Поняття аналітичних процедур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Найважливішими цілями аудиту є встановлення достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних суб'єктів і відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій нормативним актам; оцінка системи внутрішньофірмового контролю підприємства, причому ця оцінка має величезне значення для самої аудиторської організації під час проведення аудиторської перевірки на всіх її етапах, і своєчасне виявлення потенційного банкрутства, тобто визначення життєздатності підприємства, що важливо для суб'єкта, його контрагентів і суспільства в цілому.

Основна мета аудиту також доповнюється обумовленими договором з клієнтом завданнями виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів, аналізом правильності обчислення податків, розробкою заходів щодо поліпшення фінансового становища підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності, доходів і витрат. Таким чином, загалом, мета аудиту можна сформулювати як рішення конкретної задачі, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірними зобов'язаннями аудитора і клієнта.

Конкуренція на ринку аудиторських послуг збільшується з кожним днем, тому керівники аудиторських фірм повинні постійно стежити за вартістю цих послуг, щоб не втратити наявне коло клієнтів і мати можливість знаходити нових. Для цього необхідно контролювати витрати на проведення аудиторських перевірок і постійно прагнути оптимізувати їх, максимально знижуючи невиправдані витрати. У зв'язку з цим ключову роль грає рівень затрат праці на проведення перевірки. Оптимізація трудомісткості проведення аудиторської перевірки дуже важлива, в зв'язку з цим велику роль відіграють аналітичні процедури, які є одним із способів отримання аудиторських доказів. Проведення аналітичних процедур дає аудитору значний обсяг необхідної йому інформації і при цьому вимагає набагато менше витрат, ніж проведення детального тестування. Ці процедури мають особливе значення для обгрунтування думки аудитора про достовірність звітності та дотримання принципу безперервності діяльності організації. Аналітичні процедури є методом отримання аудиторських доказів, які перебувають у виявленні, аналізі та оцінці співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності економічного суб'єкта, який проходить перевірку, що дозволяє оцінити достовірність й повноту подання в звітності, яка перевіряється.

Аналітичні процедури дозволяють вибрати типи господарських операцій та ті показники звітності, які потребують поглиблене вивчення й контролю. Виявлення потенційних критичних областей аудиту дозволяє збільшувати у разі планування перевірки виділені ними ресурси рахунок зменшення цих ресурсів для менш проблемних сегментів аудиту. Крім того, як було викладено вище, однією з основних цілей аудиту є визначення життєздатності, виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів, розробка заходів щодо покращення фінансового становища підприємства, виходячи з цього виникає необхідність аудиту з глибоким комплексним аналізом фінансового стану господарюючого суб'єкта.

1. Поняття і сутність аналітичних процедур

Основні положення і рекомендації щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки встановлені Міжнародним стандартом аудиту (МСА) №520. Згідно з цим стандартом, аналітичні процедури - це процедури, що передбачають аналіз важливих фінансових показників і тенденцій з подальшим вивченням відхилень та взаємозв'язків, що суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від прогнозованих сум. Іншими словами, аналітична процедура є різновидом аудиторської процедури, що являє собою аналіз і оцінку отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників економічного суб'єкта, що перевіряється, з метою виявлення незвичайних або невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також з'ясування причин помилок і перекручень. Якщо аналітичні процедури виявляють значні відхилення або взаємозв'язки, які суперечать іншій відповідній інформації або відрізняються від прогнозованих сум, аудитор повинен провести дослідження і одержати відповідні пояснення та підтверджувальні докази.

Дослідження незвичайних відхилень і взаємозв'язків, як правило, починається із запитів управлінському персоналу, після чого йде:

а) підтвердження відповідей управлінського персоналу, наприклад шляхом порівняння їх з розумінням і знаннями бізнесу аудитора та іншими свідченнями, отриманими у процесі аудиторської перевірки;

б) розгляд необхідності застосування інших аудиторських процедур, якщо управлінський персонал не дав пояснення або його пояснення не є відповідними.

Суть аналітичних процедур зводиться до:

1. Аналізу взаємозв'язків між даними різних форм бухгалтерської звітності й синтетичних регістрів (за необхідності й аналітичних даних), а також між даними бухгалтерської звітності і натуральних показників.

2. Порівнянню фактичних даних з даними за попередні періоди (валюта балансу, окремі статті, аналіз коефіцієнтів за минулі роки).

3. Порівнянню фактичних даних із планами (в цьому випадку існує дві імовірності виникнення "вузьких місць": нереалістичне складання планів; припасування фактичної інформації під планову).

4. Порівнянню інформації з даними аналогічних підприємств і в середньому по галузі.

5. Вивченню незвичайних відхилень і їхніх причин.

6. Оцінки результатів проведеного аналізу (на підставі отриманих коефіцієнтів ліквідності, рентабельності і т. д.) на конкретну дату перевірки, що дає можливість зробити висновок про функціонування підприємства.

Аналітичні процедури необхідно застосовувати насамперед на таких етапах аудиторської перевірки, як планування і проведення загального огляду, але їх можна застосовувати й на інших етапах.

Аналітичні процедури виконують такі функції:

а) допомагають аудитору спланувати характер, час і обсяг інших аудиторських процедур;

б) процедур по суті, коли їх застосування результативніше й ефективніше для зменшення ризику невиявлення конкретних тверджень у фінансових звітах, ніж докладні перевірки;

в) забезпечення загального огляду фінансових звітів на кінцевому його етапі.

Аналітичні процедури передбачають порівняння фінансової інформації суб'єкта господарювання з:

- зіставною інформацією за попередні періоди;

- передбачуваними результатами діяльності суб'єкта господарювання (наприклад, бюджетами) чи прогнозами аудитора (такими, як оцінка амортизації);

- аналогічною галузевою інформацією, такою як порівняння відношення виручки від реалізації до суми дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання із середніми галузевими показниками або з іншими суб'єктами господарювання приблизно такого самого розміру в тій самій галузі. Аналітичні процедури включають також аналіз зв'язків:

- між елементами фінансової інформації, що, як очікується, відповідатимуть прогнозам, що ґрунтуються на досвіді суб'єкта (наприклад, відсоток валового прибутку);

- між фінансовою інформацією і відповідною нефінансовою інформацією, наприклад, витратами на оплату праці й чисельністю працівників.

Для виконання вказаних процедур можуть використовуватися різні методи, починаючи від простих порівнянь і до комплексного аналізу із застосуванням складних статистичних методів. Аналітичні процедури можна застосовувати до консолідованих фінансових звітів, фінансових звітів компонентів (наприклад, дочірніх підприємств, підрозділів або сегментів) і до окремих елементів фінансової інформації. Вибір аудитором процедур, методів і обсягу їх застосування є справою професійного судження.

Діапазон існуючих аналітичних процедур дуже широкий - від простого порівняння до складних математичних моделей з кількома змінними. В основі використання аналітичних процедур лежить припущення, що існує певний зв'язок між різними типами даних і цей зв'язок продовжуватиме існувати за інших рівних умов. Якщо існування таких зв'язків у звітності, яка підлягає аудиту, очевидне, то аудитор має докази того, що основні події і господарські операції відображені у цій звітності правильно. При виборі аналітичних процедур необхідно також враховувати економічну ефективність застосування процедур аналізу в порівнянні з іншими аудиторськими процедурами (менші витрати праці, часу, скорочення деталізованого тестування).

2. Класифікація аналітичних процедур

Типовими аналітичними процедурами є наступні:

1) порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними) показниками, визначеними економічним суб'єктом;

2) порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з прогнозними показниками, самостійно визначеними аудитором;

3) порівняння показників бухгалтерської звітності і зв'язаних з ними відносних коефіцієнтів звітного періоду з нормативними значеннями, установлюваними чинним законодавством або самим економічним суб'єктом;

4) порівняння показників бухгалтерської звітності зі середньогалузевими даними;

5) порівняння показників бухгалтерської звітності з небухгалтерськими даними (даними, що не входять до складу бухгалтерської звітності);

6) аналіз змін з часом показників бухгалтерської звітності і відносних коефіцієнтів, зв'язаних з ними;

7) інші види аналітичних процедур, у тому числі враховуючі індивідуальні особливості організаційної структури економічного суб'єкта, у відношенні якого проводиться аудит.

В аудиті слід розрізняти аналітичні процедури двох порядків:

1) першого порядку, які пов'язані з аналізом інформаційних ресурсів на різних етапах аудиту (планування, підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку, оцінка доказів щодо аудиторського висновку);

2) другого порядку, які пов'язані з оцінкою та діагностикою стану економічної системи підприємства та можливих (очікуваних) результатів його зміни.

Проведення аналітичних процедур на етапі планування аудиту передбачає визначення потенційних сфер, де можуть бути помилки, і включає порівняння аналітичних показників та дослідження динаміки фінансових коефіцієнтів. При підтвердженні залишків на рахунках бухгалтерського обліку і фінансової звітності в цілому аналітичними процедурами передбачається отримання аудиторських доказів, що передбачає порівняння, структурний аналіз, регресійний, факторний та інші види аналізу. Під час формування аудиторського висновку проводяться аналітичні процедури, пов'язані з оцінкою отриманих доказів, визначенням можливості підприємства продовжувати свою роботу. Сюди також належать оцінки суттєвості виявлених відхилень, визначення кризових симптомів та ймовірності банкрутства тощо.

Аналітичні процедури другого порядку пов'язані насамперед з оцінками фінансового стану і перспектив діяльності підприємства у майбутньому. Вони також мають підтвердити загальний аудиторський висновок. Під час проведення аудиту можна виокремити такі основні напрями аналізу діяльності підприємства:

* аналіз виробничо-господарської діяльності;

* аналіз показників фінансової звітності;

* аналіз економічного зростання та ймовірності банкрутства;

* аналіз перспектив діяльності з погляду економічних стратегій.

При порівнянні фактичних показників звітності економічного суб'єкта з складеним ним плану аудитор повинен:

- оцінити методику планування, яку використовує економічний суб'єкт. Якщо, на думку аудитора, планування проводиться неякісно, а отже, показники планів нереальні, аудитор не повинен їх використовувати для отримання аудиторських доказів;

- переконатися, що клієнт не змінив бухгалтерські показники звітного періоду відповідно з плановими показниками.

При порівнянні фактичних показників звітності з прогнозованими, обумовленими самостійно, аудитор будує свої припущення на підставі сформованих тенденцій. Досить ефективним є розрахунок різного роду коефіцієнтів і процентних відносин на базі звітних та нормативних показників.

Поширеними методами виявлення областей потенційних ризиків є:

обчислення і аналіз відносних показників поточного періоду (наприклад, показників, що характеризують ліквідність балансу);

зіставлення та аналіз зміни відносних показників, розрахованих для того ж економічного суб'єкта в різні періоди;

зіставлення змін декількох видів відносних показників.

У процесі порівняння фактичних показників звітності з даними попередніх періодів аудитор вже на етапі планування аудиту визначає області потенційних ризиків, тобто ті рахунки та господарські операції, яким слід приділити найбільшу увагу у зв'язку з наявністю незвичайних відхилень. Найбільш поширеними методами виявлення областей потенційних ризиків є просте порівняння статей бухгалтерського балансу та аналіз їх різких змін та аналіз змін статей у порівнянні зі змінами інших статей. У цьому випадку область потенційного ризику виявляється, коли зміна одного показника по економічній природі не відповідає зміні іншого показника. При цьому аудитор повинен переконатися в ідентичності застосовуваних економічним суб'єктом методик ведення бухгалтерського обліку в порівнюваних періодах.

Аналітичні процедури з погляду складності виконання і ступеня надійності одержуваних доказів можна класифікувати як:

1. некількісні процедури - до них відносяться методи, що припускають застосування загальних знань в області бухгалтерського обліку або специфіки діяльності підприємства, що дозволяють зробити висновок про повноту, законність і точність рахунків і взаємозв'язків. Наприклад, вивчення інформації, отриманої з зовнішніх джерел, економічних індексів, внутрішньої інформації (файлів документів, протоколів засідань Ради директорів, кореспонденції й ін.). Процедури цього типу мають великий недолік - вони дуже суб'єктивні. У їхній основі лежить знання і розуміння загальних тенденцій бізнесу (а також досвід попередніх аудиторських перевірок), вони дозволяють виявити тільки ті статті, в яких відбулися які-небудь значимі зміни.

2. прості кількісні процедури, що застосовуються для встановлення взаємозв'язків між рахунками, наприклад, аналіз коефіцієнтів, трендів, варіаційний аналіз або попереднє тестування.

3. більш складні кількісні процедури з використанням економічних, статистичних моделей до сальдо по рахунках, або до змінних, що служать причиною зміни. Третій вид процедур дозволяє встановити фінансові оперативні дані шляхом об'єднання економічних факторів і факторів середовища в єдину формалізовану модель. Оскільки в основі лежать методики статистичного аналізу, то це дозволяє одержувати точні й кількісно визначені результати.

3. Порядок виконання аналітичних процедур

Виконання аналітичних процедур складається з наступних основних етапів:

визначення мети;

вибору виду процедури;

їх виконання;

аналізу результатів здійснення процедури.

Вид аналітичних процедур залежить від мети їх проведення, доступності та адекватності інформації, необхідної для їх проведення, виду діяльності, а також від професійного судження самого аудитора. Етап виконання аналітичних процедур залежить від мети їх проведення, виду діяльності, а також від професійного судження самого аудитора.

На етапі виконання аналітичних процедур аудитор може використовувати різні методи:

просте порівняння;

виявлення тенденцій зміни якого-небудь показника в звітному періоді і їх поширення на майбутні (минулі) періоди;

виявлення кількісних взаємозв'язків між якими-небудь показниками з метою обчислення їх значень в майбутні (минулі) періоди.

Вибір методу залежить від професійного судження аудитора. Аналітичні процедури можуть застосовуватися як до зведеної бухгалтерської звітності, так і до звітності дочірніх організацій та структурних підрозділів, виділених на окремий баланс. Надійність результатів аналітичних процедур залежить від правильності оцінки аудитором ступеня ризику невиявлення, внутрішньогосподарського ризику і ризику засобів контролю.

Основними факторами, що впливають на надійність аналітичних процедур, є:

ступінь суттєвості розглянутих залишків за рахунками (при істотних залишках за рахунком аудитору слід поряд з аналітичними процедурами застосувати інші аудиторські процедури);

результати інших аналітичних процедур, спрямовані на той же об'єкт перевірки;

величини відхилень показників, що використовуються при виконанні аналітичних процедур;

використання не бухгалтерську даних при виконанні аналітичних процедур.

Аналітичні процедури можуть виконуватися протягом всього процесу аудиту, і постановка конкретних цілей їх проведення залежить від того, на якій стадії аудиту здійснюються процедури. На етапі планування аудиту виконання аналітичних процедур сприяє розумінню діяльності економічного суб'єкта, виявлення потенційних критичних областей для аудиту і більш точному визначенню ступеня аудиторських ризиків. Наприклад, зіставлення показників фінансово-господарської діяльності за звітний рік з показниками попередніх періодів дозволяє виявити основні тенденції розвитку економічного суб'єкта і що відбулися специфічні події. Доцільно також зіставляти зміни основних показників діяльності протягом звітного періоду (наприклад, по кварталах і місяцях). Неможливо дати уніфікований перелік специфічних подій, які повинні стати об'єктом пильної уваги аудитора. Різке погіршення результатів діяльності економічного суб'єкта так само підозріло, як їх різке поліпшення, факт появи збитку на тлі стабільності одержуваного прибутку, багато разів перевищує прибуток за інші періоди. Для аудитора може також виявитися важливим різка зміна величини амортизаційних відрахувань, статей витрат і доходів і т. д.

4. Функціональне використання аналітичних процедур на різних стадіях аудиту

Аналітичні процедури при плануванні аудиторської перевірки. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури на етапі планування для того, щоб краще зрозуміти бізнес і виявити сфери можливого ризику. Використання аналітичних процедур може вказати на аспекти бізнесу, раніше не відомі аудиторові, й допоможе йому визначити характер, час і обсяг інших аудиторських процедур. Плануючи аудиторську перевірку, в аналітичних процедурах використовують і фінансову, і нефінансову інформацію (наприклад, взаємозв'язок між розміром виручки і загальною площею торгових приміщень або обсягом реалізованої продукції). Застосування аналітичних процедур при плануванні аудита дає можливість аудитору краще зрозуміти клієнта, визначити за допомогою розгляду бухгалтерських балансів ступінь ризику при аудиті. Аудитор може застосовувати аналітичні процедури для одержання фактичного матеріалу щодо визначених тверджень, що стосуються балансів рахунків або ділових операцій. При цьому аналітичні процедури являють собою ретельні перевірки всіх значних змін.

Аналітичні процедури як процедури по суті. Довіра аудитора до процедур по суті для зменшення ризику невиявлення певних тверджень у фінансових звітах може ґрунтуватися на детальних тестах, аналітичних процедурах чи на їх поєднанні. Рішення про те, які процедури застосовувати для досягнення окремої мети аудиторської перевірки, ґрунтується на судженні аудитора щодо очікуваної результативності й ефективності наявних процедур для зменшення ризику невиявлення певних тверджень у фінансових звітах. Як правило, аудитор звертається до управлінського персоналу із запитом щодо наявності та достовірності інформації, необхідної для застосування аналітичних процедур, і щодо результатів будь-якої з таких процедур, здійснених суб'єктом господарювання. Використання аналітичних даних, підготовлених суб'єктом господарювання, може бути ефективним за умови, якщо аудитор впевнений, що такі дані підготовлено належним чином.

Якщо аудитор має намір здійснити аналітичні процедури як процедури по суті, йому треба буде розглянути:

* цілі аналітичних процедур і якою мірою можна покладатися на результати аналітичних процедур;

* характер діяльності підприємства і ступінь деталізації інформації;

* наявність інформації фінансового характеру (бюджети або прогнози) і нефінансового характеру (наприклад, кількість вироблених чи реалізованих одиниць продукції);

* достовірність наявної інформації (наприклад, чи складено бюджети з належною ретельністю);

* відповідність наявної інформації (наприклад, чи були бюджети складено з урахуванням очікуваних результатів, а не цілей, яких треба досягти);

* джерело наявної інформації (наприклад, джерела, незалежні від суб'єкта господарювання, є, як правило, достовірнішими за внутрішні джерела);

* здатність до порівняння наявної інформації (наприклад, галузеві дані загального характеру треба порівнювати з даними суб'єкта господарювання, який виготовляє й реалізує спеціалізовану продукцію);

* знання, отримані під час попередніх аудиторських перевірок, поряд з наявним розумінням аудитора ефективності систем внутрішнього контролю бухгалтерського обліку та типових проблеми, які стали причиною для внесення бухгалтерських коригувань у попередні періоди.

Аналітичні процедури в загальному огляді наприкінці аудиторської перевірки. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури наприкінці аудиторської перевірки, формулюючи загальний висновок стосовно того, чи узгоджуються фінансові звіти в цілому з аудиторським знанням бізнесу. Висновки, сформульовані за результатами таких процедур, покликані підтвердити висновки, сформульовані під час аудиторської перевірки окремих компонентів чи елементів фінансових звітів, а також допомогти у формулюванні загального висновку щодо обґрунтованості фінансових звітів. Проте вони можуть також виявити сфери, що потребують здійснення подальших процедур. Використання аналізу на заключній стадії аудиту ставить своєю метою ще раз підтвердити пояснення всіх істотних коливань значень показників звітності й гарантувати реальність цих показників, як за сумою, так і за змістом.

Таким чином, на стадії планування аналітичні процедури застосовують в необмеженому обсязі і найбільш ефективними вважаються методи, не зв'язані з розрахунками. На стадії перевірки як обмеження виступає наявність відповідної системи внутрішнього контролю і (або) використання аналітичних процедур на першій стадії. На заключному етапі обмеженням є застосування даних процедур на двох попередніх стадіях.

5. Достовірність аналітичних процедур

Застосування аналітичних процедур ґрунтується на очікуванні того, що взаємозв'язки між даними існують і продовжують існувати, якщо немає відомих умов протилежного. Наявність цих взаємозв'язків забезпечує аудиторськими доказами стосовно повноти, точності й обґрунтованості даних, наданих системою бухгалтерського обліку. Однак довіра до результатів аналітичних процедур залежатиме від аудиторської оцінки ризику того, що аналітичні процедури можуть виявити очікувані взаємозв'язки, тоді як насправді наявні суттєві викривлення.

Ступінь довіри аудитора до результатів аналітичних процедур залежить від таких факторів:

а) суттєвості розглянутих статей, наприклад, якщо залишки на рахунках запасів суттєві, аудитор, формулюючи висновки, не покладається тільки на аналітичні процедури. Але він може покластися тільки на аналітичні процедури стосовно певних статей і доходів і витрат, якщо вони не є суттєвими кожна окремо;

б) інших аудиторських процедур, спрямованих на досягнення тих самих цілей аудиторської перевірки; наприклад, інші процедури, здійснювані аудитором при огляді погашення дебіторської заборгованості (наприклад, огляд наступних надходжень грошових коштів), можуть підтвердити або зняти з розгляду питання, що виникли в результаті застосування аналітичних процедур щодо класифікації дебіторів за строками оплати;

в) точності, з якою можна прогнозувати очікувані результати аналітичних процедур. Наприклад, аудитор, як правило, порівнюючи коефіцієнти валового прибутку одного періоду з іншим, очікує більшої відповідності, ніж при порівнянні витрат, таких як витрати на дослідження і витрати на рекламу;

г) оцінок ризику контролю і властивого ризику, наприклад, якщо внутрішній контроль обробки замовлень на придбання недостатній, а отже, ризик контролю високий, то, можливо, формулюючи висновки щодо дебіторської заборгованості, треба більше довіряти детальним тестам операцій і залишків на рахунках ніж аналітичним процедурам.

Аудитор повинен розглянути питання про перевірку заходів контролю щодо підготовки інформації, використовуваної в аналітичних процедурах. Якщо такі заходи контролю ефективні, аудитор матиме більше впевненості в достовірності інформації, а отже в результатах аналітичних процедур. Заходи контролю за нефінансовою інформацією часто можна перевірити разом із заходами контролю, які стосуються бухгалтерського обліку. Наприклад, організовуючи заходи контролю за обробкою рахунків-фактур, суб'єкт господарювання може включити заходи контролю за відображенням в обліку обсягу реалізації в одиницях продукції. За таких обставин аудитор може перевірити заходи контролю з обліку реалізованих одиниць одночасно з перевіркою заходів контролю щодо обробки рахунків-фактур.

6. Дії за результатами здійснення аналітичних процедур

Результатом виконання аналітичних процедур є виявлення аудитором наявності або відсутності незвичайних відхилень показників бухгалтерської звітності економічного суб'єкта. У разі якщо аудитор встановлює незвичайні відхилення, які не підтверджуються доказами, отриманими з інших джерел, він повинен ретельно дослідити їх для того, щоб переконатися в об'єктивності та надійності проведених аналітичних процедур. Процес дослідження відхилень повинен починатися з опитування керівництва економічного суб'єкта. Відповіді керівництва повинні бути підтверджені аудиторськими доказами або знаннями аудитора про діяльність економічного суб'єкта. Крім того, аудитор повинен розглянути можливість проведення інших аудиторських процедур, заснованих на результатах опитувань керівництва. При цьому аудитор може використовувати дані, підготовлені самим економічним суб'єктом.

Аналізуючи величину незвичайних відхилень, аудитор використовує критеріальні значення, засновані на нормативних документах, внутрішньофірмових інструкціях з визначення рівня суттєвості або на професійному судженні самого аудитора. Якщо незвичайні відхилення перевищують рівень, який аудитор вважає прийнятним, то повинна бути досліджена величина розбіжності. У тому випадку, якщо цю величину важко виразити в абсолютних значеннях, аудитор використовує величини, виражені у відсотках.

Результати аналізу незвичайних відхилень, а також результати планування та виконання аналітичних процедур аудитор повинен відобразити в робочій документації з проведення перевірки.

Результати виконання аналітичних процедур повинні бути використані для отримання аудиторських доказів, необхідних при складанні аудиторського висновку, а також для підготовки письмової інформації аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту.

Результати проведення аналітичних процедур повинні бути використані для отримання аудиторських доказів. Однак остаточні висновки з конкретного питання аудитору доцільно робити на базі даних аналізу всієї сукупності отриманих з досліджуваного питання аудиторських доказів.

Проведення аналітичних процедур - творча робота, і аудиторським організаціям потрібні певні зусилля, щоб підготувати типові прийоми та методики в цій області.

Складність аналітичних процедур окупається їх ефективністю. Результати зарубіжних досліджень щодо виявлених в ході численних аудиторських перевірок істотних спотворень бухгалтерської звітності показують, що аналітичні процедури допомогли виявити 27,1% всіх спотворень. Якщо розуміти аналітичні процедури розширено, то ця цифра зростає до 45,6%. Аналітичні процедури отримали велике поширення у міжнародній практиці. Застосування аналітичних процедур для аудитора не строго обов'язково, але істотно полегшує роботу. За допомогою цих процедур можна отримувати інформацію швидше, ніж при безпосередній перевірці первинних бухгалтерських документів.

Перелік посилань на використані джерела

достовірність бухгалтерський звітність

1. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ - 2000», 2002. - 504 с.

2. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійоної етики аудиторів України. - К.: Аудиторська палата України, Укркомункваліфонд; Основа, 1999. - 274 с.

3. Немченко, В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст]: підручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко; Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун т. - К.: ЦУЛ, 2008. - 240 с.

4. Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» [Текст]: закон України / Україна. Закон, 2006.

5. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст]: навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун т споживчої кооперації України. - К.: ЦУЛ, 2008. - 320 с.

6. Давидов Г. M. Аудит: Навч. посіб.; 2-ге вид., перероб. І доп.- Т-во «Знання», КОО, 2001.- 363 с.

7. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Пер. з англ. - К.: ТОВ «ІАМУ АУ «Статус», 2006. - 1028 с.

Размещено на Allbest.ru