Облік основних засобів у вітчизняній та зарубіжній практиці

Размещено на http://www.allbest.ru

Коваленко Л.А.

наук. кер. - к.е.н., доцент ЧеркашинаТ.В.

Одеський національний економічний університет

м. Одеса

Облік основних засобів у вітчизняній та зарубіжній практиці

Сучасний світ швидко розвивається, з'являються нові технології та можливості. З появленням світової мережі Інтернет все частішими стають узагальнюючі процеси, глобалізація, інтеграція країн в міжнародні спільноти та об'єднання. Такі зміни відбуваються і в бухгалтерському обліку: в Україні впроваджуються Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та Міжнародні стандарти фінансової звітності. Перехід до системи обліку за міжнародними стандартами повинен забезпечити зручність та відкритість ведення обліку, зрозумілість фінансової звітності, полегшити її порівнянність із звітністю інших країн. Ведення обліку за принципами МСФЗ має внести позитивні зміни в сучасну облікову систему України.

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і практичних основ організації бухгалтерського обліку основних засобів, порівняння методології ведення обліку основних засобів за національними та міжнародними стандартами. бухгалтерський облік основний засіб

Основні засоби - це активи підприємства, що використовуються підприємством під час його господарської діяльності. Кожне підприємство має у складі своїх активів основні засоби. Відтак, на даному етапі розвитку економіки України назріло питання переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності з урахуванням потреб та можливостей національного суспільного розвитку.

За МСБО основні засоби та питання їх обліку також можна розглядати за декількома стандартами. МСФО 16, зокрема, стосується облікового підходу до визнання, первісної оцінки, подальшої оцінки та списання даного виду активів. Багато аспектів їх обліку регулюються іншими стандартами. Таким чином, залежно від обставин, що виникають під час обліку основних засобів, можна керуватись різними стандартами.

Відповідно до П(с)БО 7 основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до IAS 16 основні засоби - матеріальні об'єкти, що їх:

а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

Як в міжнародних, так і в національних стандартах основні засоби мають строк використання більше одного року і використовуються з різною метою в господарській діяльності підприємства.

На відміну від міжнародних стандартів, в національних наведена чітка класифікація основних засобів

За міжнародним стандартом визначено декілька умов, за яких об'єкт основних засобів слід визнавати активом. До таких умов належить ймовірність надходження у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з використанням об'єкта основних засобів, а також можливість достовірно оцінити собівартість об'єкта. Визнання об'єкта основних засобів активом за принципами П(с)БО 7 «Основні засоби» - аналогічне.

Відповідно до стандартів фінансової звітності виокремлено складові елементи витрат, що включаються до первісної вартості об'єкта основних засобів. Як за міжнародними, так і за національними стандартами до складу первісної вартості входять:

1) ціна придбання, включаючи імпортні мита та невідшкодовувані податки на придбання після вирахування торговельних знижок та цінових знижок.

2) витрати, які безпосередньо пов'язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації.

3) попередня оцінка витрат на демонтаж, переміщення об'єкта та відновлення території, на якій він розташований.

За національними стандартами більш деталізовано витрати на податки та збори. Зазначено також, що до первісної вартості включаються витрати зі страхування ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів.

У разі переоцінки об'єкта основних засобів одразу здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Відповідно до національних стандартів амортизація основних засобів починає нараховуватись після введення об'єкта основних засобів в експлуатацію, за обраним методом. Амортизацію розраховують постійно, якщо не відбудеться подій, що обумовлять зміни в обліковій політиці підприємства.

Вибуття основних засобів у П(С)БО і у МСБО здійснюється на основі продажу. Разом з тим, у національних стандартах є безоплатна передача, невідповідність критеріям визнання активу, у міжнародних - виключення активу з використання без очікування економічних вигід від його вибуття.

Часткова ліквідація об'єкта основних засобів у міжнародних стандартах не визначається, а у П(С)БО первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

Відповідно до МСБО 16 визнання балансової вартості об'єкта основних засобів слід припиняти після вибуття, або коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття. У національних стандартах цього моменту не зазначено. У стандартах зазначені різні причини вибуття об'єктів основних засобів. За міжнародним стандартом причиною може бути продаж, укладання угоди про фінансову оренду, дарування. На противагу за національними об'єкт основних засобів вилучається з активів внаслідок продажу, безоплатної передачі, невідповідності критеріям визнання активом.

Дослідивши теоретичні і практичні основи організації обліку основних засобів в контексті порівняння національних та міжнародних стандартів, можна звернути увагу на близький зміст відповідних нормативних документів.

Національні стандарти та міжнародні мають схожу структуру викладення матеріалу, інформація, подана в стандартах, має незначні відмінності.

За міжнародними стандартами більш узагальнено викладено складові витрат, що ходять до первинної вартості основних засобів. За національними - більш детально викладено способи розрахунку зносу основних засобів. Відмінності між П(С)БО 7 та МСБО 16 можна пояснити тим, що міжнародний стандарт носить загальний рекомендаційний характер та не враховує національних особливостей ведення бухгалтерського обліку.

Для подальшої інтеграції міжнародних стандартів в Українську економіку необхідно узгодити ряд питань, чітко визначити складові основних засобів, елементи, що включаються до первісної вартості, методи переоцінки та її порядок, а також методи розрахунку зносу.

Вирішення цих та інших питань дозволить Україні успішно вести господарську діяльність на міжнародному ринку, залучати іноземні інвестиції шляхом досягнення довіри інвесторів до показників звітності щодо використання активів (в тому числі, основних засобів).

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV: [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000р.: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00

3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби»: [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_014

4. Войнаренко М. П., Пономарьова Н. А., Замазій О. В. Міжнародні стандарти фінансової звітності та аудиту: навч. посіб. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 488 с.

Размещено на Allbest.ru