Сутність процесу інвентаризації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи проведення інвентаризації на підприємстві

1.1 Інвентаризація , її значення та види

1.2 Нормативно-правове забезпечення інвентаризації активів підприємства

2. Організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1'

2.1 Економічна характеристика ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' та його облікова політика

2.2 Первинні документи при проведенні інвентаризації

2.3 Проведення інвентаризації матеріальних активів

2.4 Проведення інвентаризації нематеріальних необоротніх активів

3. Проблеми та напрями вдосконалення порядку проведення інвентаризації

3.1 Недоліки в організації та методиці проведення інвентаризації

3.2 Шляхи вдосконалення організації і методики проведення інвентаризації



Вступ

інвентаризація бухгалтерський звітність первинний

В процесі становлення ринкових відносин належну увагу на кожному підприємстві слід приділити обліку його майна. Усі господарські операції, що відбуваються оформляють документально. Проте у діяльності господарюючих суб'єктів відбуваються й невидимі процеси, що призводять до втрат товарно-матеріальних цінностей, які документально відобразити неможливо. Тоді облікові дані не відповідають дійсності.

Основними причинами виникнення розбіжностей може бути:

- природні втрати (природний убуток): усушка, утруска, розпорошення, розливання, випаровування;

- втрати через суб'єктивні причини: пересортиця, нестача, крадіжка.

Перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку з фактичними залишками здійснюється за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація - складання опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стану їх зберігання.

Методика інвентаризації - це сукупність способів і прийомів, що дають змогу забезпечити її організацію і раціональне проведення, при дотриманні всіх норм і вимог законодавства.

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника колективу з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та їх структурних підрозділів до складу інших органів управління . Характерною ознакою інвентаризацій є те, що їх об'єктом стає майно підприємства, а також майно, що не належить підприємству на правах власності та перебуває у його користуванні (майно в оренді, давальницька сировина, товари на комісії тощо).

Інвентаризації притаманий комплекс наступних господарсько-правових ознак: здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом; виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання; бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішення.

При інвентаризації виявляються неточності у прийманні і відпуску цінностей, помилки при обліку у первинній документації, крадіжки, обважування і пересортиці сировини, матеріалів, готової продукції та інших цінностей. У процесі інвентаризації також перевіряються умови зберігання цінностей на об'єктах зберігання й організація складського обліку на складах, у кладових тощо.

Актуальність досліджуваної теми визначається сьогодні тим, що завдяки проведенню інвентаризації отримується інформація для достовірного визначення реальних витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг. Лише результати проведеної інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійсненні подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів господарського життя на бухгалтерських рахунках. Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності, як правдивість і реальність.

Найбільш вагомий внесок в розвиток теорії інвентаризації за останні 50 років зробили: М.Т.Білуха, Ф.Ф. Бутинець, І.Є. Глушков, В.П. Завгородній, Н.В. Кружельний, М.Ф.Леонтьєв, Н.Я.Остап'юк, В.В.Сопко, Н.М.Ткаченко,Н.В. Чебанова, та ще багато інших.

Метою написання даної дипломної роботи є визначення основних проблем щодо забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві шляхом проведення інвентаризації майна та фінансових зобов'язань, що здійснюється порівнянням, перевіркою фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку.

Реалізація мети дипломної роботи обумовила необхідність вирішення таких завдань:

1) дослідити теоретико-методологічні основи інвентаризації як засобу контролю активів і зобов'язань;

2) перевірка повноти відображення в обліку активів та зобов'язань;

3) описати методику проведення проведення інвентаризації активів та зобо'язань та відображення їх результатів;

4)описати порядок та особливості проведення інвентаризації на досліджуваному підприємстві;

5) розглянути основні проблеми та шляхи вдосконалення організації та проведення інвентаризації.

Предметом та об'єктом дослідження є теоретичні та методологічні аспекти проведення інвентаризації активів і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства `Чернівецький цегельний завод № 1'.

Для вирішення зазначених завдань в процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи та принципи пізнання, а також прийоми документального контролю.



1. Теоретичні основи проведення інвентаризації на підприємстві

1.1 Інвентаризація, її значення та види

Під інвентаризацією слід розуміти перевірку та оцінку фактичної наявності об'єкту контролю, якій притаманні наступні ознаки: наявність розпорядчого документу; здійснення дій колегіальним органом; виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання, рахункова та бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішень.

В системі бухгалтерського обліку інвентаризація є обов'язковим, важливим, суттєвим і необхідним елементом його методу. Взаємозв'язок інвентаризації з іншими елементами методу бухгалтерського обліку носить односторонній характер.

Інвентаризації як елементу методу обліку властива певна самостійність і незалежність від інших елементів. В ієрархічній системі цей елемент може зайняти будь-яке місце після документації як засіб контролю. В обліковому циклі інвентаризація передує балансу і звітності.

Інвентаризація як метод контролю повинна бути систематичною, а не епізодичною, оскільки має забезпечити регулярне і рівномірне вивчення фактичного стану всіх складових майна, що задіяні в різних сферах діяльності господарюючого суб'єкта, та реальність фінансових зобов'язань.

Програмні продукти перевіряються за їх наявністю на відповідних носіях та експлуатаційною пробою.

В інвентаризаційному описі (додаток 7) комісія обов'язково повинна зазначити:

-- інвентаризаційний номер об'єкта нематеріального активу;

-- його назву та стислу характеристику;

-- місце знаходження (експлуатації), тобто назву структурної одиниці підприємства, де використовується даний інвентарний об'єкт;

-- первісну вартість і суму нарахованого зносу;

-- строк корисного використання.

1.2 Нормативно-правове забезпечення інвентаризації активів підприємства

Відповідно до Закону України `Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні' від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами):

метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам фінансової звітності для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (п. 1 ст. 3);

бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3);

бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (п. 1 ст. 8);

питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників] або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (п. 2 ст. 8);

відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (п. З ст. 8);

для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (п. 1 ст. 10);

об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством (п. 2 ст. 10).

Відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (із змінами), розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (із змінами):

фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством -- іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики (п. 2);

перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства (п. 12);

проведення інвентаризації також обов'язкове у разі (п. 12):

передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;

зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

встановлення фактів крадіжок або зловживань, зіпсуття цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів; пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;

ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 30.10.1998 № 90 (із змінами):

інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна (п. 1.2);

інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов'язань (п. 1.3);

інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обов'язковому порядку проводиться констатація наявності об'єктів (п. 1.3);

кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення й перелік майна та зобов'язань, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником установи -- крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим (п. 1.8);

відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи (п. 1.10);

головний бухгалтер, разом із керівниками відповідних підрозділів та служб, зобов'язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації (п. 1.10);

для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов'язкової участі головного (старшого) бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник (п. 1.11);

наказом установлюються також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку (п. 1.11);

в установах, у яких унаслідок великого обсягу робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, утворюються також місцеві комісії, очолювані керівниками відповідних структурних підрозділів, на які покладається проведення інвентаризації в структурних підрозділах цих установ. Забороняється призначати головою місцевої інвентаризаційної комісії в одній і тій самій установі одного й того самого працівника два роки підряд. До складу місцевої комісії включається працівник бухгалтерії. Робота місцевих комісій організовується та контролюється центральною комісією (п. 1.12);

проведення інвентаризації в установах, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, оформляється (в частині затвердження центральної інвентаризаційної комісії та календарного плану проведення інвентаризації) наказом керівника установи, при якому утворена централізована бухгалтерія, а також затверджується розподіл працівників централізованої бухгалтерії в установах для участі їх у місцевих інвентаризаційних комісіях. На підставі цього наказу керівники установ, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, призначають місцеві інвентаризаційні комісії, до складу яких обов'язково входять працівники бухгалтерії та інші фахівці (інженери, технологи, економісти та ін.), які добре знають об'єкт інвентаризації та первинний облік. Місцеві інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника установи, який призначив інвентаризацію (п. 1.13);

центральна інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію матеріальних цінностей і грошових коштів, які належать централізованій бухгалтерії та установі, при якій вона створена, а також коштів у розрахунках та бланків суворої звітності і керує роботою місцевих інвентаризаційних комісій; у разі потреби (при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інше) проводить, за рішенням керівника установи, повторні суцільні інвентаризації, розглядає пояснення, отримані від осіб, які припустилися недостачі чи псування цінностей, а також інших порушень, та дає пропозиції про порядок врегулювання виявлених недостач і втрат від псування цінностей (п. 1.14);

місцеві інвентаризаційні комісії проводять зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, звіряють наявність вказаних цінностей з даними бухгалтерського обліку і складають свої висновки про виявлені недостачі та надлишки, вносять пропозиції з питань впорядкування приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей, покращення обліку та контролю за їх збереженням (п. 1.14);

дані бухгалтерського обліку, які проставляються в описах, скріплюються підписом працівника бухгалтерії. Матеріали інвентаризації розглядаються та затверджуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації (п. 1.14);

інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за (п. 1.15):

своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;

повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку;

дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання (п. 1.21).

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України `Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ' від 26.06.2013 № 611 затверджено такі нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку бюджетних установ:

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ;

Положення з бухгалтерського обліку фінансових інвестицій бюджетних установ.

Відповідно до листа Державного казначейства України `Про порядок відображення фактичних нестач грошових, валютних, матеріальних та інших цінностей' від 12.05.2004 № 07-04/959-3875:

нестачі встановлюються здебільшого в процесі інвентаризації;

інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна;

інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами;

під час інвентаризації в обов'язковому порядку констатується наявність об'єктів;

наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру і таке інше, виходячи зі встановлених одиниць виміру;

виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками з даними бухгалтерського обліку є нестачами;

причинами нестач можуть бути природні втрати (розпилювання, випаровування, всихання тощо], помилки під час приймання та відпускання цінностей, зловживання (розкрадання);

суми нестач матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей, крадіжок, знищення, за якими встановлено винні особи, списуються з балансу з віднесенням сум крадіжок на рахунок винних осіб з метою відшкодування завданих збитків.



2. Організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1'

2.1 Економічна характеристика ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' та його облікова політика

Відкрите акціонерне товариство `Чернівецький цегельний завод №1' засноване у 1898 році. Завод виготовляв тільки цеглу. З розвитком та переоснащенням технічної бази підприємства асортимент продукції, робіт, послуг значно зріс та змінився. Відкрите акціонерне товариство являється підприємством виробничого спрямування, основною метою діяльності якого є виробництво керамічного блоку, керамічної цегли, дренажних труб, керамічної плитки та надання різного роду послуг промислового характеру.

ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' може укладати будь-які угоди, необхідні для проведення Статутної діяльності, в тому числі укладати угоди купівлі - продажу обміну, дарування, підряду, займу, перевезення, страхування, доручення, комісії, приймати участь у торгах, аукціонах, конкурсах, виставках та ярмарках, надавати та отримувати гарантії тощо.

На балансі підприємства є такі структурні підрозділи як: медпункт, їдальня та житлово-комунальне господарство (гуртожиток), які призначені для обслуговування працівників підприємства ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1'. Для іногородніх працівників підприємство надає кімнати в гуртожитку. Отримані прибутки від даних підрозділів підприємство відносить до доходів підприємства, а витрати на утримання відшкодовуються частково, за рахунок прибутку підприємства.

Чистий прибуток, одержаний з надходжень від господарської діяльності залишається у повному його розпорядженні для:

- покриття матеріальних та прирівнених до них витрат;

- оплата відсотків по кредитах;

- внески передбачені Законодавством України податків та інших платежів до бюджету.

На підприємстві здійснюють оперативний і бухгалтерський обліку результатів своєї роботи, а також ведуть статистичну звітність та надають її в органи держстатистики в установленому обсязі. Відповідно до Статуту на підприємстві затверджено основні положення облікової політики.

Організаційні заходи щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та надання і складання звітності на підприємстві регламентується наказом про облікову політику підприємства № 67, від 01 серпня 2006 року (дод.1). Створення організаційної основи бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції власників ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' та передбачає встановлення відповідних обов'язків його керівника та працівників бухгалтерії.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється згідно з принципами та методами передбаченими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та накладаються на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Для безперервності відображення операцій і достовірну оцінку активів, зобов'язань і капіталу слід використовувати журнально ордерну форму обліку, та інші облікові регістри, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.10.2000 року № 356 `Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку'.

Головному бухгалтеру ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' за необхідності потрібно затверджувати додаткову систему субрахунків, і використовувати на підприємстві таку методику бухгалтерського обліку (дод.1):

- матеріальні активи з терміном використання (експлуатації) понад 1 рік, з первісною вартістю понад 1000 грн., вважати інші необоротні матеріальні активи;

- при відпуску запасів товарно-матеріальних цінностей у виробництво, продажу чи іншому вибутті - застосовувати метод середньозваженої собівартості. Встановити поріг суттєвості з метою відображення переоцінки та зменшення корисності об'єктів обліку десяти відсоткове відхилення залишкової вартості об'єктів обліку, від їх справедливої вартості;

- для визначення основних засобів та інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів такими, визначення терміну корисного використання об'єктів та вибору методів нарахування амортизації створити постійно діючу експертну комісію у складі: голова комісії - виконавчий директор, члени комісії: головний інженер, головний механік, майстер РБД.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів визначити кожне їх найменування.

Нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів у розмірі 50% вартості в першому місяці використання таких об'ектів.

Встановити тривалість операційного циклу для :

- виробництва керамічних блоків та цегли;

- виробництва іншої продукції та надання послуг промислового характеру.

Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації та ліквідаційну вартість, установлені та затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії, установивши при цьому для всіх основних засобів метод нарахування амортизації передбачений податковим законодавством.

Фахівцям відділів, виробництв, цехів та інших служб підприємства неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерської служби підприємства щодо дотримання порядку оформлення первинних документів і терміну подання їх до обліку.

За порушення вимог головного бухгалтера, несвоєчасне складання первинних документів і недостовірності відображення в них даних притягнути винних до дисциплінарної відповідальності.

У разі якщо первинний документ, підписаний фахівцями, складено з порушенням законодавства та нормативних вимог, або його взагалі не складено, або відсутність зазначеного документа спричинила застосування до підприємства фінансових санкцій питання про матеріальну та дисциплінарну відповідальність такого фахівця розглядати на комісії.

Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих ( конкретних) дебіторів.

Застосовувати в основному виробництві простий метод калькулювання фактичної собівартості.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послу ) для основного та допоміжного виробництва згідно з додатком № 1 до цього наказу (дод.1).

Перелік та склад змінних і постійних загально-виробничих витрат згідно з додатком № 2 до цього наказу (дод.1).

Базу розподілу змінних і постійних розподілених загально-виробничих витрат прийняти основну заробітну плату без доплат і надбавок виробничих робітників.

У зв'язку з тим, що предметом дослідження даної дипломної роботи є порядок проведення інвентаризації як засіб обліку і контролю активів і зобов'язань, варто докладніше зупинитися саме на цьому аспекті бухгалтерського обліку.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності проводити інвентаризацію активів та зобов'язань відповідно до інструкції з інвентаризації затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69.

Встановити такі терміни проведення інвентаризації :

- готової продукції, сировини та матеріалів, виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, основних засобів, розрахунків з постачальниками та покупцями - щороку станом на 1 грудня поточного року;

- у випадку зміни матеріально - відповідальної особи або виявлення фактів нестачі, розкрадання, псування цінностей на день становлення факту нестачі;

- раптові інвентаризації - відповідно до плану роботи.

Діяльність підприємства ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' з економічної точки зору можна проаналізувати за допомогою форми №1 `Баланс', форми №2 `Звіт про фінансові результати' (дод. 2,3,4,5).

Згідно `Звіту про фінансові результати' за 2005 - 2006 рр. (дод. 4,5), ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' у звітному періоді отримало прибуток 701,5 тис.грн., в порівнянні з попереднім періодом 869,5 тис.грн., на 168 тис.грн. менше. Все це зумовлено різким підвищенням ціни на сировину, що в свою чергу призвело до збільшення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 967,8 тис.грн. Проте дана ситуація не зашкодила підприємству отримати прибуток та ефективно працювати надалі.

Щодо аналізу майнового стану складемо порівняльний аналітичний баланс (табл.2.1) (дод. 2,3).

Таблиця 2.1 Аналіз складу та структури майна ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' за 2014-2015 роки

Отже, згідно табл. 2.1 підприємства на балансі рахується у 2015 році майна на суму 4128,6 тис.грн., даний показник становив 3556,4 тис.грн. Найбільшу частку майна підприємства займають оборотні активи, які за даними 2014 року склали 46,0 % від загальної вартості активів, а в 2013 році 57,0 % при одночасному зростанні абсолютної величини оборотних активів. А щодо необоротних активів, то їх частка за звітній період знизилася на 5 % при одночасному зростанні рівня абсолютного показника на 54,5 тис.грн. Значно зменшились витрати майбутніх періодів в загальній вартості активів на 198,4 тис.грн. (6 %). Дані зміни виникли за рахунок впровадження у виробництво нових основних засобів, закупівлі великої кількості сировини для виробництва цегли, збільшення частки готової продукції та дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Щодо аналізу джерел формування майна складемо порівняльний аналітичний баланс (табл. 2.2) (дод. 2.3).

Таблиця 2.2 Аналіз складу та джерел формування майна ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' за 2014-2015 роки

Показники	за 2014 рік	за 2015 рік	Відхилення (+;-)
	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис.грн	Питома вага, %
Власний капітал	3219,5	91,0	3666,9	89,0	+447,4	-2
Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-	-
Довгострокові зобов'язання	-	-	-	-	-	-
Поточні зобов'язання	336,9	9,0	461,7	11,0	+124,8	+2
Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-
Разом	3556,4	100	4128,6	100	+572,2	-

Аналізуючи джерела формування майна в табл. 2.2 баланс становить за 2015 рік 4128,6 тис.грн, а за 2014 рік - 3556,4 тис.грн. Зросла частка поточних зобов'язань на 124,8 тис.грн., тобто на 2 %. Проте, дані фактори особливо не вплинули на діяльність підприємства, адже рівень власного капіталу переважає частку поточних зобов'язань, і тому підприємство вчасно розрахується зі своїми зобов'язаннями за рахунок отриманого прибутку.

Отже, протягом звітного періоду підприємство працювало прибутково. Це пов'язано в загальному із ефективним та раціональним використанням наявних фінансових ресурсів.

2.2 Первинні документи при проведенні інвентаризації

При проведенні інвентаризації робочі інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку її проведення, повноту і точність внесення у відповідні інвентаризаційні документи даних про фактичний залишок матеріальних цінностей і грошових коштів, за правильність і своєчасність складання відповідних матеріалів інвентаризації. Члени інвентаризаційних комісій, за внесення в документи інвентаризації завідомо неправильних даних про фактичні залишки цінностей та грошових кошів з метою приховування їх нестач, розтрат та лишків матеріальних цінностей, підлягають притягненню до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Перед початком інвентаризації членам робочої інвентаризаційної комісії вручається наказ або розпорядження керівника підприємства про проведення, а голові комісії - контрольний пломбір. Важливою умовою проведення інвентаризації є її раптовість. Тільки за цієї умови можна встановити дійсний стан збереження матеріальних цінностей і грошових коштів. Матеріально відповідальна особа, якій відомо про проведення інвентаризації, може будь-яким способом (складання безтоварного документа, позичення грошей і т. ін.) приховати нестачу або розтрату цінностей чи грошових коштів.

При проведені інвентаризації за приписом органів внутрішніх справ у ній бере участь їх представник (як правило, це оперативний співробітник підрозділу державної служби боротьби з економічною злочинністю.) Як ініціатор проведення інвентаризації, оперативний співробітник повинен вжити відповідних заходів щодо встановлення ознак можливих зловживань, а саме на пошук чорнових записів, документів подвійного обліку, боргових розписок тощо. Враховуючи перспективи результатів перевірки, він зобов'язаний, крім того, слідкувати за дотриманням порядку проведення інвентаризації, своєчасністю і правильністю складання відповідних документів. Зауважимо, що представник органів внутрішніх справ не є членом інвентаризаційної комісії і тому не може привласнювати собі її функції, у тому числі, не може підписувати документи, які складаються у ході інвентаризації.

Для того, щоб результати інвентаризації набули чинності, повинні бути виконані такі умови:

- наявність наказу (розпорядження) на її проведення,

- комісійність проведення,

- раптовість,

- обов'язкова участь матеріально відповідальної особи.

У разі недотримання хоча б однієї з цих вимог інвентаризація може бути кваліфікована як перевірка, а отже не буде мати юридичної сили.

Робота інвентаризаційної комісії щодо встановлення фактичних залишків матеріальних цінностей і грошових коштів оформлюється інвентаризаційним описом. Найменування цінностей, їх кількість та ціна відображаються в опису за номенклатурою та в одиницях вимірювання, прийнятих у бухгалтерському обліку. Інвентаризаційні описи складаються в процесі інвентаризації майна на дату її проведення не менш, як у трьох примірниках. Початком інвентаризації вважається момент пред'явлення матеріально відповідальною особою інвентаризаційної комісії усіх прибутково-видаткових документів, складання звіту і одержання комісією розписки про повне надання документів.

Заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів, в яких відображена наявність матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку. Не можна вносити в описи дані про залишки майна зі слів матеріально - відповідальної особи без фактичної перевірки матеріальних цінностей у натурі. Не допускається залишати в інвентаризаційних описах незаповнені рядки. В останніх аркушах описів незаповнені рядки прокреслюються.

Складання будь-яких чорнових записів з подальшою їх перепискою не допускається, щоб виключити можливість зловживань.

Виправлення в інвентаризаційних описах підписуються всіма учасниками комісії.

Для того, щоб виключити можливість заміни чи викрадення окремих сторінок інвентаризаційного опису або приписок, кожна сторінка опису нумерується, а в кінці сторінки відображається підсумок цифрами та прописом кількості натуральних одиниць, записаних на сторінці (контрольне число). Після закінчення записів в інвентаризаційному опису прописом вказується кількість заповнених рядків. Кожна сторінка інвентаризаційного опису підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.

На практиці бувають випадки, коли матеріально відповідальні особи не згодні з результатами перевірки, мотивуючи це неправильним її проведенням. До подібних заяв робочі інвентаризаційної комісії повинні ставитися серйозно і оперативно їх розглядати. У таких випадках матеріально відповідальна особа дає письмове пояснення, в якому викладає свої претензії щодо проведення інвентаризації і конкретно зазначає найменування майна, за яким, на її думку, неправильно встановлені результати інвентаризації тощо. Одержавши таке пояснення, робоча інвентаризаційна комісія оперативно розглядає його і визначає об'єктивність наведених аргументів. Обговорення відбувається в присутності матеріально відповідальної особи, спеціалістів, обізнаних у відповідних питаннях (обліку, технології, організації виробництва тощо), і оформлюється протоколом засідання комісії.

Рішення щодо проведення повторної інвентаризації ухвалюється комісією, виходячи з обґрунтованості претензій матеріально відповідальної особи щодо порушень порядку проведення інвентаризації. Рішення комісії затверджується керівником підприємства.

Остаточні результати інвентаризаційної комісії оформлюються актом інвентаризації. Але для визначення остаточних результатів інвентаризації необхідно врахувати можливість пересортування товарно-матеріальних цінностей і їх списання у межах фактичних втрат природного убутку.

Усі документи, що складаються в процесі інвентаризації,- інвентаризаційний опис, порівняльна відомість, акт інвентаризації - мають комплексний характер і тому вони повинні бути підписані головою інвентаризаційної комісії, її членами і матеріально відповідальною особою.

Після засідання інвентаризаційної комісії по результатах її проведення складається протокол, який затверджується керівником підприємства. У протоколі вказуються причини нестач та надлишків, винні особи, вносяться пропозиції щодо покращення обліку матеріалів, ліквідації недоліків по їх збереженню тощо.

Нестача матеріальних цінностей, що утворилася внаслідок їх привласнення матеріально відповідальною особою, не зменшується на величину природного убутку і підлягає стягненню з робітника в повній сумі.

Надлишкові матеріальні цінності, у тому числі и сумові різниці при заліку нестач надлишками, утворені внаслідок пересортиці, підлягають оприбуткуванню, тобто відновленню на обліку матеріально відповідальної особи. При цьому у кожному випадку утворення надлишків цінностей інвентаризаційна комісія обов'язково повинна визначити причини їх утворення та причетних до цього осіб.

При встановленні нестач, розтрат та втрат майна, що сталися внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, адміністрація підприємства повинна передати матеріали інвентаризації у слідчі органи, а на суму виявлених нестач і втрат учинити проти матеріально відповідальних осіб цивільний позов.

Важливим у роботі інвентаризаційної комісії є правильне визначення розміру шкоди, спричиненої нестачами майна. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 `Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей' оцінка нанесених збитків здійснюється у такому порядку:

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей із вирахуванням амортизаційних відрахувань, але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за Відповідною формулою.

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, яку виготовляють підприємства для внутрішніх виробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості виробництва продукції з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

У правозастосовчій практиці діяльності органів у боротьбі з економічною злочинністю матеріали інвентаризації є важливим способом збору доказів і мають доказову силу при виявленні ряду обставин в процесі розслідування розкрадань матеріальних цінностей і грошових коштів підприємств будь-яких форм власності. Тому, для оперативних працівників правоохоронних органів, які виконують завдання з виявлення та попередження злочинів, що скоюються у сфері економіки, а також для слідчого важливим є правильна оцінка результатів інвентаризації, порядку та об'єктивності її проведення, аналіз документів що відображають результати інвентаризації , а також документів, зібраних у процесі всебічного закріплення даних про нестачу та надлишки матеріальних цінностей, причин їх утворення , причетність до цього матеріально-відповідальної особи.

Після розгляду цього питання оперативний працівник або слідчий перевіряє матеріали інвентаризації по суті та за змістом. Важливим засобом такої перевірки є зіставлення результатів інвентаризації з іншими документами, матеріалами, зібраними в процесі документування нестач або надлишків майна, зокрема з відомостями, що містяться в чорнових записах і можуть свідчити про ознаку вчинення корисливих зловживань.

Працівники ОВС, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, повинні пам'ятати, що при виявленні та розслідуванні розкрадань майна важливо встановити не лише факт нестачі або надлишків майна, але і задокументувати збут цього майна і визначити роль у скоєнні злочину конкретної матеріально відповідальної особи.

Інвентаризація як метод бухгалтерського обліку є важливим засобом контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей. У кримінальному процесі інвентаризація застосовується як один із способів доказів у справах про корисливі правопорушення в економіці.

Якщо проведення інвентаризації організовано правильно, то матеріально відповідальні особи не зможуть приховати надлишки та нестачі. Маскування надлишків та нестач можливо тоді, коли інвентаризація проводиться з порушеннями встановлених правил.

При наявності інших прямих чи опосередкованих доказів зловживань з боку матеріально відповідальних осіб працівники правоохоронних органів можуть спробувати відновити дійсний стан справи. Для цього необхідно мати уявлення про те, яким чином можуть маскуватися нестачі та надлишки на складі.

Найбільш розповсюджені способи приховання нестач:

- внесення в інвентаризаційний опис товарів, які не існують;

- дописки кількості товарів в інвентаризаційному описі;

- складання безтоварних видаткових накладних;

- несвоєчасне оприбуткування товарів.

Підробки першого та другого виду можна встановити шляхом взяття письмових пояснень осіб, що приймали участь у проведенні інвентаризації, і контрольного зіставлення залишків

Подальші дописки товарів можуть бути встановлені під час зустрічної перевірки різних екземплярів інвентаризаційного опису. Наприклад, в одному екземплярі вказано товар у кількості - 5000 одиниць, а в другому - 500 одиниць. Така різниця може виникнути тільки при дописуванні позад одного нуля (0). Дописки такого характеру легко виявляються при виведенні контрольних чисел по сторінках опису та при співставленні їх з контрольними числами, виведеними в інвентаризаційному опису комісією.

Застосування третього способу приховання нестачі можливо тільки при участі матеріально відповідальної особи інших підприємств, які підписуються у безтоварних видаткових накладних, виписаних на величину нестачі товарів. Після закінчення інвентаризації ними виписується зустрічна безтоварна накладна на повернення матеріальних цінностей, або вони одержують товарно-матеріальні цінності без накладних.

Четвертий спосіб приховання нестачі пов'язаний з неправильним оформленням товарів, що надійшли. Зміст його виражається в тому, що первинні документи на одержані перед проведенням інвентаризації цінності, не обробляються та не передаються до бухгалтерії. Після закінчення інвентаризації товари згідно таких документів офіційно оприбутковуються.

Останні два способи легко виявляються методом перевірки фактичної наявності цінностей, зафіксованих в матеріалах інвентаризації. Для цього необхідно встановити, які первинні документи по оприбуткуванню цінностей надійшли до бухгалтерії після закінчення інвентаризації та які товари оприбутковані по цих документах. По таких товарах необхідно, якщо вони включені в інвентаризаційний опис, провести повторну часткову інвентаризацію.

Способи приховання надлишків дзеркально відображають способи приховання нестач, тому при їх встановленні застосовуються ті ж самі методи.

Найбільш розповсюджені способи приховання надлишків:

- не внесення в інвентаризаційний опис, згідно домовленості із членами інвентаризаційної комісії, товарно-матеріальних цінностей, що є у наявності;

- внесення в опис виправлень у вигляді додаткових штрихів, ком, наприклад, виправлення кількості з 228 на 22,8 тощо;

- складання безтоварних прибуткових накладних на величину встановленого надлишку товарів;

- оприбуткування цінностей, які ще не надійшли.

2.3 Проведення інвентаризації матеріальних активів

Будь-яке підприємство для здійснення виробничо-господарської діяльності повинно мати визначену масу засобів виробництва (засобів праці та предметів праці). При цьому характер участі засобів і предметів праці у виробництві готової продукції, у створення її вартості неоднаковий. Предмети праці (сировина, матеріали, паливо) цілком і без залишку споживаються протягом одного виробничого циклу, утворюючи матеріально-речову субстанцію готової продукції. Засоби праці багаторазово беруть участь у виробничих процесах, втрачаючи свої властивості не зразу , а поступово. З цих відмінностей випливає неоднаковий характер відтворення вживаних засобів і предметів праці. Перші (засоби ) повинні повністю бути відтворені після ряду виробничих циклів, другі (предмети) - після кожного циклу. Всі засоби виробництва, що мають вартість являють собою фонди підприємства

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' визначено проводити інвентаризацію активів та зобов'язань, відповідно до наказу про облікову політику № 67 від 01.08.2015 р. (дод. 1).

Проведення інвентаризації на підприємстві розпочинається з перевірки і видачі наказу, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, строки її проведення, склад інвентаризаційної комісії та оформлення необхідної комісії та оформлення необхідної документації

Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком проведення інвентаризації. Перед початком її проведення керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань: ознайомлення з виданим наказом; уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації; забезпечення бланками описів; правами і відповідальністю кожного члена інвентаризаційної комісії (дод.6).

Розглянемо приклад виданого наказу № 93 від 22.11.2015р. `Про проведення інвентаризації' (дод. 6), в якому за кожною ділянкою роботи закріплена окрема інвентаризаційна комісія та строк проведення інвентаризації. У зв'язку з тим, що предметом дослідження даного підрозділу є порядок проведення інвентаризації основних засобів, варто докладніше зупинитися на даних об'єктах бухгалтерського обліку.

Згідно з П(С)БО 7 `Основні засоби': основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; інший актив що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

При перевірці основних засобів до складу інвентаризаційної комісії входять: голова комісії - головний інженер; члени комісії - головний механік, заступник головного бухгалтера (дод. 6).

До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа здає в бухгалтерію всі видаткові й прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності та складає звіт про останні проведені операції з описом документів.

Використовуючи (дод.7-19) розглянемо порядок проведення інвентаризації основних засобів, що знаходяться у різних матеріально-відповідальних осіб: керівника цеху Гуска О.В., головного механіка Гульдія В.Г., майстра складу готової продукції Ротар О.П., завідувача їдальнею Мунт'янова Л.О., вагаря Гульдіна О.К., бригадира слюсарів Бублик А.В., технолога Ковбасюк Н.М., завідуючого гуртожитком Сербай П.Г., лікаря Соколовська Н.А., головного енергетика Бербенюк В.М., майстра РБД Кравець В.Х.

Особливістю додатків 7-19 є те, що в інвентаризаційних описах відразу вказується інформація про розписку, в якій підтверджується, що всі матеріальні цінності довірені їм на зберігання знаходяться в приміщенні, а також всі цінності, що надійшли на відповідальність матеріально-відповідальним особам були оприбутковані, а ті що вибули - списані у витрати. Також вказується на підставі чого проводиться інвентаризація (Наказ №93 від 22.11.2015 р.), виконані знімання фактичних залишків основних засобів, що знаходяться на балансових рахунках 10 `Основні засоби', 152 `Основні засоби на складі', станом на 01.12.2015 р.

Дані про наявність тих чи інших цінностей із зазначенням номеру по порядку, назви об'єкта, рік випуску інвентарного номера, ціна і кількість фактично виявлених натуральних одиниць з даними бухгалтерського обліку записують до інвентаризаційного опису (дод. 7-19).

На останній сторінці інвентаризаційного опису записується: кількість порядкових номерів; загальна кількість одиниць, фактично; на суму гривень, фактично. Також, в інвентаризаційному описі підписуються всі члени комісії та матеріально-відповідальна особа, яка підтверджує, що всі матеріальні цінності облічені й відображені в інвентаризаційному описі правильно і повністю, жодних пропусків і не включених до опису предметів немає. Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий перелається до бухгалтерії, де бухгалтер перевіряє виявлені і відображені в обліку результати інвентаризації.

При не виявленні розбіжностей між фактичними даними і даними бухгалтерського обліку, бухгалтер підписує, що в описі дійсно всі дані перевірив, і вказує дату перевірки. Дані інвентаризаційних описів (дод. 7-19) свідчать, що під час проведення інвентаризації основних засобів розбіжностей не виявлено.

На підприємстві, в кінці інвентаризації по всіх основних засобах, а тобто по їх матеріально-відповідальних особах в бухгалтерії складається зведений інвентаризаційний опис (дод. 20), в якому зазначаються прізвище, ім'я та по-батькові матеріально-відповідальної особи, а також загальну фактичну суму оцінених у вартісному вираженні основних засобів, які надійшли на відповідальність матеріально-відповідальних осіб.

По даних інвентаризаційних описах та зведеній відомості розбіжностей не виявлено тобто підприємство ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' веде ретельний облік власних так і орендованих основних засобів, як окремо по основному засобі так і по матеріально відповідальних особах за якими вони закріплені.

Як свідчать дані, що суми завданих збитків, якщо винуватця виявлено відшкодовуються винними особами. Для обліку відшкодування завданих збитків використовують активний субрахунок 375. за дебетом рахунка відображається виникнення завданих збитків винною особою, а по кредиту - списання , погашення завданих збитків (табл. 2.3).



Таблиця 2.3 Журнал реєстрації господарських операцій за 2015 рік

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн
Пред'явлено претензію матеріально відповідальній особі за зіпсовані цінності	375	716	1500,95
Утримано з заробітної плати винної особи суму завданих збитків	661	375	1500,95

Відображені дані (дод. 21) свідчать, що на підприємстві ВАТ `Чернівецький цегельний завод № 1' проводилось списання необоротних активів тобто ліквідація, розбирання або демонтаж будівель, споруд , машин та обладнання. Для обліку ліквідації необоротних активів використовують активний субрахунок 976, по дебету рахунка - відображається сума визнаних витрат а по кредиту - списання на рахунок 79 `Фінансові результати' (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Журнал реєстрації господарських операції за 2015рік

Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит	Сума, грн.
Списано залишкову вартість ліквідованих машин і обладнання	976	104	1747300
Нараховано амортизацію на ліквідовані машини і обладнання	976	131	-1401000
Списано витрати на фінансові результати	791	976	346300

Отже, в ході проведеного дослідження порядку проведення інвентаризації основних засобів можна зробити висновок, що підприємство ВАТ `Чернівецький цегельний завод №1' в своїй діяльності дотримується чинного законодавства, щодо достовірного відображення бухгалтерського обліку та веде належний облік матеріальним цінностям, які є в його розпорядженні.



3. Проблеми та напрями вдосконалення порядку проведення інвентаризації

3.1 Недоліки в організації та методиці проведення інвентаризації

Законом України `Про бухгалтерський облік і фінансовий облік в Україні', Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями і госпрозрахунковими організаціями (незалежно від форм власності) інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань [1].

Інвентаризація - це перевірка і документальне підтвердження наявності і стану активів і зобов'язань (майна, вкладень у статутний капітал іншого підприємства, розрахунків із дебіторами та кредиторами). Вона є одним з елементів бухгалтерського обліку, обов'язковим додатком до поточної документації господарських операцій. Інвентаризація необхідна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Підприємства повинні здійснювати інвентаризацію активів і зобов'язань, а також документально підтверджувати їх наявність, склад і оцінку.

Інвентаризація на ВАТ `Чернівецький цегельний завод № 1' проводили в листопаді 2015 року. За даними інвентаризаційних описів основних засобів (дод.7-20), інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей (дод. 22-36) та актах звірки взаємних розрахунків з дебіторами і кредиторами (дод.42-46) нестач та надлишків виявлено не було.