Податковий аудит плати за землю

Вимоги Закону України №2181 лояльні до платників, які своєчасно і в повному обсязі сплачують податки, і жорсткі до боржників. Але й тут надається можливість боржникам самостійно знайти вихід із скрутного становища, погасити податковий борг добровільно. Покращення стягнення податкової заборгованості та підвищення рівня добровільної сплати податків - це довге, методичне та складне завдання . На жаль немає магічного засобу або одного простого рішення, яке б вирішило усі проблеми із податковою заборгованістю.

На мою думку, складними проблемами стягнення податкового боргу є встановлення місцезнаходження платника податків, оскарження податкового боргу, фінансова неспроможність сплатити податковий борг повністю або частково. Отже, основними напрямами вдосконалення податкового контролю, на мою думку, є:

1) налагодження системи інформаційної взаємодії органів податкової служби з іншими контролюючими органами банками, біржами та ін.;

2) вдосконалення правової бази діяльності податкової служби з метою детальної регламентації та забезпечення балансу прав, обов'язків і відповідальності всіх учасників податкових відносин;

3) обмеження функцій органів податкової служби виключно функціями податкового контролю і стягнення податків, передача функцій і повноважень, невластивих органам податкової служби, іншим органам;

4) зміна структури органів податкової служби з метою уникнення дублювання функцій, наприклад: - відділи дослідчих перевірок і відділи контрольно-перевірочної роботи; - відділи обліку та звітності і відділи економічного аналізу, оподаткування юридичних осіб;

5) розвиток матеріальної бази податкової служби як основи створення сучасної системи податкового контролю, що ґрунтується: - на створенні автоматизованої системи накопичення інформації про витрати платників - фізичних осіб (придбання нерухомості, дорогих автомобілів, яхт, коштовностей, антикваріату, творів мистецтва тощо), а також про укладення цивільних угод (біржових, нотаріальних тощо); - на створенні єдиного банку фіскальної інформації спочатку щодо великих платників і неплатників податків;

6) запровадження сучасних комп'ютерних технологій:

а) розробка системи відбору платників для документальних перевірок;

б) розробка системи контролю за поверненням в Україну валютної виручки;

в) створення системи контролю за товарними і грошовими потоками; г) розробка системи інформаційної взаємодії із зовнішніми структурами;

7) розробка і впровадження методів перевірки платників - спеціальних методик визначення передбачуваних доходів платників за їхнім способом життя (наприклад, відповідно до вартості об'єктів, що перебувають у власності платника, вартості нового автомобіля, який він купує, і ін.);

8) доповнення адміністративного контролю громадським контролем за сплатою податків, створення інститутів такого контролю, а також інститутів залучення представників громадськості до оскарження дій працівників податкової служби.

9) Скористатися досвідом банківського нагляду щодо диференціації інтенсивного контролю залежно від наявності порушень у діяльності СПД і проведення податкового контролю в трьох напрямах: - загальному контрою підлягають СПД, які стабільно працюють, в яких значне податкове навантаження і які дотримуються вимог чинного законодавства; - інтенсивний контроль застосовується до СПД, які періодично порушують податкове законодавство; - постійний контроль поширюється на СПД, які систематично порушують податкове законодавство, ухиляються від оподаткування і в яких незначне податкове навантаження.

Одна з головних вимог до податкового контролю випливає із відомих з давнини принців оподаткування - контроль повинен приносити значно більше коштів, ніж було затрачено на його проведення. Реалізація запропонованих мною положень дозволить підвищити рівень податкового контролю, що вплине на збільшення рівня поступлення в бюджет.

3.2 Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі

Саме Податковий кодекс повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну базу оподаткування, усунути невідповідність численних підзаконних нормативно-правових актів з питань оподаткування податковим законам, а також невідповідність актів податкового законодавства нормам інших галузей законодавства, забезпечити їх гармонізацію та взаємодію.

Контролюючі органи податкової системи, відповідно до їх адміністративно-процесуального статусу, є одним з важливіших елементів системи державних органів, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів. Але, при цьому, організаційно-структурна побудова органів податкової, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів, потребує вдосконалення на принципах диференційованого підходу, з поєднанням в одному органові структурних елементів (відділень) спеціальної спрямованості (ревізорських, оперативних, правового супроводження тощо), комплексні, об'єднані зусилля яких здатні забезпечити досягнення кінцевих цілей усієї діяльності.

Першим кроком на шляху реформування діяльності органів податкової у сфері боротьби з незаконним обігом товарів має стати доопрацювання Закону України “Про державну податкову службу в Україні” у частині внесення в нього певних змін і доповнень:

а) внесення до кола функцій органів податкової служби діяльність у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів;

б) нормативне закріплення та розширення кола повноважень співробітників податкової щодо здійснення діяльності у даній сфері;

в) усунення функцій, що не властиві податковим органам як правоохоронному органові - роботи з реалізації конфіскованого, безгосподарного та іншого майна, яке перейшло у власність держави.

Вимогою сьогодення є запровадження у практику правозастосовчої діяльності податкових органів оцінювання (аналізу) ризику вчинення податкового правопорушення, як інструмента оптимізації діяльності з організації боротьби з незаконним обігом товарів. Даний інструмент дає можливість, з одного боку організувати здійснення ефективного, централізованого та єдиного підходу к боротьбі з незаконним обігом товарів в Україні в цілому та конкретно на окремої території тощо, а з іншого - привести ці заходи до співставних результатів.

Забезпечення належного державного контролю за діяльністю податкових органів у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів, не можливе без законодавчого визначення форм процесуальних документів щодо вилучення, збереження й обліку податковими контролюючими органами товарів, які знаходилися у незаконному обігу, а також документів, що свідчать про незаконний обіг товарів або ухилення від сплати податків, надання вказаним формалізованим документам статусу “документів суворої звітності”.

Державний контроль за результатами правозастосовчої діяльності податкових органів у даній сфері повинен здійснюватися шляхом обов'язкової реєстрації матеріалів, що стосуються вилучення її підрозділами товарів та документів, які свідчать про незаконний обіг товарів, ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Умови реєстрації повинні чітко визначатися у законодавчих актах України і ґрунтуватися на принципах:

а) своєчасності;

б) обов'язковості;

в) повноти охоплення;

г) точності;

д) об'єктивності.

З метою забезпечення високої якості перевірки, мінімізації витрат часу, людських і матеріальних ресурсів на її проведення велике значення при підготовці до проведення документальної перевірки має проведення комплексу організаційних заходів із підготовки перевірки.

Так, вивчення специфічних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність платника податків, передбачає ознайомлення всіх працівників, котрі братимуть участь у перевірці, із законодавчими й нормативно-правовими актами, що регламентують фінансово-господарську діяльність платника, особливо ту їхню частину, яка визначає специфіку діяльності. Цей етап підготовки до проведення перевірки умовно можна поділити на такі складники: визначення переліку специфічних регулятивних актів; формування "папки" (файлу) знань; проведення навчання зацікавлених працівників.

Формування складу контрольно-перевірочної бригади податкових аудиторів, які братимуть участь у перевірці, також має свої особливості. Так, керівник бригади (відповідальний за проведення перевірки у цілому) призначається із числа найдосвідченіших працівників підрозділу податкового аудиту. При цьому, зокрема, враховується його спеціалізація щодо перевірок підприємств певних галузей народного господарства чи видів діяльності підприємств, організаційні здібності, комунікабельність, можливість самостійно перевірити більшість запланованих питань та здатність навчити цього нових працівників.

Добір членів контрольно-перевірочної бригади має проводитися виходячи із переліку питань, запланованих для перевірки, враховуючи їхню складність і специфіку. Наприклад, якщо питання правильності оподаткування ПДВ визначені як ризикові, у перевірці повинен брати участь фахівець із цього напрямку. Якщо у програмі перевірки визначено ризиковими питання бухгалтерського обліку, до перевірки треба залучити фахівця, який добре розуміється на цих питаннях. Водночас якщо облік автоматизований, у складі бригади доцільно мати фахівця із комп'ютерних технологій.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що проведення податкової перевірки, на жаль, досі залишаються поза системною увагою контрольних органів, у тому числі й податкових. А тому наведені пропозиції, сьогодні можуть бути корисними для практичного використання підрозділами аудиту податкових органів і слугувати для розробки загальних, міжвідомчих рекомендацій з організації контрольної роботи.

Висновки

При проведенні документальної перевірки правильності нарахування плати за землю перевіряється наявність відповідних документів, які дають право на користування земельною ділянкою, площі земельної ділянки, правильність визначення грошової оцінки та проведення її щорічної індексації.

Підприємство ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у всіх рівнів та державних цільових фондів.

Мету проведення податкового аудиту плати за землю в загальному контексті можна визначити як підтвердження того, що податкова звітність, надана до контролюючих органів, точно відображає усі аспекти господарської діяльності, а сама діяльність відповідає вимогам чинного законодавства.

У процесі контролю виконання платником податків податкових зобов'язань можуть застосовуватися різні методи податкового аудиту. У практиці здійснення процедур перевірки, оцінки об'єкта оподаткування, стану сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) з джерел інформації стосовно об'єкта оподаткування отримуються і застосовуються різні первинні, проміжні й узагальнені види даних, за якими податковий аудитор може формувати докази й пропозиції відповідно до завдань аудиту. Ці дані формуються різними способами виконання облікових, розрахункових та інших процедур аудиту.

Методи отримання й обробки даних, узагальнення результатів перевірок, обґрунтування висновків та здійснення інших операцій досліджень платників податків слід поділити на дві групи: загальнонаукові та прикладні.

Плата за землю диференційована залежно від якості земельної ділянки, її місцезнаходження, а також виходячи з кадастрової оцінки земель.

Розрахунок земельного податку на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» провадиться самостійно за станом на 1 січня поточного року відповідно до форми земельного податку, затвердженої наказом ДПА України і до 1 лютого подається відповідній податковій адміністрації. У випадку отримання земельної ділянки протягом року юридичні особи подають розрахунок протягом місяця після отримання.

Одна з головних вимог до податкового аудиту випливає із відомих з давнини принців оподаткування - контроль повинен приносити значно більше коштів, ніж було затрачено на його проведення. Реалізація запропонованих мною положень дозволить підвищити рівень податкового контролю, що вплине на збільшення рівня поступлення в бюджет.

Узагальнення результатів податкового аудиту плати за землю служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що податкові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку та звітності.

Список використаних джерел

1. Верховна Рада України Кодекс земельний від 25.10.2001, № 2768-III "Земельний кодекс України" (Щодо плати за землю)

2. Конституція України. Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України. Закон від 28.06.1996, № 254к/96-ВР "КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ" (Конституція України про систему оподаткування)

3. Декрет КМУ “Про місцеві податки і збори “ від 20.05.1993 р. №56-93 зі змінами і доповненнями.

4. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. (з наступними змінами і доповненнями)

5. Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992р., №2536-12.

6. Закон України “про внесення змін до Закону України “Про плату за землю” від 22.12.1999 р. №1344-ХІІ.

7. Бех Г.В. Податкове право: Навч. посіб. /Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Д.А. Кобильнік та інші; За ред. Проф.. М.П. Кучерявенька.; К.: Юрінком Інтер, 2003.; 400с.

8. Василик О.Д. Податкова система України: Навчальний посібник.;К.: ВАТ: Поліграфкнига”, 2004.; 478 с.

9. Василькова Т.В. Податковий аудит в галузях економіки: Навч посібник / За заг.ред. Чугуєва А.О. - Ірпінь: НУДПСУ, 2007.- 208с

10. Герасименко О.М. Облік податків, зборів та інших обов'язкових платежів в органах державної податкової служби України: Навч. посіб.; Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.; 203 с.

11. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін.; К.: КНЕУ, 2000.; 316 с.

12. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине.; К.: А.С.К., 2000.; 639 с.

13. Загородній А.Г.Фінансовий словник.; К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.; 587с.

14. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб.; Київ: ЦУЛ, 2003.; 260 с.

15. Крисоватий А.І. Податкова система: Навчальний посібник.; Тернопіль: Карт бланк, 2004.; 331 с.

16. Коровкин В.В. Подготовка к налоговой проверке; М.: "ПРИОР",1995;144с.

17. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник; Харьков: 1998.; 448с.

18. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці.; Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001.; 362 с.

19. Мурашко В.М. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Мельника.; Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.; 311 с.

20. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації):; К.: Ред. журн. "Вісник податкової служби України", 2002.; 432 с.

21. Островерха Р.Е. Теорія і практика обліку платників податків в органах ДПС України /Островерха Р.Е., Сердюк Н.П., Ясинецька Н.М., Іванова Т.С., Клименко І.В: Навч. посіб.; Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.; 292 с.

22. Панасик В.М. Податковий облік: організація, нормативне забезпечення, податкові розрахунки, звітність:/ Панасик В.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В. Навчальний посібник.; Тернопіль: Астон, 2003.; 304с.

Размещено на Allbest.ru