Облік і контроль допоміжного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

УДК 657.471 (043.3)

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Іванечко Юрій Мирославович

Київ 2010



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі бухгалтерського обліку ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат економічних наук Ісай Оксана Василівна ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри бухгалтерського обліку

Офіційні опоненти: доктор економічних наук Ловінська Людмила Геннадіївна ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри обліку підприємницької діяльності

кандидат економічних наук Павликівська Ольга Іванівна Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, доцент, в. о. зав. кафедри фінансів, обліку і контролю

Захист відбудеться «_20_» вересня 2010 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, аудиторія 601.

Автореферат розісланий «_16_» серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор В.М. Добровський



АНОТАЦІЯ

Іванечко Ю.М. Облік і контроль допоміжного виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі поставлено та розв'язано наукове завдання щодо розвитку методики та організації обліку і контролю у допоміжних виробництвах. актив пасив бухгалтерський облік

На основі досліджень теоретико-методологічного характеру: уточнено сутність поняття «допоміжне виробництво»; визначено базові чинники для теоретичного обґрунтування необхідності створення допоміжних виробництв; здійснено класифікацію допоміжних виробництв; виділено три форми організації обліку допоміжних виробництв у системі управління діяльністю підприємства; побудовано схему послідовності організації підрозділів допоміжного виробництва; структуровано облікові номенклатури на різних етапах ведення бухгалтерського обліку; розкрито методику обліку активів, пасивів та господарських операцій; внесено пропозиції щодо обліку внутрішньогосподарських операцій; запропоновано та обґрунтовано необхідність калькулювання продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв нормативним методом.

Розроблено форми внутрішньої звітності та сформовано методику їх заповнення; визначено завдання здійснення внутрішньогосподарського контролю допоміжних виробництв, мету, суб'єкти, контрольне середовище, методи контролю; конкретизовано об'єкти контролю допоміжних виробництв; систематизовано та узагальнено інформаційне забезпечення проведення контролю; уточнено контрольні функції працівників бухгалтерії.

Ключові слова: допоміжне виробництво, організація, класифікація, облікові номенклатури, калькуляція, методика, внутрішня звітність, контроль, функції, нормативи.



АННОТАЦИЯ

Иванечко Ю.М. Учет и контроль вспомогательного производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит (за видам экономической деятельности) ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». - Киев, 2010.

В диссертационной работе поставлена и решена научная задача развития методики и организации учета и контроля во вспомогательных производствах. На основе исследований теоретико-методологического характера уточнено содержание понятия «вспомогательное производство».

Определены базовые факторы для теоретического обоснования необходимости создания вспомогательных производств: классификация вспомогательных производств; предпосылки организации вспомогательных производств; организационные особенности создания, деятельности и ликвидации такого типа производств; вероятные преимущества и выгоды, которые получит промышленное предприятие от внедрения в систему производства подразделений вспомогательных производств.

Осуществлена классификация вспомогательных производств.

Выделены три формы организации учета вспомогательных производств в системе управления деятельностью предприятия: централизованная (традиционная), интегрированная, децентрализованная.

Выстроена схема последовательной организации подразделений вспомогательного производства, которая предусматривает: принятие предварительного решения о создании; анализ существующей системы производства, расчет экономического эффекта от внедрения вспомогательных производств, формирование модели функционирования вспомогательного производства; принятие управленческого решения по организации вспомогательных производств, особенности организации бухгалтерского учета и системы контроля; принятие окончательного решения о создании.

Структурированы учетные номенклатуры на первичном, текущем и итоговом этапах ведения бухгалтерского учета.

Раскрыта методика учета активов, пассивов и хозяйственных операций в разрезе следующих составляющих: учет в соответствии с избранной формой организации учета вспомогательных производств; учет исходя из классификации активов (пассивов); учет исходя из классификации вспомогательных производств. На этой основе проведена расширенная сравнительная характеристика учета вспомогательных производств при разных формах их организации.

Учет производственных расходов должен обеспечивать прежде всего возможность оперативно осуществлять контроль за себестоимостью продукции непосредственно в производственном процессе, предупреждать непроизводственные расходы и потери в разрезе причин, виновников и инициаторов, выявлять неиспользуемые резервы. Таким требованиям наиболее полно отвечает нормативный метод учета расходов производства и калькулирования продукции. Собственно, поэтому предложено и экономически обосновано калькулирование продукции (работ, услуг) вспомогательных производств именно нормативным методом. Для его внедрения в практику финансово-хозяйственной деятельности проанализированы основные номенклатурные единицы калькуляций.

Разработаны формы внутренней отчетности (Отчет о себестоимости, доходах и финансовом результате от реализации продукции (работ, услуг) вспомогательного производства на сторону и Отчет о внутреннем потреблении продукции (работ, услуг) вспомогательного производства) и сформирована методика их заполнения.

Определены задачи осуществления внутрихозяйственного контроля вспомогательных производств, цель, субъекты, контрольная среда, приемы контроля.

Конкретизированы объекты контроля вспомогательных производств: стратегия производственной деятельности; производственные ресурсы (трудовые, материальные, финансовые); предоставление услуг, выполнение работ для основного производства; доходы от выполнения работ и предоставления услуг. Также определены задачи, присущие каждому из перечисленных объектов: контроль планирования и прогнозирования, выявление изменений установленных норм и оценка формирования стратегии деятельности вспомогательного производства; контроль за сохранением и эффективностью использования производственных ресурсов; поиск резервов повышения производительности труда, экономия энергоресурсов, оценка деятельности вспомогательных производств, оценка результатов деятельности работников; проверка соблюдения выполнения графика работ; контроль за законностью и целесообразностью предоставления услуг (выполнения работ) для внутреннего потребления, а также другим организациям и физическим лицам; за своевременностью расчетов с заказчиками услуг. Систематизировано и обобщено информационное обеспечение проведения контроля. В целях принятия управленческих решений по эффективному использованию производственных ресурсов предложено составление Производственного отчета работы вспомогательного производства. Информационное наполнение последнего обеспечит оперативную и полноценную картину состояния дел во вспомогательном производстве как с технической, так и с экономической стороны. Уточнены контрольные функции работников бухгалтерии путем внесения соответствующих изменений в должностные инструкции.

Теоретическая ценность работы подтверждена практическим применением ее результатов на промышленных предприятиях.

Ключевые слова: вспомогательное производство, организация, классификация, учетные номенклатуры, калькуляция, методика, внутренняя отчетность, контроль, функции, нормативы.



ANNOTATION

Ivanechko Yu.M. Auxiliary production account and control. - Manuscript.

Dissertation for receiving the scientific degree of Candidate of Economic Sciences, specialty 08.00.09 - Accounting, analysis and audit (by the types of economic activities). - SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University». - Kyiv, 2010.

In the dissertation the scientific task of development of method and organization of account and control is set and solved in auxiliary productions. On the basis of researches theoretical-methodological the following aims were reached: the essence of notion of «auxiliary production» is clarified; basic factors for the theoretical ground of necessity of creation of auxiliary productions are determined; classification of auxiliary productions is carried out; three forms of organization of account of auxiliary productions are selected in the system of enterprise management activity; the scheme of sequence of organization of subsections of auxiliary production is developed; accounting nomenclature for the different stages of accounting is structured; the method of account of assets, passive voices and economic operations is exposed; suggestions in relation to the account of internal economic operations are introduced; the necessity of calculation of products (works, services) of auxiliary productions by means of the normative method is offered and grounded; the forms of the internal accounting are developed and the method of their completion is formed; the task of realization of internal economic control of auxiliary productions, purpose, subjects, control environment and methods of control are determined; the objects of control of auxiliary productions are specified; the information supply to fulfil the control is systematized and generalized; the control functions of book-keeping employees are specified.

Key words: auxiliary production, organization, classification, registration nomenclatures, calculation, method, internal accounting, control, functions, norms.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграційні процеси в економіці України спричинили суттєві зміни багатьох науково-практичних положень бухгалтерського обліку, а це, у свою чергу, потребує більш гнучких, оперативних та сучасних підходів до обліку фінансово-господарської діяльності підприємств, складником якої є допоміжні виробництва. Розвиток та інтеграція у світову економіку обумовлює необхідність упорядкування чинної науково-практичної бази з обліку допоміжного виробництва.

Незважаючи на те що функціонування підрозділів допоміжного виробництва пов'язане зі складною технологією виготовлення продукції та багатопрофільністю сучасних підприємств, досвід управління такими виробництвами за умов ринкових відносин поки незначний. Механізм управління допоміжними виробництвами на підприємствах України потребує суттєвих коригувань. Серед важливих елементів загального процесу управління допоміжними виробництвами виокремлюється система бухгалтерського обліку і контролю. Удосконалення її методики та організації є необхідною умовою підвищення ефективності господарської діяльності підприємства загалом та допоміжного виробництва зокрема.

Методику та організацію бухгалтерського обліку допоміжного виробництва описали у своїх працях Ю.А. Бабаєв, М.А. Бєлов, А.С. Бородкін, Б.В. Власов, С.І. Геріч, Г.І. Грінман, А.Ш. Маргуліс, А.М. Марочкіна, В.Д. Новодворський, В.П. Палій, В.М. Семенов, В.В. Сопко, І.Є. Тішков, А. Харітонова, М.Г. Чумаченко. Результати їхніх досліджень було оприлюднено ще за радянських часів, і більшість із них побудовано за типами технологічного процесу та присвячено діяльності сільськогосподарських підприємств. Питання організації та методики контролю допоміжних виробництв лише в загальноекономічних їх рисах висвітлили у публікаціях А.Ф. Аксененко, М.Т. Білуха, П.С. Бєзруких, М.С. Бобіжонов, В.Б. Івашкевич, Б.Ф. Усач, А.В. Череп, М.Я. Штейнман. Представники ж західних наукових шкіл з бухгалтерського обліку та контролю: Р. Болтон, Х. Віссєма, Р.С. Каплан, Д.П. Нортон, С.К. Прахалад, В. Рамасвамі, Дж. Фостер, Г.Т. Хоренгрен - досліджували діяльність допоміжних виробництв з позиції управлінського аспекту таких підрозділів.

Аналіз економічної літератури в галузі обліку і контролю підтверджує неповноту теоретико-методичної бази обліку та контролю діяльності допоміжних виробництв як частини виробничого процесу. Поза увагою науковців залишилися питання організації та методики обліку активів і пасивів допоміжних виробництв, документального забезпечення бухгалтерського обліку та контролю їхньої діяльності, формування системних взаємозв'язків допоміжного виробництва в організаційно-правовій структурі підприємства.

Через брак сучасних наукових досліджень у цій сфері, нечіткість трактування ключових понять не забезпечуються умови для ефективного функціонування господарського механізму підприємства. Тому потребує глибокого вивчення та вдосконалення методика обліку та контролю активів і пасивів допоміжних виробництв.

Тож недостатня увага сучасної науки до досліджень у сфері обліку та контролю допоміжних виробництв, втрата управлінського інтересу як на мікро-, так і на макрорівні до контролю діяльності допоміжних виробництв спонукали до вибору даної теми дисертаційної роботи і підтверджують в свою чергу її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки» (державний реєстраційний номер 0103U004766). Особисто автором у межах наукової програми розроблено пропозиції з удосконалення теоретико-методичних та практичних аспектів обліку і контролю допоміжного виробництва.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у розробленні науково-практичних питань щодо організації обліку допоміжних виробництв, обґрунтуванні пропозицій з удосконалення обліку активів та пасивів допоміжних виробництв, а також в опрацюванні методики контролю діяльності допоміжних виробництв.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлені і розв'язані такі завдання:

- дослідити проблематику організації обліку і контролю допоміжного виробництва та обґрунтувати її необхідність залежно від технології допоміжного виробництва та організаційної структури підприємства;

- розробити теоретико-методичні підходи до організації бухгалтерського обліку і контролю допоміжного виробництва;

- розглянути теоретичні аспекти та практичні положення обліку і контролю активів та зобов'язань допоміжного виробництва з урахуванням форм організації облікового процесу, на основі чого обґрунтувати способи їх удосконалення;

- удосконалити теоретико-методичні та практичні положення обліку і контролю доходів та витрат допоміжного виробництва залежно від форм організації облікового процесу;

- проаналізувати чинну методику складання управлінської звітності допоміжного виробництва та вдосконалити її процедури і документальний супровід у розрізі форм організації облікового процесу;

- модернізувати інформаційне забезпечення та процедури проведення контролю діяльності допоміжного виробництва за різних форм організації облікового процесу.

Об'єктом дослідження є господарська діяльність підрозділів допоміжних виробництв промислових підприємств.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та організаційних положень обліку та контролю допоміжного виробництва.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становили наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених із проблем організації, обліку і контролю допоміжних виробництв, нормативно-правова база, матеріали наукових конференцій та збірників наукових праць, обліково-аналітична документація досліджуваних підприємств. У дисертації використано системний підхід до вивчення явищ і процесів, що відбуваються на допоміжних виробництвах.

Під час обґрунтування теоретичних положень і розроблення практичних рекомендацій, обробки й аналізу матеріалів застосовувалися методи спостереження, порівняльного економічного аналізу, розрахунку відносних і абсолютних величин, комплексного і системного підходів до вивчення оцінюваних показників.

Метод декомпозиції використано для дослідження організації допоміжних виробництв. Також застосовувалися методи індукції та дедукції.

Дослідження особливостей обліку активів та зобов'язань, а також методики та організації контролю допоміжного виробництва провадилося методом аналогій з іншими підрозділами виробництва.

Методом групування сформовано класифікацію допоміжних виробництв, облікові номенклатури для різних етапів та форм організації бухгалтерського обліку, інформаційне забезпечення внутрішньогосподарського контролю.

У процесі дослідження контролю діяльності допоміжного виробництва методом проб було вибрано окремі підрозділи за видами виробництва та вдосконалено організацію і методику його проведення. Одночасно з цим використано метод екстраполяції, який дає можливість поширити одержані висновки на інші види допоміжного виробництва та топологічні ділянки обліку.

Методологічним підґрунтям дисертації є синтезоване осмислення досягнень науковців та практиків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні системного підходу до організації допоміжних виробництв загалом та бухгалтерського обліку і контролю зокрема:

уперше:

- розроблено комплекс облікових номенклатур та склад форм внутрішньогосподарської документації для обліку допоміжного виробництва на його первинному, поточному та підсумковому етапах відповідно до форм організації облікового процесу підприємства. Зокрема, репрезентовано такі форми: централізовану, інтегровану та децентралізовану. Їх використання забезпечує поглиблення теоретико-методичних положень обліку активів, зобов'язань, доходів і витрат допоміжного виробництва відповідно до форм організації облікового процесу, суттєво підвищуючи аналітичність обліку, що позитивно впливає на результативність контрольних процедур у процесі діяльності допоміжних виробництв;

удосконалено:

- класифікацію допоміжного виробництва: зокрема, виокремлено ознаку «фінансова самостійність», що сприяє розкриттю способів фінансування джерел спожитих ресурсів залежно від форми організації облікового процесу допоміжних виробництв;

- організацію обліку витрат та калькулювання продукції допоміжного виробництва: доцільні (або придатні) для цієї мети методи запропоновано вибирати з урахуванням форм організації облікового процесу та типу допоміжного виробництва;

- теоретико-методичні аспекти контролю діяльності допоміжних виробництв: контрольні процедури ефективні для допоміжного виробництва; комплект документації, необхідної для оперативного контролю за діяльністю такого типу виробництва; порядок здійснення контролю експлуатаційно-технічних показників та витрат допоміжного виробництва відповідно до організаційних форм обліку;

дістали подальшого розвитку:

- характеристики допоміжного виробництва як виробничого процесу (частини виробничого процесу), котрий під дією технологічної, професійно-кваліфікаційної та функціональної форм розподілу праці функціонує як підсистема виробничої інфраструктури, призначена для забезпечення повноцінного та безперебійного функціонування основного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених у дисертації рекомендацій з удосконалення контрольних процесів і методики проведення контролю в допоміжних виробництвах сприятиме підвищенню ефективності внутрішньогосподарського контролю і зростанню обсягів виробництва.

Теоретичні результати дослідження використовуються в процесі викладання дисциплін «Фінансовий облік І», «Фінансовий облік ІІ», «Управлінський облік» у Тернопільській філії Європейського університету (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 09.11.2009 р. № 375).

Практичні результати роботи, які містять розроблені методичні напрямки щодо технології організації допоміжних виробництв та вдосконалення облікових та контрольних процедур, упроваджені на підприємствах м. Тернополя: ТОВ «САЮЗ» (довідка про впровадження наукових результатів дисертаційної роботи від 25.11.2009 р. № 134), ТзОВ «Інтер-Тех» (довідка про впровадження науково-практичних розробок від 15.09.2009 р. № 47і), ТзОВ «Інвест-Тех» (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи від 18.09.2009 р. № 47/1), ВАТ «Тернопільголовпостач» (довідка про впровадження наукових результатів дисертаційної роботи від 11.11.2009 р. № 26а/04).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особисто виконаною науковою роботою. Основні результати, викладені в ній, одержані під час проведення дослідження автором самостійно та опубліковані в його наукових працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ідеї та положення, які є результатом власних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і положення дисертаційної роботи доповідалися та дістали схвалення на міжнародних, всеросійській та всеукраїнських науково-практичних конференціях та інтернет-конференції: ІІ Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Інтелектуальний потенціал молоді в науці і практиці» (м. Хмельницький, 24 травня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, 20 - 23 березня 2008 р.), Четвертій щорічній науковій інтернет-конференції «Наука і практика - 2008» (м. Полтава, 03 - 07 березня 2008 р.), VI Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 16 квітня 2008 р.), V Всеросійській науково-практичній конференції «Актуальные вопросы экономических наук» (Російська Федерація м. Новосибірськ, 10 березня 2009 р.), V Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу» (м. Донецьк, 15 - 16 квітня 2009 р.). Окремі результати і положення дослідження обговорено на засіданнях кафедри обліку і контролю фінансово-господарської діяльності та кафедри економіки підприємств Тернопільської філії приватного вищого навчального закладу «Європейський університет».

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,6 д.а., з них особисто автору належить 3,3 д.а., із них 4 - у наукових фахових виданнях, 7 - в інших виданнях, матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 219 сторінок. Дисертація містить 21 рисунок на 20 стор., 20 таблиць на 28 стор., 17 додатків на 34 стор. Список використаних джерел налічує 159 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, окреслено стан наукової розробки проблеми, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження, наведено результати їх апробації та публікації, а також структуру та обсяг.

У розділі 1 «Організація господарської діяльності допоміжних виробництв» за результатами вивчення наукової літератури виявлено розбіжності у класифікації допоміжних виробництв. На підставі досліджень основних кластерів наявних класифікаційних моделей доведено, що базою для класифікації є виробнича структура конкретного підприємства та види його економічної діяльності.

Критично оцінюючи сучасні підходи до організації допоміжних виробництв, які стосуються тільки розвитку останніх (заснування, функціонування, ліквідація), запропоновано розглядати ці виробництва ще й у площині управління ними. Відповідно до цього виділено три форми організації облікового процесу допоміжних виробництв: централізована (традиційна), інтегрована, децентралізована. У роботі розкрито позитивні та негативні моменти використання кожної форми, дано рекомендації щодо їх застосування з урахуванням організаційно-правової структури підприємства та технологічних ознак виробництва.

Для вибору форми організації облікового процесу допоміжного виробництва опрацьовано схему послідовності прийняття такого рішення та інформаційний пакет переваг, що їх одержить підприємство за різних форм організації обліку.

У межах організації бухгалтерського обліку допоміжних виробництв конкретизовано предмет у частині: сутності облікового процесу допоміжного виробництва; сфери діяльності облікових працівників; забезпечення обліку допоміжного виробництва.

У процесі комплексного вивчення предмета організації обліку розроблено облікові номенклатури на різних етапах його здійснення. Для ідентифікації облікових номенклатур у роботі визначено склад первинної документації з обліку допоміжного виробництва для застосування різних форм організації облікового процесу, зокрема: типові форми обліку необоротних активів, запасів, розрахунків з оплати праці.

Ведення первинного обліку необоротних активів у допоміжних виробництвах передбачає формування інформаційної бази у виробничому процесі для контролю за використанням засобів праці. Дану топологічну ділянку обліку запропоновано розбити на такі складові: облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів; облік нематеріальних активів; облік устаткування до монтажу, що забезпечує відображення результатів процесів придбання (купівля, безкоштовне одержання, внесок у статутний капітал і т.ін.), експлуатації (ремонт, амортизація тощо), внутрішнього переміщення та вибуття необоротних активів (ліквідація, продаж, обмін та ін.).

Відповідно, у процесі ведення первинного обліку запасів у допоміжному виробництві формується інформаційна база використання предметів праці. Для допоміжного виробництва актуальним є поділ даної топологічної ділянки обліку на дві групи: облік сировини і матеріалів та облік МШП. Загалом процедура обліку запасів уміщує окремі облікові процедури - придбання та використання. Виходячи з первинної документації з обліку запасів розроблено перелік основних облікових номенклатур, аналогічний номенклатурам необоротних активів. Уточнено також склад інших первинних документів, що мають використовуватися на цьому етапі [калькуляції, довідки про вихід готової продукції (товарів, робіт, послуг) та ін.].

Суттєва увага приділена обліку розрахунків як ще одній важливій топологічній ділянці допоміжного виробництва. У роботі доведено, що цей напрям обліку має зводитися до процедур обліку розрахунків з оплати праці. Усі інші види розрахунків доцільно виконувати на рівні головної бухгалтерії, тобто основного виробництва, деталізуючи при цьому їх у розрізі видів виробництва, зокрема допоміжного.

Облікові номенклатури на етапі поточного обліку допоміжного виробництва запропоновано структурувати в розрізі складу господарських засобів та джерел їх утворення. До основних об'єктів обліку допоміжного виробництва віднесено: необоротні активи, запаси, розрахунки, доходи, витрати. Кожну з даних груп доцільно поділяти на підгрупи і субпідгрупи відповідного порядку. Аналогічно до відбору облікових номенклатур на етапі поточного обліку для необоротних активів сформовані облікові номенклатури для інших об'єктів обліку.

Третій технологічний етап облікового процесу - підсумковий (етап складання різних зведених даних облікового характеру). Оскільки допоміжне виробництво не чинить прямого впливу на значення показників звітності, тому облікові номенклатури доцільно виокремлювати з урахуванням лише його опосередкованого впливу на кінцеві звітні показники, тобто як декомпозиційного елементу.

У розділі 2 «Теоретико-методичні положення бухгалтерського обліку допоміжних виробництв» досліджено особливості обліку активів та зобов'язань на допоміжних виробництвах, методику обліку доходів та витрат, а також удосконалено структуру та методику формування звітності допоміжних виробництв.

За допомогою декомпозиції обліку активів розкрито методику їх обліку в розрізі таких складових: обліку активів відповідно до вибраної форми організації обліку допоміжних виробництв; обліку активів виходячи з їхньої класифікації; обліку активів виходячи із класифікації допоміжних виробництв.

Відповідно до розроблених форм організації обліку допоміжних виробництв проведено порівняльну їх характеристику.

У частині обліку необоротних активів допоміжних виробництв запропоновано відкрити аналітичні рахунки до відповідних субрахунків рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» та відображати за ними суми нарахованого зносу (амортизації) з наступним включенням їх до собівартості робіт (послуг) допоміжного виробництва.

На основі вивчення складу первинної документації з обліку необоротних активів і запасів та наукових публікацій у частині побудови схеми руху первинної документації сформовано відповідні схеми документообігу на допоміжних виробництвах.

Значну увагу в процесі дослідження приділено питанням гармонізації бухгалтерського і податкового обліку. Зокрема, запропоновано в розрізі субрахунків бухгалтерського обліку, призначених для обліку активів, передбачити окремі аналітичні рахунки для здійснення цього в розрізі двох груп: виробничі та невиробничі активи.

У роботі також розглянуто та проаналізовано чинну методику обліку зобов'язань на допоміжних виробництвах у частині таких складових: облік зобов'язань відповідно до вибраної форми обліку допоміжних виробництв; облік зобов'язань з урахуванням їхньої класифікації.

Відповідно до запропонованих форм організації обліку допоміжного виробництва проведено порівняльну характеристику обліку зобов'язань.

Обґрунтовано пропозиції із застосування різних форм оплати праці. Відповідно до видів допоміжних виробництв розглянуто позитивні моменти та негативні наслідки застосування чи незастосування визначених форм.

Значну увагу в дисертаційному дослідженні приділено формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв залежно від технології виробництва, організаційно-структурних зв'язків між основним і допоміжним виробництвом та формою організації їх обліку.

За результатами дослідження чинної методики обліку витрат та калькуляції за різними методами залежно від техніко-технологічних умов виробництва та його обсягу (позамовний метод, попроцесний метод, попередільний метод тощо), автором доведена необхідність поєднання цих методів з нормативним методом калькулювання на виробництво допоміжної продукції (робіт, послуг).

Залежно від форми організації облікового процесу рекомендовано методи: для централізованої форми - однобічного розподілу зустрічних витрат; для інтегрованої - покроковий та двобічний (багатобічний); для децентралізованої - двобічний (багатобічний).

Автором інформаційно доповнені окремі форми звітності, а саме: баланс виробництва та розподілу електричної енергії, капітальні інвестиції, звіт про обсяги реалізованих послуг, звіт про роботу автотранспорту, звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом.

З додержанням методики формування звітності загалом та з огляду на брак будь-яких внутрішньогосподарських форм звітності щодо діяльності допоміжних виробництв у дисертації розроблено: Звіт про собівартість, доходи та фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва на сторону та Звіт про внутрішнє споживання продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва.

Перший - призначений для узагальнення інформації про фактичну собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва та визначення фінансового результату від діяльності такого типу виробництв. На основі цього звіту можна розрахувати економічний ефект від організації допоміжних виробництв, здійснити оперативне втручання в удосконалення механізму виробництва, виявити та нейтралізувати негативні тенденції у розвитку, а також розкрити нереалізовані фінансово-технічні резерви. Запропонований звіт складається бухгалтерією підприємства. Наведена в ньому інформація може стати в пригоді не тільки внутрішнім користувачам облікової інформації, а й зовнішнім.

Звіт про внутрішнє споживання продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва є документом внутрішньої звітності підприємства. За наведеною інформацією розраховуються показники споживання продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва в розрізі її видів, об'єктів та обсягів використання. Звіт також формується бухгалтерією підприємства на підставі накладних на внутрішнє переміщення.

Унаочнено послідовність визнання діяльності допоміжного виробництва звітним сегментом, а також визначено передумови внесення інформації про діяльність допоміжного виробництва до складу інформації за сегментами залежно від організаційних форм обліку.

У розділі 3 «Контроль діяльності допоміжних виробництв» на основі критичного аналізу наукових дефініцій понять «контроль» та «внутрішньогосподарський контроль» уточнено їхній зміст стосовно діяльності допоміжних виробництв. Запропоновано таке визначення внутрішньогосподарського контролю допоміжних виробництв: систематична перевірка всіма посадовцями в межах їхньої компетенції виконання наказів керівників, рішень рад директорів або ухвал правлінь (залежно від форм власності), планових завдань з виробництва допоміжної продукції, виконання робіт, надання послуг, кошторисів (бюджетів), ефективного та економічно доцільного використання виробничих ресурсів, збереження власності і додержання законодавства з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і забезпечення достовірності інформації, на основі якої приймаються управлінські рішення.

На базі сформульованого визначення встановлено завдання внутрішньо-господарського контролю, мету, об'єкти, суб'єкти, контрольне середовище, методи контролю.

Проведене дослідження дало змогу виокремити чотири основних об'єкти контролю: стратегію виробничої діяльності; виробничі ресурси (трудові, матеріальні, фінансові); надання послуг, виконання робіт для основного виробництва; доходи від виконання робіт і надання послуг. У процесі вивчення цих об'єктів щодо кожного з них окреслено завдання контролю.

Систематизовано та узагальнено інформаційне забезпечення процесу проведення контролю допоміжних виробництв. З метою прийняття управлінських рішень щодо ефективного використання виробничих ресурсів запропоновано складати Виробничий звіт роботи допоміжного виробництва, що вміщує два розділи: експлуатаційно-технічні показники та витрати діяльності. Інформаційне наповнення цих розділів забезпечить оперативну повноцінну картину стану справ у допоміжному виробництві як з технічного, так і з економічного боку.

Як об'єкт дослідження дієвості методики контролю діяльності допоміжних виробництв вибрано діяльність транспортного підрозділу. Екстраполюючи сформульовані висновки на інші види допоміжних виробництв, запропоновано вести журнали обліку технічного обслуговування об'єктів необоротних активів у розрізі видів такого типу виробництв, а також ідентифікувати засоби обліку затрат праці з метою усунення невиправданих витрат на заробітну плату.

Для посилення контрольних функцій бухгалтерії запропоновано під час розроблення посадових інструкцій додержувати таких вимог: пов'язувати контрольні дії, здійснювані різними фахівцями; розмежовувати контроль за суміжними операціями між різними виконавцями; закріплювати постійні контрольні функції, здійснювані окремими фахівцями (достовірність і законність включення матеріальних цінностей, оплати праці у витрати допоміжних виробництв); визначати періодичність разових контрольних дій (звіряння розрахунків, тематичні перевірки, участь у проведенні раптових інвентаризацій).

Умовою успішного функціонування внутрішньогосподарського контролю за допоміжними виробництвами є раціональна його організація у відділах, групах, секторах чи інших підрозділах бухгалтерії.

На практиці контроль з забезпечення раціонального використання виробничих ресурсів в основному здійснюють бухгалтери, що ведуть облік робіт, послуг і витрат допоміжних виробництв. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне посадовими інструкціями окреслити для них такі контрольні функції: періодичне здійснення фактичного контролю за правильністю приймання і відпускання матеріальних цінностей, законністю переоцінки і списання палива, запасних частин і інших матеріалів; участь у проведенні контрольних перевірок якості інвентаризації, здійснення контрольних звірянь за рухом окремих видів матеріальних цінностей, закріплених за допоміжними виробництвами; участь у контрольних перевірках свідчень спідометрів, залишків палива автомобілів, електролічильників, водомірів тощо; здійснення контролю за додержанням нормативів витрат на виконання робіт, надання послуг допоміжними виробництвами і вивчення причин відхилень фактичних витрат від нормативних; періодичне інформування керівників про виявлені відхилення витрат від установлених планів і нормативів. Реалізація наведених положень забезпечить успішне функціонування внутрішньо-господарського контролю за допоміжними виробництвами.

На підставі результатів проведеного дослідження промисловим підприємствам, що мають допоміжне виробництво, рекомендовано: використати пропозиції щодо організації допоміжних виробництв відповідно до розробленої методики; провести інвентаризацію стану бухгалтерського обліку активів, пасивів та господарських операцій, а також переглянути систему формування собівартості з метою приведення їх до пропонованих рекомендацій; узяти до уваги теоретико-методичні рекомендації з організації та проведення контролю на допоміжних виробництвах.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв'язання наукового завдання щодо розвитку методики та організації обліку і контролю у допоміжних виробництвах, що дало можливість сформулювати висновки науково-прикладного характеру, які підтверджують досягнення мети, поставленої в дисертації.

1. Розбіжні наукові погляди на з'ясування сутності поняття «допоміжне виробництво» не сприяють розвитку цього типу виробництв ані з наукових, ані з практичних позицій. На основі критичної оцінки трактувань досліджуваного поняття доведено, що допоміжне виробництво - це виробничий процес (частина виробничого процесу), який під дією технологічної, професійно-кваліфікаційної та функціональної форм розподілу праці організовується як підсистема виробничої інфраструктури, призначена для забезпечення повноцінного та безперебійного функціонування основного виробництва.

2. З метою теоретичного обґрунтування необхідності організації обліку допоміжних виробництв визначено базові чинники застосування можливих форм організації облікового процесу: класифікацію допоміжних виробництв; передумови, що спонукають до організації допоміжних виробництв; організаційні особливості створення, діяльності та ліквідації такого типу виробництв; імовірні переваги та вигоди, які одержить підприємство від упровадження підрозділів допоміжних виробництв.

3. Аналіз наявних систем організації обліку допоміжних виробництв виявив їх моноспрямоване існування - на рівні розвитку виробництв (стадій життєвого циклу, технології виробництва). Запропоновано розглядати допоміжні виробництва ще й з позиції організаційно-структурної будови управління підприємством. У процесі дослідження виділено три форми організації обліку допоміжного виробництва: централізовану (традиційну), інтегровану, децентралізовану. Організація допоміжних виробництв на основі даних форм забезпечить прийняття повноцінного, комплексного та безпомилкового рішення не тільки під час юридичного їх формування, а й під час виділення активів, пасивів та господарських процесів у період організації обліку та контролю на допоміжних виробництвах.

4. Після встановлення залежності методики здійснення бухгалтерського обліку на допоміжних виробництвах від форм організації облікового процесу способом декомпозиції обліку активів та пасивів розкрито теоретико-методичні положення їх обліку з урахуванням класифікації активів (пасивів) та класифікації допоміжних виробництв. З метою вдосконалення чинних положень обліку проведено дослідження первинного (складу та структури первинної документації), поточного (облікових регістрів) та підсумкового (звітності) етапів обліку; сформовано та проаналізовано перелік облікових номенклатур.

5. З урахуванням світового досвіду в дослідженні формування собівартості продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва основну увагу приділено методам її калькулювання та розподілу витрат зустрічного споживання продукції (робіт, послуг) залежно від технології виробництва та документального супроводу обліку витрат залежно від форм організації облікового процесу. Так, за централізованої форми організації обліку допоміжного виробництва пропонується використовувати метод однобічного розподілу витрат; за інтегрованої - покроковий та багатобічний методи; за децентралізованої - багатобічний метод. Крім того, документальний супровід обліку витрат і доходів допоміжних виробництв за обсягом охоплення інформації залежатиме від розроблених облікових номенклатур, притаманних кожній формі організації обліку.

6. За браку будь-яких документів підсумкового обліку допоміжного виробництва розроблено дві форми звітності: Звіт про собівартість, доходи та фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва на сторону та Звіт про внутрішнє споживання продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва, а також сформовано алгоритм їх заповнення. За показниками звітів можна розрахувати економічний ефект від організації допоміжних виробництв, здійснювати оперативне втручання в удосконалення механізму виробництва, виявляти та нейтралізувати негативні тенденції в розвитку, а також розкривати нереалізовані фінансово-технічні резерви. Інформація, наведена у пропонованих звітах, може стати в пригоді не тільки внутрішнім користувачам облікової інформації, а й зовнішнім.

7. На основі критичного аналізу наукових трактувань сутності контролю та внутрішньогосподарського контролю внесено зміни в понятійний апарат останнього з урахуванням застосування в діяльності допоміжних виробництв. На підставі сформульованого визначення узагальнено завдання здійснення внутрішньогосподарського контролю допоміжних виробництв, мету, об'єкти, суб'єкти, контрольне середовище, методи контролю, що може бути запорукою успішної організації контрольного процесу на допоміжних виробництвах.

8. Ефект від запровадження системи контролю на допоміжних виробництвах можливий лише за умови належної організації звітної документації за результатами перевірок. Головним об'єктом дослідження вибрано транспортний підрозділ, проте за допомогою екстраполяції одержаних під час дослідження висновків на інші види допоміжних виробництв доведено, що ефект від їх упровадження буде не менш позитивний. Дослідження методики контролю діяльності провадилося за топологічними ділянками: витратам ТМЦ, витратам на оплату праці, витратам на паливно-мастильні матеріали тощо. Усе перелічене істотно поліпшить сучасний стан контролю на допоміжних виробництвах.

9. Провідне місце в дослідженні методики та організації контролю відведено організації праці осіб, що здійснюють перевірки. Головна роль у проведенні оперативних внутрішньогосподарських перевірок відводиться бухгалтерії підприємства. Для посилення раціональності використання робочого часу працівників бухгалтерії запропоновано під час складання посадових інструкцій акцентувати увагу на дії таких функцій: взаємозв'язуванні контрольних дій, здійснюваних різними фахівцями; розмежуванні контролю за суміжними операціями між різними виконавцями; закріпленні постійних контрольних функцій, здійснюваних окремими фахівцями; визначенні періодичності разових контрольних дій.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Іванечко Ю. М. До питання методики та організації обліку і контролю у допоміжних виробництвах / Ю. М. Іванечко // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Економічні науки. - Житомир : ЖДТУ, 2007. - № 1 (39). - С. 77-81 (0,3 д.а.).

2. Іванечко Ю. М. До питання методики здійснення бухгалтерського обліку на допоміжних виробництвах / Ю. М. Іванечко, Й. Я. Даньків // Науковий вісник Ужгородського університету : зб. наук. праць. - Ужгород, 2008. - Вип. 25. - С. 207-210 (0,4 д.а., особисто автора 0,3 д.а. - розглянуто питання обліку активів та зобов'язань у допоміжних виробництвах).

3. Іванечко Ю. М. Організація допоміжних виробництв / Ю. М. Іванечко // Галицький економічний вісник. - Тернопіль, 2008. - № 3 (18). - С. 66-72 (0,6 д.а.).

4. Іванечко Ю. М. Відображення показників діяльності допоміжного виробництва у звітності / Ю. М. Іванечко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - Ужгород, 2010. - Вип. 29 (ч. 1). - С. 377-383 (0,7 д.а.).

В інших виданнях:

5. Іванечко Ю. М. Правовий і фінансово-господарський аспекти обліку, контролю та аналізу організації допоміжних виробництв / Ю. М. Іванечко // Інтелектуальний потенціал молоді в науці і практиці (Ч.1) : матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (24 травня 2007 р., м. Хмельницький). - Хмельницький : УЕП, 2007. - С. 149-151 (0,1 д.а.).

6. Іванечко Ю. М. До питання класифікації допоміжних виробництв / Ю.М. Іванечко // Шевченківська весна : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. - Вип. VI : у 7 ч. - Ч. 3 / За заг. ред. проф. В. Д. Базидевича. - К. : Обрії, 2008. - С. 27-29 (0,2 д.а.).

7. Іванечко Ю. М. Організація праці людей, зайнятих бухгалтерським обліком допоміжного виробництва / Ю. М. Іванечко // Наука та практика - 2008: зб. мат. міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава: Аграрна наука та практика, 2008. - С. 121-128 (0,4 д.а.).

8. Іванечко Ю. М. Об'єкти та суб'єкти контролю допоміжних виробництв / Ю. М. Іванечко // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть : тези доп. VI Міжнар. наук.-теоретич. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених - відп. ред. З. В. Гуцайлюк. - Тернопіль, 2008. - С. 175-177 (0,1 д.а.).

9. Иванечко Ю. М. Особенности учета активов вспомогательных производств / Ю. М. Иванечко // Актуальные вопросы экономических наук : сб. мат. V Всеросс. науч.-практ. конф. : в 5 ч. - Ч. 4 / под общ. ред. С. С. Чернова. - Новосибирск : СИБПРИНТ, 2009. - С. 60-64 (0,3 д.а.).

10. Іванечко Ю. М. До питання дослідження проблем нормування витрат на допоміжних виробництвах / Ю. М. Іванечко // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу : тези доп. і виступ. VI Всеук. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Є. Є. Іоніна - Донецьк : Юго-Восток, 2009. - С. 164-165 (0,1 д.а.).

11. Іванечко Ю. М. Облік витрат допоміжних виробництв / Ю. Іванечко, Т. Шумакова // Облік у виробництві: від сировини до готової продукції. - Баланс-Клуб, 2009. - № 5. - С. 46-53. - (Практичне керівництво. Серія «Бібліотека «Баланс») (0,4 д.а., особисто автора - 0,2 д.а. - розглянуто питання застосування методів розподілу витрат допоміжних виробництв).

Размещено на Allbest.ru