Облік і аналіз витрат на інновації: управлінський аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік і аналіз витрат на інновації: управлінський аспект

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Під час світової економічної кризи, застосування інновацій може забезпечити розвиток та конкурентні переваги будь-якому підприємству. Сучасний етап розвитку економіки України також зумовлює необхідність посилення стратегічного інноваційного напряму діяльності проектноорієнтованих підприємств. Результати діяльності науково-дослідних інститутів, лабораторій, експериментальних цехів та заводів має стати одними з перших державних пріоритетів, бо тільки впровадження високих технологій, нових розробок дозволить Україні зайняти належне місце в світовій економіці. Підвищення конкурентоспроможності продукції, зміцнення позицій на існуючих ринках та відкриття нових не можливо здійснити без інвестування в інноваційні проекти. У зв'язку з цим середовище трансформаційної економіки України вимагає нових форм і методів управління витратами на інновації. Так, за даними Держкомстату України, в 2007 р. загальна сума витрат на інновації становила 10.9 млрд. гривень, що у 10 раз більше, ніж у 2000 р. Така затратність інноваційного розвитку нагально ставить проблему підвищення ефективності понесених витрат для збільшення отриманої вигоди.

Значну увагу дослідженню впровадження інноваційних проектів приділили такі закордонні та вітчизняні вчені, як Т. Амабайл, І. Ансофф, В. Александрова, Ю. Бажал, С. Валдайцев, Х.Віссемана, В. Вернадський, С. Вовчок, С. Глазьєва, І. Гриньова, М. Денисенко, Н. Краснокутська, О. Лапко, М. Портер, С. Подолинський, О. Паливода, А. Шумпетер, Ю Яковець та інші.

Обліково-аналітичний аспект проблеми розглядався у працях таких закордонних вчених, як Френк Дж. Фабоцці, Б. Твісс, Ф. Ніксон, Андерсон X., Дж. Блейк, Глен А. Велш, Колдуелл Д., Хелферт Э. та інших. З вітчизняних вчених ці проблеми висвітлені в працях Бланка І.О., Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Бородкіна О.С., Голова С.Ф., Задніпровського О.Г., Кужельного М.В., Крупки Я.Д., Нападовської Л.В., Майорової Т.В., Малюги Н.М., Пересади А.А., Пушкаря М.С., Чумаченка М.Г., Шевчука В.О. та інших. Разом з тим проблеми обліку інноваційної діяльності дотепер цілком не вирішені.

Вирішення проблеми ефективного розвитку та економічного зростання підприємств, які займаються науково-дослідними розробками, не можливе без удосконалення управління витратами на інновації. Проте методика обліку і аналізу витрат на інновації не в повній мірі відповідає сучасним вимогам. Це стосується, насамперед, недосконалості обліково-аналітичного забезпечення розробки та впровадження інноваційних проектів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено у відповідності до плану науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку Державної академії статистики, обліку та аудиту на тему: «Організація та методика обліку, аналізу та аудиту господарської діяльності підприємств» (№ державної реєстрації 0104U009820). У межах наукової програми автором проведено дослідження теоретичних і прикладних проблем управлінського обліку і аналізу витрат на інновації проектноорієнтованих підприємств.

Мета і завдання. Метою дисертації є дослідження теоретико-методологічних основ обліку і аналізу в управлінні витратами на інновації та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.

Відповідно до мети дослідження в роботі поставлено такі завдання:

- дослідити основи теорії управлінського обліку та особливості інформаційного забезпечення управління витратами на пректноорієнтованих підприємствах;

- розробити основні засади організаційно-структурної побудови інноваційної діяльності підприємств в умовах конкурентного середовища;

- розкрити особливості діяльності проектноорієнтованих підприємств та вплив на структуру їх витрат;

- дати критичний аналіз основних видів інноваційної діяльності, виявити можливості розширення та створення сприятливих умов прискореного їх впровадження в господарську діяльність;

- удосконалити класифікацію інновацій, як методологічну основу інформаційного забезпечення управління витратами на інновації;

- узагальнити теоретичні положення інформаційного забезпечення стратегічного управління витрат на інновації;

- розробити та запропонувати до використання удосконалену класифікацію витрат на інновації з метою створення ефективної системи управління ними;

- розробити пропозиції щодо удосконалення обліку витрат на інновації в автоматизованих бухгалтерських системах;

- дати критичний аналіз переваг та недоліків чинних методичних підходів до формування аналітичного інструментарію для стратегічного управління;

- розробити і запропонувати до використання спеціальні прийоми стратегічного аналізу для оцінювання ефективності використання інноваційного потенціалу підприємств.

Об'єктом дослідження є діюча система обліку і аналізу витрат на інновації проектноорієнтованих підприємств.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методологічних і прикладних питань, пов'язаних з обліком і аналізом витрат на інновації в системі управління підприємством.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось із застосуванням наукових методів, заснованих на діалектичному методі пізнання та об'єктивних законах розвитку економіки із застосуванням системного підходу до розкриття економічної сутності витрат на інновації. Методологічну основу наукового дослідження становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. При проведені дослідження були використані такі методи: історичний та логічний - для дослідження еволюції управлінського обліку та місця витрат на інновації в ньому; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення, побудови логіко-структурних схем та формулювання висновків; статистико-економічний - для аналізу сучасного стану інноваційного потенціалу підприємств та оцінки ефективності його використання; монографічний - для оцінки інновацій в компонентах структури підприємств; розрахунково-конструктивний та експериментальний - для розробки методів стимулювання нарощування ефективного використання інноваційного потенціалу підприємств; аналізу і синтезу, індукції і дедукції - для організації комплексного аналізу вибору впровадження найбільш ефективних інноваційних проектів. Обробку інформаційних матеріалів дослідження здійснено з використанням сучасних інформаційних технологій.

Теоретичною та методологічною основою дисертації стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем фінансового й управлінського обліку та економічного аналізу, інноваційного менеджменту, законодавчі акти, нормативно-правові документи, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності, матеріали науково - практичних конференцій, матеріали органів державної статистики, дані обліку та звітності проектноорієнтованих підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні теоретико-методологічних підходів, обґрунтуванні та розробці рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення обліку та аналізу витрат на інновації в системі управління підприємством.

У процесі дослідження отримані результати, що містять та визначають елементи наукової новизни:

уперше:

- запропоновано до складу витрат на інновації ввести трансакційні витрати, що забезпечить реальну оцінку проектів та прийняття оптимальних рішень щодо вибору найбільш вигідних із них;

- запропоновано для оцінки інновацій ввести критерій з позиції застосування новостворених і/або вдосконалення конкурентоспроможних технологій, які б уможливлювали накопичення та зберігання протягом тривалого часу природної енергії.

удосконалено:

- тлумачення витрат на інновації, що включають всі фактичні витрати в грошовій формі, пов'язані із здійсненням різних видів інноваційної діяльності та упущеної вигоди від недовикориcтання природної енергії;

- класифікацію витрат на інновації, що є методологічною основою для формування різних моделей обліку, обґрунтованого й своєчасного контролю, правильного обчислення собівартості продукції та її аналізу, прийняття управлінських рішень;

- обліково-аналітичне забезпечення управління витратами на інновації, через дотримання взаємозв'язку двох систем: системи управління витратами підприємства і системи управління витратами інноваційного проекту, пов'язаного із характерними рисами дискретного виробничого процесу;

- методику складання кошторису інноваційного проекту з метою ефективного та дієвого контролю та аналізу витрат.

набуло подальшого розвитку:

- використання сучасних методів обліку та аналізу витрат на інновації, що забезпечує стратегічне управління інноваційною діяльністю підприємств;

- система показників з урахуванням коефіцієнта рівня інноваційної активності для оцінювання ефективності інновацій на рівні підприємств, таких як: виробнича ефективність від застосування інновації, фінансова ефективність нововведень, інвестиційна ефективність інновацій.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертаційній роботі методичні підходи й отримані результати являють собою методичну основу оцінки й вибору стратегічних управлінських рішень підприємств які впроваджують та застосовують інноваційні технології.

Одержані результати дисертаційного дослідження прийнято до впровадження та застосовано на таких підприємствах:

ВАТ «Київський верстатобудівний концерн «Веркон» (довідка №84/05 від 19.02.2009 р.) - застосування комплексного аналізу для вибору інноваційного проекту та оцінювання ефективності інновацій на рівні підприємства в системі таких показників як: виробнича ефективність від застосування інновації, фінансова ефективність нововведень та інвестиційна ефективність інновацій;

ПУ Броварський завод торговельного машинобудування (довідка №07/219 від 13.05.2009 р.) - застосування принципів системи таргет-костінг для ефективного управління витратами на інновації та комплексного аналізу для вибору інноваційного проекту;

ВАТ «Укрводпроект» (довідка №1/247 від 15.05.2009 р.) - застосування принципів системи таргет-костінг для ефективного управління витратами на інновації та виділення в окрему статтю витрат непрямі трансакційні витрати для реального простеження причинно-наслідкового зв'язку між величиною даних витрат і зміною обсягу випуску продукції, прибутку.

Результати теоретичних досліджень знайшли застосування в лекційних курсах з теорії бухгалтерського обліку, фінансового і управлінського обліку, аудиту Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (довідка №13/13 від 18.05.2009 р).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора у сфері аналітичного забезпечення інноваційної діяльності підприємств.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали позитивну оцінку на наукових конференціях: 4-й міжвузівській науковій конференції «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи» (м. Київ 2006 р.); 5-й науковій конференції «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи» (м. Київ 2007 р.); 7-й міжнародній науковій конференції «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, методологія, організація» (м. Київ 2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 8 наукових працях, загальним обсягом 1,9 друк. арк., зокрема 5 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, 3 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладена на 167 сторінках друкованого тексту. Робота містить 15 таблиць, 18 рисунків, 8 додатків - на 20 сторінках. Список використаних джерел із 218 найменувань розміщено на 21 сторінці.

Основний зміст дисертаційної роботи

облік витрати стратегічний управління

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито сутність наукової проблеми і стан досліджень з питань витрат на інновації, представлено загальну характеристику дисертаційної роботи, визначено мету та сформульовано завдання дослідження, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про їх апробацію та впровадження в практику, наведено структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи обліку витрат на інновації в системі управління підприємством» розглянуто сутність інновацій і інноваційної діяльності, здійснено теоретичне обґрунтування їх місця і ролі в сучасних ринкових умовах.

Критичний аналіз дозволив дійти висновку, що інновації - це кінцевий результат інтелектуальної діяльності (наукових досліджень і розробок) у вигляді нового, або удосконаленого об'єкта (конкурентоспроможної технології, продукції чи послуги), що якісно відрізняється від попереднього аналога. Обґрунтовано необхідність комерціалізації інновацій через створення сприятливих умов для розвитку інноваційної діяльності проектноорієнтованих підприємств з врахуванням того, що інновація забезпечує створення доданої вартості, яку можна оцінити не лише з точки зору прибутку але і можливості заощаджувати та зберігати енергію.

Проектноорієнтоване підприємство - підприємство, операційна діяльність якого та отримання доходу пов'язані з виконанням проектів, що передбачають випуск продукту з високим ступенем індивідуалізації.

За даними Держкомстату України, витрати на інновації в промисловості з року в рік зростають, і загальна сума витрат на інновації у 2007 р. становила 10.9 млрд. гривень, або на 9.1 млрд. гривень більше, ніж у 2000 р. Збільшення відбувається за рахунок придбання засобів виробництва, виготовлених за кордоном, а витрати на дослідження та розробки не перевищують 10% від вказаної суми (рис. 1).

Незважаючи на прийняту низку законодавчих актів, що стосуються розвитку і впровадження інноваційних процесів та створеного у 2005 році спеціального «Державного агентства з інвестицій та інновацій», яке повинно вирішувати проблеми, що виникають на всіх етапах інноваційних та інвестиційних проектів, впровадження інновацій в Україні залишається на низькому рівні. Так, за даними Держкомстату України, впровадження інновацій в промисловості в 2007 р. було на рівні 2000 р., а освоєння нових (інноваційних) видів продукції скоротилось більше ніж у 6 раз. (рис. 2).

Рис. 1. Загальний обсяг витрат на інновації в промисловості за 2000-2007 рр.

Рис. 2. Впровадження прогресивних технологічних процесів та освоєння виробництва нових видів продукції в промисловості за 2000-2007 рр.

Загострення ресурсного потенціалу, зменшення природних вичерпних джерел енергії, розбудова ринкових економік змішаного типу в світовому масштабі породжують соціально-економічні проблеми та небезпечні умови проживання людей. Такі умови вимагають дотримання засад теорії фізичної економії та запровадження виключно інноваційних технологій. Предметом уваги мають стати, насамперед, енергетичні взаємозв'язки економічної та природної сфер, які в свій час досліджували видатні науковці С. Подолинський та В. Вернадський, з позицій ціннісної орієнтації цивілізаційного розвитку, глобальною метою якого є заощадження енергії та примноження енергетичного бюджету Землі. Враховуючи вичерпність ресурсів та зростання конкуренції на ринку, перспективи розвитку підприємства нами запропоновано для оцінки інновацій ввести критерій з позиції оцінювання того чи застосовуються новостворені і/або вдосконалені конкурентоспроможні технології, які б уможливлювали перетворювати, накопичувати та зберігати протягом тривалого часу природну енергію.

Щоб успішно діяти на сучасному глобальному ринку, який характеризується безперервним посиленням конкурентної боротьби, підприємству необхідно, по-перше, передбачати, контролювати і оптимізувати свої витрати на всьому економічному ланцюжку та, по-друге, разом з іншими учасниками вміти управляти та регулювати цими витратами й прагнути оптимізації кінцевого результату. Вартісний ланцюжок витрат підприємств інноваційного напрямку діяльності з позиції стратегічного управлінського обліку має вигляд.

Частина витрат, з точки зору стратегічного управлінського обліку, може бути контрольована і іншими учасниками впровадження інноваційного проекту, що обов'язково потрібно враховувати. Тому сьогодні бізнес дедалі частіше переходить від обчислення витрат тільки власної внутрішньої діяльності до калькуляції всього економічного процесу, в якому проектноорієнтоване підприємство являє собою лише одну ланку.

Досліджуючи об'єкти обліку інноваційного процесу підприємства не можна ігнорувати важливий метод пізнання - класифікацію витрат на інновації. Класифікація витрат є базою для побудови як синтетичного, так і аналітичного обліку витрат на інновації, обґрунтованого й своєчасного контролю, правильного обчислення реальної собівартості продукції та її аналізу.

Критичний аналіз літературних джерел бухгалтерського (управлінського) обліку показав, що немає єдиної установленої класифікації витрат на інновації. Дослідження особливостей діяльності проектноорієнтованих підприємств дозволило запропонувати удосконалену класифікацію витрат на інновації на основі конкретних ознак, що адекватно відображають їх сутність (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація витрат на інновації

Наведена класифікація витрат на інновації, інформаційно та обліково-аналітично забезпечує весь життєвий цикл інноваційного процесу - від початку до завершення та найбільш повно характеризує види витрат, що можуть бути понесені при виконанні інноваційного проекту.

У другому розділі «Методика і організація обліку витрат на інновації та напрями їх удосконалення» досліджено особливості обліку витрат на інновації та розроблено пропозиції щодо його удосконалення.

Зокрема визначено, що ринок не є безкоштовним координуючим механізмом і що будь-яка ринкова взаємодія (трансакція) супроводжується певними витратами. Трансакційні витрати характеризують процес підготовки виробництва продукції (робіт, послуг). До трансакційних витрат відносять витрати, пов'язані з пошуком необхідної інформації про потенційних партнерів, витрати на проведення переговорів і укладання угод, витрати захисту і специфікації прав власності, витрати на попередження надання неповної, викривленої інформації ринковими агентами та витрати по захисту господарської діяльності від недобросовісної поведінки інших учасників ринку.

Проблема обліку трансакційних витрат залишається невирішеною для вітчизняної системи обліку, незважаючи на те, що рівень даних витрат в період ринкової трансформації є досить значним. Склад трансакційних витрат та їх облік в традиційній системі відсутній.

Запропоновано застосовувати єдиний підхід, щодо збору інформації та обліку цих витрат на рахунку 949 за окремою статтею витрат. Дана стаття витрат буде акумулювати всю інформацію, щодо трансакційних витрат як за окремими проектами, так і по підприємству в цілому. Удосконалено форми накопичувальних документів проектноорієнтованих підприємств: «Калькуляція кошторисної вартості інноваційного проекту», «Картка обліку фактичних витрат виконання інноваційного проекту», «Звіт про виконання кошторису інноваційного проекту» в яких окремою статтею, крім загальноприйнятих, виділяються трансакційні витрати. Це уможливлює збір найбільш повної інформації щодо витрат підприємства на ці цілі, проведення аналізу та виявлення причинно-наслідкового зв'язку між величиною витрат і зміною доходу від реалізації продукції. Крім того, ця інформація є важливою для проведення організаційних змін, спрямованих на вдосконалення форм ведення бізнесу.

Після проведення етапу розробки продукту і розрахунку калькуляції його собівартості, продукт виводиться на ринок за ціною, що відшкодовує витрати на його виробництво і забезпечує достатній рівень прибутку. Насправді проектноорієнтовані підприємства вже до початку проведення наукових досліджень по розробці інноваційного продукту вже знають, на який рівень цін вони можуть розраховувати. Головна проблема полягає в розробці продукту необхідної якості, собівартість якого дозволила б забезпечити необхідний рівень прибутковості в умовах, що склалися.

Серед методів які дозволяють вирішити дану проблему є порівняно новий метод калькулювання за системою - таргет-костінг. Таргет-костінг дає можливість керівництву підприємства збирати обліково-аналітичну інформацію та ухвалювати управлінські рішення про виробничу програму вже на ранніх стадіях життєвого циклу продукту (на стадії його розробки). Система таргет-костінг орієнтує підприємство на ринкові умови, для виконання завдання: визначення такої цільової собівартості продукції, яка при ціні, жорстко заданій ринком, дозволить підприємству отримати цільовий прибуток. При цьому продукти, що розробляються, повинні відповідати вимогам ринку за всіма якісними конкурентоспроможними характеристиками.

Припустимий розмір собівартості за системою таргет-костінг визначається таким чином:

Ціна - Прибуток = Собівартість.

Кодифікація є одним із важливих підходів до створення та ефективного використання обліково-аналітичної інформації довідників, що уможливлюють здійснювати ефективний контроль роботи центрів відповідальності за такими показниками, як: термін-якість-вартість.

В результаті проведеного дослідження, нами запропоновано використання коду з 9-ти знаків для проектноорієнтованих підприємств по реалізації інноваційних проектів. Саме така кількість знаків забезпечує достатній рівень аналітичності і швидкість роботи з даними, що цілком вписується у використання сучасних бухгалтерських програм.

Застосування сучасних програмних продуктів вносить значні зміни в організацію документування, які полягають, по-перше, у використанні електронних носіїв первинної інформації і електронних первинних документів і, по-друге, в автоматичному складанні первинних документів. Діяльність підприємств перетворює інформацію в документ, але документ припиняє існування, якщо в подальшому над ним не будуть здійснені процедури обробки. Нами вдосконалені вимоги до складання, оформлення та зберігання первинних документів при автоматизованому документуванні, враховуючи специфіку проектноорієнтованих підприємств.

У третьому розділі «Організаційно-методичні основи аналізу витрат на інновації» обґрунтовано і розроблено методичний підхід до проведення комплексного аналізу інноваційної діяльності підприємств.

Інноваційні можливості підприємств істотно розрізняються і залежать від конкретних особливостей підприємства, його галузевої приналежності та стратегічної спрямованості.

Сутність поняття інноваційного потенціалу визначається як сукупність виробничих, наукових, фінансових, маркетингових, кадрових, організаційних ресурсів і можливостей, що забезпечують готовність і здатність підприємства здійснювати інноваційну діяльність при постійному удосконалені системи управління нею з урахуванням факторів нестабільності ринкового середовища.

Слід відзначити, що в ході проведення діагностики інноваційного потенціалу підприємств виникає низка проблем. Основна проблема пов'язана з недостатністю необхідної аналітичної інформації, що ускладнює діагностику інноваційного потенціалу та проблемністю оцінки окремих елементів інноваційного потенціалу коли її неможливо здійснити кількісно. В цьому випадку застосовується метод експертних оцінок, який базується на суб'єктивних думках експертів.

Бальна оцінка використання підприємством кожного з складових елементів інноваційного потенціалу здійснюється з використанням шкали від 1 до 3. Важливо враховувати вплив ризиків, які зменшують рівень інноваційної активності та не дозволяють в повній мірі використати інноваційний потенціал підприємства. Застосування відповідних антиризикових процедур, підприємство зменшує їх вплив і тим самим коефіцієнт загального рівня інноваційної активності наближається до одиниці.

Рівень інноваційної активності підприємств визначається як добуток коефіцієнта ваги елемента на бальну оцінку його використання:

Р _{ін. акт.} = Р_і х W_і, де:

Р _{ін..акт.} - рівень інноваційної активності підприємств;

Р_і - експертна оцінка використання і-того елементу інноваційного

потенціалу, бали;

W_і - коефіцієнт вагомості і-того елементу інноваційного потенціалу.

Бальна оцінка використання підприємством кожного з складових елементів інноваційного потенціалу представлена в табл. 2.

Чим вищим є рівень використання складових елементів інноваційного потенціалу, тим більше у підприємств конкурентних переваг для здійснення ефективної інноваційної діяльності. Оцінку рівня інноваційної активності підприємств доцільно здійснювати за наступною шкалою: до 3,0 - низький рівень, від 3,0 - до 6,0 - середній рівень, більше 6,0 - високий рівень. На основі проведеної оцінки, рівень інноваційної активності ВАТ «Укрводпроект» оцінюється в 5,10 бали, що свідчить про сукупний середній рівень використання інноваційних можливостей підприємства.

Таблиця 2. Оцінка стану елементів інноваційного потенціалу (на прикладі ВАТ «Укрводпроект»)

Нами проведено оцінювання ефективності інновацій за показниками інвестиційної ефективності. Найпоширенішими методами оцінювання інвестиційної ефективності, що передбачають дисконтування грошових потоків, є: NPV-чиста теперішня вартість (ЧТВ) та IRR - внутрішня норма прибутковості (ВНП).

Зіставивши дисконтований дохід з сумою витрат на інновації, можна впевнитися в перевазі проекту АхПК2.00.000 (табл. 3).

Недоліком даного показника є те, що при його розрахунку, важливу роль відіграє правильний вибір відсоткової ставки кредиту (норми дисконту).

Таблиця 3. Розрахунок теперішньої вартості доходів та витрат на інноваційні проекти (на прикладі Броварського заводу торговельного машинобудування)

Розрахунок вихідних даних для визначення внутрішньої норми прибутковості інноваційного проекту АхПК2.00.000 Броварського заводу торговельного машинобудування наведений в табл. 4. Точність обчислення ВНП залежить від інтервалу між ставками дисконту та впливу ризиків на загальний рівень інноваційної активності підприємств.

Таблиця 4. Розрахунок вихідних даних для визначення внутрішньої норми прибутковості інноваційного проекту (на прикладі Броварського заводу торговельного машинобудування)

Після проведених розрахунків значення внутрішньої норми прибутковості (IRR) з врахуванням коефіцієнта загального рівня інноваційної активності знаходиться за формулою:

IRR = (r_a + (r_b - r_a) х (NPV_a: (NPV_a - NPV_b)) х К_{Р ін. акт.}, де:

r_a - ставка дисконту, при якій NPV має додатне значення;

r_b - ставка дисконту, при якій NPV має від'ємне значення;

NPV_a - чистий приведений ефект при ставці дисконту r_a;

NPV_b - чистий приведений ефект при ставці дисконту r_b;

К_{Р ін.акт.} - коефіцієнт загального рівня інноваційної активності.

Взявши вихідні дані (табл. 4) і застосувавши формулу для розрахунку ВНП визначимо, що без врахування коефіцієнта рівня інноваційної активності, ставка дисконту становитиме 10,02%, а із врахуванням коефіцієнта рівня інноваційної активності - 8,52%.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження дозволило сформувати теоретичні засади і практичні рекомендації щодо вдосконалення обліку та аналізу витрат на інновації, які знайшли своє практичне застосування в діяльності підприємств що розробляють та впроваджують інноваційні проекти. Найбільш важливими науковими результатами дослідження є:

1. Критичний аналіз дав змогу дійти висновку, що інновації - це кінцевий результат інтелектуальної діяльності (наукових досліджень і розробок) у вигляді нового або удосконаленого об'єкта (конкурентоспроможної технології, продукції чи послуги), що якісно відрізняється від попереднього аналога.

Обґрунтовано необхідність комерціалізації інновацій через створення сприятливих умов для розвитку інноваційної діяльності підприємств з врахуванням того, що інновація забезпечує створення доданої вартості, яку можна оцінити не лише з точки зору прибутку але і можливості заощаджувати та зберігати енергію.

2. Загострення ресурсного потенціалу, зменшення природних вичерпних джерел енергії, розбудова ринкових економік змішаного типу в світовому масштабі породжують соціально-економічні проблеми та небезпечні умови проживання людей. Такі умови вимагають дотримання засад теорії фізичної економії та запровадження виключно інноваційних технологій.

Запропоновано для оцінки інновацій ввести критерій з позиції застосування новостворених і/або вдосконалення конкурентоспроможних технологій, які б уможливлювали накопичення та зберігання протягом тривалого часу природної енергії.

3. Вартісний ланцюжок підприємств інноваційного напрямку діяльності розглядається тільки з позиції стратегічного управлінського обліку, коли підприємству потрібно, по-перше, передбачати, контролювати і оптимізувати свої витрати на всьому економічному ланцюжку та, по-друге, разом з іншими учасниками вміти управляти та регулювати цими витратами й прагнути оптимізації кінцевого результату.

4. Методологічна основа обліку витрат на інновації - це класифікація витрат, яка є базою формування відповідної інформації та прийняття на її основі управлінських рішень.

Критичний аналіз літературних джерел бухгалтерського (управлінського) обліку дозволив запропонувати удосконалену класифікацію витрат на інновації проектноорієнтованих підприємств на основі конкретних ознак, що адекватно відображають їх сутність. Розробка і застосування в обліку класифікацій витрат на інновації відповідно до наведених в дисертації ознак посилить значимість облікової інформації в плануванні, нормуванні, аналізі, прогнозуванні та системі управління витратами інноваційної діяльності.

5. Запропоновано до складу витрат на інновації ввести трансакційні витрати, що забезпечить реальну оцінку проектів та прийняття оптимальних рішень щодо вибору найбільш вигідних із них. Крім того, це дасть можливість більш повно збирати інформацію щодо того, скільки коштів підприємство витрачає на такі цілі, проводити аналіз та простежити причинно-наслідковий зв'язок між величиною даних витрат і зміною обсягу випуску продукції, прибутку.

6. Для кожного центру обліку витрат пропонується створити окремий обліковий регістр (у паперовій або електронній формі), який відкривається у момент здійснення перших витрат за окремим проектом, і закривається в момент здійснення останніх витрат за проектом та має свій шифр. Серед облікових регістрів повинні бути удосконалені форми накопичувальних документів проектноорієнтованих підприємств: «Калькуляція кошторисної вартості інноваційного проекту», «Картка обліку фактичних витрат виконання інноваційного проекту», «Звіт про виконання кошторису інноваційного проекту» в яких окремою статтею, крім загальноприйнятих, виділяються трансакційні витрати. Це надасть важливу інформацію для проведення організаційних змін, спрямованих на вдосконалення форм ведення бізнесу.

7. Вирішити проблеми обліково-аналітичного стратегічного управління витратами пропонується за допомогою сучасного методу калькулювання - таргет-костінг. Таргет-Костінг побудований на принципах прогнозного аналізу й зручний на етапі планування, однак вимагає розуміння ринкової ситуації й ґрунтовного аналізу результатів маркетингових досліджень.

8. З метою фіксації і постачання об'єктноорієнтованих даних, забезпечення виконання завдань з організації та ведення еталонної бази даних облікової інформації, визначення правил обмеження доступу до облікової інформації, підвищення ефективності прийняття управлінських рішень, забезпечення відповідних користувачів необхідною обліковою інформацією, вдосконалення обліку витрат інноваційних проектів, підвищення рівня інформативності статистичних даних, а також забезпечення обміну обліковою інформацією пропонується використовувати кодифікатор облікової інформації.

9. Для визначення конкурентних переваг та використання наявних ресурсів і можливостей підприємств, розроблено та впроваджено методику проведення діагностики інноваційного потенціалу підприємств на основі експертних оцінок. Чим вищим є рівень використання складових елементів інноваційного потенціалу, тим більше у підприємств конкурентних переваг для здійснення ефективної інноваційної діяльності.

10. Для оцінки ефективності інновацій та проведення стратегічного аналізу з урахуванням коефіцієнта рівня інноваційної активності, на рівні підприємств запропонована система показників, які характеризують виробничу ефективність від застосування інновацій, фінансову ефективність нововведень, інвестиційну ефективність інновацій.

Список опублікованих праць за темою досліджень

1. Ільченко О.О. Відображення витрат на наукові дослідження та розробки в бухгалтерському обліку підприємства / Ільченко О.О. // Науковий вісник ДАСОА. - К.: 2008. - №2 (19) - С. 35-39.

2. Ільченко О.О. Механізми мінімізації витрат при проведені інноваційної діяльності промисловими підприємствами: збірник наукових праць / [Ільченко О.О.]. - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2008. - С. 70-73. - (Випуск 1 ДАСОА).

3. Ільченко О.О. Модульна організація роботи бухгалтера-аналітика у процесі управління підприємством / Ільченко О.О. // Науковий вісник ДАСОА. - 2005. - №3 (8) - С. 46-50.

4. Ільченко О.О. Управління інноваційними витратами на основі системи обліку: таргет-костінг / [Ільченко О.О.]. Науковий вісник ДАСОА. - К.: 2009. - №1 (22) - С. 43-46.

5. Ільченко О.О. Формування інформаційних потоків управління витратами підприємств / Ільченко О.О. // Вісник ЖДТУ. - Житомир: 2005. - №1 (35) - С. 152-157.

Размещено на Allbest.ru