Рис.3.1 Структура товарів, які були у заставі

Аналіз роздрібного товарообороту за асортиментом товарів проводять за перший квартал, півріччя, 9 місяців і рік. В процесі аналізу необхідно:

- дати оцінку виконання плану і динаміки товарообороту по окремих товарних групах;

- виявити кількісні і якісні зміни, які відбулись у структурі роздрібного товарообороту;

- вивчити динаміку реалізації основних груп товарів на душу населення;

- оцінити досягнутий рівень реалізації товарів на душу населення порівняно з іншими підприємствами чи об'єднаннями;

- виявити позитивні сторони і недоліки в організації торгівлі і вивченні попиту населення на товари.

За результатами аналізу повинна бути дана оцінка змін у попиті споживачів, розкриті недоліки в торговельному обслуговуванні населення з метою вживання своєчасних заходів для його покращення.

Табл.3.2 Аналіз обортних активів ломбарду ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К"

Для аналізу асортименту і структури товарообороту використовують наступні матеріали: статистичну звітність - ф. № 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства"; план роздрібного товарообороту в асортименті і його товарне забезпечення; акти інвентаризації товарів; первинну документацію про рух товарів; дані оперативного обліку руху товарів; матеріали перевірок наявності асортиментного мінімуму в магазинах; дані вивчення попиту населення на товари і ін.

Основним джерелом інформації про товарну структуру товарообороту є форма статзвітності № 3-торг. Однак у цій формі продаж товарів у роздріб показується разом із іншими недокументованими витратами, які включають ще невиявлені природні і інші втрати товарів, в тому числі розтрати і нестачі. Інші недокументовані витрати визначають як різницю між загальною сумою вибуття товарів згідно з даними форми № 3-торг і фактичним обсягом роздрібного товарообороту. Якщо сума цих витрат значна, для визначення роздрібного товарообороту по кожній товарній групі необхідно вибуття товарів скоригувати на наявні недокументовані витрати. Для цього попередньо розраховують коефіцієнт, який характеризує відношення товарообороту до загальної суми вибуття товарів у роздрібній торговельній мережі. Він показує питому вагу роздрібної реалізації в загальному обсязі вибуття товарів. З його допомогою розраховують роздрібний товарооборот по групах товарів множенням цього коефіцієнта на суми вибуття товарів по кожній товарній групі. Якщо сума інших недокументованих витрат незначна, що має місце у нашому прикладі, ці розрахунки не проводяться.

3.3 Аналіз руху товарів

Організація ефектнішої системи товароруху товариств передбачає врахування факторів, що об'єднуються у групи:

1) товар (специфіка товару, його фізико-хімічні властивості -- швидко/нешвидко псується, габарити, товарний асортимент тощо);

2) споживачі (частота попиту па товар, рівень концентрації споживачів на товарному ринку тощо);

3) виробники (обсяг реалізації товарів, ступінь їх територіальної віддаленості тощо);

4) посередники (розвиток матеріально-технічної бази площі магазинів, складів, їх спеціалізація, стан організації процесу складування і транспортування товарів, рівень управління процесом товаропостачання, форма і рівень торгового обслуговування тощо).

Аналіз системи товароруху передбачає насамперед аналіз основних показників роботи посередників: виконання норми продажу; -- підтримання середнього рівня товарних запасів; оперативність доставки товару замовникам; ставлення до фактів крадіжки або пошкодження товарів;

співробітництво у здійсненні програм стимулювання збуту;

- виконання плану перепідготовки торговельного персоналу;

- рівень послуг, що надаються споживачам.

Таке оцінювання дає можливість проаналізувати роботу учасників каналу та посередників, як змінилась інтенсивність діяльності посередників протягом визначеного часу. Відповідні висновки робить для себе й підприємство-виробник, від якого також залежить ефективність функціонування посередників.

У процесі діяльності ломбард ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" в Україні обирають для застави найбільш ліквідне майно, яким, за даними табл. 3.2, є саме вироби із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Однак, окрім ювелірних виробів, все більшого значення в умовах необхідної диверсифікації фінансових послуг у якості застави набуває побутова, аудіо-, відео- і комп'ютерна техніка, антикваріат, цінні монети, ордени та медалі, столове срібло, автомобілі і нерухомість. З огляду на існуючі в національній економіці кризові явища (зокрема у банківському секторі), а також проаналізовані вище статистичні дані, можна стверджувати про подальше підвищення рівня капіталізації ринку ломбардів в Україні.

Табл.3.2 Аналіз товарів у заставі за 2009-201рр. та 9 міс.2015р.

Основні моменти оформлення та відображення операцій з реалізації предмету застави заставодавцем у результаті невиконання своїх зобов'язань.

Передачі у заставу і реалізації рухомого майна внаслідок невиконання забезпечених зобов'язань. Зазвичай таким майном можуть бути товари, МБП, основні засоби груп 2 - 4 або нематеріальні активи, які належать заставодавцю на праві власності.

Випадки, коли предмет застави (товари в обороті) було відчужено заставодавцем за згодою або без згоди заставодержателя до настання моменту невиконання зобов'язань, забезпечених заставою, ми вже розглянули на сторінках "ДК". Стаття В. Боровця та Т. Колянковського "Якщо заставодавець продав товар".

Розгляньмо можливі шляхи і порядок реалізації предмета застави (викладені у ст. 591, 592 ЦК та у ст. 21 - 25 Закону про заставу) (див. Рис.3.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.1 Шляхи і порядок реалізації предмета застави

Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя у повному обсязі, він має право отримати забраклу суму з іншого майна боржника у порядку черговості відповідно до статті 112 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різницю повертають заставодавцю.

У разі реалізації предмета застави для погашення заборгованості або набуття заставодержателем власності на предмет застави право застави на таке майно припиняється (ст. 593 ЦК).

Обкладення податком на прибуток операцій реалізації предмета застави регулюють пп. 7.9.5 та 12.3.4 Закону про прибуток. Операції продажу на публічних торгах та передачі майна заставодержателю мають свої особливості.

У разі коли за умовами договору або закону об'єкт застави відчужується у власність заставодержателю у рахунок погашення боргових зобов'язань, то, згідно з пп. 7.9.5 Закону про прибуток, таке відчуження для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), є ціною продажу такої застави. Крім того, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставодержателем такого об'єкта застави у податковий період такого відчуження, а ціною придбання такої застави є основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту). Якщо кредитор надалі продає об'єкт застави іншим особам, його доходи або збитки визнаються у загальному порядку, передбаченому Законом про прибуток.

Відображення у Декларації про прибуток підприємства. Заставодавець, як уже було сказано, зобов'язаний відобразити валовий дохід (звісно, якщо він виникає внаслідок продажу об'єкта застави). І хоча Порядок №143 не містить прямої вказівки на відображення валових доходів, що виникають внаслідок виконання умов пп. 7.9.5, ми вважаємо, що валові доходи відображатимуться у рядку 01.1 у складі інших валових доходів від продажу товарів. І це цілком логічно, бо у цьому рядку відображають валові доходи від будь-якого продажу товарів (яким з погляду Закону про прибуток для заставодавця є передача майна у власність заставодержателя). А ось валові витрати покупець-заставодержатель відображає у рядку 04.12, тому що Порядок №143 чітко регламентує відображення валових витрат, що виникають внаслідок виконання умов ст. 7 Закону про прибуток, саме у цьому рядку Декларації про прибуток підприємства.

"Ціна продажу"- це ціна, яка дорівнюватиме сумі заборгованості та нарахованих на неї процентів, не повернених боржником-заставодавцем. Але чи валові витрати та доходи у сторін дорівнюватимуть ціні продажу? На нашу думку,валові доходи заставодавця (або результат від продажу ОФ відповідної групи, якщо заставлене майно є ОФ) формуватимуться на підставі пп. 7.9.5. Тобто будуть дорівнювати неповернутій сумі кредиту та процентів незалежно від того, за якою фактичною ціною (договірною) було здійснено продаж.

У разі коли заставодавцем виступає особа, яка використовує спрощену систему оподаткування, на нашу думку, відчуження заставленого майна також прирівнюють до продажу з відповідним оподаткуванням. Хоча фактично гроші при такій реалізації не надійдуть на розрахунковий рахунок або до каси підприємства.

Але тут є кілька нюансів:

1) якщо заставлене майно належить до основних засобів заставодавця, то операції відчуження застави оподатковують на умовах, встановлених Указом №727: об'єктом оподаткування вважатиметься різниця між сумою продажу (відчуження) та їх залишковою вартістю на момент відчуження;

2) у разі коли заставою були забезпечені зобов'язання зі сплати коштів у розрахунок за поставлені товари, операція відчуження буде прирівняна до бартерної (внаслідок фактичного розрахунку за товари не коштами, а заставленим майном). Тобто підприємство втратить право на застосування спрощеної системи оподаткування з кварталу, наступного за таким, у якому реалізовано предмет застави.

Предметом дiяльностi ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" є надання фiнансових кредитiв за рахунок власних та залучених коштiв. Метою використання 100% фiнансових ресурсiв залучених вiд продажу облiгацiй в сумi 1 500 000 грн. є розширення дiяльностi (збiльшення лiквiдних активiв - портфелю фiнансових кредитiв), як за рахунок розвитку мережi вiддiлень, так i збiльшення клiєнтської бази. Джерелами погашення та виплати доходу за облiгацiями є власнi кошти, та кошти, отриманi в результатi господарскої ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" пiсля сплати обовязкових платежiв та розрахункiв з бюджетом. Розмiщення облiгацiй здiйснювалося Емiтентом самостiйно через органiзатора торгiвлi цiнних паперiв - ВАТ "Українська бiржа". Лiстинг облiгацiй ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" на фондових бiржах не проводився.

3.4 Узагальнення результатів аналізу та шляхи покращення аналітичної роботи

Ефективність управлінських рішень залежить від сформованого інформаційного базису та повноти, об'єктивності і достовірності наданих облікових даних, які залежать від деталізації та рівня опрацювання облікової політики на підприємстві. Існування на законодавчому рівні диференційованих варіантів ведення бухгалтерського обліку товарів призводить до того, що облікова політика є одним із ключових інструментів регламентування обліково-аналітичного забезпечення системи управління. Разом з тим, у діяльності суб'єктів господарювання відстежуються негативні тенденції в частині формального характеру у процесі розробки облікової політики, неналежне врахування впливу галузевих особливостей на облікове відображення товарів, використання стандартизованих формулювань та приділення не належної уваги питанням розробки Положення про облікову політику підприємства.

Опис аспектiв облiкової полiтики та iншi примiтки до фiнансової звiтностi ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К":

Основнi засоби, iншi необоротнi матерiальнi активи та їх знос (амортизацiя). Органiзацiя i методологiя бухгалтерського облiку в Товариствi вiдповiдає вимогам законодавчих актiв та нормативних документiв з питань органiзацiї бухгалтерського облiку в Українi. Облiкова полiтика на пiдприємствi визначена наказом про облiкову полiтику. Класифiкацiя та оцiнка активiв у бухгалтерському облiку пiдприємства вiдповiдає дiючим стандартам та нормативам. Визнання, оцiнка та облiк основних засобiв здiйснюється у вiдповiдностi до мiжнародного стандарту бухгалтерського облiку (далi МСБО) 6 «Основнi засоби». Основнi засоби, якi надходять на пiдприємство оцiнюються за собiвартiстю. В фiнансовiй звiтностi основнi засоби вiдображаються за їх первiсною вартiстю за мiнусом накопиченого зносу та будь-яких збиткiв вiд знецiнення об'єкту. Амортизацiя основних засобiв нараховується iз застосуванням прямолiнiйного методу протягом термiну їх корисного використання. На думку аудитора, данi фiнансової звiтностi пiдприємства вiдповiдають даним реєстрiв аналiтичного та синтетичного облiку основних засобiв та первинним документам, наданим на розгляд аудитору. Склад основних засобiв, достовiрнiсть i повнота їх оцiнки, а також ступiнь розкриття iнформацiї в цiлому вiдповiдають вимогам МСФЗ та облiкової полiтики пiдприємства. У результатi проведеної перевiрки аудитором встановлено, що облiк нематерiальних активiв вiдповiдає вимогам МСБО 38 «Нематерiальнi активи» та облiкової полiтики Товариства. Амортизацiя нематерiальних активiв нараховується iз застосуванням прямолiнiйного методу протягом термiну їх корисного використання.

Облiк запасiв пiдприємство здiйснює вiдповiдно до МСБО 2 «Запаси». Одиницею бухгалтерського облiку запасiв є їх найменування або однорiдна група. Запаси оцiнюються за меншою з таких двох величин: собiвартiстю або чистою вартiстю реалiзацiї, якi визначаються згiдно з МСБО 2. При вибуттi запасiв їх оцiнка вiдбувається за методом середньозваженої собiвартостi. Списання матерiалiв проводиться на пiдставi актiв на списання, якi пiдписанi уповноваженими особами пiдприємства. В цiлому облiк запасiв на пiдприємствi вiдповiдає принципам обраної облiкової полiтики та МСФЗ.

Необхідність удосконалення інформаційного та методичного забезпечення аналітичних робіт з метою оптимізації процесу прийняття управлінських рішень і обумовлює актуальність дослідження не лише на теоретичному, але й на практичному рівні.

Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають: організаційні форми; планування аналітичної роботи; етапи економічного аналізу; узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.

В практиці організації аналітичної роботи розрізняють централізовану та децентралізовану форми. При централізованій формі організації вся робота з аналізу господарської діяльності концентрується у спеціальному структурному підрозділі в системі управління виробництвом відповідної назви. Децентралізована форма організації передбачає, що аналізом господарської діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав та обов'язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами - внутрішніми чи галузевими.

Незалежно від організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило, здійснюється головними спеціалістами-економістами.

Організація аналітичної роботи включає: розробку загальних засад і порядку проведення аналізу; планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів; матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпеченні; загальне керівництво; прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення; контроль за впровадженням у виробництво розроблені заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота підприємства розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою за кварталами. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об'єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу [3,51].

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єктиетапи аналізу, терміни виконання й завдання робіт тощо.

В умовах автоматизації процесів управління здійснення економічного аналізу вимагає раціональної його організації.

На підприємстві економічний аналіз розбивають на декілька етапів.

Перший етап - визначення і чітке обмеження мети й завдання роботи. Недостатня увага до цього етапу може призвести до втрати аналізом конкретності, цілеспрямованості, його виконання може затягнутись у часі.

Другий етап - старанне опрацювання програми дій, робочого (календарного) плану, визначення кола учасників, розподіл обов'язків між ними, постановка конкретних завдань, що випливають із загальної мети, визначення джерел інформації, розробка макетів аналітичних таблиць, форм, методичних вказівок щодо їх заповнення, а також способів графічного оформлення результатів аналізу.

Третій етап - збирання інформації (залучаючи статистичну звітність, дані синтетичного та аналітичного обліку, планову документацію, результати спеціальних спостережень тощо); перевірка її достовірності; кількість інформації, що охоплюється, слід цілком підпорядкувати меті й завдання аналізу; обсяг її повинен бути необхідним і достатнім. Треба врахувати, що збирання інформації - трудомісткий процес, тому добування зайвої інформації, яка не відповідає завданням, робить працю більш дорогою, відтягує строки її виконання. У ході збирання даних слід звернути вагу на їхню точність і повноту.

Четвертий етап - аналітична обробка інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечення порівнянності показників; аналіз причин динамічних змін і відхилень від плану; з'ясування причин негативних явищ (якщо їх виявлено) і хиб у роботі; кількісне вимірювання впливу факторів; встановлення потенціально невикористаних можливостей щодо поліпшення роботи підприємства. Визначають коло факторів, що впливають на досліджувані показники; групують їх, виділяючи фактори, які залежать і які не залежать від підприємства. Особливу увагу приділяють вивченню механізму дії факторів, які безпосередньо залежать від підприємства (цеху, дільниці).

П'ятий етап - визначення і зведений підрахунок резервів виробництва, розроблення пропозицій, економічно обгрунтованих рекомендацій щодо реалізації цих резервів та визначення їхнього впливу на показники роботи підприємства.

Негативний вплив на дiяльнiсть ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий стандарт" i К" спричиняють:

- частi змiни нормативних вимог до фiнансових установ,

- невiдпрацьована практика застосування прийнятих нормативно-правових актiв,

- недосконалiсть процедур реєстрацiї нових пiдроздiлiв фiнансових установ, отримання лiцензiй та iнших дозвiльних документiв.

Протягом звiтного перiоду поточне управлiння фiнансово-господарською дiяльнiстю здiйснювалось директором Товариства в межах повноважень, якi встановлено Засновницьким договором Товариства. Органи управлiння Товариством дiють на пiдставi Засновницького договору Товариства. За результатами виконаних аудиторських процедур перевiрки стану корпоративного управлiння аудитором зроблено висновок: прийнята та функцiонуюча система корпоративного управлiння у товариствi вiдповiдає вимогам законодавства України та вимогам Засновницького договору.

Результатом працi команди ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий стандарт" i К" є постiйна прибуткова дiяльнiсть фiнансової установи.

Динамiка фiнансового результату ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий стандарт" i К" за 2014-2015роки:

- Дохiд вiд реалiзацiї за ; за 2014р. - 3 164 тис. грн.; за 2015р. 1790 тис. грн.

- Чистий прибуток вiд дiяльностi Емiтента за за 2014 - 167тис. грн.за 2015р. 193 тис. грн.ооооо

Висновки

Однією із основних складових частин економічних ресурсів, які в свою чергу являються основним елементом економічного потенціалу як окремого підприємства, так і суспільства в цілому є предмети праці - засоби виробництва, речова форма функціонування живої праці, на яку впливає людина за допомогою засобів праці з метою виготовлення матеріальних благ.

Облiк запасiв пiдприємство здiйснює вiдповiдно до МСБО 2 «Запаси». Одиницею бухгалтерського облiку запасiв є їх найменування або однорiдна група. Запаси оцiнюються за меншою з таких двох величин: собiвартiстю або чистою вартiстю реалiзацiї, якi визначаються згiдно з МСБО 2. При вибуттi запасiв їх оцiнка вiдбувається за методом середньозваженої собiвартостi. Списання матерiалiв проводиться на пiдставi актiв на списання, якi пiдписанi уповноваженими особами пiдприємства. В цiлому облiк запасiв на пiдприємствi вiдповiдає принципам обраної облiкової полiтики та МСФЗ.

Ломбард -- фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду. Надання грошових позичок належить до фінансових послуг

Правовідносини сторін (позичальника і позикодавця) регулюються Законом про заставу і Законом про фінансові послуги і держрегулювання ринків фінпослуг. Стаття 7 Закону про заставу допускає заміну предмета застави за згоди заставодержателя (позикодавця). Документальним підтвердженням ломбардної операції є: договір типової форми, касовий чек, квитанція про виплату.

У разі невикупу заставленого майна його власником заставоотримувач, відповідно до статті 19 ЦКУ, має право задовольнити свої вимоги за рахунок застави в повному обсязі, що визначається за фактом задоволення. Якщо ж ідеться про коштовності, то їх у такому випадку ломбард не може продавати самостійно споживачам. Ці коштовності, відповідно до роз'яснень, викладених у Листі ДПАУ від 16.02. 98р. №1487/11/16-1120-23, підлягають реалізації НБУ за цінами, затвердженими наказом МФУ.

Зобов'язання позичальника за договором фінансового кредиту забезпечуються заставою майна відповідно до договору застави, укладеного у письмовій формі.

Договір застави оформлюється відповідно до вимог законів України.

Оціночна вартість заставленого майна встановлюється за домовленістю сторін. У разі втрати заставленого майна, переданого у володіння ломбарду, ломбард відшкодовує заставодавцю збитки у розмірі оціночної вартості, зазначеної в договорі застави. Ломбард надає послуги із зберігання майна на підставі договору зберігання.

Ведення бухгалтерського обліку у ломбардах здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», а також ряду нормативних документів затверджених розпорядженнями Національного комітету фінансових послуг.

Ломбард зобов'язаний:

вести бухгалтерський облік, складати, подавати та оприлюднювати фінансову звітність відповідно до законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність;

вести облік своїх операцій, складати та подавати уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані відповідно до нормативно-правових актів уповноваженого органу;

подавати органам державної податкової служби та іншим державним органам відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, визначеному законами України.

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор opгaнізацiї обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації.

У ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" встановлена програма призначена для автоматизації діяльності ломбардів, авто-ломбардів (автомобільних ломбардів) і ювелірних ломбардів -ВДГБ: Ломбард 3.

У програмі ВДГБ: Ломбард 3 реалізований облік всіх операцій, що проводяться ломбардом: прийняття майна в заставу, його оцінка, надання позики, нарахування і стягування відсотків за користування позикою та плати за зберігання речей, повернення позики заставодавцем, продаж незатребуваних речей з торгів, а також скупка цінностей.

Предметом дiяльностi Емiтента є надання фiнансових кредитiв за рахунок власних та залучених коштiв. Метою використання 100% фiнансових ресурсiв залучених вiд продажу облiгацiй в сумi 1 500 000 грн. є розширення дiяльностi (збiльшення лiквiдних активiв - портфелю фiнансових кредитiв), як за рахунок розвитку мережi вiддiлень, так i збiльшення клiєнтської бази. Джерелами погашення та виплати доходу за облiгацiями є власнi кошти, та кошти, отриманi в результатi господарскої дiяльностi Емiтента пiсля сплати обовязкових платежiв та розрахункiв з бюджетом. Розмiщення облiгацiй здiйснювалося Емiтентом самостiйно через органiзатора торгiвлi цiнних паперiв - ВАТ "Українська бiржа". Лiстинг облiгацiй Емiтента на фондових бiржах не проводився.

Емiтентом постiйно проводиться монiторинг та аналiз ситуацiї на фiнансовому ринку, а саме: цiнової полiтики комерцiйних банкiв та НБУ на дорогоцiннi метали, ринку ломбардних послуг, конкурентного середовища в регiонi, аналiз платоспроможностi населення (клiєнтiв ломбарду). Виходячи з даного аналiзу коректуються умови надання ломбардних кредитiв, реалiзацiї (продажу) заставного майна, тощо.

Перспективи дiяльностi Емiтента на поточний рiк:

- збiльшення кiлькостi клiєнтiв за рахунок лояльних умов кредитування щонайменше в 1,3 рази протягом 2014 року;

- збiльшення портфелю фiнансових кредитiв щойменше в 1,2 рази протягом 2014 року.

ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий стандарт" i К" використовує комбiновану стратегiю фiнансування своєї дiяльностi. Дiяльнiсть Емiтента фiнансується за рахунок власних коштiв, в тому числi нерозподiленого прибутку, та за рахунок зовнiшнiх джерел фiнансування.

До зовнiшнiх джерел фiнансування належать: банкiвське кредитування (станом на 31.12.2013р. заборгованiсть по кредитам складає 570 тис.грн) та випуск корпоративних облiгацiй (зобов`язання по облiгацiям станом на 31.12.2013р. - 1500 тис. грн). Власний капiтал Товариства на зазначену звiтну дату складає 1485 тис. грн. Для збалансування лiквiдностi, ризику та дохiдностi Емiтент i надалi планує використовувати рiзнi джерела ресурсiв для фiнансування своєї дiяльностi з урахуванням своїх поточних потреб.

Размещено на Allbest.ur