Бухгалтерський облік ТОВ "Молочник"

- подавати у строки, установлені для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), податковий розрахунок, що має статус податкової декларації. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені;

- подавати у строки, установлені для податкового місяця (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця), податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб про загальні суми доходів, які нараховано (виплачено, надано) на користь платників податків, та загальні суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. Форму такої декларації має бути встановлено центральним податковим органом.

Щоквартальний податковий розрахунок, і щомісячна податкова декларація повинні подаватися незалежно від того, чи виплачує податковий агент доходи фізичним особам.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь платників податків, та суми утриманого з них податку податкові агенти несуть відповідальність згідно зі ст. 119 Податкового кодексу.[12,c.16].

Визначення напрямів удосконалення системи бухгалтерського обліку відповідних операцій для цілей оподаткування:

Прийняті законодавчі нормативно-правові акти та Податковий Кодекс України сприяли значним змінам у оподаткуванні господарських операцій з оплати праці. В Україні практично створено законодавчо-правову базу оподаткування оплати праці відповідно до міжнародних трудових норм, що діють у ринковій економіці, але цей механізм у повному обсязі не спрацьовує, особливо в договірному регулюванні.На сьогодні ще існує велика кількість невирішених питань і суперечностей у сфері оплати праці.

Облік праці та заробітної плати має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, повному використанню робочого часу, а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати з метою оподаткуваня.

Дослідивши періодичні видання та проаналізувавши поняття «оплата праці» можна встановити наступні нетипові для цього об'єкта бухгалтерського обліку господарські операції та ситуації, які можуть виникати на підприємстві в ході здійснення господарської діяльності.

Типовими господарськими операціями при розрахунках оплати праці є нарахування заробітної плати, відрахування та виплата. Але у ході господарської діяльності виникає і багато інших господарських операцій, які для підприємства вважаються нетиповими. Це депонована заробітна плата, повернення надлишково виданої заробітної плати і ін.. Усі ці операції повинні обліковуватися на підприємстві і знаходити своє відображення у первинній документації.

Також у господарській діяльності можуть виникати нестандартні ситуації. Наведемо декілька прикладів.

Ситуація 1: У 2009 році фізична особа (не СПД) надала підприємству послугу, за яку підприємство до 2012 року ще не розрахувалося. Минуло три роки і підприємство списало заборгованість перед фізичною особою. Однак бухгалтер не сплатив податок на доходи фізичних осіб. При перевірці, співробітники податкової інспекції помилки не помітили.

Чи має право підприємство списати борг з податку на прибуток?

Відповідь: Підприємств на даний момент чау має право списати таку заборгованість. І ось чому.

У підприємства виникла заборгованість із подтку на доходи фізичних осіб, адже згідно з пп 8.12 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» від 22.05.03 №889-IV, що діяв у 2009 році, якщо оподатковуваний дохід нараховувався, але не виплачувався, податок треба було перерахувати не пізніше 30 числа місяця, що настане за місяцем нарахування доходу.

До набрання чинності ПКУ строки давності обчислювалися в порядку, установлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі - Закон №2181). У пп 15.1.1 цього документа говорилося: «Податковий орган має право самостійно визначити суму податковий зобов'язань платника податків у випадках, зазначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання». Водночас чинне законодавство 2009 року не передбачало подання податковим агентом декларації із податку на доходи (ф. №1ДФ затверджена наказом ДПАУ від 29.09.03 р. №451, як відомо, податковою декларацією не була). Тому зазначений строк давності для зобов'язання із податку на доходи не стартував.

Ситуація змінилася 01.01.11 р. До ст. 102 ПКУ перебраася норма, аналогічного наведеній вище із Закону №2181. Натомістьприйнята під кодекс ф. № 1ДФ, затверджена наказом ДПАУ від 24.12.10 р. №1020, набула статусу податкової декларації (п. 46.1 ПКУ). До того ж п.1 підрозділу 1 розділу XX ПКУ говорить: податок на доходи, нарахований податковим агентом, але не сплечений усупереч вимогам законодавства, щ діяло до ПКУ, на дату набрання чинності ПКУ вважається податковим боргом і підлягає відображенню у ф. № 1ДФ за результатами звітного кварталу, у якому запрацював ПКУ.

Слід зазначити, що вимогу з відображення податково боргу у ф. № 1ДФ на сьогодні виконати практично неможливо, оскільки саму форму до цього не пристосовано.

Однак незалежно від виконання умови з відображення податково боргу у ф. № 1ДФ, вважаємо, що відлік строку давності для заборгованості з податку на доходи починається зі збігу граничного строку подання ф. № 1ДФ зі I квартал 2011 р., тобто з 11 травня 2011 року. Тому правильним буде списати заборгованість лише після закінчення 1095 днів з цієї дати.

Ситуація 2: У підприємва виникла заборгованість по зарплаті. Щоб вирішити цю проблему, засновники згодні надати підприємству поворотну фінансову допомогу на рік.

Чи можна ці кошти оприбуткувати в касі підприємва і, не здаючи на розрахунковий рахунок, виплатити працівникам заробітну плату?

Відповідь: Так, для виплати заробітної плати з каси можна використувати будь-яку наявну в ній готівку, у т.ч. і ту, що надійшла як поворотна фінансова допомога (далі - ПДФ). При цьому, прийшявши рішення про виплату зарплати з каси грошима, отриманими як ПДФ від засновника, підприємво може не здавати до банку зазначену у Відомості на виплату грошей суму, яка перевищуй встановлений ліміт каси, протягом трьох робочих днів із дня настання строку виплати зарплати (абз. 2 п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637).

Тож, в ході здійснення господарської діяльності можуть виникати різні нетипові ситуації пов'язані з розрахунками по оплаті праці, із сплатою податків щодо цього об'єкту бухгалтерського обілку, які потребуюсь особливих шляхів вирішення. Для того, щоб знайти правильний спосіб вирішення обов'язково потрібно дотримуватись чинного законодавства.

1.4. Розрахунково-аналітична характеристика розрахунків з оплати праці

Здійснення економічної реформи за умов переходу до ринкової економіки, реформування бухгалтерського обліку в Україні вимагають удосконалення організації обліку оплати праці на підприємствах. Актуальність розгляду цього питання зумовлена певною зміною нормативної й документальної бази оплати праці на підприємствах і підприємницьких структурах. На сьогодні спостерігається велика диференціація заробітної плати між окремими соціальними групами. Заробітна плата перестала бути стимулювальним фактором, що ускладнює проведення мотивувальної політики.

Питання реформування оплати праці в Україні висвітлювали А. Калина, А. Колот, К. Крищенко, С. Соломонов, Н. Ткаченко та інші. Але зміна господарських умов і законодавства потребують подальшого вирішення цього питання.[15,c.41].

Розрахунок заробітної плати є дуже відповідальною й трудомісткою роботою, яку треба виконати за короткий термін між наданням інформації та виплатою робітнику.Тому заздалегідь підготовлений порядок обліку допоможе зекономити час. Для цього його треба розробити і затвердити до кінця року. Мета складання наказу про організацію бухгалтерського обліку - встановити порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. При розробці наказу кожен головний бухгалтер намагається закласти в нього всі необхідні положення, щоб урегулювати накопичені проблеми і змусити бухгалтерію злагоджено працювати. Згідно із ЗакономУкраїни “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р.

№ 996-XIV, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації, розробляє організаційну структуру, призначає відповідальних за ведення бухгалтерського обліку, затверджує форми первинних документів, графік документообігу .Вимогами до формування обліку заробітної плати є визначення завдань, системи показників, документації й системи рахунків.Отже, головні завдання обліку праці й заробітної плати - забезпечення контролю (самоконтролю) за дотриманням кількісного складу працівників, використанням робочого часу й додержанням трудової дисципліни;визначення відпрацьованого часу та виробленої продукції, контроль за виконанням норм виробітку, обчислення заробітної плати кожному працівникові, розподіл нарахованої заробітної плати за напрямами витрат; ведення розрахунків з працівниками підприємства стосовно заробітної плати, з бюджетом щодо утриманих податків і органами соціального страхування стосовно відрахувань на соціальне страхування тощо, забезпечення контролю (самоконтролю) за витратами фонду оплати праці, складання звітності тощо.

Облік індексації заробітної плати:

Індексація заробітної плати - це встановлений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, призначений для відшкодування подорожчання споживчих цін на товари і послуги. Механізм та умови проведення індексації передбаченні Законом України від 03. 07.91 р. №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» у редакції Закону України від 06.02.03 р. №491-ІV і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.03 р. №1078.

Не залежно від форми власності, всі роботодавці індексують заробітну плату найманих працівників за рахунок коштів на оплату праці.

Об'єкти, які підлягають індексації:

- оплата праці найманих працівників, фізичних осіб у грошовому виразі за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантії та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, які постійний характер;

- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

- стипендії;

- виплати, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування (допомога по безробіттю, щомісячна грошова сума, яка компенсує частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна страхова виплата особам, які перебувають на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання з його матір'ю під час вагітності).

Види доходів, які не підлягають індексації:

- оплата перших 5 днів тимчасової втрати непрацездатності за рахунок коштів роботодавця і допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності як виплати, які враховуються при обчисленні середнього заробітку;

- соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер: допомога при народженні дитини, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога на поховання;

- цільова разова матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію, сума соціальних пільг, винагорода за підсумки роботи за рік тощо;

- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, допомога на дітей, які перебувають під опікою або піклуванням, частина допомоги на дітей самотнім матерям і частина допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які понад мінімальний розмір;

- одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- усі виплати, які обчислені виходячи із середньої заробітної плати (у т. ч. відпускні, витрати на відрядження), але при визначенні її розміру сума індексації враховується як складова частина оплати праці.[31,c.91].

Індексується тільки дохід у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у жовтні 2012 року становить 1118 грн. Частина грошових доходів, яка перевищує зазначену суму, не підлягає індексації.

Для проведення індексації слід для кожного працівника визначити базовий місяць, оскільки саме від цього місяця обчислюється величина приросту індексу споживчих цін, яка використовується для розрахунку суми індексації.

Базовим вважається місяць, в якому:

- Працівника прийнято на роботу;

- Останнього разу збільшувалися грошові доходи громадян. Крім того, місяць не вважається базовим. Якщо сума збільшення грошових доходів менша ніж сума індексації, яка була б нарахована в місяці такого збільшення.

Якщо посадовий оклад не змінився, але працівнику призначили постійну надбавку, то такий місяць також вважається базовим. Збільшення заробітної плати за рахунок виплати разових премій, надбавок і доплат, зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим. Якщо місяць є базовим, то індексація в ньому не проводиться.

Суму індексації можна визначити за формулою:

Сінд = Дінд + Ісц :100, де:

Сінд - сума індексації;

Дінд - сума доходу, що підлягає індексації;

Ісц - величина індексу споживчих цін у відсотках.

Для індексації заробітної плати використовують таке поняття, як «поріг індексації» - це величина індексу, яка дає підстави для проведення індексації заробітної плати. Поріг індексації встановлений на рівні 101 % (ст. 4 Закону №491).

Коли при підвищені заробітної плати місяць не вважається базовим:

- якщо не відбувається реального підвищення доходу працівника - місяць базовим не вважається:

1. Реального підвищення заробітної плати не відбулося тому, що сума індексації більша від суми підвищення заробітної плати;

2. Сума підвищення заробітної плати більша від суми індексації.

- Базовим не вважається місяць, у якому відбуваються поточні коливання заробітної плати.

Сума виплат, які пов'язані з індексацією заробітної плати працівників, належить до додаткової заробітної плати і входить до Фонду оплати праці. Ці виплати включаються до складу місячного оподаткованого доходу працівника.

Сума індексації включається в базу для обкладення ПДФО та страховими внесками.

Сума індексації відноситься до складу валових витрат платника податків як витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Сума індексації включається до розрахунку допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відпускних.

Індексації підлягає оплата праці, яка включає оплату за виконану роботу згідно з тарифними ставками і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб.[14,c.32].

Фінансова звітність є систематизованим відображенням фінансового стану, операцій та подій, що відбулись за звітний період, та їх наслідків. Підприємствами України складається фінансова звітність загального призначення, яка не враховує специфічні вимоги до інформації окремих груп користувачів. Вважається, що така звітність задовольняє інформаційні потреби тих користувачів в облікової інформації, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб за умови, що вони мають певний рівень підготовки.

Фінансова звітність -- бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звіт ний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Склад фінансової звітності, її зміст та форми подання визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.2000 № 996-ХІУ та П(С)БО. Фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та малих підприємств) включає:

- Баланс;

- Звіт про фінансові результати;

- Звіт про рух грошових коштів;

- Звіт про власний капітал;

- Примітки до фінансових звітів.

1. Ф-1 “ Баланс ”

Згідно П(С)БО 2 “ Баланс ”, що визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей, інформація про операції, пов'язані із розрахунками з оплати праці відображається:

- у статті “ Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці ” сума заборгованості підприємства з приводу нарахованих заробітних плат працівникам за виконані роботи чи надані послуги

- у статті “ Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування ” показуються відрахування із заробітних плат, тобто ЄСВ.

Фрагмент Ф-1 “ Баланс ” (за операціями із розрахунками з оплати праці)

2. Ф-2 “ Звіт про фінансовий результат ”

Згідно П(С)БО 3 “ Звіт про фінансовий результат ”, що визначає зміст і форму звіту про фінансовий результат та загальні вимоги до розкриття його статей, інформація про операції, пов'язані із розрахунками з оплати праці відображається:

- у статті “ Собівартість реалізованої продукції ” (040), що відображає витрати на оплату праці персоналу, що безпосередньо зайнятий у виробництві продукції чи наданні послуг;

- у статті “ Адміністративні витрати ” (070), що відображає витрати на оплату праці адміністративному персоналу;

- у статті “ Витрати на збут ” (080), що відображає витрати на оплату праці персоналу підприємства, який займається збутом продукції.

Фрагмент Ф-2 “ Звіт про фінансовий результат ” (за операціями із розрахунками з оплати праці)

3. Ф-3 “ Звіт про рух грошових коштів ”

Згідно П(С)БО 4 “ Звіт про рух грошових коштів ”, що визначає зміст і форму звіту про рух грошових коштів на підприємстві та загальні вимоги до розкриття його статей, інформація про операції, пов'язані із розрахунками з оплати праці відображається:

- у статті “ Витрати на оплату працівникам ” (105), що відображає витрачені грошові кошти на виплати працівникам заробітної плати, допомоги, винагород;

- у статті “ Витрати на оплату відрахувань на соціальні заходи ” (125), що відображає суму сплачених внесків із загально обов'язкового пенсійного і соціального страхування;

Фрагмент Ф-3 “ Звіт про фінансовий результат ”

4. Ф-4 “ Звіт про власний капітал ”

Згідно П(С)БО 5 “ Звіт про власний капітал ”, що визначає зміст і форму звіту про рух власний капітал на підприємстві та загальні вимоги до розкриття його статей, інформація про операції, пов'язані із розрахунками з оплати праці не відображаються.

5. Ф-5 “ Примітки до річної фінансової звітності ”

Згідно П(С)БО 1 “ Загальні вимоги до фінансової звітності ”, що визначає зміст і форму фінансової звітності і приміток до неї на підприємстві та загальні вимоги до розкриття іі статей, інформація про операції, пов'язані із розрахунками з оплати праці відображається у VII розділі “ Забезпечення ” форми №5 “ Примітки до річної фінансової звітності ”.У статті 710“ Забезпечення на виплату відпусток працівникам ”та у статті 720“ Забезпечення наступних витрат на додаткове пенсійне забезпечення” деталізуються розрахунки з привожу оплати праці на підприємстві.

6. Ф-1ДФ “ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сумутриманого з них доходу ”

Кожен суб'єкт підприємницької діяльності, який нараховує або сплачує доходи на користь фізичних осіб має подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а простими словами -- звіт за формою 1дф. Такий суб'єкт підприємницької діяльності набуває статус податкового агента щодо такої фізичної особи.[13,c.75].

Обов'язок складати та подавати до податкової служби звіт за формою 1дф визначено у підпункті «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

1. Номер сторінки звіту.

2. Вид податкового розрахунку: звітний, звітний новий, уточнюючий. Навпроти потрібного ставиться позначка «Х».

3. Порція.

4. Податковий номер податкового агента.

5. Відмічається відповідна клітинка - юридична або самозайнята особа.

6. Проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова кількість штатних працівників. Особливості визначення облікової кількості штатних працівників визначаються «Інструкцією зі статистики кількості працівників» від 28.09.2005 N 286.

Відповідно до п.2.1 зазначеної інструкції «В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.»

7. Кількість працівників, що працювали за цивільно - правовими договорами.

8. Найменування платника податків або прізвище ім'я по батькові фізичної особи -- підприємця, що подає податковий розрахунок. Також зазначається податкова адреса, тобто місцезнаходження платника податків, відомості про що містяться у єдиному державному реєстрі.

9. Податковий номер органу державної податкової служби.

10. Найменування органу ДПІ.

11. Порядковий номер звітного кварталу і рік арабськими цифрами. (Наприклад: за 2 квартал 2011 року.)

12. Ідентифікаційний номер фізичної особи, якій виплачується дохід.

13. Відображається сума нарахованого доходу у звітному кварталі (незалежно від того, був виплачений такий дохід чи ні) окремо по кожному виду доходу. Слід зазначити, що у формі 1дф відображаються всі доходи, незалежно від того, чи оподатковуються вони ПДФО чи ні.

14. Відображається сума фактично виплаченого доходу (без вирахування ПДФО, ЄСВ, суми ПСП) у розрізі ознак доходів. Утриманий податок на доходи та єдиний соціальний внесок також є доходом, який виплачується фізичній особі. Різниця лише в тому, що цю частку свого доходу фізична особа повинна віддати державі.

15. У графах 4а та 4 відображається суми податку на доходи фізичних осіб нараховані та фактично перераховані до бюджету у розрізі ознак доходу. Якщо заробітна плата виплачується регулярно, як у нашому прикладі, то суми у цих графах будуть однакові.

16. Заповнюється ознака доходу відповідно до довідника ознак доходів. Як зазначалося вище, для кожної фізичної особи заповнюється кількість рядків відповідно до того скільки ознак доходу вона мала.

17. Графи 6 та 7 заповнюються тільки для тих фізичних осіб, які приймалися на роботу у звітному кварталі. Якщо одна фізична особа приймалася та звільнялася з роботи протягом звітного періоду декілька разів, то графи 6 та 7 заповнюються стільки разів скільки зустрічається інформація про це. Відображається число, порядковий номер місяця та рік. Наприклад 28.05.2011.

18. У графі 8 зазначається ознака податкової соціальної пільги відповідно до довідника ознак податкових соціальних пільг наведеного у додатку до Наказу. Ця графа заповнюється тільки у разі наявності податкової соціальної пільги.

19. Графа 9 Заповнюється у разі необхідності виправлення помилок, допущених у раніше поданих розрахунках при поданні нового звітного або уточнюючого розрахунку. «0» -- якщо рядок необхідно ввести, «1» -- якщо рядок необхідно вилучити.

За графами 3а, 3, 4а та 4 підводяться підсумки.

Господарські операції із розрахунків з оплати праці відображаються майже у всіх формах звітності, за винятком форми №4 “ Звіт про власний капітал ”. При складанні форм звітності підприємство отримує чітку інформацію з приводу розрахунків чи заборгованості о оплаті праці та отримує облікову інформацію для управлінських цілей.

Для ефективного управління механізмом оплати праці на підприємстві обов'язково потрібна внутрішня звітність, яка б розкривала всю повноту господарських операцій та процесів, що здійснюються в ході господарської діяльності.

Як зазначає М.Д. Корінько, внутрішній контроль - це система заходів, визначених управлінським персоналом підприємства та здійснюваних на підприємстві з метою найбільш ефективного виконання усіма працівниками своїх обов'язків в частині забезпечення та здійснення господарських операцій [6, с. 46].

На думку Ф.Ф. Бутинця, внутрішній контроль - це система заходів відповідності діяльності підприємства поставленим завданням, надання керівництву інформації про стан об'єктів, що перевіряються, а також рекомендацій стосовно цих об'єктів, які сприятимуть прийняттю правильних управлінських рішень [10, с. 107].

Заслуговує на увагу думка О.В. Павелко, яка під внутрішнім контролем розуміє систему постійного спостереження і перевірки функціонування певного об'єкту контролю з метою встановлення правильності, законності, обґрунтованості й економічної доцільності управлінських рішень та виявлення результатів управлінського впливу на керований об'єкт шляхом дослідження причин існування відхилень від запланованих показників та встановлення критеріїв для усунення і попередження їх виникнення в майбутньому [17, с. 293].

Спільною особливістю у трактуванні сутності поняття внутрішнього контролю різними авторами є те, що метою здійснення даного процесу є прийняття або коригування управлінських рішень з метою здійснення ефективної діяльності суб'єкта господарювання.

Внутрішня бухгалтерська звітність - це звітність, яка складається бухгалтером-аналітиком і подається як адміністрації підприємства, так і менеджерам всіх рівнів управління. Основною метою складання звітності є надання оперативної релевантної інформації відповідно до вимог управлінського персоналу.[41,c.76].

Система внутрішньої звітності повинна будуватися таким чином, щоб дані, які в ній містяться, дозволяли отримати відповідь на всі питання управлінців.

Створити систему внутрішньої звітності можна лише за наявності:

- масиву основних даних;

- узгодженості змісту та форми звітів;

- функціонального підходу до накопичення та підсумовування інформації.

Інформаційною базою для складання внутрішньої звітності є нормативно-довідкова та фактична інформація аналітичного обліку. Основними реєстрами для формування звітних показників, а іноді безпосередньо формами звітності для управління слугують виробничі журнали, книги записів покупок, продажу та інших господарських операції, звіти про виробничу та відпущену продукцію, товари та послуги, виробничі запаси, спеціалізовані форми звітності про діяльність окремих структурних підрозділів, що стосується виключно оплати праці - то це можуть буть розрахунково-платіжн відомість, розрахунки бухгалтерії, табелі робочого часу і інша документація.

Форма внутрішньої звітності повинна максимально розкривати зміст її показників та бути зрозумілою для конкретного користувача інформації -менеджера, для якого складений звіт. Зміст кожного звіту також розглядається в деякій мінімальній формі з врахуванням того, що дана звітність підлягає адаптації до конкретного виду економічної діяльності та конкретного підприємства, враховуючи, зокрема, його можливості зі збору тієї чи іншої інформації.

Основними вимогами, що висуваються до внутрішньої звітності, є наступні:

1. Внутрішній звіт повинен бути адресним та конкретним. Основними факторами, які впливають на вибір способу надання, формату та структури того або іншого управлінського звіту, слід вважати зміст наданої інформації, потреби та побажання користувачів звітів, розуміння економічності їх отримання та передачі. Немає і не може бути стандартного набору бланків управлінської звітності з єдиним форматом та загальною структурою. Вони індивідуальні та різноманітні за суттю, формою та строками надання. Зміст кожного розділу повинен відповідати інформаційним потребам передбачуваного споживача звітності.

2. Для прийняття управлінських рішень повинна надаватися корисна оперативна інформація у формі внутрішніх звітів.

Системи формування управлінської звітності про фактичні витрати та результати діяльності слід розробляти таким чином, щоб забезпечити управління менеджерам відповідного рівня необхідної їм звітності у найкоротший строк після закінчення звітного періоду.

Частота надання періодичних звітів залежить від часу, за який інформація, яка міститься в них застаріває, тобто перестає бути актуальною та корисною для оперативних управлінських рішень. Будь-яка інформація повинна повідомлятися у момент виникнення - негайно, погодинно, щомісячно або щодоби. Інші дані управлінського обліку та показники звітності достатньо представляти користувачу один раз у тиждень, місяць і, навіть, рідше. Одні й ті ж самі відомості для менеджерів низької і середньої ланки можуть надаватися детально та щоденно, а для дирекції підприємства в узагальненому виді та щотижнево або один раз у місяць.

3. Не слід перевантажувати звітність розрахунками. Керівнику потрібен мінімальний обсяг інформації, який повинен бути систематизований так, щоб на підставі інформації, яка в них міститься, керівник приймав оптимальні управлінські рішення.

4. Важливе значення має спосіб надання облікової управлінської інформації, враховуючи кошти виведення та формат даних, методи їх постачання, супутні дані пояснення. Традиційний метод надання інформації у вигляді таблиці з набором цифр, розміщених на паперовому носії, доповнюється їх демонстрацією на дисплеї побудови графіків та діаграм, використанням кольорових рішень.

Наведемо кілька прикладів внутрішньої звітності по оплаті праці, яка складається на ТОВ «Молочник»

Ця форма внутрішньої звітності використовується по загальному фонду оплати праці і подається керівнику в кінці звітного року, щоб повністю оцінити ситуацію по оплаті праці. Таку є саму форму звітності бухгалтер складає і по кожному працівнику. За допомогою саме таких форм внутрішньої звітності можна чітко прослідкувати динаміку зростання чи зменшення основної заробітної плати, суми додаткових виплат (не тільки загальну їх суму, а в розрізі по кожній окремі статті), та усі заохочувальні і компенсаційні виплати працівникам. Усі дані для заповнення таких форм внутрішньої звітності беруться з даних бухгалтерсього обліку.

Ця форма внутрішньої звіності призначеня для чіткого обчислення сум витрат на підпариємсва на соціальні заходи у розрізі кожного працівника. При використанні комп'ютерної системи управління суми рахуються автоматично.

Тож, внутрішня звітність є не тільки надзвичайно важливою для підприємства, а й корисною. Внутрішня звітність допомогає у прийнятті певних управлінсикх рішень і у слідкуванні за всіма витратами підприємства у розрізі різних статей.



РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

2.1 Економічна характеристика ТОВ “Молочник”

Повна назва підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю «Молочник». Скорочена назва - ТзОВ Молочник».

«Молочник» зареєстроване 15 серпня 2008 р., створене за рахунок коштів та майна чотирьох засновників, які є власниками товариства. Офіс, приміщення виробничого цеху та складу ТзОВ «Молочник» знаходиться за адресою: 10002, Україна, м.Хмельницький, вул. Перемоги 97.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смакота» є юридичною особою і діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, самоокупності та відповідно до чинного законодавства України і Статуту.

Підприємство від свого імені укладає договори, угоди, набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки за укладеними договорами.

Реквізити(коди) підприємства, необхідні для складання фінансової звітності:

- за ЄДРПОУ - 10049756

- за КОАТУУ -1257656731

- за КОПФГ - 233

- за СПОДУ 06026

- за ЗКГНГ - 1087

- за КВЕД - 10764

Мета та вид діяльності: Товариство створюється в галузі харчової промисловості з метою сприяння розвитку економіки України, формування ринкових відносин, отримання прибутку та реалізації на його основі економічних та соціальних інтересів учасників трудового колективу товариства.

На заводі існують такі виробничі відділення: цех продукції незбираного молока; приймальне відділення; ділянка розливу; кисломолочний цех; сирцех. Використовується таке обладнання: трубчастий пастеризатор, колоїдний млин, фасувальний автомат для сирків АРС; ванни сирні на 2,5 т - 2 шт, сироватковідділювач ВО - 0,1; формотворний автомат АРК - 60; прес - тачанки; вакуум упаковки; термоосадочна машина.

Продукція, що випускається підприємством:

- Кефір 3,2 %, 2,5 %, 1,0 % жирності в пакетах по 0,5 л.

- Кефір «Сучасний» 2,5 % жирності в пакетах по 0,5 л, 1,0 л.

- Кефір «Сучасний пробіо» 1,0 % жирності в пакетах по 0,5л.

Для виготовлення наступної продукції підприємству необхідні такі засоби та предмети праці:

Необоротні активи(засобами праці):

- комп'ютери - 5;

- сепаратор-молокоочисник (Г9-ОМА-3м) - 2;

- гомогенізатор (А-ОГМ-2,5) - 2;

- пакувальний автомат (ТФ-РПП) - 1;

- холодильна камера - 2.

Оборотні активи (предмети праці):

- Молоко;

- Добавки;

- Упаковка.

Організаційний план:

Для успішного виробництва надзвичайно важлива наявність високоосвічених фахівців по виробництву кефіру, різних видів. Саме такі фахівці були прийняті на роботу в наше підприємство. Кількість працівників становить 30 чоловік.

Директор - високоосвічений фахівець у сфері торгівлі. Добре знає справу постачання і збуту. Добре знає місцеву промисловість, у має широкі знання у цій сфері виробництва. Директор підприємства - має право розпоряджатися всіма ресурсами і майном підприємства в рамках діючого законодавства. Він відповідає за виконання плану підприємства, за дотримання фінансової і господарської дисципліни. В межах своєї компетенції директор видає накази по підприємству, зі згодою профспілкової організації приймає і звільняє робітників, застосовує методи винагородження і адміністративного покарання до працівників. Важливе завдання директора - забезпечення хороших умов праці на підприємстві і турбота про покращення культурно побутових потреб працівників.

Головний бухгалтер безпосередньо керується директором. Має багаторічний досвід роботи в справі бухгалтерського обліку і звітності. Головним помічником головного бухгалтера є бухгалтер.

Менеджер на підприємстві підпорядковується директору і виконує управлінські функції.

Технічні працівники відповідають за чистоту на підприємстві, але не мають права втручатись в виробництво.

Робітники здійснюють технічну роботу, так як виробництво кефіру майже повністю автоматизоване.

В перспективі планується збільшення обсягів виробництва і розширення асортименту продукції і як наслідок збільшення кількості працівників. Планується ввести посаду вантажника і маркетолога.

Система оплати праці - прогресивно преміальна в залежності від кінцевих результатів роботи.

На підприємстві вибрана проста організаційна схема виробництва.

Технологія виробництва ТОВ «Молочник»:

ТОВ «Смакота» створюється з метою виробництва продукції, яка буде користуватись попитом серед населення міста Житомира і Житомирської області.

Підготовчий період включає наступні роботи:

1. Реєстрація підприємства.

2. Залучення фінансових ресурсів.

3. Укладання договорів на придбання основного обладнання, транспорту та необхідної сировини.

4. Укомплектування штату підприємства.

Робота підприємства передбачається в однозмінному режимі з 9.00 до18.00 годин.

Пояснення схеми:

Відібране молоко реалізують по жиру. Підготовлене молоко очищують на сепараторах-молокоочисниках (Г9-ОМА-3м). Виготовляючи кефір резервуарним способом, молоко гомогенізують під тиском 175 атм, на гомогенізаторах (А-ОГМ-2,5).

Перед гомогенізацію молоко підігрівають до 45-55^оС.

Молоко при резервуарному способі виготовлення кефіру охолоджують до 20-25^оС і негайно заквашують виробничою кефірною закваскою, якої вносять 5-10%, в ємність для сквашування (л1-осв). Закваску вносять одночасно с молоком або перед подаванням молока в танк чи ванну. Заповнюють танк при включеній мішалці. Перемішування закінчують через 15хв після заповнення ємкості. Перемішавши молоко із закваскою, суміш залишають у ємкості в стані спокою для сквашування , що триває 8-12 годин. Молоко сквашують при t 20-22 ⁰С до утворення досить щільного згустку кислотністю 85-100 ⁰Т.

В'язкість згустку визначають за часом стікання кефіру при 20 ⁰С з піпетки місткістю 100мл, яка має вихідний отвором діаметром 5мм, або спеціальним прикладом ВКН. Стікання наприкінці сквашування повинно не менше 20с.

Коли сквашування закінчується, кефір перемішують і охолоджують до температури визрівання 14-16 ⁰С. У двостінних танках чи ваннах кефір охолоджують, впускаючи в між стінний простір льодяну воду (1-2 ⁰С). За 30-60хв після подавання води в між стінний простір ємності включають мішалку на 15-40хв залежно від густини згустку і конструкції мішалки.

Коли згусток досягне однорідної консистенції, перемішування припиняють за 30-40хв. Потім періодично повторюють через 40-60хв, включаючи мішалку на 5-15хв.

Оцінка ринків збуту і конкурентів у галузі:

Шляхи збуту продукції: Кількість збутої продукції залежить від замовлень, які фірма отримує від замовників (закладів харчування, магазинів та ін.). На даний момент підприємство планує реалізувати свою продукцію шляхом збуту її магазинами Житомирської, Київської, Рівненської обл. та Львівської обл. В подальшому планується постачання продукції і в інших областях України. Підприємство має досить високі перспективи розвитку, з кожним роком воно розширює сферу свого впливу на торгівельному ринку і планує вихід своєї продукції на закордонний ринок.

Таблиця 1. Прогноз обсягу і вартості експорту молокопродуктів переробними підприємствами Житомирської області

Показник	2006р. (факт)	Прогноз
		2009 р.	2010 р.	2011 р.
Обсяги експорту молочних продуктів, т
Молочні продукти, всього	10033,90	10296,10	10499,26	10702,43
у т. ч.: молоко сухе та згущене	7597,57	7688,88	7725,01	7761,14
масло вершкове	1870,30	1795,57	1849,33	1903,08
Сири	565,97	811,61	924,88	1038,16
Вартість експорту молочних продуктів, тис. дол. США
Молочні продукти, всього	18228,97	21955,56	23900,06	25844,56
у т. ч.: молоко сухе та згущене	13146,34	15819,39	17131,44	18443,49
масло вершкове	3618,32	4139,89	4487,90	4835,91
Сири	1464,31	1996,28	2280,72	2565,15

Згідно прогнозних розрахунків очікується зростання обсягів та вартості експорту за всіма групами молочних продуктів: сухих та згущених молочних продуктів в 2010 р. планується експортувати 7761,14 т на суму 18443,49 тис. дол. США, масла вершкового - на суму 4835,91 тис. дол. США, сирів - на суму 2565,15 тис. дол. США. З огляду на значну залежність експортної діяльності молокопереробних підприємств від кон'юнктури зовнішнього ринку молочної продукції прогноз на 2010 р. визначено за умов реалізації оптимістичного, песимістичного та реального сценаріїв.

Отже, перспективи експортної діяльності молокопереробних підприємств мають позитивні передумови і визначатимуться ефективністю державної політики стимулювання експорту, рівнем розвитку молокопродуктового підкомплексу та кон'юнктурою зовнішніх ринків молочної продукції. Збільшенню обсягів експорту молочних продуктів та розширенню їх географії сприятимуть формування та ефективна реалізація експортного потенціалу молокопродуктового під комплексу.

В цілому, для всіх підприємств найбільш поширеним каналом реалізації продукції є гуртові покупці (70%). Інші канали реалізації використовуються більше, ніж половиною опитаних.

Майже всі великі підприємства продають свою продукцію гуртовим торгівцям. 71% з них до того ж мають власну роздрібну мережу. Найменш характерний канал збуту продукції для підприємств такого типу - прямий продаж споживачам. Але тим не менш, 54% опитаних підприємств використовують і цей канал для реалізації продукції.

Для середніх підприємств характерно одночасне використання наступних каналів реалізації власної продукції: гуртова та роздрібна торгівля (63% та 67% відповідно), прямий продаж кінцевому споживачу (57%). 43% мають власну роздрібну мережу та використовують її для реалізації виробленої продукції.

Що стосується малих підприємств, то використання каналів збуту продукції виглядає досить схожим: від 40% до 49% підприємств реалізують продукцію через три канали. Оптових посередників практикують 57% опитаних підприємств.

Вертикальна організація виробництва стала одним із ключових чинників успішної конкурентної боротьби операторів ринку. Значна увага приділяється організації постачань сировини, хоча вкладати інвестиції в розвиток сировинної бази навіть великі виробники не поспішають, що може привести в масла, дані продукти виробляються із екологічно чистого молока.

Просування продукції та реклама являються головними факторами в конкурентній боротьбі за долю ринку. Велику роль також відіграє наявність у компаній брендів та власної системи дистриб'юції. Для ефективнішого використання потужностей шляхом спеціалізації підприємств на певному виді продукції підприємства молочної галузі об'єднують свої зусилля.

На сьогодні серед гігантів сфери виробництва молочних продуктів можна назвати такі холдинги, як «Юнімілк-Україна», «Вімм-Білль-Данн», «Лакталіс-Україна», «Ковель-молоко», «ФудМастер». Сумарна частка таких компаній на ринку, за оцінками експертів, складає 44%.

На внутрішньому ринку України в сфері виробництва молочних продуктів спостерігається високий рівень конкуренції. Найбільш «вільно» себе почувають малі підприємства: 28,5% опитаних вважають, що рівень конкуренції «низький» чи «середній» і 68,6% відзначають, що він «високий».

Дещо по іншому бачать ситуацію великі та середні підприємства: лише 3,3% великих та 3,4% середніх підприємств вважають, що конкуренція на ринку «низька». 89,7% великих і 77,4% середніх підприємств вважають, що конкуренція на ринку «висока».

Таблиця 2. Оцінка рівня конкуренції на внутрішньому ринку

Оцінка рівня конкуренції	Уся вибірка	Великі підприємства	Середні підприємства	Малі підприємства
Низький	6,3%	3,4%	3,2%	11,4%
Середній	14,6%	6,9%	19,4%	17,1%
Високий	78,1%	89,7%	77,4%	68,6%
важко відповісти	1,0%	0,0%	0,0%	2,9%



Тож великі підприємства мають найвищий рівень конкуренції і конкурувати з ними новоствореному підприємству практично неможливо. Тому ТОВ «Молочник» буде важко конкурувати на ринку.

2.2 Організація аналітичного обліку з оплати праці

Господарська ситуація №1:

У червні працівнику основного виробництва нарахована зарплата в сумі 700,00 грн. При виготовленні продукції з вини працівника був допущений брак. За даними акта №45, складеного ВТК 20 червня, сума збитку, нанесеного підприємству працівником, що допустив брак склала 35,00 грн. З даними акта і сумами, в ньому зазначеними, працівник погодився і акт підписав. 25 червня керівником підприємства був виданий наказ про утримання з працівника суми збитку, заподіяного підприємству в повному обсязі. За даними авансового звіту про службове відрядження №56, зданого працівником до бухгалтерії підприємства 27 червня, за працівником утворилася заборгованість за відрядженням в сумі 10,00 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу і накладної на відпустку товару, 29 червня працівнику відпущений зі складу товар на суму 56,00 грн.

Мається письмова заява працівника про утримання зазначеної суми з заробітку за червень. Крім того, із працівника на підставі його заяви щомісяця утримується 50,00 грн. у рахунок погашення раніше отриманої від підприємства позики. Як бачимо, сума всіх утримань, не враховуючи утримань обов'язкових податків і зборів, складає менше 50 % нарахованої зарплати і дорівнює 151,00 грн. (35,00 + 10,00 + 56,00 + 50,00).

Господарська ситуація №2:

Працівниця - секретар ТОВ «Молочник» надала листок непрацездатності №235, відповідно до якого з 03 липня 2013 року йду у відпустку по вагітності та пологам. Страховий стаж працівниці 7 років. За розрахунковий період їй нараховано 66598 гривень заробітної плати за 175 днів.

Господарство «Молочник” у липні 2013 року зарахувало до штату охоронцем Сороку В.Д. Інспектор відділу кадрів Іванова С.В., заповнюючи йому першу трудову книжку, зіпсувала бланк, вартість придбання якого - 12 грн. Бухгалтер обчислила розмір збитку внаслідок псування бланка трудової книжки згідно з пунктом 7 Постанови №116, “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей “ застосовуючи коефіцієнт 50 до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальної вартості.

Збиток для відшкодування від нестачі або псування одного бланка трудової книжки становитиме: 12 грн. х 50 = 600 грн.

Оскільки встановлено винну особу, то вищезазначену суму збитку згідно з пунктом 7 Постанови №116 інспектор відділу кадрів зобов'язаний відшкодувати підприємству. Суму збитку за зіпсований бланк трудової книжки підприємству відшкодовано шляхом утримання із заробітної плати інспектора відділу кадрів Іванової С.В.

Згідно з пунктом 10 Постанови №116 із сум, що стягуються відповідно до вищезазначеного Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству.

Залишок коштів перераховується до держбюджету. Тому суму 588 грн. (600 - 12 грн., де 600 грн. - розмір збитку від псування бланка трудової книжки, що відшкодовується матеріально відповідальною особою, а 12 грн. - вартість придбання бланка трудової книжки) підприємство зобов'язано перерахувати до бюджету.

Господарська ситуація №4:

20 липня 2013 р. від ТОВ “Молочник” на поточний рахунок ПрАТ “Праймлюкс” № 26003209965645 надійшов авансовий платіж за договором купівлі-продажу Холодиильну камеру Samsung № 145 в сумі 180 000,00 грн. “ПриватБанк” надав виписку банку № 14-536-12 від 20.07.2012 р. В цей же день холодильну камеру було доставлено на підприємство за допомогою послуг АТП «Достака+». Підприємтво ТОВ «Молочник» на основі Акту виконаних робіт(наданих послуг) №131 і рахунку № 56 акцептувало заборгованість з доставки в розмірі 360 гривень, в т.ч. ПДВ - 60 гривень, відповідно до наданої податкової накладної №189, провело оплату з каси підприємства - ВКО № 89 та нарахувало заробітну плату власним працівникам, що проводили монтаж основного засобу у сумі 380 гривень. На основі розрахунково-платіжної №56 відомості проведено утримання ЄСВ у розмірі 3,6%, та нарахування ЄСВ у розмірі 37,18%, та нараховано ПДФО у розмірі 15%. На основі Акту приймання передачі ОЗ-1 та Акту введення в експлуатацію № 23 21.07.12 холодильну камеру було введено в експлуатацію; бухгалтером ПрАТ «Праймлюкс» виписано податкову накладну № 335;

Господарська ситуація №5:

01 серпня 2013 року ТОВ «Молочник» на умовах наступної оплати придбало за договором купівлі-продажу №543 у ТОВ «Крема» партію сировини: молоко на суму 72 000 гривень в т.ч. ПДВ та кефірної закваски на суму 8280 гривень в т.ч. ПДВ. У цей же день товари на основі накладної № 567 і рахунку-фактури №70 було оприбутковано на підприємство; бухгалтером ТОВ «Крема» виписано податкову накладну № 135;

Для доставки товарів підприємство на основі Акту виконаних робіт (наданих послуг) №38 і Рахунку №102 використало послуги АТП «Достака+» для здійснення вантажно- розвантажувальних робіт на суму 200 крім того ПДВ. Також було залучено працю власних працівників підприємства і на основі РПВ №12 нараховано заробітну плату за вантажно-розвантажувальні роботи у сумі 100 гривень, проведено нарахування і утримання ЄСВ та нараховано ПДФ.

Наступного дня на поточний рахунок АТП «Доставка+» № 26003209965645 на основі рахунку №102 перераховано кошти за доставку сировини.

Господарська ситуація №6:

На основі накладної на внутрішнє переміщення №110 від 10.08.12 було відпощено на виробництво Кефіру «Сучасний»3,2% жирності 10т. молока і 70 бутилок кефірної закваски на суму 34830 гривень, та на виробництво Кефіру «Пробіо» 1,0% жирності - 10 т. молока і 30 бутилок кефірної закваски. На основі РПВ № 56 від 11.08.13 нараховано заробітну плату працівникам основного виробництва у сумі 5500 гривень, нараховано та утримано ЄСВ, нараховано ПДФО. При с.писанні запасів на виробництво на основі РБ №1 від 12.08.13 було розподілено на списано виробництво ТЗВ.

Господарська ситуація №7:

На основі Накладної на внутрішнє переміщення № 94 від 20.08.13. оприбутковано готову продукцію на склад 9,5 тис. штук на загальну суму 80752 гривні.

Наступного дня укладено договір на відвантаження продукції ТОВ «Вопак» на суму 120000 гривень в т.ч. ПДВ на умовах наступної оплати та нараховано заробітну плату працівника за навантаження продукції призначеної для продажі у сумі 300 гривень на основі РПВ № 162, проведено утримання та нарахування ЄСВ і ПДФО.

25 серпня 2013 року на поточний рахунок ТОВ «Молочник» № 26003209965645 надійшла виручка від реалізації у сумі 120000 гривень.

Господарська ситуація №8:

01.09. 2012 ТОВ “Молочник” придбало 10 бланків трудових книжок на суму 120 грн., в т.ч. ПДВ - 20 грн. 2 вересня 201 року ТОВ “Молочник” зарахувало до штату двох працівників, у яких немає трудових книжок. Інспектор відділу кадрів одержала від бухгалтерії та заповнила 2 бланки трудових книжок на нових працівників. За 2 бланки виписаних трудових книжок працівники внесли в касу готівку на суму 24 грн.

Господарська ситуація №9:

10 вересня 2012 р. від ТОВ “Молочник” перерахувало на поточний рахунок ПрАТ «Під ключ» № 26003209875645 авансовий платіж за договором купівлі-продажу офісного приміщення № 145 в сумі 180 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. “ПриватБанк” надав виписку банку № 14-536-12 від 10.09.2012 р.

Бухгалтером ПрАТ «під ключ» виписано податкову накладну № 79;

При придбанні легкового автомобіля були понесені наступні витрати: на сонові платіжного доручення №768 і виписки банку №56-123-40 сплачено 1% вартості офісного приміщення до Пенсійного фонду і 1% державного мита, а також 250 гривень біржі за надані послуги на основі платіжного доручення №453

11 вересня 2012 року на основі Акту виконаних робіт (наданих послуг) №354 було виконано ремонтні роботи у офісному приміщенні ТОВ «Квадратний метр», за що сплачено 24000 грн. в т.ч. ПДВ. Бухгалтером ТОВ «Квадратний метр» було виписано накладну № 56.

Офісне приміщення на основі ОЗ-1 №34 та на основі акту введення в експлуатацію №48 було введено в експлуатацію.