Амортизація основних засобів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Економічна суть поняття зносу та амортизації основних засобів

2. Нормативно-правове забезпечення обліку зносу та амортизації основних засобів

3. Організаційно - економічна характеристика підприємства

4. Документальне оформлення зносу і амортизації основних засобів

5. Організація синтетичного і аналітичного обліку зносу і амортизації основних засобів на підприємстві

Список використаних джерел

Додаток 1. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

Додаток 2

Додаток 3. Використання методів нарахування амортизації до різних груп ОЗ



1. Економічна суть поняття зносу і амортизації основних засобів

Щоб забезпечити своєчасне й повне оновлення основного капіталу, запроваджуються норми амортизації, що враховують фізичне і моральне зношування. Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зношування на вартість виробленого продукту і використання цієї вартості для подальшого відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці. Вартісне зношування є грошовим вираженням фізичного і морального зношення.

Перенесена вартість являє собою частину собівартості продукції, яка після реалізації надходить підприємству у вигляді частини виторгу, що зараховується на спеціальний грошовий фонд (амортизаційний фонд). Амортизаційний фонд - це фонд грошових ресурсів, що утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для повного відновлення (реновації) основного капіталу. За натуральною формою відшкодування зношування основного капіталу здійснюють у процесі нового капітального будівництва та капітального ремонту.

Слід зазначити, що амортизація відшкодовує зношування основного капіталу лише у процесі виробництва. За рахунок амортизації не відшкодовуються засоби праці, зруйновані під час стихійного лиха, війни, невстановлене устаткування, а також засоби праці, які тривалий час перебувають у капітальному ремонті. Амортизація нараховується при введенні в дію нових цехів, дільниць, відділів.[5, 208 с.]

Оборот основного капіталу, завдяки багаторічному функціонуванню його матеріально-речових елементів, відбувається у формі амортизації.

Розрізняють фізичний і моральний знос основного капіталу (рис.1.1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Форми зносу основного капіталу

Фізичний знос основного капіталу відбувається в процесі виробничого споживання його елементів, а також під фізико-хімічними впливом навколишнього природного середовища. Розмір фізичного зносу залежить від тривалості та інтенсивності використання основного капіталу. Втрати від фізичного зносу машин та обладнання можуть бути скорочені за рахунок поточного та капітального ремонтів. Проте з часом можливості подальшої експлуатації засобів праці у зв'язку з погіршенням їх техніко-експлуатаційних властивостей поступово зникають.

Матеріально-речові елементи основного капіталу можуть піддаватися моральному зносу, обумовленого науково-технічним прогресом.

Моральний знос основного капіталу - техніко-економічне старіння його елементів, що виявляється у втраті доцільності їх подальшої експлуатації в результаті появи більш дешевих і більш досконалих засобів праці. Розрізняють моральний знос першого і другого видів.

Моральний знос першого виду обумовлений здешевленням елементів основного капіталу внаслідок підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють машини й устаткування, подібні тим, які використовується на діючих підприємствах. Цей вид зносу не викликає потреби в негайній заміні старої техніки новою, проте свідчить про необхідність більш активного використання існуючого обладнання.

Моральний знос другого виду обумовлений винаходом нових, більш ефективних засобів виробництва, застосування яких поліпшує якісні характеристики і здешевлює вироблену продукцію. Така форма морального зносу підриває конкурентоспроможність підприємств і викликає необхідність заміни діючого застарілого обладнання до закінчення терміну його фізичного зносу.

Амортизаційне відрахування - щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства. Разом з тим вони виступають джерелом відшкодування зносу основних засобів, утворюючи фінансові передумови для інвестування. Саме тому система амортизаційних відрахувань - важливий фактор підвищення ефективності суспільного виробництва.

Загальна сума грошей, призначена для відшкодування вартості зношеного основного капіталу, утворює амортизаційний фонд. Амортизаційний фонд-грошовий фонд, призначений для відшкодування вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають з виробничого процесу в міру свого фізичного та морального зносу.

Інтенсифікація виробництва в країнах з розвиненою економікою призводить до втрат амортизаційним фондом функцій фінансування відновлення основного капіталу в межах простого відтворення. В сучасних умовах амортизаційні відрахування перетворюються на один із найважливіших джерел накопичення, виконуючи функції, аналогічні тим, які притаманні капіталізованої частини прибутку.

Державна амортизаційна політика є важливим чинником активізації інвестиційної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Практика свідчить, що уряди розвинених країн світу активно використовують прискорену амортизацію і амортизаційні пільги з метою регулювання швидкості обороту основного капіталу, інтенсифікації процесу його відтворення, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, стимулювання нововведень і зростання конкурентоспроможності національних підприємств. Так, в 1977 р. Міністерство міжнародної торгівлі і промисловості Японії скоротило терміни амортизації факсимільних апаратів (факс) з 10 до 5 років, спонукаючи користувачів купувати їх досконаліші моделі. Аналогічна ситуація виникла в 1978-1979 рр.. у сфері робототехніки, коли були скорочені терміни амортизації високопродуктивних апаратів і покупці могли протягом першого року експлуатації устаткування списати 25% його вартості.[4, 370].

На сьогоднішній українське законодавство трактує наступне визначення амортизації :

Амортизація - систематичний розподіл вартості ОЗ, інших необоротних та НА, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [6, п. 14.1.3 ].

Об'єктом амортизації є всі ОЗ (крім землі і незавершених капітальних інвестицій).

Згідно П(с)БО 7 основними засобами вважаються - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Податковим законодавством закріплені мінімальні строки використання для груп ОЗ.(Додаток 1)

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації здійснюється по різному залежно від обраного методу амортизації (Додаток 2).

Пояснимо деякі терміни, що використовуються при застосуванні методів амортизації ОЗ:

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Залишкова вартість - первісна вартість за вирахування суми зносу.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації. [2]

Методи нарахування амортизації умовно можна поділити на два види:

· методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

· метод амортизації, що базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єктів основних засобів. До нього відноситься виробничий метод нарахування амортизації.

Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються підприємством самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ставить перед собою у зв'язку із використанням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування амортизації(додаток 3).

Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.

Але на практиці ОЗ найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації, і відповідно, в цей період вони найбільше зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методу прискореної амортизації. Прискорена амортизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдяки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.

Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і прискореного зменшення залишкової вартості - найбільш привабливі для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих же об'єктів, коли збільшуються затрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації яка нараховується, незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну використання таких ОЗ. Щодо вигідності застосування методів прискореної амортизації то висновки кожне підприємство змушене робити самостійно, враховуючи багато чинників: калькулювання цін на продукцію, обсяг та термін власних капітальних вкладень тощо.

Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) можна достовірно визначити. Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно експлуатувалися, тим самим швидше «переносили» свою вартість на вартість готової продукції. Перевагами методу є відповідність величини нарахованої амортизації до обсягу продукції; недоліком - складність визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ. [1, 176].

Отже проаналізувавши дану інформацію можна зробити наступні висновки:

· будь який об'єкт який використовується в господарській діяльності має здатність, до втрати своїх фізичних чи моральних властивостей - це явище в науці називається зносом;

· Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зношування на вартість виробленого продукту і використання цієї вартості для подальшого відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці;

· в Україні законодавством передбачено використання п'ятьох методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний і виробничий;

· згідно чинного законодавства амортизація нараховується протягом строку корисного використання об'єкта основних засобів;

· Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

· Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

2. Нормативно-правове забезпечення обліку зносу та амортизації основних засобів

Облік амортизації ОЗ засобів підприємство здійснює з дня реєстрації його як фізичної особи та до дня його ліквідації.

Бухгалтерія у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу. Нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування. Вони потрібні, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій.

Згідно законодавства України амортизація основних засобів регулюється наступними законодавчими актами:

· Податковий кодекс України від;

· ЗУ « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

· ЗУ «Про оподаткування прибутку»;

· ЗУ «Про фінансовий лізинг»;

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби;.

· План рахунків

· Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

· Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів.

Податковий кодекс України (прийнятий 2 грудня 2010 року N 2755-VI) зазнав певних змін влітку 2011 року. Зміни доторкнулись і питання ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності на підприємстві. Зміни відбулись і стосовно теми що розглядається, тобто амортизації. Так в законі подається новий підхід до класифікації основних засобів і грошова межа яка їх розділяє. Так згідно податкового кодексу Основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). (п. 14.1.138 ПКУ).

Як бачимо основним засобом визнається матеріальний актив вартість якого перевищує 2500 грн., тоді як раніше вважалось 1000 грн.

Внеслися зміни і до методів нарахування амортизації. В Податковому кодексі України закріплені наступні методи:

· Прямолінійний;

· Кумулятивний;

· Зменшення залишкової вартості;

· Прискореного зменшення залишкової вартості;

· Виробничий.

Не важко помітити, що замість раніше звичних 6 методів на даний час виділяють тільки 5, тобто змінами було скасовано податковий метод нарахування амортизації.

Також в законі наводиться зовсім нова класифікація груп ОЗ. Замість звичних 4 їх тепер виділяють 16. З затвердженням групування затвердились і мінімальні строки корисного використання ОЗ (додаток 1).

Податковим кодексом закріплюють методи які можуть використовуватися при нарахуванні амортизації тих чи інших груп ОЗ (додаток 3).[6]

Закон України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (прийнятий 16 липня 1999 року, N 996-XIV) зі змінами та доповненнями, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Згідно закону за принципом повного висвітлення первинними бухгалтерськими документами повинні оформлюватися усі без винятку операції, які підлягають обліку.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впровадження обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В залежності від частоти використання реквізитів в різних документах виділяють загальні (основні) та індивідуальні реквізити.

Окремі реквізити є обов'язковими для кожного документу, незалежно від його виду.

Обов'язкові реквізити є загальними (основними) для характеристики будь-якої операції. Вони визначають зміст операцій, які відображаються, і надають документу доказову силу.

Так, в документах з обліку амортизації це такі реквізити, як класифікаційна група, вид та назва основних засобів, балансова вартість, сума амортизації, кореспондуючий рахунок, строк корисного використання, дата оприбуткування та інші які зазначені і передбачені формою відомості для відповідного методу. [7]

У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР Закон від 28.12.1994 року питанню амортизації присвячена ціла стаття під номером 8. Так в даному документі надається визначення поняття амортизації та класифікації її на три групи (звичайна, бонусна та прискорена),а також умови застосування кожної з трьох видів. В документі описані групи витрат які підлягають та не підлягають амортизації. В документі наведено групування основних засобів та порядок визначення та нарахування сум амортизації. Також в документі описано облік амортизації об'єктів наданих в оперативну та фінансову оренду, а також розрахунок норми амортизації. [8]

У Законі України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997 року (В редакції Закону N 1381-IV (1381-15) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.231) йдеться про нарахування амортизації об'єктів, що знаходяться в фінансовій оренді. Стаття 18. Амортизаційні відрахування свідчить про те, що об'єкт який знаходиться у фінансовій оренді підлягає нарахування амортизації згідно чинного законодавства. Також дана стаття говорить про те, що нарахування амортизації об'єкта фінансової оренди може здійснюватись прискореними методами.[9]

Методологічні принципи амортизації основних засобів і інших необоротних матеріальних активів в бухгалтерському обліку визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, із змінами і доповненнями (далі -- П(с)БО 7).

П(с)БО 7 надає визначення амортизації основних засобів та об'єктів основних засобів, а також визначення супутніх термінів. Також в положенні описано розрахунок строку корисного використання об'єкта основних засобів та можливості його зміни. В положенні наводиться перелік основних методів нарахування амортизації та їх характеристика. Описується порядок та строки нарахування амортизації. [2]

Наступним документом без якого неможливий розрахунок амортизації є план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (Затверджено наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 N 291).

В плані рахунків для нарахування амортизації виділений окремий рахунок № 13 «Знос (амортизації) необоротних активів». До рахунку відкриваються такі субрахунки:

· 131 - знос основних засобів;

· 132 - знос інших необоротних матеріальних активів;

· 133 - накопичена амортизація нематеріальних активів;

· 134 - накопичена амортизація довгострокових біологічних активів;

· 135 - знос інвестиційної нерухомості. [10]

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 26.09.2011 р. №1204). В даному документі описується принципи застосування рахунку 13 та відповідних субрахунків. Також наведені типові кореспонденції рахунків. [6]

В методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року N 561). П'ятий пункт даного документу присвячений саме нарахуванню амортизації основних засобів. В документі розглянуто явище амортизації, визначення строку корисного використання та умови його зміни. [11]

Отже підбиваючи підсумки можна засвідчити, що таке явище як амортизація досить ретельно регулюється і доступно описано в законодавчих актах України. Також беручи до уваги зміни в законодавстві, що стосуються даного питання можна зробити висновок, що дане питання не залишається без уваги держави і поступово розвивається.

3. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Богодухівське», яке знаходиться на землях однойменного села Богодухівка в Чорнобаївському районі. Підприємство є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

Форма власності - приватна власність. Код ЄДРПОУ - 03793515. Основні види діяльності підприємства - вирощування зернових та технічних культур; розведення великої рогатої худоби; надання послуг у рослинництві і тваринництві; облаштування ландшафту; виробництво м'яса; виробництво нерафінованих олії та жирів; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво цукру; лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини; оптова торгівля несільськогосподарськими проміжними продуктами. Керівник - Ворона Олександр Миколайович.

СТОВ « Богодухівське» розпочало свою діяльність 15 років назад як сільськогосподарське підприємство, основним видом діяльності якого є рослинництво. Для ефективного господарювання були опановані сучасні методи організації виробництва, управління кадрами, залучені досвідчені фахівці, які застосовують високоякісні технології, з використанням якісних та найбільш безпечних засобів захисту рослин, мінеральних добрив в повному обсязі, сучасних і високопродуктивних сортів насіння вітчизняної та закордонної селекції. Запровадження сучасних технологій виробництва сільськогосподарської продукції та їх дотримання справляє найістотніший вплив на ефективність виробництва та його динаміку. Придбання власної вітчизняної та іноземної сільськогосподарської техніки дозволило суттєво зменшити час на польові роботи, збитки, матеріальні витрати на обслуговування та утримання техніки, а також дозволило планомірно організовувати аграрні роботи, ефективність яких напряму залежить від погодних умов.

Підприємство займає 4342 гектари орендованих тільки в жителів свого села земельних паїв. На молочнотоварному комплексі щодня доять по 20 кілограмів молока від корови -- це найвища в районі продуктивність і щодня Іркліївський маслосирзавод забирає звідси понад 12 тонн молока вищого сорту. На молочній фермі півторитисячне поголів'я, з них 620 корів. Ферма сучасна не тільки за євро вікнами (старі приміщення підремонтували, перекрили), обгороджена, з усіх сторін обставлена рулонами, сіно й солома рулонах при фермі. Молокопровід, танкер -- молокоприймач з охолоджувачем, в корівниках французьке обладнання фірми ДЕ Лаваль, зокрема полегшені доїльні апарати. Доїння трьохразове.

У 2011 році підприємство ввело в дію велике зерносховище (гігантський зерносклад завдовжки 102 метри, завширшки 24 й заввишки 3 метри) та переробили із старої сушарку, на газову американську, додатковим охолодженням. На ній за добу сушать до 450 тонн зерна. Зерно реалізують на «Нібулон», а на зберігання на ДП «Златодар», що знаходиться у м. Золотоноша Черкаської області.

На підприємстві постійно вивчаються питання і застосовуються різноманітні методи з метою зниження собівартості товарів. Спеціалісти підприємства у постійному пошуку нових засобів. Впроваджено енергозберігаючий режим технологічних процесів.

Щоб визначити розмір досліджуваного підприємства нам потрібно оцінити його за такими параметрами як: площа сільськогосподарських угідь і ріллі, розмір авансованого капіталу, обсяг продажу та середньооблікова чисельність працівників. Ці показники ми розраховуємо по нашому підприємству в динаміці за три роки.

Таблиця 3.1 Показники розміру СТОВ «Богодухівське» 2009- 2011рр.

Показники	2009 р	2010 р	2011 р
Площа с?г угідь, га	4560	4560	4560
Рілля, га	4315	4315	4315
Розмір авансованого капіталу, тис. грн.	37841	41882	58994
Товарна продукція, тис грн.	27457,2	41957,0	45962,0
Середньооблікова чисельність працівників, чол.	176	213	200

Таким чином, аналізуючи таблицю 3.1 можна зробити висновки, що площа с/г угідь та ріллі протягом трьох років не змінилася. Авансований капітал підприємства характеризує можливості щодо загального розвитку, оскільки є вартісним вираженням всіх ресурсів підприємства, крім земельних. Як видно з таблиці 3.1., авансований капітал в СТОВ «Богодухівське» у 2011р збільшився на 55,8 % в порівнянні з 2009 р. Розмір товарної продукції збільшилась на 67,3 %. Середньооблікова чисельність працівників також збільшилася, так як на підприємстві з'явилися робочі місця на новому свинокомплексі.

Отже, чим більші показники розміру підприємства, тим більші у нього масштаби операцій, потужніша виробнича база, кращі можливості для утримання і зміцнення своєї позиції на ринку.

Для того, щоб визначити виробничий напрям підприємства розраховують структуру товарної продукції - діленням грошової виручки від реалізації продукції по окремій галузі на всю грошову виручку підприємства.

Таблиця 3.2 Структура товарної продукції СТОВ «Богодухівське», 2011р

Продукція галузі	Товарна продукція, тис. грн.	Питома вага галузі в товарній продукції, %	Ранжований ряд
Зернові: Озима пшениця	1219,0	2,65	4
Кукурудза на зерно	16878,0	36,72	1
Ячмінь ярий	98,0	0,21	10
Овес	4,0	0,009	12
Соняшник	174,0	0,38	9
Соя	207,0	0,45	8
Ріпак озимий	871,0	1,9	6
Ін. продукція рослинництва	57,0	0,12	11
ВРХ	1020,0	2,22	5
Свині	10317,0	22,45	3
Молоко	14635,0	31,84	2
Ін. продукція тваринництва	4,0	0,009	13
Послуги в с/г	478,0	1,04	7
Разом:	45962,0	100,00	х

Найбільшу частину товарної продукції сільського господарства займає вирощування кукурудзи на зерно (36,7%) та виробництво молока (31,8%). Тому, виробничий напрям СТОВ «Богодухівське» зерно-молочний.

На основі структури товарної продукції визначаємо коефіцієнт зосередженості (Кз)за такою формулою:

Де ПВі - питома вага і-ї галузі в структурі товарної продукції;

Nі - порядковий номер і-ї галузі в ранжованому ряді.

Підставивши дані ми отримали, що коефіцієнт зосередженості становить 0,29, що свідчить про середній рівень зосередженості галузі.

Для підтвердження висновку про виробничий напрям підприємства доцільно розрахувати структуру посівних площ.

Таблиця 3.3 Структура посівних площ СТОВ «Богодухівське», 2009-2011рр.

Культура	2009р	2010р	2011р
	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура,%
Озима пшениця	618	18,31	467	14,76	441	14,84
Кукурудза на зерно	830	24,59	904	28,56	1028	34,60
Ячмінь озимий	350	10,37	40	1,26	25	0,84
Ячмінь ярий	380	11,26	594	18,77	181	6,09
Горох	202	5,98	142	4,49	80	2,69
Овес	30	0,89	10	0,32	18	0,61
Соняшник	743	22,01	735	23,22	682	22,96
Соя	223	6,61	223	7,05	223	7,51
Ріпак озимий	-	-	50	1,58	293	9,86
Разом:	3376	100	3165	100	2971	100

Отже, в структурі посівних площ найбільшу питому вагу протягом трьох років займають: кукурудза на зерно, соняшник та пшениця озима. У 2011 році їхній відсоток у структурі посівних площ становив: кукурудза на зерно - 34,6%, соняшник - 22,9%, пшениця озима - 14,8%. А найменші площі посіву у структурі посівних площ протягом трьох років займає овес.

Далі, для поглиблення економічної характеристики підприємства визначаємо показники матеріально - речової складової інтенсивності виробництва. Адже, чим вищий рівень концентрації ресурсів на одиницю земельної площі, тим більші обсяги виробництва продукції можна досягти за інших умов.

знос амортизація основний засоби

Таблиця 3.4 Показники матеріально-речової складової інтенсивності виробництва СТОВ «Богодухівське», 2009-2011рр.

Показник	2009р	2010р	2011р
Авансований капітал на 1га с.г угідь, грн/100га.	829,8	918,6	1293,7
Власний капітал грн/100га.	443,6	605,5	742,6
Трудозабезпеченість, чол/100га	3,9	4,7	4,4
Витрати виробництва на 1га, грн/га.	6792,7	8914,7	10019,1

Так, наприклад розмір авансованого капіталу по відношенню до земельних площ в досліджуваному підприємстві у 2011 році був найбільшим і становив 1293,7 грн/100га; розмір власного капіталу у 2011р збільшився на 67,3% порівняно з 2009р.; показник трудозабезпеченості був найбільшим у 2010 році і становив 4,7чол/100га. Витрати виробництва у 2011р також збільшилися на47,4% в порівнянні з 2009р.

Далі для оцінки економічного стану підприємства обчислюємо показники стану і руху основних фондів (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5 Показники стану і руху основних засобів

Показники	2009	2010	2011
Показники руху
Коефіцієнт зростання	0,96	1,224	1,6219
Коефіцієнт вибуття	0,02	0,006	0,003
Коефіцієнт оновлення	0,105	0,313	0,4866
Показники стану
Коефіцієнт зношення	0,301	0,324	0,284
Коефіцієнт придатності	0,669	0,675	0,716

Аналізуючи отримані розрахунки можемо зробити наступні висновки. Як бачимо коефіцієнт зростання поступово збільшується по роках і в 2011 році порівняно з 2009 збільшився майже в двічі. Це добрим знаком адже говорить про те, що підприємство збільшує обсяг основних засобів на підприємстві. Аналізуючи тенденцію зміни коефіцієнтів потрібно звернути увагу на їх розрив, тобто чим він більший тим краще для підприємства і свідчить про вищу придатність основних засобів. Так як бачимо по роках цей розрив змінювався і в принципі мав тенденцію до зростання (не значне зниження в 2010).

Визначаємо показники інтенсивності використання окремих ресурсів таблиця 3.6.

Ступінь розораності характеризує частку ріллі в структурі сільськогосподарських угідь. Важливо зазначити, що високий ступінь розораності може призвести до ерозії ґрунтів.

Таблиця 3.6 Показники інтенсивності використання землі в СТОВ «Богодухівське», 2009-2011рр.

Показник	2009р	2010р	2011р
Ступінь розораності,%	94,6	94,6	94,6
Питома вага інтенсивних культур у загальній посівній площі підприємства, %	46,6	51,8	57,6
Питома вага зернових культур в посівній площі, %	71,4	68,2	59,7

Підприємство з інтенсивних культур вирощує тільки кукурудзу на зерно та соняшник. Різниця між частками інтенсивної культури у загальній посівній площі за три роки не значна і складає 11% у 2011р порівняно з 2009 роком. Потрібно сказати, що інтенсивні культури, хоч і вимагають значних затрат живої і уречевленої праці для свого вирощування, але й забезпечують великий обсяг виробництва валової продукції з кожного гектару посіву. Щодо частки зернових культур в посівній площі, то вони з кожним роком спадають і в 2011 році становлять 59,7%.

Для аналізу підприємства важливим є дослідження натуральних показників ефективності виробництва, які дозволяють підтвердити чи, навпаки спростувати висновки щодо ефективності використання окремих ресурсів підприємства. Урожайність культур є важливим натуральним показником ефективності виробництва на підприємстві. Підвищення урожайності продукції забезпечує скорочення постійних витрат в структурі собівартості продукції. Розглянемо нижче подану таблицю 3.7.

Таблиця 3.7 Натуральні показники абсолютної ефективності СТОВ «Богодухівське» в рослинництві 2009-2011рр.

Культура	Урожайність, ц/га	Д Зміни (2011-2009), ц/га
	2009р	2010р	2011р
Озима пшениця	51,1	37,9	30,3	-20,8
Кукурудза на зерно	106,4	73,0	153,0	46,6
Ячмінь озимий	44,5	21,4	24,5	-20,0
Ячмінь ярий	37,7	27,8	34,3	-3,4
Горох	19,2	23,7	22,6	3,4
Овес	47,4	37,1	16,9	-30,5
Соняшник	30,9	29,6	26,7	-4,2
Соя	19,7	17,2	25,5	5,8
Ріпак озимий		17,1	8,0

Як видно з таблиці, урожайність культур на підприємстві по деяких культурах значно скоротилася. Причиною нижчої урожайності за 2011р на думку агронома господарства, є недостатня кількість вологи та висока температура повітря в період вегетації зернових культур, особливо у вересні та жовтні. Підприємство вирощує щорічно більше 3 сортів культур, що не дозволяє в певній мірі розтягнути строки посівів культур та згладити зниження урожайності у разі не врожайності певного сорту.

Отже, при збільшені урожайності, за інших рівних умов, знижується собівартість продукції, а отже вона стає більш конкурентноспроможна на ринку за ціною, тобто має вищу цінову конкурентоспроможність.

Розрахуємо вартісні показники абсолютної ефективності підприємства і порівняємо їх (табл. 3.8).



Таблиця 3.8 Вартісні показники абсолютної ефективності СТОВ «Богодухівське», 2009-2011рр.

Показники	2009р	20010р	2011р
Товарна продукція на 1га с.г угідь, грн	6021,32	9201,10	10079,39
Прибуток на 1га с.г угідь, грн	1310,96	867,76	1581,58
Товарна продукція на сер. річ.гол., грн	7669,61	10421,51	10186,61
Прибуток на сер. річ. гол., грн	1669,83	982,86	1598,40

З таблиці видно, на досліджуваному підприємстві показник товарної продукції на 1 га с.г угідь у 2011 році зменшився на 67,3 % порівняно з 2009р., показник товарної продукції на сер. річ. гол. збільшилися на 32,8%. Дані про чистий прибуток на 1га та на сер. річ. гол. за 2011р свідчать про те, що підприємство отримало прибуток у розмірі 1581,58 грн. та 1598,40 грн. відповідно.

В даному розділі доцільно визначити продуктивність використання виробничих ресурсів (табл.3.9).

Таблиця 3.9 Показники продуктивності використання виробничих ресурсів СТОВ «Богодухівське» 2009-2011рр.

Показники	2009р	2010р	2011р
Продуктивність авансованого капіталу,тис.грн.	0,72559	1,00179	0,7791
Продуктивність оборотного капіталу, тис. грн.	1,52905	2,35926	2,09604
Продуктивність власного капіталу, тис. грн.	1,35732	1,51947	1,35729
Річна продукт. праці тис.грн/ 1осбу	156,007	196,981	229,81

Отже, аналізуючи дані таблиці випливає, що показники продуктивності використання виробничих ресурсів на підприємстві були найвищими у 2010році, окрім річної продуктивності праці, яка у 2011 році була найвищою.

Тепер розрахуємо показники економічної ефективності виробництва, що пов'язані з прибутковістю підприємства (табл.3.10).



Таблиця 3.10 Показники економічної ефективності виробництва СТОВ «Богодухівське» 2009-2011рр.

Показники	2009р	2010р	2011р
Рентабельність авансованого капіталу,%	13,6	10,5	12,2
Рентабельність власного капіталу,%	25,5	15,9	21,3
Рівень рентабельність по підприємству,%	16,6	10,8	16,3
Рентабельність продажу,%	18,8	10,5	16,2

Економічний зміст показника рентабельності авансованого капіталу говорить про те, що підприємство у 2011 році на кожну гривню авансованого капіталу одержує відповідно 12,2 коп. прибутку. СТОВ «Богодухівське» на кожну гривню власного капіталу отримує 21,3 коп. прибутку. Крім цього можна сказати, дане підприємство за рахунок одержаної грошової виручки від реалізації покрило всі свої витрати і при цьому на кожну гривню цих витрат одержало відповідно ще 16,3 коп. прибутку про що свідчить рівень рентабельності по підприємству. Економічний зміст показника рентабельності продажу показує, яка питома вага прибутку у грошовій виручці і на СТОВ «Богодухівське» він становить 16,2%.

4. Документальне оформлення зносу і амортизації основних засобів

Як відомо, саме первинні документи є основою бухгалтерського обліку. І тільки та інформація, яка міститься у первинних документах, потім потрапляє до регістрів синтетичного та аналітичного обліку і систематизуються на рахунках бухгалтерського обліку. Так само і документи та облікові регістри, що пов'язні з обліком амортизації заповняються на основі первинних документів з обліку основних засобів.

Оскільки одиницею обліку основних засобів залишається об'єкт, бухгалтерський облік об'єктів основних фондів як і раніше ведеться підприємствами із застосуванням типових форм первинного обліку, затверджених Наказом № 701 затвердженого наказом Міністерства аграрної політики про затвердження спеціалізованих форм первинних документів з обліку основних засобів і інших необоротних активів сільськогосподарських підприємств та Методичних рекомендацій щодо їх застосування від 27.09.2007 року. На сільськогосподарському підприємстві можуть використовуватися такі форми первинних документів для обліку руху, аморизації ів зносу основних засобів (таблиця 4.1).[13]

Таблиця 4.1

№ з/п	Назва	Номер форми
Документальне оформелння і облік наявності та руху основних засобів
1	Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів	ОЗСГ - 1
2	Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих (модернізованих) об'єктів	ОЗСГ - 2
3	Акт на списання основних засобів	ОЗСГ - 3
4	Акт на списання автотранспортних засобів	ОЗСГ - 4
5	Інвентарна картка обліку основних засобів	ОЗ - 6
6	Картка обліку основних засобів	ОЗ - 8
7	Інвентарний список основних засобів	ОЗ - 9
Документи і облікові регістри обліку амортизації і зносу основних засобів
8	Журнал-ордер	4 А с.-г.
9	Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом на початок року	4.4 С.-Г.
10	Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули	4.5 С.-Г.
11	Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за місяць	4.6 С.-Г.
12	Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів	ОЗСГ-5
13	Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули	ОЗСГ-6
14	Зведена відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів	ОЗСГ-7
15	Відомість розподілу витрат з утримання й експлуатації машинно-тракторного парку	ОЗСГ-9
16	Розрахунок амортизації по автотранспорту	ОЗ-16

Приклади вище розглянутих документів представлені в додатку 4

Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. 03СГ-1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, при оформленні внутрішнього переміщення, а також для виведення із складу основних засобів, внаслідок їх передачі іншому підприємству. Він оформляється комісією в одному примірнику в момент надходження чи вибуття основних засобів. Після цього акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗСГ-1) з доданою технічною документацією передається в бухгалтерію, підписується керівником та головним бухгалтером.

Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих (модернізованих) об'єктів (ф. 03СГ-2) підписується відповідальним працівником відділу та представником організації (відділу), що проводила ремонт чи модернізацію основних засобів, та передається в бухгалтерію. В технічну документацію об'єкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику об'єкта, що пов'язані з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією. Документ складається в двох екземплярах: один передається організації, що здійснює ремонт; інший -- в бухгалтерію.

Акт прийому-передачі основних засобів (форма ОЗСГ-1) при безоплатній передачі основних засобів іншому підприємству складається в двох екземплярах (обом сторонам). При продажу акт складається в трьох примірниках: перші два -- залишаються у продавця, а третій -- передається покупцеві.

Акт на списання основних засобів (форма ОЗСГ-3) використовується при оформленні вибуття основних засобів, при повному чи частковому їх списанні. Акт складається в двох примірниках (один -- в бухгалтерії, інший -- матеріально-відповідальній особі). В акті вказуються затрати на списання, а також вартість матеріальних цінностей, отриманих внаслідок ліквідації.

Акт на списання автотранспортних засобів (форма ОЗСГ-4) застосовується для оформлення списання легкового чи вантажного автомобіля, причепа тощо внаслідок їх повної ліквідації. (підручник стр 146)

Аналітичний облік основних засобів здійснюють в інвентарних картках (типова форма № ОЗ-6). Інвентарні картки містять інформацію про технічні особливості об'єкта, їх інвентарний номер, первісну вартість, норму амортизації та ін. Записи в інвентарних картках здійснюють за даними первинних документів, технічних паспортів. Картки, як правило, можуть складатися в одному примірнику і зберігатися в бухгалтерії у картотеці. Але може існувати варіант побудови аналітичного обліку з веденням двох примірників цих форм.

Якщо облік основних засобів у місцях експлуатації не ведуть в інвентарних списках основних засобів (типова форма № 0З-9), а ведуть в інвентарних картках, то в цих випадках інвентарні картки складають у двох примірниках: один - у бухгалтерії, другий - у місцях експлуатації основних засобів. Заповнені інвентарні картки реєструють в описах інвентарних карток з обліку основних засобів (типова форма № 0З-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів»). Опис інвентарних карток ведуть за класифікаційними групами об'єктів основних засобів та інших необоротних активів. При вибутті основних засобів роблять помітки в описі, а відповідну картку прикладають до акту на списання основних засобів.

Зміни у вартості основних засобів, інших необоротних активів та суму зносу при переоцінці відображають у вищеназваних реєстрах. Інвентарні картки на основні засоби та інші необоротні активи, що надійшли або вибули протягом місяця зберігають в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють Картку обліку руху основних засобів (типова форма № 0З-8). На підставі даних карток руху основних засобів складають Аналітичні дані до рахунків 10, 11, які містяться в відомості № 4.1 с.-г. аналітичного обліку по рахунках: 10 «Основні засоби»; 11 «Інші необоротні матеріальні активи». По рахунку 12 «Нематеріальні активи» аналітичний облік ведеться в відомості № 4.3 с.-г. аналітичного обліку по рахунках: 12 «Нематеріальні активи»; 19 «Гудвіл».

В аналітичних даних відображають за кожним рахунком і в розрізі субрахунків залишок на початок місяця, обороти по дебету і кредиту і залишок на кінець місяця. Підсумок по кожному рахунку звіряють з даними синтетичного обліку рахунків 10, 11, 12 в Головній книзі.

В місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально-відповідальними особами ведуть «Інвентарний список основних засобів» (типова форма № 0З-9). Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.

Діючий порядок аналітичного обліку основних засобів розповсюджується і на облік інших необоротних активів.

Синтетичний облік за рахунками 10, 11, 12, 13, 16, 19 ведуть в Журналі-ордері № 4 А с.-г. Записи по кредиту рахунків 10, 11, 12 здійснюють на підставі первинних документів (ф. № ОЗСГ-3 «Акт на списання основних засобів», № ОЗСГ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів», затверджені наказом Мінагрополітики від 27.09.2007 № 701), бухгалтерських довідок. В кінці місяця кредитові обороти рахунків з Журналу-ордера № 4 А с.-г. переносять в Головну книгу.

В Журналі-ордері № 4 А с.-г. для кожного балансового рахунку виділено окремий розділ, в якому відображаються кредитові обороти.

За рахунками 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»,12 «Нематеріальні активи» з кредиту записують вибуття основних засобів та нематеріальних необоротних активів внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, передачі необоротних активів, як внесок до статутного капіталу іншого підприємства, списання нестач або псування. Кореспондуючими рахунками при вибутті основних засобів виступають: рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» - на суму зносу, нараховану за час експлуатації; 976 «Списання необоротних активів» - на залишкову вартість необоротних активів, які вибули; 972 - «Собівартість реалізованих необоротних активів» - при реалізації необоротних активів, 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» - на залишкову вартість переданих необоротних активів до статутного капіталу інших підприємств.

За дебетом рахунку 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи,12 «Нематеріальні активи» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) необоротних активів, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо).

Для нарахування амортизації необоротних активів складають розрахунок (відомість № 4.4 с.-г.) нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом на початок року. Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 1 січня. Необоротні активи групують за групами та видами об'єктів, а також передбачають розподіл амортизації за об'єктами обліку.

В наступні звітні періоди суму амортизації необоротних активів за січень коригують, враховуючи зміни в їх складі за попередній місяць. При цьому щомісячно складають Відомість № 4.5 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули. В цій відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками, суму амортизації по об'єктах, що надійшли і вибули. По об'єктах, що надійшли, сума амортизації донараховується до попереднього місяця, а по тім, що вибули - вираховується.

На підставі розрахунку (відомість № 4.4 с.-г.), нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом та Відомості № 4.5 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули, складають Відомість № 4.6 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів. В ній записують розподіл амортизації по об'єктах обліку, нараховану суму амортизації за минулий місяць, зміни суми амортизації по об'єктах, що надійшли й вибули, та суму амортизації, нарахованої в поточному місяці.

Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, здійснюють у Відомості № 4.7 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, яка відкривається на рік. У цій відомості за класифікаційними групами основних засобів і їх видами, роками введення в експлуатацію щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об'єктами обліку (субрахунками і аналітичними рахунками).

Синтетичний облік за рахунком 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» ведеться в Журналі-ордері № 4 А с.-г. Записи за кредитом цього рахунку здійснюють на підставі Відомості № 4.6 с.-г. або № 4.7 с.-г. Кредитовий оборот за рахунком 13 переносять в Головну книгу.

При формуванні звітності підприємств явище амортизації відображається в деяких типових формах. Так у звіті про фінансові результати (форма № 2) СТОВ «Богодухівське» в таблиці, що характеризує елементи операційних витрат відображається сума нарахованої амортизації за звітній і попередній період (таблиця 4.2)

Таблиця 4.2

Найменування показника	Код рядка	За звітній період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	30082	27162
Витрати на оплату праці	240	5432	4258
Відрахування на соціальні заходи	250	2183	1550
Амортизація	260	3381	2548
Інші операційні витрати	270	1692	1584
Разом	280	42770	37102

Також сума амортизаційних відрахувань враховується при відображенні структури собівартості 1 ц продукції рослинництва та тваринництва в таблицях, що розміщені в зведеному плані розвитку агропромислового комплексу та сільськогосподарського ринку(Додаток !!!).

В примітках до річної фінансової звітності форма №5 в таблиці нематеріальні активи та основні засоби підприємства відображають суми амортизаційних відрахувань та зносу за групами нематеріальних активів та групами основних засобів. Також в даному документі міститься таблиця, що відображає використання амортизаційних відрахувань. (додаток !!!)

В формі № 50 сг. Відображення амортизації також має своє місце. В довідці 1 «Структура виробничої собівартості за видами сільськогосподарської продукції» відображають розподіл суми загальних витрат понесених на виробництво продукції рослинництва і тваринництва, по статтях витрат та видах продукції відповідно. Серед статей витрат має місце і сума накопиченої амортизації (стовпчик 9 в таблиці для продукції тваринництва і 10 для рослинництва), що входить до складу інших прямих витрат на загальновиробничі потреби. Тобто в даній таблиці видно яким чином сума амортизаційних відрахувань розподіляється між собівартістю продукції рослинництва і тваринництва. Сума амортизаційних витрат відображається також і в таблиці «Витрати на основне виробництво», в даній таблиці також присутній розподіл суми амортизації між рослинництвом і тваринництвом. Тобто дана таблиця відображає суми статей витрат загалом які були розподілені в попередній таблиці (Продукція рослинництва; Продукція тваринництва).

5. Організація синтетичного і аналітичного обліку зносу і амортизації основних засобів на підприємстві

Згідно чинного плану рахунків затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 30 листопада 1999 № 291 (зі змінами і доповненнями) для обліку амортизації і зносу передбачено рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.