Податковий аудит плати за землю

2

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

48,76

55,50

66,33

Збільшення

3

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

12,03

12,15

12,61

Збільшення

4

Строк погашення дебіторської заборгованості, днів

30,34

30,05

28,94

Зменшення

5

Строк погашення кредиторської заборгованості

7,48

6,58

5,50

Зменшення

6

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів

3,49

5,31

5,03

Збільшення

7

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)

4,09

4,09

3,65

Збільшення

8

Коефіцієнт оборотного капіталу

0,37

0,42

0,43

Збільшення

Для оцінки показників ділової активності підприємства побудуємо аналітичну таблицю 2.9. Ділова активність характеризується абсолютними і відносними результативними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності. Фінансова активність характеризується такими показниками як середній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості, оборотністю активів, основних та оборотних засобів, виробничих товарно-матеріальних запасів.

Аналіз вищенаведених показників свідчить про прискорення загальної оборотності активів, відносне прискорення оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості (однак, середній період погашення кредиторської заборгованості, що становить 5,5 днів є меншим за період погашення дебіторської заборгованості 29 днів, така ситуація діє не на користь самого підприємства, не дозволяючи йому мати вільні кошти на різницю між строками розрахунків).

Таблиця 2.10 Розрахунок показників рентабельності підприємства, %

Показники	2013р.	2014р.	2015р.	Відхилення 2015р. до 2013 р. +,-
Рентабельність продажу,	8,36	8,60	9,60	1,24
Рентабельність виробництва (основної діяльності)	11,15	11,10	12,46	1,31
Рентабельність сумарного капіталу	6,10	8,63	8,34	2,24
Рентабельність чистих активів	6,49	9,24	8,86	2,37
Рентабельність оборотного капіталу	27,74	36,53	40,19	12,45
Рентабельність власного капіталу	6,56	9,23	9,52	2,96
Показник валового доходу	16,26	15,21	15,50	-0,76
Показник чистого прибутку	2,92	3,71	3,74	0,82

Завдяки аналізу рентабельності, можна побачити зміну таких показників, як рентабельність статутного фонду, майна власників, рентабельність власного капіталу та інші. Аналіз коефіцієнтів рентабельності підприємства у 2013-2015рр., що наведений у табл. 2.10., дозволяє зробити наступні висновки:

- підприємство загалом рентабельне, основна діяльність є прибутковою. Зростає рентабельність реалізації продукції, в 2015р. вона становила 9,6% проти 8,36% у 2013р. (відносно постійний рівень);

- рентабельність виробництва (основної діяльності) є вищою за рентабельність збуту і становить 12,46%, підвищився рівень рентабельності сумарного капіталу з 6,10% до 8,34%, рентабельність оборотного капіталу в 2015р. складає 40,19% проти 27,74% у 2013р.

- зростає рентабельність власного капіталу, показники валового і чистого доходу, однак, їх рівень є все ж нижчим, ніж в середньому по галузі. Якщо підприємства галузі отримують 15 копійок чистого прибутку на кожну гривну, вкладену в господарську діяльність, то норма чистого прибутку ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» становить лише 3,74 коп., що побічно може свідчити про політику мінімізації оподаткування.

Таким чином, можна зробити висновок, що досліджуване підприємство веде успішну господарську діяльність, нарощує обсяги виробництва і збуту та розширює асортимент продукції, приділяючи велику увагу підвищенню якості і задоволенню потреб споживачів. Фінансовий стан підприємства - добрий, підприємство має високі показники ліквідності, платоспроможності, ділової активності, здатне на вигідних умовах залучати інвестиційний капітал та кредитні ресурси, оскільки фінансується головним чином за рахунок власних коштів. Необхідно продовжувати роботу з сертифікації продукції та процесів її виробництва, застосовувати нову, більш економічну техніку, що відповідає західним стандартам, збільшувати частку виробництва тих видів продукції, що мають тривалий термін зберігання і вищу ціну.

Тоді упідприємства з'являться реальні можливості зміцнення товарного бренду, виходу на міжнародні ринки збуту та отримання високих прибутків.



2.2 Організація та послідовність проведення аудиту плати за землю на підприємстві

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України. Набувши чинності 1 січня 2002, він установив приватну власність на землю та п'ятирічний мораторій на операції з купівлі та продажу земельних наділів. Лише з 2005 року дозволять торгові операції із сільськогосподарськими угіддями, але до 2010 року розмір ділянки, що належить одній людині, не повинен перевищувати 100 га. Крім того, передбачається 20-річний мораторій на продаж землі іноземцям.

Земельне законодавство України базується на таких принципах:

- поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу та основного засобу виробництва;

- забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

- невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадянами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

- забезпечення раціонального використання та охорони земель;

- забезпечення гарантій прав на землю;

- пріоритету вимог екологічної безпеки .

ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» самостійно обчислює суму податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України «Про плату за землю».

Податковий розрахунок складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року, щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частинами за місяць.

Необхідно перевірити наявність всіх необхідних додатків до зведеного розрахунку. Це, зокрема, такі:

Додаток 1 - «Відомості про наявність документів на землю»

Додаток 2 - «Звіт про пільги на земельний податок».

Додаток 4 - «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку».

Додаток 5 - «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку».

Додаток 6 - «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів».

До органів податкової служби подається оригінал розрахунку, подання ксерокопії не припускається. До розрахунку додаються всі необхідні додатки. Додаток 1 до розрахунку є обов'язковим для всіх платників податку. Додаток 2 подається власниками землі та землекористувачами, які мають пільги щодо сплати земельного податку. Додатки 3-6 подаються в залежності від наявності земельних ділянок відповідної категорії та від того, встановлена чи ні їх грошова оцінка.

У додатку 1 перевіряються всі дані про наявність документів, що встановлюють право власності або користування на кожну земельну ділянку. Якщо земельна ділянка належить платнику податків на праві власності, таким документом є Державний акт на право власності на землю, якщо ділянка перебуває в користуванні - Державний акт на право користування землею.

Крім інформації про такий документ, в додатку вказуються інші кадастрові дані: кадастровий номер ділянки, її місцезнаходження, основне цільове призначення, категорія земель, а також площа ділянки, які перевіряються з даними державного земельного кадастру, який містить, зокрема, інформацію про склад та кількість земель, які використовуються тим чи іншим суб'єктом, а також на підставі яких документів занесено до кадастру зазначені відомості про земельні ділянки.

У Додатку 2 перевіряються підстави для застосування пільги щодо земельного податку. Для правильного визначення суми податкового зобов'язання щодо земельного податку з урахуванням її зменшення на підставі надання пільг платники, які користуються пільгами щодо сплати цього податку, заповнюють звіт про зазначені пільги.

Він відображає не лише документ, на підставі якого цю пільгу надано (як відповідно до Закону, так i відповідно до рішення відповідних органів місцевого самоврядування, на території яких знаходиться земельна ділянка), а також i те, що пільга може надаватися на відповідний термін або на відповідний відсоток до загальної суми земельного податку. Крім того, її може бути надано на частину площ земельних ділянок, переданих у власність або наданих у користування.

Додатки 3-6 заповнюються і здаються залежно від того, землі якої категорії перебувають у власності або користуванні платника податків: Перевіряються коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, значення яких диференціюються від 0,5 до 2,5 відповідно до порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженому спільним наказом Держкомзему України, Мінсільгосппроду України, Держкоммістобудування України зі змінами та доповненнями.

У розрахунку суми земельного податку слід перевірити правильність застосування коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель».

Нарахована сума земельного податку по податковому розрахунку показників по колонці «Загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті»- по р. 3 «Землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів» - відображаються у бухгалтерському обліку по кредиту рахунку 641 «Земельний податок» з кореспонденцією рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» або 92 «Адміністративні витрати» відповідно до функціонального використання земельних ділянок. При комп'ютерному обліку або меморіально-ордерній формі ведення бухгалтерського обліку такі записи робляться у відомостях, або картках рахунків 23,91,92,642. При журнально-ордерній формі ведення бухгалтерського обліку такі записи робляться у журналі-ордері № 3 розділ ІІ р.14(гр.9) та відомості № 3.6. р.2.(гр.18,19).

Нарахована плата відображається як складова частина собівартості у Ф-2: р.070 гр.3. Звіряються дані розрахунку з даними бухгалтерського обліку.

Показники «Разом нараховано податку за поточний рік у тому числі за базові податкові (звітні) місяці поточного року» є добутком 1/12 показника «Разом нараховано податку за поточний рік». Записи у бухгалтерському обліку робляться у відповідній сумі так само як зазначено вище. По р. 5 по показнику «Нараховано податку за ... рік за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється (р.4 розрахунку, що уточнюється)» проставляється значення показника по колонці «Загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті» по р. 4 показнику «Разом нараховано податку за поточний рік» податкового розрахунку за період, показник якого виправляється. По р. 5.1 - 5.12 показників «у тому числі в розрізі базових податкових (звітних) місяців за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється» проставляється значення показників «Разом нараховано податку за поточний рік у тому числі за базові податкові (звітні) місяці поточного року» податкового розрахунку за період, показник якого виправляється.

По показникам:

- рядку 6 «Сума податку, яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (р.4 - р.5), якщо р.4 > р.5»;

- рядків 6.1 - 6.12 «у тому числі в розрізі базових податкових (звітних) місяців»;

- рядку 7 «Сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (р.5 - р.4), якщо р.5 > р.4» та рядків 7.1 - 7.12 «у тому числі в розрізі базових податкових (звітних) місяців» проставляється різниця значень відповідних рядків.

При цьому бухгалтером складається бухгалтерська довідка довільної форми і на суму збільшення донараховується, а на суму зменшення сторнується нарахована по кредиту сума рахунку 642. Записи робляться у тих же регістрах, які наведені вище. Перевіряється сама бухгалтерська довідка та суми виправлення.

Після перевірки розрахунку, в тому числі додатків, податковий інспектор перевіряє гр. 3 зведеного розрахунку з урахуванням пільг, визначених у додатку 2. Результат перевірки заноситься податковим інспектором в гр. 4 податкового розрахунку.

Розрахунок може бути заповнений від руки чорнильною чи кульковою ручкою або віддрукований (заповнення олівцем не припускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлена риска.

Суми земельного податку в розрахунку проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Не приймається до розгляду органами державної податкової служби розрахунок, що має підчистки або дописки, закреслені слова (цифри), а також написаний олівцем або нерозбірливо; у якому не заповнені обов'язкові реквізити (коди, дати,підписи і т. ін.); текст, який неможливо прочитати внаслідок пошкодження (наприклад, документи залиті чорнилом, затерті та ін.); з порваними аркушами.

Якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку, то такий платник зобов'язаний подати уточнений розрахунок, що містить виправлені показники.

Якщо в зв'язку з виправленням помилки визначено заниження податкового зобов'язання, то платник самостійно нараховує та сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми такої недоплати.

При перевірці реквізитів розрахунку податковим інспектором перевіряється наявність у заголовній частині зведеного розрахунку повної назви підприємства, ідентифікаційного коду, підпорядкованість, виду діяльності за ЗКГНГ та КВЕД, організаційно-правова форма господарювання, форма власності, місце знаходження та номер телефону платника, поточний банківський рахунок платника та назва установи банку, де відкрито цей рахунок, назва податкового органу та область, де юридичну особу зареєстровано як платника податків, назва органів державної податкової служби, до якого подасться зведений розрахунок та кадастрові номери земельних ділянок: у спеціальному полі повинна бути відмітка з позначкою «х» відповідного рядка про тип розрахунку (загальний або уточнений) Представник органу державної податкової служби, який перевірив поданий платником податку розрахунок, ставить дату перевірки та особистий підпис.

ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики.

Сплачуючи місцеві податки і збори, суб'єкти господарювання забезпечують наповнення в бюджетів місцевих, селищних і сільських Рад фінансовими ресурсами, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на діяльність підприємств.

Особливості їх стягнення і впливу на фінансово - господарську діяльність ТОВ "Бердичівський пивоварний завод" полягають у такому.

1. Місцеві податки і збори включаються до складу валових витрат, які виключаються зі скоригованого валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.

2. Місцеві податки і збори суб'єкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг),що впливає на формування їхнього прибутку.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, земельна частка (пай), що перебуває у користуванні. Земельний податок сплачують з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст.15 Закону про плату за землю).

Відповідно до частини першої ст.126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку і право постійного користування нею посвідчується державними актами, а саме:

державним актом на право власності на земельну ділянку для власника земельної ділянки;

державним актом на право постійного користування земельною ділянкою для землекористувача.

Відсутність документа не звільняє платника від сплати земельного податку. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачують за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (ст,15 Закону про плату за землю).

Суми відшкодування підприємство повинно включити до складу валового доходу згідно з п. 1.31ст.1 Закону про прибуток.

Земельний податок обчислюється як добуток ставки податку на грошову оцінку 1 га. та на площу землі.

Головне - взяти правильну оцінку землі. Вона буває нормативною та експертною.

Для розрахунку земельного податку слід використовувати саме нормативну. Щороку станом на 1 січня нормативну оцінку землі уточнюють на коефіцієнт індексації. На 01.01.14 за коефіцієнт індексації становить 1,152.

Для забезпечення справляння земельного податку за землю грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними, ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» є платником за землю, оскільки використовує земельні ділянки.

Загальна площа земельної ділянки ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» становить 2800 м2. Нормативна грошова оцінка 2520000грн. Проіндексована орендна плата у 2014 році становить 13597*1,152 = 15664 грн в рік, тобто 2100 грн. щомісяця.

Згідно зі ст.14 Закону про плату за землю юридичні особи, яким є дане підприємство на підставі даних використання землі на відповідну земельну ділянку до 1 лютого поточного року подають до органу податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію за формою, затвердженою Наказом № 588.

До декларації додаються необхідних додатки.

У відповідності зі ст. 75 Закону про Держбюджет сплата податку здійснюється щомісяця рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Винятки становлять землекористувачі (громадяни і виробники сільськогосподарської і рибної продукції), для яких розбивка річної суми здійснюється на дві рівні частини і сплачується 2 рази на рік - до 15 серпня і до 15 листопада.

Відповідно до п. 18 П(С)БО 16 сума податку на землю включається до складу адміністративних витрат, тому що до них відносяться податки, збори й інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, крім податків, зборів і обов'язкових платежів, що включаються у виробничу собівартість продукції, робіт, послуг.

Тому в бухгалтерському обліку податок на землю варто враховувати на рахунку 92 "Адміністративні витрати". У податковому обліку пунктом 5.2 Закону про прибуток дозволено включати до складу валових витрат суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом про систему оподаткування.

Отже, сума податку на землю також включається у валові витрати підприємства. ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» одержало право на користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення загальною площею 2800 м2. Підприємство є платником податку на землю.

Грошова оцінка земельної ділянки відповідно до Грошової оцінки земель становить 90,00 грн./м2. Необхідні розрахунки відображено в бухгалтерському обліку. Розрахунок податку на земельні ділянки, грошова оцінка яких проведена, можна представити у вигляді формули:

П = Пд х Ог х Сп,

де П - сума податку на землю;

Пд - площа земельної ділянки;

Ог - грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації;

Сп - ставка податку на землю.

Таблиця 2.11 Відомості про наявність документів на землю

N з/п	Документи, що встановлюють право власності та/або користування землею	Кадастровий номер земельної ділянки	Місцезнаходження земельної ділянки	Основне цільове призначення земельної ділянки	Категорія земель	Площа земельної ділянки (кв. м або га)
1	2	3	4	5	6	7
1	Державний акт на право користування земельною ділянкою	257689	вул. К. Лібкнехта, 114		Землі під бідівлями	2800 м2



Таблиця 2.1 2 Податковий розрахунок земельного податку

№ з/п	Категорія земель	Загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті (грн., коп.)
1	2	3
1	Землі сільськогосподарського призначення, усього	-	-	-	-	-	-	-	-	·	-	-
	у тому числі:
1.1	у межах населених пунктів	-	-	-	-	-	-	-	-	·	-	-
1.2	за межами населених пунктів	-	-	-	-	-	-	-	-	·	-	-
2	Землі населених пунктів	-	-	-	2	5	2	0	0	·	0	0
3	Землі несільськогосподарського призначення, за межами населених пунктів	-	-	-	-	-	-	-	-	·	-	-
4	Разом нараховано податку за поточний рік	-	-	-	2	5	2	0	0	·	0	0
	у тому числі за базові податкові (звітні) місяці поточного року
4.1	січень	-	-	-	-	2	1	0	0	·	0	0
	лютий	-	-	-	-	-	-	-	-	·	-	-
	березень1	-	-	-	-	2	1	0	0	·	0	0
….
4.12	грудень	-	-	-	-	2	1	0	0	·	0	0

Таблиця 2.13 Відображення в обліку

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік	Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВВ
1	Нараховано податок на землю	92	641	2100,00	-	2100,00
2	Перераховано податок на землю	641	311	2100,00	-	-

Відповідальність платників податку на землю, як і іншої податкової звітності, визначається статтями 16, 17 Закону № 2181:

1) за несвоєчасне надання Зведеного розрахунку податку на землю передбачається штраф у розмірі 10 н.м.д.г. (170 грн.) за кожне неподання або затримку;

2) за несвоєчасне надання Зведеного розрахунку податку на землю при визначенні суми земельного податку контролюючим органом додатково до штрафу, установленого п. 1, передбачено штраф у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання і не менше 10 н.м.д.г.;

3) за заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у Зведеному розрахунку, за даними документальних перевірок результатів діяльності платника податків - штраф у розмірі 10% від суми недоїмки за кожний місяць, починаючи з місяця, на який доводиться недоїмка і, закінчуючи місяцем, на який доводиться одержання податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми і не менше 10 н.м.д.г. сукупно за весь термін недоїмки, незалежно від кількості минулих податкових періодів;

4) за допущені арифметичні або методологічні помилки в поданому Зведеному розрахунку, що виявлені при проведенні камеральної перевірки і які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання - штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 1 н.м.д.г. сукупно за весь термін недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів.

2.3 Порядок складання та формування звіту податкового аудитора на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Узагальнення результатів податкового аудиту плати за землю на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що податкові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку та звітності.

Податковий аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення звітності.

Керівництво підприємства ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» зацікавлене у виявленні недоліків у фінансово-господарській діяльності, усуненні та попередженні (профілактиці) їх.

З метою виконання функцій доведення податкових порушень на заключному етапі податкового контролю складається акт, у разі відсутності порушень оформляється довідка.

Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів (неподання документів і даних, необхідних для обчислення і сплати податків, недопущення перевіряючих на територію або в приміщення платника податків, вилучення документів тощо).

З метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень.

Факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно, повно, із посиланням на докази, зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і вірогідно підтверджують наявність зазначених фактів.

До доказів, що використовуються для підтвердження встановлених перевіркою фактів податкових порушень, відносяться:

- письмові докази (первинні документи, звіти, розрахунки й інші документи, в яких викладені або засвідчені обставини, що мають значення для правильного ухвалення рішення за результатами перевірки);

- оформлені в письмовій формі пояснення посадових осіб і інших працівників підприємства, що перевіряється;

- письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки;

- речові докази (документи, товари або інше майно, що були безпосередніми об'єктами порушення податкового законодавства, документи й засоби ідентифікації, використані для вчинення даного порушення, інші предмети.

Речові докази повинні бути залучені до акта перевірки. Якщо через їх громіздкість або інші причини вони не можуть бути залучені до акта, перевіряючими складається довідка довільної форми, що містить докладний опис цих предметів, інформацію про місце їх знаходження та завірена керівником або головним бухгалтером підприємства. Дана довідка додається до акта перевірки.

Усі вартісні показники, виражені в іноземній валюті, підлягають відображенню в акті документальної перевірки з одночасною вказівкою їх еквівалента у гривнях за курсом на дату проведення фінансово-господарської операції, що встановлюється Національним банком України для відповідної іноземної валюти стосовно гривні. Не допускаються в акті документальної перевірки, інших матеріалах і довідках, розрахунках різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

У випадку необхідності використання у змісті акта скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур при першому вживанні відповідне словосполучення наводиться повністю з одночасною вказівкою в дужках його скороченої назви або абревіатури, використовуваних далі по тексту.

Акт документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок. Титульна (перша) сторінка акта документальної перевірки повинна бути надрукована на бланку державного податкового органу. Облік титульних бланків акта здійснюється як облік бланків суворої звітності.

Акт документальної перевірки складається, як правило, у двох примірниках. При виявленні податковим органом фактів ухилення платника податків від сплати податків у значних і великих розмірах або порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції, акт перевірки складається в трьох примірниках.

Інформація, що міститься в акті документальної перевірки, не підлягає розголошенню податковими органами і їх співробітниками, а також передачі в інші органи, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством.

Акт документальної перевірки повинен складатись з трьох частин, які заповнюються відповідно до категорії документальної перевірки: І. Вступна; ІІ. Описова; ІІІ. Підсумкова.

1. Вступна частина акта документальної перевірки повинна містити такі дані:

- дату акта перевірки. Під зазначеною датою мається на увазі дата підписання акта посадовими особами, що проводили перевірку;

- номер акта перевірки (присвоюється акту при його реєстрації в державному податковому органі);

- назву місця проведення перевірки (населеного пункту, на території якого проводилася перевірка);

- назву акта;

- повну й скорочену назву підприємства, що перевіряється, відповідно до установчих документів;

- прізвища, імена, по батькові, посади, спеціальне звання осіб, що проводили перевірку, із зазначенням назви органу, який вони репрезентують;

- дату і номер посвідчення (наказу, розпорядження), виданого начальником (заступником начальника) податкового органу, на проведення документальної перевірки;

- підстави для проведення документальної перевірки;

- період діяльності підприємства, за який проведена перевірка;

- дати початку і закінчення перевірки. При цьому датою початку перевірки є дата подання керівнику (іншій посадовій особі підприємства, виконуючому обов'язки керівника) посвідчення (наказу, розпорядження) на проведення документальної перевірки, а датою закінчення перевірки - дата підписання акта документальної перевірки посадовими особами, що проводили перевірку;

- дані про категорію документальної перевірки (комплексна, тематична, зустрічна тощо);

- прізвища, імена, по батькові посадових осіб підприємства, що перевіряється, відповідальних за фінансово-господарську діяльність у періоді, що перевіряється, (керівника, головного бухгалтера) або осіб, які їх заміщають на час проведення перевірки, з зазначенням у разі потреби паспортних даних (серія, номер, ким і коли виданий паспорт). У випадку коли протягом періоду, що перевіряється, відбувалися зміни в складі осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства, то прізвища, імена, по батькові цих осіб доводяться з одночасною вказівкою періоду їх відповідальності з зазначенням наказів (розпоряджень, протоколів зборів засновників або інших розпорядчих документів) про призначення і звільнення з займаної посади;

- дані про реєстрацію (перереєстрацію) платника податків в органах державної влади (назва органу, дата і реєстраційний номер), про взяття на облік у державних податкових органах (назва державного податкового органу, дата взяття на облік та ідентифікаційний номер платника податків);

- юридичну адресу платника податків відповідно до установчих документів, адресу фактичного місцезнаходження;

- дані про наявність видів діяльності, що ліцензуються, (номер і дата видачі ліцензії, назва органу, що видав ліцензію, терміни початку і закінчення дії ліцензії);

- інформацію про фактично здійснені підприємством види господарської діяльності, у тому числі про види діяльності, які здійснені без наявності необхідної ліцензії; дані про наявність розрахункових, валютних, поточних і інших рахунків у банках (інших фінансово-кредитних установах);

- дані про розмір статутного фонду (наводяться при наявності необхідності);

- інформацію про результати попередньої комплексної документальної перевірки з вказівкою назви органу, що перевіряв, номера й дати акту перевірки, періоду перевірки, своєчасності й правильності відображення в податковому та бухгалтерському обліку й звітності виявленої в результаті перевірки суми заниженого прибутку (доходу), донарахованих податків (зазначається вид податку) і застосованих фінансових санкцій. Крім того, наводиться перелік всіх перевірок, проведених після останньої комплексної перевірки з зазначенням встановлених ними порушень і донарахувань;

- дані про метод проведення перевірки за ступенем охоплення нею первинних документів (суцільний, вибірковий) із вказівкою основних видів перевірених документів.

Описова частина акта документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених у результаті перевірки фактів порушень податкового та валютного законодавства і пов'язаних із ними суттєвих обставин, необхідних для прийняття правильного рішення за результатами перевірки. Описова частина акта повинна відповідати наступним вимогам:

1. Об'єктивність і обґрунтованість. Відображені в акті перевірки факти повинні бути результатом ретельно проведеної перевірки, виключати можливі помилки і неточності, забезпечувати повноту висновку про невідповідність закону зроблених платником податків дій і фінансових операцій.

По кожному відображеному в акті факту порушення податкового та валютного законодавства слід:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні статті і пункти законодавчих та інших нормативні актів, що порушені платником податків; спосіб його вчинення, період (місяць) фінансово-господарської діяльності платника податків, до якого дане порушення відноситься. Посилання на підзаконні акти наводяться лише у випадках, якщо відповідна норма законом не встановлена;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено (не вчинено) записи у податковому та бухгалтерському обліку, бухгалтерські проводки відображення відповідних операцій у регістрах податкового та бухгалтерського обліку та інші докази, що вірогідно підтверджують наявність факту порушення. Документи, що свідчать про заниження прибутку (доходу) або інших об'єктів оподаткування відповідно до встановленого порядку підлягають вилученню у підприємств (із залишенням копій).

Після викладення в акті кожного факту порушення необхідно врахувати які документи додаються на підтвердження цього факту;

- у разі здійснення комплексної документальної перевірки юридичної особи за дорученням відповідних правоохоронних органів (Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки України), при проведенні розслідувань по кримінальних справах проти посадових осіб чи співробітників даного суб'єкту підприємницької діяльності або підприємства, які мали взаємовідносини з даним підприємством, необхідно вказати номер та дату кримінальної справи, в рамках якої здійснюється дана перевірка.

При цьому необхідно вказати в акті перевірки номери та дати протоколів вилучення документів у суб'єктів підприємницької діяльності. В акті зробити запис про прийняття постанови про вилучення документів. В разі відмови посадовими особами підприємства надати перевіряючим документи по конкретному факту, вимагати письмове пояснення, що додається до акта перевірки;

- оцінити кількісні та сумарні розбіжності звітних і податкових показників за даними підприємства і фактичними даними, встановленими у ході перевірки; розрахунки розміру наслідків порушень (заниження бази оподаткування, сум податків, що належать до сплати тощо). Зазначені розрахунки повинні бути включені до акта документальної перевірки або приведені в складі додатків до нього.

Не допускаються включення до акта перевірки різного роду висновків, пропозицій та не підтверджених даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, котрі не мають обґрунтованих доказів, а також юридичної кваліфікації (оцінки) дій посадових осіб підприємства (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», привласнення» тощо).

2. Повнота і комплексність відображення в акті всіх суттєвих обставин, які мають відношення до фактів порушень. Кожний встановлений у ході перевірки факт порушення податкового та валютного законодавства повинен бути перевірений всебічно до повного з'ясування його сутності та базуватися тільки на основі перевірених даних і фактів, які випливають із наявних документів, даних зустрічних перевірок тощо. В акті повинно забезпечуватися відображення всіх суттєвих обставин, що відносяться до виявлених порушень, наприклад інформація про джерела оплати здійснених витрат, ринки придбання і збуту продукції (робіт, послуг), правильність і повноту відображення фінансово-господарських операцій в обліку.

При викладенні в акті порушення після його описання і визначення розміру платежів необхідно вказати, за чиїм розпорядженням воно здійснене (номер і дата наказу, листа, резолюції ) тощо.

3. Чіткість, лаконічність і доступність викладу. При складанні акта слід дотримуватись об'єктивності, точності, зрозумілості описів виявлених порушень і зловживань, що виключало б подвійне тлумачення і, по можливості, було б зрозумілим для осіб, які не мають спеціальних знань з питань бухгалтерського та податкового обліку. Не рекомендується переобтяжувати описову частину акта викладом фактів, що не мають відношення до виявлених у ході перевірки податкових порушень.

4. Системність викладу. Виявлені в процесі перевірки порушення повинні бути згруповані в акті по розділах, пунктах і підпунктах у розрізі відповідних звітних періодів відповідно до характеру порушень і видів податків. Виявлені факти однотипних масових порушень групуються у відомості, таблиці та інші матеріали, що додаються до акта, при цьому безпосередньо в акті детально описується механізм здійснення порушення на двох чи трьох характерних прикладах, після чого наводиться загальний результат. Зазначені додатки повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства з вказанням звітного періоду, до якого вони відносяться, назви, дати і номера документа, за яким зроблена незаконна операція, суть операції, розмір наслідків порушення, а також посилання на законодавчі або інші правові акти, їх статті і пункти, положення яких порушені. Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також керівником і головним бухгалтером підприємства.

У випадках відсутності або незадовільного ведення платником податків обліку об'єктів оподатковування даний факт фіксується в описовій частині акта (із зазначенням передбачених діючими нормативними актами документів, відсутніх у платника податків на момент перевірки або які знаходяться в незадовільному стані). Якщо у відведений для перевірки час не є можливим на підставі первинних та інших документів, які наявні у платника податків, обчислити розміри належних до сплати податків, про це повинен бути зроблений запис в акті.

У підсумковій частині акта документальної перевірки по виявлених фактах порушень податкового або валютного законодавства вказуються (з розбивкою по роках, періодах) в гривнях:

- суми заниженого (завищеного) прибутку (доходу);

- сум занижених податків і платежів до бюджету (з розбивкою по звітних податкових періодах та первісних строках сплати);

- суми зайво нарахованих податків і платежів у бюджет (з розбивкою по звітних податкових періодах);

- суми пені за порушення вимог валютного законодавства.

Крім того, вказуються відомості про роз'яснення посадовим особам підприємства, що перевіряється, права дати письмові заперечення по акту в погоджений термін. В акті не допускається визначення виду і розміру фінансових санкцій та адміністративних штрафів за встановлені порушення.

Якщо в ході перевірки встановлено відсутній на підприємстві належний облік об'єктів оподатковування, що унеможливлює якісне обчислення податкових зобов'язань з використанням непрямих методів, у підсумкову частину акта повинна бути включена вказівка платнику податків про необхідність відновлення обліку у встановлений термін (як правило, один місяць). До акта документальної перевірки додаються:

- затверджений керівником органу державної податкової служби перелік питань перевірки підприємства, який розробляється індивідуально для конкретного підприємства на основі доперевірочного аналізу»;

- матеріали зустрічних перевірок (акти, довідки, пояснювальні записки, розрахунки та інші документи). Про факт проведення зустрічних перевірок робиться запис у вступній частині акта перевірки;

- розрахунки донарахованих сум по видах податків (платежів), складені перевіряючими в зв'язку з виявленням порушень (заниження або завищення бази оподаткування, неправомірне використання пільги, неправильне застосування ставок тощо), що призвели до заниження (завищення) розмірів податків і інших платежів. Розрахунки повинні бути підписані перевіряючими, керівником і головним бухгалтером підприємства;

- аналіз фінансового стану підприємства згідно таблиць №1_№11 (при проведені комплексних документальних перевірок);

- розрахунок пені за несвоєчасну сплату податку (платежу) до бюджету за передбаченими законодавством нормативами;

- розрахунок пені за порушення вимог законодавства і у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- оригінали (в окремих випадках - копії) документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового законодавства. Кожний аркуш документів, що додаються, повинен бути завірений підписом посадової особи підприємства.

При викладенні фактів порушень податкового законодавства в описовій частині акта робиться запис про перелік вилучених оригіналів або їх копій (пояснень посадових осіб підприємства про причини неподання перевіряючим будь-яких документів), що підтверджують наявність відповідних порушень.

Постанова органу державної податкової служби про проведення вилучення документів, протокол вилучення документів і опис справжніх документів, які вилучені, є невідємною частиною додатка до акта перевірки;

- відомості про суми простроченої дебіторської заборгованості (з вказанням підприємств_дебіторів), вартості наявного у платника податків майна на дату закінчення перевірки;

- інформація про виконання зовнішньоекономічних контрактів;

- відомості по сумах дебіторської заборгованості на 1 число місяця, в якому складено акт перевірки по кожному зовнішньоекономічному контракту, та дати її виникнення;

- відомості по сумах кредиторської заборгованості на 1 число місяця, в якому складено акт перевірки по кожному зовнішньоекономічному контракту, та дати її виникнення;

- пояснення посадових осіб підприємства за розбіжностями, які виникли у ході перевірки та викладені в акті;

- інші матеріали, що підтверджують наявність фактів податкових та валютних порушень і інші обставини, що мають значення для правильного ухвалення рішення за результатами перевірки.

Акт документальної перевірки на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» підписується посадовими особами державного податкового органу та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером підприємства. У випадку незгоди з фактами, викладеними в акті, посадові особи підприємства підписують акт з записом про заперечення, одночасно додаються письмові пояснення і документи (або їх копії), що підтверджують ці заперечення. При цьому зазначені особи можуть зробити запис про подання пояснень своїх заперечень до акта в погоджений з перевіряючими термін (з вказівкою цього терміну), який не повинен перевищувати 3-х робочих днів від моменту підписання акта.

Пояснення заперечень посадових осіб підприємства до акта документальної перевірки можуть бути оформлені як у вигляді запису на останній сторінці акта, зробленої безпосередньо після його підписання, так і у виді листа, що направляється в орган державної податкової служби в погоджений термін.Зазначений лист повинен бути прикладений до акта перевірки.

У разі відмові керівника чи головного бухгалтера підприємства, що перевіряється, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

Заперечення по акту документальної перевірки (далі - заперечення) повинні бути ретельно розглянуті посадовими особами, що проводили перевірку, з залученням при необхідності інших фахівців органу державної податкової служби.

Заперечення розглядаються державним податковим органом, як правило, у присутності посадових осіб підприємства, що перевіряється. У разі неявки зазначених осіб після їх попереднього повідомлення про місце і час розгляду матеріалів, заперечення по акту документальної перевірки можуть бути розглянуті без їх присутності.

Після підписання акта другий його примірник (з додатками) передається керівнику або головному бухгалтеру підприємства, що перевіряється, про що на останній сторінці першого примірника акта робиться запис: «Один примірник акта з додатками (вказується кількість додатків) одержав» за підписом особи, яка одержала акт, з зазначення його посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

При відмові посадової особи підприємства від підпису, що підтверджує вручення йому акта перевірки, про це робиться відповідний запис наприкінці акта, по можливості засвідчений підписами не менше двох свідків, що не є співробітниками перевіряючого органу і не мають родинних відношень із перевіряючими, з вказівкою їх прізвища, імені, по батькові, адреси місця проживання.

При неможливості залучення свідків акт перевірки повинен бути спрямований платнику податків рекомендованим листом з поштовим повідомленням про одержання.

У цьому випадку до першого примірника акта, що зберігається в державному податковому органі, повинні додаватися прикладені документи, що підтверджують факт поштового відправлення й одержання акта адресатом (не одержано у зв'язку з відсутністю адресата у вказаному їм місці).

Акти перевірки на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» і акт відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства від підписання акта перевірки не пізніше наступного дня після їх складання реєструються в органі державної податкової служби в спеціальному журналі, сторінки якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані й скріплені печаткою податкового органу і разом з поясненнями платника (якщо такі є) і матеріалами перевірки подаються на розгляд керівнику органу державної податкової служби.

3. Проблеми та перспективи діяльності контролюючих органів у процесі проведення податкового аудиту

3.1 Шляхи вдосконалення організації проведення податкового аудиту

Стабільна робота вітчизняних підприємств і забезпечення громадян відповідними матеріальними благами належать до найголовніших чинників зміцнення економічних позицій України в світі.

Тому і шлях до Європи проходить через одну з найголовніших артерій у системі управління державними фінансами - податкову службу. Її осучаснення на базі інноваційних технологій, перехід на взаємний контакт із платниками за принципом, який умовно можна назвати "податкова з людським обличчям", аж ніяк не є пустими гаслами.

Дії або шляхи в цьому напрямку повинні бути спрямовані на розроблення та впровадження спеціальних програм щодо роз'яснення та переконання громадян України про те, що сплата податків і зборів - це конституційний та громадянський обов'язок; на спрощення форм податкової звітності, скорочення їх кількості, уніфікація та стандартизація форм звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення; на спрощення механізму та процедур сплати податків, на розробку та впровадження вдосконаленої системи податкового аудиту, орієнтованої на постійний моніторинг показників діяльності платників податків без зайвого втручання в підприємницьку діяльність; на тісну взаємодію з органами державної влади у процесі розробки пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства з метою справедливого розподілу податкового навантаження на платників податків незалежно від категорії та форм власності.

Необхідно забезпечити об'єктивне та системне висвітлення діяльності органів державної податкової служби, створити умови для партнерських взаємовідносин податкової служби із платниками податків, впровадити програми якісного обслуговування платників податків шляхом надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечити формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створити ефективну систему приймання і обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет в роботі з платниками податків, поліпшити прозорість, професіоналізм та ефективность діяльності державної податкової служби України, забезпечити справедливе та неупереджене ставлення до всіх платників податків.

Очікувані результати вище сказаного будуть: перелічу основні, а саме, це - забезпечення стабільного надходження податків та зборів, зростання рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, активізація діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, сприяння виведенню доходів із "тіньової" економіки, поліпшення якості обслуговування платників податків, зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості за рахунок впровадження аналітичної субсистеми планування податкового аудиту, зменшення вартості процесу адміністрування податків, сприяння зменшенню податкового навантаження за рахунок розширення бази оподаткування та зниження ставок оподаткування, налагодження партнерства між державою і платниками податків - створення умов, при яких суб'єкти господарювання, реалізуючи особисті інтереси, можуть сприяти вирішенню завдань, що стоять перед державою.

Недосконалість діючого податкового законодавства та бажання отримати максимальні доходи або прибуток створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити або взагалі ухилитися від сплати податків і зборів та інших неподаткових платежів.

Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів полягає в умисному невиконанні обов'язку кожної юридичної особи і фізичної особи сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Проблема мінімізації податкових платежів в значній мірі вирішується за допомогою формування ефективної податкової політики суб'єкта господарювання. Слід зауважити, що базою підвищення якості контролюючої роботи має стати аналіз і накопичення аналітичної інформації за результатами попередніх перевірок СПД щодо дотримання податкового законодавства.

Отже, необхідно посилити аналітичну і контрольну роботу податкової служби як основи підвищення рівня національного оподаткування. Від ефективності цих напрямів діяльності залежить життєздатність і дієвість системи оподаткування, тому, що вони об'єктивно зумовлені всім ходом податкового процесу і є його невід'ємною частиною.

Таким чином, перспективними напрямками вдосконалення є, з одного боку, посилення контролю органів податкової служби за своєчасністю і повнотою сплати податків, набуття ним цивілізованих форм; з іншого боку, створення демократичної системи захисту законних прав та інтересів платників. У зв'язку з останнім важливого значення набуває правова регламентація збирання, зберігання і використання фіскальної інформації, яка в разі відсутності достатніх демократичних обмежень цього процесу може перетворитися на серйозну загрозу демократизації життя і реалізації прав особистості.

Таким чином, податковий контроль - це одна з конституційних функцій держави. Він має підтримувати баланс між правами й обов'язками платників податків. Відбір платника податків для проведення перевірки повинен здійснюватись за багатьма критеріями, але в основу необхідно, на мою думку, покласти аналіз ризику. По-перше, відбирати СПД, які є потенційними порушниками, і по-друге, використовувати повідомлення інформаторів.

Отже, головним показником оцінки роботи підрозділів контрольно-перевіреної роботи є розширення бази оподаткування за рахунок донарахованих сум, зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ та зменшеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Аналіз криміногенної ситуації, яка склалася у сфері оподаткування засвідчує, що одним із найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів є використання підприємств з ознаками фіктивності.

У зв'язку з цим , одним із найважливіших завдань, які стоять перед ДПС є організація боротьби з такого роду правопорушеннями, виявлення і припинення діяльності фіктивних підприємств, відшкодування збитків, нанесених ними державі. Успішне вирішення даної проблеми можливе лише завдяки чітко налагодженій роботі усіх підрозділів ДПС. Робота податкової служби з примусового стягнення податкової заборгованості має певне значення, але вона не може замінити ефективного адміністрування процесу добровільної сплати податків. Примусове стягнення податкової заборгованості - це вимушений захід, і дуже прикро, що ми його застосовуємо. Адже податки мають сплачуватись добровільно.