Звітність у системі інформаційного забезпечення управління діяльністю сільськогосподарських підприємств

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були апробовані та одержали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських конференціях, серед яких: VII Міжвузівська студентська наукова конференція “Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності” (м. Умань, Уманська філія Європейського університету, 27 листопада 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів “Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет, 11 - 12 квітня 2006 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Економічна політика України в умовах євроінтеграції” (м. Кривий Ріг, Криворізький економічний інститут ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, 18 - 19 вересня 2008 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Облік і контроль на підприємствах АПК” (м. Київ, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, 10 - 11 жовтня 2008 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції у європейський простір” (м. Луганськ, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 26 - 27 листопада 2008 р.); V Міжнародна науково-практична конференція “Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України” (м. Київ, ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН, 24 - 25 квітня 2009 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (м. Умань, Уманський державний аграрний університет, 5 - 6 червня 2009 р.); І Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених “Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва” (м. Тернопіль, Тернопільський інститут агропромислового виробництва, 23 - 24 вересня 2009 р.).

Рис. 1. Формально-логічна схема процедури формування і використання економічної інформації для прийняття управлінських рішень.

Як комунікативне середовище звітність підприємства поділяють на дві частини - відкриту, що оприлюднюється, та закриту, яка становить комерційну таємницю підприємства. Тобто рівень доступу до економічної інформації у різних категорій користувачів (внутрішніх і зовнішніх) залежить від їх ролі у процесі управління діяльністю господарюючого суб'єкта. Залежно від інформаційних запитів зовнішніх користувачів звітної інформації в роботі уточнено їх класифікацію за групами: користувачі, що мають прямий фінансовий інтерес; користувачі, що не мають прямого фінансового інтересу, та ті, які не мають фінансового інтересу.

Запропоновано уточнення напрямів класифікації звітності суб'єктів господарювання, в основу якого покладено поділ системи звітності на окремі види, які забезпечують оцінку ступеня придатності задовольняти інформаційні потреби користувачів для супроводження процесу управління, та доведено недоцільність використання таких, що не мають змістовного навантаження. Виходячи з цього виділено такі види звітності: за змістом та джерелами складання - фінансову, управлінську, статистичну, податкову; за призначенням - загальну, спеціальну; за періодичністю - проміжну, річну; за обсягом показників - скорочену, повну; за ступенем узагальнення - первинну, зведену, консолідовану; за роллю в управлінні - внутрішньогосподарську, галузеву, загальнодержавну; за строком подання - термінову, звичайну; за способом відправлення - поштову, телеграфну, електронну, подану власноруч.

Визначено, що консолідованою може бути як фінансова, так і податкова звітність, використовувана для розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства. Відповідно до цього запропоновано таке визначення: консолідована звітність - це звітність материнського підприємства про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів і стан розрахунків з податку на прибуток юридичної особи та її дочірніх підприємств як цілісної економічної одиниці.

Звітність є важливим інструментом для налагодження ефективного функціонування системи управління. З одного боку, вона виступає мірилом ефективності управління для будь-якого користувача (внутрішнього чи зовнішнього), а з іншого - основою для прийняття управлінських рішень про умови та результати функціонування підприємства (рис. 2).

1

Рис. 2. Роль звітності в управлінні підприємством.

У процесі управління висуваються цілком визначені вимоги до якості інформації, наведеної у звітності. Якість звітної інформації можна визначити як сукупність властивостей, що зумовлюють і забезпечують можливість її використання для задоволення потреб внутрішніх та зовнішніх користувачів, тобто вона має бути корисною. В результаті дослідження систематизовано вимоги до якості інформації за такими групами: за змістом - доречність, суттєвість, достовірність, нейтральність, раціональність; за формою - дохідливість, зіставність, систематизованість; за часом - періодизація, своєчасність.

Проведено дослідження й узагальнення сутності категорії принципів бухгалтерського обліку та звітності і суміжних з принципами понять (передумови, аксіоми, умовності), що становлять основу та вважаються стрижнем методологічних рішень при підготовці бухгалтерської звітності, забезпечують правильне формування її показників. Запропоновано розмежовувати принципи і передумови бухгалтерського обліку та звітності на основі узагальнення сутностей цих понять за групами (передумови організації облікового процесу, принципи ведення бухгалтерського обліку, принципи складання звітності), а також уточнено їх зміст і склад.

На сучасному етапі економічного розвитку країни актуальною є проблема переходу до типу господарювання, що ґрунтується на принципах сталого розвитку і спрямований на охорону навколишнього середовища. Особливе значення цей процес має у сільському господарстві, де природне середовище виступає головним фактором виробництва і основним чинником якості продукції. У дисертаційній роботі проаналізовано вплив фізіократичних ідей, концепції сталого розвитку та організаційно-технологічних особливостей діяльності сільськогосподарських підприємств на формування інформації, необхідної для супроводження реалізації загальнодержавної та регіональної аграрної політики. На основі проведеного дослідження виділено показники звітності, які мають достовірно відображувати поточний стан і потенціал розвитку сільськогосподарської галузі за трьома параметрами: економічні показники діяльності, екологічні показники діяльності, соціальні показники діяльності. Це дає можливість характеризувати діяльність сільськогосподарських підприємств за трьома аспектами - економічним, соціальним та екологічним, - комплексно відбивати найсуттєвіші її параметри та визначати пріоритетні напрями розвитку аграрної галузі згідно з концепцією сталого розвитку. Фінансова, статистична та внутрішньогосподарська звітність і відповідна їй сукупність показників визначатимуть передумови інформаційного наповнення аналізу та управлінських рішень на макро- і мікроекономічному рівнях, обґрунтування антикризових стратегій, формування моделей економічного зростання, побудови модифікованої на засадах фізичної економії стратегії сталого розвитку агропромислового комплексу України.

У другому розділі “Оцінка стану системи звітності в інформаційному забезпеченні управління сільськогосподарськими підприємствами” проведено компаративний аналіз основних форм фінансової та статистичної звітності сільськогосподарських підприємств, а також її окремих показників, які відображуються з урахуванням організаційно-технологічних особливостей сільськогосподарського виробництва, здійснено оцінку стану внутрішньогосподарської звітності сільськогосподарських підприємств.

У дисертації акцентовано увагу на структурних особливостях основних форм річної звітності сільськогосподарських підприємств, досліджено можливості аналітичної інтерпретації їх показників та проаналізовано використання звітності в управлінській діяльності підприємств з метою виявлення питань щодо формування інформації, необхідної для управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, які потребують теоретичного і методичного вирішення.

У результаті дослідження зроблено акцент на особливостях структуризації та формування окремих статей Балансу (ф. № 1), які дають змогу оцінити активи підприємства в розрізі оборотних і необоротних та джерела їх формування у розрізі власних і залучених. У роботі зосереджено увагу на необхідності оптимізації звіту через адекватне вираження економічної сутності понять і категорій, обґрунтування ознак класифікації та економічного змісту статей Балансу, а також на уточненні порядку відображення у ньому вартості статутного капіталу підприємств.

Виявлено недостатність нормативного та методичного забезпечення процесу формування інформації про фінансові результати сільськогосподарської діяльності в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємств. Спеціальні розділи ХІV “Біологічні активи” та XV “Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів” Приміток до річної фінансової звітності (ф. № 5) не надають повної інформації про фінансові результати від сільськогосподарської діяльності відповідно до П(С)БО 30 “Біологічні активи”, оскільки не включають показників фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів, а також не містять інформації про прибутки (збитки) від вибуття довгострокових біологічних активів, оцінених за первісною вартістю.

Визначена змістом процесу відтворення й особливостями сільського господарства статистична звітність має надавати інформацію про масштаби сільськогосподарського виробництва, його галузеву структуру, темпи зростання, досягнуті результати і умови, в яких воно функціонує, економічну ефективність використання факторів виробництва, результати виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств зокрема та аграрної галузі в цілому. В дослідженні доведено, що діючі форми статистичної звітності не повною мірою забезпечують потребу в даних для розрахунку індикаторів соціально-економічного розвитку галузі в системі національних рахунків та чинників, що впливають на них. Це потребує розробки теоретичних підходів до вирішення наведених питань і практично орієнтованих рекомендацій щодо їх реалізації.

Обґрунтовано формування інформації у внутрішньогосподарській звітності в такій формі, яка була б зручною для визначення стратегії, планування, прийняття управлінських рішень, контролю й оцінки результатів діяльності підприємств. Проведені дослідження сільськогосподарських підприємств Черкаської області показали, що внутрішньогосподарська звітність недостатньо забезпечує необхідною обліковою інформацією управлінський персонал господарств. Так, лише 33,3 % обстежених сільськогосподарських підприємств складають внутрішню управлінську звітність, 22,2 - звіти виключно в разі потреби через вибірку інформації із загальної сукупності даних бухгалтерського обліку, близько 30 % формують бюджети за окремими сферами господарської діяльності. На більшості підприємств для забезпечення внутрішньогосподарського контролю використовують зведені дані первинних документів. Тільки 11,1 % підприємств формують показники внутрішньогосподарської звітності відповідно до вимог користувачів (табл. 1).

інформаційний сільськогосподарський фінансовий звітність

Таблиця 1. Характеристика стану організації внутрішньогосподарської звітності сільськогосподарських підприємств Уманського району Черкаської області

Виконане дослідження свідчить про необхідність удосконалення діючих та розробки нових форм внутрішньогосподарської звітності сільськогосподарських підприємств, що забезпечить ефективне управління прогнозованим стратегічним розвитком господарюючого суб'єкта і досягнення передбачених результатів його діяльності.

У третьому розділі “Удосконалення звітності сільськогосподарських підприємств як передумови підвищення ефективності управління їх діяльністю” обґрунтовано пропозиції, спрямовані на удосконалення складу форм та окремих показників фінансової, статистичної та внутрішньогосподарської звітності, з метою забезпечення аналітичності й цілісності інформації для потреб ефективного управління діяльністю сільськогосподарських підприємств.

Виходячи з ролі активів підприємства у відтворювальному процесі доведено доцільність перейменування розділу І активу ф. № 1 “Баланс” на “Довгострокові активи”, розділу ІІ - на “Поточні активи”, а довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи та гудвіл наводити в одній класифікаційній групі “Необоротні активи” у розділі І “Довгострокові активи” активу Балансу. З огляду на сутність витрат майбутніх періодів запропоновано окреме їх виділення в додаткових статтях у складі довгострокових активів (стаття “Капітальні витрати”) та поточних активів (стаття “Некапітальні витрати”). У розділі ІІІ “Витрати майбутніх періодів” активу Балансу мають відображуватися витрати на освоєння нових технологій, нових виробництв та агрегатів. Застосування внесених пропозицій щодо вдосконалення формування економічної інформації про ресурсний і фінансово-майновий стан сільськогосподарських підприємств дасть змогу підвищити ефективність управління процесами його відтворення.

Враховуючи те, що сума, наведена у статті “Статутний капітал”, є формальною величиною, яка вказує зареєстровану суму статутного капіталу і не відображує стан його оплати та потенційну зміну розміру статутного капіталу в разі викупу акцій і часток, та з метою підвищення аналітичності інформації про статутний капітал підприємств обґрунтовано необхідність його відображення у Балансі за такими статтями: “Оплачений статутний капітал”, “Зареєстрований статутний капітал”, “Неоплачений статутний капітал”, “Вилучений статутний капітал”.

Дебіторська заборгованість, яка наводиться у Звіті про рух грошових коштів сільськогосподарських підприємств (ф. № 3), в частині авансів виданих ускладнює розрахунок руху грошових коштів окремо за операційною та інвестиційною діяльністю. Для взаємоузгодження розрахунку показників дебіторської заборгованості за виданими авансами з даними Балансу та контролю за правильністю складання Звіту про рух грошових коштів обґрунтовано доцільність відображення інформації про суми виданих авансів на фінансування капітальних інвестицій (придбання основних засобів, нематеріальних активів, аванси під фінансування капітального будівництва) на субрахунку 156 “Авансові платежі під фінансування капітальних інвестицій” та виділити у Балансі статтю “У тому числі авансові платежі під фінансування капітальних інвестицій”. Для авансів, виданих для придбання довгострокових фінансових інвестицій, запропоновано ввести субрахунок 144 “Авансові платежі для придбання довгострокових фінансових інвестицій” і виділити в Балансі статтю “У тому числі аванси для придбання довгострокових фінансових інвестицій”.

Доведено, що розділи ХІV “Біологічні активи” і ХV “Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів” у Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5) не повністю розкривають інформацію про фінансові результати від сільськогосподарської діяльності відповідно до П(С)БО 30 “Біологічні активи”. Тому показники розробленого окремого розділу ХVІ “Фінансовий результат від сільськогосподарської діяльності” у звіті дають змогу врахувати особливості формування фінансових результатів (від первісного визнання додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції; від реалізації довгострокових біологічних активів, додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції; від зміни вартості довгострокових біологічних активів) і надають обґрунтовану інформацію для планування й прогнозування фінансових результатів сільськогосподарських підприємств.

Удосконалена форма розділу І “Нематеріальні активи” Приміток до річної фінансової звітності дасть змогу формувати інформацію для національного рахівництва про наявність і рух специфічних нематеріальних активів, таких як майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, знаки для товарів та послуг, комерційні (фірмові) найменування, право на оренду природних ресурсів та майна. Такий підхід сприятиме поліпшенню проведення стратегічного аналізу, прогнозування та моніторингу національного багатства відповідно до міжнародних стандартів статистики.

Використання сільськогосподарськими підприємствами продукції власного виробництва (в рослинництві - вирощеного насіння та посадкового матеріалу, гною; в тваринництві - кормів, яєць для інкубації тощо) становить проміжне споживання і має враховуватися при розрахунку макроекономічних індикаторів розвитку аграрної галузі економіки. Діючі форми Звіту про фінансові результати (ф. № 2) та Звіту про основні економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств (ф. № 50-сг) не містять даних про такі витрати. Удосконалений розділ “Витрати на основне виробництво” форми № 50-сг, доповнений інформацією про витрати сировини і матеріалів власного виробництва, витрачені на створення нової вартості, та витрати на службові відрядження, забезпечить інтегрування інформації фінансової та статистичної звітності сільськогосподарського підприємства з метою визначення вкладу діяльності суб'єкта господарювання у створення суспільних благ (рис. 3).

На основі проведеного дослідження в роботі удосконалено систему показників Звіту з праці (ф. № 1-ПВ) щодо сукупних витрат сільськогосподарських підприємств на розширене відтворення людського капіталу за такими системоутворюючими елементами: освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, інновації, підготовка та перепідготовка кадрів на виробництві, культурно-побутове обслуговування, забезпечення працівників житлом, інші витрати, які дають можливість дослідити вплив чинників на процеси відтворення людського капіталу, виявити джерела інтенсифікації зростання та розрахувати його вартість у складі національного багатства країни.

Рис. 3. Формування інформації у фінансовій звітності та Звіті про основні економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств (ф. № 50-сг) для макроекономічних розрахунків у системі національних рахунків.

Специфічність діяльності сільськогосподарських підприємств передбачає обґрунтований контроль над витрачанням, збереженням і примноженням природного капіталу, що обумовлює необхідність збирання, описування й аналізу екологічної інформації та обліку екологічних витрат за рівнями господарювання за допомогою статистики навколишнього середовища. Показники витрат на охорону природного середовища, які наводяться у статистичній звітності сільськогосподарських підприємств, недостатньо узгоджені із основними макроекономічними агрегатами. Проведене дослідження дало змогу запропонувати доповнення форми статистичного спостереження “Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі” (ф. № 1-екологічні витрати) показниками про суми витрат на оплату праці та амортизацію основних засобів. Це підвищить якість вихідної інформації та використання її для визначення обсягу природоохоронної діяльності у виробництві валового внутрішнього продукту.

Орієнтація на сталий розвиток сільського господарства визначає необхідність систематизованого обліку наявності та використання енергетичних і технічних ресурсів, повного й достовірного забезпечення звітними показниками відповідних органів управління. Однак на сучасному етапі статистична звітність сільськогосподарських підприємств не містить вичерпної інформації для управління енергетичними та технічними ресурсами галузі. Виходячи з цього в роботі обґрунтовано пропозиції з удосконалення статистичної звітності “Облік тракторів, сільськогосподарських машин і енергетичних потужностей на 1 січня 20_ р.” (ф. № 10-мех), яку доповнено показниками про наявність і використання тракторів, зернозбиральних комбайнів, сільськогосподарських машин і знарядь, землерийної та меліоративної техніки, а також витрат на експлуатацію сільськогосподарської техніки і її ремонт. Запровадження наведених пропозицій підвищить ефективність управлінських рішень, забезпечить інформацією про склад, динаміку й використання енергетичного і виробничого устаткування, механізацію та електрифікації сільськогосподарських підприємств.

З метою створення надійної та доречної інформаційної системи в сільськогосподарському підприємстві доведено важливість розмежування рівнів управління (оперативний, функціональний і стратегічний). Між центрами відповідальності та управлінням має існувати прямий зв'язок і для кожного управлінського рівня потрібно створити раціональну інформаційну систему з чітко визначеними потоками інформації. Залежно від структурного та функціонального рівня управління, змісту потоків облікової інформації, мети її накопичення й обробки для здійснення управління підприємством в оперативному та стратегічному аспекті у дисертаційній роботі розроблено форми внутрішньогосподарської звітності за центрами відповідальності та сферами діяльності.

Запропоновані зміни щодо складу форм і змісту фінансової, статистичної та внутрішньогосподарської звітності сільськогосподарських підприємств і процедур заповнення показників розширюють її інформаційні можливості та дають змогу поліпшити інформаційне забезпечення органів різного ієрархічного рівня управління для прийняття ними виважених і своєчасних управлінських рішень, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності, соціальної орієнтації, екологічності сільськогосподарського виробництва.

У дисертації теоретично узагальнено й обґрунтовано шляхи удосконалення методичних підходів до формування системи звітності сільськогосподарських підприємств, складу форм і окремих показників фінансової, статистичної та внутрішньогосподарської звітності для потреб управління з урахуванням організаційно-технологічних особливостей сільськогосподарського виробництва. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки:

1. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку агропромислового комплексу звітність сільськогосподарських підприємств як первинної ланки виробництва стає основним джерелом відомостей про найважливіші явища і процеси, що відбуваються в галузі. Для супроводження процесу реалізації загальнодержавної та регіональної аграрної політики і вироблення обґрунтованих управлінських рішень виникла потреба в удосконаленні теоретико-методичних і науково-практичних принципів, засад і прийомів складання та подання фінансової, статистичної і внутрішньогосподарської звітності сільськогосподарськими підприємствами зовнішнім та внутрішнім користувачам.

2. Теоретичні дослідження та інтерпретація категорії звітності дали можливість уточнити її поняття: звітність - це сукупність взаємопов'язаних показників про господарські процеси, умови і результати діяльності та стан підприємств за певний період, яка являє собою визначену цілісність, має інтегральні властивості для забезпечення інформаційних потреб користувачів у процесі оцінки результатів діяльності підприємств і прийняття відповідних управлінських рішень.