охорони праці. Невиконання вимог цих інструкцій розцінюється як порушення виробничої дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку. Працівники, винні у порушенні вимог загальної та даної інструкції з охорони праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

До самостійної роботи за професією оператор комп'ютерного набору допускаються особи, які пройшли: попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань; навчання за професією; вступний та первинний інструктажі та перевірку знань з охорони праці й питань пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж -- один раз на шість місяців, та періодичні медичні огляди один раз на два роки.

Робоче місце оператора комп'ютерного набору оснащується робочим столом, стільцем з можливістю регулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг.

Основним обладнанням, застосовуваним на робочому місці оператора комп'ютерного набору, є апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура, системний блок тощо).

Оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою з нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з уведенням даних за допомогою клавіатури з високою швидкістю. Робота характеризується високим напруженням зорового аналізатора, значними навантаженнями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності, нервово-емоційним напруженням.

На оператора комп'ютерного набору під час роботи можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

ь фізичні:

· підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів блоку живлення процесорів та аудіоплат);

· підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;

· підвищений рівень статичної електрики;

· недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

· підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

· підвищена напруженість електричного поля;

· прямі та відбиті від екранів відблиски;

· несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

· недостатня освітленість на робочому місці;

ь хімічні:

· підвищений вміст у повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту;

· психофізіологічні: фізичні перевантаження статичної (опорно-м'язова система) та динамічної (кисті рук) дії;

· нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат щодо їх захисних властивостей.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщеннях, де працюють оператори комп'ютерного набору, рекомендується підвищувати вологість повітря (в опалювальний сезон) за допомогою зволожувачів.

Операторам комп'ютерного набору не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів. Сонячні бліки на робочому місці усуваються за допомогою регульованих жалюзі, встановлених на вікнах.

Забороняється:

· самочинно змінювати орієнтацію робочого місця відносно вікон і світильників, що може призвести до появи прямого відблискування, порушення норм щодо розташування суміжних робочих місць;

· відключати захисні пристрої, проводити зміни в конструкції апаратного забезпечення;

· самостійно здійснювати ремонт апаратури чи технічне налагоджування її; такі види робіт виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів;

· класти будь-які предмети, напої, канапки на апаратуру;

· зберігати на робочому місці папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються при виконанні поточної роботи.

Зручна робоча поза оператора комп'ютерного набору забезпечується регулюванням висоти стільця та підставкою для ніг.

Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, за якого ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук -- вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70--90°, зап'ястки зігнуті під кутом не більше як 20°, нахил голови -- у межах 15--20°.

Розташувати дисплей на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась у центрі поля зору, не ближче як 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб дотримувалася приблизно однакова відстань від очей оператора комп'ютерного набору до екрана, клавіатури, тримача (пюпітра) для документів.

При роботі оператора комп'ютерного набору найбільш фізіологічно сприятливим є монохромне зображення чорних знаків на світлому фоні екрана дисплея.

3.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Увімкнути систему кондиціонування повітря в приміщенні.

Перевірити надійність установлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися -- під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути нахиленим на 15--20° від вертикалі в бік від оператора.

Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення (чи занулення).

Щодня перед початком роботи при вимкненій апаратурі прибирати порох з поверхонь бавовняною ганчіркою, ледь змоченою мильним розчином. Екран дисплея та захисний екран (за наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті.

Не дозволяється використовувати для очищення поверхонь апаратних засобів рідинні або аерозольні засоби.

Відрегулювати освітленість робочого місця.

Відрегулювати та зафіксувати висоту сидіння стільця, нахил його спинки, зручний для оператора висоту підлокітників.

Приєднати до системного блока необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп'ютері.

Увімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах у такій послідовності: стабілізатор напруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування).

Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мінімальний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очі.

Рекомендується:

· яскравість знака (яскравість фону) -- 80--120 кд/м2;

· контраст -- не більше 3:1;

· мінімальний розмір точки свічення (пікселя) -- не більше 0,3 мм для монохромних зображень;

· модуляція щодо яскравості растру -- не більше 0,4 для монохромних зображень і не більше 0,7 для багатоколірних зображень.

· У разі виявлення будь-яких несправностей не розпочинати роботу, повідомити про це керівника.

3.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

Необхідно клавіатуру розташувати на робочому столі стійко, не допускаючи хитання її. Встановити її у зручному для оператора комп'ютерного набору положенні та відрегулювати кут нахилу.

Оскільки в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташувати на відстані не менше 100 мм від переднього краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.

Не дозволяються сторонні розмови, подразнювальні шуми.

Забороняється:

· працювати без належного освітлення;

· закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими предметами, оскільки це може призвести до перегрівання їх;

· працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

· залишати без нагляду включене обладнання;

· допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника;

Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо) та вмивати лице і руки теплою водою.

Для зниження напруженості праці необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. і.

З метою профілактики негативного впливу на здоров'я оператора комп'ютерного набору виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хвилин.

Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей рук, усунення негативного впливу гіподинамії та монотонії рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей, а також у спеціально обладнаному приміщенні проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

3.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

Закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися у середовище Windows.

Вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути дисплей і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру пластмасовою кришкою для запобігання проникненню в неї пилу.

Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в шухляду стола.

Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

3.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути комп'ютер в такій послідовності: периферійні пристрої, дисплей, системний блок, стабілізатор напруги і витягнути штепсельні вилки з розеток.

При виявленні ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт.

У разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, вжити необхідних заходів для евакуації людей і взятися до гасіння первинними засобами пожежогасіння.



ВИСНОВОК

Отже, при написанні даної дипломної роботи були вивчені основні особливості та проблеми в організації обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, призначення рахунку 63 «Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками» та його кредитування.

Також проведено аналіз правильності укладання договорів з постачальниками і підрядниками та описано облік розрахунків за допомогою векселів.

Наведено приклади відображення на рахунках операцій з обліку розрахунків з постачальниками.

Таким чином, я закріпив знання, отримані при вивченні курсу «Бухгалтерський облік».



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.

2. Наказ Міністерства Фінансів України «Про затвердження планів рахунків бухгалтерського обліку та інструкція з використання» від 30.11.1999 р.

3. План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від 23.09.1996 р. № 291

4. Максимова В. Ф. Бухгалтерський облік: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 6.050100 «Облік і аудит» - Одеса: ОНЕУ, 2012.-670 с.

5. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - Київ: Вид-во «Центр учбової літератури», 2009. - 670 с.

6. Бухгалтерський облік в Україні . Навч. Посібник. За ред.. Р.Л. Хом'яка, В.І. Лемішковського --7-ме вид., доп. і перероб. - Львів:Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект--Захід» ,2009. - 1200с.

7. Бухгалтерський облік : навч. посібник / М. О. Виноградова, Т. В. Гладких, О. С. Гусакова, А. Ж. Пшенична ; за заг. ред. Вериги Ю.А. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 400 с.

8. Бухгалтерський облік: Навч. Пос/ за заг. ред. Вериги Ю.А. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 396с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика : навч.-практ. посібник / Н. І. Верхоглядова, В. П. Шило, С. Б. Ільїна, В. І. Кисла. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 536 с.

10. Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика / В.С. Лень, В.В. Гливенко. - К. : ЦУЛ, 2008. - 608 с.

11. Лишиленко О. В. Фінансовий облік : підручник / О. В. Лишиленко. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. - 556с.

12. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник.К.:Кондор, 2009р. - 503 с.

13. Стельмащук А.М. Бухгалтерський облік / М. Стельмащук, П.С. Смоленюк. - К. : ЦУЛ, 2007. - 527 с.

14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність / Н.М. Ткаченко. - К. : Аперта, 2010. - 923 с.

15. Фінансовий облік: навч. посібник / В. К. Орлова, Л. А. Костецька, М. С. Орлів та ін. ; за ред. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 510 с.

16. Бухгалтерський фінансовий облік: конспект лекцій : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця - Житомир ; ЖІТІ, 2001. - 288 с.

17. Бухгалтерський фінансовий облік: навчальний посібник/Бутинець Ф. Ф., Герасимович А. М., Кірейцев Г. Г. та ін.; за ред. Ф. Ф. Бутинця. - [2-ге вид.]. - Житомир : Рута, 2000. - 723, [12] с.

18. Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: навч. посіб. / Г. Кім, В. В. Сопко, С. Г. Кім. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 436 [1] с.

19. Лишиленко, О. В. Бухгалтерський фінансовий облік: навч. посіб. / О. В. Лишиленко. - К. : ЦНЛ, 2003. - 523 с.

20. Атамас, П. Й. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: реком. МОНУ як навч. посібник для студ. ВНЗ / П. Й. Атамас. - Вид. 3-тє, перероб. та доп. - К : ЦУЛ, 2009. - 288 с.

21. Верига, Ю. А. План рахунків бухгалтерського обліку : Навч. посібник / Ю. А. Верига, Г. І. Зима, Н. О. Кулявець. - К : ЦУЛ, 2010. - 176 с.

22. Волкова, І. А. Фінансовий облік - 1: Реком. МОНУ як навч. посібник для студ. ВНЗ / І. А. Волкова. - К : ЦУЛ, 2008. - 228 с.

23. Реком.МОНУ для студентів ВНЗ / Г. В. Блакита, Н. О. Ромашевська. - К : ЦУЛ, 2010. - 152 с.

Размещено на Allbest.ru