Облік та контроль корпоративних цінних паперів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ КОРПОРАТИВНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

(на прикладі акціонерних товариств м. Києва та Київської області)

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

ГОНЧАР ІРИНА ІГОРІВНА

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку, аналізу та аудиту в АПК Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Бондар Микола Іванович,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Шевчук Володимир Олександрович

Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, проректор з навчально-методичної роботи

кандидат економічних наук, доцент

Козак Вадим Григорович

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри бухгалтерського обліку

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра бухгалтерського обліку, м. Київ

Захист відбудеться 19 червня 2006 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “19” травня 2006 року

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор А.М.Герасимович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

цінний акція інвестиція податковий

Актуальність теми. Розвитку інвестиційних процесів в економіці України та подальшому впровадженню ринкових реформ сприятиме створення ефективно діючого, ліквідного ринку цінних паперів. Основним завданням, яке постає перед ним, є залучення інвестиційних ресурсів для їх спрямування на потреби виробництва.

Найчастіше вкладниками інвестиційних ресурсів виступають фізичні особи, які на відміну від великих інвесторів не завжди можуть достовірно оцінити фінансовий стан майбутнього інвестиційного об'єкта. Крім того, існує певна проблема з оцінкою та переоцінкою вкладених коштів, оскільки прибутки розподіляються, як правило, пропорційно до внесків у статутний капітал. При цьому дрібні інвестори ризикують не одержати дивідендів при їх розподілі. В зв'язку з цим, .

На сучасному етапі економічного розвитку України особливої актуальності набувають питання вдосконалення методик оцінки як інвестицій, так і показників ринкової активності підприємств-емітентів корпоративних прав з урахуванням специфіки і стану ринку корпоративних цінних паперів. Однак низький рівень капіталізації корпоративних цінних паперів і невисока їх ліквідність не є привабливими для потенційних інвесторів і не заохочують їх до вкладання коштів у цінні папери вітчизняних емітентів. У зв'язку з цим нагайними стають проблема проблеми додаткової емісії цінних паперів і пошук шляхів її подальшого вирішення.

Вирішенню викладених проблем на сучасному етапі у науковій літературі приділяється значна увага. Так, вагомий ввнесок у розвиток обліку інвестицій зробили такі вчені, як Р.Баззел, М.Білуха, Ф.Бутинець, Я.Крупка, М.Кужельний, Дж.Лінтер, Г.Маркович, Я.Мелкумов, Л.Мельник, О.Мозговий, І.Недін, В.Піддубна, С.Прилипко, Є.Ружанський, В.Сопко, Л.Сук, В.Тамбовцев, О.Устенко, Г.Цельмер, В.Шевчук та ін.

Вдосконаленню аналізу інвестиційної привабливості цінних паперів присвятили свої праці: І.Бланк, Г.Кірейцев, В.Козак, Л.Лабскер, М.Чумаченко, У.Шарп, А.Шеремет та ін. Проте сьогодні ще не на достатньому рівні розкрито сутність поняття “цінний папір”, визначено сутність корпоративного цінного папера, потребують удосконалення класифікація цінних паперів, методика їх обліку та контролю. Крім того, необхідно вирішити проблемні питання, пов'язані з комп'ютеризацією обліку та контролем корпоративних цінних паперів. Саме нагальною потребою дослідження цих питань визначила актуальність проблеми та вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно із планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана “Удосконалення обліку і контролю в галузях агропромислового комплексу”, номер державної реєстрації 0101V002947. Внесок автора полягає у розробці рекомендацій щодо переоцінки вартості цінних паперів і визначенні оптимальної методики аналізу фінансового стану підприємства як об'єкта інвестування, а також щодо оптимального розподілу прибутку та формування аналітичного забезпечення обліку інвестицій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретичних положень і розробка пропозицій, спрямованих на вдосконалення обліку і контролю корпоративних цінних паперів у відкритих акціонерних товариствах.

Для досягнення визначеної мети в процесі дослідження були постановлені та послідовно вирішені такі завдання:

дослідити економічну сутність корпоративних цінних паперів;

виокремити групи класифікаційних ознак, за якими можна розрізняти цінні папери для цілей їх обліку та контролю;

визначити концептуальні підходи до формування дивідендної політики на підприємстві, а також розробити заходи, спрямовані на поліпшення інвестиційної привабливості підприємства;

узагальнити методичні підходи до оцінки та переоцінки фінансових інвестицій на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду;

оцінити стан податкової політики щодо операцій з акціями з метою визначення шляхів її подальшого вдосконалення;

дослідити та систематизувати набутий вітчизняний і зарубіжний досвід застосування форм бухгалтерського обліку, які формуються при узагальненні облікової інформації для потреб обліку корпоративних облігацій;

дослідити економічну сутність інвестиційного процесу та визначити систему методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства;

визначити напрями вдосконалення обліку та аналізу операцій з корпоративними цінними паперами із використанням автоматизованих інформаційних систем.

Об'єктом дослідження виступають господарські операції з корпоративними цінними паперами відкритих акціонерних товариств.

Предметом дослідження є теоретичні питання обліку та контролю корпоративних цінних паперів, а також методологічні засади формування дивідендної політики підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основами дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, теорія наукового пізнання. Методологія дисертаційного дослідження ґрунтується на наукових розробках зарубіжних і вітчизняних економістів з обліку, аналізу та контролю господарських операцій з корпоративними цінними паперами, нормативно-правових актах, що регламентують порядок обліку таких операцій. У процесі дослідження були використані методи наукового узагальнення, діалектичний, історичний і системний підходи до вивчення класифікації цінних паперів (розділ 1), методи індукції, дедукції, порівняння, наукової абстракції (розділ 2), системний і комплексний аналіз, економіко-математичні методи (для обробки та узагальнення даних фінансових звітів акціонерних товариств м. Києва та Київської області) (розділ 3). Крім того, були проаналізовані та використані дані органів державної статистики України, а також - регулярна фінансова звітність акціонерних товариств, оприлюднена у засобах масової інформації.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в теоретико-методичному підході до вирішення питань удосконалення обліку, контролю та аналізу операцій з корпоративними цінними паперами з метою забезпечення регульованості дій учасників фондового ринку в господарській діяльності підприємств. Найбільш суттєві результати, які становлять наукову новизну, характеризуються такими положеннями:

вперше запропоновано:

теоретико-методологічну модель обліку корпоративних облігацій, що передбачає резервування певної частини неоплаченого капіталу на суму заявлених до випуску таких облігацій при формуванні статутного капіталу (для новоствореного акціонерного товариства);

порядок ведення обліку корпоративних цінних паперів за допомогою автоматизованих інформаційних систем у довіднику “Цінні папери”, який має семирівневу структуру;

внесено пропозиції щодо вдосконалення:

економіко-правової сутності поняття “цінний папір”, яка полягає в тому, що цінний папір - це документ, який підтверджує право володіння або право позики і, залежно від виду цінного папера, гарантує своєму власникові одержання грошового та іншого доходів;

класифікації цінних паперів для бухгалтерського обліку (за цілями, строком обігу, формою майнових прав, емітентом, засвідченням прав власника, об'єктами інвестування, способом одержання доходу, ступенем ліквідності). Така класифікація забезпечить необхідною інформацією про різновиди фінансових інвестицій у цінні папери як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів;

методики відображення в обліку індексації балансової вартості акцій, яка полягає у здійсненні комплексу господарських операцій, спрямованих на врівноваження сумарної вартості вкладів акціонерів, здійснених у різні періоди випуску акцій;

набули подальшого розвитку:

методика формування регістра бухгалтерського обліку Відомість виплат за облігаціями, який дає змогу визначити суму, що належить власникові облігацій до виплати в певному періоді;

розробка внутрішніх регістрів операцій із цінними паперами та доходом, одержаним від володіння (користування, розпорядження), зокрема регістра бухгалтерського обліку Журнал власників цінних паперів, який дає можливість обліковому апарату не тільки відстежити зміни у списках власників акцій, й виявити боржників при несплачених внесках.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені у дисертації принципи й методи, а також одержані результати спрямовані на вдосконалення обліку та контролю операцій з корпоративними цінними паперами, що сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності відкритих акціонерних товариств, залученню додаткових інвестицій і посиленню заінтересованості дійсних і потенційних акціонерів у процесі виробництва.

До рекомендацій, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

розробки системи дій з урахуванням особливостей переходу від товариства з обмеженою відповідальністю до акціонерної форми організації бізнесу;

методологічних аспектів стратегії планування й розподілу прибутку за умов перехідної економіки, а також принципів формування дивідендної політики;

оптимального розподілу чистого прибутку підприємства;

розробки теоретико-методологічної моделі обміну корпоративних облігацій на акції;

вибору оптимальної методики оцінки фінансового стану підприємства як об'єкта інвестування, а також усунення основних недоліків у стратегії розвитку його виробництва;

визначення особливостей здійснення дивідендних виплат на підприємствах агропромислового комплексу;

формування довідника “Цінні папери” у системі “1С: Підприємство”.

Основні результати дисертаційного дослідження впроваджені в господарську діяльність ТОВ МП “Екопрод” у частині переходу від товариства з обмеженою відповідальністю до акціонерної форми організації бізнесу (м. Київ) (довідка №63 від 19.10.2005 р.), в господарську практику ВАТ “Сіріалія Україна” у частині планування й розподілу прибутку, а також формування дивідендної політики (м. Бориспіль) (довідка № 86 від 01.07.2005 р.).

Теоретичні положення, викладені в дисертації, використовуються у навчально-методичній роботі кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана при викладанні дисциплін “Фінансовий облік”, “Економічний аналіз”, “Аудит” (довідка від 30.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки і пропозиції є результатом самостійно проведених досліджень автора, спрямовані на вдосконалення обліку та аналізу корпоративних цінних паперів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження, викладені у дисертації, пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (30-31 травня 2003 р., м. Луцьк), науковій конференції “Формування ринкової економіки” (25-27 березня 2003р., м. Київ), І Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний та соціальний розвиток України у ХХІ столітті” (26-27 лютого 2004 р., Тернопіль), Міжнародній науково-практичній конференції “Науки про торгівлю у ХХІ столітті” (9-10 грудня 2004 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в семи наукових працях загальним обсягом 1,88 д. а., у тому числі чотири статті у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,2 д. а. і три - у матеріалах і тезах на науково-практичних конференціях загальним обсягом 0,68 д. а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 173 сторінках друкованого тексту. В роботі вміщено 18 таблиць на 16 сторінках, 36 рисунків на 35 сторінках, 6 додатків на 23 сторінках. Список використаних джерел містить 232 найменування і займає 17 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів

У розділі 1 “Теоретичні аспекти функціонування цінних паперів в Україні” досліджено та висвітлено економічний зміст поняття “цінні папери”, визначено основні характеристики цінного папера, встановлено основні відмінності між грошима та цінними паперами, визначено класифікаційні ознаки цінних паперів, проаналізовано різні підходи до тлумачення поняття “корпоративні цінні папери”, а також доведено необхідність формування у складі власного капіталу викупного та дивідендного..

Нагромадження грошового капіталу завжди відігравало важливу роль в економіці будь-якої країни. Саме чистий прибуток підприємств та корпорацій і є тим капіталом, який вони акумулюють на ринку позикових капіталів через кредитно-фінансові інститути та ринок цінних паперів. Обіг капіталу, що функціонує на ринку у вигляді корпоративних цінних паперів, тісно пов'язаний з функціонуванням ринку реальних активів, на якому здійснюється купівля-продаж матеріальних ресурсів. З появою цінних паперів капітал, з одного боку, функціонує у вигляді засобів і предметів праці, а з другого - у вигляді цінних паперів.

У сучасній літературі, в якій висвітлено питання функціонування фондового ринку, а спостерігаються різна підходи до визначення поняття “цінний папір”, зокрема часто цінний папір порівнюється з грошима. Проте таке порівняння суперечить сутності основного постулату цінного папера. Адже при акцентуванні уваги на тому, що цінний папір є грошовим документом, втрачається сутність поняття цінного папера (підтвердження права володіння або відносин позики).

Виходячи з сутності цінного папера, можна стверджувати, що він має певні властивості, які зближують його з грошима. Основна властивість цінного папера - це можливість обміну на гроші у різних формах (погашення, купівлі-продажу, повернення емітентові та ін.). Його можна використовувати у розрахунках, а також як предмет застави, подарунок, зберігати протягом кількох років або безстроково, передавати в спадщину тощо. Однак існують відмінності, які не дають змоги ототожнювати цінні папери і гроші, а саме: цінні папери перебувають в обігу лише на фондовому ринку; вони є титулом власності, а не багатства, а отже, як пр\'f2же, як прть визначеного власника; більшість цінних паперів - строкові.

Цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, різноманітні за своїм змістом. Докладне вивчення їхньої сутності дає можливість у подальшому варіювати їх інвестиційні характеристики. Більш успішному використанню інвестиційних характеристик будь-якого цінного папера, а також правильному веденню їх обліку сприяє класифікація. Деякі з провідних економістів виокремлюють цінні папери, емітовані державою, і корпоративні цінні папери. Оскільки поняття “корпоративні цінні папери” не врегульовано законодавчо, то окремі економісти розуміють його зміст по-різному. Запропоновані у вітчизняній та зарубіжній практиці критерії класифікації цінних паперів дозволили виокремити основні підходи до тлумачення поняття “корпоративні цінні папери”.

На основі законодавчо закріплених понять “цінні папери”, “корпоративні права” і “корпорація”, запропоновано тлумачити корпоративні цінні папери як акції та облігації, якщо невід'ємною умовою випуску останніх передбачено їх подальший обмін на прості акції.

Як і будь-яка економічна категорія, цінний папір має відповідні характеристики: строкові, просторові, ринкові. Його ринкові характеристики включають форму володіння, форму випуску, характер оборотності, ступінь ризику вкладень, форму виплати прибутку тощо.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що всі цінні папери поділяють на два класи: основні та похідні. Проте докладне вивчення нормативно-правової бази України дає можливість стверджувати, що документи, які більшість економістів відносять до похідних, не можуть бути цінними, оскільки приносять своєму власникові одноразову матеріальну вигоду (як правило, грошову). Крім того, акцентовано увагу на тому, що похідні цінні папери виконують лише дві дії (купівлю або продаж), у ході яких може бути реалізоване право власності на вказаний у такому папері специфічний товар - основний (або пайовий) цінний папір. З огляду на це запропоновано товари, що є предметом продажу на фондовому ринку, класифікувати на цінні папери та похідні фінансові інструменти (рис. 1).

Отже, можна дійти висновку, що похідні фінансові інструменти передбачають купівлю або продаж товару і можуть обертатися тільки на своєму специфічному ринку.

В умовах ринкової економіки ціни на фондовому ринку формуються за участю емітента - через пропозицію та інвестора через попит. Це так звані суб'єктивні чинники, що впливають на ціну цінного папера. Найважливішим чинником ціноутворення на фондовому ринку є співвідношення попиту та пропозиції. Їх баланс досягається за умови рівноваги ринкових цін у біржовій та позабіржовій торгівлі.

Крім того, формування ціни на цінний папір відбувається під впливом об'єктивних чинників, тобто таких, які не залежать безпосередньо від фондового ринку. До них, насамперед, відносять інфляцію, конкуренцію, політичні та економічні кризи у країні тощо. Отже, можна стверджувати, що на ціну цінного папера впливають права, які здобуває його власник із набуттям права володіння ним, а також рівень попиту та пропозиції на цінний папір.

Слід зазначити, що дедалі більшого значення набуває ринкова ціна цінного папера. Саме за такою ціною на вторинному ринку цінних паперів і оцінюються акції. Вона залежить від багатьох чинників, зокрема кон'юнктури ринку, ринкової норми доходу, величини й динаміки дивідендів, які виплачуються за акціями, тощо, і може бути визначена різними методами. Однак але у її основу покладено один і той самий принцип - порівняння доходу, який приносить певна акція, з ринковою ціною.

У процесі дослідження було встановлено, що ефективність випуску привілейованих акцій в Україні низька. Вивчення зарубіжного досвіду дало змогу визначити головні переваги випуску таких акцій. Однією з них є створення викупного капіталу, який би дозволив скуповувати на відкритому ринку певну кількість власних привілейованих акцій, якщо вони доступні за ціною, нижчою від раніше обумовленої або рівною їй, а отже - якщо ринкова ціна акцій підвищується, що гарантує міцне становище акціонерам, які залишилися власниками акцій. У вітчизняній практиці викупний капітал існує у вигляді додаткового капіталу, тому в роботі доведено доцільність його відображення на окремому аналітичному рахунку до рахунку 42 ”Додатковий капітал” і формування шляхом щорічних відрахувань у вигляді певного процента від чистого прибутку (який би встановлювався безпосередньо керівництвом компанії) протягом певної кількості років існування акціонерного товариства. З урахуванням вимог чинного законодавства щодо регулювання діяльності емітентів цінних паперів запропоновано формувати викупний капітал у розмірі, що не перевищував би 10% статутного капіталу акціонерного товариства.

Досвід зарубіжних країн та аналіз звітності вітчизняних емітентів дозволяють стверджувати, що привабливими для інвестора є підприємства, які виплачують своїм акціонерам дивіденди. Тому запропоновано підприємствам обов'язково проводити політику виплати мінімального розміру дивідендів з урахуванням інфляції.

Таким чином, вибір дивідендної політики підприємства та врахування усіх факторів, які впливають на обрану ним дивідендну політику, значною мірою забезпечать надходження інвестицій на це підприємство.

У розділі 2 “Методика обліку операцій з корпоративними цінними паперами та його вдосконалення” розкрито вплив інфляції на вартість статутного капіталу акціонерного товариства, встановлено основні відмінності у діяльності російських та українських реєстраторів, визначено момент переходу прав на володіння цінним папером (акцією) від однієї особи до іншої, вдосконалено облік фінансових інвестицій у цінні папери на рахунках бухгалтерського обліку, внесено пропозиції щодо законодавчого врегулювання методології поділу інвестицій на рахунках бухгалтерського обліку на синтетичні рахунки першого, другого, третього та четвертого порядків, а також щодо обліку емісії корпоративних цінних паперів акціонерними товариствами.

Успіх діяльності підприємства, як правило, залежить від впливу різних чинників не тільки на мікрорівні (внутрішня стабільність самого підприємства), а й на макрорівні (зайнятість населення, стабільність рівня цін, регульованість рівня інфляції тощо). Зокрема, інфляція призводить до перерозподілу доходів між різними соціальними прошарками населення, знижуючи насамперед рівень життя населення з фіксованими доходами, а отже, - і на рівень купівельної спроможності грошової одиниці.

Аналіз загального обсягу випуску цінних паперів підприємствами України впродовж 1996-2005 рр. свідчить про те, що, за цей період акціонерний капітал зріс у 76 разів (табл. 1). Однак збільшення кількості акціонерних товариств як найбільш привабливої форми бізнесу не є основним показником привабливості їх підприємств для інвесторів, тому дуже важлива оцінка фінансових інвестицій.

Таблиця 1

Загальний обсяг випуску цінних паперів підприємствами України

(на початок року, млн грн.)

Обсяг випуску	1996	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Всього	1 994,6	34 406,2	52 950,8	67 483,1	88 818,5	113 888,2	147 822,2
в т. ч.:
акції	775,3	21 610,9	35 092,9	42 095,2	57 751,5	69 521,4	81 904,4
облігації	63,9	771,9	650,0	1 315,5	1 850,1	9 688,7	11 710,5

Оскільки в умовах інфляції купівельна спроможність грошових коштів, внесених до статутного капіталу акціонерного товариства, створеного, наприклад, у 1996 р. і у 2004 р., є різною, запропоновано враховувати інтереси власників акцій, випущених у різні звітні періоди, здійснюючи оцінку теперішньої вартості грошей, насамперед, статутного капіталу, вкладених при створенні підприємства.

Слід підкреслити, що цінні папери є особливим видом власності, оскільки перехід права власності на них від однієї особи до іншої частіше відбувається за посередництва третьої сторони (реєстроутримувача). Документом про перехід права власності є виписка з рахунку у реєстратора, яку роблять на основі договору (акту) купівлі-продажу цінних паперів.

Аналіз сучасного економічного стану України показує, що для підвищення темпів економічного зростання державі слід пожвавити інвестиційний клімат і сприяти залученню капіталів у реальний сектор вітчизняної економіки.

Головний елемент інвестиційної системи, яка акумулює та перерозподіляє фінансові ресурси у сучасній економіці, - це ринок позикових капіталів, основними складовими якого є акції та облігації підприємств.

Для достовірного відображення вартості акцій на рахунках бухгалтерського обліку, запропоновано враховувати ринкову вартість акцій через індексацію власного капіталу на початку року, наступного за звітним. Для визначення теперішньої вартості акцій доцільно формувати Відомість визначення теперішньої вартості акцій (табл. 2), яка, слугуючи регістром синтетичного та аналітичного обліку, одночасно надає інформацію про акціонерів (незалежно від того, чи є вони працівниками підприємства) і забезпечує дані для складання звітності.

Таблиця 2

Відомість визначення теперішньої вартості акцій

№ п/п	Акціонери	Реєстра-ційний номер	Кількість акцій, шт.	Номіна-льна вартість акції, грн.	Внесок власника, грн.	Частка ак-ціонера у статутному капіталі, %	Індекс інфляції, %	Теперішня вартість акцій, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Іванов А. О.	05386	500	1,50	650,00	2	105,6	686,40
2	ТОВ “Роза”	05496	6000	1,50	7500,00	24	105,6	7920,00

Здійснення господарської операції з визначення теперішньої вартості акцій на рахунках бухгалтерського обліку має бути відображено за дебетом рахунку 44 “Нерозподілені прибутки” та кредитом рахунку 42 “Додатковий капітал” (субрахунок 428 “Дооцінка теперішньої вартості акцій”) на суму різниці між теперішньою вартістю акції і номінальної. Запровадження такого порядку формування інформації про теперішню вартість акцій у бухгалтерському обліку зумовить необхідність вдосконалення методики використання інвестиційних ресурсів, що сприятиме захисту прав дрібних акціонерів, які не мають впливу на розподіл фінансових результатів.

Слід зазначити, що, ведення обліку корпоративних цінних паперів на рахунках аналітичного та синтетичного обліку не є суворо регламентованим (законодавчо закріплено лише поділ фінансових інвестицій на коротко- та довгострокові). Подальший поділ цінних паперів на документарні та бездокументарні, прості та привілейовані тощо не є усталеним. Виходячи з цього вважаємо доцільним використовувати таку уточнену структуру поділу синтетичних рахунків (як для довго-, так і для короткострокових інвестицій у цінні папери):

рахунки першого порядку передбачають поділ інвестицій на вітчизняні (у національній валюті) та іноземні (в іноземній валюті);

рахунки другого порядку передбачають поділ інвестицій на документарні та бездокументарні;

рахунки третього порядку необхідні для виділення інвестицій за типами цінних паперів (боргові корпоративні облігації та пайові акції);

рахунки четвертого порядку забезпечать виділення інвестицій за видами цінних паперів (акції прості, привілейовані, на пред'явника та іменні).

Запропонована структура рахунків з облікову інвестицій дасть змогу упорядкувати наявну фінансову інформацію з метою забезпечення оперативного прийняття ефективних управлінських рішень.

Функціонування фондового ринку традиційно вважають важливою ланкою фінансової системи будь-якої країни. Становлення вітчизняного фондового ринку триває вже понад десять років. За цей період у своєму розвитку він пройшов кілька складних етапів, з яких більшість припала саме на період приватизації.

На фондовому ринку особливим видом товару є облігації, оскільки вони з одного боку (для емітента), є джерелом залучення додаткових коштів, а з другого (для споживача таких цінних паперів) - одержання додаткових благ (доходу у вигляді процентів, а іноді привілейованих акцій у разі, якщо умовами випуску передбачено можливість конвертації облігацій в акції).

Випуск корпоративних облігацій запропоновано передбачати не тільки самими умовами їх випуску, але й установчими документами. При цьому заявлена сума для їх випуску в системі кореспонденції рахунків буде відображуватися за дебетом рахунку 46 “Неоплачений капітал” і кредитом рахунку 40 “Статутний капітал”. При цьому в разі прийняття рішення керівництвом підприємства про додатковий випуск корпоративних облігацій оформляються відповідні документи на реєстрацію їх випуску на певний строк (як для звичайних облігацій). Після закінчення строку виплат за облігаціями внески не повертаються, а обмінюються на прості акції з обов'язковим внесенням змін до устьановчих документів. Такий обмін дозволить тимчасових інвесторів перетворити в акціонерів підприємства, які будуть зацікавлені в підвищенні ефективності його роботи. Виходячи з цього можна зробити висновок, що облік облігацій має:

регламентуватися узгодженими між собою нормативно-правовими актами;

бути прозорим і надавати своїм користувачам повну та достовірну інформацію;

за можливості враховувати всі чинники, що впливають на вартість облігацій.

У розділі 3 “Прикладні питання контролю та стратегічного управління інвестиційною привабливістю акціонерного товариства” висвітлено основні недоліки контролю та мету проведення контролю за операціями з цінними паперами, наведено основні переваги застосування методики аналізу інвестиційної привабливості підприємства за допомогою “Z-рахунку” та методики, затвердженої Агентством з питань банкрутства, встановлено основні недоліки при формуванні констант у системі “1С:Підприємство 7.7” і запропоновано семирівневе формування довідника “Цінні папери” у ній.

Одним із найважливіших чинників конкурентоспроможності є ефективне управління підприємством. Прийняттю своєчасних, ефективних та якісних управлінських рішень сприяє ведення управлінського обліку, який забезпечує керівництво необхідною оперативною інформацією, визначити стратегію подальшого розвитку підприємства. Запровадження управлінського обліку обумовлено тим, що традиційний контроль:

нерідко надає неадекватну інформацію для прийняття рішень у зв'язку з розбіжністю даних бухгалтерського та податкового обліку.;

не враховує нефінансові показники: ступінь задоволення потреб клієнтів, якість продукції та строки поставки (за відсутності укладеного договору), гнучкість процесу виробництва тощо. Дослідження спеціальної літератури дає змогу стверджувати, що при аналізі ефективності ведення бізнесу менеджери розраховують лише фінансові показники, забуваючи при цьому про вплив політичних і соціально-економічних чинників;

не може забезпечити отримання аналітичних даних для прийняття стратегічного рішення, яке може бути реалізоване протягом року і більшого строку. Тому виникає потреба пошуку балансу між досягненням довго- та короткострокової цілей;

надає нерелевантну інформацію для розподілу витрат і контролю інвестицій;

не дає можливості повною мірою порівняти показники компанії і конкурентів, оскільки система фінансових показників, що використовується при прийнятті рішень, не враховує зміни, які відбуваються не тільки в галузі, а й на самому підприємстві

Необхідно підкреслити, що внутрішньогосподарський контроль на підприємстві включає дві основні складові:

організацію процесу збирання та передачі інформації її замовникові (керівництву компанії);

процедуру складання звітів (використання різних методів групування та оцінки управлінської інформації).

Одним із важливих завдань, які постають перед суб'єктами господарської діяльності, є залучення інвестицій в акціонерні товариства, зокрема в ті, що функціонують в агропромисловому комплексі. Інвестуючи власні заощадження, майже кожний покупець фінансового активу, сподівається поліпшити власний добробут у майбутньому. Проте будь-які інвестиції в цінні папери є тією чи іншою мірою ризиковими, оскільки завжди є імовірність зазнати збитків або недоодержати очікувані доходи. Тому політичні, соціальні, економічні та інші фактори завжди впливатимуть на вибір потенційного інвестора.

Сьогодні інвестиційна привабливість окремих проектів в агропромисловому комплексі стала відігравати дуже важливу роль. Аналіз фінансового стану підприємств м. Києва та Київської області за допомогою такого показника, як Z-рахунок, дає можливість стверджувати, що п'ята частина проаналізованих підприємств (при вибірці у 100 підприємств) мають значення Z-рахунку, що перевищують 1,0 (при оптимальному значенні цього показника - 3,0).

У дисертаційному дослідженні доведено, що застосування Z-рахунку недоцільно при перевірці підприємства на наявність ознак банкрутства, оскільки:

він побудований на основі показників дохідності та прибутковості, без урахування інших не менш важливих показників (маневреності, ліквідності тощо);

фондовий ринок в Україні малорозвинутий, тому неможливо точно встановити ринкову вартість підприємств (крім великих і підприємств-монополістів);

значення цього показника є стабільним і не враховує політичних, соціальних, економічних та інших особливостей кожної країни.

В Україні затверджено п'ять офіційних методик аналізу фінансового стану підприємства, вивчення й докладний аналіз яких дали змогу дійти зробити висновку, що в цілому вони майже не відрізняються. Специфічними є лише окремі показники, які характеризують ті або інші підприємства та організації. Зокрема, коефіцієнт залучення коштів застосовують для аналізу фінансового стану юридичних осіб-акціонерів (учасників) комерційних банків, а показники ефективності використання активів і власних коштів - для аналізу фінансового стану відкритих акціонерних товариств і підприємств-емітентів облігацій (крім банків та інституціональних інвесторів). При аналізі фінансового стану підприємства-боржника при одержанні розстрочок насамперед слід звернути увагу на відновлення платоспроможності, платоспроможності та забезпеченості оборотними коштами.

У процесі дослідження було встановлено, що серед офіційно затверджених в Україні найдосконалішою є методика аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Застосування цієї методики обумовлено тим, що вона:

є найбільш поширеною;

дає акціонерному капіталу найбільш достовірну оцінку.

Проте, докладений аналіз офіційно затверджених методик показує, що жодна з них не дає повного аналізу стану підприємства. Зокрема, ними не передбачено такі основні напрями аналізу, як оцінка майнового стану підприємства, розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості, ринкової активності тощо. В дисертаційному дослідженні запропоновано найбільш повну систему показників, що максимально враховує зміни у власному капіталі акціонерного товариства.

Автоматизований облік цінних паперів у системі “1С:Підприємство 7.7” починається з введення нормативно-довідкової інформації (або констант). Аналіз принципу побудови констант, а саме цінних паперів, у системі “1С:Підприємство” дав змогу дійти висновку, що довідник “Цінні папери”, реалізований як трирівневий, є недосконалим, оскільки не враховує можливості введення такої групи, як “форма випуску цінного папера” (документарна чи бездокументарна). З огляду на це запропоновано формування довідника “Цінні папери”.

Повноцінний обіг корпоративних цінних паперів - складний, проте невідворотний процес. При бажанні та узгодженості дій законодавчої та виконавчої влади, а також комерційних структур його можна швидко запровадити в Україні.

Розвиток і становлення фондового ринку неможливі без володіння всебічною інформацією про конкурентів і потенційних інвесторів. Найчастіше це дані фінансових звітів, показники, які розраховані на їх основі і свідчать про фінансовий стан підприємства, про інвестиції, що вже були здійснені в це підприємство, про кошти, які є в його розпорядженні для одержання вигоди у вигляді процентів, дивідендів, прибутків від перепродажу цінних паперів та інших активів, а також інших прямих або непрямих доходів.

Отже, при проведенні поглибленого аналізу об'єктів, методологія оцінки ефективності інвестицій має ґрунтуватися на показниках, які впродовж багатьох років застосовують в усьому світі, а також враховувати специфіку українського фондового ринку.

Дослідження питання щодо ефективного використання прибутку підприємства дало змогу запропонувати чистий прибуток (фінансовий результат до оподаткування, зменшений на суму податку на прибуток) розподіляти на фонди і резерви капіталу та дивідендний капітал, який би, у свою чергу, складався з доходів власників корпоративних цінних паперів і податку на дивіденди.

Отже, бухгалтерський облік інвестицій являє собою складну систему, яку можна реалізувати за допомогою комплексної комп'ютерної системи, що передбачає вирішення низки завдань, тісно пов'язаних між собою.

Система інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку цінних паперів має включати:

уніфіковану систему формування довідників;

систему визначення облікових показників;

уніфіковану систему документування.

Впровадження такої системи на різних підприємствах і в різних галузях економіки дасть змогу спростити обліковий процес і отримати більш достовірну облікову інформацію щодо операцій з цінними паперами.

Висновки

У дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення міжнародного досвіду та вітчизняної практики ефективного управління підприємством як потенційним інвестиційним об'єктом. Запропоновано нове вирішення наукової проблеми вдосконалення організації обліку та контролю використання корпоративних цінних паперів. Результати проведеного дослідження свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки й внести пропозиції.

Важливою складовою ринкової економіки є ринок цінних паперів, через механізм функціонування якого здійснюється мобілізація інвестицій з метою сприяння економічному зростанню, прискоренню науково-технічного прогресу і освоєнню нових технологій. Залучення інвестицій за допомогою створення спільних підприємств, найбільш поширене на початку економічних реформ, досі не втратило своєї актуальності. Ринок цінних паперів є складною економічною структурою, яка відрізняється від інших видів ринків специфікою свого товару, а цінний папір у певні проміжки часу може виступати, з одного боку, товаром, а з другого - платіжним засобом.

Для забезпечення правильності та повноти відображення операцій з цінними паперами у бухгалтерському обліку уточнено визначення терміна “цінний папір”, внаслідок чого змінюється концепція класифікації цінних паперів. Запропоновано і обґрунтовано доцільність такої класифікації товарів фондового ринку, за якою цінні папери, що перебувають в обігу на фондовому ринку, поділяють на цінні папери (пайові та боргові) і фінансові інструменти.

Необхідність залучення додаткових інвестицій в акціонерні товариства, особливо в агропромисловий комплекс України, потребує вирішення низки проблем. Однією з них є підвищення інвестиційної привабливості потенційних об'єктів інвестування. Вивчення та аналіз економічної літератури з цього питання, а також дослідження практичної діяльності підприємств дали змогу дійти висновку, що саме це забезпечить збільшення інвестицій в такі підприємства. З одного боку, залучення інвестицій, а з другого - інвестування коштів, потребують чіткого розуміння цих дій. Тому автором виділено основні переваги й недоліки операцій з акціями як для емітентів власних цінних паперів, так і для інвесторів, які бажають вкласти кошти у цінні папери.

Довгострокове інвестування зобов'язує інвестора вивчити, передбачити та недопустити ризиків, що виникнуть з плином часу. При цьому основне рішення, яке він повинен буде прийняти - це рішення про вкладення коштів у певний вид акцій. Нами вивчено ринок акцій, які випускають акціонерні товариства, і визначено, що більшість з них - прості. У ході дослідження визначено та обґрунтовано алгоритм пошуку привабливих сторін у простих акцій. Цей алгоритм допоможе потенційним інвесторам точніше визначитися з метою купівлі таких цінних паперів.

Один із напрямів дослідження полягав у вивченні складових ризику, що завжди присутній у разі прийняття рішень про інвестування якогось проекту. Важливим завданням, яке було поставлено й вирішено, це розробка заходів, спрямованих на зниження до мінімуму впливу будь-яких елементів інвестиційного ризику на господарську діяльність підприємства в цілому.

З метою зрівняння можливостей власників пайових цінних паперів, придбаних у різні періоди їх продажу, дисертантом запропоновано алгоритм дій керівників акціонерних товариств щодо усунення зумовлених цим суперечностей, а також схему обліку теперішньої вартості вкладених коштів на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до нормативно-правової бази з обліку корпоративних цінних паперів бухгалтери можуть самостійно формувати аналітичні рахунки такої ділянки обліку. Однак аналіз звітності вітчизняних акціонерних товариств свідчить про те, що облік корпоративних цінних паперів, найчастіше акцій, ведеться лише у розрізі простих іменних акцій.

Дослідження практики обліку господарських операцій з облігаціями дало змогу виявити, що не врегульовано питання про такий регістр бухгалтерського обліку, як Відомість виплати за облігаціями. Автором запропоновано власну концепцію формування цього регістру.

Невід'ємною складовою діяльності великих підприємств є проведення періодичного внутрішнього контролю. Зокрема, контроль господарських операцій з обліку корпоративних цінних паперів передбачає перевірку додержання чинного законодавства щодо обліку цінних паперів і вивчення доцільності випуску корпоративних цінних паперів (додаткової емісії акцій, виплати дивідендів акціями, випуску корпоративних облігацій тощо). Дисертантом запропоновано алгоритм проведення внутрішнього контролю операцій з корпоративними цінними паперами та прийняття позитивних і негативних рішень після нього.

Дослідження практичної діяльності учасників фондового ринку показали, що в Україні аналіз інвестиційної привабливості проектів за соціально-політичним напрямом, який би враховував макроекономічні показники, що впливають на інвестиції в аналізоване підприємство, не проводиться.

На сьогодні в Україні нормативно-правовими документами затверджено п'ять офіційних методик проведення аналізу фінансового стану підприємства.

Крім того, багато економістів розробили власні методики. Докладне вивчення та аналіз їх дали змогу дійти висновку, що всі вони мають право на існування, оскільки не суперечать, а іноді доповнюють одна одну. Дисертантом було з'ясовано, що найбільш повною є методика, розроблена Агентством з питань банкрутства. Вважаємо доцільним доповнити її інтегральним показником, так званим “Z-рахунком”.

У процесі дисертаційного дослідження було вивчено вісім програмних продуктів з автоматизованого обліку цінних паперів, на основі чого зроблено висновок про те, що довідник “Цінні папери” у системі “1С:Підприємство” має лише трирівневу структуру і не дає змоги вести облік більш-менш поширених цінних паперів у повному обсягу. Для якнайповнішого врахування всіх особливостей випуску цінних паперів (за формою, типом цінного папера, видом цінного папера і т. д.) запропоновано цю структуру робити семирівневою.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Гончар І. І. Розрахунки векселями в системі управління підприємством // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. - Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. - К.: КНЕУ, 2003. - с. 366-368. - 0,3 д. а.

Гончар І. І. Інноваційний підхід до створення акціонерного товариства як форми організації бізнесу // Проблеми науки. - 2005. - №2. - с. 29-32.

Гончар І. І. Вплив інфляції на вартість акцій акціонерного товариства // Фінанси, облік, аудит: Наук. зб. Вип. 6 / Відп. ред. А. М. Мороз. - К.: КНЕУ, 2005. - с. 222-228. - 0,3 д. а.

Гончар І. І. Організація обліку та аналізу операцій з корпоративними цінними паперами з використанням автоматизованих інформаційних систем // Фінанси, облік і аудит: Зб. наук. праць. / Відп. ред. В. Г. Лінник. - К.: КНЕУ, 2006. - с. 118-124. - 0,3 д. а.

Гончар І. І. Реформування вексельного обігу в Україні // Реформування фінансово-кредитної системи та стимулювання економічного зростання: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Тези доповідей / Відп. ред. Р. А. Слав'юк. - Луцьк, 2003. - с. 222-224. - 0,17 д. а.

Гончар І. І. Аналіз сутності цінних паперів та обліково-аналітичний аспект класифікації фінансових інвестицій // Збірник наукових праць укладено за матеріалами І Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний та соціальний розвиток України у ХХІ столітті”. - Тернопіль, 2004. - с. 567-571. - 0,21 д. а.

Гончар І. І. Організація обліку операцій з корпоративними цінними паперами з використанням автоматизованих систем // Збірник тез доповідей укладено за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”. - Тернопіль, 2006.

АНОТАЦІЯ

Гончар І. І. Облік та контроль корпоративних цінних паперів (на прикладі акціонерних товариств м. Києва та Київської області). -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. - Київ, 2006.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню теоретичних, методичних і практичним питань обліку та контролю корпоративних цінних паперів. Об'єктом дослідження виступають господарські операції з корпоративними цінними паперами відкритих акціонерних товариств м. Києва та Київської області, а предметом - теоретичні питання обліку та контролю корпоративних цінних паперів, та методологічні засади формування дивідендної політики підприємства. Визначено сутність поняття “корпоративні цінні папери”, запропоновано використання уточненої структури поділу синтетичних рахунків для довго- та короткострокових інвестицій у цінні папери, порядок формування дивідендного і викупного капіталу. Розроблено методику визначення теперішньої вартості акцій, запропоновано резервувати певну частину неоплаченого капіталу на суму заявлених до випуску корпоративних облігацій при формуванні статутного капіталу (для новоствореного акціонерного товариства), визначено основні недоліки контролю, які впливають на формування пропозицій при прийнятті рішень щодо здійснення операцій з цінними паперами, запропоновано ведення обліку корпоративних цінних паперів за допомогою автоматизованих інформаційних систем у довіднику “Цінні папери”, що має семирівневу структуру.

Ключові слова: корпоративні цінні папери, фінансові інструменти, похідні контракти, інфляція, теперішня вартість акцій.

АННОТАЦИЯ

Гончар И. И. Учет и контроль корпоративных ценных бумаг (на примере акционерных обществ г. Киева и Киевской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана. - Киев, 2006.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретических, методических и практических вопросов учета и контроля корпоративных ценных бумаг. Объектом исследования являются хозяйственные операции по корпоративным ценным бумагам открытых акционерных обществ г. Киева и Киевской области, а предметом исследования - теоретические вопросы учета и контроля корпоративных ценных бумаг, а также методологические принципы формирования дивидендной политики предприятия.

Исследование исторических предпосылок возникновения понятия “кор-поративные ценные бумаги” позволило выделить наиболее распространенные определения такого термина. В результате детального изучения отечественных нормативно-правовых актов определено содержание понятия “корпоративные ценные бумаги”, под которым следует понимать долевые или долговые финансовые активы, на которых основано имущественное право на часть в капитале акционерного общества. Диссертант рассматривает как отдельные виды корпоративных ценных бумаг акции акционерных обществ и облигации предприятий, которые впоследствии могут быть конвертированы в акции. В диссертационной работе также уточнена классификация ценных бумаг в соответствии с разными критериями, что позволит максимально точно определить класс, тип, вид и группу любой ценной бумаги, а также правильно организовать учет на предприятии, и тем самым обеспечит полноту и оперативность формирования информации для принятия управленческих решений.

В диссертации даны научно-обоснованные рекомендации по организации ведения учета операций с ценными бумагами в условиях слабой активности фондового рынка.

Автором проанализирована финансовая отчетность акционерных компаний г. Киева и Киевской области и на основе анализа сделан вывод, что компании зачастую при наличии нераспределенной прибыли не объявляют о выплате дивидендов, а, значит, падает доверие потенциальных инвесторов к таким предприятиям. В работе с целью повышения доверия к предприятиям предложено применение политики выплаты минимального размера дивидендов с учетом уровня инфляции. Кроме того, предложен порядок формирования дивидендного и выкупного капитала. В свою очередь дивидендный капитал позволит выплатитить минимальный размер дивидендов в случае, если по итогам финансового года предприятие получило убыток.

С целью усовершенствования методики учета ценных бумаг автором представлена уточненная структура деления синтетических счетов для раздельного отражения долго- и краткосрочных инвестиций. Такое деление позволит классифицировать в системе бухгалтерских счетов финансовые инвестиции на отечественные и зарубежные, документарные и бездокументарные, долевые и долговые, простые и привилегированные и даст возможность упорядочить существующую на предприятии информацию с целью обеспечения оперативного принятия эффективных управленческих решений.

На основе анализа отчетности акционерных обществ диссертантом сделан вывод, что покупная пособность денежных средств, внесенных в акционерный капитал в 1996 и в 2004 гг., разная. Автором предложена разработанная им методика определения текущей стоимости акций, которая позволит защитить права акционеров, ставших таковыми не только в момент внесения дополнительных инвестиций, но и в момент создания предприятия.

Кроме того, для достоверного отражения стоимости акций на счетах бухгалтерского учета предложено учитывать рыночную стоимость акций путем индексации собственного капитала в начале года, следующего за отчетным. А для определения текущей стоимости акций предложено формировать “Ведомость определения текущей стоимости акций” которая бы фиксировала информацию про каждого акционера и обеспечила бы учетному аппарату данные для составления отчетности. Также в работе предложено резервировать определенную часть неоплаченного капитала на сумму заявленных к выпуску при формировании уставного капитала корпоративных облигаций (для вновьсозданного акционерного общества).